Особливості національної системи адміністрування податків в Україні та оцінка її ефективності
Аналіз систем адміністрування податків в Україні та в країнах Європейського Союзу. Макроекономічні фактори, що впливають на обсяг податкових надходжень. Діяльність фіскальних органів щодо забезпечення ефективності адміністрування податків в Україні.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.12.2015 |
| Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Коефіцієнт кореляції r обчислюється за формулою:
Значення r коливається в межах -1<r<+1. Якщо r= +1, то залежність між величинами X та Y є лінійною, всі точки функції лежать на одній прямій, яка відображає зростання Y зі зростанням X. Якщо r= -1, то залежність між величинами X та Y теж є лінійною і всі точки лежать на одній прямій, однак ця пряма відображає зменшення Y за зростання X. Отже, чим ближче значення r до -1 чи +1, тим більша взаємозалежність між величинами, а знак «-» чи «+» вказує на те, якою є ця взаємозалежність: оберненою чи прямою, відповідно. Якщо ж r=0, то порівнювані величини є незалежними [148, с. 56].
Трактування значення кореляції для гуманітарних наук наведене у табл. 2.10.
З використанням функції програми Microsoft Excel обчислимо коефіцієнт кореляції поміж обсягом ВВП та величиною податкових надходжень до бюджетів. Його значення становить r » 0,99. Отже, залежність між цими величинами є прямою та високою.
Трактування значення коефіцієнта кореляції
|
Взаємозалежність |
Обернена |
Пряма |
|
|
Відсутня |
від -0,09 до 0 |
від 0 до 0,09 |
|
|
Низька |
від -0,3 до -0,1 |
від 0,1 до 0,3 |
|
|
Середня |
від -0,5 до -0,3 |
від 0,3 до 0,5 |
|
|
Висока |
від -1 до -0,5 |
від 0,5 до 1 |
Джерело: побудовано автором за даними [155, с. 56].
Оцінити вплив інфляції на податкові надходження до бюджету дещо складніше.
Відомо, що інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного часу. Механізм стягнення непрямих податків передбачає безпосереднє їх включення в ціну товару. Таким чином, чим більша ціна товару, тим більше буде сплачено непрямих податків, тобто спостерігається пряма залежність між ціною товару та сумою непрямих податків, які треба сплатити. Але загалом в економіці можуть зменшитися обсяги реалізації продукції. Тому важко точно спрогнозувати: зростатимуть чи спадатимуть податкові надходження до бюджетів різних рівнів [84, с. 247].
Зауважимо, що під впливом інфляції можуть зростати і ставки податків. Так, 10 січня 2012 р. Президент України підписав Закон №4235- VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» [112], відповідно до якого, з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції зросли ставки деяких податків і зборів, зокрема:
· ставки акцизного податку, екологічного податку, податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, збору за першу реєстрацію транспортного засобу та збору за користування радіочастотним ресурсом України зросли на 8,9%;
· ставки збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів і плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а також з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин, збільшено на 11,3%.
Що стосується розвитку підприємницької діяльності, то тут все простіше. Залежність обсягу податкових надходжень до Зведеного бюджету від кількості суб'єктів підприємницької діяльності є прямою та високою (коефіцієнт кореляції становить r ? 0,97). Чим більше у країні розвинена підприємницька діяльність, тим більша зайнятість населення. Наймані працівники отримують заробітну плату, а підприємства - прибутки. Податкові надходження до бюджету зростають (за умови ефективних податкових ставок), оскільки і працівники, і підприємства сплачують прямі податки з одержаних доходів. Отже, з розвитком підприємницької діяльності поліпшується добробут населення і зростають податкові надходження до бюджету. Хоча зазначимо, що чинна в Україні податкова система не тільки не заохочує, а в деяких випадках прямо перешкоджає зусиллям підприємців щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності [84, с. 248]. Податковий кодекс Україні підтримує великий бізнес, а інтересами середнього та малого підприємництва часто нехтує. Про це свідчить і видання ЇDoing business 2013?, у якому визначається рейтинг країн за умовами провадження підприємницької діяльності. Зі 183 країн Україна у 2013 р. в цьому рейтингу посіла 137-ме місце [182]. Хоча, зазначимо, Україна покращила свої позиції в цьому рейтингу, адже в 2011 р. вона займала 149-ту сходинку, а в 2012 р. - 152-гу.
Щоб визначити вплив обсягів експорту та імпорту на розмір податкових надходжень до бюджету скористаємось формулою 2.26 - обчислення ВВП за методом кінцевого використання [26, с. 139]:
ВВП = С + І + У + (К - М) (2.26),
де С - особисті видатки на споживання;
І - інвестиційні видатки;
У - державні видатки на закупівлю товарів та послуг;
К - вартість експорту;
М - вартість імпорту.
З формули видно, якщо експорт товарів з країни за рік перевищує імпорт (доданок (К - М) є додатним числом), ВВП зростає, і, навпаки, якщо імпорт перевищує експорт (доданок (К - М) матиме від'ємне значення), ВВП зменшується. Як ми припускали вище, якщо ВВП зростає, то зростають і податкові надходження до бюджету. Отже, податкові надходження будуть більшими, якщо експорт товарів буде більшим за імпорт, тобто чистий експорт - додатна величина [84, с. 248].
В Україні імпорт товарів і послуг перевищує їх експорт, тому доданок (К - М) має від'ємне значення.
На підставі показників обсягів експорту, імпорту та чистого експорту, наведених у Додатку П, побудуємо графік (рис. 2.10).
Рис. 2.10. Експорт та імпорт товарів і послуг за 2003-2013 рр.
З рис. 2.10 видно, що із зростанням експорту (2005-2008 рр., 2009- 2012 рр.) імпорт теж зростає. У 2009 та 2013 рр. вартість експорту зменшилася, теж саме відбулось і з вартістю імпорту.
Якщо порівняти рис. 2.9 і 2.10, то побачимо, що в роки, коли зростали експорт та імпорт, ВВП та податкові надходження теж зростали. У 2009 р., коли вартість експорту та імпорту різко зменшилась, ВВП та податкові надходження теж зменшилися. Тож графіки експорту, імпорту, ВВП та податкових надходжень є подібними. У них спостерігається однакова тенденція до зростання чи спадання, але з різними темпами. Крива на графіку, що відображає чистий експорт, показує протилежну тенденцію до зростання чи спадання відносно графіків експорту, імпорту, ВВП та податкових надходжень. Він наче їх дзеркальне відображення відносно осі Х. Це пояснюється тим, що чистий експорт в Україні - від'ємна величина.
Щоб продемонструвати інтенсивність взаємозалежності між обсягами експорту, імпорту та чистого експорту та обсягами податкових надходжень, обчислимо коефіцієнти кореляції. Коефіцієнт кореляції для обсягу експорту та обсягу податкових надходжень до Зведеного бюджету України становить r » 0,91, для обсягу імпорту та обсягу податкових надходжень до Зведеного бюджету України - r » 0,90, для обсягу чистого експорту та обсягу податкових надходжень до Зведеного бюджету України - r » -0,84.
Отже, між обсягами експорту та імпорту і обсягами податкових надходжень до Зведеного бюджету України спостерігається висока пряма залежність, а між обсягами чистого експорту і обсягами податкових надходжень - висока обернена взаємозалежність.
Зазначимо, що кореляційний зв'язок - це не точна залежність однієї величини від іншої, оскільки на практиці числовому значенню однієї змінної ставиться у відповідність середнє значення багатьох інших. Наприклад, безумовно, існує пряма залежність між врожайністю пшениці і кількістю внесених добрив, однак це не означає, що конкретній кількості добрив відповідатиме чітко визначена величина врожаю, оскільки, окрім добрив, на врожай впливає і багато інших факторів: якість ґрунту, методи обробки землі та посіву, погодні умови тощо.
Отже, за допомогою кореляційного аналізу ми довели, що між обсягами податкових надходжень та обсягами ВВП, експорту, імпорту, а також чистого експорту існує зв'язок. Регресійний аналіз, на відміну від кореляційного, не з'ясовує, чи істотна залежність між величинами, а відображає модель цього зв'язку у вигляді функції регресії [155, с. 71].
Тож, за даними побудуємо регресійну модель залежності податкових надходжень до Зведеного бюджету України від обсягу ВВП та чистого експорту.
Коефіцієнт детермінації RІ відображає достовірність прогнозу. Прогноз вважається надійним, коли значення цього показника становить 70-99%. У нашому випадку RІ = 0,9891, тобто майже 99%.
Формула залежності має такий вигляд:
~y = 0,25327*x1 - 0,68028*x2 - 21114,5; (2.27),
R 2 = 0,98913; F = 366,2;
де ~y -обсяг податкових надходжень до Зведеного бюджету України, млн. грн;
x1 - обсяг ВВП, млн грн;
x2 - обсяг чистого експорту, млн дол. США.
Отримане множинне рівняння регресії характеризується високою достовірністю, оскільки значення коефіцієнта детермінації R 2 є досить близьким до одиниці. Про це також свідчить значення F-критерію Фішера.
Множинне рівняння регресії (2.27) показує, що із збільшенням обсягу ВВП на 1 млн грн при середньому чи постійному обсягу чистого експорту обсяг податкових надходжень зросте в середньому на 253,27 тис. грн, а із збільшенням обсягу чистого експорту на 1 млн дол.США і при середньому чи постійному значенні ВВП очікується зменшення податкових надходжень до Зведеного бюджету України на 680,28 тис. грн.
За формулою 2.27 побудуємо планові показники податкових надходжень до Зведеного бюджету за даних обсягів ВВП та чистого експорту.
Згідно з нашими розрахунками, наприклад, при обсягах ВВП в розмірі 1 454 931 млн грн і чистого експорту - -13 652 млн грн (2013 р.), податкові надходження становлять 356 664 млн грн. Фактичний обсяг податкових надходжень у 2013 р. становив 358 403,8 млн грн. Отже, розрахований нами показник близький за значенням до фактичного.
Щоб продемонструвати вплив зміни курсу гривні до іноземної валюти на обсяг податкових надходжень, розглянемо приклад девальвації національної грошової одиниці, тобто зниження її курсу відносно іноземної валюти. Якщо раніше 1 дол. США в Україні коштував 5,05 грн, то у 2013 р. - приблизно 8,03 грн. Така зміна курсу є економічно вигідною для експортерів. Якщо підприємство-експортер за свій експортований товар отримує, наприклад, 1000 дол. США, то у перерахунку на національну валюту за курсом 5,05 грн/дол. США його виторг становитиме:
1000ґ 5,05 = 5 050 (грн),
а за курсом 8,03 грн/дол. США - виторг буде:
1000ґ 8,03 = 8 030 (грн).
Очевидно, що таке зниження курсу національної грошової одиниці є вигідним для експортерів. Вони одержують більший прибуток, а, отже, і сплатять більший податок, внаслідок чого податкові надходження зростуть. Але за такої ситуації значно зростають і ціни на імпортні товари, вони стають менш доступними для населення, тому громадяни будуть менше купувати таких товарів.
Звичайно, якщо ціни на імпортні товари зростають, то підвищується попит на товари вітчизняного виробництва. Таким чином, товари з-за кордону втрачають свою конкурентоспроможність у порівнянні з аналогічними вітчизняними товарами. Економіка країни стає більш закритою, від цього потерпатимуть і населення, і підприємства, які купують іноземну сировину, обладнання, деталі, технології тощо.
Крім того, зниження курсу національної грошової одиниці створює валютні ризики для бізнесу, що особливо шкідливо за умов кризи [156, с. 275]. Реальна купівельна спроможність грошових доходів населення (зарплат, пенсій, грошової допомоги тощо) падає, тому купівельна активність знижується. Оскільки підприємства згортатимуть свій бізнес, а люди менше купуватимуть товарів, то доходи Державного бюджету зменшаться, зокрема, за рахунок податкових надходжень.
Вагомий вплив на процеси адміністрування податків має платоспроможність населення. Коефіцієнт кореляції між податковими надходженнями до Зведеного бюджету України та середньомісячним наявним доходом у розрахунку на 1 особу становить r » 0,98, тобто між цими показниками спостерігається висока пряма залежність. Однак, зазначимо, якщо реальні доходи населення є низькими, а податки високими, то, очевидно, платники шукатимуть усілякі шляхи, аби ухилитися від оподаткування.
Висока пряма залежність спостерігаться і між обсягами податкових надходжень до Зведеного бюджету України та грошовою масою в обігу країни (коефіцієнт кореляції становить r » 0,98), тобто із зростанням грошової маси податкові надходження до бюджетів зростають (рис. 2.11).
Побудуємо множинну регресійну модель залежності податкових надходжень до Зведеного бюджету України від обсягу ВВП, чистого експорту та грошової маси в економіці країни.
Рис. 2.11. Обсяги податкових надходжень до Зведеного бюджету України та грошова маса в обігу України за 2003-2013 рр.
Джерело: побудовано автором за даними на основі даних [199; 202].
Отже, модель регресії має вигляд:
~y = 0,30487*x1 - 0,69217*x2 - 0,08268* x3 - 27686,5; (2.28),
R 2 = 0,98977; F = 226,3;
де ~y -обсяг податкових надходжень до Зведеного бюджету України, млн. грн;
x1 - обсяг ВВП, млн грн;
x2 - обсяг чистого експорту, млн дол. США;
x3 - грошова маса в економіці країни, млн грн.
Множинне рівняння регресії (2.28) показує, що:
· із збільшенням обсягу ВВП на 1 млн грн і за постійних значень обсягу чистого експорту та грошової маси в економіці країни обсяг податкових надходжень зросте в середньому на 304,87 тис. грн;
· із збільшенням обсягу чистого експорту на 1 млн дол.США і за постійних значень обсягу ВВП та грошової маси очікується зменшення податкових надходжень до Зведеного бюджету України на 692,17 тис. грн;
· із збільшенням грошової маси в економіці країни на 1 млн грн і за постійних значень обсягу ВВП та чистого експорту обсяг податкових надходжень до Зведеного бюджету зменшиться на 82,68 тис. грн.
Вище зазначено, що поміж обсягами податкових надходжень до бюджетів і грошовою масою в обігу країни спостерігається висока пряма залежність, однак з формули (2.28) випливає, що залежність є оберненою, тобто зростання грошової маси спричинить зменшення податкових надходжень. Це пояснюється тим, що зростання грошової маси за сталого обсягу ВВП свідчить про інфляційні процеси в економіці країни, тому податкові надходження будуть зменшуватись.
На стан системи адміністрування податків впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх чинників, на нашу думку, належать:
· загальний стан економіки країни;
· політична ситуація у країні;
· ставлення народу до влади;
· соціальна та економічна спрямованість політики уряду;
· відносини країни із сусідніми державами;
· менталітет народу;
· надзвичайні ситуації тощо [83, с. 255]. До внутрішніх чинників відносимо:
· рівень законодавчого забезпечення стягнення податків;
· рівень дотримання податкового законодавства як платниками податків, так і фіскальними органами;
· готовність платників податків до співпраці з фіскальними органами;
· рівень професійної підготовки працівників фіскальних органів [77, с. 48];
· рівень фінасово-економічних знань платників податків;
· зацікавленість владних органів управління у підтримці чи, взагалі, збереженні життєдіяльності підприємств.
Наведені вище чинники, на нашу думку, комплексно впливають на стан системи адміністрування податків. Вплив кожного з таких чинників визначає поведінку суб'єктів оподаткування, сприйняття ними адміністративних процедур та, взагалі, придатність до втілення в реальність податкової політики.
Важливу роль у функціонуванні системи адміністрування податків відіграють простота і справедливість податкової системи, координація податкового законодавства з принципами, на яких ґрунтується оподаткування в зарубіжних країнах, послідовність у проведенні податкової політики тощо.
У країнах Європейського Союзу податкове адміністрування спрямоване на створення прозорих, збалансованих і рівноправних відносин між фіскальними органами та платниками податків [53]. Уряди цих держав головну умову забезпечення зростання ефективності оподаткування вбачають у підвищенні добровільності сплати податків.
Іншим непрямим фактором, що впливає на систему справляння податків і зборів, є комп'ютеризація адміністративних процедур [73, с. 53]. Запровадження комп'ютерних технологій у процеси адміністрування податків забезпечує зменшення кількості помилок при складанні декларацій та скорочення часу на їх обробку. Запровадження електронної звітності дає платникам податків змогу заощаджувати свій час, оскільки подання документів засобами електронного зв'язку звільняє їх від простоювання в чергах (особливо в день закінчення терміну подання певного звітного документа), та заощаджувати свої кошти, оскільки подання документів засобами електронного зв'язку позбавляє додаткових витрат на придбання паперових бланків кожної звітної форми.
Зазначимо, що одним з факторів, які негативно впливають на наповнення бюджету шляхом адміністрування податкових платежів, є тіньовий сектор економіки [150]. Розвиток так званого «чорного ринку» призводить до:
· втрати податкових надходжень до бюджету;
· формування негативного міжнародного іміджу держави;
· перешкоджання надходження в країну іноземних інвестицій;
· відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом;
· правової незахищеності суб'єктів господарювання тощо.
Результативність функціонування системи адміністрування податків можна відобразити за допомогою певних показників. Оскільки податкова політика України має, здебільшого, фіскальну спрямованість, часто застосовують такий показник, як стан виконання плану надходжень до державного бюджету, який обчислюється як відношення обсягу податкових надходжень, які фактично надійшли до бюджету, до обсягу запланованих.
Розрахуємо показники стану виконання плану податкових надходжень до Державного бюджету України за 2003-2013 рр. Отримані результати наведені у табл. 2.11.
На підставі отриманих показників можемо констатувати, що в Україні спостерігається досить високий відсоток виконання плану податкових надходжень до державного бюджету, тобто показник результативності адміністрування податків відповідає нормі. Це пояснюємо тим, що вітчизняні економісти професійно ставляться до питання формування державного бюджету, здійснюють комплексний аналіз стану надходжень протягом бюджетного року і, як наслідок, точно прогнозують податкові надходження на наступні бюджетні роки. Хоча, зазначимо, час від часу трапляються певні прогалини у такому прогнозуванні, які слід усувати [109, с. 177].
Таблиця 2.11. Стан виконання плану податкових надходжень до Державного бюджету України за 2003-2013 рр.
|
Рік |
Обсяг податкових надходжень, які фактично надійшли до бюджету, млн грн |
Обсяг запланованих податкових надходжень, млн грн |
Показник стану виконання плану податкових надходжень до державного бюджету, % |
|
|
2003 |
35 725,7 |
34 397,4 |
103,86 |
|
|
2004 |
44 853,5 |
44 352,1 |
101,13 |
|
|
2005 |
74 476,4 |
74 879,1 |
99,46 |
|
|
2006 |
94 811,5 |
91 460,1 |
103,66 |
|
|
2007 |
116 670,8 |
115 357,4 |
101,14 |
|
|
2008 |
167 883,4 |
170 890,8 |
98,24 |
|
|
2009 |
148 915,6 |
175 476,2 |
84,86 |
|
|
2010 |
166 872,2 |
202 957,5 |
82,22 |
|
|
2011 |
261 605 |
256 967,04 |
101,8 |
|
|
2012 |
274 715,1 |
311 111,03 |
88,3 |
|
|
2013 |
266 753 |
282 461,9 |
94,44 |
Джерело: складено та розраховано автором за даними [113; 114; 115; 116; 117; 118; 119; 120; 121; 122; 123; 202].
Зауважимо, що формування державного бюджету здійснюється не стільки за доходами, виходячи з реальної оцінки бази оподаткування, скільки за видатками - за процедурою бюджетних запитів [76, с.374]. Внаслідок такого статистичного та адміністративного протиріччя податковим інспекціям часто встановлюють плани надходжень податків. Крім того, виникають ситуації, коли такі плани є надмірно завищені. В результаті виконання нереально високих планів податкових надходжень посадові особи податкових інспекцій змушені вдаватися до процедур адміністративного або навіть психологічного тиску на платників податків.
На підставі показників виконання плану податкових надходжень побудуємо трендовий графік (рис. 2.12).
Рис. 2.12. Стан виконання плану податкових надходжень до Державного бюджету України за 2003-2013 рр.
Джерело: побудовано автором.
З рис. 2.12 бачимо, що протягом 2008-2010 рр. в Україні спостерігалось недовиконання плану податкових надходжень до державного бюджету. Причиною такої ситуації вважаємо фінансову кризу, яка розпочалась восени 2008 р. Оскільки криза охопила економіку саме наприкінці бюджетного року, бачимо незначне недовиконання плану у 2008 р.
У 2011 р. спостерігалось стрімке зростання відсотка виконання плану податкових надходжень до державного бюджету у порівнянні з 2010 роком. Таку ситуацію можемо пояснити зміною бюджетної класифікації у 2011 році [61]: деякі надходження, що раніше обліковувались як неподаткові, були перенесені в податкові (рентна плата, збори на паливно- енергетичні ресурси тощо). В результаті, у 2011 р., в порівнянні з 2010 р., спостерігалось збільшення податкових надходжень і зменшення неподаткових.
Загалом, за винятком 2009 р., у державі зберігається позитивна динаміка надходження платежів до бюджету та відбувається постійне збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України. Причину зменшення доходів і, зокрема, податкових надходжень до Державного бюджету у 2009 році вбачаємо у фінансовій кризі. Але при цьому зауважимо, що криза, яка торкнулась вітчизняної економіки була не стільки результатом глобалізації, як результатом некомпетентних дій політичних сил, поміж якими постійно точилися чвари.
В той час, як в Україні показником результативності адміністрування податків є стан виконання плану надходжень до державного бюджету, у світовій практиці результативність визначається за допомогою показників податкового розриву та витрат на мобілізацію податків і зборів.
Податковий розрив відображає заплановані обсяги податків, що підлягають сплаті, та здійснені платежі, тобто він визначається як різниця між сумою податків, які мають бути сплачені, та фактичними обсягами їх сплати. Таким чином, податковий розрив відображає ту величину податків, що передбачалася до сплати, але з певних причин платники не сплатили. Причинами несплати можуть бути:
· наявність податкових недоїмок;
· ухиляння від оподаткування;
· збільшення кількості неподаних декларацій;
· нерозуміння платниками податкового законодавства і, як наслідок, неправильний розрахунок окремих податків та/чи загальної величини податкових зобов'язань, які підлягають сплаті, тощо.
Спеціалісти МВФ за показниками податкового розриву виокремлюють чотири групи країн [77, с. 49]. Для кожної групи встановлено граничні розміри податкового розриву.
Так, до першої групи належать країни з незначною його величиною (до 10%). Це свідчить про високу результативність системи адміністрування податків. Для цієї групи країн характерне таке поняття, як «самооподаткування», що, іншими словами, означає високий ступінь добровільності сплати податків. Процеси адміністрування податків у таких країнах є зрозумілими та прозорими. Персонал фіскальних служб представляють висококваліфіковані працівники, які забезпечують якісне обслуговування платників податків. Податкові перевірки не є частими і не мають масового характеру. Однак у випадку порушення податкового законодавства застосовується жорстка система покарань.
Для другої групи країн величина податкового розриву коливається у межах від 10 до 20%, тобто адміністрування податків забезпечується на достатньому рівні. Хоча платники податків лояльно відносяться до обов'язку сплачувати податкові платежі, таким країнам слід підвищувати рівень дотримання положень податкового законодавства та зміцнювати податкову дисципліну.
До третьої та четвертої груп належать країни, у яких показник податкового розриву становить 20-40% та перевищує 40%, відповідно. Системи адміністрування податків у цих країнах є низькоефективними, для них характерним є недостатнє використання передових технологій, низький рівень податкової культури, високий рівень корупції [77, с. 50].
Для того, щоб одержати цілісну картину стану системи адміністрування податків, необхідно оцінювати аспекти ефективності, зокрема витрати на адміністрування податків. Для прикладу наведемо результати багаторічних досліджень ефективності діяльності податкових служб, згідно яких в США для збору 100 доларів податків потрібно не більше 1 долара адміністративних витрат, у Данії 1 крона витрат на адміністрування податків забезпечує 113 крон податкових надходжень, в Угорщині 1 форинт адміністративних витрат приносить 77 форинтів податкових надходжень [175, с. 35]. В Україні 1 гривня витрат на адміністрування податків генерує близько 60 гривень податкових надходжень. Таким чином, ефективність функціонування вітчизняної системи адміністрування податків не є високою. До того ж нагадаємо, що до 1 січня 2011 р. в Україні стягувались такі податки та збори витрати на адміністрування яких перевищували надходження від них (іподромні збори, збір з власників собак тощо), що суттєво знижувало загальну ефективність. Зауважимо, що ще А. Сміт свого часу наголошував на необхідності витрачати якомога менше коштів на адміністрування податків [5, с. 293], адже що більше держава витрачає на утримання фіскальних служб і стягнення податків, то менше чистих надходжень вона одержить від оподаткування.
Крім того, процедури визначення розмірів податків та їх сплати були і, в певній мірі, досі залишаються обтяжливими для платника. Тут доречно пригадати ще один принцип оподаткування, який сформулював А.Сміт: сплата податків повинна здійснюватися у зручний для платника час і з найменшими для нього витратами коштів [5, с. 293].
Сучасний методологічний підхід, який слід застосовувати до вимірювання ступеня складності адміністрування податків, передбачає визначення загальної суми витрат, яка має місце у процесі адміністрування податків. До цих витрат включають:
· загальну суму коштів, які витрачає держава на утримання органів податкової служби;
· витрати платника на сплату податків;
· витрати третіх осіб (наприклад, витрати на податкові консультації, витрати податкових агентів та ін.).
Для оцінки системи адміністрування податків в Україні доцільно використовувати комплексну систему показників. На нашу думку, ця система має включати такі показники:
· рівень добровільності декларування податкових зобов'язань - розраховується як відношення сум податкових платежів, які платники добровільно задекларували у податкових органах, до загальної суми нарахованих до сплати податків;
· рівень добровільності сплати податків - визначається як відношення фактично сплачених податків до нарахованих сум, які мають бути сплачені;
· рівень витрат на адміністрування податків - обчислюється як відношення витрат на адміністрування податків (в тому числі витрати на утримання контролюючих органів) до за загальної суми податкових надходжень до Зведеного бюджету України;
· рівень дотримання податкового законодавства з боку платників податків - визначається як відношення кількості платників податків, щодо яких встановлені факти порушення податкового законодавства, до загального числа зареєстрованих платників податків;
· рівень донарахувань податків - розраховується як відношення сум донарахованих податків (за результатами контрольно-перевірочних робіт) до загальної суми податкових надходжень Зведеного бюджету України;
· кількість апеляцій, які платники податків подали на рішення органів ДФС;
· рівень навантаження одного податкового інспектора, що здійснює перевірки - визначається як відношення кількості юридичних осіб-платників податків до кількості податкових інспекторів у органах ДФС;
· частота перевірок з боку органів ДФС - відношення загальної кількості здійснених перевірок за рік до загальної кількості зареєстрованих юридичних осіб - платників податків;
· трудові й фінансові витрати платника на сплату платежів податкового характеру тощо.
Отже, враховуючи зарубіжний досвід і ті функції, що покладені на фіскальні органи в процесі адміністрування податків, ми вважаємо, що в Україні недостатньо враховувати лише кількісні показники оцінки системи адміністрування податків, оскільки такі показники відображають лише результативність у сфері стягнення податків, а ефективність залишається
«за кадром». Необхідно враховувати і якісні показники, які б характеризували різні аспекти роботи податкових органів. Наприклад, витрати на мобілізацію податків, раціональність використання ресурсів, раціональність методів роботи, рівень співпраці між структурними підрозділам, якість послуг, що надають фіскальні органи, трудові й фінансові витрати платника на сплату податків тощо.
Крім того, на сьогоднішній день важливим стратегічним завданням роботи фіскальних органів і досі залишається формування партнерських взаємовідносин з платниками податків. Адже, як свідчить світова практика, системи адміністрування податків є ефективними у тих країнах, де робота фіскальних служб спрямована на підвищення рівня добровільності сплати податків, створення платникам оптимальних умов для виконання їхніх податкових обов'язків і формування взаємовідносин з ними не за принципом боротьби, а на засадах співпраці [78, с. 253].
Підсумувавши вище наведене, можемо зробити висновок, що визначення факторів, які впливають на систему адміністрування податків, дає змогу дібрати відповідні інструменти підвищення ефективності її функціонування. А покращення податкового адміністрування, на нашу думку, є головною передумовою вдосконалення податкової системи України загалом. Вдосконалення системи адміністрування податків в Україні передбачає виконання таких завдань:
· формування партнерських взаємовідносин між фіскальними органами та платниками податків;
· підвищення ступеня добровільності сплати податків;
· посилення відповідальності посадових осіб органів ДФС за недотримання норм податкового законодавства;
· подолання корупції у податкових відносинах;
· розширення системи показників ефективності адміністрування податків.
3. Діяльність фіскальних органів щодо забезпечення ефективності адміністрування податків в Україні
Спрямованість на досягнення певних результатів і ефективності є головною ознакою функціонування будь-якої системи, в тому числі й системи адміністрування податків. Ефективність адміністрування податків відображає продуктивність діяльності фіскальних органів, рівень податкової культури платників податків, результативність реалізації податкової політики в країні, тобто ефективність функціонування системи оподаткування загалом.
Ефективність, в широкому значенні, - це відносна величина, яка характеризує співвідношення між результатом (ефектом) і витратами, які були здійснені задля досягнення цього результату [82, с. 530]. Англійською мовою ефективність можна перекласти як «effectiveness», «efficiency» та «efficacy». Ці поняття близькі, однак, все ж таки, різні за значенням.
«Efficiency» (дослівний переклад - «робити речі найбільш економічним способом») означає економічний вимір діяльності, продуктивність, рентабельність тощо; «efficacy» - факт досягнення мети діяльності, певних цілей; «effectiveness» («робити «правильні» речі) - встановлення правильних цілей для досягнення загальної мети, досягнення бажаного результату [185, с. 442].
Ефективність системи адміністрування податків передбачає систематичне та в повному обсязі забезпечення надходжень від сплати податків до бюджетів різних рівнів, враховуючи при цьому податкоспроможність, права та інтереси платників податків. Така ефективність характеризується діяльністю фіскальних органів, дієвістю системи захисту прав та інтересів платників податків, переліком податків і зборів, рівнем податкового навантаження тощо.
Критеріями визначення ефективності системи справляння податків можуть слугувати:
· ступінь досягнення поставлених цілей та виконання завдань;
· ступінь адаптації системи до змін зовнішнього середовища;
· ступінь досягнення балансу інтересів суб'єктів процесу адміністрування податків;
· порівняння результатів і витрат на їх досягнення [15, с. 200].
Останній критерій виражає фіскальну ефективність системи адміністрування податків. Її можна розрахувати як співвідношення між загальною сумою податкових надходжень до бюджету та витратами на їх адміністрування. Формально, таке співвідношення виглядає так:
де ФЕСАП - фіскальна ефективність системи адміністрування податків;
ПН - сукупні податкові надходження до бюджету;
ВАП i - витрати і-го суб'єкта податкових відносин на адміністрування податків;
п - кількість суб'єктів податкових відносин.
Показник п може значно варіюватись, оскільки до суб'єктів, які беруть участь у процесі адміністрування платежів податкового характеру, належать платники податків, фіскальні органи, а також треті особи (податкові агенти, консультанти, адвокати, посадові особи судових органів та ін.).
З формули 2.29 видно, що при певному обсязі податкових надходжень, чим менший знаменник (загальна величина витрат на адміністрування податків), тим більш фіскально-ефективною буде система адміністрування податків. Отже, щоб підвищити фіскальну ефективність системи адміністрування платежів податкового характеру, слід зменшити витрати на їх справляння, зокрема, за рахунок:
· автоматизації процесу адміністрування податків в результаті запровадження новітніх технологій;
· зменшення кількісті державних структур, залучених до процесу адміністрування податків, чисельності їх працівників;
· посиленої боротьби з корупційними діяннями в країні.
Однак, зазначимо, що на сучасному етапі розвитку ринкових відносин ефективність системи адміністрування податків передбачає не лише систематичне та в повному обсязі надходження платежів податкового характеру до відповідних бюджетів за найменших витрат на їх адміністрування, а й якісне обслуговування, з боку податкових органів, платників податків.
Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [139], фактично, був першою спробою вдосконалення нормативно-правового забезпечення адміністрування податків. Цей Закон був покликаний забезпечити уніфікацію процедур сплати податків, запровадити нову ідеологію взаємовідносин платників податків з податковими органами, згідно якої платник має можливість відстоювати свої права та інтереси. Однак зі спробою уніфікувати податкові норми назріло багато супутніх проблем вітчизняного податкового законодавства. Великі сподівання та надії на їх вирішення покладалися на прийняття Податкового кодексу України, який знаменував початок податкової реформи.
Однак очікуваного узгодження інтересів платників податків та податкових органів не відбулося, оскільки система адміністрування податків так і залишилися недосконалою та обтяжливою для сумлінних платників. Тому з 2011 р. було запроваджено комплекс організаційних та практичних заходів, які спрямовані на оптимізацію системи фіскальних органів, з тим, аби забезпечити:
· належне виконання плану надходжень платежів до бюджетів різних рівнів;
· покращити контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів;
· дотримання податкового законодавства;
· виявлення, розкриття та попередження порушень у сфері оподаткування;
· зменшення податкового боргу;
· покращення роботи фіскальних органів з платниками податків, громадськістю та ЗМІ;
· вдосконалення механізмів адміністрування платежів податкового характеру тощо [188, с. 21].
Як уже зазначалося в розділі 1, в рамках оптимізації системи центральних органів виконавчої влади Державну податкову адміністрацію України було реорганізовано у Державну податкову службу України, згодом шляхом об'єднання Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Міністерство доходів і зборів України, і в травні 2014 р. на базі Міндоходів України утворено Державну фіскальну службу України. В процесі такої реорганізації з метою уникнення дублювання певних функцій було об'єднано деякі підрозділи, функції яких повторювалися. Крім того, зменшено кількість структурних підрозділів центрального апарату та кількість територіальних фіскальних органів і, як наслідок, скорочено штатну чисельність їх працівників.
Зазначимо, що така реорганізація фіскальних органів покликана забезпечити підвищення прозорості їх діяльності, більш якісне обслуговування платників податків, вдосконалення процесу адміністрування податків і зборів, а також виявлення й ліквідацію схем мінімізації податкових зобов'язань.
Отже, фіскальна служба України стала на шлях трансформації від фіскального органу до сервісної служби, тобто на шлях переходу від контрольно-перевірочної роботи до обслуговування платників податків в процесі адміністрування податків, зборів та платежів, в результаті чого одним із стратегічних пріорітетів подальшого розвитку ДФСУ є унеможливлення будь-яких проявів корупції.
Одним із способів боротьби з корупцією є мінімізація людського фактора за рахунок безконтактного спілкування з платниками податків. Саме тому органи ДФСУ автоматизують деякі податкові процедури, наприклад, вже запровадили спрощену процедуру реєстарції платників ПДВ, електронні форми звітності, налагодили зворотній зв'язок з платниками податків тощо.
Значна увага приділяється профілактиці корупційних правопорушень та інших злочинів у сфері службової діяльності. Так, за даними Міністерства доходів і зборів України, Управління внутрішньої безпеки (УВБ) органів ДПС за 2012 р. провело близько 24,6 тис. заходів профілактичного характеру, з них 16,6 тис. лекцій, брифінгів, виступів та індивідуальних бесід з посадовими особами органів ДПС щодо дотримання положень антикорупційного законодавства. У засобах масової інформації було опубліковано близько 2,1 тис. статей, а також здійснено понад 4,2 тис. виступів по телебаченню і радіоканалах з антикорупційної тематики [201].
Впродовж 2012 р. за ініціативою УВБ за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків до дисциплінарної відповідальності було притягнуто понад 1,8 тис. осіб і 309 осіб було звільнено з податкових органів. За цей же період працівники підрозділів внутрішньої безпеки склали та направили до суду 98 адміністративних протоколів про порушення положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» [127], з них 81 - на посадових осіб органів ДПС і 17 - на суб'єктів господарювання. Загалом, за 2012 р. підрозділи УВБ виявили 138 злочинів, які скоїли працівники податкової служби [201].
З метою захисту прав та інтересів громадян особлива увага приділяється зверненням фізичних та юридичних осіб щодо вчинення неправомірних дій з боку органів ДФС. Так, в органах ДФС цілодобово працює інноваційний сервіс для платників податків «Пульс», завдяки якому платники в телефонному режимі мають змогу повідомляти про можливі корупційні правопорушення чи інші неправомірні дії з боку посадових осіб органів ДФС. Зазначимо, що даний сервіс функціонує за принципом call-back, тобто передбачає встановлення зворотнього зв'язку з платниками. У випадку одержання заявки від платника керівництво служби негайно проводить відповідні перевірки та вживає необхідні заходи, про результати яких обов'язково повідомляють заявників.
Окрім того, з метою з'ясування причин, що породжують корупційні діяння, та вивчення громадської думки щодо профілактики корупційних проявів час від часу проводяться опитування (анкетування) платників податків.
Отже, фіскальні органи працюють у напрямі вдосконалення організації роз'яснювальної роботи та обслуговування платників податків. За даними ДПС Львівщини, протягом 2012 р. від громадян області надійшло 1017 письмових звернень, з них 1006 заяв, 10 скарг та 1 пропозиція, протягом 2013 р. - 845 письмових зверенень, з них 835 заяв та 10 скарг [33], [34].
Найчастіше звернення громадян Львівської області до податкових органів у 2012 р. стосувалися питань щодо контрольно-перевірочних робіт (28% усіх звернень), особливостей слати податку на доходи фізичних осіб (13%), оподаткування доходів підприємницької діяльності (11%) тощо [33]. У 2013 р. актуальними були питання щодо ухиляння суб'єктів господарювання від сплати податків (34% усіх звернень), особливостей сплати податку на доходи фізичних осіб (11%), зокрема, можливості користування податковою знижкою, оподаткування доходів від підприємницької діяльності (8%) тощо (рис. 2.13) [34].
Рис. 2.13. Структура письмових звернень громадян, які надійшли до Головного управління Міндоходів у Львівській області протягом 2013 р.
Джерело: побудовано автором за даними [34].
Позитивні зрушення помітні в діяльность фіскальних органів узабезпеченні надходжень платежів податкового характеру до бюджетів різних рівнів (табл. 2.12).
Від'ємні значення темпів приросту податкових надходжень до бюджетів різних рівнів у 2009 р. (в порівнянні з 2008 р.) означають, що того року сума податкових надходжень до бюджетів була меншою, аніж у 2008 р. Це пояснюється фінансово-економічною кризою, яка розпочалась наприкінці 2008 р.
Таблиця 2.12. Податкові надходження до бюджетів різних рівнів за 2006-2012 рр.
|
Рік |
Зведений бюджет України |
Державний бюджет України |
Місцеві бюджети |
||||
|
Обсяг надходжень, млн грн |
Темп приросту порівняно з попереднім роком, % |
Обсяг надходжень, млн грн |
Темп приросту порівняно з попереднім роком, % |
Обсяг надходжень, млн грн |
Темп приросту порівняно з попереднім роком, % |
||
|
2003 |
54 321 |
19,67 |
35 725,7 |
23,47 |
18 595,3 |
12,99 |
|
|
2004 |
63 161,7 |
16,27 |
44 853,5 |
25,55 |
18 308,2 |
-1,54 |
|
|
2005 |
98 065,2 |
55,26 |
74 476,4 |
66,04 |
23 588,7 |
28,84 |
|
|
2006 |
125 743,1 |
28,22 |
94 811,5 |
27,3 |
30 931,6 |
31,13 |
|
|
2007 |
161 264,2 |
28,25 |
116 671 |
23,06 |
44 593,4 |
44,17 |
|
|
2008 |
227 164,8 |
40,86 |
167 883,4 |
43,89 |
59 281,4 |
32,94 |
|
|
2009 |
208 073,2 |
-8,4 |
148 915,6 |
-11,3 |
59 157,6 |
-0,21 |
|
|
2010 |
234 447,7 |
12,68 |
166 872,2 |
12,06 |
67 575,6 |
14,23 |
|
|
2011 |
334 691,9 |
42,76 |
261 605,0 |
56,77 |
73 086,9 |
8,16 |
|
|
2012 |
360 567,2 |
7,73 |
274 715,2 |
5,01 |
85 852 |
17,47 |
|
|
2013 |
358 403,8 |
-0,60 |
266 753,0 |
-2,90 |
91 650 |
6,75 |
Джерело: складено та розраховано автором за даними [199; 202].
Найбільшими темпи приросту податкових надходжень до Зведеного та Державного бюджетів України були у 2011 р. Що стосується місцевих бюджетів, то зниження темпів приросту можна пояснити зниженням фіскальної ефективності ПДФО (табл. 2.13). А це, своєю чергою, свідчить про зменшення офіційних доходів населення та про недостатню ефективність адміністрування цього податку.
Різке зниження темпу приросту надходжень податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів у 2004 р. порівняно з 2003 р. пояснюється тим, що до 2004 р. ПДФО справлявся за прогресивною шкалою 10-40%, а в 2004 р. було запроваджено пропорційну ставку в розмірі 13%. У 2007 р. темп приросту значно зріс внаслідок того, що ставка ПДФО зросла з 13 до 15%. Від'ємні значення темпу приросту надходжень ПДФО у 2009 р., як уже вище було зазначено, є результатом фінансово-економічної кризи.
Таблиця 2.13. Надходження податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів України
|
Рік |
Місцеві бюджети |
||
|
Обсяг надходжень, млн грн |
Темп приросту порівняно з попереднім роком, % |
||
|
2003 |
13521,3 |
24,92 |
|
|
2004 |
12578,8 |
-6,97 |
|
|
2005 |
16486,6 |
31,07 |
|
|
2006 |
22791,1 |
38,24 |
|
|
2007 |
34782,1 |
52,61 |
|
|
2008 |
45895,8 |
31,95 |
|
|
2009 |
44485,3 |
-3,07 |
|
|
2010 |
51029,3 |
14,71 |
|
|
2011 |
54065,1 |
5,94 |
|
|
2012 |
61066 |
12,95 |
|
|
2013 |
64586 |
5,76 |
Джерело: складено та розраховано автором за даними [161; 162; 163; 164; 202].
Незважаючи на зростання податкових надходжень до бюджетів, система адміністрування податків і зборів досі залишається недосконалою, витратною та обтяжливою для їх платників. Платники податків висловлюють невдоволення певними положеннями Податкового кодексу України, зокрема:
· великою кількістю нововведень у механізмі справляння податку на прибуток підприємств;
· механізмом автоматичного відшкодування ПДВ;
· порядком заповнення та подання податкових декларацій;
· особливостями застосування спрощеної системи оподаткування тощо.
Норми ПКУ недостатньо забезпечують стимулювання підприєм- ницької активності, інвестиційної та інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Після прийняття цього законодавчого акту багато підприємців, взагалі, припинили свою діяльність, і бажаючих започатку- вати бізнес стало набагато менше (рис. 2.14).
Рис. 2.14. Кількість фізичних осіб-підприємців на 10 тис. населення у 2006-2013 рр.
Джерело: побудовано автором за даними [161, с. 304; 164, с. 312].
За даними ДФС Львівщини, середньомісячний показник реєстрації підприємців-фізичних осіб у 2011 р. становив 708, в той час як середньомісячний показник припинення підприємницької діяльності - 757 [32], тобто кількість підприємців, які припиняли діяльність, перевищувала кількість тих, хто започатковував бізнес. У 2012-2013 рр. ситуація дещо поліпшилася, але все ж не є втішною. Якщо у 2012 р. середньомісячний показник реєстрації підприємців становив 631, а припинення підприємницької діяльності - 579, то у 2013 р. - 614 та 552, відповідно [33; 34].
Натомість зростає кількість великих платників податків. У 2011 р. було зареєстровано 1147 великих платників податків [130], у 2012 р. - 1384 [151], а у 2013 р. - 1486 таких платників [131]. Ці показники свідчать про розширення великого бізнесу та пожвавлення процесів монополізації. Більше того, підтверджується думка про орієнтованість ПКУ на підтримку великого бізнесу, що, як правило, перебуває у власності олігархічної верстви суспільства.
Отже, попри значні зміни у сфері оподаткування, система адміністрування податків і досі залишається недосконалою, непрозорою та обтяжливою для пересічного платника податків. Наділення посадових осіб фіскальних органів додатковими правами й повноваженнями не стимулює створення атмосфери довіри у взаємовідносинах між платниками податків та органами державної фіскальної служби. А численні та постійні зміни до податкового законодавства без попереднього інформування про них платників податків не сприяє підвищенню рівня податкової культури громадян України. В результаті у платника практично відсутній стимулювальний фактор для сумлінного виконання своїх податкових зобов'язань перед державою, оскільки переважаючим є саме фіскальний аспект процесу адміністрування податків.
Таким чином, діяльність фіскальних органів щодо підвищення ефективності адміністрування податків і зборів повинна не лише бути спрямованою на мобілізацію фінансових ресурсів у державну казну, а й сприяти покращенню податкових взаємовідносин з платниками податків, підвищенню рівня їх довіри до фіскальних органів шляхом створення стимулювальних механізмів оподаткування для сумлінних платників.
Висновки
1. Податкові системи країн-членів ЄС характеризуються значним ступенем уніфікованості, що є наслідком тривалого процесу їх гармонізації, і водночас мають свої особливості, зумовлені відмінностями у бюджетних взаємовідносинах між різними рівнями влади, економічними, політичними, соціальними та іншими факторами.
2. Європейський Союз - це сфера дії високих податків. Порівнянні з країнами-членами ЄС загальний рівень податкового навантаження в Україні не виглядає екстремально високим, та все ж вітчизняна система оподаткування не є вагомим чинником підвищення конкурентоспро- можності національної економіки. Податкова система України для пересічного платника податків є більш обтяжливою, аніж європейські, оскільки характеризується високим рівнем витрат на податкове адмініструванням, зокрема, на утримання органів фіскальної служби, формування податкового законодавства, ведення особистого обліку платниками податків та подання ними відповідної звітності тощо.
3. Ставка податку на доходи фізичних осіб в країнах світу суттєво вища, ніж в Україні. У 2013 р. середня ставка ПДФО у ЄС-27 становила 38,9%, тоді як в Україні базова - 15%. Однак, зазначимо, що за період з 1995 по 2010 рр. середня ставка особистого податку з доходу у країнах ЄС щороку знижувалась. Незначне її підвищення спостерігалось у 2011 р., але порівняно з 1995 р. у 2013 р. вона знизилась на 8,4%.
4. Середня ставка корпоративного прибуткового податку, подібно до тенденцій, характерних для ПДФО, починаючи з другої половини 90-х років ХХ ст. постійно знижувалась. У 1995 р. вона становила 35,3%, а у 2013 р. - 23,2%. В Україні, згідно з Податкового кодексом, ставка податку на прибуток підприємств теж поступово знижується: від 25 до 16%.
5. У ЄС застосовують диференційовані ставки податку на додану вартість, які залежать від соціальної значущості товарів і послуг. Ставка ПДВ на товари широкого вжитку становить 10-15%, на предмети розкоші вона значно вища, а на соціально важливі товари - значно нижча за середню. В результаті чого, саме заможні верстви населення несуть податковий тягар при сплаті ПДВ, що свідчить про соціальну спрямованість економічної політики європейських держав.
В Україні ефективність адміністрування ПДВ нівелюється численними зловживаннями, пов'язаними з бюджетним відшкодуванням цього податку.
6. Основними наповнювачами Зведеного бюджету України є ПДВ, ПДФО, ППП та АП. Лінійні регресійні моделі залежності обсягів податкових надходжень до Зведеного бюджету України від надходжень основних бюджетоутворюючих податків показують, що збільшення на 1 млн грн надходжень від адміністрування ПДВ, ПДФО, ППП, АП та інших податків забезпечує збільшення сукупних податкових надходжень Зведеного бюджету України в середньому на 2,072 млн грн, на 5,191 млн грн, на 7,055 млн грн, на 8,725 млн грн та на 5,582 млн грн, відповідно.
7. За допомогою лінійних, параболічних та експоненціальних моделей трендів обчислено прогнозні значення податкових надходжень до Зведеного бюджету України на 2014-2016 рр. Прогнози із найменшою похибкою одержані на основі параболічних рівнянь трендів.
8. На обсяг податкових надходжень впливають такі макроекономічні фактори:
· динаміка ВВП (якщо ВВП в країні зростає, податкові надходження будуть поповнювати державну казну);
· темпи інфляції (залежно від економічної ситуації в країні податкові надходження можуть як зростати, так і спадати);
· розвиток підприємницької діяльності (з розвитком підприємницької діяльності поліпшується добробут населення і зростають податкові надходження до бюджету);
· обсяги експорту та імпорту (податкові надходження будуть більшими, якщо експорт товарів перевищуватиме за імпорт);
...Подобные документы
Поняття та сутності категорії адміністрування податків, вивчення його основних принципів та функцій, виявлення проблем та шляхів їх подолання, розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку.
контрольная работа [146,6 K], добавлен 25.02.2010Нормативно-правове регулювання, фіскальні аспекти та шляхи вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів в Україні. Вплив місцевого самоврядування на систему фінансів європейських країн. Описання діяльності органів Державної податкової служби.
курсовая работа [374,3 K], добавлен 22.02.2012Адміністрування податків: сутність та критерії ефективності. Формування податкової культури в Україні; розгляд основних напрямів її підвищення з використанням моделі партнерства. Адаптація позитивного досвіду розвинених країн у вітчизняну практику.
курсовая работа [183,7 K], добавлен 29.03.2014Характеристика структури, інформаційних систем та організації охорони праці в державній податковій інспекції Святошинського району м. Києва. Особливості обліку та проведення роз’яснювальної роботи з платниками податків. Основи адміністрування податків.
отчет по практике [67,8 K], добавлен 25.11.2010Податкове навантаження на підприємства в Україні. Непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні. Удосконалення адміністрування податків з юридичних осіб. Бюджетоформуюча структурна роль непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 07.07.2010Становлення французької національної податкової системи. Організація адміністрування податків, податкові доходи центрального бюджету, місцеві податки і збори. Боротьба з ухиленням від сплати податків. Накопичення та перерозподіл податкових надходжень.
реферат [34,5 K], добавлен 06.03.2010Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції. Сутність та класифікація податків. Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні: податок на додану вартість, акцизний збір. Адміністрування податків з фізичних осіб.
отчет по практике [2,3 M], добавлен 10.07.2010Нормативно-правове регулювання джерел відновлення природних ресурсів в Україні. Організація адміністрування стягнення зборів за спеціальне використання лісових, водних, земельних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища.
курсовая работа [507,8 K], добавлен 11.07.2010Дослідження еволюції оподаткування, його ролі в механізмі регулювання економіки. Аналіз стану мобілізації податкових надходжень до бюджетів, оцінка їх ефективності і визначення недоліків. Опис принципів справляння податків і зборів у зарубіжних країнах.
курсовая работа [91,3 K], добавлен 21.04.2015Суть, форми та роль у податковій системі прямого оподаткування. Класифікація прямих податків, їх адміністрування. Оцінка практики на прикладі сплати податку на доходи приватними підприємцями. Вдосконалення практики справляння надходжень прямих податків.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.10.2014Причини виникнення податкових ризиків як дуалістичної категорії з боку держави та платників податків. Характеристика етапів ризик-орієнтованого податкового адміністрування в бюджетному процесі. Пропозиції із підвищення транспарентності бюджетного процесу.
статья [20,2 K], добавлен 27.08.2017Аналіз структури та динаміки основних податків в Федеративної республіки Німеччині. Перспективні напрями організації оподаткування в Україні на основі досвіду Німеччини та країн європейського союзу. Основні види податків, їх законодавча компетенція.
курсовая работа [393,1 K], добавлен 15.02.2016Місце податку на прибуток підприємств у податковій системі України. Адміністрування податку на прибуток підприємств. Аналіз місця податку на прибуток підприємств в системі доходів бюджету України. Прогнозування податкових надходжень до зведеного бюджету.
курсовая работа [314,1 K], добавлен 24.12.2013Діяльність органів податкової служби України з платниками податків у сфері масово-роз’яснювальної роботи. Аналіз та перспективи масово-роз’яснювальної роботи в підвищенні рівня добровільної сплати податків та формуванні податкової культури населення.
дипломная работа [248,8 K], добавлен 30.06.2011Аналіз податкових реформ в Україні. Характеристика податкового контролю, процеси його регламентування й проведення, напрями підвищення ефективності. Склад контролюючих органів. Реалізація перевірки повноти і правильності обчислення податків і зборів.
контрольная работа [35,3 K], добавлен 24.11.2014Аналіз системи нарахування та сплати прямих і непрямих податків і її впливу на діяльність підприємства. Оцінка податкового навантаження. Порядок оформлення податкової звітності. Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.03.2015Економічна сутність прямих податків, їх об’єктивні ознаки та функції, а також становлення та сучасний розвиток в Україні. Аналіз регулятивної дії прямого оподаткування. Оподаткування прибутку корпорацій в США та можливості його застосування в Україні.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 16.06.2013Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплата непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні. Досвід інших країн.
курсовая работа [66,9 K], добавлен 13.12.2003Аналіз практики надання адміністративних послуг у розвинених країнах. Особливості роботи Державної фіскальної служби. Пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин фіскальних органів України з платниками податків і надання адміністративних послуг останнім.
статья [19,3 K], добавлен 19.09.2017Дослідження історичного аспекту розвитку сучасної податкової політики. Характеристика економічної сутності та основних функцій податків, характеру впливу на соціально-економічну сферу. Порівняння податкових систем України та країн Європейського Союзу.
реферат [36,9 K], добавлен 24.12.2012
