Напрями вдосконалення антикризового фінансового управління

Розмежування виплат кредиторам за ступенем пріоритетності для зменшення відтоку коштів.

Зменшення виплат коштів за рахунок перегляду планів капітальних вкладень.

Узагальнюючи, можемо стверджувати, що для забезпечення поточної платоспроможності підприємству необхідно здійснити наступні кроки:

а) ведення постійного контролю за витратами та результатами господарської діяльності, а саме введення щоденної/щотижневої/щомісячної звітності підрозділів по статтям і розмірам витрат підрозділу та отриманим результатам, що виражаються у грошовій формі. Для аналізу звітів може бути створений окремий підрозділ, але кращим є використання окремих консультантів: фахівців у фінансовому менеджменті, у матеріальному постачанні технолога, який б визначав доцільність витрат, можливість їх зменшення чи уникнення. Визначають можливості збільшення результату: підвищення продуктивності, підвищення прибутковості, додаткові джерела отримання прибутку. Результатом аналізу мають бути чіткі рекомендації, щодо покращення фінансового стану підприємства;

б) зниження витрат для непов`язаних з виробництвом об`єктів (або їх закриття);

в) зниження запасів матеріалів і незавершеного виробництва: ліквідація (продаж) товарних запасів (можливий продаж за собівартістю або нижче собівартості для вивільнення коштів), постійне визначення запасів по частоті їх застосування, ліквідація (продаж запасів), використання яких не планується до використання у найближчий час.

Програма зниження витрат, що реалізується на підприємстві під час проведення комплексу інновацій (реструктуризації) дозволяє знизити собівартість продукції на 9 - 45 % [курочкін].

Наступним кроком є вироблення стратегії використання дебіторської та кредиторської заборгованостей. При укладанні договорів необхідно дати сплати платежу назначати таким чином, щоб сплата дебіторської заборгованості відбувалася раніше, ніж кредиторської. При цьому, в умовах кризи важливим є формування резерву сумнівних боргів, що є відсутнім на даному підприємстві [школьник].

Так, до основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать:

? факторинг (продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії чи банку). На підставі договору про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за які минули (прострочена дебіторська заборгованість), або за поточними розрахунками. Підприємства поступаються правом на одержання грошей згідно з платіжними документами на поставлену продукцію в обмін на негайне одержання основної суми дебіторської заборгованості (за вирахуванням комісійної винагороди факторинговій фірмі, розмір якої залежить від ризиковості операції, чинної відсоткової ставки та строків настання платежу) [слівак];

? проведення комплексу процедур з примусового стягнення заборгованості, у тому числі зі зверненням із позовом до арбітражного суду;

? використання взаємозаліків, які, як правило, мають місце, коли утворюються взаємні дебіторської та кредиторської заборгованості, а розрахунок грошовими засобами з яких-небудь причин неможливий [чевганова].

Таким чином, управління платоспроможністю - це складний комплексний процес, що охоплює майже всі складові сучасного фінансового менеджменту. Для кожного підприємства дуже важливо мати в своєму розпорядженні достатньо ліквідні кошти, так як це є запорукою їх процвітання та подальшого розвитку. Тому підприємства повинні обирати правильні та найбільш ефективні методи управління своїми коштами, які в майбутньому принесуть йому прибутки та забезпечать поточну і перспективну платоспроможність.

ВИСНОВКИ

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування. позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи. Ідентифікація вказаних ознак уможливлює правильне визначення діагнозу фінансової неспроможності підприємства та підбір найефективніших санаційних заходів.

Для підприємства важливим є завчасний аналіз фінансових показників та визначення ймовірності настання кризової ситуації. Для цього використовується фундаментальна та експрес - діагностика, які дозволяють оцінити фінансовий стан господарюючого суб'єкта й конкретизувати форми й методи його майбутнього фінансового оздоровлення.

Для проведення аналізу фінансового стану було обрано підприємство хімічної промисловості України - повне товариство «Листопад».

Основними видами діяльності ПТ «Листопад» є:

? виробництво добрив та азотних сполук;

? діяльність у сфері інжинірингу;

? виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей;

? виробництво барвників та пігментів.

Основними іноземними конкурентами на внутрішньому ринку є російські компанії, які мають суттєву перевагу перед вітчизняним виробником завдяки значно нижчим цінам на газ та мінеральну сировину.

Якщо порівнювати основні фінансово - економічні показники, то у 2015 році в порівнянні з 2014 р. спостерігається деяке покращення, але в порівнянні з 2013 р. зменшення майже всіх показників. Але все одно, протягом 2013 - 2015 рр. ПТ «Листопад» мало збитки, що загрожує фінансовій самостійності підприємства. Таким чином, підприємство має кризову ситуацію для подолання якої необхідно терміново вжити конкретні заходи.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що підприємство має проблеми, що перш за все пов'язані з загальним кризовим станом економіки. Аналіз відповідних показників свідчить, що майновий стан підприємства не є задовільним. Основні засоби зношені на 51%, а оновлення основних засобів є незначним. При розрахунку показників ліквідності, можемо стверджувати, що підприємство досить погано забезпечене ліквідними коштами. В той же час підприємство є фінансово нестійким, має великі проблеми із власними зобов'язаннями. Показники рентабельності свідчать, що протягом всього аналізованого періоду підприємство є збитковим.

Згідно експрес - діагностики, а саме за допомогою коефіцієнта Бівера, підприємство є фінансово нестійким. У цілому можна зробити висновок, що за усіма методиками діагностики протягом трьох аналізованих років ймовірність банкрутства є високою. Тому для підприємства першочерговим має стати знаходження основних причин кризи та шляхів їх усунення з метою подальшого ефективного функціонування.

Заходи антикрикризового управління для будь-якого підприємства мають базуватись на ліквідації основних причин, що призвели до кризи. Щодо ПТ «Листопад», то першочерговим завданням має стати зменшення суми поточних зобов'язань шляхом зменшення дебіторської заборгованості та виконання зобов'язань перед працівниками, бюджетом та органами страхування. Важливо необхідним є вироблення ефективної стратегії погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей (факторинг, взаємозалік та використання комплексу процедур з примусового стягнення заборгованості). Наступним етапом є удосконалення менеджменту підприємства, яке включає різноманітні методи щодо збільшення товарообігу та ефективності роботи персоналу, а також оновлення основних засобів, що можливе за рахунок лізингу. Впровадження даних заходів дозволить ПТ «Листопад» в перші роки зменшити суму збитків, а в подальшому і отримувати прибутки.

ПТ «Листопад» доцільно користуватися факторинговими послугами завдяки яким знизиться ризик неплатежу (а на підприємстві спостерігається значна сума дебіторської заборгованості, а ще гірше - в динаміці за період 2013-2015 рр. сума дебіторської заборгованості постійно зростає), а також скоротиться період розрахунків.

Размещено на Allbest.ru