Місцеві фінанси та бюджетний федералізм

Для фінансового забезпечення соціальної інфраструктури на місцях необхідно законодавчо закріпити за місцевими радами розмір доходів, що мають находити в місцеві бюджети. Питома вага цих доходів має складати 50 - 60% усіх надходжень, зібраних на даній території.

За останні роки питома вага місцевих податків і зборів у загальному фонді місцевих бюджетів постійно скорочується. У більшості розвинених країн світу місцеві податки складають 5 - 30% усіх податкових надходжень. В індустріально розвинених країнах цей рівень ще вищий. Наприклад, місцеві податки в Японії складають 35% доходів органів місцевого самоврядування, у Великобританії - 37%, Німеччині - 46%, у США - 66%, у Франції - 67%.

Формування доходної частини місцевих бюджетів України повинно існувати не тільки у формі різних податків і зборів, а також у формі різних часток відрахувань від податків і зборів. Інакше він суперечить необхідності усунення принципу транзитивності загальнодержавних податків. Право оподаткування і здійснення податкової політики дає можливість різним рівням влади брати свою справедливу частку доходів від економічного розвитку.

Система надання всім рівням влади доступу до однорідних джерел надходжень є аргументом на користь введення сумісних податків - це засіб недопущення залежності конкретних рівнів бюджетної системи від одних потоків надходжень. Іншими словами, місцеві бюджети мають формуватися із власних джерел доходів, а також із частки від загальнодержавних податків.

І головне, перетворення у формуванні доходної частини місцевих бюджетів, а таким чином і у видатковій частині має виявлятися у тому, що регіональні кошти мають розподілятися пропорційно чисельності та структурі наявного населення, величині інших показників, які відображають економічний потенціал регіонів і ступінь його використання (структурні різниці мають бути відповідно враховані).

Функції, пов'язані з наданням суспільних благ, мають бути децентралізовані, особливо коли йдеться про послуги регіонального чи місцевого значення, це дає значний виграш суспільного добробуту за рахунок повнішого врахування потреб громадян, які проживають в окремих територіальних громадах.

Теорія й досвід пропонують, що обов'язки по витратах місцевих органів влади прописати настільки ясно, наскільки можливо, щоб збільшити відповідальність і зменшити дублювання та підвищити ефективність.

Взагалі, завдання центрального уряду повинні зводитись до встановлення стандартів і контролю. А місцеві органи влади повинні базуватися із наданням громадських послуг та удосконаленням інфраструктури.

Подальше реформування міжбюджетних відносин повинне бути націлене саме на оптимізацію доходної частини місцевих бюджетів, ставити в парітетні умови функціонування держави та місцевого самоврядування, а також стати запорукою :

1. Ефективністі внутрішнього ринку. Тобто всі ресурси (капітал, робоча сила, товари та послуги) внутрішнього ринку повинні вільно переміщатися із однієї області до іншої, без перешкод.

2. Національної рівністі. Надати всім місцевим органам влади рівні можливості по мобілізації достаніх фінансових ресурсів до своїх бюджетів. На нашу думку, головним аргументом є те, що потрібно звести до мінімуму перерозподіл фінансових ресурсів, і останній здійснювати виходячи не із наявного доходу, а із потенціалу місцевого самоврядування (перерозподіл фінансових коштів з метою вирівнювання економічного розвитку регіонів має здійснюватися за допомогою стимулювання розвитку економічно стабільних регіонів за рахунок бюджетних коштів, тому що майбутнє держави залежить від наслідків їхньої господарської діяльності. Саме такі регіони спроможні досить швидко дати велику економічну віддачу і, відповідно, сприяти розвитку інших регіонів країни).

3.Ефективнішого адміністрування податків. Завжди є фіксовані витрати на збір податків, але ефективність буде вище тоді, коли центральний уряд надасть місцевим органам влади частку від державних доходів, тим самим зацікавить місцеве самоврядування, щодо формування своєї доходної частини.

4.Чіткості визначень фінансових потреб. Тобто для поповнення бюджетів місцевих органів влади повинні надаватися такі бази оподаткування, які безпосередньо пов'язані із подальшим їх використанням на благо данної місцевості. [2, ст. 25-37]

Таким чином, модель бюджетного федералізму в Україні буде найрезультативнішою за таких умов:

- якщо доходні та видаткові повноваження між рівнями влади буде чітко розмежовано законодавчо;

- якщо рівні влади будуть отримувати адекватні для реалізації своїх повноважень фіскальні ресурси;

- якщо трансферти вирівнювання забезпечуватимуть нівелювання дисбалансів з метою визначених стандартів державних послуг та території всієї держави;

- якщо оцінка фінансової спроможності місцевого самоврядування враховуватиме Закон про соціальні послуги.

Розглядаючи проблеми міжбюджетних відносин, ми повинні докорінно змінити пріоритети: поставити інтереси місцевих бюджетів на перше місце. Це повинно здійснюватися шляхом зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів, які є фінансовою основою місцевого самоврядування і всієї бюджетної системи України. Наповнення місцевих бюджетів можна досягти, використовуючи одночасно всі чи декілька з таких заходів:

1) запровадження додаткової кількості місцевих податків і зборів;

2) надання органам місцевого самоврядування прав щодо введення на власній території додаткових податків та зборів;

3) надання місцевій владі можливості застосування додаткових процентних надбавок до основних ставок загальнодержавних податків та зборів;

4) переведення деяких загальнодержавних податків та зборів до складу місцевих;

5) закріплення за місцевими бюджетами додаткових загальнодержавних податків та зборів;

6) установлення стабільних нормативів відрахувань (декілька років) від загальнодержавних податків і зборів;

7) надходження недоплат щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежах до місцевих бюджетів.

Підсумовуючи скажемо, що удосконалення міжбюджетних відносин як складника системи бюджетного регулювання в частині механізму формування місцевих бюджетів, стало однією з провідних проблем, вирішення якої впливає на добробут кожного громадянина і розвиток економіки регіонів загалом. Тому подальші дослідження цієї проблематики є вкрай актуальними в умовах сьогодення. А забезпечення умов найефективнішого функціонування бюджетного федералізму в Україні - завдання вкрай важливе і для удосконалення моделі міжбюджетних відносин у державі, і для формування реальної фінансової спроможності місцевого самоврядування.

1.4 Зарубіжний досвід фінансового вирівнювання

В зарубіжній практиці склалося кілька основних форм фінансового вирівнювання:

- вертикальне фінансове вирівнювання;

- горизонтальне фінансове вирівнювання;

- вирівнювання доходів місцевих органів влади;

- вирівнювання видатків цих органів влади.

Під методами фінансового вирівнювання розуміють способи його здійснення на основі використання таких інструментів:

- зокрема фондів фінансового вирівнювання;

- загальні та спеціальні трансферти;

внески територій;

- розподілені і передані податки та інші.

Розрізняють також два основні види систем фінансового вирівнювання.

Перша з них базується на тому, що необхідні для фінансового вирівнювання ресурси акумулюються в бюджеті центрального уряду, а потім перерозподіляється на користь окремих територій, які потребують допомоги. Друга система фінансового вирівнювання ґрунтується на засадах самофінансування, тобто необхідні для вирівнювання ресурси акумулюються в спеціальних фондах самими територіями без участі бюджету центрального уряду. Такі системи характерні для горизонтальної форми вирівнювання в окремих країнах. [8, 384 с.]

Звернемося до конкретної практики організації фінансового вирівнювання в окремих країнах.

Швеція: Автори дослідження відзначають, що потреби в комунальних послугах і місцеві умови для їх надання у різних комунах неоднакові. Є залежність між віковою структурою населення і рівнем потреб у послугах. Висока частка дітей дошкільного віку і високий рівень зайнятості населення жіночої статі збільшує потребу в дошкільних закладах. Велика кількість дітей шкільного віку вимагає збільшення місць у школах. Збільшення чисельності громадян похилого віку спричиняє додаткову потребу в закладах для таких людей.

Затрати на комунальні послуги відрізняються також у комунах під впливом географічних та кліматичних умов. Малозаселені райони вимагають більших затрат. Водночас висока густота населення спричиняє додаткові витрати. Усі ці та інші фактори приводять до того, що комуни зобов'язані здійснювати неоднакові витрати.

Водночас комуни мають і неоднакові доходи: одні - більші, інші - менші. Це пов'язано з різною доходною базою, яку вони самостійно оподатковують. Для того, щоб визначити рівень можливостей кожної комуни щодо формування її доходів, шведські економісти використовують кілька показників:

- середньокомунальна податоспроможність;

- податкоспроможність комуни.

Середньокомунальна податкоспроможність розраховується шляхом поділу суми доходів, котрі підлягають комунальному оподаткуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави.

Податкоспроможність окремої комуни визначається шляхом поділу суми доходів в окремій комуні, що підлягає її комунальному оподаткуванню, на кількість жителів цієї комуни.

Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокомунальна, інші - меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі:

- частка населення, яка працює;

- рівень доходів населення;

- вікова структура населення;

- господарська структура;

- структура забудови комуни та ін.

Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливості фінансувати витрати на надання громадських послуг. Отже, з одного боку, в кожній комуні складаються різні обсяги витрат, з іншого - різні можливості щодо фінансування їх. Фінансове вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливості комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Це означає: вирівнюються їхні доходи і видатки. За інших умов, вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окремих комун з усіма негативними наслідками.

Нова система фінансового вирівнювання у Швеції здійснюється виключно за рахунок фінансових ресурсів самих комун, тобто на засадах самофінансування. До цього фінансове вирівнювання здійснювалося за рахунок субсидій із бюджету центрального уряду.

Державні субсидії використовуються для загальної фінансової підтримки місцевого самоврядування, а також для регулювання відносин комун і ландстингів (губерній). Фінансове вирівнювання здійснюється за два етапи.

Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомунальну податкоспроможність по Швеції визначено в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину по країні, що підлягає комунальному оподаткуванню. Комуни, які мають середній дохід на одного жителя менше 100 тис. крон, отримують субсидію. Ті, дохід котрих складає більше 100 тис. крон на одну людину, сплачують внески до фонду субсидій. Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між середньокомунальною податкоспроможністю по Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, перемноженою на чисельність жителів комуни, а також на попередньо встановлену податкову ставку. Цю ставку до 1998 р. визначено в обсязі 95% від середньої комунальної податкової ставки, яка склалася в 1995р. [3]

На другом етапі вирівнюються витрати на більшість видів послуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, котрі враховуються при вирівнюванні витрат, а також фактори, що впливають на рівень цих витрат.Комуни, які мають високі структурні витрати, отримують субсидії. Ті, що мають малі структурні витрати, роблять внески до спільної каси субсидій.

Таблиця 1.5. Сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні витрат, і фактори, що впливають на рівень витрат у Швеції

Сфера діяльності	Фактор
Комуни
1	2
Дитячі дошкільні заклади	Вікова структура, рівень зайнятості батьків, податкоспроможність і густота населення
Заклади з догляду за людьми похилого віку	Вікова структура, співвідношення чоловіків і жінок, професійна структура, рівень спільного проживання, малозаселені райони
Дев'ятирічна школа	Вікова структура, малозаселені райони, рідна мова
Гімназія	Вікова структура, форми проживання (пансіон), вибір програм навчання
Турбота про сім'ю та особистість	Матері-одиначки з дітьми у віці до 15 років, переїзди, іноземні громадяни (за винятком вихідців із країн Північної Європи), громадяни Фінляндії, щільність забудови
Водопостачання і система каналізації	Низька щільність забудови, геологічні особливості
1	2
Вулиці та дороги	Ступінь зносу, зумовлений інтенсивністю дорожнього руху та кліматичними особливостями
Забезпечення зайнятості і розвиток господарства	Безробіття
Затрати на будівництво, утримання та опалення	Індекс, який розраховується на основі зміни витрат
Додаткові витрати малозаселених районів: адміністративно-рятувальна служба тощо	Чисельність населення, його густота, ступінь наявності районів щільного заселення
Зменшення чисельності населення	Скорочення чисельності населення протягом останніх 10 років
Дефіцит населення	Чисельність населення в радіусі ЗО чи 90 км
Додаткові виплати у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами	Очікувані додаткові витрати
Ландстинги
Охорона здоров'я включно з профілактикою	Вікова структура населення, середня тривалість життя, проживання одинаком, малозаселені райони
Вищі навчальні заклади	Кількість зарахованих студентів
Додаткові виплати у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами	Очікувані додаткові витрати
Комуни і ландстинги
Громадський транспорт	Густота населення, один чи кілька адміністративних центрів, розрідженість

Федеративна Республіка Німеччини (ФРН): У цілому, механізм фінансового вирівнювання досить складний. Для акумуляції ресурсів на потреби фінансового вирівнювання створено Федеральний фонд фінансового вирівнювання.

Він формується за рахунок відрахувань частини податку на додану вартість. Механізм розподілу податку на додану вартість у ФРН включає кілька етапів. Спочатку здійснюється його розподіл по вертикалі між федерацією і землями. Критерієм цього розподілу є показник так званої квоти покриття - співвідношення між поточними доходами бюджету федерації й бюджетів земель та їхніми необхідними видатками.Встановлено, що для федерації і земель квота покриття має бути приблизно рівною.

Розподіл податку на додану вартість між федерацією і землями здійснюється на основі договору федерального уряду із землями і закріплюється федеральним законом. Наприкінці 80-х pp. частка земель у розподілі цього податку становила 35 відсоткі%, а федерації, відповідно, - 65%.

У 1993 р. у зв'язку з потребами участі земель у фінансуванні програм розвитку східних земель їм вдалося домогтися від федерального уряду збільшення земельної частки ПДВ до 44 відсотків.

Наступний етап розподілу податку на додану вартість пов'язаний із горизонтальним вирівнюванням фінансового потенціалу різних земель. 75% тієї частини податку на додану вартість, що належить землям, розподіляються між ними пропорційно чисельності населення, а також відповідно до економічної та демографічної ситуації. Інші 25% податку спрямовуються у Фонд фінансового вирівнювання земель. За рахунок коштів цього фонду економічно слабкі землі отримують додаткові субсидії. Критерієм для надання коштів із Фонду вирівнювання є обсяг доходів земель та общин, розміщених на їхніх територіях, на душу населення.

Для надання коштів із Фонду вирівнювання розраховується два показники. Один - фінансові можливості землі. Він є сумою податкових надходжень до бюджету землі плюс 50% надходжень до бюджетів общин, котрі входять до складу цієї землі, від найбільш великих податків. Інший показник - так звані нормативні доходи землі. Він розраховується як сума найбільших податків, що надходять до бюджетів усіх земель і всіх общин (у цілому по ФРН), яку поділено на чисельність населення ФРН і помножено на чисельність кожної окремо взятої землі. Допомогу отримують ті землі, в яких фінансові можливості становлять менше 95% від так званих нормативних доходів землі.

На потреби додаткового фінансового вирівнювання “бідних” земель використовується також два відсотки податку на додану вартість, який надходить до федерального бюджету.

Крім указаного Фонду фінансового вирівнювання, в Німеччині створено Фонд німецької єдності - спеціальну фінансову інституцію для вирівнювання фінансового потенціалу східних земель, котрі входили до складу колишньої Німецької Демократичної Республіки.

Фонд утворено у травні 1990 року. Кошти Фонду формуються за рахунок внесків із федерального бюджету і бюджетів земель та інших джерел. У зв'язку з цим із метою збільшення доходів федерального і земельного бюджетів уряд збільшив окремі податки, запровадив спеціальну надбавку солідарності до прибуткового і корпораційного податків. За рахунок коштів Фонду східні землі отримують систематичну фінансову допомогу на потреби соціально-економічного розвитку. [11, 677 с.]

За 1990 - 1994 роки з Фонду виплачено 160,7 млрд німецьких марок. З них 49,6 млрд - за рахунок бюджету федерації, 16,1 млрд - за рахунок бюджетів земель. 95 млрд марок мобілізовано за рахунок позик на ринку капіталів, що обслуговуються і сплачуються федерацією та старими землями на паритетних засадах.

Японія: Ще одна модель фінансового вирівнювання застосовується в Японії. З цією системою тут створено спеціальну інституцію - Фонд фінансового вирівнювання. Формується вона у складі бюджету центрального уряду. Кошти використовуються для вирівнювання фінансового потенціалу префектур.

З метою визначення територій, які мають право на отримання коштів із Фонду вирівнювання, розраховуються бюджети так званих стандартних територій. Стандартною вважається префектура з чисельністю населення 1,7 млн осіб і площею 6900 км.кв та муніципалітет із такими показниками: 100 тис. осіб і 160 км.кв.

Бюджетна діяльність місцевих органів ділиться на 6 категорій:

- охорона громадського порядку;

- громадські роботи, освіта;

- соціальне забезпечення;

- сприяння ринку зайнятості та розвитку промисловості й економіки.

Для кожної категорії визначається одиниця виміру витрат і загальні витрати. Сума витрат за всіма категоріями діяльності дає показник базових фінансових потреб стандартної території. Базові фінансові потреби стандартної території коригуються на коефіцієнти модифікацій для визначення базових фінансових потреб реальних територіальних органів влади. Використовується ціла система коефіцієнтів модифікацій:

- так звані видові коефіцієнти. Вони розраховуються на основі одиниці витрат на утримання кожної галузі, наприклад, на одного учня середньої та вищої школи, на одного учня академічного, технічного чи сільськогосподарського навчального закладу і т. ін.

- коефіцієнт економії на масштабах. Застосовується, коли розширення обсягів бюджетної діяльності веде до зниження окремих складових витрат.

- коефіцієнт щільності населення. Враховує збільшення видатків залежно від щільності населення.

- спеціальні коефіцієнти, які коригують соціально-економічні, інституційні та інші відмінності окремих територій.

- зонально-кліматичні коефіцієнти. Коригують витрати територій з холодним кліматом.

- демографічні коефіцієнти. Застосовуються для територій з високими темпами зростання чисельності населення.

- буферні коефіцієнти. Передбачають різке зменшення обсягів фінансування в разі падіння показника, що вимірюється, наприклад чисельності населення.

- коефіцієнти бюджетної доходності територій.

Після розрахунку витрат за окремою категорією з урахуванням коефіцієнтів модифікацій визначаються сумарні базові фінансові потреби кожної реальної території.

Базові фінансові потреби, розраховані в такий спосіб, є основою для наділення територій базовими доходами. Префектурам за рахунок Фонду вирівнювання гарантується базовий дохід в обсязі 80 відсотків, а муніципалітетам - в обсязі 75 відсотків від їхніх базових фінансових потреб.

Фонд формується за рахунок відрахувань 32 відсотків надходжень особистого прибуткового податку, податку на прибуток корпорацій та акцизу на алкогольні напої, за рахунок 24 відсотків надходжень податку на товари і послуги, 25 відсотків надходжень від акцизу на тютюнові вироби.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮЖЕТУ М. ЛУЦЬК СТАНОМ НА 10.01.2013 Р.

2.1 Загальна характеристика соціально-економічного стану м. Луцьк

Місто Луцьк є обласним центром Волинської області, яка знаходиться на крайньому північному заході України. Через місто протікає річка Стир. Населення міста Луцька - понад 208 тисяч мешканців. Площа міста - 42 кв. км. Із заходу на схід і з півночі на південь воно розкинулось відповідно на 10 і 15 км. Мінімальна кількість опадів за рік - 309мм, максимальна - 764мм. Клімат - помірно-континентальний. Середньостатистична температура для січня - (-17 С), для липня - (+23 С).

На зламі української історії у 1989 - 91 роках Луцьк першим підняв національний прапор України над міською радою.

Географічне розташування створює необхідні умови для активної міжнародної співпраці з прикордонною Польщею та налагодження добросусідських відносин з іншими країнами близького і далекого зарубіжжя. Луцьк має багаторічний досвід співробітництва з містами-побратимами у сферах розвитку комунікацій, освіти і медицини, транспорту і зв'язку, культури і спорту, екології і торгівлі. З ініціативи міської ради створено банк даних суб'єктів підприємницької діяльності Луцька, зацікавлених у співпраці з іноземними партнерами. Зусилля спрямовуються на створення сприятливого клімату у місті для розвитку ділових контактів із бізнесменами інших держав та для залучення іноземних інвестицій.

Засади організації державної влади в Україні визначено її Конституцією, згідно якої Україна є республікою. Це означає, що носієм суверинітету і єдиним джерелом влади в країні є народ, що здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Гарантом Конституцiї України є Президент України. Державнi iнтереси на територiї Волинської областi, адмiнiстративним осередком якої є мiсто Луцьк, представляє Волинська обласна державна адмiнiстрацiя, примiщення якої розташоване за адресою м. Луцьк, Київський майдан, 9.

Завжди цікаво знати як живуть сусіди. Якщо говорити про сусідні міста, в яких буваємо досить часто, то слід зауважити, що останнім часом формуються певні індивідуальні стратегії розвитку, які базуються на особливостях географічного становища, розвитку промисловості, туризму,торгівлі, а ще - традиціях. Основна мета будь-якої стратегії розвитку - покращення якості життя людей. А один з об'єктивних показників, що відображає її - рівень середньої заробітної плати в місті. Між містами виникає здорова конкуренція в частині туристичної привабливості, а відтак - залучення інвестицій. Вивчити помилки інших, щоб їх не повторювати, запозичити вдалий досвід розвитку, запропонувати власні нові підходи - найкоротший шлях до досягнення мети.

В цьому контексті цікавими є, на мій погляд, наведені нижче показники по м.Луцьк (208.1 тис. населення станом на 01.09.08), м.Рівне (246.8 тис.), м.Тернопіль (216.7 тис.), м.Львів (731,4тис.).

У січні - серпні 2008 року обсяг реалізованої промислової продукції підприємствами міста становить 3480,1 млн. грн., у містах Рівному та Тернополі - 2204,3 млн. грн. та 1185,4 млн. грн. відповідно. Слід відзначити, що за обсягами реалізації продукції Луцьк наближається до показника Львова, який, у свою чергу, становить 5073,9 млн. грн.

Однак зазначу, відставання обсягів будівельних робіт. У Луцьку за січень-вересень їх було виконано лише на 387,9 млн.грн., тоді як у містах Львові та Тернополі на 1401,4 млн.грн. та 458,5 млн.грн. відповідно.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника за січень-серпень становила у Луцьку - 1558 грн., у Рівному - 1561 грн., у Тернополі - 1431 грн. У Львові показник за січень-червень становить 1629 грн.

Майже однаковим є рівень сплати мешканцями за спожиті житлово-комунальні послуги: у м. Луцьку за січень -вересень- 102,1 %, у м. Рівне -102,0%, у м.Тернополі - 99,9 % та у м.Львові - 102,4%.

Протягом зазначеного періоду підприємства та організації міста імпортували товарів на загальну суму 742,9 млн. дол. США, у м. Рівному - на 231,3 млн.дол. США, у містах Тернополі та Львові - 124,1 та 979,3 млн.дол. США відповідно. Експорт товарів становить 160,8 млн.дол. США, у Львові 212,7 млн.дол. США, у Рівному 157,0 млн.дол. США, у Тернополі експортовано товарі всього на загальну суму - 37,9 млн.дол. США.

Висновок - Луцьк демонструє хороші показники не зважаючи на те, що є одним з найменших обласних центрів.

Економіка Луцька у 2011 році продемонструвала як позитивні, так і негативні тенденції розвитку. Існуючий стан справ не дозволяє вести мову про подолання кризових явищ.

Основні особливості економічного розвитку міста були озвучені на засіданні виконавчого комітету Луцької міськради.

Начальник управління економіки Любов Ковпак відзначила, що серед позитивних моментів можна назвати ріст обсягів реалізації промислової продукції на 24% у ціновому вираженні. На 5% зменшилась кількість офіційних безробітних у місті.

Серед негативних моментів варто назвати серйозне зростання негативного сальдо платіжного балансу. У минуому році сальдо було позитивне.

На Луцьк припадає 36% експорту і 54% - імпорту товарів області.

За 9 місяців у економіку вкладено 11 мільйонів доларів. На одного мешканця Луцька це становить 462 долари. По області цей показник значно менший.

Заборгованість по житлово-комунальним послугам становить 41 мільйон гривень, майже половина боргів області.



2.2 Аналіз дохідної частини бюджету м. Луцьк за 2013р.

Згідно із бюджетною класифікацією доходи поділяються на: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та цільові фонди. Щороку доходи міського бюджету змінюються. Дані про доходи бюджету м. Луцьк наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Класифікація доходів бюджету м. Луцьк за основними кодами станом на 01.10.2013р.

Види доходів згідно із бюджетною класифікацією	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Податкові надходження	85095,3	92263,6	96599,9	7168,3	4336,3	8,4	4,6
2.Неподаткові надходження	11545,2	11556,9	10641,1	14,7	(915,8)	0,1	(8,0)
3.Доходи від операцій з капіталом	1956,3	-	2118,2	-	-	-	-
4.Офіційні трансферти	97575,4	96224,5	98605,1	(1350,9)	2380,6	(1,4)	2,4
5.Цільові фонди	4,7	15,6	35,6	10,9	20	231,9	125,2
Сума	196176,9	200060,6	207999,9	3883,7	7939,3	1,9	3,9

З даних наведених в таблиці можна зробити висновок, що відбулися суттєві зміни в структурі доходів за І - ІІІ квартали 2013 року у м. Луцьк. Сума доходів у всіх кварталах помітно зростала, що є позитивним фактором поповнення місцевого бюджету. Так в ІІ кварталі в порівнянні з І-м вони зросли на 1,9%, а вже у ІІІ кварталі порівнянно з ІІ кварталом - на 3,9%. Частку різних видів надходжень до доходів місцевого бюджету можна розглянути на рис. 2.1.

Аналіз податкових надходжень бюджету м. Луцьк за 2013р.

Податкові надходження служать важливою формою перерозподілу валового внутрішнього продукту і забезпечують мобілізацію майже три чверті доходів бюджету України. Вони включають такі податкові надходження: податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості; податки на власність.

Таблиця 2.2 Аналіз податкових надходжень м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Найменування податкових надходжень	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Податок на доходи фіз.осіб 75%	59583,9	66944,7	67206,1	7360,8	261,4	12,3	0,3
2.Реєстраційний збір за проведення держ.реєстрації юрид. та фіз. осіб	32,3	29,1	-	(3,2)	-	(9,9)	-
1	2	3	4	5	6	7	8
3.Податок на прибуток під-в комунальної власності	2967,8	1313,6	1697,7	(1654,2)	384,1	(55,8)	29,2
4.Плата за землю 100%	10216,1	10329,3	10411,3	113,2	82	1,1	0,7
5.Місцеві податки і збори(до введення Подат.код.)	(1,4)	(1,9)	(0,1)	(0,5)	1,8	35,7	(94,8)
6.Місцеві податки і збори	992,6	979,1	957,3	(13,5)	(21,8)	(1,4)	(2,3)
7.Плата за розміщення тимчасово вільних коштів	-	-	-	-	-	-	-
8.Податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки	7,9	11,0	29,3	3,1	18,3	39,2	166,3
9.Єдиний податок	8934,1	8012,9	9044,9	(921,2)	1032	(10,4)	12,8
10.Податок з власників транспортних засобів 70%	(1,1)	0,4	(4,4)	1,5	(4,8)	(136,3)	(1200)
11.Збір за першу реєстрацію транспортного засобу 70%	2254,7	4519,2	7173,6	2264,5	2654,4	100,4	58,7
12.Збір за провадження торг.діяльн. нафтопродуктвми на АЗС	58,6	47,8	41,3	(10,8)	(6,5)	(18,5)	(13,6)
13.Екологічний податок 33,5%	49,8	78,4	42,9	28,6	(35,5)	57,4	(45,3)
Сума	85095,3	92263,6	96599,9	7168,3	4336,3	8,4	4,6

З вище наведених даних можна зробити висновок, що податок на доходи фізичних осіб у Луцьку впродовж І - ІІІ квартала 2013 року збільшувались. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних та фізичних осіб у ІІ кварталі порівняно з І зменшились на 9,9% або на суму 3,2 тис.грн. Місцеві податки і збори протягом усіх трьох кварталів зменшуються. Податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки моє тенденцію до зростання впродовж трьох кварталів. Єдиний податок у ІІІ кварталі зріс на 12,8% порівняно із ІІ-м. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу поступово зростав, а збір за провадження торг.діяльн. нафтопродуктвми на АЗС помітно зменшувався протягом усіх періодів.

Суми податкових надходжень чітко показані на рис. 2.2.

Аналіз неподаткових надходжень бюджету м.Луцьк за 2013 рік

Важливим дохідним джерелом бюджету є неподаткові надходження, які становлять близько третини від загальної суми бюджету. Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкової системи, досить широкий. Сюди включають: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу.

Таблиця 2.3 Структура неподаткових надходжень м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Найменування неподаткових надходжень	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Державне мито	108,5	29,3	37,5	(79,2)	8,2	(73,0)	27,9
2.Частина чистого прибутку комун. під-в	2,2	26,8	28,2	24,6	1,4	21,8	5,2
3.Штрафні санкції за порушення закон-ва про патентування	(0,1)	-	-	-	-	-	-
4.Адміністративні штрафи та інші санкції	27,5	23,3	17,9	(4,2)	(5,4)	(15,3)	(23,2)
5.Надходження від орендної плати за комун майном	335,8	685,7	559,2	349,9	(126,5)	104,2	(18,5)
6.Інші надходження	492,6	706,6	732,5	214	25,9	43,4	36,6
7.Грош. стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законод. Про охорону навк.серед.	0,1	0,2	1,2	0,1	1	100	500
8.Відсотки за корист. Довгост. Кред.,що надається молодим сім'ям на б-во та придбаня житла	4,6	2,4	1,8	(2,2)	(0,6)	(47,8)	(25)
9.Спецфонди бюджетних установ - платні послуги	6092,4	5881,0	4725,9	(211,4)	(1155,1)	(3,5)	(19,6)
10.Спецфонди бюджетних установ - гранти, дарунки	4481,6	4201,6	4536,9	(280)	335,3	(6,2)	8
Сума	11545,2	11556,9	10641,1	11,7	(915,8)	0,1	(8)

З даних наведених в таблиці можна зробити наступні висновки. Відбулися зміни в структурі неподаткових надходжень за І - ІІІ квартали у м.Луцьк. Частина чистого прибутку комунальних підприємств з кожним кварталом поступово збільшувалась. Так, наприклад у ІІ кварталі порівняно з І вони зросли на 21,8%, а в ІІІ-му порівняно з першим на 5,2%. А от державне мито в ІІ кварталі порівняно з І кварталом різько зменшились аж на 73%, а вже у ІІІ кварталі порівняно з ІІ кварталом вони зросли на 27,9%. Отже, можна сміливо сказати, що сума неподаткових надходжень у ІІ кварталі порівняно з І кварталом суттєво не змінилась - вони збільшились лише на 1%. А от в ІІІ кварталі в порівнянні з ІІ кварталом спостерігається чітке зменшення неподаткових надходжень до місцевого бюджету, вони зменшились на 8%.

Сума неподаткових надходжень по кожному кварталі зображено на рис. 2.3 станом на 01.10.2013 року.

Аналіз доходів від операцій з капіталом бюджету м. Луцьк за 2013 рік

Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів, землі та нематеріальних активів. Вони включають: надходження від продажу основного капіталу та надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

Таблиця 2.4 Аналіз доходів від операцій з капіталом м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Найменування доходів від операцій з капіталом	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Надходження коштів з рахунків виробничих фондів	-	-	-	-	-	-	-
2.Надходження від продажу безхазяйного майна	-	-	2,0	-	-	-	-
3.Надходження коштів від Державного фонду дорог. металів	-	0,3	0,2	-	(0,1)	-	(33,3)
4.Надходження від відчуження майна комунальної власності	535,8	-	710,1	-	-	-	-
5.Надходження від продажу землі	1420,5	-	1405,9	-	-	-	-
Сума	1956,3	0,3	2118,2	(1956)	2117,9	(99,98)	705966,7

З даних наведеної таблиці можна зробити висновок, що надходження коштів від Державного фонду дорог. металів у ІІІ кварталі порівняно з ІІ-м зменшився на 0,1 тис. грн. або на 33,3%. Доходи від операцій з капіталом у ІІ кварталі порівняно з І-м помітно зменшились, на 1956 тис. грн., а у ІІІ кварталі порівняно з ІІ-м стрімко зросли на 2117,9 тис. грн.

Аналіз офіційних трансфертів бюджету м. Луцьк у 2013 році

Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК , органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Офіційні трансферти включають невідплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління , недержавних джерел або міжнародних організацій. Офіційні трансферти можуть надходити: від органів державного управління; урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій; з іншої частини бюджету.

Таблиця 2.5 Аналіз офіційних трансфертів м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Види офіційних трансфертів	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Дотації	28176,9	30493,7	29931,8	2316,8	(561,9)	8,2	(1,8)
2.Субвенції	69398,5	65730,8	68673,3	(3667,7)	2942,5	(5,3)	4,5
Сума	97575,4	96224,5	98605,1	(1350,9)	2380,6	(1,4)	2,5

З даних наведених в таблиці можна зробити такий висновок, що у м.Луцьк станом на 01.10.2013 р. не спостерігалось постійного зростання місцевого бюджету за офіційними трансфертами. Оскільки в ІІ кварталі сума трансфертів зменшилась на 1350,9 тис. грн. у порівняні з І кварталом, а вже у ІІІ кварталі вони зросли на 2380,6 тис. грн. в порівнянні з ІІ кварталом і на 1029,7 тис. грн. у порівнянні з І кварталом. 1029,7 тис. грн.

На рисунках зображено сума офіційних трансфертів по кожному кварталу окремо взятому та сума дотацій і субвенцій взятих вцілому за три квартали. На рис. 2.5. чітко видно, що субвенції (203802,6 тис.грн.) займають значно більшу частку в доходах від офіційних трансфертів ніж дотації (88602,4 тис.грн.).

Аналіз цільових фондів бюджету м. Луцьк у 2013 році

Державний цільовий фонд - форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів , залучених державою для фінансування суспільних потреб із визначених джерел, які мають цільові призначення. Цільовими фондами у м. Нововолинську є фонди коштів, утворених поза державним та місцевими бюджетами та призначені для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення у випадку безробіття, охорону здоров'я та медичну допомогу. Кошти що надходять до цільових фондів, переважно спрямовані на проведення соціальної політики держави. Цільові фонди створюються з метою залучення додаткових джерел для фінансування державних програм.

Таблиця 2.6 Аналіз цільових фондів м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Види цільових фондів	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1.Цільові фонди, утворені органами місцевої влади	4,7	15,6	35,6	10,9	20	221,9	128,2
Сума	4,7	15,6	35,6	10,2	20	221,9	128,2

За даними таблиці можна сказати що доходи від цільових коштів по м.Луцьк значно зросли у розрізі кожного квартала, а саме:

- у ІІ кварталі вони зросли на 10,9 тис. грн. в порівнянні з І кварталом або на 221,9% ;

- у ІІІ кварталі порівняно з ІІ кварталом, доходи від цільових фондів зросли на 20 тис. грн. або на 128,2% , а це значить, що на 657,4% у порівняні з І кварталом.

Аналіз доходів бюджету за загальним і спеціальним фондами у м. Луцьк

Проаналізуємо частку кожного (спеціального і загального) з фондів у структурі доходів міста Луцьк за 2013р., отримані даніні запишемо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Аналіз структури доходів м.Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Наймену Вання Квартал	Загальний фонд	Спеціальний фонд	Сума	% загального фонду	% спеціального фонду
І квартал	168482,7	27694,2	196176,9	85,9	14,1
ІІ квартал	173561,4	26499,2	200060,6	86,8	13,2
ІІІ квартал	175614,9	32385,0	207999,9	84,4	15,6

З даних таблиці 2.7, видно, що в І - ІІ кварталах частка загального фонду зменшилась на 1,5%, відповідно до цього частка спеціального фонду збільшилась на 1,5 %.

На рис. 2.6. можна побачити загальну частку загального та спеціального фондів у структурі доходів бюджету по м. Луцьк станом на 01.10.2013 року.



2.3 Аналіз видаткової частини бюджету міста Луцьк станом на 10.01.2013 року

Видатки місцевих бюджетів відображають ті самі соціально-економічні відносини, що й видатки Державного бюджету, але на місцевому рівні й з урахуванням регіональних особливостей.

Видатки місцевих бюджетів базуються на тих самих законодавчих актах, що і доходи місцевих бюджетів. Так, ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачає поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини - видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень органами місцевого самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Починаючи з 2000 р. у видатковій частині передбачено два фонди - загальний фонд та спеціальний фонд, їх призначення аналогічне відповідним фондам у Державному бюджеті.

Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації згідно з цілями і обсягах, що затверджуються відповідними радами. Сільські, селищні, міські, районні ради у містах (у разі їх створення) та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Проаналізуємо виконання видатків місцевого бюджету на державне управління станом на 01.10.2013 року. Проаналізовані результати запишемо у таблиці 2.8.



Таблиця 2.8 Аналіз видатків на державне управління м. Луцьк станом на 01.10.2013 р.

Видатки на державне управління	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	Відхилення
				Абсолютні (тис.грн.)	Відносні (%)
				І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.	І кв. - ІІ кв.	ІІ кв. - ІІІ кв.
1	2	3	4	5	6	7	8
1.Органи місцевого самоврядування	4220,2	4124,2	4422,7	(96)	299	(2)	7
2.Органи управління комунальним майном	3315,9	3249,2	3029,7	(67)	(220)	(2)	(7)
3.Обслуговування боргу	503,9	740,6	396,5	237	(344)	47	(46)
4.Інша субвенція “Проведення виборів”	682,1	-	-	-	-	-	-
Сума	8722	8114	7849	(608)	(265)	(7)	(3)

Отже, з даних наведених в таблиці 2.8. можна побачити структуру видатків, які направлялись з місцевого бюджету Луцька на державне управління. В таблиці чітко видно що видатки на управління з кожним кварталом зменшувались. Так в ІІ кварталі порівняно з І кварталом вони зменшились аж на 7 відсотків, або на 608 тис. грн. В ІІІ кварталі порівняно з ІІ кварталом видатки на державне управління зменшились на 3 відсотки, або на 265 тис. грн.

Проаналізуємо окремі ланки видатків на фінансування державного управління в м. Луцьк:

1) видатки на органи місцевого самоврядування в ІІ кварталі порівняно з І кварталом зменшились на 96 тис. грн.,або на 2%. У ІІІ кварталі в порівнянні з ІІ кварталом вони вже зросли на 299 тис. грн., або на 7%;

2) видатки на органи управління комунальним майном постійно зменшувались. Так в ІІ кварталі в прівнянні з І кварталом - 2%, а у ІІІ кварталі порівняно з ІІ кварталом - на 7%;

3) видатки на обслуговування боргу в ІІ кварталі зросли на 47% порівняно з І кварталом, а в ІІІ кварталі вони уже зменшились на 46% у порівнянні з ІІ кварталом;

4) видатків на іншу субвенцію “Проведення виборів” було виділено у І кварталі 682,1 тис. грн., а в ІІ і ІІІ кварталів не було виділено взагалі.

На рис. 2.7 можна чітко побачити тенденцію зменшення структури видатків, які направлялись з місцевого бюджету Луцька на державне управління.

Отже з вище проведених аналізів можна зробити такий висновок: головна проблема, яка сьогодні стоїть перед суспільством, - стабілізація економіки і забезпечення її зростання. Однак без виділення відповідних коштів її неможливо розв'язати. В умовах обмеженості фінансових ресурсів держава повинна раціонально та ефективно використовувати державні кошти. У цілому система видатків бюджету повинна забезпечувати надійне функціонування держави і сприяти економічному зростанню, що досягається за рахунок раціональної структури видатків.

2.4 Аналіз виконання бюджету міста Луцька станом на 10.01.2013 р.

Аналіз виконання дохідної частини бюджету міста Луцька зображено у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Виконання дохідної частини бюджету м. Луцьк станом на 10.01.2013р.

	Планові показники станом на 01.10.13р	фактичн показники станом на 01.10.13р.	% виконання
Загальний фонд	558946,2	517659	92,6
Спеціальний фонд	86109,9	86578	100,5
Сума	645056,1	604237	93,7

Станом на 01.10.2013 року дохідна частина бюджету міста Луцька була недовиконана на 6,3%. Це спричинено недовиконанням доходів місцевого бюджету в загальному фонді, воно склало 92,6%. А от доходи бюджету спеціального фонду було перевиконано на 0,5%.

Виконання видаткової частини бюджету міста Луцька зображено нвтаблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Виконання видаткової частини бюджету міста Луцька

<...

	Планові показники станом на 01.10.13р	фактичн показники станом на 01.10.13р.	% виконання
Органи місцевого самоврядування	11465,2	12767,0	111,4
Органи управління комунальним майном	12371,1	9595,0	77,6
Обслуговування боргу	1641,6	1641,0	100
Інша субвенція “Проведення виборів”	705,2	682,1	96,7
Сума	26183

Подобные документы

• Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

  Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку території. Оцінка процесу складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів. Аналіз формування доходів зведеного бюджету. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій.
  
  дипломная работа [542,1 K], добавлен 12.05.2012
  

• Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

  Розподіл видаткових повноважень між рівнями влади, а також доходів між ланками бюджетної системи, принципи та нормативно-правове обґрунтування даних процесів. Моделі бюджетного вирівнювання, їх ефективність. Міжнародний досвід міжбюджетних відносин.
  
  презентация [4,3 M], добавлен 10.02.2014
  

• Місцеві бюджети та бюджетний процес на локальному рівні

  Місцеві бюджети як складова частина місцевих фінансів. Аналіз формування і виконання доходної частини локальних бюджетів та аналіз видаткової частини місцевих бюджетів. Практика міжбюджетних відносин в Україні та проблеми фіскального федералізму.
  
  дипломная работа [374,7 K], добавлен 08.05.2009
  

• Основні напрямки вдосконалення системи видатків місцевих бюджетів

  Сутність видатків місцевих бюджетів, їх характеристика та класифікація. Їх роль і значення у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону. Зарубіжний досвід їх формування. Аналіз видаткової частини місцевих і обласного бюджетів Вінницької області.
  
  курсовая работа [385,9 K], добавлен 23.08.2015
  

• Взаємозв’язок місцевих і державних фінансів

  Державні фінанси: значення, призначення та шляхи утворення державних фінансів. Місцеві фінанси. Порядок надбання місцевих фінансів, їх цільове призначення, шляхи розподілу. Взаємозв’язок місцевих і державних фінансів в українській державі.
  
  творческая работа [53,2 K], добавлен 05.11.2007
  

• Трактування терміну "Місцеві фінанси"

  Джерела доходів місцевих бюджетів. Місцеві фінанси як система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих. Функції місцевих фінансів.
  
  контрольная работа [20,7 K], добавлен 12.10.2015
  

• Місцеві фінанси

  Поняття та сутність "місцевих фінансів", їх складові частини, стадії становлення. Напрями нецільового використання бюджетних коштів. Розподіл обсягу перевиконання річного плану надходжень загальнодержавних податків. Обрахунок фактичних обсягів дотації.
  
  контрольная работа [40,1 K], добавлен 08.04.2014
  

• Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки

  Проблеми організації міжбюджетних відносин. Становлення й розвиток української системи міжбюджетних відносин, розробка заходів її вдосконалення. Розмежування податків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, механізми фінансового вирівнювання.
  
  автореферат [92,3 K], добавлен 06.07.2009
  

• Місцеві фінанси

  Роль місцевих фінансів в економічній системі держави. Інститут самостійних місцевих бюджетів. Формування позабюджетних, валютних і інших цільових фондів місцевих органів влади. Інститут комунальної власності у системі місцевих фінансів, основи управління.
  
  курс лекций [110,8 K], добавлен 01.05.2011
  

• Особливості організації фінансів підприємств в сучасних умовах

  Значення прогнозування фінансового стану для ефективної діяльності підприємства. Взаємозв’язок фінансового і виробничого планування. Врахування фактора часу в надходженні фінансових ресурсів. Аналіз техніко-економічних показників лісового господарства.
  
  курсовая работа [81,9 K], добавлен 18.01.2011
  

• Місцеві фінанси

  Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної та соціальної інфраструктури. Етапи розвитку, доходи та видатки, а також роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України. Управління фінансами та фінансовий контроль на місцевому рівні.
  
  учебное пособие [693,9 K], добавлен 11.11.2009
  

• Місцеві фінанси

  Місцеві фінанси як складова публічних фінансів, їх особливості. Принципи формування місцевих бюджетів України. Формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів. Фінансування видатків з бюджету столиці України м. Києва.
  
  контрольная работа [46,1 K], добавлен 19.04.2013
  

• Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства друкарної галузі

  Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.
  
  дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010
  

• Економічна сутність і структура державних фінансів

  Теоретичні засади розвитку державних фінансів, характеристика їх складових частин та роль у розвитку економіки. Інституційно-правове забезпечення державних фінансів, стан податкової системи, характеристика розвитку бюджетних та позабюджетних фондів.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 19.09.2011
  

• Місцеві фінанси України

  Фінанси підприємств місцевого і комунального господарства. Управління місцевими фінансами. Місцеві бюджети, структура і склад. Принципи бюджетного устрою в Україні. Права та обов’язки місцевих органів самоврядування щодо формування місцевих бюджетів.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 06.05.2012
  

• Механізм формування доходної частини місцевих бюджетів

  Принципи формування місцевих бюджетів. Власні доходні джерела органів місцевого самоврядування. Передані загальнодержавні доходи. Бюджетні трансферти, як один з основних засобів фінансового вирівнювання місцевих бюджетів.
  
  дипломная работа [68,1 K], добавлен 13.04.2007
  

• Дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансового стану підприємства та шляхів його покращення в умовах економічної кризи

  Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.
  
  дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013
  

• Роль фінансів в економічному розвитку країни

  Фінанси як суб'єкт і об'єкт управління. Організаційна структура управління фінансами. Фінансове планування - складова частина фінансового механізму. Оперативне фінансове планування. Практичне втілення планів та контроль за їх виконанням.
  
  реферат [27,5 K], добавлен 25.04.2002
  

• Фінансові ресурси місцевого самоврядування

  Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної і соціальної інфраструктури. Бюджети – визначальна ланка фінансових ресурсів місцевого самоврядування: регіональні цільові фонди, фінанси ЖКГ; управління і контроль, зарубіжний досвід.
  
  курс лекций [454,0 K], добавлен 21.11.2010
  

• Фінанси, гроші та кредити

  Сутність, функції та роль фінансів, структура фінансової системи. Державні фінанси як інструмент регулювання економіки. Функції податків та методи їх встановлення. Бюджетний устрій і бюджетна система України. Сутність і призначення страхового ринку.
  
  учебное пособие [19,6 M], добавлен 30.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам