Дослідження фінансової стратегії підприємства
Сутність фінансової стратегії, її значення у діяльності підприємства. Послідовність формування та реалізації фінансової стратегії суб’єкта господарювання. Аналіз впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на фінансову діяльність підприємства.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.07.2015 |
Размер файла | 90,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження фінансової стратегії підприємства
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування фінансової стратегії підприємства
1.1 Мета, завдання, базові поняття фінансового менеджменту
1.2 Сутність та значення фінансової стратегії підприємства
1.3 Типи фінансових стратегій та їхня характеристика
Розділ 2. Дослідження фінансової стратегії підприємства на прикладі ПрАТ "ННН"
2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ПрАТ "ННН"
2.2 Оцінка фінансового стану ПрАТ "ННН"
2.3 Аналіз фінансової стратегії ПрАТ "ННН"
Розділ 3. Основні напрями удосконалення фінансової стратегії діяльності ПрАТ "ННН"
3.1 Формування системи стратегічних фінансових цілей ПрАТ "ННН"
3.2 Розробка цільових стратегічних показників фінансової діяльності підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сучасна практика показує, що сформований на підприємствах порядок прийняття та реалізації стратегічних рішень належним чином не систематизований, методологія і технологія стратегічного управління розроблені недостатньо. У той же час, все більше підприємств визнають потребу у свідомому перспективному управлінні фінансовою діяльністю на основі наукових методик передбачення її напрямків, адаптації до загальних цілей розвитку підприємства і умов зовнішнього середовища. Одним із дієвих інструментів перспективного управління фінансовою діяльністю підприємства є фінансова стратегія.
Питання формування ефективної фінансової стратегії стає особливо актуальним в умовах поглиблення ринкових перетворень, розвитку інтеграційних процесів і зростання мінливості чинників зовнішнього фінансового середовища. Недосконалість процесу стратегічного фінансового планування та прийняття економічно необґрунтованих стратегічних рішень призводить до таких явищ, як розрив господарських зв'язків, взаємне порушення платіжної дисципліни, зниження темпів розширення діяльності підприємства. Від якості сформованої фінансової стратегії залежить здатність підприємства ефективно використовувати фінансові ресурси та реалізовувати свій економічний потенціал. З огляду на це, проблема розробки ефективної фінансової стратегії на сучасних підприємствах є досить важливою та актуальною.
Об'єктом дослідження виступає приватне акціонерне товариство "ННН", що знаходиться у м. Суми.
Мета курсової роботи полягає в комплексному дослідженні теоретичних і практичних аспектів вибору і формування фінансової стратегії підприємства та визначенні шляхів реалізації окремих стратегічних цілей фінансової діяльності.
Відповідно до поставленої мети було передбачено вирішити наступні завдання:
· дослідити сутність фінансової стратегії та з'ясувати її значення у діяльності підприємства;
· розглянути послідовність формування та реалізації фінансової стратегії суб'єкта господарювання;
· визначити особливості здійснення стратегічного фінансового аналізу та вивчити основні методи, які використовуються при розробці фінансової стратегії;
· надати загальну фінансово-господарську характеристику діяльності ПрАТ "ННН";
· здійснити оцінку фінансового стану об'єкта дослідження; ? провести аналіз впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на фінансову діяльність підприємства;
· визначити основні напрямки удосконалення фінансової стратегії ПрАТ "ННН" та сформувати "дерево цілей" фінансової діяльності підприємства;
При написанні роботи використовувалися монографічний, розрахунковий, балансовий, економіко-статистичний, аналітичний методи дослідження.
В якості інформаційної бази в процесі виконання курсової роботи використовувалися відповідні законодавчі та нормативні акти, підручники та навчальні посібники зі стратегічного і фінансового менеджменту, а також наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів з питань, що стосуються формування та реалізації фінансової стратегії діяльності підприємств. Для здійснення розрахунків використовувалася також фінансова звітність ПрАТ "ННН" за період 2009-2013 рр.
Дана курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти формування фінансової стратегії підприємства.
Другий рoзділ присвячeнo aнaлізу фінaнсoвo-гoспoдaрськoї діяльнoсті підприємствa ПрAТ "ННН" тa aнaлізу систeми реалізації фінансової стратегії нa дaнoму підприємстві.
Трeтя глaвa присвячeнa усунeнню прoблeм в упрaвлінні фінансовою діяльністю нa підприємстві ПрAТ "ННН", зaпрoпoнoвaнo oснoвні нaпрями вдoскoнaлeння пoлітики упрaвління фінансами.
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування фінансової стратегії підприємства
1.1 Мета, завдання, базові поняття фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент являє собою важливу частину менеджменту, або форму управління процесами фінансування підприємницької діяльності.
Фінансовий менеджмент, або управління фінансами підприємства, означає управління грошовими коштами, фінансовими ресурсами в процесі їх формування, розподілу і використання з метою отримання оптимального кінцевого результату. Фінансовий менеджмент являє собою управління фінансами підприємства, спрямоване на оптимізацію прибутку, максимізацію курсу акцій, максимізацію вартості бізнесу, чистого прибутку на акцію, рівня дивідендів, чистих активів у розрахунку на одну акцію, а також на підтримку конкурентоспроможності та фінансової стійкості господарюючого суб'єкта. Фінансовий менеджмент як наука управління фінансами спрямована на досягнення стратегічних і тактичних цілей господарюючого суб'єкта.
Фінансовий менеджмент як система управління складається з двох підсистем:
1. керована підсистема (об'єкт управління)
2. керуюча підсистема (суб'єкт управління)
Фінансовий менеджмент реалізує складну систему управління сукупно-вартісною величиною всіх коштів, що у відтворювальному процесі, і капіталом, що забезпечує фінансування підприємницької діяльності.
Об'єктом управління є сукупність умов здійснення грошового обігу та руху грошових потоків, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають у внутрішній і зовнішній середовищі підприємства. Тому в об'єкт управління включаються наступні елементи:
1. грошовий обіг;
2. фінансові ресурси;
3. кругообіг капіталу;
4. фінансові відносини.
Суб'єкт управління - це сукупність фінансових інструментів, методів, технічних засобів, а також фахівців, організованих у певну фінансову структуру, які здійснюють цілеспрямоване функціонування об'єкта управління. Елементами суб'єкта управління є:
1. кадри (підготовлений персонал);
2. фінансові інструменти та методи;
3. технічні засоби управління;
4. інформаційне забезпечення.
Метою фінансового менеджменту є вироблення певних рішень для досягнення оптимальних кінцевих результатів і знаходження оптимального співвідношення між короткостроковими і довгостроковими цілями розвитку підприємства і прийнятими рішеннями в поточному та перспективному фінансовому управлінні.
Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періоді. Ця мета отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкової вартості бізнесу (підприємства) і реалізує кінцеві фінансові інтереси його власника. [16] суб'єкт господарювання формування фінансовий
Основні завдання фінансового менеджменту:
1. забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства і його стратегією розвитку;
2. забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства;
3. оптимізація грошового обороту і розрахункової політики підприємства;
4. максимізація прибутку при допустимому рівні фінансового ризику і сприятливої ??політики оподаткування;
5. забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку, тобто забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності.
Існує 2 основних типи функцій фінансового менеджменту:
· Функції об'єкта управління
1. відтворювальна, забезпечує відтворення авансованого капіталу на розширеній основі;
2. виробнича - забезпечення безперервного функціонування підприємства та кругообігу капіталу;
3. контрольна (контроль управління капіталом, підприємством).
· Функції суб'єкта управління
1. прогнозування фінансових ситуацій і станів;
2. планування фінансової діяльності;
3. регулювання;
4. координація діяльності всіх фінансових підрозділів з основним, допоміжним і обслуговуючим підрозділами підприємства;
5. аналіз та оцінка стану підприємства;
6. функція стимулювання;
7. функція контролю за грошовим обігом, формуванням і використанням фінансових ресурсів. [7]
8.
Основні етапи розвитку фінансового менеджменту
В даний час західними фахівцями виділяються п'ять підходів у становленні та розвитку фінансового менеджменту.
Перший підхід пов'язаний з діяльністю "школи емпіричних прагматиків".Її представники - професійні аналітики, які, працюючи в галузі аналізу кредитоспроможності компаній, намагалися обгрунтувати набір відносних показників, придатних для такого аналізу. Вони вперше спробували показати розмаїття аналітичних коефіцієнтів, які можуть бути розраховані за даними бухгалтерської звітності і є корисними для прийняття управлінських рішень.
Другий підхід зумовлений діяльністю школи "статистичного фінансового аналізу".Основна ідея в тому, що аналітичні коефіцієнти, розраховані за даними бухгалтерської звітності, корисні лише в тому випадку, якщо існують критерії, з пороговими значеннями яких ці коефіцієнти можна порівнювати.
Третій підхід асоціюється з діяльністю школи "мультиваріантних аналітиків". Представники цієї школи виходять з ідеї побудови концептуальнихзасад, що базуються на існування безсумнівною зв'язку приватних коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан і ефективність поточної діяльності.
Четвертий підхід пов'язаний з появою "школи аналітиків, зайнятих прогнозуванням банкрутства компаній". Представники цієї школи роблять в аналізі упор на фінансову стійкість компанії, воліючи перспективний аналіз ретроспективному.
П'ятий підхід являє собою саме новий напрям - школа "учасників фондового ринку". Цінність звітності полягає в можливості її використання для прогнозування рівня ефективності інвестування в цінні папери. Ключова відмінність цього напрямку полягає у його зайвій теорітерізованності, не випадково воно розвивається головним чином вченими і поки не отримало визнання в практиці. [1]
Цілі і завдання фінансового менеджменту в управлінні фінансами
Цілі фінансового менеджменту в управлінні організації визначають по-різному. Зазвичай вважають, що управління фінансами організації здійснюється виходячи з інтересів її власників та вищого управлінського персоналу. [20]
Основні цілі - це досягнення максимальних темпів зростання ціни підприємства або максимізація величини його ціни, досягнення яких забезпечується шляхом нарощування капіталізованої вартості підприємства. Для досягнення цих цілей при управлінні фінансами приймаються рішення по трьох напрямках взаємодії підприємства з фінансовими ринками:
1. інвестиційна політика;
2. управління джерелами коштів;
3. дивідендна політика. [13]
4.
Зміст фінансового менеджменту. У відповідності з цілями і завданнями фінансовий менеджмент як наука і практична діяльність включає такі основні розділи:
1. Загальні розділи: фінансова діяльність підприємства в контексті зовнішнього середовища; фінансові та комерційні розрахунки; фінансові інструменти; ризик і його оцінка;
2. Загальний фінансовий аналіз і планування: оцінка фінансового стану підприємства; поточне і перспективне планування фінансово-господарської діяльності; поточне управління фінансами підприємства;
3. Управління активами підприємства: інвестиційними проектами; інвестиційним портфелем; оборотними активами;
4. Управління джерелами коштів: власним капіталом; позиковим капіталом; визначення ціни і структури капіталу;
5. Структура капіталу і дивідендна політика;
6. Управління фінансовими інвестиціями: оцінка; положення підприємства на ринку капіталу; управління портфельними інвестиціями;
7. Спеціальні розділи: управління фінансами підприємства в разі зміни його організаційно-правової форми; управління фінансами в умовах інфляції; управління фінансами некомерційних організацій; управління фінансами в умовах банкрутства; міжнародні аспекти.
Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту грунтується, як це стане очевидно при викладі змісту даної області, на даних про показники, що характеризують фінансові ринки, на даних бухгалтерського обліку та звітності, на результатах їх узагальнення за галузями, а також опосередковано на всіх даних про стан внутрішнього і зовнішнього середовища організації. [25]
Сфери фінансового менеджменту
Сфери фінансового менеджменту:
1. Фінансовий аналіз та планування, а також фінансове прогнозування:
· оцінка та аналіз активів та джерел їх формування;
· оцінка величини і складу ресурсів, необхідних для підтримки економічного потенціалу компанії та розширення її діяльності;
· оцінка джерел додаткового фінансування;
· формування системи контролю за складанням і ефективним використанням фінансових ресурсів.
2. Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами:
· оцінка обсягу необхідних фінансових ресурсів;
· вибір форм їх отримання;
· оцінка ступеня доступності та часу отримання цих ресурсів;
· оцінка вартості володіння даним видом ресурсів (%, дисконт та ін);
· оцінка ризику, асоційованого з даним джерелом фінансування.
3. Розподіл і використання фінансових ресурсів:
· аналіз та оцінка довгострокових і короткострокових рішень інвестиційного характеру;
· оптимальність часу трансформування фінансових ресурсів в інші види ресурсів (матеріальні, трудові, грошові);
· доцільність і ефективність вкладень у ОФ, НМА та формування їх раціональної структури;
· оптимальне використання оборотних коштів;
· забезпечення ефективності фінансових вкладень. [10]
1.2 Сутність та значення фінансової стратегії підприємства
Стратегія економічної організації - це сукупність її головних цілей та основних засобів досягнення даних цілей. Розробляти стратегічні дії підприємства означає визначати загальний напрямок її діяльності. Стратегія - це не просто функція часу, а також функція напрямку. Вона включає в себе сукупність глобальних ідей розвитку підприємства. Відповідальність за розробку стратегії несе керівництво економічної організації. Сучасний темп збільшення обсягу знань настільки великий, що стратегічне планування - єдиний спосіб прогнозування майбутній можливостей. Воно забезпечує керівними органами країни можливості розробки плану на тривалий період. Стратегічне планування є також основою для прийняття рішень. Знання того, що необхідно досягти в майбутньому допомагає уточнити найбільш доцільні шляхи дій.
Також треба звернути увагу на розгляді тактичних і стратегічних методах макроекономічного планування. Необхідно зразу відзначити, що одні і ті ж рішення одному здаються стратегічними, іншому - тактичними. Різниця між тактичним і стратегічним плануванням має такі аспекти :
Стратегічне планування повязане з рішеннями, наслідки яких проявляються протягом тривалого часу та які важко відмітити або виправити. Як правило стратегічне планування повязане з довгостроковими періодами, а тактичне - з короткими. Слід відзначити, що в господарській діяльності доводиться користуватися двома цими методами. Вони доповнюють один одного, як два боки однієї медалі.
Стратегічне планування характеризується широтою розмаху,а тактичне -певною вузькістю, хоча широта та вузькість - поняття відносні.
Тактичне планування займається вибором засобів для виконання намічених цілей. Цілі звичайно задаються на вищому рівні управління. Стратегічне планування займається визначення цілей вибором засобів для їх реалізації.
Стратегічне планування - довгострокове, комплексне, зорієнтоване на кінцеві результати. Але для досягнення найбільшого успіху необхідне й тактичне, і стратегічне планування.
Своєрідність стратегічного планування як системи управління визначається його принципами, першим з яких є селективність при орієнтації на цілі глобального характеру. Поставивши питання про визначення генеральної мети діяльності, велика організація аналізує своє функціональне призначення в системі світового господарства й міжнародного розподілу праці незалежно від національних, регіональних кордонів. [23]
Виробничо-господарська місія - це набір певних параметрів ,які описують характер зовнішнього для організації середовища, що дає змогу визначити певні стратегічні зони господарювання, окремі сегменти, достатні для проведення операцій. Аналіз поточних значень параметрів і їх прогноз дають можливість сформулювати стратегічний фокус- пріоритетний напрям, на який необхідно сконцентрувати увагу та ресурси. [28]
Сфера пріоритетів має бути обмеженою, оскільки одночасна реалізація кількох стратегічних цілей реально нездійсненна.
Другим важливим принципом стратегічного планування є багатоваріантність планових розрахунків. Невідповідність між бажаною стратегічною метою та поточним станом організації визначається великою кількістю шляхів досягнення мети. Беручи до уваги фактори ризику та невизначеність розвитку зовнішнього середовища, вибрати єдину стратегію розвитку практично неможливо.
Наступний принцип - комплексність розробки стратегії. Він визначає, що кожний альтернативний варіант передбачає аналіз усіх без винятку питань його фінансової, ресурсної й організаційної забезпеченості визначення та погодження часових та кількісних параметрів. Виділення ресурсів для досягнення тільки конкретної цілі гарантує стабільність реалізації стратегії, хоча обмежує можливість маневрування.
Вищезгадані принципи створюють основу специфічної для планування системи портфельного планування ,яка використовується практично, коли з великої кількості альтернативних стратегій вибрана базова, а решта залишається в портфелі. [3]
Розробка стратегії здійснюється по етапах,які включають усі необхідні елементи циклу прийняття управлінського рішення. Специфіка принципів стратегічного планування висуває на особливо важливе місце етап аналізу. Він включає : сукупність маркетингових досліджень - виявлення тенденцій розвитку ринків та їх сегментів, тестування, аналіз пробних продаж, визначення напрямків соціально-політичного та макроекономічного розвитку.
В умовах ринкових відносин, самостійності, відповідальності підприємств за результатами своєї діяльності виникає обєктивна необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації і фінансових можливостей та перспективної оцінки фінансового стану інших господарюючих субєктів. Підприємства зацікавлені в виробленні фінансової стратегії. Фінансова стратегія - це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами. Вона охоплює питання теорії та практики формування фінансів, їх планування, вирішує задачі, які забезпечують фінансову стабільність підприємства в ринкових умовах господаювання.Теорія фінансової стратегії досліджує обєктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах, підготовки та ведення фінансових операцій. [29]
Фінансова стратегія підприємства включає в себе:
· аналіз фінансового стану;
· оптимізацію основних та оборотних засобів;
· розподіл прибутку.
Фінансова стратегія підприємства згідно зі своєю стратегічною ціллю забезпечує :
· формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
· виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
· відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
· визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішаль- ної переваги над конкурентами;
· створення та підготовка стратегічних резервів;
· ранжування та поетапне досягнення цілей;
Таким чином успіх фінансової стратегії підприємства гарантується при взаєморівновазі теорії і практики фінансової стратегії, при співпаданні стратегічних цілей з реальним економічним та фінансовим можливостями через жорстку централізовану фінансову стратегію. [30]
Методи фінансової стратегії.
Процеси трансформації економічної системи зумовлюють складність її поведінки,а з цього - невизначеність значень характеристик майбутнього стану ринкового середовища для окремого підприємства. В цих умовах підприємства всіх форм власності можуть забезпечити перспективу свого існування тільки на основі стратегічного планування, одним з важливих компонентів якого являються процеси формування і реалізації фінансової стратегії розвитку підприємства. [15]
Під зовнішніми механізмами та інструментами можна враховувати регулятори взаємовідносин, які представляють собою зміни і доповнення до правил взаємодії, які формуються на макроекономічному рівні. Ці корективи до правил взаємодії становляться інструментами фінансового управління в тому випадку, коли підприємство ініціює їх і являється ексклюзивним користувачем пільг і виділених ресурсів.
Механізми адаптації планів підприємства до зовнішніх умов доцільно будувати на основі ситуаційних планів. Традиційно ситуаційні плани розглядались як методичний прийом забезпечення гнучкості загальнокорпоративної стратегії. Ситуаційний план являється в деякому смислі антиподом стратегічного плану. В ситуаційному плані передбачається, що ті чи інші передбачення, прогнози в стратегічному плані не враховуються.
Ситуаційний план може бути ефективно використовуватися як механізм підтримки реалізації фінансової стратегії. Виходячи з цього ситуаційний план повинен визначити ті можливі або необхідні зміни,які повинні бути здійснені по відношенню до загальної стратегії, цілям і фінансовим субстратегіям підприємства. [6]
1.3 Типи фінансових стратегій та їхня характеристика
Під стратегією прийнято розуміти комплексну програму дій (заходів), яка забезпечує здійснення місії (генеральної мети) фірми і досягнення її множинних цілей. При цьому стратегія завжди є багато-об'єктною. Зокрема, об'єктами стратегії можуть бути продукція, капітал, максимізація прибутку, поведінка на ринку, конкурентоспро-можність, технологія та інші елементи ринкової системи господарювання.
Стратегію від інших планів і програм відрізняють:
· комплексний характер;
· практична спрямованість;
· орієнтація на використання переваг фірми.
Процес стратегічного планування (далекоглядного передбачення) є досить складним і трудомістким, але він забезпечує успіх підприємницької діяльності, оскільки:
· привчає підприємця до чесного й активного ведення справ у власному бізнесі;
· значно підвищує шанси підприємця не лише вижити, а й ефективно діяти в конкретному середовищі;
· допомагає підприємцю чітко усвідомлювати місію своєї організації та вірогідних конкурентів. [8]
Діагностика стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її внутрішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою відповідних критеріїв і умов. Основними з них є такі:
1. Цілісність, за яких умов кожна з її складових може "працювати" на загальну стратегію;
2. Адекватність стратегії навколишньому зовнішньому ринковому середовищу (відповідає принципу сумісності з ним) з огляду на його швидкі зміни;
3. Збалансованість між собою стратегічних цілей і матеріально-фінансових ресурсів фірми;
4. Врахування потенційної можливості комерційного ризику і передбачення конкретних заходів для його мінімізації або повної "нейтралізації;
5. Обґрунтованість ділового планування і термінів реалізації, які містить у собі довго- та короткострокові цілі.
Аналіз діючої стратегії фірми може засвідчити, що фірма:
1. Перебуває у більш-менш повній відповідності з сучасною інвестиційною, виробничою і комерційно-фінансовою політикою підприємництва;
2. Відповідає сучасним вимогам ринку частково і потребує коригування стратегічних альтернатив;
3. Потребує докорінного перегляду своєї діяльності.
Внаслідок перегляду результатів діяльності фірми і виявлення невідповідності між запланованими результатами та фактичними даними, може висуватися пропозиція щодо перегляду діючої стратегії фірми.
Залежно від того, на якій стадії життєвого циклу перебуває фірма у даний час, її керівництво може вибрати одну з наведених нижче стратегій (таблиця 1.1.):
· стратегію виживання - вона є, по суті, захисною стратегією і використовується за кризового стану економічної діяльності підприємства;
· стратегію стабілізації - стратегію діяльності підприємства з урахуванням нестабільності (коливання) обсягу продажу своєї продукції і отримуваної величини доходів;
· стратегію зростання (наступальну) - стратегію стабільного зростання обсягів продажу, прибутку капіталу, зайняття вигідних положень (ніш) на ринку.
Таблиця 1.1.
Можливі альтернативи стратегічної політики фірми
Стратегія |
Показники вибору альтернатив |
Можливі стратегічні альтернативи |
|
Стратегія виживання (виживання) |
- собівартість продукції, - мінімальний рівень рентабельності, - частка фірми на ринку, - чисельність персоналу. |
- зміна стратегії маркетингу, - зміна товарної політики, - жорстка економія ресурсів, - удосконалення управління фірмою. |
|
Стратегія стабілізації (наступально-захисна) |
- дохід від продажу товарів, - дохід на активи фірми, - дохід на акції та облігації, - швидкість оновлення продукції. |
-економія ресурсів, -ревізія витрат, консолідація, пожвавлення, - зменшення питомих витрат, - відновлення рівня доходу, - стабілізація економічної ситуації. |
|
Стратегія зростання (наступальна) |
- обсяг продажу продукції, - величина отримуваного доходу. |
- інтенсифікація ринку, - диверсифікація власного виробництва, - міжфірмове ділове співробітництво. |
Розглянемо докладніше складові базових стратегій, так стратегія виживання передбачає:
У сфері маркетингу - перегляд товарної політики, системи товаропросування, її більшу адаптацію до зовнішнього середовища і кон'юнктури ринку; проведення гнучкішої цінової політики; внесення необхідних змін в організацію виробництва;
У фінансовій діяльності - створення умов жорсткої економії витрат матеріальних ресурсів, обмеження до виправданого мінімуму процесу інвестування; залучення нових банківських кредитів (бажано на пільгових та ощадливих умовах); централізацію фінансових операцій; аукціонний продаж чи закриття збиткових виробництв;
У системі управління - перегляд методів управління, співвідношення централізації і децентралізації управлінських рішень; проведення необхідних кадрових змін.
При цьому варто наголосити, що стратегія виживання не може бути довготривалою, оскільки не відповідає економічним інтересам підприємця і всього персоналу. Її практична реалізація майже завжди потребує жорсткої централізації управління виробництвом, граничної обачливості у прийнятті та максимальної рішучості в проведенні управлінських рішень. [3]
Стратегія стабілізації теж має свої особливості. Залежно від реальної економічної ситуації на підприємстві рекомендується використовувати один з трьох вірогідних підходів до практичного здійснення стратегії стабілізації:
1. Економія та найбільш ощадливе використання всіх видів ресурсів з активним наміром швидкої стабілізації системи господарювання;
2. Позитивне зрушення в обсягах і ефективності виробництва з певною надією на швидке пожвавлення підприємницької діяльності;
3. Обґрунтована стабілізація економічної ситуації, за якої стають необхідними довгострокові науково-технічні і соціально-економічні програми для досягнення міцної ринкової позиції фірми. [32]
Стратегія економії може бути використана у випадках, коли спад виробництва передбачений і контролюється дирекцією фірми або йоли починається непередбачений раптовий спад обсягу продажу і загальної величини прибутку.
Цілі даної стратегії у відповідному вимірі часу можна сформулювати так: найближча (термінова) - зупинити спад ділової активності та результативності підприємницької діяльності; середньострокова - розпочати процес поліпшення економічного стану фірми; довгострокова - започаткувати стадію пожвавлення і зростання. При цьому стратегія економії може охоплювати три фази:
Ревізія витрат - звичайно передбачає: скорочення чисельності персоналу і витрат на його утримання; зменшення накладних витрат; здешевлення маркетингових досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт тощо. Особливу увагу звертають на програми жорсткої економії по кожному виробу, застосовуваній технології по всіх виробничих підрозділах, постійно регулюючи ці програми з урахуванням кон'юнктури ринку.
Консолідація - як окрема фаза економії витрат зв'язана з обґрунтуванням часу і швидкості пожвавлення економічної діяльності та розробкою програми підвищення прибутковості фірми. У цій площині діяльність підприємства концентрується на розв'язанні таких завдань: загальне керівництво - раціоналізація системи управління і мінімізація адміністративних витрат; науково-технічні дослідження і розробки - переміщення головних зусиль у сфері фінансування з пошукових до дослідно-конструкторських робіт; виробництво - аналітична оцінка чинників динаміки продуктивності праці та практична реалізація виявлених резервів зростання.
Пожвавлення - особлива фаза стратегії фірми, що може передувати переходу до наступальної стратегії діяльності. Це має супроводжуватись завершенням принципових перегрупувань у системі формування і використання ресурсів, активізацією маркетингової та фінансової діяльності.
Стабілізація економічної ситуації звичайно здійснюється за умови, коли результативність підприємницької діяльності характеризується значними коливаннями. [29]
Специфічні дії дирекції фірми (підприємства, організації) щодо досягнення стабілізації зводяться до такого. Якщо коливання показників ефективності бізнесу мають короткостроковий характер, то варто домагатися необхідної збалансованості між обсягами виготовленої продукції і ринку її збуту. За досить тривалого періоду коливань, коли фірма тривалий час не спроможна забезпечити стабільність виробництва і продажу товарів, їй варто розпочати здійснення програми переходу на випуск іншого виду продукції.
У випадку успішного функціонування фірми, достатнього рівня забезпеченості ресурсами, високого виробничого та науково-технічного потенціалу, керівництво підприємства може обирати наступальну стратегію.
Стратегія зростання є важливою і привабливою для будь-якої підприємницької структури. Її можна і треба розглядати як певну сукупність окремих стадій і адекватних їм різновидів стратегій загального циклу зростання, а саме: початкову; проникнення; прискореного зростання; перехідну.
1. Початкова стадія і стратегія зростання.
Початкова стадія характеризується певними особливостями. Основні з них такі:
· виявляють і ліквідують вузькі місця у процесах і структурі реалізації конкретних проектів (інноваційних, інвестиційних, виробничих, сервісних), що не передбачені планом і програмами;
· обсяг продажу товару повільно зростає, проте прибутку фірма практично не отримує.
Метою цього різновиду стратегії є поступове зростання ділової активності для того, щоб забезпечити фірмі (підприємству, організації) досягнення оптимальної ефективності господарської діяльності. При цьому необхідне достатньо виважене ставлення до виявлення і ліквідації "вузьких місць" (не узгоджених за спроможністю ланок виробництва, всієї системи господарювання). Реалізація цього різновиду стратегії вимагає значних витрат ресурсів.
2. Стадія і стратегія проникнення.
До визначальних і характерних їхніх властивостей належать:
· подальше проникнення фірми на товарний ринок, знаходження нових збутових ніш;
· відносно пропорційне зростання обсягу продажу та прибутку (доходів);
· поява певних конкурентних переваг в окремих напрямках діяльності.
Стратегія проникнення звичайно передбачає: більш глибоку дифузію у ринкові ніші, збільшення темпів зростання обсягу продажу, придбання (купівлю) інших підприємницьких структур; активізацію реалізації довгострокових програм з метою модернізації технологічної бази фірми і зміцнення фінансового її стану.
3. Стадія і стратегія прискореного зростання
Супроводжується швидким збільшенням обсягу продажу і доходів. Причому має місце позитивна тенденція, яка полягає у тому, що зростання доходів за своїми темпами випереджає динаміку обсягу продажу. Разом з тим спостерігається і негативна тенденція - необхідність вкладання великих фінансових ресурсів у технічний розвиток виробництва і після продажний сервіс. Метою цього різновиду стратегії зростання є максимально можливе використання внутрішньо фірмових можливостей. Тому фірмі вигідно стратегію прискореного зростання підтримувати якомога довше. [3]
Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.
Напрацювання і реалізація стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її внутрішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою відповідних критеріїв і умов, основним з яких є економічна оцінка її результативності. [18]
Розділ 2. Дослідження фінансової стратегії підприємства на прикладі ПрАТ "ННН"
2.1 Загальна фінансово-господарська характеристика ПрАТ "ННН"
Концерн "ННН", заснований у 1994 році, спеціалізується на компресорному і енергетичному машинобудуванні, а взагалі діяльність цієї великої структури має багато напрямків. Техніка концерну "ННН" знаходить широке застосування у вугільній, гірничій, нафтовій і газовій промисловості, хімії та нафтохімії, електроенергетиці, на залізничному транспорті, в будівельній, сільськогосподарській, житлово-комунальній та інших сферах господарства. Концерн "ННН" є однією з промислових груп України, що розвиваються найбільш динамічно.
До складу концерну входить декілька компаній, які знаходяться в різних регіонах України і Росії, з центральним офісом у м. Суми. Базові підприємства концерну "ННН" відображено на рисунку 2.1.
КОНЦЕРН "ННН"
ВАТ "Науково- |
ВАТ |
ВАТ |
Спільне українсько- |
|||||||||||||||||
виробниче |
білоруське |
|||||||||||||||||||
"Полтавський |
"Глухівський |
|||||||||||||||||||
акціонерне |
підприємство |
|||||||||||||||||||
турбомеханічний |
завод |
|||||||||||||||||||
товариство ВНДІ- |
"Укртехносинтез" (у |
|||||||||||||||||||
завод" |
"Електропанель" |
|||||||||||||||||||
компресормаш" |
формі ТОВ) |
|||||||||||||||||||
Спільне |
Спільне |
ТОВ |
Дочірнє |
|||||||||||||||||
науково- |
підприємство |
|||||||||||||||||||
ЗАТ "ННН" |
виробниче |
підприємство в |
"Автотранс- |
"Укрросбуд" |
||||||||||||||||
підприємство |
формі ТОВ |
портне |
СУБП |
|||||||||||||||||
"Технокомпре- |
"Орелкомпре- |
підприємство |
"Укртехно- |
|||||||||||||||||
сормаш" у |
сормаш" |
"Укрространс" |
синтез" |
|||||||||||||||||
формі ТОВ |
Рисунок 2.1 - Структура концерну "ННН"
Найпотужнішими виробничими підприємствами концерну є ПрАТ "НВАТ ВНДІ компресормаш", ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод" і ПрАТ "Глухівський завод "Електропанель". Дані підприємства забезпечують концерну лідируючі позиції не тільки в Україні і СНД, а й на європейському та світовому ринках.
Координатором виробничих процесів та маркетингової діяльності концерну "ННН" виступає ТОВ СУБП "Укртехносинтез". Товариство володіє контрольними пакетами акцій та частками у статутному капіталі підприємств концерну, зокрема, йому належить 87% акцій ПрАТ "Глухівський завод "Електропанель", 90% акцій ПАТ "ННН", майже 85% акцій ПрАТ "НВАТ ВНДІ компресормаш".
Одним із провідних підприємств концерну є Приватне акціонерне товариство "ННН" (скорочена назва ПрАТ "ННН"). ПрАТ "ННН" є інвестиційно-будівельною компанією та займає лідируючі позиції на будівельному ринку м. Сум і Сумської області, впевнено просувається і на будівельний ринок Києва та Полтави. За час своєї роботи підприємству вдалося досягти значних результатів на ринку капітального будівництва і забезпечити собі імідж надійного підрядника, здатного вирішувати будівельні задачі будь-якої складності.
ПрАТ "ННН" виконує широкий спектр будівельно-монтажних робіт на основі сучасних технологій:
· будівництво житлових будинків, адміністративних та виробничих споруд покращеного планування з автономними системами опалення та гарячого водопостачання, а також спеціалізованих будинків і споруд;
· комплексний ремонт, сантехнічні і електромонтажні роботи із застосуванням нових оздоблювальних матеріалів по євростандартам;
· виготовлення і установка столярних виробів; ? виготовлення та монтаж вітражних виробів;
· реставраційно-відновлювальні роботи.
Основними споживачами продукції ПрАТ "ННН" є приватні особи, що пов'язано зі структурою підприємства і його основними видами діяльності. Так основною діяльністю товариства є будівництво, яке умовно можна розділити на 2 складові: будівництво житлової нерухомості та будівництво об'єктів комерційної нерухомості.
Окрім будівництва підприємство працює на ринку ексклюзивних виробів зі скла - Студія "Стиль Тиффані" (вітражі, вітражні світильники, стелі, бронзове та латунне лиття), дерева - деревооброблюючий цех (ексклюзивні двері, євровікна, сходи, різьба по дереву, кухні).
Для просування продукції Студії "Стиль Тиффані" і деревооброблюючого цеху створені і діють представництва в містах Київ і Донецьк. Планується також створення представництв в містах Харкові та Дніпропетровську. Вони орієнтовані на ринок збуту приватним особам в м. Суми та крупних містах України.
У сфері житлової нерухомості здійснюється будівництво як будинків покращеного планування, великої квадратури, так і бюджетних будинків розрахованих на молоді сім'ї, представників середнього класу. Будівництво житлової нерухомості орієнтовано на споживачів в м. Суми.
Головними споживачами послуг будівництва об'єктів комерційної нерухомості є підприємства концерну "ННН" - ТОВ "Укртехносинтез" і ПрАТ "Полтавський турбомеханічний завод", а також підприємства м. Суми і бюджетні державні установи.
Вищим органом управління ПрАТ "ННН" є загальні збори акціонерів, до компетенції яких належить внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності, а також порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства тощо. Керівництво поточною діяльністю товариства здійснює виконавчий орган правління. Перевірка фінансово-господарської діяльності товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв проводиться ревізором, який обирається з числа акціонерів. З метою захисту прав та інтересів акціонерів також створюється наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю товариства.
ПрАТ "ННН" здійснює свою діяльність на основі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів товариства. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій. Майже 90% акцій підприємства належать ТОВ СУБП "Уктехносинтез, ще 8% акцій володіє ПрАТ "Орловський сталепрокатний завод", обидва підприємства входять до складу концерну.
На сьогоднішній день в структуру ПрАТ "ННН" входять: загальнобудівельний підрозділ, підрозділ монолітного домобудівництва, підрозділ по оздоблювальним роботам, сантехнічний підрозділ, електротехнічний підрозділ, підрозділ нестандартного обладнання і сантехнічних заготовок, деревооброблюючий цех, студія "Стиль Тиффані", ремонтно-будівельний підрозділ в м. Полтава, ділянка монолітного домобудівництва в м. Полтава.
ПрАТ "ННН" надає широкий спектр послуг на ринку нерухомості і має всі передумови та можливості конкурувати з крупними забудовниками. Основними забудовниками на ринку нерухомості м. Суми є близько 10 будівельних компаній: ПрАТ "Сумбуд", ТОВ "Битсервіс", ТОВ "Нотекс", ТОВ "Екобуд", ТОВ "Словен ЛТД", ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія" та інші. Названі будівельні організації мають однакові умови існування на ринку надання будівельних послуг, деякі з них мають переваги у зв'язку з наявністю договорів оренди на кращі земельні ділянки, інші мають у своєму розпорядженні кваліфікованих спеціалістів і сучасніші виробничі потужності. Таким чином, умови конкуренції на регіональному будівельному ринку не відрізняються від ситуації, яка склалася в країні в цілому. Наявність у ПрАТ "ННН" багаторічного практичного досвіду, кваліфікованих інженерних спеціалістів і організаторів виробництва, а також масштабних замовлень на будівництво об'єктів промислової нерухомості, робить дане підприємство сильним конкурентом на будівельному ринку Сумщини.
Для здійснення загальної характеристики фінансової діяльності ПрАТ "ННН" проведемо аналіз основних фінансово-економічних показників (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Основні фінансово-економічні показники діяльності ПрАТ "ННН" за 2009-2013 рр., тис. грн.
Роки |
Відхилення |
||||||
Показник |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
(+/-) 2013 р. |
|
до 2004 р. |
|||||||
Чистий дохід (виручка) |
|||||||
від реалізації продукції |
20400,3 |
17580,3 |
20474 |
38252,7 |
142527 |
122126,7 |
|
(товарів, робіт, послуг) |
|||||||
Собівартість реалізації |
18890,4 |
15946,4 |
17445,2 |
33989,3 |
139464 |
120573,6 |
|
продукції |
|||||||
Валовий прибуток |
1509,9 |
1633,9 |
3028,8 |
4263,4 |
3063 |
1553,1 |
|
Чистий прибуток |
-921,0 |
26,3 |
1343,5 |
304,6 |
-3040 |
-2119 |
|
Валюта балансу |
21741,9 |
26137,5 |
27016,7 |
45386,4 |
78293 |
56551,1 |
|
Необоротні активи |
5073,4 |
5004,7 |
4007,8 |
4640,4 |
4977 |
-96,4 |
|
Оборотні активи |
16668,5 |
21132,8 |
23008,9 |
40746 |
72438 |
55769,5 |
|
Власний капітал |
4863,1 |
4889,4 |
6232,9 |
6537,5 |
3497 |
-1366,1 |
|
Поточні зобов'язання |
16878,8 |
21248,1 |
20783,8 |
38848,9 |
74796 |
57917,2 |
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності досліджуваного підприємства дає змогу зробити висновок, що в цілому протягом періоду 2009-2013 рр. спостерігалася тенденція до зростання чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що свідчить про розширення масштабів діяльності підприємства. Водночас, протягом аналізованого періоду зростала також і собівартість реалізації продукції. Зокрема, у 2013 р. приріст чистого доходу від реалізації продукції порівняно з 2013 р. склав 122126,7 тис. грн., а відповідне збільшення собівартості дорівнювало 120573,6 тис. грн.
Валовий прибуток підприємства протягом 2009-2012 рр. зростав з 1509,9 тис. грн. до 4263,4 тис. грн., але суттєве збільшення собівартості реалізації продукції порівняно зі зростанням чистого доходу спричинило зниження суми валового прибутку у 2013 р. до 3063 тис. грн.
Що стосується показника чистого прибутку, то слід відзначити, що протягом 2009-2011 рр. його сума зростала і склала у 2011 р. 1343,5 тис. грн. Проте починаючи з 2012 р., внаслідок впливу результатів фінансової діяльності підприємства, сума чистого прибутку знижувалась і склала у 2012 р. 304,6 тис. грн., а у 2013 р., незважаючи на зростання доходу від реалізації продукції, підприємство отримало збиток у сумі 3040 тис. грн., що свідчить про зниження ефективності діяльності ПрАТ "ННН" та надмірне зростання витрат.
Протягом 2009-2013 рр. ПрАТ "ННН" наростило валюту балансу на 56551,1 тис. грн., що свідчить про розширення майнової бази підприємства. Збільшення валюти балансу було пов'язано із зростанням величини оборотних активів підприємства від 16668,5 тис. грн. у 2009 р. до 72438 тис. грн. у 2013 р. Загальна сума приросту оборотних активів за аналізований період склала 55769,5 тис. грн. Сума необоротних активів за 2009-2013 рр. мала тенденцію до зменшення з 5073,4 тис. грн. у 2009 р. до 4977 тис. грн. у 2013 р
Що стосується обсягу власного капіталу підприємства, то зміна його величини відбувалась виключно за рахунок зміни нерозподіленого прибутку, тому протягом 2009-2012 рр. сума власного капіталу зростала і склала на кінець 2012 р. 6537,5 тис. грн. У 2013 р. вартість власного капіталу зменшилася на суму непокритого збитку і склала 3497 тис. грн. Таким чином, загальне зростання валюти балансу у складі пасиву відбувалося, в основному, за рахунок нарощення суми позикових ресурсів, приріст яких за період 2009-2013 рр. склав 57917,2 тис. грн. [26]
Загальну оцінку змін, що відбулися в статтях балансу, доцільно доповнити розрахунком показників темпів зміни виручки від реалізації продукції, чистого прибутку та валюти балансу, які характеризують виконання "золотого правила" економіки (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Перевірка виконання "золотого правила" економіки
Показник |
Роки |
|||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
||
Темп зміни доходу (виручки) від реалізації продукції, % |
132,93 |
86,18 |
116,46 |
186,84 |
372,59 |
|
Темп зміни чистого прибутку, % |
х |
х |
5108,37 |
22,67 |
х |
|
Темп зміни валюти балансу, % |
107,32 |
120,22 |
103,36 |
167,99 |
172,5 |
Аналізуючи темпи змін доходу від реалізації продукції, чистого прибутку та валюти балансу, можна зробити висновок, що ПрАТ "ННН" розширює масштаби своєї діяльності, оскільки протягом 2009-2013 рр. показники темпу зростання валюти балансу перевищували 100%. Темпи зростання доходу (виручки) від реалізації продукції протягом аналізованого періоду, крім 2010 р., також були більшими за 100%, і при цьому випереджали темпи зростання валюти балансу, що свідчить про ефективність використання майна підприємства і підвищення віддачі з кожної одиниці вкладеного капіталу. [5]
У 2009 р. ПрАТ "ННН" було збитковим, а починаючи з 2010 р. працювало прибутково. У 2011 році чистий прибуток збільшився у 50 разів порівняно з 2010 роком, а темп його зростання набагато перевищив темп зростання доходу (виручки) від реалізації продукції, що свідчить про відносне зниження витрат в результаті оптимізації технологічного процесу та взаємовідносин з контрагентами. Проте у 2012 році відбулося суттєве скорочення суми чистого прибутку більш, ніж на 77%, що вказує на уповільнення розвитку підприємства та появу проблем з рентабельністю діяльності. У 2013 р. ПрАТ "ННН", незважаючи на нарощення валюти балансу та зростання доходу від реалізації продукції, спрацювало збитково, що свідчить про зниження рівня ефективності діяльності підприємства.
Таким чином, ПрАТ "ННН" є провідним будівельним підприємством Сумщини, яке здійснює роботи по будівництву і введенню в експлуатацію об'єктів житлового, комунального та промислового будівництва, відновленню і реставрації пам'яток архітектури. Протягом останніх років роботи підприємство інтенсивно збільшувало свою майнову базу, нарощувало дохід (виручку) від реалізації продукції. У той же час, наявні проблеми з формуванням чистого прибутку підприємства. [4]
2.2 Оцінка фінансового стану ПрАТ "ННН"
Фінансовий аналіз є важливим елементом фінансового менеджменту і представляє собою процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансової діяльності підприємства. Необхідність проведення своєчасної та об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства полягає у визначенні ефективності використання фінансових ресурсів, пошуку потенційних можливостей збільшення прибутку, а також у виявленні проблем діяльності підприємства і розробці заходів по їх подоланню та удосконаленню фінансово-господарської роботи взагалі.
Аналіз фінансового стану доцільно розпочати з вивчення змін, які відбулися в статтях активу та пасиву балансу підприємства за аналізований період. Відповідно до даних таблиці протягом 2009-2013 рр. спостерігалась тенденція до зростання валюти балансу підприємства. При цьому в складі активів ріст валюти балансу, в основному, забезпечувався зростанням оборотних активів, а саме запасів та дебіторської заборгованості. [19]
В структурі активів ПрАТ "ННН" протягом 2009-2013 рр. значно переважали оборотні активи, а саме - запаси, що відповідає галузевій спрямованості підприємства. Протягом аналізованого періоду спостерігалася тенденція до зростання питомої ваги оборотних активів з 76,67% у 2009 р. до 92,02% у 2013 р. і відповідного зменшення частки необоротних активів з 23,33% до 6,36%. Значну частку в складі як оборотних активів, так і активів підприємства загалом, займають запаси. Їх питома вага в загальному обсязі активів протягом періоду зростала від 62,27% у 2009 р. до 76,17%, у 2012 р. У 2012 р. питома вага запасів у структурі активів знизилась до 55,74%, незважаючи на збільшення їх суми на 9068,6 тис. грн. порівняно з 2012 р.
Частка дебіторської заборгованості протягом 2009-2012 рр. була порівняно незначною і змінювалась в межах від 4,44% до 6,93%. Проте у 2013р. сума дебіторської заборгованості зросла на 24651 тис. грн. порівняно з 2012 р., а її питома вага в структурі активів досягла 35,4%.
Аналізуючи склад необоротних активів підприємства, можна зазначити, що переважну частку в них займають основні засоби. Частка інших показників є незначною, тому вони не мають суттєвого впливу на валюту балансу.
Що стосується пасиву балансу, то в його структурі суттєво переважають поточні зобов'язання, їх частка протягом 2009-2013 рр. збільшилась від 77,6% до 95,5%. При цьому протягом 2010-2012 рр. спостерігалася тенденція до нарощення сум короткострокових кредитів від 613,8 тис. грн. до 18748,9 тис. грн., а їх частка зростала від 2,3% до 41,3%. Водночас сума кредиторської заборгованості зменшувалася від 11142,4 тис. грн. у 2010 р. до 2074,7 тис. грн. у 2012 р. У 2013 р. обсяги короткострокових кредитів залишилися практично без змін порівняно з 2012 р., натомість суттєво зросла кредиторська заборгованість на 44987,8 тис. грн., а її частка в структурі пасивів на кінець 2013 р. склала 60,1%.
У складі пасиву значною є також частка поточних зобов'язань за розрахунками, хоча їх сума коливалася досить нерівномірно. В цілому за період 2009-2012 рр. вона зросла від 4893,2 тис. грн. до 17995,7 тис. грн., а питома вага змінювалась в межах від 22,5% до 39,6%. У 2013 р. сума поточних зобов'язань за розрахунками зменшилась на 9294,7 тис. грн. порівняно з 2012 р., а їх частка в структурі пасивів знизилася до 11,1%. Зміни у складі власного капіталу ПрАТ "ННН" відбувалися за рахунок збільшення суми нерозподіленого прибутку або його зменшення на суму непокритого збитку, а оскільки ці суми були невеликими, то вони не мали суттєвого впливу на валюту балансу.
В цілому можна зазначити, що склад та структура активів і пасивів балансу ПрАТ "ННН" відповідає галузевій спрямованості діяльності підприємства.
З метою здійснення загальної оцінки фінансового стану ПрАТ "ННН" проведемо коефіцієнтний аналіз за основними групами показників: майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності та ділової активності (табл. 2.3.).
Таблиця 2.3.
Показники фінансового стану ПрАТ "ННН" за 2009-2013 рр.
Показник |
Роки |
Відхилення (+/-) |
||||||
2013 р. до: |
||||||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2009 р. |
2012 р. |
||
Показники майнового стану |
||||||||
Коефіцієнт зносу основних засобів ... |
Подобные документы
Сутність фінансової стратегії. Фінансова стратегія в контексті розвитку підприємства. Механізми фінансової реструктуризації. Метод аналізу точки розриву. Оцінка діяльності підприємства щодо формування фінансової стратегії. Показники ліквідності балансу.
дипломная работа [159,1 K], добавлен 28.07.2012Обґрунтування методів розробки ефективної фінансової стратегії на підприємстві та впровадження їх на практиці. Ретроспективний аналіз ліквідності підприємства, фінансової стійкості та ділової активності. Рекомендації щодо покращення фінансової стратегії.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 09.04.2019Система забезпечення фінансової безпеки підприємства, здатність підприємства самостійно розробляти і проводити фінансову стратегію відповідно до цілей загальної корпоративної стратегії, в умовах невизначеного і конкурентного середовища та в умовах кризи.
реферат [41,2 K], добавлен 10.01.2010Аналіз діяльності і зовнішньоекономічних операцій торгово-посередницької фірми ТОВ "Провансе". Розробка напрямків оптимізації фінансової стратегії формування джерел коштів і їх ефективного використання в підприємстві, оцінка ефективності її впровадження.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 07.07.2010Фінансове планування як основа ефективної діяльності підприємства. Методи моделювання процесів вибору фінансової стратегії. Методи економетричного моделювання та прогнозування, багатомірної класифікації. Побудова кластерів фінансового стану підприємства.
дипломная работа [741,7 K], добавлен 09.11.2013Аналіз діяльності підприємства у різних її аспектах. Особливості основних складових зовнішнього та внутрішнього середовища ДН-4. Організаційно-управлінська структура підприємства. Основні показники фінансової діяльності та рекомендації щодо її покращення.
отчет по практике [40,6 K], добавлен 25.03.2011Загальна характеристика фінансової стійкості підприємства. Поняття та види фінансової стійкості. Фінансово-економічна діагностика діяльності підприємства ПАТ "Білопільський машзавод". Шляхи поліпшення фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.
курсовая работа [709,8 K], добавлен 14.09.2012Складання початкового балансу підприємства. Результати прогнозування балансів підприємства № 62 та звітів про результати його фінансової діяльності за 12 місяців 2006 року. Аналіз спроектованих показників фінансової діяльності підприємства № 62.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 10.07.2010Сутність фінансової стійкості, її значення для діяльності суб'єктів господарювання. Типи фінансової стійкості та основні фактори, які впливають на неї. Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Освіта України". Шляхи удосконалення управління фінансовою стійкістю.
дипломная работа [675,4 K], добавлен 18.12.2013Фінансова стійкість підприємства у процесі господарювання. Аналіз активів, пасивів підприємства та їх прибутковості. Абсолютні та відносні показники фінансової стійкості. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства. Аналіз ймовірності банкрутства.
курсовая работа [121,0 K], добавлен 21.02.2009Сутність і значення фінансової стійкості підприємства, характеристика її типів. Аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості ТОВ "Ескорт", шляхи її покращення. Визначення економічного ефекту від збільшення власного капіталу організації.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 15.05.2012Розгляд основних показників наявності джерел формування запасів та власних оборотних коштів фірми. Аналіз фінансової стійкості підприємства на прикладі ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань". Розробка заходів щодо підвищення фінансової стабільності підприємства.
курсовая работа [90,4 K], добавлен 14.04.2013Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.
дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013Економічна сутність санації підприємства, аналіз виробничо-господарської діяльності. Діагностика фінансової кризи. Структурно-логічна схема плану фінансової санації. Порядок подання претензії про відшкодування заборгованості. Судова санація підприємства.
курс лекций [115,7 K], добавлен 22.12.2010Аналіз фінансової діяльності підприємства і напрями практичного застосування цінних паперів. Техніко-економічна характеристика ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка". Шляхи підвищення ринкової вартості підприємства та фінансової стійкості в період емісії.
курсовая работа [386,6 K], добавлен 09.07.2014Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.
дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014Поняття і оцінка фінансової роботи виробничого підприємства. Аналіз структури активів і пасивів балансу підприємства. Аналіз фінансової роботи АТЗТ ПКФ "Кумір". Резерви збільшення прибутку і рентабельності підприємства. Оптимізація структури капіталу.
дипломная работа [142,6 K], добавлен 03.02.2012Сутність і види фінансової стійкості підприємства, завдання її аналізу та методичні підходи до оцінки. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності компанії. Дослідження абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, шляхи її підвищення.
курсовая работа [140,1 K], добавлен 18.05.2013Суть і особливості фінансової стратегії - одного з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його економічної діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей.
статья [13,3 K], добавлен 13.05.2011Оптимальний варіант пропозиції щодо формування фінансової стратегії малого підприємства. Баланс малого підприємства. Фінансова стійкість підприємства. Відношення власного капіталу до валюти балансу. Збільшення долі кредиторської заборгованості.
контрольная работа [19,6 K], добавлен 06.10.2011