Інфляційне таргетування як механізм забезпечення цінової стабільності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

ІНФЛЯЦІЙНЕ ТАРГЕТУВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ПЕТРИК Олександр Іванович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі моделювання економічного розвитку Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Геєць Валерій Михайлович, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Звєряков Михайло Іванович, Одеський державний економічний університет МОН України, ректор;

доктор економічних наук, професор Мороз Анатолій Миколайович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України, завідувач кафедри банківської справи;

доктор економічних наук, професор Науменкова Світлана Валентинівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту.

Захист відбудеться «15» січня 2009 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.02 в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий «11» грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук Н.М. Шелудько

Анотація

Петрик О. І. Інфляційне таргетування як механізм забезпечення цінової стабільності в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України». - Київ, 2008.

У дисертації розроблено теоретико-методологічних засади переходу України до нового монетарного устрою - інфляційного таргетування.

Запропоновано план дій щодо переходу до інфляційного таргетування та механізмів його практичної реалізації. Обґрунтовано, що саме такий режим монетарної політики, одночасно з реалізацією комплексного пакета фіскальних, структурних та інституціональних реформ дозволить забезпечити досягнення та підтримання цінової стабільності як ключової передумови для сталого економічного зростання в Україні.

Ключові слова: інфляція, цінова стабільність, інфляційне таргетування, обмінний курс, центральний банк, монетарна політика, Національний банк України, трансмісійний механізм монетарної політики.

Annotation

Petryk O. I. Inflation targeting as mechanism of price stability providing. - Manuscript.

Thesis for a Doctor`s degree of Economic Science by speciality 08.00.08 - Money, Finance and Credit. - State Institution «Institute for Economics and Forecasting of National Academy of Science of Ukraine». - Kyiv, 2008.

This thesis develops theoretical and methodological guidelines for Ukraine's transition to a new monetary regime - inflation targeting.

It offers an action plan for the change to inflation targeting and instruments for its practical implementation. The thesis substantiates that this is the monetary policy regime exactly that would make it possible for Ukraine to achieve and sustain price stability, but only if coupled with the simultaneous implementation of consistent fiscal, structural and institutional reforms. Low inflation is one key precondition for sustainable economic growth in Ukraine.

Keywords: inflation, price stability, inflation targeting, exchange rate, central bank, monetary policy, the National Bank of Ukraine, transmission mechanism of monetary policy.

Аннотация

Петрик А. И. Инфляционное таргетирование как механизм обеспечения ценовой стабильности в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины». - Киев, 2008.

Диссертация посвящена актуальным аспектам достижения и обеспечения ценовой стабильности в условиях трансформационных процессов в экономиках переходного периода и, в частности, экономики Украины, связанным с повышением эффективности монетарной политики центрального банка, ее взаимодействию с политикой правительства.

Исследованы современные подходы по обеспечению ценовой стабильности на опыте развитых и развивающихся стран, а также стран с переходными экономиками. Среди них выделяется опыт стран с инфляционным таргетированием (ИТ) как наиболее перспективный с точки зрения поддержания ценовой стабильности в долгосрочном периоде.

Разработан и предложен план действий по переходу к режиму ИТ и механизмов его практической реализации для случая Украины.

Обосновано, что именно такой монетарный режим вместе с реализацией соответствующего пакета институциональных, фискальных и структурных реформ может обеспечить долгосрочное поддержание ценовой стабильности как необходимого условия для устойчивого экономического роста, а также создаст рыночные механизмы противодействия внешним шокам.

На основе проведенного анализа установлено, что наличие технических условий, в частности, развитого фондового или межбанковского денежного рынков, есть важным, но не решающим фактором для успешного введения ИТ, и эти условия быстрее создаются после начала провозглашения и перехода к ИТ.

Впервые в Украине разработаны основные принципы методологии расчета базовой инфляции и предложено использовать динамику базовой инфляции при разработке и практическом осуществлении монетарной политики.

Дана оценка независимости НБУ и проанализированы меры, которые необходимы для ее усиления.

На основе разработанной методики определен оптимальный уровень инфляции для экономики Украины в долгосрочном периоде.

Обосновано, что ИТ не является завершенной формой монетарного регулирования, а скорее трансформационным процессом к другим формам регулирования финансовой сферы со стороны центрального банка. В диссертации предложены дальнейшие пути эволюции режима ИТ, такие как повышение прозрачности и подотчетности, усиление его гибкости, совершенствование механизма монетарной трансмиссии, систем анализа и прогнозирования, а также статистического определения инфляции как целевого показателя монетарной политики.

Ключевые слова: инфляция, ценовая стабильность, инфляционное таргетирование, обменный курс, центральный банк, монетарная политика, Национальный банк Украины, трансмиссионный механизм монетарной политики.

Загальна характеристика роботи

Протягом останніх років в Україні відбулися помітні позитивні трансформаційні зрушення, однак національна економіка зазнає великих збитків через відсутність дієвих механізмів для запровадження низькоінфляційного середовища. Нестабільний рівень інфляції призводить до значних невизначеностей для інвестиційної активності, підвищення ризиків для фінансової системи та зниження темпів зростання реальних доходів населення. Саме тому проблемі забезпечення цінової стабільності має бути приділена підвищена увага, оскільки стале економічне зростання в довгостроковому періоді можливе лише за умови низького та стабільного рівня інфляції, надійних і дієвих механізмів контролю за інфляційними процесами в Україні.

Актуальність теми. Одним із пріоритетних завдань макроекономічного регулювання в Україні в сучасних умовах є розробка і запровадження нових підходів та інструментів для підвищення ефективності монетарної політики. Створення в нашій державі низькоінфляційного середовища, як необхідної передумови сталого економічного зростання, вимагає глибокого теоретичного осмислення та практичного вивчення новітнього світового досвіду про механізми впливу на інфляційні процеси, пошуку нових, адаптованих до українських реалій монетарних підходів до макроекономічного регулювання економічного розвитку.

Вивченню теоретичних і методологічних засад забезпечення цінової стабільності, причин виникнення і сутності інфляції, розробленням практичних рекомендацій її контролю присвячено наукові праці відомих зарубіжних учених: Б.Бернанке, А.Бліндера, Д.Ваври, А.Гоша, С.Гудхарта, Б.Ейсенгрина, О.Іссинга, Г.Кальво, Дж.М.Кейнса, В.Корбо, К.Коріщенка, М.Кінга, А.Кряжевої, Р.Лукаса, Р.Манделла, Г.Манківа, Б.МакКаллума, Ф.Мишкіна, В.Пула, С.Моісєєва, Дж.Тобіна, Л.Свенссона, Е.Фелпса, С.Фішера, М.Фрідмана, К.Шмідт-Хеббеля та інших.

Проблемі використання грошово-кредитних важелів з позицій антиінфляційного регулювання економіки України, контролю інфляційних процесів в умовах зростаючого руху капіталу та розширення міжнародної торгівлі, а також визначенню оптимального рівня інфляції для України присвячено роботи вітчизняних учених і практиків: Ю.Бажала, О.Береславської, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Гейця, Н.Гребеник, А.Гриценка, А.Даниленка, М.Звєрякова, Б.Кваснюка, С.Корабліна, Т.Кричевської, І.Крючкової, І.Лютого, В.Міщенка, А.Мороза, В.Найдьонова, С.Науменкової, П.Нікіфорова, Є.Савельєва, Н.Островської, Р.Піонтковського, А.Ревенка, М.Савлука, В.Сіденка, М.Скрипниченко, В.Стельмаха, Т.Унковської, О.Шаринської, Н.Шелудько та інших.

У своїх працях вітчизняні вчені та фахівці банківської справи зосереджують увагу, насамперед, на тих проблемах, які існують у фінансовій сфері, та відзначають відсутність необхідних передумов для переходу до нового монетарного режиму. Проте незважаючи на практичний досвід стосовно впливу на інфляційні процеси, набутий за час економічних реформ в Україні, на сьогодні бракує дієвих механізмів контролю інфляції, рекомендацій щодо протистояння викликам і ризикам, які унеможливлюють забезпечення ефективності такого контролю. Відсутня обґрунтована позиція вчених і стосовно режиму інфляційного таргетування (ІТ), який у розвинутих економіках є своєрідним стабілізатором від можливих валютних та фінансових шоків. Водночас у світі нагромаджений значний досвід із упровадження режиму ІТ і гостро стоїть питання про доцільність його застосування в країнах, які не мають необхідного для цього спектра інституційних, економічних і фінансових передумов, зокрема в Україні.

Важливість дослідження проблеми забезпечення цінової стабільності в Україні, її теоретична і практична значущість, а також недостатнє висвітлення в науковій літературі обумовили актуальність теми дисертації і логіку викладення її основних положень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідних робіт Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Національного банку України та кафедри фінансів Університету банківської справи НБУ.

Основні положення й висновки дисертаційного дослідження дістали відображення в наукових звітах про НДР: «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (№ ДР 0105U008982) Університету банківської справи НБУ (автором обґрунтовано необхідність забезпечення цінової стабільності для ефективного функціонування банківської системи та підтримання сталого економічного зростання в довгостроковому періоді); «Фінансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси» ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (№ ДР 0106U010006) (автором у співавторстві підготовлені розділи «Сучасний міжнародний досвід контролювання інфляції» і «Рівень та динаміка цін в Україні», особистий внесок автора: сформульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ та їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, проаналізовано монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ); «Питання запровадження інфляційного таргетування в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: досліджено необхідність попереднього досягнення макроекономічної стабільності для переходу до ІТ); «Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики в Україні. Монетарний трансмісійний механізм в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність орієнтації монетарної політики на досягнення та утримання цінової стабільності як пріоритетної цілі і розроблено структуру та основні риси моделі).

Участь автора у виконанні зазначених НДР та його особистий внесок підтверджено довідкою Університету банківської справи НБУ № 02-16/1209 від 24.10.2008 р., довідками Центру наукових досліджень НБУ № 53-107/313 від 21.07.2008 р. та № 53-108/314 від 21.07.2008 р., довідкою ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» № 135-16/739 від 28.08.2008 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в перехідних економіках, формування на цій основі необхідних інституційно-правових та економічних механізмів щодо її підтримання через запровадження ІТ, розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо підготовки та переходу до режиму ІТ в Україні.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- поглибити концепцію ІТ як перспективного для України монетарного режиму із визначенням й обґрунтуванням основних цілей, завдань та інструментів реалізації;

- проаналізувати світовий досвід щодо досягнення цінової стабільності в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, та обґрунтувати можливості її забезпечення в Україні з урахуванням вибору оптимального монетарного режиму для даних макроекономічних умов;

- розробити теоретико-методологічні основи забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ;

- сформувати та обґрунтувати комплекс передумов, методів і заходів для ефективного запровадження ІТ в Україні;

- розробити методику визначення оптимального рівня інфляції, ґрунтуючись на концепції цінової стабільності, і на її основі визначити такий рівень у довгостроковому періоді для України;

- з'ясувати сутність «надмірної» інфляції, рушійних сил і чинників, які її спричиняють, а також здійснити аналіз її наслідків для економічного та соціального розвитку України;

- визначити та проаналізувати взаємозв'язок основних макроекономічних параметрів економіки України та на цій основі розробити модельні підходи з метою побудови прогнозу та різних сценаріїв розвитку економіки;

- розробити методику визначення базової інфляції для України;

- обґрунтувати методологію та практичні рекомендації щодо імплементації процесу кон'юнктурних бізнес-опитувань НБУ стосовно ділових та інфляційних очікувань підприємств в Україні, включаючи заходи із забезпечення її ефективного функціонування.

Об'єктом дослідження є процес досягнення цінової стабільності як важеля макроекономічного регулювання в розвинутих і перехідних економіках.

Предметом дослідження є комплекс взаємопов'язаних теоретичних, методичних і практичних проблем забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використано методологію системного аналізу, що дозволило поєднати прогресивні здобутки класиків і сучасних дослідників монетарної теорії з особливостями економічного розвитку національної економіки.

Для досягнення поставленої мети використано такі методи: наукової абстракції - для визначення тенденцій і закономірностей інфляційних процесів у сучасних умовах глобалізації; структурно-функціонального аналізу - для дослідження взаємозв'язків показників інфляції, економічного зростання, структури та динаміки бюджетних показників, динаміки монетарного та фінансового ринків, показників статей платіжного балансу; статистичних порівнянь - для аналізу показників незалежності центральних банків, параметрів ефективності застосування режиму інфляційного таргетування різних країн світу; економетричні методи - для аналізу і прогнозування основних макроекономічних показників та імітації різних сценаріїв розвитку економіки України; дедукції - для порівняльного аналізу та опрацювання загальних закономірностей монетарного та макроекономічного розвитку в перехідних економіках окремих країн.

Інформаційну базу дослідження становлять дані Національного банку України, Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, звітні дані центральних банків та статистичних агенцій окремих країн, МВФ, Світового банку, Світової організації торгівлі, інших міжнародних організацій, нормативно-правові акти і документи України та центральних банків світу, а також вітчизняні й іноземні аналітичні матеріали та наукові публікації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в умовах перехідної економіки на основі запровадження режиму ІТ та розробленні пропозицій для практичного запровадження режиму ІТ в Україні.

Основні положення, які визначають наукову новизну дослідження, полягають у тому, що:

уперше:

· розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження механізму забезпечення цінової стабільності у перехідній економіці, який ґрунтується на режимі таргетування інфляції, суть якого полягає в узгодженості заходів та інструментів монетарної, фіскальної та економічної політики, що дозволяє досягти визначену інфляційну ціль у середньостроковому періоді;

· запропоновано методологічне обґрунтування стратегій переходу до ІТ в Україні, реалізація яких пов'язана з наявністю наступних передумов: законодавчі та інституційні основи забезпечення операційної, політичної та фінансової незалежності НБУ, стабільно функціонуюча банківська система, розвинені фінансові ринки, ефективні інструменти монетарної політики, удосконалення дії трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентної ставки, проведення моніторингу грошово-кредитного ринку та економіки, моделювання та прогнозування інфляції, визначення дезінфляційного тренду для цільового індексу інфляції протягом періоду переходу;

· розроблено підхід до визначення оптимального рівня інфляції, який базується на оцінці негнучкості цін у бік зниження та визначенні рівня інфляції для торгованих товарів, відповідає рівню економічного розвитку України та характеризує цінову стабільність у середньостроковому періоді; здійснена апробація методики, розробленої на основі цього підходу, дозволяє встановити оптимальну середньострокову інфляційну ціль для монетарної політики як на період переходу, так і на час повноцінного функціонування ІТ в Україні;

· встановлено взаємозв'язки основних макроекономічних параметрів України та на цій основі розроблено структурну прогнозну модель (модель загальної рівноваги в «розривах»), яка розкриває основні канали впливу інструментів монетарної політики НБУ на розвиток економіки та інфляційних процесів в Україні, що дозволило підтвердити гіпотезу про нейтральність грошей у довгостроковому періоді в Україні та отримати кількісні оцінки впливу основних екзогенних факторів на інфляцію та зміну реального ВВП; запропонована модель дозволяє спрогнозувати основні макроекономічні показники і побудувати різні сценарії макроекономічного розвитку України з урахуванням впливу можливих номінальних та реальних шоків на економіку України;

· обґрунтовано на прикладі України, що в економіках із нерозвиненими ринками та значною часткою споживання у структурі доходів населення розрахунок базової інфляції для збереження репрезентативності має включати частину продуктів харчування із високим ступенем обробки та послуги, ціни на які не регулюються адміністративно; на цій основі розроблено підхід до розрахунку базової інфляції в Україні, який, з одного боку, відповідає стандартним підходам у розвинутих країнах, а з іншого - віддзеркалює динаміку інфляції з боку попиту і дозволяє зберегти репрезентативність компонент базової інфляції в загальному споживчому кошику;

дістали подальшого розвитку:

· концептуальне обґрунтування інфляційного таргетування стосовно економіки України як монетарного режиму, який характеризується обґрунтованим кількісним цільовим показником (або інтервалом) інфляції та його офіційним проголошенням як пріоритетної цілі монетарної політики на середньо - і довгострокову перспективу та запровадженням короткострокової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики, що дозволить сформулювати основні завдання монетарної політики НБУ, засоби й інструментарій їх реалізації при законодавчому затвердженні програм соціально-економічного розвитку;

· оцінки перспектив еволюції монетарного режиму інфляційного таргетування та обґрунтування основних напрямів його розвитку через посилення гнучкості режиму за рахунок розширення варіантів комбінації щодо досягнення інфляційної цілі у довгостроковому періоді разом із стабілізацією коливань розриву ВВП у більш короткостроковому періоді; подальше вдосконалення прогнозування основних індикаторів розвитку реального сектора економіки; підвищення ефективності монетарної політики; посилення заходів стосовно забезпечення стабільності фінансового сектора; підвищення транспарентності і якості комунікації центрального банку з бізнесом та громадськістю та зростання відповідальності за результати монетарної політики;

· теоретичне визначення «надмірної» інфляції для умов сучасної української економіки, яка призводить до втрати її сигнальної та розподільчої функції для економічних суб'єктів;

· теоретичний підхід до визначення поняття «стійкість інфляції», який, на відміну від існуючих, визначає інфляцію у попередні періоди в гібридній кривій Філіпса не тільки і не стільки як результат адаптивних очікувань макроекономічних агентів, а як їхню реакцію на ситуативну політику без чітко визначених та зрозумілих правил;

· розробка стратегії переходу для України від існуючого де-факто монетарного режиму курсової прив'язки до режиму з гнучким курсоутворенням з його функціональним спрямуванням на підтримання цінової стабільності в середньостроковому періоді, яка враховує високий ступінь валютних дисбалансів в економічній системі, а також невизначеності, що залишаються, щодо майбутніх цін на енергоносії;

· концептуальні підходи до посилення незалежності НБУ, зокрема, за рахунок внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» в частині: визначення цінової стабільності як пріоритетної стратегічної цілі монетарної політики; пріоритетності законодавчого узгодження макроекономічних показників, які використовуються НБУ при розробці основних засад грошово-кредитної політики;

удосконалено науково-практичні підходи щодо:

· підвищення ефективності трансмісійного механізму в умовах нерозвиненості фінансового ринку в частині запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, що дозволить підвищити вплив на банківську ліквідність і зменшити роль валютних інтервенцій;

· використання в Україні світового досвіду зі створення інституційних і технічних передумов для запровадження режиму ІТ та підготовки до запровадження плану переходу до цього монетарного режиму, що дозволить визначити реалістичні терміни та послідовність запровадження основних параметрів переходу до ІТ;

· здійснення кон'юнктурних опитувань економічних суб'єктів, що дозволило НБУ запровадити щоквартальне опитування серед більш як 1 280 підприємств України і враховувати інфляційні та бізнес-очікування у монетарній політиці;

· формування структури та змістовного наповнення аналітично-прогнозного документа «Інфляційний звіт», який має бути основним публічним документом НБУ в системі комунікацій із бізнесом та громадськістю при переході до ІТ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження розвивають теорію та методологічні підходи забезпечення цінової стабільності для перехідних економік в умовах швидких трансформаційних процесів. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне значення для реалізації плану дій з переходу до режиму ІТ та механізмів його успішного функціонування в Україні.

Виконані за участі автора та особисто наукові та методичні розробки використано для підготовки наукових доповідей, доповідних записок, проектів нормативно-правових актів, урядових та інших документів, що надсилалися Національним банком України та ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» до органів законодавчої та виконавчої влади. Розроблені автором моделі та методи використовуються при підготовці «Основних засад монетарної політики», Річних звітів та макроекономічних прогнозів НБУ.

Концептуальні положення, науково-методичні і практичні рекомендації використано:

Міністерством економіки України - при розробці Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2008 рік та плану антиінфляційних заходів на 2008 рік, а також Державних програм економічного та соціального розвитку України у 2003-2007 роках (щодо обґрунтування спільних заходів Уряду та НБУ із забезпечення цінової стабільності) (довідка № 47-23/313 від 18.07.2008 р.);

Міністерством фінансів України - при підготовці спільного аналітичного звіту Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національного банку України «Потенціал України та його реалізація», проекту середньострокового прогнозу зведеного бюджету України 2008-2010 рр. та макроекономічних прогнозів для бюджетів у 2000-2008 роках (щодо узгодження прогнозів економічного розвитку НБУ та Уряду і визначення реалістичних цілей для фіскальної та монетарної політик) (довідка № 31-05010-06-9/29572 від 29.07.2007 р.);

Національним банком України - при розробці та реалізації плану заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності, та проекту середньострокового плану заходів щодо забезпечення цінової стабільності, підготовці Інфляційного звіту Національного банку України щоквартально у 2005-2008 роках та основних засад монетарної політики Національного банку України у 2004-2008 роках (щодо розробки стратегії переходу від де-факто монетарного режиму із фіксованим курсом до інфляційного таргетування) (довідка № 61-013/736-9835 від 18.07.2008 р.);

Державним комітетом статистики України - при розробці методики розрахунку базового індексу споживчих цін (обґрунтування використання модифікації методу виключення) (довідка № 17/1-7/76 від 09.07.2008 р.);

Асоціацією українських банків - при розробці програмного документа «Основні напрями діяльності Асоціації українських банків на 2007-2011 роки» (щодо перспектив розвитку банківської системи у 2007-2010 рр.) (довідка № 01-10/0376 від 18.07.2008 р.);

Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) - при підготовці спільного проекту «Макроекономічне моделювання та прогнозування в Україні» за участі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД та канадською дослідницькою організацією «Conference Board of Canada» у 2002-2005 роках (щодо аналізу впливу розриву потенційного та поточного випуску на інфляцію) (довідка від 28.07.2008 р.) та при підготовці спільного проекту «Спроможність до аналізу соціально-економічних результатів і потенціалу» SEPPAC за участі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД, РНБО та канадською дослідницькою організацією «Conference Board of Canada» у 2007-2009 рр. (щодо аналізу потенційних макроекономічних показників економіки України) (довідка від 28.07.2008 р.).

Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі за програмою підготовки магістрів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Економіка України перехідного періоду» (довідка № 12/872 від 21.07.2008 р.) та в Університеті банківської справи НБУ за програмою підготовки магістрів при викладанні курсу «Стратегічний аналіз» (довідка № 02-16/959 від 17.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати та висновки, які винесено на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять його індивідуальний доробок.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та методологічні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 13 міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, науково-методичних семінарах і круглих столах. Зокрема, на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Western Economic Association International annual meeting» (1997 р., м. Сіетл, штат Вашингтон, США), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу» (2004 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг та Україна» (2005 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз» (2006 р., м. Ялта, Форос), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (2007 р., м. Черкаси), «Проблеми економічної інтеграції України до Європейського Союзу: світові економічні кризи та Україна» (2007 р., м. Анталія, Туреччина), «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (2007 р., м. Львів); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (2004 р., м. Суми), «Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні», (2003 р., м. Київ), з'їзді Асоціації українських банків (2007 р., м. Київ); на семінарах: Міжнародного валютного фонду «Інфляційне таргетування» (2005 р., м. Київ), «Inflation targeting», Bank of England, CCBS (2006 р., м. Лондон, Великобританія), круглому столі із презентації результатів спільного канадсько-українського проекту «Потенціал України та його реалізація» (2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 59 наукових праць, з яких: 2 монографії, у т. ч. 1 одноосібна (21,6 друк. арк.), 1 колективна монографія (особисто авторові належить 2,5 друк. арк.), 1 колективний навчальний посібник (особисто авторові належить 1 друк. арк.), 1 наукова доповідь (особисто авторові належить 4,5 друк. арк.) та 56 статей у наукових фахових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах доповідей науково-практичних конференцій в Україні, США та Польщі, загальним обсягом авторського матеріалу понад 27 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел.

Повний обсяг роботи становить 492 сторінки, що містить 29 таблиць та 104 рисунки, які займають 36 сторінок. 17 додатків викладено на 45 сторінках. Список використаних джерел складається із 395 найменувань і займає 40 сторінок.

Основний зміст

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади цінової стабільності» - проаналізовано розвиток економічної теорії з питань попиту і пропозиції грошей та природи інфляції. Розкрито сутність і принципи побудови основних постулатів сучасних концепцій економічної теорії, що визначають парадигму цінової стабільності, досягнення якої є основним завданням сучасних інституцій, що відповідають за контролювання інфляції.

Проведено ретроспективний аналіз розвитку теорії грошей та інфляції, починаючи від робіт І.Фішера та представників кембриджської школи А.Маршалла, А.Пігу на початку XX ст., подальшого розвитку у вигляді теорії переваги ліквідності Дж.М.Кейнса та монетаристського підходу М.Фрідмана щодо природи інфляції, на основі якого сформульовано авторське бачення основних проблемних питань, зокрема можливості ефективного контролю за інфляційними процесами, на які об'єктивно не могли повною мірою існувати вичерпні відповіді в рамках тих підходів, які існували на той час. Особлива увага приділена прогресу в розумінні взаємозв'язку грошей, економічного зростання та динаміки цін.

Сучасна нова класична теорія, або неокласичний синтез, поєднала ключові постулати неокейнсіанського підходу, гіпотезу щодо раціональних очікувань і теорію реальних бізнес-циклів, а також знайшла вирішення дилеми щодо одночасного зростання інфляції та падіння реального випуску, тобто стагфляції.

У процесі дослідження обґрунтовується, що повна зайнятість може бути повністю досяжною, але тільки в довгостроковому періоді, в короткостроковому періоді такий підхід передбачає існування недосконалостей ринку, зокрема, на негнучкість цін і заробітної плати, які не дозволяють економіці досягти рівноважного стану, тобто виникає необхідність у стабілізаційній політиці для згладжування економічних бізнес-циклів. Зокрема, класична крива Філіпса при цьому уперше була доповнена інфляційними очікуваннями Е.Фелпсом та в подальшому була уведена в неокейнсіанську модель Тобіном:

(1)

де - розрив ВВП (різниця між фактичним і потенціальним рівнями ВВП).

Це рівняння встановлює співвідношення між поточною інфляцією та розривом ВВП (чим більше потенційний ВВП перевищує поточний ВВП, тим менша інфляція), а також доповнена очікуваною майбутньою інфляцією.

Іншим базовим рівнянням нової класичної теорії стала перспективна (forward looking) IS-крива, в якій поточний агрегований попит відносно до потенційного випуску залежить позитивно від очікуваного майбутнього доходу та негативно від короткострокової реальної процентної ставки. За формою це схоже на класичну кейнсіанську IS-функцію за виключенням залежності від майбутнього доходу.

На основі проведеного аналізу різних течій економічної теорії обґрунтовуються висновки про те, що монетарна політика в довгостроковому періоді не може впливати на реальні макроекономічні показники і, зокрема на довгостроковий рівень безробіття та економічного зростання, а її ціллю має бути утримання низького та стабільного рівня інфляції. Але в короткостроковому періоді монетарна політика може використовуватись для стабілізації виробництва та рівня зайнятості, тобто повинна згладжувати економічні цикли.

Ґрунтуючись на основних положеннях неокласичного синтезу, в роботі дістало подальшого обґрунтування теоретична концепція цінової стабільності, згідно з якою будь-яка країна може домогтися довготривалої позитивної економічної динаміки виключно за умови забезпечення стабільної і низької інфляції. На основі узагальнення основних положень цієї концепції та з урахуванням практичного досвіду окремих країн робиться висновок, що теоретичні та емпіричні результати, сформульовані для країн, які забезпечують досягнення цінової стабільності, повністю екстраполюються на сучасні умови в економіці України. Обґрунтовано, що необхідність досягнення та підтримання цінової стабільності, тобто досягнення низького та стабільного рівня інфляції в довгостроковому періоді є визначальною передумовою забезпечення сталого економічного зростання, справедливого розподілу національного доходу та інтеграції України у світове співтовариство на рівноправній основі.

Автором проаналізовано основні чинники інфляції та її нестабільності, а також дістало подальшого обґрунтування, що цінова стабільність не повинна асоціюватись із нульовою інфляцією. Саме створення низькоінфляційного та стабільного середовища можна визначити як досягнення цінової стабільності, за забезпечення якої в довгостроковому періоді мають відповідати сучасні державні інституції. Більшою мірою ними є центральні банки, які за допомогою власних інструментів монетарної політики через основні канали трансмісійного механізму впливають на динаміку зростання цін та інфляційні очікування.

Доведено, що важливою проблемою для практичної імплементації концепції цінової стабільності в умовах України є подальше вдосконалення теоретичних та методологічних підходів, стосовно кількісного визначення інфляції та інших цінових індексів, що дає можливість для підвищення ефективності монетарної політики з точки зору досягнення цілі з інфляції в середньостроковому та довгостроковому періодах. Для вирішення цієї проблеми як можливої міри споживчої інфляції в дисертації запропоновано індекс Фішера, який враховує зміни вагових коефіцієнтів споживчого кошика протягом періоду між змінами ваг:

 (2)

де - індекс Ласпейраса, - індекс Пааше,

- кількість товарів споживчого кошика;- ціна товару n в момент часу t, тобто в базовий період, відповідно - ціна товару n в момент часу t + k, - кількість товару n у момент часу t (базовий період), відповідно - кількість товару n у момент часу t + k.

Обґрунтовано, що індекси такого типу враховують ефект інфляційного зміщення, який відображує зміну якості товарів та послуг і появи нових товарів, а також ефект заміщення, який віддзеркалює зміну споживчих уподобань і переваг.

Уперше в Україні запропоновано методику обчислення базової інфляції для України як важливого допоміжного інструменту вимірювання загальної інфляції для цілей статистики та монетарної політики.

У другому розділі - «Механізми забезпечення цінової стабільності» - розкрито існуючі у світі підходи щодо практичної реалізації концепції цінової стабільності. Проведено систематизацію різних монетарних режимів, які країни застосовують для досягнення цінової стабільності, виявлено їхні головні переваги і недоліки. Це дало можливість стверджувати, що всі сучасні існуючі підходи при проведенні монетарної політики можна умовно розділити на два види: ситуативний підхід, який припускає проведення політики без чітко визначених наперед правил і процедур, залежно від ситуації, що склалася, та проведення монетарної політики згідно з чітко визначеними наперед правилами, цілями та процедурами їх досягнення за допомогою інструментів монетарної політики та відповідної взаємодії з іншими політиками державних влад, зокрема фіскальною та структурною.

Аргументовано, що другий підхід, який базується на комплексі законодавчо закріплених правил та процедур при проведенні монетарної політики, послідовності, виконанні зобов'язань і прозорості, є значно ефективнішим у контролюванні інфляції. Це забезпечується за рахунок більшої визначеності для всіх суб'єктів економіки при прийнятті рішень, вищої довіри до органів монетарної влади та монетарної політики. Це, у свою чергу, передбачає підзвітність центрального банку перед суспільством у досягненні проголошених цілей і застосуванні відповідних інструментів та процедур для їх досягнення.

Доведено, що така чітко визначена законодавча і технічна процедура допомагає в контролюванні інфляції, підвищує довіру до центрального банку та монетарної політики і ґрунтується на прозорій та зрозумілій системі комунікацій, що, у свою чергу, дозволяє утримувати інфляційні очікування на рівні, близькому до цільового показника інфляції.

Як порівняння результатів стосовно використання ситуативного підходу та підходу, що базується на визначених правилах, наводиться аналіз монетарної політики, яку проводять центральні банки двох найбільших економічних та монетарних систем світу: США та Європейського монетарного союзу.

Проаналізовано основні види монетарної політики, які відповідають другому підходу, що ґрунтується на визначених правилах, тобто визначенні цілей та механізмів їх досягнення у середньостроковій перспективі. Основними серед них є: монетарне таргетування, коли за проміжну ціль використовується приріст одного із грошових агрегатів, курсове таргетування, коли як номінальний якір використовується прив'язка національної валюти до однієї зі світових валют, і інфляційне таргетування, коли проміжною ціллю монетарної політики є мінімізація відхилення прогнозного значення інфляції на горизонт дії монетарного інструменту - відсоткової ставки від цільового значення інфляції.

Розкрито теоретико-концептуальну сутність інфляційного таргетування стосовно України із визначенням цілей монетарної політики, інституційних підвалин, що регулюють дію центрального банку, завдань та монетарних інструментів. Обґрунтовано, що система ІТ передбачає застосування значно ширшого спектра акцій та дій, аніж система, що ґрунтується тільки на встановленні інфляційної цілі, а саме:

- спільне публічне проголошення застосування стратегії забезпечення цінової стабільності з боку центрального банку та уряду, закріпленої законодавчо;

- законодавче забезпечення правил і процедур монетарної політики та незалежність центрального банку в їх проведенні;

- створення чіткого механізму впливу відсоткової ставки на інфляцію;

- запровадження комплексної системи комунікацій центрального банку із суспільством для підтримання довіри до нього та монетарної політики, яку він здійснює з метою утримання інфляційних очікувань на низькому рівні;

- посилення підзвітності центрального банку;

- створення досконалої системи економічного аналізу та прогнозування з метою прийняття рішень у сфері монетарної політики.

На основі аналізу світового досвіду щодо досягнення цінової стабільності обґрунтовується, що оптимальним монетарним режимом для цього на сучасному етапі розвитку економіки України буде режим ІТ, до якого поступово має рухатись Україна.

У третьому розділі - «Міжнародний досвід таргетування інфляції» -надається розгорнута оцінка загальних сучасних тенденцій таргетування інфляції. Незважаючи на різноманітність географічних, економічних та політичних відмінностей, а також різниці в розмірах та населенні, у країнах, які використовують ІТ, обґрунтовано та сформульовано його загальні основні елементи, які дозволяють ефективно використовувати цей механізм з точки зору забезпечення цінової стабільності та сприяти сталому економічному зростанню.

Зокрема, на основі систематизації досвіду окремих країн аргументовано, що інфляційну ціль за режиму ІТ можуть визначати як уряд (Ізраїль - директива уряду; Великобританія - Послання міністра фінансів Комітету монетарної політики Банку Англії; Південна Африка - Бюджетна промова міністра фінансів; Норвегія - Інструкція з монетарної політики), так і центральний банк (у Швеції, Польщі, Мексиці, Колумбії, Швейцарії, Перу, Туреччині), або це може бути спільне рішення, як у випадку Канади, Австралії, Ісландії (спільна заява) чи центральний банк після погодження з урядом (Чилі, Чеська Республіка, Південна Корея, Таїланд, Угорщина).

Інфляційні цілі встановлюються, переважно, у вигляді діапазону, але низка країн дотримується встановлення цілі у вигляді крапкового показника з можливим спектром відхилення від нього. Так, діапазон без визначення центрального крапкового показника встановлюють Нова Зеландія, Ізраїль, Австралія, Корея, Таїланд, Філіппіни, Чеська Республіка (до кінця 2005 року), Південна Африка, Колумбія. Діапазон із визначенням центрального крапкового показника - Чилі, Канада, Швеція, Польща, Мексика, Бразилія, Колумбія, Швейцарія, Угорщина, Перу. З іншого боку, ціль у вигляді центрального крапкового показника має місце у Великобританії, Ісландії, Чеській Республіці (з 2006 року), Швейцарії, Норвегії.

Основними документами в рамках комунікаційних стратегій центральних банків за режиму ІТ, в яких відображається інфляційна ціль, є інфляційні звіти, або звіти з монетарної політики, прес-релізи.

Більшість країн, що таргетують інфляцію, серед яких є як країни з розвинутою ринковою економікою (Нова Зеландія, Ізраїль, Великобританія, Швеція, Австралія, Корея, Швейцарія, Норвегія, Ісландія), так і країни, що розвиваються (Чилі, Бразилія, Мексика, Південна Африка, Філіппіни, Перу, Колумбія), використовують невизначені горизонти таргетування (тобто часові проміжки від початку дії монетарного інструменту до зміни рівня цін), вміщуючи в офіційних документах положення про середньостроковий характер націлювання. При цьому центральні банки в аналітичних та інформаційних документах часто зазначають певні імпліцитні горизонти дотримання цілей, тривалість яких коливається від 4 до 8 кварталів. Країни з перехідною економікою та ті, що розвиваються, на перших етапах таргетування інфляції використовували визначені ступінчаті горизонти таргетування (наприклад, щорічні цілі щодо поступової дезінфляції протягом певного проміжку часу), а по завершенні стабілізаційних процесів (і визначення моменту вступу до ЄС для країн ЦСЄ) перейшли до невизначених середньострокових горизонтів, які у більшості випадків зафіксовані разом з основними цілями монетарної політики у відповідних законодавчих актах або інших основних документах центральних банків.

На основі аналізу досвіду запровадження та використання монетарного режиму ІТ у розвинутих країнах, зокрема в Новій Зеландії, Великобританії та Канаді, у країнах, які розвиваються: Чилі та Ізраїлі, та економіках перехідного типу: Чехії, Польщі та Угорщині та Сербії, доведено, що відсутність частини умов або недостатня розвиненість інших умов можуть лише обумовлювати більш тривалий термін переходу до повноцінного інфляційного таргетування, але не є причиною для відкладання переходу до нього. Тому найбільш ефективним підходом до запровадження ІТ є одночасне проголошення переходу та створення необхідних умов для нього. Фактичне налаштування на перехід до ІТ надає більше стимулів до формування умов, підвищує виконавчу дисципліну та відповідальність політиків і виставляє розумний баланс між вирішенням поточних та більш довгострокових стратегічних завдань в економіці та фінансовій сфері. Цей висновок є ключовим для України з точки зору початку переходу до ІТ.

У результаті проведеного аналізу країн із інфляційним таргетуванням дістало подальшого підтвердження, що такий режим є гнучким з точки зору того, що він дозволяє за допомогою зміни горизонту досягнення інфляційної цілі в середньостроковому періоді згладжувати бізнес-цикли економіки в короткостроковому періоді. Також установлено, що ефективність монетарної політики за режиму ІТ стосовно досягнення інфляційної цілі практично не залежить від того, хто визначає параметри цілі: центральний банк, уряд або це є спільне рішення центрального банку та уряду.

У четвертому розділі - «Стратегії переходу та наслідки запровадження інфляційного таргетування в перехідній економіці» - висвітлюються теоретичні та практичні аспекти переходу економіки до режиму ІТ. Такий перехід, як правило, здійснюється від режиму валютної прив'язки до режиму із гнучким курсоутворенням з активною монетарною політикою. Обґрунтовано, що в процесі переходу від валютної прив'язки до ІТ можливий термін перехідного періоду залежить від початкових умов, зокрема рівня фінансової стійкості банківської системи та економіки в цілому і розвитку фінансових ринків. Важливими є при цьому переваги і недоліки двох основних можливих стратегій переходу до гнучкішого обмінного курсу: прискореної, протягом кількох місяців, або уповільненої, протягом декількох років, з визначенням траєкторії поступового зниження інфляції.

Прискорена стратегія застосовується, як правило, країнами, які при використанні валютної прив'язки зазнають значних припливів короткострокового, у тому числі спекулятивного капіталу, прискорення інфляції, суттєвої переоцінки реального обмінного курсу та дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Суть полягає в тому, щоб одразу запровадити режим із коливанням курсу в дуже широкому діапазоні. Прискорену стратегію, зокрема, використовували Чехія, Бразилія та Туреччина. Це було пов'язано з тим, що ці країни були вимушені швидко переходити після валютних криз до монетарної політики з іншим номінальним якорем.

До мінусів прискореної стратегії слід віднести:

- значний ризик втрати довіри та зростання невизначеності для всіх учасників ринку з усіма негативними макроекономічними наслідками з огляду на нерозвиненість форвардних ринків та системи хеджування ризиків, що призводить до зростання інфляційних очікувань;

- необхідність підвищення кваліфікації персоналу центрального банку в дуже стислий термін при реалізації незалежної монетарної політики.

Серед позитивних сторін такої стратегії слід відзначити, що вона:

- ефективно використовується країнами як антиінфляційний захід у разі суттєвого припливу капіталу, який підсилює інфляційний тиск;

- надає більше можливостей щодо вибору монетарної політики;

- полегшує управління обмінним курсом шляхом інтервенцій.

Уповільнена стратегія (поступовий відхід від режиму прив'язки) застосовується в разі, коли немає потреби негайно долати кризи, пов'язані з обмінним курсом; тому впроваджується тривалий термін. Обмінний курс коливається в досить вузькому коридорі з поступовим його розширенням.

Негативними наслідками уповільненої стратегії є те, що вона:

- суттєво обмежує гнучкість монетарної політики на цей період;

- призводить до частіших атак з боку спекулятивного капіталу;

- ставить дилему про підтримання курсового коридору, або досягнення цілі з інфляції.

До позитивів уповільненої стратегії слід віднести те, що вона:

- має менше ризиків в умовах нерозвиненості ринків, контролю за переміщенням капіталу і недостатнього рівня управління ризиками;

- потребує спрощених технічних можливостей для здійснення ефективного управління і дає час для підвищення кваліфікації персоналу центрального банку;

...