Кредитно-інвестиційний потенціал банків України

Проведені дослідження дали можливість запропонувати комплексну систему підвищення ефективності використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків, яка базується на послідовному обґрунтуванні шляхів, напрямів, заходів, дій, структурно-функціональних та економіко-математичних моделей для управління кредитно-інвестиційним потенціалом, що забезпечить умови для збільшення впливу банків на соціально-економічний розвиток України за рахунок подальшого зростання кредитно-інвестиційної діяльності.

У роботі на основі запропонованого в першому розділі дисертації наукового підходу здійснено визначення величини кредитно-інвестиційного потенціалу банків І групи за поділом НБУ, складено рейтинг банків за рівнем відносного відхилення кредитно-інвестиційного портфеля від величини кредитно-інвестиційного потенціалу, що дало можливість встановити банки, які мають найбільший нереалізований потенціал.

Запропоновано систему заходів, яка повинна забезпечити зростання економічних ресурсів, необхідних для формування кредитно-інвестиційного потенціалу банку, а саме: збільшення обсягів статутного капіталу; збільшення власного капіталу; збільшення доходів і прибутків; збільшення обсягів залучених депозитів та позик для формування ресурсної бази; зростання рівня кадрового, технічного та інформаційного забезпечення кредитно-інвестиційної діяльності; зростання обсягів і якості розрахунково-платіжних операцій; впровадження у банківську практику інноваційних послуг та операцій; підвищення якості організаційно-управлінської діяльності банку та його регіональних підрозділів.

У дисертації обґрунтовано механізм управління формуванням і використанням кредитно-інвестиційного потенціалу банку, який базується на ієрархічно-структурному підході, визначених принципах, формах, методах, інструментах, меті й завданнях, умовах та чинниках, заходах та етапах управління кредитно-інвестиційним потенціалом. Це дало змогу розробити функціональну модель механізму управління, яка визначає кінцеву мету управління формуванням і використанням кредитно-інвестиційного потенціалу - зростання вартості банку внаслідок підвищення ефективності його діяльності.

Для підвищення ефективності кредитно-інвестиційної діяльності банків та встановлення раціонального співвідношення між кредитуванням та інвестуванням в дисертації було визначено: а) систему пріоритетів щодо кредитної чи інвестиційної діяльності; б) характеристики можливості банку щодо кредитної й інвестиційної діяльності; в) систему показників оцінки ефективності кредитування й інвестування; г) переваги кредитування чи інвестування за регіонами у довгостроковій перспективі; д) показники оцінки оптимального співвідношення між кредитною й інвестиційною діяльністю.

Уточнено систему показників, за якою доцільно оцінювати ефективність кредитування та інвестування банками. Запропоновано використовувати індекс рентабельності кредитування (РІ_РК) та індекс рентабельності інвестування (РІ_ЦП) в якості показника для оцінки переваг кредитування й інвестування.

З метою визначення раціонального співвідношення між банківськими інвестиціями і кредитами запропоновано використовувати наступну модель:

,

де Д_ІНВ - доходи від інвестицій в цінні папери, грошових одиниць; В_ІНВ - витрати на здійснення інвестицій, грошових одиниць; Д_КР - доходи від надання кредитів, грошових одиниць; В_КР - витрати, пов'язані з кредитуванням, грошових одиниць; І - сума інвестицій в цінні папери, грошових одиниць; КР - сума кредитів, наданих банком, грошових одиниць; І/КР - коефіцієнт співвідношення інвестицій і кредитів (частка одиниці).

Сутність цієї формули полягає в тому, що зі зростанням інвестицій в цінні папери збільшуються доходи від інвестування і зменшуються доходи від кредитування. Проте зі зростанням інвестицій в цінні папери збільшуються інвестиційні ризики, що впливає на зростання суми витрат на інвестиції. При цьому витрати на кредитування можуть зменшуватись у зв'язку зі зменшенням обсягів наданих кредитів, тобто доки виконується нерівність, інвестиції в цінні папери можуть вважатись доцільними. При цьому коефіцієнт співвідношення інвестицій і кредитів показує раціональне їх значення.

Таким чином, при зростанні співвідношення між інвестиціями в цінні папери і кредитами вирівнюються коефіцієнти прибутковості за інвестиціями і кредитами. Коли вони зрівняються, тобто їх різниця буде дорівнювати нулю, то це значить, що збільшення інвестицій досягло свого максимуму.

Визначено систему заходів щодо зменшення ризику кредитування, а саме: а) детальна і всебічна оцінка фінансового стану та можливостей позичальника; б) аналіз рівня ділової репутації клієнта; в) підвищення внутрішнього контролю за підготовкою кредитних угод; г) всебічна оцінка заставного майна позичальника; д) прогнозування можливих змін вартості майна; е) впровадження обов'язкового страхування заставного майна; ж) впровадження обов'язкового страхування майна позичальника, пов'язаного з об'єктами кредитування; з) диверсифікація ризиків; и) підвищення рівня керованості кредитної діяльності банку.

Запропоновано систему заходів щодо зменшення інвестиційного ризику, а саме: а) всебічна оцінка цінних паперів щодо їх можливого рівня ліквідності; б) хеджування операцій з цінними паперами з метою уникнення такого ризику; в) попередня оцінка фінансового стану емітента; г) проведення двох-трьох незалежних оцінок щодо вибору цінного паперу; д) хеджування ризиків з використанням різних цінних паперів; е) хеджування валютних ризиків шляхом інвестування в цінні папери з використанням різних валют; ж) ґрунтовна незалежна оцінка стану емітента та його цінних паперів кількома групами експертів; з) диверсифікація ризику через придбання цінних паперів емітентів різних країн, регіонів тощо; и) підвищення рівня контролю з боку власників банку за діяльністю керівництва і спеціалістів, що заняті інвестиційними операціями у цінні папери.

На основі досліджень розроблені рекомендації щодо формування більш ефективного кредитно-інвестиційного портфеля банку, які передбачають: а) збільшення частки довгострокових кредитів, наданих домогосподарствам і підприємствам; б) встановлення пропорції розподілу кредитно-інвестиційного портфеля між кредитами та інвестиціям як 90% : 10%; в) визначення структури кредитного портфеля з урахуванням строків формування ресурсної бази. Якщо ресурсна база формується за рахунок коштів, залучених на 1 рік, то частка довгострокових кредитів понад 5 років не може перевищувати 10%. При формуванні ресурсної бази за рахунок коштів, залучених на 5 років, частка довгострокових кредитів понад 5 років може досягати до 55%.

За допомогою розробленої економіко-математичної моделі здійснено оптимізацію кредитно-інвестиційного портфеля банку, що дозволило визначити оптимальні співвідношення між кредитами та інвестиціями у складі кредитно-інвестиційного портфеля з урахуванням максимізації доходів, наявної ресурсної бази, спроможності надавати різні кредити та інвестувати в різні цінні папери.

Підвищення ефективності кредитно-інвестиційної діяльності банку базується на застосуванні наукового підходу до його управління. В результаті дослідження була запропонована структурно-функціональна модель управління кредитно-інвестиційною діяльністю банку (рис. 3).

У структурно-функціональній моделі управління кредитно-інвестиційною діяльністю банку дуже важливими є не лише структурно-функціональні компоненти моделі, а й зв'язки між ними, що дає змогу встановити їх залежність і обумовленість, вплив на задоволення інтересів власників, банківських працівників і клієнтів. Вдосконалення управління кредитно-інвестиційної діяльності направлено на зростання доходів і прибутків банку, підвищення вартості банківського бізнесу.

Найбільший ефект від кредитно-інвестиційної діяльності в процесі управління досягається при взаємодії банків з реальним сектором економіки через створення фінансово-промислових або промислово-фінансових груп чи холдингів. На основі дослідження чотирьох основних фінансово-промислових груп України «СКМ», «Приват», «Інтерпайп», «УкрСиб» розкрито переваги та недоліки участі банків в цих групах та виявлено три основні схеми участі, а саме: а) банк як головний суб'єкт групи; б) банк - один із суб'єктів групи, що виконує лише фінансові функції; в) банк не є стабільним учасником фінансово-промислової групи.

Рис. 3. Структурно-функціональна модель управління кредитно-інвестиційною діяльністю банку

Обґрунтовано, що переваги участі банків у складі фінансово-промислових чи промислово-фінансових груп виявляються тоді, коли банківські інститути стають головними економічними суб'єктами групи.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена важлива наукова проблема - обґрунтування теоретико-методологічних засад формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків в умовах розвитку соціально-економічної системи України та реалізації комплексу заходів для стабільного економічного зростання. За результатами дослідження сформульована низка теоретичних, методологічних і науково-практичних висновків, що в сукупності забезпечують вирішення основних завдань роботи відповідно до поставленої мети дисертації.

1. В умовах поступового виходу України із кризового стану та переходу до стабільного розвитку соціально-економічної системи держави необхідна більш ефективна і цілеспрямована кредитно-інвестиційна діяльність банків. Однак стабільна та прогнозована кредитно-інвестиційна діяльність можлива лише за умов постійного зростання кредитно-інвестиційного потенціалу банків, без якого не може надійно функціонувати жоден комерційний банк та вся банківська система країни. На основі проведеного всебічного теоретичного дослідження встановлено, що в наукових працях вітчизняних і закордонних авторів практично не зустрічається визначення сутності кредитно-інвестиційного потенціалу банків, а, отже, не сформовано будь-які його теоретичні тлумачення та змістовно-практичні характеристики.

2. На основі теоретичного узагальнення розроблені наукові засади кредитно-інвестиційного потенціалу банку, що дало можливість обґрунтувати таке його визначення: кредитно-інвестиційний потенціал банку - це комплексна характеристика рівня його кредитно-інвестиційних можливостей здійснювати рух грошових (фінансових) потоків в процесі кредитування й інвестування суб'єктів соціально-економічної системи, забезпечуючи інтереси власників, кредиторів і держави за рахунок нарощування власного капіталу, оптимальної ресурсної бази, кадрового, технічного та інформаційного забезпечення, інноваційних технологій, при взаємозв'язку з іншими видами потенціалів банку. Величина кредитно-інвестиційного потенціалу залежить як від загального обсягу всіх видів банківських ресурсів, їх оптимального співвідношення, так і здатності керівництва банку використовувати ці ресурси для кредитно-інвестиційної діяльності.

3. Розроблені в попередні роки та впровадженні в банківську практику схеми кредитно-інвестиційної діяльності недостатньо ураховували існуючий рівень кредитно-інвестиційного потенціалу, що знайшло повне підтвердження в період фінансово-економічної кризи, яка охопила усі країни світу, зокрема Україну, та зачепила перш за все банківській сектор. Фінансово-економічна криза дала можливість принципово по-новому підійти до розгляду сутності кредитно-інвестиційної діяльності банків, яка неможлива без відповідного формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу. При цьому в дисертації науково доведено, що кредитно-інвестиційний потенціал банків виникає як об'єктивне економічне явище в процесі створення банківської установи та її функціонування, необхідності збільшення обсягів і розширення напрямів кредитно-інвестиційної діяльності, масштабів кредитування й інвестування економіки, втручання банків в процесі кредитно-інвестиційній діяльності в усі сфери соціально-економічної системи. Наукове дослідження дало можливість виявити, що формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків слід розглядати як закономірність, що обумовлена становленням та розвитком: а) суб'єктів підприємництва; б) домогосподарств; в) банківської системи країни, яка об'єднує економічних суб'єктів грошово-кредитними й інвестиційними зв'язками; г) соціально-економічної системи держави.

4. Ґрунтуючись на проведеному теоретико-методологічному дослідженні сутності кредитно-інвестиційного потенціалу банку, науково доведено, що процес формування кредитно-інвестиційного потенціалу залежить від низки складових, а саме: фінансового потенціалу банку (власного капіталу та зобов'язань банку); кадрового потенціалу (кадрового забезпечення); технічного й інформаційного потенціалу (забезпечення); розрахунково-платіжного потенціалу (забезпечення); інноваційного потенціалу; організаційно-управлінського потенціалу (забезпечення). Детальна характеристика змісту кожної складової та обґрунтування їх впливу на кредитно-інвестиційний потенціал банку дало можливість сформулювати методологічні положення та запропонувати математичну модель визначення величини кредитно-інвестиційного потенціалу банку, виходячи із його наявних економічних ресурсів і можливостей.

5. Кредитно-інвестиційна діяльність будь-якого банку має загальну тенденцію до розширення від головного банку до його регіональних підрозділів (філій та відділень). Отже, зростання кредитно-інвестиційного потенціалу банку залежить в значній мірі від розвитку економічних можливостей регіональних підрозділів того чи іншого банківського інституту. Однак кожному регіону України притаманні загальні та специфічні особливості, які в сукупності позитивно чи негативно впливають на формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу банку. В результаті дослідження з'ясовано, що на рівні окремих регіонів існують різні групи і види особливостей, які позитивно чи негативно впливають на формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків. В процесі аналізу цих особливостей здійснено їх ранжирування та запропоновані індикатори, які дозволяють своєчасно виявити негативні прояви окремих особливостей на формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу. Дослідження регіональних особливостей дало змогу запропонувати функціональну модель їхнього впливу на кредитно-інвестиційний потенціал, яка дозволяє своєчасно виявити їх негативний прояв та встановити можливі наслідки для формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу.

6. Реалізація кредитно-інвестиційного потенціалу банків може здійснюватись як в процесі кредитування, так і в процесі інвестування економіки. При цьому банківське кредитування займає вагоме місце в системі фінансового забезпечення діяльності економічних суб'єктів внаслідок об'єктивних потреб в додаткових фінансових ресурсах та відсутності інших джерел їх поповнення. У ході дослідження банківського кредитування з'ясовано, що період існування банківської системи України можливо поділити на два самостійних етапи, а саме: 1992-2000 рр. - становлення банківської системи незалежної держави та відповідно і банківського кредитування; 2001-2010 рр. - розвиток банківської системи, а, отже, і розвиток банківського кредитування. Ці періоди суттєво відрізняються за особливостями, які були притаманні для банківського кредитування в Україні. На основі аналізу виявлених періодів розкриті основні особливості становлення та розвитку банківського кредитування в країні, що в кінцевому підсумку позначилось на масштабах, обсягах, напрямах, цілях банківського кредитування, активної участі банків у фінансовому забезпеченні підприємств реального сектора економіки і домогосподарств.

7. Банківське кредитування соціально-економічної системи держави здійснюється за резидентами, секторами економіки, строками кредитування, за видами валюти кредитування, видами економічної діяльності тощо. На основі дослідження концентрації кредитних вкладень встановлено, що більше всього кредитів банки надають суб'єктам підприємництва реального сектору економіки і домогосподарствам, що знаходить підтвердження у наступних цифрах: у 2004 р. частка кредитів, наданих суб'єктам підприємництва і домогосподарствам складала 99,0%; у 2006 р. - 98,9%; у 2008 р. - 93,3%; у 2010 р. - 97,0%. Аналіз концентрації банківського кредитування дозволив встановити, що за строками погашення частка кредитів, наданих в економіку у 2008-2010 рр., приблизно однакова, хоча деяка перевага є за кредитами, наданими на термін від 1 до 5 років, тобто середньостроковими кредитами. Починаючи з 2008 року при кредитуванні економічних суб'єктів перевагу одержали кредити в іноземній валюті, що раніше не відмічалось. Це в кінцевому підсумку негативно позначилось як на банках, так і позичальниках в умовах фінансової кризи 2009 року.

8. У ході дослідження встановлено, що підприємства реального сектору економіки залежать від банківських кредитів, що підтверджується співвідношенням обсягів кредитів і валової доданої вартості. При цьому найбільша залежність спостерігається у підприємств будівельного комплексу, торгівлі, переробної промисловості, а найменша - у підприємств транспорту. Концентрація кредитних вкладень у реальний сектор економіки позитивно впливає на результати діяльності самих банків. Це положення підтверджено при групуванні банків за часткою кредитів, наданих суб'єктам підприємництва. В результаті розробки багатофакторної регресивної моделі, доведено, що зростання банківського кредитування можливе за рахунок: а) збільшення величини власного капіталу банків; б) зростання обсягів банківських депозитів; в) підвищення рівня фінансових результатів від кредитування. Впровадження в практику запропонованої багатофакторної регресійної моделі дасть можливість здійснювати прогнозування банківських кредитів суб'єктам підприємництва реального сектору економіки.

9. Банківське кредитування різних секторів економіки, галузей, видів економічної діяльності і суб'єктів пов'язане зі значним ризиком. На основі комплексного дослідження кредитного ризику запропоновано науковий підхід до управління кредитним ризиком, за яким його виявлення здійснюється через побудову багаторівневої ієрархічно-структурної моделі. Це дало можливість визначити умови і складові виникнення кредитного ризику і на цій основі запропонувати функціональну модель управління кредитним ризиком. Подальше дослідження ризиків банківського кредитування дозволило виявити, що необхідно відрізняти кредитний ризик, який притаманний взаємодії „кредитор-позичальник”, і ризик банківського кредитування як системне явище, що пов'язано з діяльністю сукупності банків і позичальників. У зв'язку з цим у роботі були виявлені напрями концентрації ризику кредитування та на основі вдосконалення оцінки ризиків запропоновано науковий підхід та математичну модель визначення рівня концентрації ризиків кредитування в банківській системі України. Використання цього підходу та моделі дає можливість своєчасно оцінювати ризик кредитування, який може бути притаманним для вітчизняної банківської системи у зв'язку з нестабільністю на світових фінансових ринках.

10. Кредитно-інвестиційний потенціал банків реалізується в процесі інвестування коштів в цінні папери на фондовому ринку. Аналіз інвестування коштів в цінні папери на фондовому ринку дозволив розробити функціональну модель взаємозв'язку банківських установ з економікою країни, яка дає уявлення про можливі позитивні зміни при інвестуванні коштів в фінансові інструменти і на цій основі забезпечити більш стабільне зростання показників економічного розвитку. Проте в результаті дослідження з'ясовано, що банки протягом 2001-2010 рр. поступово зменшують частку інвестицій у складі кредитно-інвестиційного портфеля, що вказує на об'єктивні обставини, які змушують банки приймати такі рішення. До таких об'єктивних обставин можна віднести: а) вимоги НБУ щодо банківського інвестування на відкритому фінансовому ринку; б) проблеми з банківською ліквідністю; в) низький рівень капіталізації та нестача банківських ресурсів; г) великі інвестиційні ризики; д) відсутність надійних і високодохідних цінних паперів на вітчизняному фондовому ринку; е) низький рівень розвитку вітчизняного фондового ринку; ж) неможливість вийти на світовий фінансовий ринок через низький інвестиційний рейтинг та чинні обмеження щодо інвестування.

11. Виявлено, що банківські інвестиції в цінні папери за обсягами не відповідають інтересам як самих банків, так і фондового ринку України. Це пов'язано з тим, що інвестиційна діяльність банків на фондовому ринку не дає їм змоги забезпечити оптимальний рівень прибутковості, ліквідності та ризику інвестицій, а фондовий ринок не має можливості залучити значні фінансові ресурси, які акумулюють банківські інститути. Проведені в роботі дослідження впливу частки інвестицій в цінні папери у складі кредитно-інвестиційного портфеля дало можливість встановити, що банки, які забезпечують зростання частки інвестицій, не мають суттєвих переваг над банками, що не бажають активно інвестувати кошти на фондовому ринку. З метою прогнозування інвестицій в цінні папери була розроблена багатофакторна регресійна модель, яка дала можливість визначити залежність величини інвестицій в цінні папери від наступних головних чинників: а) суми кредитно-інвестиційного портфеля банку; б) обсягів власного капіталу банку; в) обсягів депозитів банку. Прогнозні розрахунки за допомогою багатофакторної регресійної моделі дають підстави стверджувати, що українські банки не повністю використовують існуючий інвестиційний потенціал при вкладанні коштів в цінні папери.

12. Інвестиційні ризики притаманні будь-якому вкладенню капіталу, зокрема й в цінні папери з боку банківських установ. Банки, інвестуючи кошти в цінні папери, стикаються з різними видами ризиків, які в сукупності можна розглядати як інвестиційний ризик. При цьому інвестиційних ризиків не можливо уникнути, а тому їх необхідно зменшувати, регулювати, перекладати, страхувати, тобто здійснювати заходи щодо їх управління. Здійснено аналіз чинних методів оцінки інвестиційного ризику та виявлено, що вони мають відповідні обмеження. У зв'язку з цим запропоновано підхід до оцінки інвестиційного ризику, який полягає в ранжируванні окремих ризиків, які включаються до складу інвестиційного ризику банку, а потім за допомогою уточнених кількісних методів здійснюється оцінка ризику фондового інструмента, а також загальний рівень ризику інвестиційного портфеля банку. Крім того, запропоновані заходи щодо зменшення рівня інвестиційного ризику та запроваджено ряд формул для визначення ефективності хеджування інвестиційних ризиків банку на фондовому ринку при вкладанні коштів в цінні папери.

13. Встановлено, що кредитно-інвестиційна діяльність банків на рівні окремих регіонів є одним із напрямів підвищення результативності банківської діяльності. Виявлені регіональні особливості для кожного банку мають як позитивні, так і негативні наслідки, які необхідно враховувати в процесі розробки регіональної кредитно-інвестиційної політики. Проведені дослідження дали можливість сформулювати сутність регіональної кредитно-інвестиційної політики банків як сукупності розроблених та обґрунтованих стратегічних і тактичних дій керівництва головного банку, керівництва на рівні окремого регіону з надання банківських ресурсів у позику на принципах кредитування або вкладання їх в цінні папери з урахуванням об'єктивно-суб'єктивної оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища банку в регіоні, рівнів взаємодії між суб'єктами, складовими та чинниками впливу з метою забезпечення формування прибутків, гнучкості, підвищення ефективності діяльності банку в регіоні. Формулювання сутності регіональної кредитно-інвестиційної політики банків дала можливість визначити: а) взаємозв'язки і взаємодії різних суб'єктів на рівні регіону при формуванні та здійсненні такої політики; б) рівні впливу економічних суб'єктів на регіональну кредитно-інвестиційну політику; в) чинники, що впливають на формування регіональної політики банку. Це дало змогу виявити і обґрунтувати принципи регіональної кредитно-інвестиційної політики, а саме: стратегічної орієнтації; планомірності; урахування регіональних особливостей; диверсифікації; конкурентних переваг; забезпечення високого рівня іміджу; впровадження інновацій.

14. Дослідження регіональної кредитно-інвестиційної політики банків дало можливість запропонувати підхід до визначення величини кредитно-інвестиційного потенціалу регіональної банківської мережі та здійснити відповідні розрахунки на матеріалах регіональних мереж двох банків в АР Крим. У ході дослідження банківського кредитування в регіонах України з'ясовано, що у більшості регіонів існують тенденції перевищення обсягів кредитування домогосподарств над кредитуванням суб'єктів підприємництва. Така пропорція кредитування не відповідає реальним потребам розвитку країни та її регіонів. Доведено, що необхідно забезпечити на рівні регіонів чіткий взаємозв'язок між обсягами наданих кредитів і величиною створеного регіонального валового продукту. Це дасть можливість зв'язати грошову масу, що з'являється на ринку, з виготовленою продукцією чи наданими послугами в регіоні. Крім того, це забезпечить поступову заміну імпортної продукції на вітчизняну, що має велике практичне значення для розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому. Пропонується на рівні окремих регіонів підтримувати пропорцію кредитування домогосподарств і суб'єктів підприємництва як 1:1,3-1,5. Розрахунки, проведені з використанням регресійного аналізу з урахуванням обсягів регіонального валового продукту та можливих змін у розвитку економіки країни та її регіонів, дозволили спрогнозувати обсяги кредитів, що можуть бути надані домогосподарствам і підприємствам за регіонами країни на кінець 2013 р.

15. Для підвищення ефективності використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків були обґрунтуванні шляхи, напрями, заходи, дії, структурно-функціональні та економіко-математичні моделі, які в сукупності дають змогу забезпечити умови для збільшення впливу банків на соціально-економічний розвиток України за рахунок подальшого зростання кредитно-інвестиційної діяльності. На основі запропонованих заходів, розроблених підходів і моделей визначено величину кредитно-інвестиційного потенціалу найкрупніших банків України, здійснено їх ранжирування за наявними можливостями до зростання кредитно-інвестиційної діяльності у майбутньому. Запропоновано функціональну модель управління кредитно-інвестиційним потенціалом банку, що дозволяє цілеспрямовано впливати на кінцеві результати банківського кредитування та інвестування.

16. Доведено, що за сучасних умов розвитку банківських інститутів їх кредитно-інвестиційний портфель неоптимальний, а тому не відповідає перспективним потребам банків. В результаті розробки системи пріоритетів банку щодо кредитної чи інвестиційної діяльності обґрунтовані наукові положення та визначена послідовність дій щодо оцінки переваг кредитування та інвестування, запроваджена математична модель визначення раціонального співвідношення банківського кредитування та інвестування. На основі прогнозування строків формування ресурсної бази запропонована перспективна структура кредитного портфеля банку. За допомогою розробленої економіко-математичної моделі здійснено оптимізацію кредитно-інвестиційного портфеля банку, що дозволило визначити оптимальні співвідношення між кредитами та інвестиціями у складі кредитно-інвестиційного портфеля.

17. Для підвищення ефективності банківських інститутів запропонована структурно-функціональну модель управління кредитно-інвестиційною діяльністю, яка дає змогу забезпечити не лише зростання обсягів наданих кредитів, збільшення інвестицій в цінні папери, підвищення прибутків і рівня рентабельності банківських операцій, але суттєво впливати на вартість банківського бізнесу, задовольняти інтереси власників банків. У запропонованій моделі управління кредитно-інвестиційною діяльністю банку дуже важливі не лише базові складові, а й зв'язки між ними, що дає змогу встановити їх залежність і обумовленість, вплив на задоволення інтересів власників, банківських працівників і клієнтів.

18. Взаємодію банків з реальним сектором економіки найповніше можна простежити через формування фінансово-промислових груп чи холдингів. Встановлено, що в Україні існують декілька стабільних, хоча юридично і неоформлених фінансово-промислових і промислово-фінансових груп. Розкриття змісту участі банків у складі цих груп дає уявлення про перспективи розвитку взаємодії банків з підприємствами реального сектору економіки. Виявлено три основні схеми взаємодії банків у складі фінансово-промислових груп, а саме: а) банк як головний суб'єкт фінансово-промислової групи, що забезпечує не лише акумулювання та вкладання фінансових ресурсів у розвиток підприємств групи, а й виступає стратегічним центром розвитку всієї групи; б) банк є одним із суб'єктів фінансово-промислової групи, що виконує виключно фінансові функції у складі групи; в) банк не є стабільним учасником фінансово-промислової групи, але більш-менш активно взаємодіє з суб'єктами групи через кредитно-інвестиційні потоки та фінансові послуги. У дисертації доведено переваги та недоліки кожної з наведених схем та обґрунтовано перспективи розвитку українських фінансово-промислових груп.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Воробйова О.І. Кредитно-інвестиційна діяльність банків України: монографія / О.І. Воробйова. - Київ-Сімферополь: ВД «АРІАЛ», 2010. - 396 с. - 24,75 д.а.

2. Воробйова О.І. Банківська система країни та її вплив на реальний сектор економіки: монографія / О.І. Воробйова. - Сімферополь: ВД «ДОЛЯ», 2008. - 200 с. - 10,5 д.а.

3. Воробьева Е.И. Инвестиционно-инновационная деятельность на национальном и региональном уровнях: монография / Е.И. Воробьева. Симферополь: Таврия, 2007. - 235 с. - 12,6 д.а.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Воробйова О.І. Теоретичні основи кредитно-інвестиційного потенціалу банків України / О.І. Воробйова // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №13. - С. 27-32. - 0,7 д.а.

5. Воробйова О.І. Основи формування і використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків України / О.І. Воробйова // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №20. - С. 3-7. - 0,6 д.а.

6. Воробйова О.І. Економічний потенціал банків України: теоретико-методологічні основи / О.І. Воробйова // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №23. - С. 36-40. - 0,7 д.а.

7. Воробйова О.І. Основні напрями вдосконалення кредитно-інвестиційної діяльності банків України / О.І. Воробйова // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - №3. - С. 7-11. - 0,7 д.а.

8. Воробйова О.І. Регіональні особливості кредитної діяльності банків України / О.І. Воробйова // Економіка та держава. - 2010. - №2. - С. 16-20. - 0,5 д.а.

9. Воробйова О.І. Оцінка рівня кредитно-інвестиційного потенціалу банків України / О.І. Воробйова // Економіка та держава. - 2010. - №11. - С. 10-12. - 0,4 д.а.

10. Воробйова О. Концептуальні засади регіональної кредитно-інвестиційної політики банків України / О. Воробйова // Світ фінансів. - 2010. - Випуск 3. - С. 49-59. - 0,7 д.а.

11. Воробйова О.І. Особливості становлення та розвитку банківського кредитування в Україні / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2010. - №1 (6). - С. 50-64. - 1,5 д.а.

12. Воробйова О.І. Визначення рівня та концентрації кредитних вкладень в соціально-економічну систему держави / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2010. - №2 (7). - С. 52-66. - 1,5 д.а.

13. Воробйова О.І. Оцінка кредитно-інвестиційного потенціалу банківських інститутів в регіоні / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2010. - №3(8). - С. 47-51. - 0,5 д.а.

14. Воробйова О.І. Оптимізація кредитно-інвестиційного портфеля банків / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2010. - №4(9). - С. 57-66. - 1,0 д.а.

15. Воробйова О.І. Кредитні ризики банків України в умовах фінансово-економічної кризи / О.І. Воробйова // Экономика и управление. - 2009. - №2-3. - С. 104-112. - 0,7 д.а.

16. Воробйова О.І. Аналіз тенденцій в інвестиційній діяльності банків України / О.І. Воробйова // Экономика и управление. - 2009. - №1. - С. 10-16. - 0,6 д.а.

17. Воробйова О.І. Роль банків у фінансовому забезпеченні промислово-фінансових груп України / О.І. Воробйова // Экономика и управление. - 2009. - №5. - С. 113-120. - 0,7 д.а.

18. Воробйова О.І. Власний капітал банків як основа формування та розвитку його кредитно-інвестиційного потенціалу / О.І. Воробйова // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. дослідний екон. ін-т. - К., 2010. - №9 (112). - С. 98-104. - 0,6 д.а.

19. Воробйова О.І. Інвестиційні ризики банків на фондовому ринку та підходи до їх оцінки / О.І. Воробйова // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. дослідний екон. ін-т. - К., 2011. - №3 (118). - С. 6-13. - 0,6 д.а.

20. Воробйова О.І. Сутність банків і банківської діяльності / О.І. Воробйова // Экономика и управление. - 2008. - №5. - С. 100-106. - 0,7 д.а.

21. Воробйова О.І. Напрями підвищення капіталізації банків України / О.І. Воробйова // Экономика и управление. - 2010. - №1. - С. 64-71. - 0,8 д.а.

22. Воробйова О.І. Банківське кредитування в умовах фінансової кризи / О.І. Воробйова // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць / Київський нац. економ. ун-т імені Вадима Гетьмана. - К., 2009. - №14. - С. 35-43. - 0,6 д.а.

23. Воробйова О.І. Показники оцінки потенціалу банківської системи України / О.І. Воробйова // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економ. науки. Вип. 84: зб. наук. праць. - Харків: ХНТУСГ, 2009. - С. 106-113. - 0,6 д.а.

24. Воробьева Е.И. Инвестиционные риски банков при вложении капитала в ценные бумаги / Е.И. Воробьева // Вісник національного технічного університету «ХПІ»: зб. наук. праць. Тематичний вип.: Технічний прогрес и ефективність виробництва. - Харків: ТНУ «ХПІ», 2009. - №18. - С. 154-160. - 0,5 д.а.

25. Воробьева Е.И. Развитие банковского сегмента финансового рынка Украины / Е.И. Воробьева // Экономика Крыма. - 2008. - №22. - С. 55-59. - 0,5 д.а.

26. Воробьева Е.И. Финансовый рынок и его роль в финансировании инвестиций в аграрном секторе экономики / Е.И. Воробьева, Е.А. Туманова // Экономика и управление. - 2007. - №4-5. - С. 113-117. - 0,5 д.а., з яких особисто автору належить 0,25 д.а. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано інвестиційні можливості банківського сегменту фінансового ринку України).

27. Воробьева Е.И. Финансовый рынок и его взаимосвязь с местными финансами / Е.И. Воробьева, Д.А. Смилык // Экономика и управление. - 2008. - №2-3. - С. 102-107. - 0,5 д.а., з яких особисто автору належить 0,25 д.а. (Особистий внесок здобувача: досліджено можливості використання цінних паперів для фінансування місцевих бюджетів).

28. Воробьева Е.И. Инвестиционный процесс в экономике Украины: теоретический аспект проблемы / Е.И. Воробьева // Экономика и управление. - 2005. - №2-3. - С. 56-60. - 0,5 д.а.

29. Воробйова О.І. Банківські інвестиції в цінні папери: стан та перспективи розвитку / О.І. Воробйова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Випуск 250: В 9 т. - Т. VIII / Дніпропетровській нац. ун-т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 2027-2036. - 0,5 д.а.

30. Воробйова О.І. Банківській капітал та його значення для стабільності окремих банків і банківської системи України / О.І. Воробйова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Випуск 255: В 9 т. - Т. ІV / Дніпропетровській нац. ун-т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 906-915. - 0,5 д.а.

31. Воробьев Ю.Н. Банковская система Украины: состояние и перспективы / Ю.Н. Воробьев, Е.И. Воробьева, Ю.А. Филимонов // Экономика и управление. - 2004. - №4-5. - С. 27-31. - 0,6 д.а., з них особисто автору належить 0,2 д.а. (Особистий внесок здобувача: досліджено стан банків України).

Публікації в інших наукових виданнях

1. Воробьева Е.И. Кредитно-инвестиционный потенциал банков Украины / Е.И. Воробьева // Управление и образование / Университет «Проф. Д-р Асен Златов». - Болгария, Бургас, 2010. - Т. IV (2). - С. 28-33. - 0,6 д.а.

2. Воробйова О.І. Банківська система: сутність і значення в розвитку суспільного виробництва / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2008. - №1. - С. 50-58. - 0,8 д.а.

3. Воробйова О.І. Напрями концентрації основних ризиків кредитування економіки України / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2009. - №1 (2). - С. 6-13. - 0,8 д.а.

4. Воробйова О.І. Кредитні проблеми банків на сучасному етапі функціонування соціально-економічної системи України / О.І. Воробйова // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. - 2009. - №2 (3). - С. 88-89. - 0,2 д.а.

5. Воробйова О.І. Депозитний ринок АР Крим: сучасні тенденції та перспективи / О.І. Воробйова // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. - 2009. - №3 (4). - С. 59-67. - 0,8 д.а.

6. Воробйова О.І. Вплив банків з іноземним капіталом на розвиток вітчизняної промисловості / О.І. Воробйова // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Донецьк 17 грудня 2010 р.). - Донецьк: Ін-т економіка промисловості НАН України, 2010. - С. 9-10. - 0,15 д.а.

7. Воробйова О.І. Кредитний потенціал банків як умова зростання інвестицій у реальному секторі економіки / О.І. Воробйова // Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 22 квітня 2010 р.). - К.: КНЕУ, 2010. - С. 80-82. - 0,2 д.а.

8. Воробйова О.І. Розвиток ринку цінних паперів в Україні / О.І. Воробйова // Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Сімферополь, 16-18 травня 2008 р.). - Сімферополь: Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, 2008. - С. 29-30. - 0,1 д.а.

9. Воробьева Е.И. Проблемы инвестирования на современном этапе развития экономики Украины / Е.И. Воробьева // Теория и практика экономики и менеджмента. Материалы Юбилейной научной конференции преподавателей НАПКС (Симферополь, 26-28 апреля 2005 г.). - Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2005. - С. 59-60. - 0,15 д.а.

10. Воробьева Е.И. Активизация иностранных банков в Украине как фактор стимулирования инвестиций / Е.И. Воробьева // Финансы, денежное обращение и кредит в современных условиях. Материалы научной конференции преподавателей НАПКС (Симферополь, 25 - 27 апреля 2006 г.). - Симферополь: Таврия, 2006. - С. 10-16. - 0,25 д.а.

11. Воробьева Е.И. Денежные инструменты инвестирования в экономике региона / Е.И. Воробьева // Финансы, денежное обращение и кредит в повышение благосостояния населения АР Крым (Симферополь, 10 ноября 2006 г.). - Симферополь: Таврия, 2007. - С. 6-8. - 0,2 д.а.

12. Воробьева Е.И. Взаимосвязь инвестиционного и инновационного процессов в экономике Украины и ее регионов / Е.И. Воробьева // Итоговая научно-практическая конференция преподавателей, аспирантов и студентов за 2006 - 2007 уч. год: подсекция «Финансы» (Симферополь, 24 апреля 2007 г.). - Симферополь: Таврия, 2007. - С. 7-11. - 0,35 д.а.

13. Воробьева Е.И. Роль финансового рынка в повышении благосостояния населения Украины / Е.И. Воробьева // Финансы, денежное обращение и кредит в повышении благосостояния населения Украины. Материалы I Всеукраинской научно-практической конференции (Симферополь, 26 октября 2007 г.). - Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2007. - С. 13-16. - 0,25 д.а.

14. Воробйова О.І. Взаємодія банківського та реального секторів економіки / О.І. Воробйова // Финансы, денежное обращение и кредит в повышение благосостояния населения АР Крым. Материалы Научно-практической конференции (Симферополь, 6 февраля 2009 г.). - Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2009. - С. 6-10. - 0,25 д.а.

15. Воробйова О.І. Вплив проблемних банків на інвестиційний потенціал України / О.І. Воробйова // Финансово-учетные проблемы современной экономики. Материалы Научно-практической конференции, посвященной 50-летию академии (Симферополь, 23 марта 2010 г.). - Симферополь: Национальная академия природоохранного и курортного строительства, 2010. - С. 7-10. - 0,2 д.а.

16. Воробьева Е.И. Инвестиционные риски банков Украины / Е.И. Воробьева // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я. Матеріали ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 20-22 травня 2009 р.). - Харків: НТУ «ХПІ», 2009. - С. 11. - 0,05 д.а.

Навчальні посібники

1. Воробьев Ю.Н. Инвестирование: учеб. пособие / Ю.Н. Воробьев, Е.И. Воробьева. - Симферополь: Таврия, 2004. - 340 с. - 20,4 д.а., з яких особисто автору належить 10,2 д.а. (Особистий внесок здобувача: здійснена оцінка інвестиції в реальний сектор економіки, обґрунтовано підходи до управління інвестиційною діяльністю в реальному секторі економіки).

2. Воробьев Ю.Н. Финансовая стратегия предприятия: учеб. пособие / Ю.Н. Воробьев, Е.И. Воробьева, Н.В. Ильиных. - Симферополь: Таврия, 2006. - 117 с. - 4,5 д.а., з яких особисто автору належить 1 д.а. (Особистий внесок здобувача: розроблено підходи до вибору та оцінки ефективності фінансової стратегії підприємств реального сектору економіки).

3. Экономика строительства: учеб. пособие / Б.А. Пушкарев, Н.В. Цопа, Е.И. Воробьева, В.В. Малахова, И.М. Пожарицкая и др.; под ред. А.В. Ефремова. - Симферполь: 2010. - 550 с. - 17,9 д.а., з яких особисто автору належить 1 д.а. (Особистий внесок здобувача: здійснена оцінка ефективності вкладання капталу в будівельний бізнес).

АНОТАЦІЯ

Воробйова О.І. Кредитно-інвестиційний потенціал банків України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. Донецький національний університет. Донецьк, 2011.

У дисертації розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні засади кредитно-інвестиційного потенціалу банків, встановлено базові складові його формування, обґрунтовано наукові положення та запропоновано математичну модель визначення величини кредитно-інвестиційного потенціалу банків України. Розроблено науково-методологічні положення щодо виявлення впливу регіональних особливостей на кредитно-інвестиційний потенціал банків.

Виявлено особливості формування і використання кредитного потенціалу банків в період становлення та розвитку банківської системи України, розроблено науково-практичні рекомендації щодо управління кредитним ризиком в умовах глобалізації та інтеграції світової економіки.

Вдосконалено методологічні засади банківського інвестування на фондовому ринку та розроблено механізми реалізації інвестиційної політики банків при вкладанні коштів в цінні папери.

Обґрунтовано методологічні засади регіональної кредитно-інвестиційної політики банків, розроблено наукові положення щодо визначення величини кредитно-інвестиційного потенціалу банків на рівні регіону. Здійснено оцінку перспектив розвитку кредитування в регіонах і розраховано прогнози надання кредитів нефінансовим корпораціям і домогосподарствам за регіонами.

Запропоновано комплексну систему підвищення ефективності використання кредитно-інвестиційного потенціалу банків, розроблено наукові підходи до визначення пріоритетності та ефективності кредитування чи інвестування, розроблено моделі оптимізації кредитно-інвестиційного портфеля банків. Визначено доцільність розвитку фінансово-промислових груп як важливого напряму взаємодії банків і підприємств.

Ключові слова: кредитно-інвестиційний потенціал банків, кредитно-інвестиційна діяльність банків, банківська система.

АННОТАЦИЯ

Воробьева Е.И. Кредитно-инвестиционный потенциал банков Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание|снискание| научной степени доктора экономических наук по

специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. Донецкий национальный университет. Донецк, 2011.

В диссертации разработаны и обоснованы научно-методологические основы кредитно-инвестиционного потенциала банков, раскрыты базовые составляющие его формирования, обоснованы методические положения и предложена математическая модель определения величины кредитно-инвестиционного потенциала банков Украины. Разработаны научно-методологические положения по выявлению|касательно||обнаружения| влияния региональных особенностей|особенности| на |употребление|кредитно-инвестиционный потенциал банков.

Раскрыты особенности |выявляет|формирования и использования кредитного потенциала банков в период становления и развития банковской системы Украины, получили дальнейшее развитие теоретико-методологические и научно-практические подходы к оценке уровня концентрации банковских кредитов в социально-экономической системе государства, влияния банковского кредитования на разные сектора экономики, в т.ч. сектор нефинансовых корпораций и домохозяйств, определено с помощью экономико-математического моделирования влияние разных факторов на рост объемов банковского кредитования предприятий реального сектора.

Обоснованы научно-методологические положения и разработаны научно-практические рекомендации по управлению кредитным риском в условиях глобализации и интеграции мировой экономики на базе построения многоуровневой иерархично-структурной модели. Обоснованы отличия понятий «кредитный риск» и «риск кредитования», что позволило выявить направления концентрации риска кредитования и предложить и модель оценки риска кредитования банков в условиях нестабильной экономики.

Усовершенствованы методологические основы банковского инвестирования на фондовом рынке, которые базируются на выявлении взаимодействия банков с экономикой в процессе вложения средств в ценные бумаги, определении принципов, цели, задач, этапов и на разработке механизмов реализации инвестиционной политики банков при вложении средств в ценные бумаги. Обоснованы подходы по|до| управлению рисками банковского инвестирования на фондовом рынке, базирующиеся на учете приоритетности отдельных видов риска и применении комплекса методов для оценки риска банковского инвестирования, предложены мероприятия по уменьшению влияния таких рисков.

Разработаны научно-методологические основы региональной кредитно-инвестиционной политики банков, разработаны научные положения по определению величины кредитно-инвестиционного потенциала банков на уровне региона, выявлены особенности кредитной деятельности банков отдельных регионов Украины. Осуществлена оценка перспектив развития банковского кредитования в регионах и рассчитаны прогнозы предоставления кредитов нефинансовым корпорациям и домохозяйствам по регионам.

Предложена комплексная система повышения эффективности использования кредитно-инвестиционного потенциала банков, разработаны научные подходы к определению приоритетности и эффективности банковского кредитования или инвестирования, разработана модель оптимизации кредитно-инвестиционного портфеля банков. Обоснован комплекс мероприятий, направленных на совершенствование управления кредитно-инвестиционной деятельностью банков. Показана целесообразность развития финансово-промышленных групп как важного направления взаимодействия банков и предприятий реального сектора экономики.

Ключевые слова: кредитно-инвестиционный потенциал банков, кредитно-инвестиционная деятельность банков, банковская система.

ANNOTATION

Vorobyova E.I. Credit-investment potential of banks|banque| of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of economic sciences after speciality 08.00.08 - Money, Finances and Credit. Donetsk National University. Donetsk, 2011.

Scientifically-methodological bases of credit-investment potential of banks are grounded in dissertation, the constituents of his forming are exposed, methodological positions are developed and the mathematical model of determination of size of credit-investment potential of banks of Ukraine is offered. Scientific positions are developed for revelation influences of regional specifics on forming and use of credit-investment potential of banks.

Features are exposed formation and the uses of credit potential of banks in the period of becoming and development of the banking system of Ukraine, scientifically practical recommendations are developed on a management a credit risk in the conditions of globalization and integration of world economy.

Methodological bases of the bank investing are improved at the fund market and the mechanisms of realization of investment policy of banks are developed at investment resources in securities.

Methodological bases of regional credit-investment policy of banks are grounded|substantiate|, scientific positions|science| are developed on determination of size of credit-investment potential of banks at the level of region. The estimation of prospects of development of crediting is carried out in regions and the prognoses of grant of bank credits unfinancial corporations and households | are expected on regions.

The complex system of increase of efficiency of the use of credit-investment potential of banks is offered, the scientific approaches is developed near determination of priority and efficiency of crediting or investing, the models of optimization of credit-investment brief-case of banks are developed. Expedience of development of financially-industrial groups is certain as important direction of interaction of banks and enterprises real the sector of economy.

Keywords: credit-investment potential of banks, credit-investment activity of banks, banking system.

Размещено на Allbest.ru