Інвестиційна політика машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

національний університет "львівська політехніка"

УДК 330.322:658.152]:621

Інвестиційна політика машинобудівного підприємства

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Симак Анастасія Валеріївна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства та інвестицій в Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Стадницький Юрій Іванович,

Національний університет "Львівська політехніка",

професор кафедри економіки підприємств та інвестицій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузнєцова Анжела Ярославівна,

Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), проректор з наукової та організаційної роботи

кандидат економічних наук, доцент

Князь Святослав Володимирович,

Національний університет "Львівська політехніка",

доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Захист відбудеться «07» травня 2010 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 в Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «02» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд. екон. наук, доцент Завербний А. С.

інвестиційний політика конкурентоспроможність

Анотація

Симак А. В. Інвестиційна політика машинобудівного підприємства. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування). - Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні та прикладні засади інвестиційної політики машинобудівного підприємства, виконано аналізування інвестиційної політики машинобудівних підприємств, а також обґрунтовано шляхи удосконалення інвестиційної політики машинобудівного підприємства. Вперше введено у науковий обіг поняття таксономічного рівня інвестицій машинобудівного підприємства та запропоновано виконувати кодування технологій та місць простору за критерієм чинників розташування. Удосконалено метод обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування. Набули подальшого розвитку: наукова термінологія у сфері обґрунтування вибору оптимальних інвестиційних рішень, зміст поняття "конкурентоспроможність підприємства" та ідентифікація чинників територіальної диференціації витрат виробництва.

Ключові слова: машинобудівні підприємства, інвестиції, конкурентоспроможність, інвестиційна політика підприємства, конкуренція технологій, просторово-технологічна програма інвестицій.

Аннотация

Сымак А. В. Инвестиционная политика машиностроительного предприятия. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - "Экономика и управление предприятиями (машиностроение и приборостроение"). - Национальный университет "Львивська политэхника", Львов, 2010.

В диссертационной работе исследованы теоретические и прикладные основания инвестиционной политики машиностроительного предприятия, выполнен анализ инвестиционной политики машиностроительного предприятия, а также обоснованы пути усовершенствования инвестиционной политики машиностроительного предприятия. Впервые введено в научный оборот понятие таксономического уровня инвестиций машиностроительного предприятия и предложено выполнять кодирование технологий и мест пространства по критериям показателей размещения. Усовершенствован метод обоснования выбора оптимального варианта инвестирования. Получили дальнейшее развитие: научная терминология в сфере обоснования выбора оптимальных инвестиционных решений, содержание понятия "конкурентоспособность предприятия" и идентификация показателей территориальной дифференциации расходов производства.

Ключевые слова: машиностроительные предприятия, инвестиции, конкурентоспособность, инвестиционная политика предприятия, конкуренция технологий, пространственно-технологическая программа инвестиций.

Annotation

Symak A. V. The investment policy of machine-building enterprise. Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 - Economy and management of enterprises (machine-building and instrument-making). - Lviv Рolytechnic National University, Lviv, 2010.

In the dissertation work the theoretical and practical principles of the investment policy of machine-building enterprise are investigated, the analysis of the investment policy of machine-building is executed, and also the ways of improvement of investment policy of machine-building enterprise are grounded.

A research purpose is the development of the theoretical, methodical and practical recommendations in relation to the improvement of investment policy of machine-building enterprise.

The object of the research is the investment policy of machine-building enterprises. The article of research is an aggregate of theoretical and applied positions in relation to forming and realization of investment policy of machine-building enterprises.

For achieving the put purpose the decision of such tasks is foreseen in work: to develop the content filling of the concepts of "investment" and "investment policy of enterprise"; to ground the possible directions of investment policy of machine-building enterprise; to define the role and place of investment policy in providing of the permanent competitiveness of machine-building enterprise; to execute the analytical evaluation of the Ukrainian and foreign experience of investment policy of the machine-building enterprises and the methodical approaches as for its optimization; to investigate the spatial aspects of choice of the optimum variant of investments; to develop the methodical positions from the economic evaluation of choice of the optimum variant of investments for the possible place of investing; to execute the economic evaluation of the spatially technological program of investments of machine-building enterprise.

The practical value of research results is in the results and developed recommendations of the author can be used for the increase of efficiency of investment policy of machine-building enterprises.

In the first section "The theoretical and applied principles of investment policy of enterprises" are probed the essence and the maintenance of investments and investment policy of enterprises, the directions of investment policy of machine-building enterprise and the spatial factor of investment policy of machine-building enterprise, in relation to the providing of its permanent competitiveness.

The investment policy of enterprise must be characterized by three basic elements: by the directions of realization of investments; by the volumes of investing after the proper direction; by the location of realization of investments. The ground of optimum parameters of investment policy of enterprise plays an extraordinarily great role in forming of its competitiveness and effective functioning. Purchased subsequent development: the contents of concept "competitiveness of enterprise" and research of factors of territorial differentiation of the charges of production. The position from the grounding of the directions of optimization of the investment policy of machine-building enterprise is improved by the coding of technologies and space places after the criterion of factors of location.

The investments of machine-building enterprise can have the multiplicative character which will depend on the system "co-operations" different types of fixed assets in the process of production of goods. It is from this point of view expedient to inculcate the concept of taxonomical level of investments. Introduction of concept of taxonomical level of investments enables expressly to structure the investment program of machine-building enterprise.

In the second section of "The analysis of investment policy of machine-building enterprises" the investment policy of enterprises in Ukraine, foreign experience of investment policy of enterprises, and also methods of optimization of investment policy of enterprises are investigated.

Overwhelming part of enterprises of machine-building and metal-workingness in Ukraine is concentrated in areas with the highest level of economic development, research base and skilled shots, and also in regions with the developed metallurgical base. Specific gravity of products of machine-building in the general volume of export of Ukraine exceeds 15%. Thus Ukraine is selected the export of airplanes, ships, agricultural technique, and also machine-building products of military-oriented. The innovative development of machine-building complex to a great extent is exactly oriented on the domestic defensive-industrial complex.

At the terms of modern globalization a world machine-building is displaced in the countries with minimum production charges. It touches investments as in the "old" so newest technologies of production of machine-building goods. The analysis of foreign experience of investment policy of machine-building enterprises forces to pay regard to foremost spatial factor which consists in sharp spatial differentiation of development of machine-building. Thus, this spatial differentiation shows up as in quantitative (volume of products of machine-building) so in the high-quality (technological level of products of machine-building) indexes of development of machine-building in the different regions.

In the third section of "The improvement of investment policy of machine-building enterprise" the investigational spatial aspects of choice of optimum variant of investments, methodical positions are developed from the economic evaluation of choice of optimum variant of investments for the possible place of investing, an economic evaluation is executed spatially - technological program of investments. Scientific terminology of subsequent development in the field of grounding the choice of optimum decisions of investments is purchased.

An important factor which will influence at choice of optimum variant of investing by the managers will be a depreciation policy of the state. Interpretation of term the "immediate writing on charges" is needed to attach exploitations not to the first year of the fixed assets but to the year of the realization of investments, as there are the projects of investments with the time of realization, which exceeds an annual period. Possibility of the immediate writing on the charges of complete size of carried out investments in the fixed assets will influence on investment activity in two ways. Such possibility will stimulate the investment activity and influence at choice of the optimum variant of investments promoting probability of realization of variant of the more capital capacity.

Keywords: machine-building enterprises, investments, competitiveness, investment policy of enterprise, competition of technologies, spatially - technological program of investments.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інвестиційна політика підприємств є одним з найважливіших чинників забезпечення їхнього ефективного функціонування та конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки. Особливо це стосується машинобудівних підприємств, оскільки ринок машинобудівної продукції характеризується надзвичайно високими вимогами до якості, яка значною мірою зумовлена рівнем виробничих технологій. Правильна інвестиційна політика відіграє визначальну роль у довготерміновому стабільному розвитку машинобудівних підприємств.

Інвестиційну політику підприємств досліджували такі науковці, як І. Алєксєєв, Г. Бірман, Л. Борщ, О. Вівчар, В. Геєць, Л. Гітман, О. Данілов, Б. Данилишин, А. Дука, А. Загородній, Г. Івашина, В. Ковальов, О. Ковтун, В. Козик, І. Лукінов, А. Пересада, Ж. Поплавська, М. Портер, І. Скворцов, Ю. Стадницький, В. Федоренко, В. Фльорко, О. Чумаченко, В. Шевчук та інші. Проблеми оцінювання інвестиційних та інноваційних процесів, формування інвестиційного потенціалу підприємств відображено у публікаціях Ю. Андріанова, І. Бланка, С. Князя, Є. Крикавського, А. Кузнєцової, О. Кузьміна, Л. Мельника, Й. Петровича, І. Тивончука, Н. Тувакової, Н. Чухрай та інших.

Однак низка питань, правильне розв'язання яких є важливим для підвищення ефективності інвестиційної політики машинобудівних підприємств, потребує додаткового дослідження. Це стосується, передусім, чіткого визначення поняття "інвестиції" та "інвестиційна політика підприємства", методичних підходів до обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування для кожного перспективного місця, просторових аспектів вибору оптимального варіанта інвестування, обґрунтування вибору величини коефіцієнта дисконтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана із виконанням наукових досліджень, передбачених планом Національного університету "Львівська політехніка" та науковим напрямком кафедри економіки підприємства та інвестицій "Обґрунтування інноваційно-інвестиційних стратегій програм та проектів розвитку виробничо-господарських структур, регіонального розвитку" (номер державної реєстрації 0108U005046), а також із держбюджетною темою ДБ/Фактор "Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів" (номер державної реєстрації 0109U001161, 2009 ? 2010 рр.), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2008 р. № 1043, де автором розроблено класифікацію факторів, які визначають характер полікритеріальної діагностики інвестиційних проектів (розділ 4 "Розроблення класифікації факторів, які визначають характер полікритеріальної діагностики", підрозділ 4. 3 "Розроблення класифікації факторів, які визначають характер полікритеріальної діагностики інвестиційних проектів").

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення інвестиційної політики машинобудівного підприємства. З огляду на це, в роботі передбачено вирішення таких завдань:

- розвинути змістовне наповнення понять "інвестиції" та "інвестиційна політика підприємства"; обґрунтувати можливі напрямки інвестиційної політики машинобудівного підприємства;

- обґрунтувати роль та місце інвестиційної політики у забезпеченні сталої конкурентоспроможності машинобудівного підприємства;

- виконати аналітичне оцінювання українського і зарубіжного досвіду інвестиційної політики машинобудівних підприємств та методичних підходів щодо її оптимізації;

- обґрунтувати вплив просторового чинника на вибір оптимального варіанта інвестицій;

- розробити методичні положення з економічного оцінювання вибору оптимального варіанта інвестицій для можливого місця інвестування;

- виконати економічне оцінювання просторово-технологічної програми інвестицій машинобудівного підприємства.

Об'єктом дослідження є інвестиційна політика машинобудівних підприємств.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні положення з формування та реалізації інвестиційної політики машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є системний підхід до аналізу і діагностики об'єкта дослідження. Для вирішення поставлених завдань під час дисертаційного дослідження використано такі методи: наукової абстракції - для дослідження теоретичних та практичних засад інвестиційної політики машинобудівних підприємств (підр. 1.1 - 1.3); порівняння, причинно-наслідкових зв'язків - для аналізу українського та зарубіжного досвіду інвестиційної політики (підр. 2.1, 2.2); комплексного аналізу - під час дослідження теоретичних і практичних аспектів удосконалення інвестиційної політики машинобудівних підприємств (підр. 3.1, 3.3) та розроблення методичних положень з економічного оцінювання вибору оптимального варіанта інвестицій для можливого місця інвестування (підр. 3.2).

Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, аналітичні документи, доповіді, економічні огляди, статистичні публікації міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Виконані дослідження дали змогу отримати такі нові наукові результати:

вперше:

- введено у науковий обіг поняття "таксономічний рівень інвестицій машинобудівного підприємства", яке характеризує певну просторову одиницю інвестицій. Виділено п'ять рівнів інвестицій: 1) у заміну окремої частини конкретного об'єкта основних засобів (ОЗ); 2) у заміну окремого об'єкта ОЗ або у створення нового об'єкта ОЗ; 3) у заміну чи створення взаємопов'язаної групи об'єктів ОЗ (зокрема у внутрішню інфраструктуру машинобудівного підприємства); 4) у заміну чи створення цілісного машинобудівного об'єкта (зокрема у зовнішню інфраструктуру машинобудівного підприємства); 5) у створення машинобудівного кластера. Введення цього поняття дає змогу чітко структурувати інвестиційну програму машинобудівного підприємства;

удосконалено:

- положення з обґрунтування напрямків оптимізації інвестиційної політики машинобудівного підприємства за допомогою кодування технологій та місць простору за критерієм чинників розташування. Тоді кожна технологія матиме свій перелік поєднуваних чинників, необхідний для швидкого формування списку місць можливого інвестування підприємства;

- метод обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування, який, на відміну від відомих підходів, передбачає дисконтування лише у межах нормативного терміну окупності у галузі машинобудування, а також негайного нарахування податкової амортизації у рік здійснення інвестицій;

набули подальшого розвитку:

- наукова термінологія у сфері обґрунтування вибору оптимальних інвестиційних рішень завдяки запровадженню використання термінів Nsfv (Net Start functioning Value - чиста цінність на момент початку функціонування інвестиційного проекту) та Nsfc (Net Start functioning Cost - чисті витрати на момент початку функціонування інвестиційного проекту), які грунтуються, на відміну від прийнятих підходів, на приведенні минулих витрат та майбутніх витрат і результатів до моменту початку функціонування інвестиційного проекту;

- зміст поняття "конкурентоспроможність підприємства" через його доповнення таким різновидом, як "стала конкурентоспроможність підприємства", під якою розумітимемо забезпечення конкурентоспроможності протягом тривалого часового періоду. Особливість машинобудування зумовлює специфіку порівнянно з іншими галузями економіки під час оцінювання та формуванні сталої конкурентоспроможності, яка полягатиме, передусім, у виборі часового горизонту та системи заходів щодо її забезпечення;

- ідентифікація чинників територіальної диференціації витрат виробництва, при якій встановлено, що до чинників територіальної диференціації витрат виробництва належить і територіальна диференціація концентрації виробництва, яка є наслідком відмінності різних територій за можливостями, через причини ресурсного та екологічного характеру, розташування потужних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що одержані автором результати і розроблені рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності інвестиційної політики машинобудівних підприємств. Результати дослідження щодо обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування впроваджені ТзОВ "Львівський завод "Електротранспорт" (довідка про впровадження № 432 від 03.11.2009 р.), щодо доцільності реалізації інвестиційної програми підприємства використані ВАТ "Конвеєр" (довідка про впровадження № 527 від 29.12.2009 р.), а також щодо вдосконалення положень з обгрунтування напрямків оптимізації інвестиційної політики машинобудівного підприємства використані у діяльності Міністерства економіки України (довідка № 2602-23/21 від 10.03.2010 р.).

Окремі положення дисертації використано у навчальному процесі Національного університету "Львівська політехніка", зокрема під час викладання дисциплін "Інвестування", "Регіональна економіка", "Економіка проектів", "Економіка підприємств реального інвестування" (довідка № 67-01-69 від 25.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта. Конкретний внесок здобувача у ці праці вказаний у списку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались автором на науково-практичних конференціях: "Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій" (Львів, 2006), "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (Львів, 2006), "Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці" (Хмельницький, 2007), "Обліково - аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства" (Львів, 2007), "Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики" (Львів, 2008), "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (Львів, 2008) та науково-методичних семінарах кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету "Львівська політехніка".

Публікації. За темою дисертації здобувачем опубліковано 13 наукових праць, з них 6 - у фахових виданнях. Загальний обсяг цих публікацій становить 3,82 др. ар., із яких 3,23 др. ар. - особистий внесок здобувача.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 187 сторінок. Дисертація містить 35 таблиць та 27 рисунків. Список використаних джерел із 197 найменувань займає 20 сторінок. Загальний обсяг дисертації - 207 стор.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичну цінність результатів, одержаних під час дослідження.

У першому розділі "Теоретичні та прикладні засади інвестиційної політики машинобудівних підприємств" розвинено змістовне наповнення понять "інвестиції" та "інвестиційна політика підприємства", обґрунтовано напрямки інвестиційної політики машинобудівного підприємства та просторовий чинник інвестиційної політики машинобудівного підприємства щодо забезпечення його сталої конкурентоспроможності.

Реальні інвестиції в основні засоби (ОЗ) формують зміст інвестиційної політики підприємств. Традиційно вважається, що оптимізація структури ОЗ повинна здійснюватися за допомогою максимально можливого збільшення у ній активної частини і відповідно, зменшення пасивної. З цим можна було б погодитися, але лише за умови розроблення чіткої та обґрунтованої методики поділу ОЗ на активні та пасивні. Дотримуватися ж традиційного положення, що виробниче обладнання - це активні ОЗ, а виробничі будівлі - пасивні, недоцільно через можливість помилок. По-перше, заощадження на виробничих будівлях може спичинити підвищені витрати на виробниче обладнання, яке у такій ситуації мало б бути, наприклад, стійкішим до руйнівних впливів довкілля. По-друге, у деяких галузях економіки будівлі доцільно однозначно зараховувати до активної частини основних фондів, оскільки вони безпосередньо беруть участь у виробничому процесі. Це означає, що не потрібно намагатися максимізувати частку активних ОЗ у їхній структурі, хоча можна фіксувати структуру ОЗ, яка відповідає оптимальному варіанту інвестицій.

Інвестиційна політика підприємства характеризується трьома складовими (рис. 1): 1. Напрямками здійснення інвестицій (введення у дію нових ОЗ, ремонт ОЗ, модернізація ОЗ, заміна існуючих ОЗ); 2. Обсягами інвестування за відповідним напрямком; 3. Місцем здійснення інвестицій. У разі ремонту, модернізації чи заміни ОЗ третя складова (місце здійснення інвестицій) є похідною від першої складової інвестиційної політики (напрямку здійснення інвестицій). У випадку введення у дію нових ОЗ місце здійснення інвестицій є самостійною складовою інвестиційної політики підприємства. Обґрунтування оптимальних параметрів інвестиційної політики підприємства відіграє важливу роль у формуванні його конкурентоспроможності та ефективному функціонуванні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Основні елементи інвестиційної політики підприємства

Примітка: розроблено здобувачем (подвійною лінією виділено напрям досліджень)

Інвестиційна політика підприємства у загальному може стосуватися двох напрямків. Перший - інвестування у створення ОЗ, другий - інвестування у заміну ОЗ або їх частин. ОЗ зазнають одночасного фізичного та морального старіння. Оскільки за умов сучасного науково - технічного прогресу моральне старіння ОЗ відбувається швидкими темпами, то вважається не доцільним інвестувати в дорожчі ОЗ, які є стійкими до процесів фізичного старіння. Оптимальною є ситуація, коли строки фізичного та морального старіння максимально зближені. Однак така політика, на нашу думку, не завжди буде раціональною, що зумовлено можливістю "морального омолодження" ОЗ у результаті певних змін у кон'юнктурі ринку та державному регулюванні господарської діяльності. Унаслідок таких змін ОЗ, які ще мали б ресурс фізичного старіння і перебували у резерві, могли б ефективно експлуатуватися у разі виникнення відповідних обставин. Тому доцільно залежно від кон'юнктурних коливань у галузі машинобудування для різних видів ОЗ встановлювати ефективне співвідношення між їх очікуваним періодом морального старіння та доцільним періодом фізичного старіння. При цьому більша амплітуда кон'юнктурних коливань означала б доцільність зростання співвідношення між періодами фізичного та морального старіння. Оскільки кожна галузь характеризується певною специфікою кон'юнктурних коливань, то і для машинобудування існують ефективні показники відношення доцільного періоду фізичного старіння та очікуваного періоду морального старіння. Водночас звернемо увагу, що пропоновані коефіцієнти набували б різних значень для різних видів ОЗ навіть у межах однієї галузі. В табл. 1 наведено перелік даних, необхідних для встановлення оптимального співвідношення між доцільним періодом фізичного старіння та очікуваним періодом морального старіння.

Таблиця 1 Показники, необхідні для встановлення оптимального співвідношення між доцільним періодом фізичного старіння та очікуваним періодом морального старіння

Примітка: розроблено здобувачем

Інвестиції машинобудівного підприємства можуть мати мультиплікативний характер, що залежатиме від системи "взаємодії" різних типів ОЗ у процесі виробництва продукції. З цього погляду доцільно запровадити поняття таксономічного рівня інвестицій. Найнижчим таксономічним рівнем інвестицій машинобудівного підприємства будуть інвестиції у заміну окремої частини конкретного об'єкта ОЗ. Наступний (другий) рівень - це інвестиції у заміну окремого об'єкта ОЗ (за відтворювального типу інвестування) або у створення нового об'єкта ОЗ (за експансивного типу інвестування). Третій рівень - це інвестиції відповідно у заміну чи створення взаємопов'язаної групи об'єктів ОЗ. За умов цього таксономічного рівня може виникнути потреба у внутрішній інфраструктурі машинобудівного підприємства, інвестиції в яку повинні враховуватися при оцінюванні варіанту інвестування. Четвертий рівень - це інвестиції відповідно у заміну чи створення цілісного машинобудівного об'єкта, коли може виникнути потреба у зовнішній інфраструктурі машинобудівного підприємства, інвестиції в яку повинні враховуватися при оцінюванні варіанту інвестування. Основна відмінність четвертого таксономічного рівня інвестицій від попереднього полягатиме в тому, що внутрішню інфраструктуру повністю фінансуватиме машинобудівне підприємство, а зовнішню, як правило, - на засадах кооперування з іншими Це стосується передусім транспортної, телекомунікаційної, каналізаційної, водопровідної та складської інфраструктур. П'ятий, найвищий таксономічний рівень - це інвестиції у створення машинобудівного кластера, тобто просторово концентрованої сукупності подібних, суміжних або додаткових підприємств з активними каналами для бізнес-транзакцій, комунікацій та діалогу, що поділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки та послуги, та в яких спільні можливості або загрози. Характеристика таксономічних рівнів інвестицій машинобудівних підприємств наведена в табл. 2.

Характеризуючи можливі додаткові інвестиції, підкреслимо, що вищий таксономічний рівень включатиме можливі додаткові інвестиції й попередніх рівнів. Очевидно, що машинобудівне підприємство може здійснювати інвестиції одночасно на різних таксономічних рівнях. Тому доцільно говорити про інвестиційну програму машинобудівного підприємства, у яку б входили заходи щодо інвестицій різних часових періодів: як такі, що здійснюються протягом одного року, так і такі, що повністю реалізуються за більш тривалий період. Інвестиції у заміну окремої частини конкретного об'єкта ОЗ, тобто інвестиції першого таксономічного рівня, як правило, реалізовуватимуться у межах одного року; інвестиції у заміну чи створення цілісного машинобудівного об'єкта та інвестиції у створення машинобудівного кластера потребуватимуть більшого часового періоду тривалістю понад рік, а інвестиції у заміну або створення нового об'єкта ОЗ чи взаємопов'язаної групи об'єктів ОЗ будуть належати до однієї чи іншої часової категорії, залежно від конкретної ситуації. Отже, загальний перелік напрямків інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства показує, що простір формування інвестиційної політики, яка б забезпечувала конкурентоспроможність підприємства, буде, як правило, доволі широким і потребуватиме обґрунтування вибору оптимального варіанта серед багатьох можливих.

Таблиця 2 Таксономічні рівні інвестицій машинобудівних підприємств

Примітка: розроблено здобувачем

Особливість машинобудування зумовлює специфіку порівнянно з іншими галузями економіки при оцінюванні та формуванні сталої конкурентоспроможності, яка полягатиме, насамперед, у виборі часового горизонту та системи заходів щодо її забезпечення. Інвестиційна політика займає вагоме місце у системі забезпечення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства. Особливо це стосується сталої у часі конкурентоспроможності машинобудівного підприємства, яка формуватиметься, безперечно, передусім шляхом здійснення інвестицій. Характеризуючи місце інвестиційної політики машинобудівного підприємства у системі забезпечення його конкурентоспроможності, звернемо увагу на кілька характерних моментів. По-перше, попередньо здійснені інвестиції є фактором, що формує поточну конкурентоспроможність машинобудівного підприємства. По-друге, інвестиційна політика машинобудівного підприємства повинна спрямовуватися на забезпечення його сталої у часі конкурентоспроможності. По-третє, інвестиційна політика відіграє ключову роль у формуванні сталої у часі конкурентоспроможності машинобудівного підприємства, а інші складові формування конкурентоспроможності повинні залежати від прийнятого варіанта інвестиційної політики. Враховуючи, що на поточну конкурентоспроможність підприємства теперішня інвестиційна діяльність кардинально вплинути не може (оскільки реалізація інвестицій потребує порівняно значного проміжку часу), інвестиційна політика є фактором, що впливає, насамперед, на сталу конкурентоспроможність машинобудівного підприємства. Часовий горизонт, у межах якого доцільно обґрунтовувати інвестиційну політику сталої конкурентоспроможності машинобудівного підприємства, доцільно встановлювати, виходячи з очікуваної тривалості використання відповідних продукції та технології, а також враховуючи прогнози кон'юнктури ринку.

Під час формування інвестиційної політики машинобудівного підприємства поза увагою науковців та практиків залишається просторовий чинник, тобто місце здійснення інвестицій. Особливого значення просторовий чинник набуває у ході розвитку корпорації, коли виникає проблема розподілу обсягів інвестицій між дочірніми підприємствами у межах однієї корпорації. Оптимізація розмірів інвестування для конкретних дочірніх підприємств забезпечить умови ефективного розвитку материнської компанії і всієї корпорації. Щоб не допустити негативного впливу місця здійснення інвестицій на якість формування інвестиційної політики машинобудівного підприємства, кожна планована інвестиція повинна аналізуватися щодо вагомості та специфіки впливу просторового чинника. У результаті такого аналізу усі потенційні інвестиції підприємства можуть бути поділені на такі, у яких просторовий чинник відіграє пасивну роль при виборі оптимального варіанта, і такі, в яких просторовий чинник може активно впливати на вибір оптимального варіанта. Очевидно, що для інвестицій, які стосуються ремонту, модернізації чи заміни ОЗ, просторовий чинник є пасивним, оскільки оптимальний варіант інвестування обґрунтовується для заданого місця. Для інвестицій, які стосуються введення у дію нових ОЗ, просторовий чинник є активним, оскільки оптимальний варіант інвестування обґрунтовується одночасно з вибором місця інвестування.

У другому розділі "аналізування інвестиційної політики машинобудівних підприємств" досліджується інвестиційна політика підприємств в Україні, зарубіжний досвід інвестиційної політики підприємств, а також методи її оптимізації.

Під час аналізування інвестиційної політики машинобудівних підприємств в Україні у полі зору постійно повинен бути просторовий чинник, який проявляється за двома напрямками: існуючим розміщенням машинобудівних підприємств та тенденціями у зміні просторового рисунка машинобудівної галузі.

Аналіз територіальної структури машинобудівного комплексу України показує, що переважна частина підприємств машинобудування і металообробки сконцентрована в областях з найвищим рівнем економічного розвитку, науково-дослідної бази та кваліфікованих кадрів, а також у регіонах з розвиненою металургійною базою. Загалом характеристика машинобудівного комплексу України за підгалузями згідно з Національним класифікатором України КВЕД (класифікація видів економічної діяльності) наведена в табл. 3.

Найбільшу частку парку устаткування вітчизняних машинобудівних підприємств становить застаріле малоефективне обладнання, вік якого сягає від двадцяти до тридцяти років. На впровадження новітніх технологій націлена Державна програма розвитку машинобудування на період з 2006 до 2011 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 516 від 18 квітня 2006 року. Цією постановою передбачено виділення 271,5 млн. грн. бюджетного фінансування насамперед науково-дослідної діяльності та проектно-конструкторських робіт з впровадження новітньої техніки, оскільки обладнання в машинобудуванні зносилося на 60 - 90 %. Саме реалізація заходів Державної програми розвитку машинобудування зосереджена на оновленні парку устаткування, що сприятиме підвищенню його конкурентоспроможності, збільшенню виробничих потужностей. Згідно планів структурної перебудови економіки передбачається до 2015 року збільшити частку машинобудівної продукції у структурі промислового виробництва до 35 - 40 %. Варто звернути увагу на доволі високий рівень зносу основних засобів машинобудівних підприємств Львівської області (табл. 4).

Таблиця 3 Характеристика машинобудівного комплексу України

Примітка: розраховано за даними [www.alt.com.ua]

Вивчення інвестиційної діяльності таких підприємств, як ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ "Конвеєр", ВАТ "Іскра", ЗАТ "Автонавантажувач", ВАТ "Львівський завод фрезерних верстатів", ВАТ "ЛьвівОргрес", ВАТ "Мікроприлад", ЗАТ "Ремонтно-інструментальний завод" показало, що при здійсненні інвестиційної політики практично не враховується місце здійснення інвестицій, тобто просторовий чинник. Так, у ВАТ "Іскра" практично всі інвестиції зосереджені на головному підприємстві, унаслідок чого не розвиваються філії та дочірні підприємства, виникає технологічна відсталість, далеко не повністю використовуються виробничі потужності. Цей недолік має зворотний вплив - недостатньо високої якості комплектуючих, які поставляються на головний завод, знижує якість основної продукції.

Таблиця 4 Рівень зносу ОЗ машинобудівних підприємств Львівської області (2008 р.)

Примітка: розраховано за даними [www.alt.com.ua]

Аналізування зарубіжного досвіду інвестиційної політики машинобудівних підприємств змушує звернути увагу, передусім, на просторовий чинник, який полягає у різкій просторовій диференціації розвитку машинобудування. При цьому ця просторова диференціація проявляється як у кількісних (обсяг продукції машинобудування), так і в якісних (технологічний рівень продукції машинобудування) показниках розвитку машинобудування у різних регіонах.

У світі не більше 10 країн можуть виготовляти повний асортимент продукції машинобудівної галузі. Зарубіжний досвід інвестиційної політики підприємств пов'язаний, насамперед, з активними інноваціями. Характерною особливістю здійснення інновацій або інноваційного процесу є насамперед його ризиковий характер. У США, Німеччині та Японії не залишилося підприємств машинобудування, які б не імпортували більше третини комплектуючих виробів. Це призводить до збільшення загальної кількості підприємств, задіяних у виробництві. На розвиток і розміщення виробництва впливає зростання ролі науки, територіальне зосередження науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій, вищих навчальних закладів, інтеграція науки і виробництва. На сучасну інвестиційну політику машинобудівних підприємств істотний вплив чинить глобалізація. На цій основі інтенсивно розвинувся поділ праці, спеціалізація всередині високотехнологічних виробництв, міжнародне кооперування, що привело до формування технологічно цілісних міжкраїнних виробничих ланцюгів, що функціонують за єдиним планом.

Враховуючи зарубіжний досвід інвестиційної політики машинобудівних підприємств, українські підприємства галузі машинобудування повинні максимально використовувати переваги міжнародного поділу праці й здійснювати інвестиції за кордоном з урахуванням просторового чинника: у країнах Південно - Східної Азії (технологічно нескладна, трудомістка машинобудівна продукція) і країнах ЄС (високотехнологічна машинобудівна продукція).

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих та неформалізованих методів. Показники ефективності інвестиційної діяльності класифікують за такими ознаками: 1) за узагальнюючим показником, який виступає в якості критерію економічної ефективності інвестицій: абсолютні, відносні, часові. 2) за методом співставлення різночасових грошових затрат і результатів: - статичні, до яких належать методи періоду окупності інвестицій (Payback Period, PP) та коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return, ARR); - динамічні. До них належать такі методи: чиста поточна вартість (Net Present Value, NPV), індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI), внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return, IRR), модифікована норма рентабельності (Modified Internal Rate of Return, MIRR), термін дисконтування окупності інвестицій (Discounted Payback Period, DPP). При оцінюванні ефективності інвестицій існує ризик неточності прогнозованих величин показників і тому варто оцінювати межі можливих неточностей фактичних показників у порівнянні з прогнозованими. Поряд з ризиком помилок у прогнозуванні при оцінюванні ефективності інвестицій складною є проблема вибору правильного коефіцієнта дисконтування, оскільки для порівняно коротких відрізків часу застосування процедури дисконтування є коректним, однак для тривалих відрізків часу коректність цієї процедури є сумнівною.

У третьому розділі "Удосконалення інвестиційної політики машинобудівного підприємства" вивчено вплив просторового чинника на вибір оптимального варіанта інвестицій, розроблено методичні положення з економічного оцінювання вибору оптимального варіанта інвестицій для можливого місця інвестування, виконано економічне оцінювання просторово - технологічної програми інвестицій.

Як показано вище, дві складові інвестиційної політики машинобудівного підприємства - напрямки здійснення інвестицій та обсяги інвестування - достовірно й широко відображені у наукових дослідженнях та реалізовані на практиці (рис. 1). Однак третя складова - місце здійснення інвестицій - використовується недостатньо активно. Тому важливо розробити рекомендації з використання просторового чинника інвестиційної політики, особливо для тих випадків впровадження, коли створюються нові основні засоби.

Для інвестицій, де просторовий чинник може активно впливати, вибір оптимального варіанту інвестицій слід виконувати у такій послідовності: 1) сформувати список місць можливого інвестування підприємства, що враховує привабливість певних територій для виробництва продукції, задля якого здійснюється інвестиція; 2) для кожного такого місця обґрунтовувати оптимальний варіант інвестиції у виробництво потрібної продукції; 3) вибрані варіанти інвестиції (оптимальні для відповідних місць) будуть порівнюватися між собою.

На територіальну диференціацію витрат виробництва продукції машинобудівними підприємствами, поряд з іншими чинниками, впливатиме і територіальна диференціація концентрації виробництва, оскільки з різних причин (передусім ресурсного та екологічного характеру) різні території можуть характеризуватися різними можливостями щодо розташування на них потужних підприємств. Окрім регіональної диференціації умов виробництва продукції, існує й регіональна диференціація умов її транспортування до споживачів. Територіальна диференціація витрат на доставку залежить не лише від відстані перевезення готової продукції, але і від наявності у відповідному регіоні розвинених транспортних комунікацій. Питома вартість транспортування готової продукції залежить від обсягів відправлення вантажів - чим більші обсяги, тим нижча питома вартість, і навпаки. Це означає, що показник територіальної диференціації витрат на доставку теж залежатиме від концентрації виробництва. Окремо варто звернути увагу на такий чинник формування територіальної диференціації витрат на доставку, як платежі, пов'язані з експортом готової продукції. Як і щодо імпорту ресурсів, тут теоретично можливими є два види платежів - за вивезення продукції з країни-виробника (хоча здебільшого практикуються зворотні платежі у вигляді повернення податку на додану вартість - ПДВ) та за ввезення у країну-імпортер. Очевидно, що поширенішим є випадок встановлення певних платежів на ввезення у країну продукції (імпорт).

Для кожної технології існуватиме перелік поєднуваних чинників, необхідний для тестування місць з метою формування списку місць можливого інвестування для відповідної інвестиції. І, маючи характеристику технології з погляду орієнтації на певний набір чинників, можна знайти на відповідній карті місця (також раніше прокодовані), які характеризуватимуться наявністю шуканого набору, щоб сформувати список місць можливого інвестування. Враховуючи зручність використання наведеного кодування технології за критерієм чинників розташування, можна запропонувати її широке застосування, як одну з характеристик будь-якої технології, з метою прискорення та спрощення врахування просторового аспекту при обґрунтуванні напрямків оптимізації інвестиційної політики підприємств. Це означає, що будь-яку технологію доцільно описувати кодом локалізації за схемою KLТ - **********, яка міститиме місця для кожного з наведених чинників розташування.

Традиційно вважається, що обсяг виробництва продукції в оцінюваному місці можливого інвестування повинен плануватися як величина, яка дорівнює сумарному попиту споживачів, які увійшли у відповідну ринкову зону. Однак тут варто звернути увагу на ту обставину, що певний обсяг виробництва повинен задаватися ще на стадії оцінювання оптимальної технології для кожного місця можливого інвестування, оскільки масштаб виробництва впливає на вибір оптимальної технології. До того ж, як вже зазначалося, деякі місця можуть мати обмеження з погляду масштабу можливого виробництва. Тому для встановлення обсягу виробництва, після формування ринкових зон, доцільно виконати процедуру корегування потужності. Таке корегування насамперед потребуватиме порівняння вихідної (початкової) потужності з сумарним попитом споживачів ринкової зони відповідного місця можливого інвестування. Очевидно, що для місць, де не існує обмеження на потужність і початкова потужність приймалася рівною очікуваному попиту на відповідну продукцію, це порівняння могло б описуватися лише такою нерівністю:

Пп ? Пр, (1)

де Пп - початкова потужність у місці можливого інвестування, де не існує обмеження на потужність, і початкова потужність приймалася рівною очікуваному попиту на відповідну продукцію, фізичних одиниць вимірювання; Пр - сумарний попит споживачів ринкової зони відповідного місця можливого інвестування.

Враховуючи дискретність зміни обсягів виробництва продукції, а також доцільність формування певного запасу потужності для місць можливого інвестування аналізованого типу, активне корегування варто виконувати лише у разі, якщо показник Пп перевищуватиме показник Пр принаймні на 20 %. Зазначимо, що корегування є активним тоді, коли повторний розрахунок потрібно здійснювати саме через оцінюване місце можливого інвестування, а пасивним - якщо повторний розрахунок зумовлений іншим місцем можливого інвестування.

Очевидно, що у разі відсутності попиту у ринковій зоні або за його занадто малої величини, територія у відповідному циклі перестає розглядатися як місце можливого інвестування, яке стає пасивним щодо корегування потужності. Однак варто звернути увагу на ту обставину, що рішення про неперспективність місця стосується циклу і не є остаточним до моменту завершення корегування потужності, яке відбувається у ході наступних циклів. Рішення про неперспективність місця є остаточним у разі відсутності серед місць можливого інвестування хоча б одного такого, що потребує активного корегування потужності.

Що стосується місць можливого інвестування, де існує обмеження на потужність і початкова потужність приймалася рівною граничній величині, то порівняння початкової потужності з сумарним попитом споживачів ринкової зони відповідного місця можливого інвестування описувалося б так:

Пр ?Пп ? Пр. (2)

У цьому випадку також можна було б рекомендувати не виконувати активного корегування, якщо показник Пп перевищуватиме показник Пр не більше, ніж на 20 %. Очевидно, що подібних дій не можна рекомендувати у протилежній ситуації, тобто коли показник Пр буде більшим за показник Пп. У разі виникнення такої ситуації місце можливого інвестування виконуватиме активне корегування, пов'язане з можливістю підвищення ціни на свою продукцію, що означатиме виникнення для підприємства додаткового економічного ефекту від здійснення інвестиції у відповідному місці.

Отже, при обґрунтуванні вибору оптимальної технології виробництва продукції, правильно діяти так: 1) оцінити, як варто виробляти заданий тип продукції у кожному з місць можливого інвестування (тобто яка технологія була б оптимальною для виробництва заданого типу продукції у кожному місці можливого інвестування); 2) після цього - чи варто у певному місці виробляти заданий тип продукції. Тобто окремої задачі на обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування чи на обґрунтування вибору оптимального місця інвестування немає. Обґрунтування вибору оптимального варіанта інвестування й обґрунтування вибору оптимального місця інвестування - це дві взаємопов'язані та взаємозалежні задачі комплексної проблеми оптимізації просторово-технологічного розвитку галузі.