Управління доходами бюджету та напрямки його вдосконалення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

УДК 336.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління доходами бюджету та напрямки його вдосконалення в Україні

Спеціальність 08.00.08. - Гроші, фінанси і кредит

Сибірянська Юлія Володимирівна

Київ 2009

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Управління доходами бюджету в Україні належить до найбільш проблемних галузевих напрямів управлінської діяльності. Нераціонально побудована система доходів бюджету, недосконалі методики бюджетного планування та прогнозування, постійне прийняття поправок і уточнень до законодавства, що регламентує відносини в бюджетній сфері, недовиконання планових показників з окремих видів надходжень, значні масштаби ухилення від сплати податків - все це результат недостатньо обґрунтованих теоретичних засад управління доходами бюджету, відсутності концепції управління з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України, функцій та завдань, які має виконувати держава згідно Конституції, неефективної системи адміністрування і контролю.

Доходи бюджету були предметом дослідження провідних вчених світової економічної думки: У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Кейнса, Ш. Бланкарта, науковців російської фінансової школи: А. Ісаєва, С. Вітте, М. Мітіліно, І. Озерова, І. Янжула. Проблеми державних доходів і бюджету досліджують українські вчені: В. Андрущенко, Й. Бескид, С. Буковинський, О. Василик, А. Вєткін, В. Дем'янішин, А. Крисоватий, Т. Куценко, І. Луніна, С. Льовочкін, Ц. Огонь, В. Опарін, Ю. Пасічник, Д. Полозенко, А. Соколовська, В. Суторміна, О. Тимченко, В. Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та інші.

Водночас, питання управлінської діяльності у сфері доходів бюджету залишаються недостатньо дослідженими. Не визначені мета, завдання, принципи, складові управління доходами бюджету, не досліджено особливості та закономірності системи доходів бюджету як об'єкту менеджменту. Переважно вивчається її окремий сегмент - податковий менеджмент, тобто управління податками, а не всіма доходами бюджету як цілісної системи. Замало уваги приділяється проблемам вибору сучасних статистичних та економіко-математичних методів для побудови системи доходів бюджету, їх адаптації до планування та прогнозування бюджетних надходжень. Бракує досліджень з питань податкового боргу.

Необхідність розвитку теоретичних розробок з питань управління доходами бюджету, наукового обґрунтування методики планування, удосконалення адміністрування та контролю свідчить про актуальність, теоретичну та практичну значимість теми дисертаційної роботи, що й зумовило її вибір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тем науково-дослідної роботи кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки» (державний реєстраційний номер 0101U003065) та «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (державний реєстраційний номер 0107U001336). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних та прикладних проблем управління доходами бюджету в Україні, розробці власного варіанту оптимальної структури доходів бюджету, адаптації сучасних економіко-математичних методів до планування і прогнозування бюджетних надходжень і податкового боргу та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління доходами бюджету в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління доходами бюджету в Україні. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені наступні завдання:

- розкрити сутність та функціональні характеристики системи управління доходами бюджету, її складові; визначити місце та роль управління доходами бюджету в системі управління фінансами;

- встановити особливості та закономірності системи доходів бюджету як об'єкту управління;

- структурувати доходи бюджету України залежно від фіскального значення та складності управління ними;

- дослідити теоретичні, нормативно-правові та організаційні основи планування і прогнозування доходів бюджету, здійснити критеріальну оцінку методів планування доходів бюджету;

- проаналізувати причини податкового боргу та його вплив на формування доходів бюджету в Україні, оцінити дієвість заходів, спрямованих на його погашення;

- запропонувати шляхи удосконалення технологій управління податковою заборгованістю та запобігання ухиленню від сплати податків в Україні;

- проаналізувати стан виконання доходів бюджету в Україні та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення механізму їх адміністрування;

- визначити напрями розбудови системи контролю доходів бюджету.

Об'єктом дослідження є система доходів бюджету України та процеси управління нею.

Предмет дослідження - фінансові відносини, що виникають між суб'єктами управління в процесі планування, адміністрування і контролю доходів бюджету.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження, а саме: діалектичний підхід та системний аналіз - для теоретичного узагальнення досягнень вчених з питань управління взагалі та управління доходами бюджету зокрема; для розкриття змісту понятійного апарату управління доходами бюджету та його складових; методи порівняльного аналізу та синтезу - при виявленні загальних і специфічних рис в структурі доходів бюджетів і ВВП в Україні і в розвинених країнах, при вивченні вітчизняного та зарубіжного досвіду планування доходів бюджету; історичний метод - для з'ясування ставлення економістів та науковців до доходів бюджету та їх діалектичного взаємозв'язку з видатками; методи системно-структурного аналізу та економіко-математичного моделювання - при здійсненні рейтингової оцінки доходів бюджету, їх структуризації, плануванні доходів та прогнозуванні податкового боргу; метод логічного моделювання і конструювання для класифікації соціально-економічних факторів, що впливають на складові управління доходами бюджету; метод аналогії і порівняння - при дослідженні проблем податкової заборгованості, ухилення від сплати податків, планування і організації формування доходів бюджету в Україні та інших країнах.

Статистичну та інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Рахункової палати України Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва за 1996-2008 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в систематизованому викладі теоретичних засад управління доходами бюджету в Україні та обґрунтуванні напрямів його вдосконалення. Найсуттєвіші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- для оптимізації складу та структури доходів бюджету, запропоновано методику їх групування залежно від фіскального значення та ступеня складності управління ними;

- здійснено прогноз доходів бюджету та податкової заборгованості на основі: 1) методу фільтрації сезонної компоненти часового ряду за допомогою індексу сезонності; 2) методу декомпозиції часового ряду; 3) лінійних та багатофакторних регресійних моделей;

- розраховано нормативи доходів бюджету (частка у ВВП) для різних рівнів централізації ВВП на основі побудови економіко-математичної моделі з метою максимізації бюджетних надходжень;

удосконалено:

- теоретичні підходи до виокремлення складових податкового боргу, запропонувавши його структурувати за ознаками: 1) узгоджені, але не сплачені в установлені строки податкові зобов'язання; 2) заборгованість, виявлена контролюючими органами; 3) несплачені податки від отриманих тіньових доходів;

- методику оцінки суми втрат бюджету у результаті ухилення від сплати податків: запропоновано застосовувати у розрахунках показники допустимого рівня тіньової економіки (за розрахунками науковців 10% ВВП) та обсягу податкових надходжень;

- методику планування і прогнозування доходів бюджету як логічної послідовності етапів та складових з обов'язковим врахуванням податкової заборгованості - фактору негативного впливу на управління доходами бюджету;

одержали подальший розвиток:

- дефініція «управління доходами бюджету», зміст функцій та складових управління доходами бюджету, обґрунтування взаємозв'язків з бюджетним процесом та бюджетним менеджментом;

- ідея стосовно пріоритету доходів бюджету в процесі бюджетного менеджменту;

- методи управління податковим боргом;

- планування та прогнозування доходів бюджету в частині уточнення понятійного апарату (дефініції «планування доходів бюджету», «прогнозування доходів бюджету», «метод планування доходів бюджету») та обґрунтування методів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій, які поглиблюють і удосконалюють систему бюджетного менеджменту, дозволяють реалізувати системний підхід до виконання дохідної частини бюджету. Авторська методика рейтингової оцінки доходів бюджету врахована Міністерством фінансів України при розробці напрямів удосконалення структури доходів бюджету (довідка вів 06.08.2008 р. №31-01040-01-17/30697).

Пропозиції щодо критеріїв структуризації податкового боргу та застосування методів фільтрації сезонної компоненти часового ряду на основі індексу сезонності та декомпозиції часового ряду були враховані Департаментом економічного аналізу Державної податкової адміністрації України під час аналізу податкової заборгованості та доходів бюджету (довідка від 24.06.2008 р. №500/20-4024).

Основні теоретичні і методичні підходи та висновки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Податкова система», «Податковий менеджмент» (довідка від 05.06.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власних розробок автора. Наукові положення, розробки прикладного характеру, висновки та пропозиції, що виносяться дисертантом на захист, одержані самостійно. Опубліковані праці, за винятком однієї, виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки, пропозиції і рекомендації дисертаційного дослідження були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних конференціях, зокрема: IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka: teoria i praktyka - 2007» (16-31 sierpnia 2007 r, Przemysl); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України» у (10-13 жовтня 2007 р., м. Севастополь); IV Всеукраїнській науково-практичній Інтернет - конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (22-24 жовтня 2007 р., м. Київ); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Стан та проблеми інноваційної розбудови України» (5-8 березня 2008 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,46 д.а., з них 6 у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, що належать автору особисто, складає 4,28 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів (десять підрозділів) і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 197 сторінок друкованого тексту. Робота містить 16 таблиць на 6 сторінках, 47 рисунків на 19 сторінках та 23 додатки на 80 сторінках. Список використаних джерел налічує 256 найменувань, які займають 24 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади управління доходами бюджету» на основі вивчення положень науки управління розкрито сутнісні характеристики та розроблено елементи управлінської системи у сфері доходів бюджету.

Як наслідок систематизації поглядів вітчизняних і зарубіжних науковців на трактування понять «управління», «державне управління», «управління державними фінансами», у дисертації сформульована авторська дефініція поняття «управління доходами бюджету», як сукупності форм і методів організації системи доходів бюджету і формування бюджетних ресурсів з метою забезпечення своєчасності і повноти надходжень до бюджету. Розкрито особливості прояву функцій управління у сфері доходів бюджету, виокремлено та висвітлено зміст складових, а саме: 1) прогнозування та планування доходів; 2) адміністрування доходів бюджету, яке охоплює організацію самостійної сплати податків і неподаткових платежів та управління податковим боргом; 3) контроль за виконанням доходів бюджету.

В узагальненому вигляді відображено місце менеджменту доходів бюджету в системі управління фінансами та внутрішні взаємозв'язки між елементами системи. Встановлено, що доходи бюджету є досить складним об'єктом управління, оскільки з одного боку - це сукупність неоднорідних за змістом видів доходів, а з другого - різноманітна гама відносин між державою та платниками в процесі реалізації яких відбувається формування бюджетних надходжень. Ступінь складності управління доходами бюджету підсилюється, враховуючи їх діалектичний взаємозв'язок з видатками.

У дисертації досліджено погляди вчених щодо пріоритетності доходів та видатків у здійсненні фінансової політики держави. У результаті обґрунтовано підходи до визначення пріоритетів у цьому питанні залежно від рівня забезпечення держави фінансовими ресурсами.

Дослідження існуючої в Україні системи доходів бюджету та їх структури показало наявність невідповідності діючої Бюджетної класифікації та Бюджетного кодексу України. Автором обґрунтовано вибір об'єкта дослідження сукупних доходів, які включають поточні доходи (податкові та неподаткові), доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та державні цільові фонди.

Дисертантом виявлено, що науковці неодноразово звертали увагу на недосконалість структури доходів бюджету і необхідність її оптимізації, проте реальних кроків щодо побудови оптимальної структури, обчислення конкретних співвідношень зроблено не було. Тому дисертантом обґрунтовано, що спочатку треба побудувати систему, основу якої складали б фіскально надійні та прості в адмініструванні доходи, і потім управляти нею та забезпечувати повноту надходжень при виконанні, оскільки оптимальна структура є запорукою реального планування і повноти виконання доходів бюджету.

У дисертації обґрунтовано необхідність структуризації доходів бюджету залежно від їх фіскального значення та ступеня складності управління ними, нові концептуальні підходи до процесів формування і управління доходами бюджету, спрямовані на оптимізацію його складу і структури. З цією метою визначено критерії структуризації доходів бюджету (рис. 1) та здійснено рейтингову оцінку кожного виду доходу.

На основі виділених у роботі критеріїв та у результаті розрахунків, експертного аналізу та групування побудовано «матрицю управління доходами бюджету», в якій доходи бюджету виокремлено в чотири великі групи та запропоновано стратегії управління для кожної із них. Простими в управлінні автор вважає ті доходи, які є стабільними, прогнозованими, малозатратними в адмініструванні та контролі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Критерії групування доходів бюджету з метою управління

До групи І слід віднести доходи, які не потребують значних затрат та зусиль на управління (на планування, мобілізацію та контроль) і одночасно мають суттєве фіскальне значення, забезпечуючи високі надходження до бюджету (кожне джерело в цій групі у 2003-2007 роках забезпечувало від 3 до 23% доходів зведеного бюджету України).

Доходи групи ІІ також забезпечують досить високі надходження до бюджету, як і доходи групи І, але їх особливість полягає у більш високому ступені складності управління ними, порівняно з доходами груп І та ІІІ. Труднощі пов'язані з наявністю заборгованості, необхідністю постійного контролю для забезпечення своєчасної та повної мобілізації коштів до бюджету, високою ймовірністю приховання об'єкту і джерела оподаткування (для податків), наявністю неточних прогнозів, які постійно не виконуються. Відтак слід вдосконалювати технології управління окремо кожним видом доходу або розробляти нові.

В групі ІІІ знаходяться досить прості в управлінні доходи, але вони не мають істотного фіскального значення для бюджету. Проте враховуючи постійний дефіцит бюджетних ресурсів, навіть незначні надходження від досить простих в управлінні доходів поповнюють державну казну без суттєвих витрат на адміністрування. Але, якщо за певних умов їхнє фіскальне значення знизиться, або ж ускладниться управління ними, то такі доходи доцільно вилучити із системи доходів.

Група ІV є критичною. Це затратні в управлінні доходи, які не мають істотного фіскального значення, забезпечуючи менше 1% сукупних доходів зведеного бюджету України. Вилучення таких видів доходів сприятиме зниженню рівня переобтяження бюджету дрібними і складними в управлінні доходами.

Дисертантом на основі звітних даних Міністерства фінансів України за 2002-2007 рр. здійснено аналіз і розподіл доходів зведеного бюджету України на групи та запропоновано стратегії управління для кожної з них. Зауважено, що такий розподіл не є постійним і під впливом певних чинників окремі доходи поступово можуть переміститись із однієї групи в іншу. Результати розрахунків та групування зображені на рис. 2.

У роботі на основі аналізу взаємозв'язку доходів бюджету з ВВП та власних розрахунків дисертанта, обґрунтовано вибір ВВП як базового показника для визначення питомої ваги відповідного виду доходу у системі в цілому. Доведено необхідність встановлення показника, що характеризує граничну частку кожного виду доходу у ВВП з метою обмеження максимально можливого рівня надходжень ще на етапі планування.

Рис. 2. Розподіл доходів бюджету залежно від складності управління ними та значення для бюджету

Примітки: 1. На рисунку зображено 25 видів доходів, які, на думку автора, наочно відображають ідею структуризації (у роботі структуровано всі без винятку доходи зведеного бюджету України); 2. Діаметр куль відповідає середньому значенню частки надходжень відповідних доходів у сукупних доходах зведеного бюджету у 2003-2007 роках

У процесі вивчення суб'єктів управління доходами бюджету дисертантом встановлено, що в Україні щороку Законом про Державний бюджет затверджується 40 державних органів, до повноважень яких входить контроль за справлянням платежів до бюджету. Проте, по-перше, більшість із них дублюють функції одне одного, контролюючи одні і ті ж коди бюджетної класифікації, а по-друге, більше половини цих суб'єктів контролюють лише 1-2 платежі, які одночасно контролюються ДПАУ та Державним казначейством України. Тому у роботі запропоновано скоротити кількість контролюючих органів, дотримуючись положень Закону України №2181-ІІІ, включити до суб'єктів управління безпосередніх платників податків і обов'язкових платежів, і вважати основними суб'єктами управління МФУ, ДПАУ та ДКУ.

У розділі 2 «Планування та прогнозування в системі управління доходами бюджету» проаналізовано сучасні методи планування доходів бюджету та запропоновано авторські підходи до їх планування та прогнозування податкового боргу в Україні. Проведене дослідження показало, що: 1) в більшості наукових праць досліджуються проблеми податкового планування лише на рівні підприємств, мета якого діаметрально протилежна меті податкового планування на макрорівні та полягає у пошуку шляхів мінімізації обов'язкових платежів до бюджету; 2) основою бюджетного процесу в Україні є лише планування доходів з максимальним горизонтом півроку - рік, а прогнозування досі не стало на практиці важливою стратегічною складовою при виборі бюджетної політики на перспективу; 3) понятійний апарат, що використовується і в теоретичній, і в прагматичній площині процесів планування і прогнозування доходів бюджету є недостатньо точним і повним. Тому, використовуючи метод екстраполяції раніше отриманих знань, автором сформульовано власне розуміння понять «планування доходів бюджету» та «прогнозування доходів бюджету».

На основі статистичних даних та вивчення проблем, що мають місце у сфері планування і прогнозування доходів бюджету, встановлено, що основними з них є: відсутність розробленої та затвердженої методологічної та нормативно-правової бази планування та прогнозування; неврахування попередніх прогнозів у наступних періодах, відсутність чіткої стратегії розвитку; щорічна розробка нових прогнозів; дублювання функцій та слабка координація дій між органами влади щодо планування та прогнозування доходів бюджету; завищення планових показників доходів порівняно з їх фактичним виконанням у попередньому році; недосконалість методів прогнозування та планування, що використовуються в Україні; обмеженість та низька якість доступної інформації, закритість бюджетно-податкової статистики для незалежного дослідника.

У роботі досліджено методи планування та прогнозування, що використовуються в економіці та у бюджетній сфері, виділено основні підходи до прогнозування доходів бюджету та встановлено, що практично всі вони застосовуються лише до податкових надходжень. На основі цього зроблено висновки, що із відомих близько 150 методів планування та прогнозування, у сфері бюджетних доходів застосовується лише декілька, до того ж вони є недостатньо відпрацьованими та адаптованими до специфіки формування окремих статей доходів. Це ускладнює отримання точних показників. Доцільність застосування інших економіко-математичних методів не досліджена взагалі. До того ж увага вчених приділяється переважно проблемам прогнозування податкових надходжень бюджету, а неподаткові платежі практично не досліджуються, методи їх прогнозування окремо не розроблені. управління дохід бюджет вдосконалення

Встановлено, що загальною рисою методик прогнозування, які використовуються на практиці є брак кількісного аналізу, без чого прогнозна оцінка не може вважатися обґрунтованою, а отже, й надійною. Саме тому поряд із звичайними методами рекомендовано застосовувати методи економетричного прогнозування, які дають змогу зробити науково обґрунтовані прогнози, зводять до мінімуму можливість впливу експерта на кінцевий результат та дають можливість кількісно оцінити надійність і якість прогнозу.

У результаті детального аналізу факторів, що впливають на доходи бюджету, дисертантом встановлено, що більшість із них мають виражений часовий тренд і через залежність кожного з них від часу корелюють одне з одним. Тому дисертантом час розглядається як узагальнююча змінна, через яку опосередковано проявляється інтегрований вплив на дохід усіх можливих факторів. Встановлено доцільність побудови трендових моделей бюджетних надходжень, в яких величина надходжень є функцією тільки часу та доведено доцільність їх використання при прогнозуванні доходів бюджету. У роботі запропоновано перелік чинників, які слід враховувати при виборі методу планування, а також обґрунтовано недоцільність застосування коефіцієнту еластичності та методу цепних індексів для прогнозування доходів бюджету на сучасному етапі.

Застосовуючи виділені науковцями загальні етапи планування, дисертантом запропоновано модель (алгоритм) планування доходів бюджету у вигляді логічної послідовності етапів та складових, яка враховує особливості та складність управління доходами бюджету, а також юридичний, економічний, інформаційний, математичний та організаційний аспекти.

Дисертантом обґрунтовано необхідність законодавчого затвердження визначеного на основі експертного та економіко-математичного аналізу відносного показника «норматив доходів бюджету» (частка у ВВП) у розрізі окремих видів (), оскільки затвердження нормативних показників формування дохідної частини бюджету фактично не спирається на математично обґрунтовані пропозиції і є схожим на торги між різними політичними силами та знаходження компромісного варіанту, який би їх задовольняв. Запровадження такого нормативу для основних статей доходів запобігатиме необґрунтованому завищенню прогнозних показників дохідних статей бюджету. Автором на основі опрацювання звітних даних МФУ, ДКУ та ДКСУ за 1996-2007 роки із застосуванням економіко-математичних методів, на основі побудови моделі оптимізації розраховано нормативи для основних статей доходів бюджету (які у сукупності формують понад 90% доходів бюджету) для різних рівнів централізації ВВП. На думку автора, планування і прогнозування бюджетних надходжень на основі запропонованої моделі буде реалістичним. Нормативи доходів бюджету за ряд років доцільно покласти в основу як об'єктивний максимум для подальших деталізованих розрахунків, перевищення якого призведе до посилення тиску на платника. У такому ракурсі цей метод прогнозування має характер конкретного та обмежувального показника.

Для планування доходів бюджету обґрунтовано доцільність застосування багатофакторної регресії із одночасним врахуванням основних чинників впливу: ВВП, податкової заборгованості (D) та часу (t). Показано, що динаміку доходів бюджету можна планувати виходячи із очікуваного розміру ВВП з врахуванням часового фактору за формулою: BIМ2=0,36ВВП-2,98t+0,97, яка має високий ступінь надійності (R2=0,996). Для прогнозування доцільно також застосовувати модель: BIМ3 = 0,37·ВВП - 3,21·t + 0,059·D + 0,61, яка враховує такий важкопрогнозований чинник, як податковий борг. На основі цих моделей здійснено прогноз рівня доходів бюджету у 2008-2009 рр.

Методи регресійного аналізу рекомендовано доповнювати іншими економіко-математичними методами та експертними оцінками, щоб якомога повніше врахувати економічний зміст досліджуваного явища. При плануванні неподаткових платежів залежно від характеристик виду доходу (стабільність, кореляція з ВВП тощо) рекомендовано застосовувати нормативний, економіко-математичні та статистичні методи, екстраполяцію, а також метод прямого рахунку. Дисертантом запропоновано й інші шляхи підвищення якості планування доходів бюджету.

У роботі увагу акцентовано на необхідності врахування впливу податкового боргу при вирішенні проблем управління доходами бюджету. Зокрема, малодослідженим є питання прогнозування податкової заборгованості в Україні. Це, на думку автора, перешкоджає якісному та ефективному управлінню доходами бюджету. У результаті поглибленого аналізу фактичних показників податкового боргу встановлено, що його динаміка характеризується певною сезонністю, хоча і з інтервалом в кілька років (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка абсолютних та відносних показників податкової заборгованості в Україні

Дисертантом здійснено прогнозування податкової заборгованості на державному, обласному та районному рівнях управління та доведено необхідність здійснення розрахунків прогнозних показників на основі квартальних даних. Обґрунтовано недоцільність здійснення планування податкового боргу, бо немає сенсу планувати негативне явище, коректніше передбачати його динаміку, тобто прогнозувати. Порівнявши розрахункові та фактичні показники, а також відносні похибки моделей, дисертантом доведено доцільність застосування методів фільтрації сезонної компоненти часового ряду за допомогою індексу сезонності, декомпозиції часового ряду та екстраполяції трендів для прогнозування доходів бюджету і динаміки податкової заборгованості на всіх рівнях. На основі вищезазначених методів автором здійснено прогноз рівня податкового боргу у 2008-2010 рр.

У розділі 3 «Виконання доходів бюджету в Україні» проаналізовано теоретичні засади та механізм адміністрування доходів бюджету та контролю за їх виконанням в Україні, запропоновано шляхи вдосконалення. Окреслено стратегічні напрями посилення фінансової дисципліни платників у контексті виконання доходів бюджету.

У ході дослідження встановлено, що уточнення потребує понятійний апарат, який використовується при формуванні доходів бюджету. В результаті критичного аналізу поглядів науковців на сутність понять «бюджетне адміністрування», «фіскальне адміністрування», «адміністрування податків» виявлено відсутність дефініції, що охоплювала б і податкові, і неподаткові платежі, та стосувалася саме етапу їх формування. Дисертантом обґрунтовано доцільність вживання на практиці поняття «адміністрування доходів бюджету», під яким слід розуміти управління процесами мобілізації доходів бюджету. Обґрунтовано доцільність поділу адміністрування доходів бюджету на фіскальне адміністрування та формування неподаткових платежів, а у складі фіскального адміністрування виділення організацію самостійної сплати податків та управління податковим боргом. Зазначені складові адміністрування досліджено в роботі. У центрі адміністрування доходів бюджету як складової управління знаходяться не самі податки чи неподаткові платежі, а платники, як суб'єкти мотивації діяльності податківців та урядовців у прийнятті рішень, тому автором рекомендовано на цьому етапі управління через наявні в розпорядженні держави заходи впливу, ефективну і дієву державну політику посилити рівень впливу на мотивацію платників щодо сплати податків і неподаткових платежів.

У роботі обґрунтовано основні причини та фактори, які негативно впливають на свідомість платників та добровільне і своєчасне виконання ними зобов'язань перед бюджетом (зокрема, незбалансованість інтересів платників і держави, недоліки чинного законодавства, недостатньо ефективний податковий контроль правильності нарахування та своєчасності сплати податків, недієва система відповідальності за податкові правопорушення, корупційні дії з боку посадових осіб, низький рівень податкової дисципліни).

Дисертантом доведено, що дефініція податкового боргу, наведена у Законі України №2181, є неточною, оскільки відповідно до неї податковим боргом вважаються лише «узгоджені платником або в адміністративному чи судовому порядку податкові зобов'язання», проте у результаті отримання тіньових доходів існує і невиявлена заборгованість. Виходячи ж із змісту визначеного законом терміну, ці суми не вважаються податковим боргом (бо вони не були узгоджені), а отже управління ними не здійснюється. Тому у роботі запропоновано податковий борг структурувати за такими ознаками: 1) узгоджені, але не сплачені в установлені строки податкові зобов'язання; 2) заборгованість, виявлена контролюючими органами; 3) невиявлені суми несплачених податків від отриманих тіньових доходів. Податківці мають змогу управляти і управляють лише першими двома складовими податкової заборгованості, а остання у них практично не обліковується та управління нею не здійснюється, оскільки вважається, що її неможливо точно спрогнозувати та визначити.

У роботі на основі економіко-математичних розрахунків доведено подібність динаміки та структури податкового боргу, що перебуває на обліку на всіх рівнях управління, оцінено рівень «невиявленої податкової заборгованості» та втрати бюджету у результаті ухилення від сплати податків (рис. 4), проведено паралелі між секторами тіньової економіки та можливістю ухилитися чи уникнути оподаткування в кожному із них. Розрахунки дисертанта свідчать про факт суттєвого перевищення рівня ухилення над офіційно визнаним розміром податкового боргу.

Автором досліджено основні причини зростання податкової заборгованості в Україні і систематизовано фактори, що на неї впливають: небажання виконувати фінансові зобов'язання перед державою; неплатоспроможність платника.

Рис. 4. Співвідношення офіційно визнаного та прихованого податкового боргу в Україні

У результаті здійсненої у роботі оцінки структури податкового боргу за статусами, дисертантом встановлено, що податковий борг в Україні скорочується в основному за рахунок застосування "пасивних" методів. Це підтверджує динаміка податкового боргу, що перебуває в активному статусі, частка якого з 2004 по 2008 рік скоротилась в середньому з 34,9 до 7%. Тому у роботі виділено конкретні пропозиції щодо внесення змін в законодавство, а саме: списувати заборгованість дозволити лише у випадку банкрутства боржника із забороною його власникам створювати або бути засновниками інших підприємств на строк від 5 до 10 років, а у випадку рецидиву дозволити звернення стягнення на майно боржника; скасувати термін позовної давності по податкових правопорушеннях; позбавляти боржників права на банківську таємницю.

Враховуючи актуальність проблеми податкової заборгованості, у роботі досліджено доцільність та дієвість застосування кожного із передбачених Законом України №2181 заходів управління податковим боргом. У результаті встановлено, що найбільш дієвими є заходи з реалізації заставного майна (активів), вилучення готівкових коштів, звернення стягнення на майно боржника в судовому порядку та надходження від реалізації майна банкрутів. Податкову заставу, на думку автора, слід вважати не методом стягнення боргу, а превентивним заходом, який має забезпечувати виконання платником зобов'язань перед бюджету та збереження цілісності майна в заставі. У роботі висвітлено переваги та недоліки податкової застави для держави та запропоновано конкретні напрямки вдосконалення механізму її застосування. Внаслідок адміністративного арешту активів погашається менше 3,5% загальної суми заборгованості. Разом з тим спостерігається тенденція до зростання суми погашення боргу, який перебував в активному статусі. Тому дисертантом рекомендовано продовжити строк адміністративного арешту до усунення причин, які до нього призвели.

В дисертації проаналізовано основні напрями розбудови системи контролю у сфері управління доходами бюджету, оскільки управління на будь-якому рівні без контрольної складової не буде повноцінно функціонувати. Дисертантом встановлено, що контроль в Україні не носить системного характеру і є недостатньо дієвим. У результаті дослідження поглядів вчених на сутність контролю взагалі, у роботі: 1) сформульовано авторське розуміння контролю як складової управління доходами бюджету - це діяльність уповноважених органів із встановлення відповідності фактичних та планових показників доходів заданим параметрам, спрямована на забезпечення законності, раціональності, відповідальності, фінансової дисципліни в ході планування та адміністрування доходів бюджету, 2) обґрунтовано основні його принципи на кожному з етапів управління, 3) запропоновано конкретні напрями вдосконалення діяльності контролюючих органів в Україні.

Серед напрямів вдосконалення виконання дохідної частини бюджету обґрунтовано доцільність: продовження терміну проведення податкових перевірок залежно від обороту підприємства; підвищення рівня технічного забезпечення інспекторів; введення податкової історії для кожного платника, в якій би зазначалася основна інформація щодо своєчасності та повноти розрахунків з бюджетом; законодавчого встановлення відповідальності для банків, які покривають боржників та неплатників; застосування жорстких заходів впливу до всіх без винятку неплатників; закріплення певного відсотку (визначення конкретної величини потребує додаткового дослідження в контексті розподілу доходів і видатків між бюджетами різних рівнів) відрахувань від загальнодержавних податків за місцевими бюджетами для підвищення рівня їх зацікавленості у якісному контролі за сплатою податків на їх території; розробки та запровадження довідника доходності різних видів діяльності.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці теоретичних та методичних засад управління доходами бюджету, обґрунтуванні рекомендацій з удосконалення цього процесу в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано такі висновки і пропозиції:

1. Сформульовано дефініцію поняття «управління доходами бюджету» як сукупності форм і методів організації системи доходів бюджету і формування бюджетних ресурсів з метою забезпечення своєчасності і повноти надходжень до бюджету. Визначено місце управління доходами бюджету у системі управління фінансами та доведено його взаємозв'язок з бюджетним процесом та бюджетним менеджментом. Виявлено характер взаємозв'язку об'єкту і суб'єкту управління. З одного боку, об'єкт управління - це система, що являє собою сукупність взаємозв'язаних видів доходів. З цих позицій - це пасивний елемент управлінської системи відносно активних дій суб'єкта. З другого, об'єкт управління - це діяльність платників податків та інших обов'язкових платежів, які одночасно є суб'єктами управління, що активно впливають на процес формування бюджетних надходжень. Проте дії цих суб'єктів є керованими з боку державних органів управління.

2. Висвітлено особливості прояву функцій управління у сфері доходів бюджету, а саме:

- планування (прогнозування) - розрахунки доходів, що мають бути мобілізовані у плановому (прогнозному) періоді на основі науково обгрунтованих методик;

- організація і координація - формування структури доходів бюджету, упорядкування всіх його елементів у єдину управлінську систему та встановлення і підтримання зв'язків між елементами цієї системи, регулювання взаємодії між суб'єктами управління та між суб'єктами і об'єктом управління, тобто ці функції поєднують окремі елементи системи управління в єдине ціле;

- мотивація - забезпечення надходжень до бюджету на основі усвідомлення економічної необхідності сплати обов'язкових платежів до бюджету; морального переконання, виховання суспільної свідомості, відповідальності у платників;

- контроль - виявлення слабких місць і помилок у процесі управління з метою їх запобігання в майбутньому, забезпечення відповідності між поставленими завданнями і фактичними діями на всіх етапах управління.

3. Запропоновано у бюджетній політиці та управлінні надавати перевагу доходам/видаткам залежно від рівня забезпечення держави фінансовими ресурсами. На сучасному етапі розвитку України рекомендовано у випадку браку фінансових ресурсів, мобілізованих державою для забезпечення потреб із здійснення державних видатків на виконання конституційних зобов'язань, перевагу в бюджетній політиці надавати доходам бюджету. Якщо ж потреба у здійсненні державних видатків повністю забезпечується фінансовими ресурсами, то пріоритетними мають бути конституційні зобов'язання і потреби держави, а відтак - видатки бюджету. Тобто дисертант вважає, що доходи одночасно мають бути залежними (їх має бути достатньо для фінансування передбачених видатків) та незалежними відносно видатків (доходи мають плануватись на основі об'єктивних макроекономічних показників розвитку економіки, бути науково обґрунтованими, а видатки слід регулювати відповідно до прогнозованих доходів).

4. У результаті дослідження сутнісних характеристик та закономірностей розвитку об'єкту управління встановлено наявність характерної доходам бюджету неоднорідності, структурного розмаїття елементів, що їх утворюють. Це ускладнює процес управління. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність та розроблено методику структуризації доходів бюджету залежно від їх фіскального значення та ступеня складності в управлінні ними. Для цього було визначено критерії та здійснено рейтингову оцінку кожного виду доходу і у результаті розрахунків, експертного аналізу та групування побудовано «матрицю управління доходами бюджету», в якій доходи згруповано в чотири групи та запропоновано стратегії управління для кожної із них.

5. Виявивши факт щорічного завищення планових показників доходів бюджету, у роботі обґрунтовано необхідність встановлення та закріплення на законодавчому рівні «нормативу доходів бюджету» (як частки окремого виду доходу у ВВП) з метою обмеження гранично можливого рівня окремих бюджетоутворюючих джерел та всієї їх сукупності. На основі побудови моделі оптимізації з метою максимізації бюджетних надходжень визначено нормативи для основних видів доходів, які у сукупності формують понад 90% доходів бюджету. Розрахунки здійснено для різних рівнів централізації ВВП.

6. У процесі дослідження теоретичних засад планування доходів бюджету встановлено, що понятійний апарат, який використовується в теорії і практиці планування є недостатньо повним та точним. У зв'язку з цим уточнено: дефініції понять «планування доходів бюджету» як процесу визначення конкретних сум доходів бюджету (податкових і неподаткових платежів), що мають бути мобілізовані до бюджетів різного рівня у плановому році; «метод планування доходів бюджету» як сукупності науково розроблених та законодавчо затверджених способів і прийомів визначення сум доходів бюджету, що можуть бути мобілізовані у плановому періоді шляхом здійснення розрахунку планових показників по кожній статті доходів бюджету та завчасного передбачення негативних тенденцій; а також запропоновано дефініцію поняття «прогнозування доходів бюджету» як процесу наукового обґрунтування очікуваних сум доходів бюджету та можливих наслідків управлінських рішень, що базується на системі виявлених причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей та тенденцій формування доходів бюджету у ретроспективі, з метою своєчасного виявлення і усунення можливих суперечностей розвитку, забезпечення виконання державою покладених на неї функцій та економічного зростання.

7. Встановивши недоліки методологічної, нормативно-правової бази планування і прогнозування доходів в Україні, дисертантом запропоновано модель планування доходів бюджету у вигляді логічної послідовності етапів та складових, що може використовуватись на практиці. Ця модель передбачає здійснення планування доходів як по кожному виду окремо, так і у сукупності, а також врахування податкової заборгованості як фактору негативного впливу на управління доходами бюджету.

8. Дослідження методів планування, що використовуються в бюджетній сфері, та проведені автором розрахунки довели недоцільність використання коефіцієнту еластичності для прогнозування доходів бюджету на сучасному етапі; резонність взяття методу експоненціального згладжування за основу прогнозування; реальність застосування методу фільтрації сезонної компоненти часового ряду за допомогою індексу сезонності та методу декомпозиції часового ряду для прогнозування податкового боргу та доходів бюджету. При плануванні неподаткових платежів залежно від характеристик виду доходу (стабільність, кореляція з ВВП тощо) рекомендовано застосовувати нормативний, економіко-математичні та статистичні методи, екстраполяцію, а також метод прямого рахунку. Обґрунтовано доцільність здійснення розрахунків доходів бюджету на основі багатофакторних регресійних моделей: їх динаміку можна планувати виходячи із очікуваного розміру ВВП з врахуванням часового фактору за формулою: BIМ2=0,36ВВП-2,98t+0,97, яка має високий ступінь надійності, а також за формулою BIМ3=0,37·ВВП-3,21·t+0,059·D+0,61, яка враховує такий важкопрогнозований чинник, як податковий борг. На базі означених методів здійснено прогноз рівня доходів бюджету на 2008-2009 рр., очікуваного рівня податкового боргу у 2008-2010 рр.

9. Для підвищення якості планування і прогнозування та ефективності виконання бюджету за доходами, дисертантом запропоновано: 1) розробити систему відповідальності та стимулювання за рівень якості планування та мобілізації доходів бюджету, що сприятиме ефективнішому управлінню фінансовими та людськими ресурсами; 2) затвердити науково-обґрунтовану методику планування; 3) конкретизувати у державних програмних документах цілі, завдання та засоби їх реалізації для всіх учасників бюджетного процесу; 4) спочатку планувати доходи бюджету на основі затвердженої методики, а потім видатки відповідно до запланованих доходів з метою запобігання їх необґрунтованому завищенню.

10. У результаті здійсненої оцінки втрат бюджету від ухилення від сплати податків та доведення факту суттєвого перевищення цього рівня над офіційно визнаним розміром податкового боргу, запропоновано податковий борг структурувати за ознаками: 1) узгоджені, але не сплачені в установлені строки податкові зобов'язання; 2) заборгованість, виявлена контролюючими органами; 3) несплачені податки від отриманих тіньових доходів. Оцінено структуру податкового боргу за статусами та показано, що податкова заборгованість скорочується в основному за рахунок застосування «пасивних» адміністративно-правових і фінансово-економічних методів.

11. Дисертантом доведено превентивність податкової застави та адмінарешту активів як методів управління податковим боргом та запропоновано шляхи підвищення їх дієвості, зокрема: скасувати термін позовної давності по податкових правопорушеннях; позбавляти боржників права на банківську таємницю, не припиняти адміністративний арешт активів до усунення причин, які до нього призвели, покращити технічне забезпечення інспекторів, не обмежувати строк документальних перевірок платників; ввести податкову історію для кожного платника.

12. З'ясувавши, що контроль в Україні не має системного характеру та є недостатньо дієвим, дисертантом запропоновано законодавчо закріпити обґрунтовані науковцями принципи контролю та встановити відповідальність посадових осіб за їх порушення. Враховуючи вузькість існуючих дефініцій, автором сформульовано поняття контролю доходів бюджету як діяльності уповноважених органів із встановлення відповідності фактичних та планових показників доходів заданим параметрам, спрямованої на забезпечення законності, раціональності, відповідальності, фінансової дисципліни в ході планування та адміністрування доходів бюджету.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сибірянська Ю. В. Теоретичні засади управління доходами бюджету / Ю. В. Сибірянська // Наукові записки. Серія «Економіка»: зб. наук. праць. Острог: Видавництво «Національний університет «Острозька академія», 2007. - Вип. 9. - Ч.1 - С. 208-316 - 0,44 д. а.

2. Сибірянська Ю. В. Доходи бюджету: лише інструмент чи фінансова база здійснення видатків? / Ю. В. Сибірянська //Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. зб. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. 4. - Т.2. - С. 116-123 - 0,6 д. а.

3. Сибірянська Ю. В. Оптимізація структури доходів бюджету: застосування рейтингової оцінки / О. М. Тимченко, Ю. В. Сибірянська // Фінанси України. - 2008. - №7 - С. 17-27 - 0,54 д. а. (особистий внесок - 0,36 д.а.: виокремлено критерії структуризації, здійснено рейтингову оцінку та групування доходів бюджету з метою управління, запропоновано стратегії управління для кожної групи доходів)

4. Сибірянська Ю. В. Застосування регресійних моделей при плануванні доходів бюджету / Ю. В. Сибірянська // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - №22. - С. 38-42. - 0,51 д. а.

5. Сибірянська Ю. В. Адміністрування доходів бюджету: реалії та перспективи / Ю. В. Сибірянська // Економіка і держава. - 2008. - №11. - С. 20-23. - 0,72 д. а.

6. Сибірянська Ю. В. Переваги та недоліки податкової застави як методу управління податковим боргом / Ю. В. Сибірянська // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць - К. : КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2006. - Вип. 8. - С.124-132. - 0,45 д. а.

7. Сибірянська Ю. В. Застосування економіко-математичних методів у прогнозуванні податкового боргу / Ю. В. Сибірянська // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. - Чернівці, 2006. - Вип. 7 - С. 354-363. - 0,47 д. а.

8. Сибірянська Ю. В. Особливості прояву функцій менеджменту у сфері управління доходами бюджету / Ю. В. Сибірянська // Актуальні проблеми сучасної науки: зб. тез доповідей за матеріалами 4-ї всеукр. наук.-практ. інтернет-конф, Ч.1, 22-24 жовтня 2007 р., м. Київ - К. : ТОВ «ТК Меганом», 2007. - С. 1-3. - 0,24 д. а.

9. Сибірянська Ю. В. Управління доходами бюджету: постановка цілей та завдань. / Ю. В. Сибірянська // Nauka: teoria i praktyka - 2007: Materialy IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji, 16-31 sierpnia 2007 r, Tym 3. - Przemysl: Nauka i studia, 2007. - S. 36-39. - 0,16 д. а.

10. Сибірянська Ю. В. Планування та прогнозування доходів бюджету: проблеми теорії та практики / Ю. В. Сибірянська // Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України: зб. тез доповідей за матеріалами Х Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених, 10-13 жовтня 2007 р., м. Севастополь. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2007. - С. 260-262. - 0,14 д. а.

11. Сибірянська Ю. В. Адаптація економіко-математичних методів до планування доходів бюджету та податкового боргу в Україні / Ю. В. Сибірянська // Стан та проблеми інноваційної розбудови України: зб. тез доповідей за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 5-8 березня 2008 р., м. Дніпропетровськ - Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2008 р. - С. 68-71. - 0,19 д. а.

Анотація

Сибірянська Ю.В. Управління доходами бюджету та напрямки його вдосконалення в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси та кредит, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2009.

У роботі розкрито сутнісні характеристики управління доходами бюджету: уточнено понятійно-категоріальний апарат, функції та проаналізовано складові управління. Обґрунтовано необхідність та розроблено методику структуризації доходів бюджету залежно від фіскального значення та ступеня складності в управлінні ними. Для цього побудовано «матрицю управління доходами бюджету» та запропоновано стратегії управління для кожної групи доходів. На основі побудови економіко-математичної моделі оптимізації розраховано нормативи доходів бюджету (частка у ВВП) для різних рівнів централізації ВВП з метою максимізації бюджетних надходжень. Обґрунтовано доцільність застосування таких математичних методів як фільтрація сезонної компоненти часового ряду за допомогою індексу сезонності, методу декомпозиції часового ряду та багатофакторних регресійних моделей для прогнозування доходів бюджету та податкової заборгованості. Оцінено втрати бюджету, спричинені функціонуванням тіньової економіки та ухиленням від сплати податків. Довівши факт суттєвого перевищення рівня втрат бюджету над офіційно визнаним розміром податкової заборгованості, запропоновано критерії структуризації податкового боргу.