Інфляційне таргетування як механізм забезпечення цінової стабільності в Україні

- зменшує надлишкову мінливість обмінного курсу та пов'язану із цим невизначеність, одночасно надаючи час для необхідних змін в економіці;

- дозволяє балансувати між конфліктом цілей через коригування параметрів режиму переходу: шириною коридору коливань обмінного курсу та інфляції і горизонтом досягнення цілей.

Проведений аналіз дозволив констатувати, що не існує універсального рецепту для переходу від фіксованого обмінного курсу до плаваючого, який має бути за режиму ІТ, стосовно часу та початку переходу. У кожному випадку для конкретної країни потрібно враховувати, зокрема, стан фіскальної політики, поточний інфляційний розвиток на початку переходу, розвиненість фінансових ринків і дієвість механізму монетарної трансмісії, стан платіжного балансу та відсутність або існування зовнішніх шоків стосовно конкретної економіки. Важливими факторами є також наявність прогнозно-аналітичної системи, налагодженої системи комунікацій, рівень фінансової стійкості банківської системи та суб'єктів економіки.

Сформульовані основні необхідні умови як переходу до ІТ, так і ефективного використання його механізму. У процесі дослідження встановлено, що однією з таких умов вибору стратегії переходу до ІТ є відсутність фіскального тиску. Разом із тим зазначається, що фінансова дисципліна в більшості країн поліпшилась після запровадження режиму ІТ, що пояснюється кращою координацію дій фіскальної та монетарної політики у сфері управління інфляцією після оголошення переходу до цього режиму. Майже всі країни під час запровадження ІТ мали справу з експансійним характером фіскальної політики, однак даний аспект не завадив успішному запровадженню ІТ, а після оголошення переходу фіскальна дисципліна значно поліпшилась.

Іншою важливою умовою є незалежність центрального банку, яка в загальному вигляді визначається як інституціональна спроможність, закріплена законодавчо, провадити монетарну політику для досягнення визначених цілей незалежно від директив або будь-яких інших форм втручання в його діяльність з боку політиків, уряду або бізнесу. Аргументи на користь більшої незалежності центрального банку обумовлюються схильністю політиків вирішувати проблеми соціального характеру, зайнятості, економічного зростання в короткостроковому періоді за рахунок потенційної втрати цінової стабільності в середньостроковому або довгостроковому періоді. Результатом, як правило, є висока та стійка інфляція, падіння реальних доходів населення та погіршення економічних умов для сталого зростання в довгостроковому періоді.

До умов ефективного функціонування центрального банку за режиму інфляційного таргетування слід віднести прозорість його рішень стосовно монетарної політики, посилення підзвітності та ефективну систему комунікацій із суспільством.

Проаналізовано наслідки запровадження режиму ІТ для економік, які протягом останніх років застосовували цей монетарний режим. Проведений аналіз дозволив констатувати про успішність його використання порівняно з іншими монетарними режимами. В усіх країнах, які запровадили ІТ, середні темпи зростання ВВП після перехідного періоду були вищими, ніж до його запровадження. Аргументовано, що основним його позитивним наслідком є зниження рівня і мінливості інфляції та інфляційних очікувань.

Важливим результатом роботи є висновок, що впровадження ІТ дозоляє краще адаптувати економіку при різних шоках.

У п'ятому розділі - «Перспективи переходу до інфляційного таргетування в Україні» - детально проаналізовані причини, які обумовлюють необхідність переходу економіки України до ІТ. Головними серед них є такі:

- потреба у подоланні високої та мінливої інфляції;

- необхідність нової монетарної парадигми для підтримання довгострокового інноваційного зростання і розвитку та виваженого розподілу доходів;

- необхідність проведення незалежної, антициклічної монетарної політики, що абсорбує шоки;

- необхідність підвищити стійкість економіки проти валютних та фінансових криз;

- потреба в лібералізації фінансового рахунку платіжного балансу та інтеграції у світовий фінансовий простір;

- зростаюча кількість країн, які запроваджують ІТ і демонструють його ефективність.

Запропоновано план дій переходу до режиму ІТ, згідно з яким економіка та фінансова сфера повинні пройти три стадії перехідного періоду до четвертої стадії - повноцінного інфляційного таргетування (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Підготовка для впорядкованого переходу від прив'язки обмінного курсу до інфляційного таргетування

На І стадії обмінний курс лишається основною змінною на проміжному етапі, проте інфляційна ціль відіграє дедалі більш істотну роль у проведенні монетарної політики та комунікацій центрального банку із суспільством. Уряд має підтримувати заходи з переходу до нового монетарного устрою в інституціональній сфері, на ринках, де ціни регулюються урядом, у бюджетній та борговій політиці, розвитку фінансового ринку та ін. Одночасно розпочинається кампанія із роз'яснення суті і переваг ІТ громадськості, публікуються звіти про монетарну політику. Запроваджується система, в якій короткострокова ринкова процентна ставка на міжбанківському ринку визначається як операційна ціль, а вплив на неї здійснюється за допомогою основної короткострокової процентної ставки НБУ, що дозволяє поступово збільшувати гнучкість обмінного курсу та інтенсивніше здійснювати лібералізацію валютного ринку.

На ІІ стадії остаточно визначається операційна незалежність центрального банку, що дозволяє оголосити середньострокові цілі з інфляції і взяти ним відповідальність за її досягнення. Короткострокові ринкові процентні ставки стають основними операційними змінними одночасно із більш гнучким обмінним курсом. В інституційній сфері варто завершити законодавчі процедури із внесення змін до закону про центральний банк, включити середньострокові цілі з інфляції до Основних засад проведення монетарної політики та визначити роль інших змінних як індикаторів, а також розробити принципи режиму ІТ для впровадження в подальших роках. Продовжувати поступове розширення валютного коридору.

На ІІІ стадії впроваджується імпліцитна форма ІТ, причому основним інструментом монетарної політики виступає процентна ставка. Зменшується роль обмінного курсу - конфлікти між інфляцією та обмінним курсом все більше вирішуються на користь інфляції. НБУ все більше використовує канал трансмісії процентних ставок для здійснення впливу на криву дохідності та на розвиток економіки. Водночас стратегія комунікації все більше відповідає повноцінному режиму ІТ і паралельно готуються ті параметри, яких не вистачало на попередніх фазах переходу, зокрема вільне курсоутворення, повна транспарентність рішень із монетарної політики, політична та операційна незалежність центрального банку.

Міжнародний досвід свідчить про те, що у країнах, які розвиваються, та країнах із перехідними економіками, у т. ч. і в Україні, у процесі переходу до ІТ ключова роль належить саме уряду та його взаємодії із центральним банком. Відсутність фіскального домінування, розбудова фінансового ринку, контролювання за зростанням цін, які є у сфері безпосереднього впливу уряду, є запорукою успіху в запровадженні інфляційного таргетування. Ключовим є також визнання і законодавче закріплення інструментальної та політичної незалежності центрального банку.

Для формального закріплення рівня незалежності НБУ в частині забезпечення ним цінової стабільності в довгостроковому періоді необхідно прийняти відповідні поправки до Закону «Про Національний банк України».

Обґрунтовується, що забезпечення цінової стабільності має бути пріоритетною ціллю НБУ. Будь-які інші цілі повинні розглядатися НБУ тільки тоді, коли їх виконання не ставитиме під загрозу досягнення первинної мети.

У процесі дослідження виявлено, що неврегульованою є й фінансова незалежність НБУ, тому пропонується внесення окремих змін до Бюджетного кодексу України стосовно заборони авансового перерахування перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами НБУ до державного бюджету до закінчення фінансового року та до ухвалення Радою НБУ результатів аудиту.

У роботі підкреслюється, що на сьогодні законодавством чітко не врегульований процес прийняття рішень між Правлінням НБУ та Радою НБУ. Існуючий розподіл повноважень між Радою і Правлінням НБУ є несприятливим для інструментальної незалежності й довіри до центрального банку. У зв'язку з цим пропонується чітко розподілити повноваження із наданням більшої незалежності Правлінню у прийнятті рішень з монетарної політики.

Проведено дослідження щодо оцінки оптимального рівня інфляції для сучасного стану економіки України, який, з одного боку, не призводить до негативних ефектів від занадто низького рівня, а з іншого - надає всі вигоди для економіки від низької та стабільної інфляції. Оцінки оптимальної інфляції в Україні, отримані з урахуванням різних проаналізованих у першому розділі ефектів (які визначають, чому інфляція повинна бути позитивною), є близькими між собою, що є підтвердженням правильності такого рівня. Відповідно до теоретичних аспектів, «ефект мастила» від інфляції необхідний, коли домінують реальні шоки і коли цінові негнучкості є асиметричними, тобто ціни є менш гнучкими у бік зниження, ніж у бік зростання. У відповідності із ефектом Балаша-Самуельсона зміни цін у секторах товарів торгованих і неторгованих, як правило, відрізняються через різну продуктивність у даних секторах. Отже, нульовий рівень інфляції можливий, коли ціни на товари одних секторів економіки зростають, а на товари в інших секторах - знижуються

(у зв'язку з різницею в цінових трендах, обумовленою фундаменталь-

ними факторами).

Однак за умов негнучкості цін та зарплат ціни, як правило, не знижуються, а, скоріше, результатом є скорочення виробництва в секторах, де існують позитивні шоки пропозиції. Отже, якщо ціни є негнучкими в бік зниження, то необхідним є такий рівень інфляції, за якого ціни на товари, що зростають порівняно повільніше (як правило, це товари торговані - рис. 2), не будуть узагалі зменшуватися.

Рис. 2. Динаміка цін на товари торговані і неторговані, в Україні (річна змінна, %)

Визначення оптимального рівня інфляції в Україні ґрунтується на визначенні негнучкості цін у бік зниження і тих негативних наслідків для економіки України, які можуть бути в результаті намагання знизити рівень інфляції нижче від такого оптимального рівня, зокрема за рахунок номінального укріплення курсу.

У шостому розділі - «Пріоритети НБУ щодо створення передумов переходу до режиму інфляційного таргетування» - проаналізовано стан та проблеми процесу підготовки з переходу до режиму ІТ, перехід до якого передбачено в «Основних засадах грошово-кредитної політики НБУ на 2009 рік».

Для переходу до режиму ІТ запропоновано комплекс удосконалених інструментів монетарної політики, головним із яких є короткострокова процентна ставка. Розроблено та запропоновано для здійснення низку заходів, спрямованих на вдосконалення каналів монетарної трансмісії:

по-перше, підвищення прозорості та ефективності монетарної політики (у тому числі застосування чітко сформованої основної процентної ставки НБУ, визначення її мети та процедури застосування, а також часових умов оголошення ставки, скажімо, 8 разів на рік);

по-друге, активне сприяння швидкому розвиткові міжбанківського грошового ринку, для чого обґрунтовано запровадження системи, яка б стимулювала банки активно проводити операції з короткостроковою ліквідністю, які мають замінити функцію надлишкових резервів комерційних банків в НБУ;

по-третє, прискорити реформування фінансового сектору в напрямі посилення фінансової стійкості банківської системи і прискореного розвитку фінансових ринків;

по-четверте, підтримання постійних контактів з учасниками ринку з метою кращого розуміння ситуації на ньому та посилення впливу на очікування суб'єктів ринку, що підвищить ефективність монетарної політики НБУ;

по-п'яте, удосконалити прогнозно-аналітичну систему в НБУ з метою підвищення ефективності монетарної політики.

Більшість центральних банків, які мають довгострокові цілі монетарної політики, і зокрема, за режиму ІТ, при прийнятті рішень використовують структурні моделі. У практиці центральних банків структурні моделі найчастіше використовуються як інструменти для розробки макроекономічних прогнозів, визначення напрямів монетарної політики та аналізу її альтернативних сценаріїв.

Ураховуючи світовий досвід та нагальні потреби НБУ в розробленні власних прогнозів та можливих сценаріїв розвитку економіки, обґрунтовано необхідність створення єдиної комплексної аналітично-прогнозної системи в НБУ, за допомогою якої в процесі прийняття рішень з монетарної політики буде можливо разом із вирішенням більш короткострокових проблем націлювати дію інструментів монетарної політики на досягнення цінової стабільності на більш тривалий горизонт. Така система має складатися з основної економетричної прогнозної моделі та низки допоміжних моделей, організації підготовки і презентації результатів аналізу та прогнозу на регулярній основі як усередині банку, так і для громадськості, підготовки основного документа «Інфляційний звіт», який включає в себе аналіз стану економіки та прогноз на горизонт дії монетарних інструментів із можливими сценаріями розвитку, ефективної системи комунікацій НБУ із бізнесом та громадськістю.

Відповідно, у дисертації розроблено функціональну форму структурної квартальної прогнозної моделі (КПМ), яка охоплює основні канали трансмісійного механізму, тобто основні канали впливу інструментів монетарної політики на розвиток української економіки та інфляцію, побудована на агрегованому рівні та описує основні макроекономічні взаємозв'язки економіки (рис. 3).

інфляційний таргетування монетарний політика



Рис. 3. Структура КПМ

КПМ сходиться до чітко визначеного стійкого стану, хоча цей рівноважний стан є екзогенно отриманим. Моделювання відхилень макроекономічних змінних від своїх рівноважних рівнів складає основу моделі, тобто КПМ є так званою моделлю в розривах. Для отримання оцінок розривів використовується багатомірний фільтр Кальмана, структура якого базується на структурі КПМ.

Узагальнення світового досвіду каналів комунікації центральних банків - таргетерів інфляції дозволило визначити, що «Інфляційний звіт» має бути ключовим документом НБУ в системі комунікацій із бізнесом та суспільством у цілому. Якісний аналіз та достовірний прогноз, а також пояснення основних рішень із монетарної політики дозволить підтримувати високий ступінь довіри до НБУ та буде утримувати інфляційні очікування на низькому рівні. Запропоновано структуру та основні аналітичні положення такого документа, а також процедуру його підготовки та презентації як для керівництва банку, так і для широкої громадськості. При цьому економічний аналіз більшою мірою орієнтований на оцінку впливу фундаментальних чинників на інфляцію, ніж тимчасових. Інфляційний звіт, крім того, містить опис майбутнього інфляційного розвитку, а також основних ризиків, які можуть завадити досягненню проголошеної інфляційної цілі для монетарної політики.

Істотну проблему при оцінці майбутньої інфляції становить кількісне оцінювання інфляційних очікувань населення та бізнесу. В дисертації розроблена методологія бізнес-опитувань підприємств та фірм з метою визначення очікувань щодо економічної активності та інфляційної динаміки.

Підкреслено, що «Опитування щодо ділових очікувань підприємств», які щоквартально здійснює НБУ на основі запропонованої в дисертації методології, дозволяє отримати важливу інформацію з цілої низки питань, які стосуються безпосередньо підприємств (очікування підприємців щодо майбутніх продаж та виробництва, інвестицій, кредитування, зайнятості, власного фінансово-економічного стану, використання виробничих потужностей) і макроекономічних очікувань стосовно зростання української економіки, інфляції та можливої динаміки курсу гривні. У процесі дослідження доведено, що опитування відіграють роль зворотного зв'язку в системі комунікацій НБУ із суб'єктами економіки та дозволяють оцінити не тільки те, які очікування формуються в економіці, а й безпосередній вплив монетарної політики НБУ на них. Обґрунтовано, що результати опитувань відображають дійсну картину суб'єктивної оцінки респондентами стану як підприємства, так і економічного середовища, ураховуючи добровільність опитування підприємств, обраних таким чином, щоб вони відображали регіональну та галузеву структуру економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої науково-теоретичної та прикладної проблеми - обґрунтування теоретико-методологічних засад переходу України до нового монетарного устрою - інфляційного таргетування. Сформульовано план дій на перехідний період щодо створення основних умов для ефективного запровадження та функціонування ІТ в умовах продовження трансформації економіки України та її інтеграції у світову економічну і фінансову системи.

Проведене дослідження та одержані науково-теоретичні й практичні результати дають змогу зробити такі теоретико-методологічні, аналітичні та практичні висновки.

1. У процесі виконання дисертаційного дослідження розроблено цілісну систему забезпечення цінової стабільності для української економіки на довгострокову перспективу через запровадження режиму ІТ. Аналіз світового досвіду країн, які запровадили ІТ, дозволив розробити та обґрунтувати основні параметри переходу до режиму ІТ в Україні, що дозволить забезпечувати цінову стабільність і створить макроекономічні підвалини для сталого економічного зростання, а також створить дієві механізми протидії зовнішнім шокам. Головними причинами, які спонукали до розроблення такої системи, є: висока і нестабільна інфляція в Україні; надзвичайно висока залежність від зовнішньої економічної кон'юнктури; кредитний бум, що несе ризики фінансової дестабілізації; значний приплив короткострокового капіталу спекулятивного характеру з-за кордону, що не має довгострокового інвестиційного характеру; необхідність наближення перспективи інтеграції України в ЄС.

2. На основі розробленої теоретичної концепції цінової стабільності та з урахуванням аналізу світового досвіду обґрунтовано, що в середньостроковому періоді контролювання інфляції повинно стати пріоритетним завданням монетарної політики НБУ. Необхідність забезпечення низької та стабільної інфляції обумовлено її негативними наслідками для економіки та суспільства, головними серед яких є: пригнічення темпів зростання реальних доходів населення, зростання нерівності доходів серед різних груп населення, посилення невизначеності при прийнятті економічних рішень (стосовно інвестицій, заощаджень тощо), погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу, висока вартість кредитних ресурсів через зростання премії за ризик, зростання витрат унаслідок невпевненості учасників ринку щодо причини зміни базових цін, орієнтування бізнесу на короткострокові інвестиційні проекти. Проведений аналіз дозволив стверджувати, що досягнення цінової стабільності, тобто підтримання низького та стабільного рівня інфляції в довгостроковому періоді, для економіки України є визначальною передумовою для забезпечення сталого економічного зростання та більш справедливого розподілу національного доходу.

3. На основі проведеного аналізу досвіду багатьох країн доведено, що монетарне таргетування для центральних банків не є дієвим для перехідних економік і, зокрема, для України. Часті та швидкі структурні трансформації в цих економіках роблять попит на гроші дуже нестабільним. Тому монетарні агрегати не можуть бути надійною проміжною ціллю для монетарної політики, але можуть використовуватися як додаткова інформація в процесі реалізації монетарної політики.

4. Аргументовано, що таргетування обмінного курсу дає кращі результати на ранніх стадіях переходу до ринкової економіки, а саме як надійний номінальний якір при переході від високих до помірних рівнів інфляції. Натомість на наступних стадіях структурних реформ та просування до розвинутої ринкової економіки найбільш ефективним монетарним режимом для України може стати інфляційне таргетування. Це дозволило сформулювати необхідність переходу України до режиму ІТ.

5. У дисертації сформульовано комплексне визначення концепції ІТ для України як сукупності цілей, завдань та інструментів монетарної політики Національного банку України у середньо- та довгостроковій перспективі. Визначено, що пріоритетною ціллю повинен бути кількісний рівень інфляції або інтервал. Іншими цілями для монетарної політики в роботі названо стабілізацію надмірних коливань обмінного курсу та регулювання коливань бізнес-циклу в короткостроковому періоді. Для досягнення поставлених цілей у дисертації сформульовано низку пріоритетних завдань, таких як: запровадження короткострокової процентної ставки як головного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, постійний моніторинг та забезпечення фінансової стабільності, підвищення незалежності та підзвітності НБУ. Реалізація таких завдань дозволить НБУ поліпшити управління ліквідністю банків через процентну політику, поступово відмовляючись від регулювання ліквідності через валютний канал. Іншою ключовою умовою реалізації визначених завдань є необхідність забезпечення координації фіскальної та монетарної політики.

6. Обґрунтовано, що інфляція в довгостроковому періоді більшою мірою є функцією від раціональних інфляційних очікувань, тому прозорість монетарної політики та довіра до монетарних влад є ключовими елементами в забезпеченні цінової стабільності. При цьому зростання грошової пропозиції є нейтральним у довгостроковому періоді, тобто монетарна експансія в кінцевому підсумку впливає тільки на рівень цін, але не може генерувати вищий рівень потенційного ВВП або нижчий рівень природного безробіття, що підтверджує парадигму про нейтральність грошей у довгостроковому періоді.

7. Базуючись на теоретичному визначенні «надмірної» інфляції для України, дістало подальшого обґрунтування те, що така інфляція є витратною як з точки зору втрати своєї сигнальної функції для суб'єктів економіки, так і щодо ефективності розподілу ресурсів. Знайшло подальшого обґрунтування, що висока, а головне - нестабільна інфляція генерує невизначеності для інвестицій і є гальмуючим фактором для сталого економічного зростання в довгостроковому періоді. Основним і, можливо, найважливішим висновком для України, як утім і для будь-якої іншої країни із ринковою економікою, є той, що низька мінливість інфляції, яка можлива тільки за низьких її рівнів, робить макроекономічні або бізнес-рішення для всіх суб'єктів економіки більш передбачуваними, а тому ефективнішими. Низька та стабільна інфляція для України за інших рівних умов сприятиме більшому економічному зростанню в довгостроковому періоді. До того ж, за низької інфляції збільшується конкурентоспроможність економіки в цілому, а розподіл фінансових ресурсів в економіці стає ефективнішим. Це дозволило сформулювати основну пріоритетну ціль монетарної політики НБУ - забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі.

8. На основі застосування модельних підходів, які розвинуті в дисертації, встановлено, що стимулювання економічного зростання шляхом експансійної монетарної політики може давати ефект лише в короткостроковому періоді (близько 3-4 кварталів) через нарощування частки споживання, погіршення поточного рахунку платіжного балансу у зв'язку із зростанням імпорту, але з одночасним зростанням ризиків щодо цінової та фінансової нестабільності. Це дозволило визначити, що монетарна політика має бути «далекоглядною», тобто мати пріоритет у вирішенні стратегічних питань, основним з яких є забезпечення цінової та фінансової стабільності.

9. Проаналізовано і підтверджено, що для формування очікувань щодо низької інфляції монетарна політика повинна бути передбачуваною та базуватись на чітких, прозорих і наперед визначених правилах. Досліджено та обґрунтовано, що наявність транспарентних правил і чітких цілей монетарної політики, що зрозумілі суб'єктам економіки, дає переваги щодо забезпечення цінової стабільності у середньо- та довгостроковій перспективі. Тому монетарна політика має бути орієнтована на майбутнє, бути достатньо гнучкою в контексті вирішення дилеми довгострокової цінової стабільності та стабілізації циклічності у процесі зростання в більш короткостроковому періоді.

10. У дисертаційній роботі уперше в Україні розроблено основні принципи методики обчислення базової інфляції, на основі якої затверджена офіційна методика Держкомстату України розрахунку базового індексу споживчих цін. Це дозволяє при розробці та здійсненні монетарної політики використовувати також і динаміку базової інфляції, а також суттєво поліпшить аналіз та прогноз інфляційних процесів і буде корисним при прийнятті рішень із монетарної політики.

11. На основі розробки комплексу необхідних умов з переходу до ІТ в Україні доведено, що в процесі такого переходу визначення інфляційних цілей має базуватись на реалістичному дезінфляційному тренді, який формується на основі макроекономічного прогнозу розвитку економіки та заходів макроекономічної політики. Це допомогло сформулювати основні етапи переходу до ІТ з точки зору встановлення змінної інфляційної цілі на період переходу.

12. На основі дослідження світового досвіду та особливостей взаємодії Уряду та НБУ, зроблено висновок, що саме Уряд має бути головним ініціатором запровадження ІТ в Україні, визначити власну міру відповідальності при забезпеченні цільових показників інфляції в середньостроковій перспективі, визнати повною мірою політичну та інструментальну незалежність НБУ. Доведено, що підготовчі заходи з переходу до ІТ повинні включати широкий пакет економічних, законодавчих та інституціональних реформ, а не обмежуватися тільки монетарною сферою. У процесі аналізу обґрунтовано, що режим інфляційного таргетування є скоріше каталізатором для більшої дисципліни, транспарентності та перспективної політики, яка не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної політичної кон'юнктури.

13. У процесі дослідження виявлено, що за умови застосування режиму ІТ центральні банки не ігнорують проблеми економічного зростання та безробіття. В усіх країнах, де застосовується ІТ, на практиці надається перевага зваженому підходу, тобто водночас із контролюванням інфляції в перспективі приділяється певна увага і згладжуванню коливань економічного циклу, що, у свою чергу, впливає на економічну активність і зайнятість. Аргументовано, що перехід до режиму ІТ є спільним завданням усієї системи влади, включаючи уряд, законодавчі інституції та банківську систему на чолі із центральним банком. Це дозволяє сформулювати спільні завдання НБУ та Уряду із забезпечення цінової стабільності.

14. Обґрунтовано, що система ІТ не є закінченою структурою, а скоріше трансформаційним процесом до інших форм регулювання фінансової сфери та впливу на економіку з боку центрального банку. Основними напрямами такої еволюції має бути підвищення транспарентності та підзвітності, зростання гнучкості системи ІТ, удосконалення механізму монетарної трансмісії, систем аналізу та прогнозу, а також поліпшення статистичного визначення цільового параметра монетарної політики. Це надає можливість визначити шляхи подальшого розвитку та вдосконалення фінансової сфери в Україні в напрямку розвитку фінансових ринків, посилення фінансової стійкості банківської системи та зростання її ролі як фінансового посередника в процесі трансформації заощаджень в інвестиції.

15. Розробка нової методики для оцінки оптимального рівня інфляції в Україні, що базується на розрахунку розриву в рівнях продуктивності в різних секторах та визначає рівноважний рівень диференціалу між інфляцією торгованих і неторгованих товарів, дозволила визначити, що оптимальним кількісним визначенням цінової стабільності в середньостроковому періоді на сучасному етапі для України міг би стати показник інфляції близько 4-5%. За модельними розрахунками, які проведені в дослідженні, такий рівень інфляції, з одного боку, не буде підвищувати витрати економіки, пов'язані з інфляцією, близькою до нульової, а з іншого - він є таким, що не буде суттєво впливати на прийняття економічних рішень усіма суб'єктами економіки і не генеруватиме підвищених інфляційних очікувань в суспільстві.

16. Проведене дослідження засвідчило, що наявність технічних умов є важливим, але не вирішальним фактором для успішного запровадження ІТ, і ці умови швидше створюються після початку переходу до ІТ, ніж, навпаки, намагатися завершити створення всіх цих умов і тільки після цього починати запровадження ІТ. Тому для повного запровадження режиму ІТ в Україні потрібен перехідний період у 2-4 роки, протягом якого необхідно запровадити низку законодавчих, економічних та технічних засад. Ключовими серед них є: відсутність іншого «номінального якоря», тобто встановлення пріоритету щодо досягнення цінової стабільності для монетарної політики НБУ, який має бути закріплений законодавчо із визначенням кількісного параметра інфляції; відсутність фіскального домінування; прискорений розвиток фінансового ринку в Україні; забезпечення транспарентності та підзвітності НБУ у проведенні ним монетарної політики; запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту.

17. На основі аналізу досвіду низки країн встановлено, що створення або поліпшення основних технічних та інституціональних умов буде відбуватися набагато скоріше та в більш ефективний спосіб у разі, якщо країна оголосила про перехід до ІТ і дійсно виконує основні заходи з такого переходу. Це дозволяє розпочати перехід до ІТ, не чекаючи створення таких передумов.

18. Подальший розвиток та обґрунтування концепції незалежності НБУ дозволило сформулювати основні напрями її посилення, у тому числі і через зміни в чинному законодавстві, а саме: чітке та зрозуміле громадськості визначення щодо досягнення та забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі як стратегічної цілі монетарної політики; декларування інструментальної незалежності НБУ, яка полягає в можливості використання інструментів при проведенні монетарної політики (зокрема і обмінного курсу) без обмежень з боку органів державної влади; унеможливлення здійснення тиску (включаючи політичні заяви або дії) з боку органів державної влади на керівні органи НБУ при прийнятті рішень з монетарної політики; законодавче підвищення статусу посади Голови НБУ та захист цієї посади де-юре та де-факто від можливого політичного тиску; узгодження законодавства в частині незалежності Національного банку України із законодавством ЄС. Законодавче та операційне втілення цієї концепції суттєво підвищить незалежність НБУ та сприятиме підвищенню довіри до нього і закріпленню інфляційних очікувань на низькому рівні.

19. Дослідження основних напрямів стосовно запровадження та здійснення режиму ІТ в Україні дозволило сформулювати висновок про те, що НБУ разом з Урядом мусять створити прозору та ефективну систему комунікацій із суспільством. Зокрема, НБУ має оприлюднювати на постійній основі ключовий документ із монетарної політики (Інфляційний звіт, або звіт із монетарної політики) для «заякорення» інфляційних очікувань суспільства близько до рівня інфляційної цілі. У результаті запропонованої в дисертації структури та основних аналітичних положень уже створено проект офіційного документа Національного банку України «Інфляційний звіт», який буде презентуватися громадськості на постійній основі та дозволить підвищити розуміння дій НБУ громадськістю і відповідно посилить довіру до нього.

20. Проведене в дисертації дослідження дозволило обґрунтувати та узагальнити роль макроекономічного моделювання і прогнозу для прийняття рішень з монетарної політики в НБУ. Уперше розроблені та запропоновані структура, парадигма і властивості квартальної прогнозної моделі, тобто малої структурної моделі (моделі в «розривах») трансмісійного механізму монетарної політики в Україні, і на її основі змоделювати процес проведення монетарної політики в умовах переходу до більш гнучкого обмінного курсу із одночасним зростанням ролі відсоткової ставки центрального банку як ключового інструменту монетарної політики. Використання цієї моделі в процесі прийняття рішень з монетарної політики робить більш ефективним контролювання майбутніх інфляційних процесів з боку НБУ.

21. На основі розробленої методології щодо кон'юнктурних опитувань бізнесу запроваджена в практику на постійній основі система таких опитувань, результатом якої є формулювання інфляційних очікувань та бізнес-очікувань суб'єктів господарювання, які, з одного боку, поліпшують якість прийняття рішень з монетарної політики, а з іншого - підвищують довіру до НБУ через такий комунікаційний канал.

22. Виконані дослідження та відповідні результати, здійснені розробки моделей, заходів, опитувань та документів дозволяють у реальному режимі часу вести необхідний комплекс розрахункового обґрунтування та запобіжних заходів для монетарної політики НБУ як під час переходу до режиму ІТ, так і після повного запровадження цього режиму в Україні.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

Монографія, розділи в колективній монографії, науковій доповіді та навчальному посібнику

1. Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід та перспективи для України : монографія / Петрик О. І. - К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, Ун-т банківської справи НБУ, 2008. - 372 с. (21,6 д.а.).

2. Інфляція та фінансові механізми її регулювання : монографія / за ред. А. І. Даниленка. - К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2007. - 400 с. (особистий внесок: пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.2, 2.5.1. - 1,5 д.а.; разом із Т.О. Кричевською 2.3.2, 2.4, 2.5.2 - 1.2 д.а., у спільних розділах особистий внесок автора: сформульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ, їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ - 0,6 д.а.).

3. Гриценко А. А. Інститут таргетування інфляції: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні : наукова доповідь / Гриценко А. А., Кричевська Т. О., Петрик О. І. - К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2008. - 272 с. (особистий внесок: досвід окремих країн у розділі 2, а також 2.5, 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 - 4,5 д.а.).

4. Кредитна система України і банківські технології : навч. посібник : у 3 кн./ Автор. колект. ; заг. ред. І. В. Сало. - Львів : Львівський банківський ін-т НБУ, 2002 - . - Книга перша: Кредитна система України. - 2002. (особистий внесок: параграф 1 глави 2 розділу 1, параграфи 3-4 глави 1 розділу 2 - 1,4 д.а.).

Статті у фахових журналах та збірниках наукових праць

1. Петрик О. І. Виробництво і продуктивність праці у промисловості та обмінні курси валют / О. І. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. - 1995. -

2. № 2. - С. 35-40 (0,25 д. а., особистий внесок: аналіз монетарної та курсової політики - 0,15 д.а.).

3. Петрик О. І. Центральний банк - банкір уряду, а не його спонсор / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1995. - № 3. - С. 21-25 (0,2 д.а.).

4. Петрик О. І. Статистична оцінка інфляції в Україні у 1992-1995 рр./ О. І. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. - 1995. - № 3. - С. 31-35 (0,2 д.а., особистий внесок: оцінка інфляції в Україні - 0,15 д.а.).

5. Петрик О. І. Проблема неплатежів в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1995. - № 4. - С. 52-54 (0,2 д.а.).

6. Петрик О. І. Деякі аспекти банківської реформи в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1996. - № 1. - С. 14-18 (0,4 д.а.).

7. Петрик О. І. Дорога до економічного зростання пролягає через цінову стабілізацію та реформи / О. І. Петрик, К. Банаян // Вісник НБУ. - 1996. - № 2. - С. 37-41 (0,4 д.а., особистий внесок: аналіз дії ставки рефінансування та інфляції в Україні - 0,2 д.а.).

8. Петрик О. І. Стратегія контролю інфляції в країнах з перехідними економіками / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1996. - № 3. - С. 55-61 (0,6 д.а.).

9. Петрик О. І. Зростання частки готівки у грошовій масі: причини і наслідки / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1996. - № 4. - С. 18-19 (0,15 д.а.).

10. Петрик О. І. Чому не було альтернативи неконфіскаційній грошовій реформі в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1996. - № 5. - С. 20-21 (0,15 д.а).

11. Петрик О. І. Деякі аспекти режиму обмінного курсу / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1996. - № 6. - С. 42-43 (0,15 д.а.).

12. Петрик О. І. Корейське економічне чудо / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1997. - № 2. - С. 46-49 (0,3 д.а.).

13. Петрик О. І. Монетизація як індикатор здоров'я економіки / О. І. Петрик, В. І. Оксимець // Вісник НБУ. - 1997. - № 8. - С. 28-29 (0,2 д.а., особистий внесок: аналіз динаміки ставки рефінансування та стану банківської системи - 0,1 д.а.).

14. Петрик О. І. Прогноз реального ВВП в Україні / О. І. Петрик, В. І. Оксимець // Вісник НБУ. - 1997. - № 8. - С. 30-31 (0,25 д.а., особистий внесок: розробка альтернативних підходів для прогнозної оцінки реального ВВП - 0,1 д.а.).

15. Петрик О. І. Зростання грошової пропозиції та інфляція в Україні у 1992-1997 роках / О. І. Петрик, Я. В. Остапчук // Вісник НБУ. - 1998. - № 1. - С. 21-22 (0,2 д.а., особистий внесок: аналіз залежності між М3 та інфляцією, економічні висновки - 0,1 д.а.).

16. Петрик О. І. Індикатори конкурентоспроможності / О. І. Петрик, С. А. Куриленко // Вісник НБУ. - 1998. - № 5. - С. 30-33 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз обмінного курсу та конкурентоспроможності економіки, розробка методології розрахунку РЕОК для України - 0,2 д.а.).

17. Петрик О. І. Надмірні державні витрати і реальне економічне зростання / О. І. Петрик, Я. В. Остапчук // Вісник НБУ. - 1998. - № 11. - С. 8-10 (0,3 д.а., особистий внесок: порівняльний аналіз по країнах, формулювання економічних принципів формування видатків бюджету - 0,2 д.а.).

18. Петрик О. І. Європерспектива / О. І. Петрик, Т. Г. Пипенко // Вісник НБУ. - 1999. - № 2. - С. 55-58 (0,35 д.а., особистий внесок: аналіз переваг та витрат створення єврозони, аналіз монетарної політики ЄЦБ - 0,25 д.а.).

19. Петрик О. І. Підсумки розвитку світової економіки в 1998 р. та перспективи на 1999 р. / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1999. - № 7. - С. 34-37 (0,35 д.а).

20. Петрик О. І. Обмінний курс за критерієм паритету купівельної спроможності «Big Mac» / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 1999. - № 8. - С. 36-37 (0,2 д.а.).

21. Петрик О. І. Динаміка грошового мультиплікатора в Україні / О. І. Петрик, І. В. Болгарин, М. А. Роєнко // Вісник НБУ. - 1999. - № 9. - С. 22-23 (0,25 д.а., особистий внесок: аналіз сценаріїв розвитку на фінансовому ринку України та постановка відповідних модельних підходів - 0,1 д.а.).

22. Петрик О. І. Монетарна політика як важливий фактор «одужання» економіки / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2000. - № 2. - С. 7-9 (0,3 д.а.).

23. Стельмах В. С. Модель монетарного устрою «Currency board»: «за» чи «проти» / В. С. Стельмах, О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2000. - № 3. - С. 2-8 (0,65 д.а., особистий внесок: аналіз «Currency board» та платіжного балансу, світовий досвід використання системи «Currency board» - 0,3 д.а.).

24. Петрик О. І. Прогнозування інфляції / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. - 2000. - № 12. - С. 7-9 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз проблем прогнозування в Україні, формулювання основних рівнянь моделі - 0,2 д.а.).

25. Стельмах В. С. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки / В. С. Стельмах, О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2001. - № 9. - С. 3-6 (0,35 д.а., особистий внесок: аналіз динаміки реального обмінного ефективного курсу гривні та порівняльний аналіз «Big Mac» PPP в окремих країнах світу - 0,2 д.а.).

26. Петрик О. І. Прогнозування інфляції споживчих цін в Україні / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Банківська справа. - 2001. - № 4(40). - С. 29-32 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз підходів у моделюванні прогнозу інфляції, формулювання основних параметрів моделі - 0,2 д.а.).

27. Петрик О. І. Розвиток цінової ситуації в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2002. - № 9. - С. 51-54 (0,3 д.а.).

28. Петрик О. І. Базова інфляція: концепція та деякі методи розрахунку / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. - 2002. - № 12. - С. 47-48 (0,2 д.а., особистий внесок: постановка проблеми та досвід інших країн - 0,1 д.а.).

29. Петрик О. І. Аналіз чинників інфляції та її прогнозування в Україні / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Економіка і прогнозування. - 2003. - № 1. - С. 86-103 (1,2 д.а., особистий внесок: класифікація основних методів прогнозування, аналіз чинників інфляції в Україні, розробка теоретичної концепції моделі - 0,7 д.а.).

30. Петрик О. І. Проблема вибору цільового показника монетарної політики Національного банку України / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. - 2003. - № 7. - С. 8-14 (0,6 д.а., особистий внесок: аналіз цілей монетарної політики в Україні, світовий досвід таргетування інфляції, розробка методики обчислення базової інфляції в Україні - 0,45 д.а.).

31. Петрик О. І. Якою має бути стратегічна ціль монетарної політики? / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2004. - № 1. - С. 20-23 (0,35 д.а.).

32. Петрик О. І. Роль монетарної політики в інвестиційному розвитку України / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник ТАНГ. - 2004. - № 4. - С. 101-106 (0,5 д.а., особистий внесок: оцінка впливу монетарної політики на зростання ВВП та нагромадження основного капіталу - 0,25 д.а.).

33. Петрик O. І. Недооцінка гривні та її наслідки для монетарної політики / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2005. - № 2. - С. 3-5 (0,25 д.а.).

34. Петрик О. І. Перехід до більшої гнучкості обмінного курсу в Україні - виклик часу / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2005. - № 6. - С. 4-11 (0,6 д.а.).

35. Петрик О. І. Структурна модель трансмісійного механізму монетарної політики в Україні / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник НБУ. - 2006. - № 3. - С. 12-20 (1,1 д.а., особистий внесок: оцінка ролі моделювання в монетарній політиці, розробка теоретичної концепції моделі та участь у формулюванні її основних рівнянь - 0,4 д.а.).

36. Петрик О. І. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики

37. / О. І. Петрик // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: зб. наук. праць. - Львів, 2006. - Вип. 3 (LIX). - Ч. 1. - С. 280-288 (0,6 д.а.).

38. Петрик О. І. Історія монетарного розвитку в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2007. - № 1. - С. 2-30 (2,8 д.а.).

39. Петрик О. І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи / О. І. Петрик // Вісник НБУ. - 2007. - № 3. - С. 2-8 (0,6 д.а.).

40. Петрик О. І. Визначення оптимального рівня інфляції для України / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник НБУ. - 2007. - № 6. - С. 10-22 (1,5 д.а., особистий внесок: теоретичне обґрунтування цінової стабільності, оцінка втрат від інфляції в Україні, розробка методики для оцінки оптимального рівня інфляції для України - 0,5 д.а.).

41. Петрик О. І. Динамічні стохастичні моделі загальної рівноваги: сутність, досвід використання в центральних банках / О. І. Петрик, Ю. В. Шоломицький // Банківська справа. - 2007. - № 4(76). - С. 43-53 (0,8 д.а., особистий внесок: характеристика сучасного розвитку моделювання в центральних банках - 0,4 д.а.).

42. Петрик О. І. Перехід до цінової стабільності: виклик для України / О. І. Петрик // Вісник ТАНГ. - 2007. - № 5. - С. 137-143 (0,4 д.а.).

43. Петрик О. І. Зовнішня позиція України та монетарна політика / О. І. Петрик, Є. В. Степанюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К. : Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка, ІМВ, 2008. - Вип. 72, ч. 2. - С. 74-81 (0,6 д.а., особистий внесок: аналіз валютних дисбалансів та завдань макроекономічної політики - 0,3 д.а.).

44. Петрик О. І. Основні аспекти центрального банку за режиму інфляційного таргетування / О. І. Петрик // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція. - Львів : Ін-т регіональних досліджень НАНУ, 2008. - Вип. 1(69). - С. 188-199 (1 д.а.).

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

1. Петрик О. І. Монетарна політика України в умовах припливу капіталу / О. І. Петрик // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування : матеріали наук.-практ. конф. - К. : НБУ, Ін-т економічного прогнозування НАНУ, Світовий банк, 2002. - С. 233-239 (0,5 д.а.).

2. Banaian К. Exchange rate-based stabilization and currency reform in Ukraine / К. Banaian, А. Petrik // Economic Association International annual meeting: proceeding. - Seattle, Washington, 1997. - Р. 2-20 (1,8 д.а., особистий внесок: кількісні оцінки впливу грошової реформи на стабілізацію макроекономічних параметрів України - 0,8 д.а.).

3. Петрик О. І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи / О. І. Петрик // Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики : зб. матеріалів наук.-практ. конф. - К. : НБУ, Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2007. - С. 91-100 (1 д.а.).

4. Петрик О. І. Оптимальний режим монетарної політики для України / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: науково-практична конференція : зб. наук. праць. - Черкаси : Черкаський ін-т банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2007. - С. 54-57 (0,1 д.а., особистий внесок: аналіз проблем поточного монетарного устрою та оцінка перспектив його реформування - 0,05 д.а.).

5. Петрик О. І. Оптимальна стратегія монетарної політики в сучасних умовах функціонування української економіки / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право : матеріали XI Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2008. - С. 62-64 (0,1 д.а., особистий внесок: аналіз основних завдань по переходу до інфляційного таргетування - 0,05 д.а.).

Інші публікації

1. Petrik A. The role and functions of the Central Bank Instruments of Monetary Policy / A. Petrik // Problems of Economic in Transition. - New York, Armonk, 1996. - Vol. 38, № 11. - P. 16-23 (0,6 д.а.).

2. Petryk O. Inflation and Gross Domestic Product / О. Petryk, К. Banaian // Russian and East European Finance and Trade. - New York, Armonk, 1998. - Vol. 34, № 3. - P. 7-19 (1,2 д.а., особистий внесок: аналіз дії ставки рефінансування та інфляції в Україні, порівняльний аналіз інфляції та зростання ВВП у перехідних економіках - 0,6 д.а.).

3. Petryk O. A Strategy for Controlling Inflation in Countries with Transition Economies / О. Petryk // Russian and East European Finance and Trade. - New York, Armonk, 1998. - Vol. 34, № 3. - P. 20-36 (1,5 д.а.).

4. Petryk O. An Increased Share of Cash in the Money Supply / О. Petryk // Russian and East European Finance and Trade. - New York, Armonk, 1998. - Vol. 34, № 3. - P. 56-59 (0,3 д.а.).

5. Петрик О. І. Наскільки об'єктивні офіційні оцінки інфляції? / О. І. Петрик // Дзеркало тижня. - 2006. - № 3(582) (0,7 д.а.).

...