Проблеми та шляхи удосконалення податкової системи України

Джерелами формування доходної частини державних цільових фондів є:

- обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб;

- доходи від інвестування власних коштів;

- добровільні внески, спонсорська допомога;

- бюджетне фінансування.

В Україні державні цільові фонди діляться на дві групи: загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні цільові фонди створюються на загальнодержавному рівні з метою фінансування державних програм. Місцеві фонди формуються місцевими органами самоврядування для забезпечення регіональних програм.

Загальнодержавні цільові фонди поділяються на дві групи: постійні і тимчасові. Створення постійних фондів пов'язане з виділенням окремих функцій держави. Зокрема, в реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. До постійних загальнодержавних цільових фондів відносять: пенсійний фонд, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання поставлених завдань. До тимчасових фондів відносять: фонд охорони навколишнього природного середовища, фонд охорони праці.

Отже, джерела формування коштів державних цільових фондів можуть мати як стабільний, так і тимчасовий характер.

За критерієм відносин із державним бюджетом державні цільові фонди поділяються на бюджетні й позабюджетні. Бюджетні - це фонди, які входять до складу державного бюджету, фінансування видатків яких здійснюється за рахунок коштів, як загального, так і спеціального фондів державного бюджету. До бюджетних фондів України відносяться: інноваційний фонд, фонд охорони навколишнього природного середовища, фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, спеціальний фонд безпеки авіації, фонд соціального захисту інвалідів, державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях, фонд розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства тощо. Формування цільових фондів у структурі Державного бюджету України закріплено Бюджетним кодексом України. Передбачено, що Кабінет Міністрів України разом із проектом державного бюджету на наступний рік подає проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які утворюються за рахунок обов'язкових платежів (податків та зборів) виходячи з потреб конкретних галузей економіки та соціальної сфери.

Позабюджетні цільові фонди: пенсійний фонд, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонд гарантування вкладів фізичних осіб, державний позабюджетний фонд приватизації тощо.

Загальнодержавні фонди цільового призначення. їх роль і класифікація

Україна розпочала перебудову загальнодержавних фондів цільового призначення починаючи з 2000 року, оскільки зазначені фонди відіграють важливу роль у наданні соціальних послуг та матеріального забезпечення громадян у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, безробіття з незалежних від громадянина обставин, старості, інших причин, передбачених законодавством. Кошти фондів формуються за рахунок сплати страхових внесків працедавцями, найманими працівниками, а також з інших джерел, визначених законодавством.Відповідно до чинного законодавства у системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, вона бере на себе зобов'язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими - працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.

Головним джерелом фінансових витрат цих фондів є платежі роботодавців та найманих працівників - застрахованих осіб. Ці платежі здійснюються одночасно обома сторонами, крім випадків, куди відрахування здійснюють лише роботодавці.

Аналіз джерел фінансових заходів соціальної спрямованості показує, що основна частина витрат припадає на роботодавців - 92 % і значно менше на працівників - 8 %. В більшості країн світу внески роботодавців і найманих працівників в загальнодержавні фонди цільового призначення об'єднують в єдиний соціальний податок. Але таке об'єднання, за думкою більшості економістів в умовах українських реалій є передчасним, оскільки соціальний податок для найманих працівників є одним з прямих податків на їх заробітну плату, натомість внески роботодавців являються непрямими податками, оскільки їх дозволено відносити на валові витрати підприємства.

Співвідношення між ставками податків на роботодавців і найманих працівників в розвинених країнах наступне: у Франції - податок на роботодавців перевищує податок з найманих працівників в 3 рази, в Іспанії -- в 5 разів, в Італії -- в 4 рази, в Швеції соціальний податок з робітників обчислюється лише з осіб вільних професій (наймані працівники звільнені від цього податку). Протилежна ситуація спостерігається в Австралії та Данії, де соціальний податок на роботодавців не існує, його сплачують лише наймані працівники.

В Україні сумарний страховий тариф для роботодавців і найманих працівників з усіх видів страхування становить близько 40 % фонду оплати праці. Це означає, що з кожної гривні фонду оплати праці роботодавець сплачує понад 40 копійок соціального податку. Таке податкове навантаження змушує роботодавців частину заробітної плати платити у "конвертах", з так званої "чорної каси" та не створює стимулів до збільшення заробітної плати.

На сьогодні в Україні систему загальнообов'язкового державного соціального страхування представляють Пенсійний фонд, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Фонди створювались і діють як незалежні, самоврядні організації і функціонують відокремленого один від одного. Така відокремленість певним чином перешкоджає формуванню та реалізації цілісної політики, адже кожний фонд намагається відстояти власні інтереси як щодо встановлення розміру внесків, так і щодо кола платників та соціальних послуг.

Крім того, ізольоване існування фондів призводить до дублювання однакових функцій: нині фонди самостійно ведуть реєстрацію та облік платників внесків і застрахованих осіб, збирають внески, контролюють своєчасність та повноту їхньої сплати, призначення та виплату страхової соціальної допомоги чи надання послуг. Звіти подаються лише на паперових носіях, а не в електронному вигляді. Усе це призводить до неефективного витрачання страхових коштів і додаткового організаційно-адміністративного навантаження на платників внесків.

Основними напрямами реформування у спрощенні системи формування фондів загальнообов'язкового соціального страхування мають бути:

- передача функцій збирання всіх соціальних внесків до єдиного уповноваженого

органу;

перехід до електронної системи подання звітів; - об'єднання всіх соціальних внесків у єдиний соціальний податок;

поступовий перерозподіл обсягів соціальних внесків від роботодавців до працівників;

перегляд величини ефективної ставки з метою її зниження і з урахуванням економічної, демографічної ситуації та пріоритетів подальшого соціально-економічного розвитку.

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ ГАЛБУД

Публічне акціонерне товариство фірма “Галбуд” є юридичною особою приватного права (господарським товариством) за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України.

Акціонерне товариство фiрма "Галбуд" засноване зборами акцiонерiв 18 травня 1995 року шляхом корпоратизацiї вiдповiдно до рiшення Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" вiд 30 травня 1994 року шляхом перетворення державного пiдприємства будiвельно-монтажної фірми "Галбуд" у вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до указу президента України "Про корпоратизацію підприємств" вiд 16 червня 1993 року 210/93. Публічне акціонерне товариство фірма “Галбуд” не має дочiрнiх пiдприємств.

Публічне акціонерне товариство фірма “Галбуд”(ідентифікаційний код 01272203) є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства фірми “Галбуд”( ідентифікаційний код 01272203) відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”.

Пiдприємство веде оперативний та бухгалтерський облiк результатiв своєї роботи, веде статистичну звiтнiсть вiдповiдно до чинного законодавства України та подає її у встановленому порядку та обсязi до органiв державної статистики, та iншi державнi органи визначенi законодавством України.

Предметом дiяльностi є будiвельнi, ремонтнi послуги, на що у фiрми є виданi спецiальнi дозволи-лiцензiї (рис. 2.1) Лiцензiя на право здiйснення будiвельно-монтажних робiт серiї АВ №590403 видана 03.10.2011 року термiном дiї до 10.03.2016 року. Бухгалтерський облiк господарських операцiй ведеться за журнально-ордерною формою рахiвництва у вiдповiдностi до ЗУ "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1999 року №996 з врахуванням змiн та доповнень. Записи в регiстрах бухгалтерського облiку проводяться на пiдставi первинних документiв, якi фiксують факт здiйснення господарських операцiй. Стан синтетичного та аналiтичного облiку, первинних документiв вiдповiдає вимогам чинного законодавства, дiючим на момент здiйснення фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства. У 2011 роцi на пiдприємствi ВАТ Фiрма "Галбуд" вiдбувались змiни керiвних органiв, генеральним директором обрано Кирика Юрiя Володимировича.

В таблиці 2.1 наведено перелік основних постачальників ПАТ фiрма "Галбуд" за період 2012 року

Таблиця 3 Постачальники ПАТ фiрма "Галбуд" та розрахунки за 2012 рiк

№	Постачальники ПАТ фiрмi "Галбуд"	Розрахунки за 2012 рiк, тис. грн.	Питома вага, %
1.	ТзОВ "Керамбуд"	2482,0	22,9
2.	ТзОВ "Техметал"	958,1	8,8
3.	ТзОВ "50х50"	1947,0	18,0
4.	ТзОВ "Фервей"	114,4	1,1
5.	ТзОВ "Бетонiкс"	518,6	4,8
6.	ТзОВ фiрма "Гранполiс-Плюс"	129,7	1,2
7.	ТзОВ "Львiв бетон"	83,4	0,8
8.	ТзОВ "Львiввiконбуд"	368,4	3,4
9.	ТзОВ "Метал Холдин Львiв"	2425,6	22,4
10.	ТзОВ "Молоток"	99,6	0,9
11.	ТзОВ "Оператор"	368,8	3,4
12.	ПАТ "ЛЗЗБВ-2"	474,7	4,4
13.	ПАТ "Миколаїв цемент"	540,9	5,0
14.	ПАФ "Промiнь"	185,2	1,7
15.	ТзОВ "IММ"	144,0	1,3
Разом	10840,4	100,0

За 2012 рік всього було придбано основних засобiв на суму 41666,67 тис. грн. Протягом звiтного перiоду до ПАТ фiрма "Галбуд" надiйшли наступнi основнi засоби:

Д Бензопила -2916,67 тис. грн.,

Д Мiкроавтобус Мерседес -29166,67 тис. грн.,

Д Годинник -9583,33 тис. грн.

Примітка:

1	-	ТзОВ "Керамбуд"	9	-	ТзОВ "Метал Холдин Львiв"
2	-	ТзОВ "Техметал"	10	-	ТзОВ "Молоток"
3	-	ТзОВ "50х50"	11	-	ТзОВ "Оператор"
4	-	ТзОВ "Фервей"	12	-	ПАТ "ЛЗЗБВ-2"
5	-	ТзОВ "Бетонiкс"	13	-	ПАТ "Миколаїв цемент"
6	-	ТзОВ фiрма "Гранполiс-Плюс"	14	-	ПАФ "Промiнь"
7	-	ТзОВ "Львiв бетон"	15	-	ТзОВ "IММ"
8	-	ТзОВ "Львiввiконбуд"

Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними затратами на їх придбання. Нарахування амортизацiї проводиться у вiдповiдностi з українським податковим законодавством. Облiк товарно-матерiальних цiнностей ведеться за облiковими цiнами в розрiзi видiв. Готова продукцiя облiковується за фактичною собiвартiстю. Основнi засоби ПАТ фiрма "Галбуд" знаходяться в задовiльному станi. Оренда основних засобiв не здiйснюється, також в звiтному перiодi не було значних правочинiв ПАТ фiрма "Галбуд" щодо основних засобiв. Виробничi потужностi в цiлому задовiльняють потреби пiдприємства, ступiнь використання обладнання в середньому складає 30-60 вiдсоткiв. Спосiб утримання активiв полягає в тому, що вартiсть активiв вiдображається в балансi пiдприємства. Мiсцезнаходження основних засобiв вiдповiдає фактичнiй адресi пiдприємства. На думку ПАТ фiрма "Галбуд" екологiчнi питання не позначаються на використаннi активiв пiдприємства. На даний час Товариство не має планiв щодо капiтального будiвництва, розширення або удосконалення основних засобiв, так як такi плани потребують значних грошових вкладень та залучення кредитних ресурсiв, вартiсть яких є високою. оподаткування вартість цільовий фонд

Дiяльнiсть товариства фiнансується за рахунок власних коштiв та коштiв iнвесторiв. Джерела фiнансування об'єктiв: - фонд фiнансування будiвництва

Публічне акціонерне товариство створюється з метою здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності в інтересах суспільства, виконання робіт по замовленнях і контрактах, одержання прибутку та задоволення на цій основі економічних та соціальних потреб акціонерів та членів трудового колективу.

· будівництво об'єктів житлового, соціально-побутового, комунального, промислового, сільськогосподарського та іншого призначення;

· усі види будівельно-монтажних робіт, спеціально-монтажних робіт, електромонтажних та слаботочних робіт, гідроспецробіт, хімзахисту, благоустрою і озеленення;

· виконання ремонтно-будівельних робіт;

· розробка кар'єрів піску, гравію, щебню та інших матеріальних ресурсів;

· транспортування механізмів, матеріалів та людей на будівельні об'єкти та бази власним транспортом і транспортом інших організацій;

· виготовлення та реалізація промислової продукції (будівельні матеріали, конструкції, деталі та інше) і вдосконалення технології їх виробництва;

· пошукові, проектно-конструкторські та науково-дослідні роботи;

· проведення лабораторних випробувань та досліджень в галузі будівництва;

· провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (інжинірінгові роботи,генерального підрядника у будівництві,технічного нагляду за будівництвом)

Аналiз показникiв фiнансового стану проведено на пiдставi даних Балансу станом на 31.12.2012 року, звiту про фiнансовi результати за 2012 рiк. Розрахунок показникiв наведено в таблицi:

Таблиця 4 Розрахунок показникiв фiнансового стану ПАТ фiрма "Галбуд"

Показники	Порядок розрахунку	На початок 2012 р	На кiнець 2012 р.	Нормативнi значення
Коефiцiєнт покриття	Р.260+270/р.430+620+630(Ф1)	0,92	1,0	Бiльше 1
Коефiцiєнт загальної лiквiдностi	Р.160+170+180+210+250/620(ф1)	0,89	1,06	0,6-0,8
Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi	Р.240/620 (ф.1)	0,001	0,003	0,25-0,5
Коефiцiєнт оборотностi оборотних засобів	р.035 ф2/р.260+270 ф1	0,71	0,44	До зменшення
Коефiцiєнт забезпечення власними оборотними засобами	р.380-(080-050)/260+270 (ф1)	-0,08	-0,06	До збiльшення
Коефiцiєнт оборотностi дебiторської заборгованостi	р.035(ф2)/р.160+170+180++210 (ф1)	6,34	7,98	До збiльшення
Коефiцiєнт оборотностi кредиторської заборгованостi	Р.0.35(ф2)/620(ф1)	0,66	0,45	До зменшення
Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi	II р.активу балансу/Iр.пасиву балансу	36,46	20,62	0,25-0,5
Коефiцiєнт фiнансової незалежностi	Iр.пасиву балансу/I+II+IIIр.активу балансу	0,02	0,05	0,5-1
Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування)	р.480+620/р.380	39,5	20,6	0,5-0,1

Коефiцiєнт загальної лiквiдностi характеризує достатнiсть обiгових коштiв для погашення боргiв протягом року. Критичне значення показника - 1,0, при значеннi показника менше 1,0 пiдприємство має нелiквiдний баланс. У ПАТ фiрма "Галбуд" на кiнець 2012 року достатньо власних ресурсiв для погашення зобов`язань протягом року. В межах норми знаходиться показник загальної лiквiдностi. Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi характеризує готовнiсть пiдприємства лiквiдувати короткотермiнову заборгованiсть. Зазначений показник свiдчить про те, що борги ПАТ "Галбуд" можуть бути не погашенi. Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi (незалежностi,автономiї) характеризує можливiсть пiдприємства виконати зовнiшнi зобов`язання за рахунок власних коштiв та його незалежнiсть вiд позикових джерел. При нормальнiй дiяльностi пiдприємства даний показник перевищує значення 0,5. У ПАТ фiрми "Галбуд" коефiцiєнт фiнансової стiйкостi свiдчить про вiдсутнiсть потреби залучати позиковi кошти для погашення зовнiшнiх зобов`язань. Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування) характеризує розмiр залучених коштiв на одну гривню власних коштiв (власного капiталу), тобто залежнiсть пiдприємства вiд залучених засобiв. Фiнансовий стан ПАТ фiрма "Галбуд" є незалежною вiд залучених фiнансових засобiв. В цiлому фiнансовi показники ПАТ "Галбуд" свiдчать про достатньо стабiльний фiнансовий стан. Також, на пiдставi розрахункових показникiв, аудитор висловлює думку, що в найближчому майбутньому ПАТ "Галбуд" буде вiдчувати вплив нестабiльної економiки в країнi. Але показники 2012 року покращились, тому на думку аудитора Товариство має тенденцiю до стабiлiзацiї та функцiонувння в майбутньому.

Для будь-якого господарюючого суб'єкта надзвичайно важливими є питання кадрового забезпечення з цією метою на підприємстві розробляється і реалізовується відповідна кадрова політика, яка включає визначення потреб в робочій силі за кількістю і якістю.

Для правильної роботи кадрової служби на кожному підприємстві, здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди, колективних і трудових договорів, штатного розкладу, посадових інструкцій тощо. Штатний розклад ПАТ фірма «Галбуд» наведено.

Таблиця 5 Штатний розклад ПАТ фірма «Галбуд»

№з/п	Назва посади	Оклад, грн	К-ть чол.	Всього грн.
1	2	3	4	5
1	Директор	4200,00	1	4200,00
2	Головний бухгалтер	3500,00	1	3500,00
3	Секретар	1800,00	1	1800,00
4	Начальник відділу збуту	2000,00	1	2000,00
5	Головний інженер	1900,00	1	1900,00
6	Головний технолог	1750,00	1	1750,00
7	Лаборант	1350,00	1	1350,00
8	Начальники виробничого підрозділу	2000,00	5	10000,00
9	Робітники виробничого підрозділу	1800,00	70	126000,00
10	Начальник цеху заготівлі будівельних матеріалів	1700,00	1	1700,00
11	Робітники цеху заготівлі будівельних матеріалів	1300,00	5	6500,00
12	Начальник проектно-технологічного відділу	1700,00	1	1700,00
13	Робітники проектно-технологічного відділу	1500,00	6	9000,00
14	Начальник транспортного цеху	1700,00	1	1700,00
15	Працівники транспортного цеху	1200,00	7	8400,00
16	Начальник складської дільниці	1400,00	1	1400,00
17	Начальник планово-економічного відділу	1600,00	1	1600,00
18	Працівники планово-економічного відділу	1350,00	5	6750,00
19	Бухгалтер відділу ОЗ та запасів	1800,00	1	1800,00
Всього	-	115	200650,00

Таблиця 6 Витяг з аудиторського висновку аудиту фінансової звітності за 2012 р. підприємства ПАТ фірма «Галбуд»*

Показники	На початок перiоду	На кiнець перiоду	Нормативнi значення
1	2	3	4
Коефiцiєнт покриття	0,92	1,0	Бiльше 1
Коефiцiєнт загальної лiквiдностi	0,89	1,06	0,6-0,8
Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi	0,001	0,003	0,25-0,5
Коефiцiєнт оборотностi оборотних засобів	0,71	0,44	До зменшення
Коефiцiєнт забезпечення власними оборотними засобами	-0,08	-0,06	До збiльшення
Коефiцiєнт оборотностi дебiторської заборгованостi	6,34	7,98	До збiльшення
Коефiцiєнт оборотностi кредиторської заборгованостi	0,66	0,45	До зменшення
Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi	36,46	20,62	0,25-0,5
Коефiцiєнт фiнансової незалежностi	0,02	0,05	0,5-1
Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування)	39,5	20,6	0,5-0,1

*Джерело: Аудиторський висновок ПАТ фірма «Галбуд» за 2012 рік*

Коефiцiєнт структури капiталу (фiнансування) характеризує розмiр залучених коштiв на одну гривню власних коштiв (власного капiталу), тобто залежнiсть пiдприємства вiд залучених засобiв. Фiнансовий стан ПАТ фiрма "Галбуд" є незалежною вiд залучених фiнансових засобiв.

В цiлому фiнансовi показники ПАТ "Галбуд" свiдчать про достатньо стабiльний фiнансовий стан. Також, на пiдставi розрахункових показникiв, аудитор висловлює думку, що в найближчому майбутньому ПАТ "Галбуд" буде вiдчувати вплив нестабiльної економiки в країнi. Але показники 2012 року покращились, тому на думку аудитора Товариство має тенденцiю до стабiлiзацiї та функцiонувння в майбутньому

Друге і третє місце в загальній структурі виробничих витрат посідають витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи відповідно. Витрати на оплату праці займають 24,4%, а відрахування на соціальні заходи - 9,27%. Це пов'язано з тим, що будівництво вимагає залучення значної кількості працівників для своєчасної здачі об'єктів замовникам. Інші операційні витрати становлять лише 3,85% від загальної собівартості.

Рис. 5 Динаміка зміни виробничої собівартості ПАТ фірма "Галбуд"за 2010-2012 рр.

Динаміку зміни випробничих витрат виробництва за 2010-2012 рр. можна прослікувати на графіку , що збражений на рис 3.8

Рис. 6. Структура загальної собівартості реалізованої продукції ПАТ фірма "Галбуд" за 2012 р.

Середньооблiкова чисельнiсть працюючих (Рис. 3.11) протягом п'яти років постійно скорочувалась і за 5 років впала на 347 осіб, що не могло не відобразитись на фонді оплати праці (Рис. 3.10), що також змінювався кожного наступного року. Найбільше падіння фонду оплати праці відбулося в період 2008-2009 року. Саме тому виробничі витрати зменшились в частині оплати праці найманих працівників.

Таблиця 9 Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці

Показники	2008	2009	2010	2011	2012
Середньооблiкова чисельнiсть працюючих, осіб	524	399	384	195	177
Зміна чисельності працiвникiв порiвняно з минулим роком, осіб	Х	-125	-15	-189	-18
Зміна чисельності працiвникiв порiвняно з базисним 2008 роком, осіб	Х	-125	-140	-329	-347
Фонд оплати праці, тис. грн	11853	4306	4335,8	4019,9	5378,6
Зміна фонду оплати праці порiвняно з минулим роком, тис. грн	Х	-7547	29,8	-315,9	1358,7
Зміна фонду оплати праці порiвняно з базисним 2008 роком, тис. грн	Х	-7547	-7517	-7833	-6474

В активі балансу ПАТ фірма «Галбуд» суттєво переважає вартість оборотних активів, що є специфічною особливістю всіх будівельних підприємств.

Рис.8 Динаміка зміни фонду оплати праці на ПАТ фірма "Галбуд" за 2008-2012 рр. , тис. Грн

Рис. 9 Динаміка зміни середньооблікової чисельності працівників на ПАТ фірма "Галбуд" за 2008-2012 рр. , осіб

Рис. 10 Структура активу балансу ПАТ фірма "Галбуд" за 2012 р.

Рис. 11 Структура оборотних активів ПАТ фірма "Галбуд"

Таблиця 11 Інформація про основні засоби ПАТ фірма "Галбуд" (за залишковою вартістю)

Найменування основних засобів	2010	2011	2012
	Вартість на кінець періоду, тис.грн	%, від загальної вартості	Вартість на кінець періоду, тис.грн	%, від загальної вартості	Вартість на кінець періоду, тис.грн	%, від загальної вартості
Будівлі та споруди	1389	51,73	1304	43,61	1862	28,05
Машини та обладнання	551	20,52	551	18,43	1171	17,64
Транспортні засоби	688	25,62	1098	36,72	3492	52,61
Інші	57	2,12	37	1,24	112	1,69
Усього	2685	100,00	2990	100,00	6637	100,00

Рис. 3.14 Динаміка зміни складу основних засобів виробничого призначення ПАТ фірма "Галбуд"

Рис. 12 Структура основних засобів виробничого призначення

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін.

Отже, ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв'язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Головна мета цієї роботи полягає в тому, щоб на основі всебічного дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України обгрунтувати пропозиції по вдосконаленню її роботи, належній реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.

Задачі, що випливають з цієї мети, які були вирішені у процесі дослідження:

виявлені загальні проблеми галузі та проведений критичний аналіз сучасного стану галузі;

вивчено досвід трансформації будівельних галузей у розвинутих та постсоціалістичних країнах;

обгрунтовані основні напрямки вдосконалення галузі;

зазначені необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування будівництва в Україні.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Щоб окреслити коло проблем, з якими зараз стикається будівельна галузь України, та розробити пропозиції щодо їх розв'язання, необхідно зробити загальне дослідження стану самої галузі. Подолання проблем вимагає не лише розуміння сьогоднішньої ситації, а й об'єктивної оцінки наслідків тих процесів, що відбувались протягом останніх десяти років.

Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60 %, у середньому на одну родину вони втричі менші ніж в Росії і вчетверо - ніж у Литві. Порівняно із західноєвропейськими країнами матеріальна база України в 3-5 разів менша стосовно житла, в 4-5 разів щодо культури та спорту, удвічі щодо науки та в 5-6 разів щодо медицини.

Цього року на ринку будівельних робіт працює близько семи тисяч будівельних організацій в яких зайнято 764 тис. працівників, 46 % будівельних організацій об'єднані в корпорації та концерни, інші працюють на ринку самостійно, 86,4 % підрядних організацій мають недержавну форму власності.

Несвоєчасність розрахунків замовників за виконані роботи негативно впливає на фінансовий стан будівельних підприємств і організацій, зумовлює зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей. Станом на 1 листопада 2000 року дебіторська заборгованість в будівельній галузі становила 6,2 млрд.грн., кредиторська -8,7 млрд.грн. Прибутково спрацювало за січень-листопад лише 41 % загальної кількості великих і середніх підприємств: порівняно з січнем 2000 року питома вага таких організацій зменшилась на 13 відсотків.

Рівень заробітної плати будівельників складає 220 грн. на місяць та 1,85 грн. на одну фактично відпрацьовану годину - це 25 місце серед 67-ми галузей економіки.

Для розуміння загальної ситуації потрібно також провести експрес-аналіз стану будівельної галузі за останні роки за такими напрямками: промислове будівництво, житлове будівництво, незавершене будівництво. Статистичні дані щодо основних показників діяльності будівельної галузі наведені у додатку А.

Стан промислового будівництва та перспективи його розвитку обумовлені загальним станом економіки України, де в поточному році відмічаються позитивні зміни. Уперше за роки незалежності України отримано приріст обсягів ВВП на 5,6 %, обсяг промислової продукції зріс на 9,7 % (у порівнянні з попереднім роком), на 26,2 % зросли інвестиції в основний капітал.

В даний час і в найближчій перспективі (10-15 років) будівництво нових виробничих об'єктів буде вестися в незначних обсягах. Основними напрямами і пріоритетами структурної реорганізації промислового будівництва буде розширення, реконструкція, перепрофілювання і технічне переоснащення існуючих промислових об”єктів. На жаль, уряд не приділяє уваги промисловому будівництву через підвищення затрат на соціальну сферу. Обсяг бюджетних інвестицій у капітальне будівництво різко зменшився, і цього року оголошено свого роду спеціальний мораторій на його фінансування.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Будівельні компанії відносяться до числа найбільш боржників (приблизно 60% копманій працює збитково, заборгованість по галузі в цілому скалад приблизно до 1260 грн. на одного працівника). Проблема поялгає у відсутності платоспромжного замовника, кожна п'ята частина робіт є неоплаченою. Але ситуація в глобальному плані покращилась: за останні роки вітчизняні будівельники поступово витіснили з ринка України болгарських, польскьх та турецьких забудовників, які активно були присутніми на ньому з початку 90-х років.

У галузі житлого будівництва спостерігається падіння обсягів будівництва через відсутність його фінансування. Державою було профінансовано лише 1,6% від загального будівнитва минулого року. Вітчизняні комерційні банки, ЄБРР та інші фінансові організації також не бажають кредитувати довгостровоке житлове будівництво. Головна причина цього полягає у відсутності законодавства, що регулює сферу довгострокового іпотечного кредитування житла. Головними законами в цій сфері мають стати новий Житловий кодекс та закон “Про іпотеку”, які вже були прийняті, але вони розв'язують лише деякі проблеми, що існують у житловому буідвництві.

Щодо організаційних засад створення конкурентного середовища на внутрішньому ринку, тобто реалізації тендерних процедур, то ця робота стримується через відсутність законодавче врегульованого механізму майнової відповідальності за порушення умов договору підряду. Під затверджені бюджети оголошуються тендери, підписуються контракти, будівельники починають працювати у борг, а через ненаповнення бюджету платежі не проводяться, часто фінансування взагалі припиняється і будівельні організації банкрутують.

Є багато недоліків і в системі ціноутворення. Трирівнева система - базисна кошторисна вартість. договірна частина вартості та компенсаційний фонд - допомогла вийти з кризи в період гіперінфляції. Але опосередкованість багатьох коефіцієнтів, створення штучних базисних рівнів, складність розрахунків - все це в умовах економічної стабілізації перетворюється в негатив і вимагає інших підходів.

ПРОПОЗИЦІЇ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Отже, головна проблема будівельної галузі України є формування позабюджетних інвестицій.

На сьогоднішній день існує кілька можливих способів залучення ресурсів для кредитування будівництва і придбання житла. Джерелами цих ресурсів зокрема можуть виступати:

* населення, яке потребує поліпшення житлових умов;

* підприємства, що бажають вирішити житлові проблеми своїх співробітників;

* державні органи керування і місцеві адміністрації;

* фінансові інвестори.

Принципові схеми залучення коштів кожної з цих груп представлені у додатку Б.

Розглянемо більш докладно модливі пропозиції щодо розв'язання цієї проблеми з урахуванням досвіду інших країн.

Одним із видів фінансового забезпечення житлового будівництва може стати довгострокове кредитування, або іпотека. Іпотека - це застава землі та нерухомого манна для отримання в банку довгострокового кредиту. Сьогодні іпотека є найпоширенішим видом фінансових операцій у розвинутих країнах. Вкладання коштів в іпотечне кредитування будівництва житла можна віднести до найліквідніших банківських активів.

Сутність іпотеки зводиться до того, що:

1. Вартість житла, яке клієнт бажає збудувати, розбивається на дві нерівні частини - базову і термінову.

2. Базову вартість клієнт сплачує відразу за рахунок власних коштів, тоді як термінова гаситься за рахунок банківського або будь-якого іншого кредиту.

3. Отримавши житло і розрахувавшись із підрядником, клієнт займає його протягом певного періоду на правах оренди або найму. За цей час він повинен повернути банку (фактичному власникові отриманого житла) основний борг і сплатити відповідні відсотки, причому борг, як правило, оплачується рівними частинами.

4. Після завершення розрахунків із кредитором клієнт отримує замовлене та збудоване ним житло у повну власність. При неспроможності повернути кредит застава, під яку він брався, відчужується і продається з аукціону.

Нині в світі існує кілька моделей іпотечного кредитування житлового будівництва, найпоширеніші з них американська та німецька.

Американська схема іпотечного кредитування будується на основі банківського кредиту. Вона не пов'язана з конкретним об'єктом будівництва. Найпоширенішим видом позички є "позичка-вартість" - 50% з терміном 5 років.

Німецька іпотечна модель менш гнучка, вона заснована не на залученні банківського капіталу, а на використанні коштів самих учасників іпотеки. Для цього утворюються товариства колективних вкладів у нерухомість.

Іпотека широко використовується в інших пост соціалістичних країнах. Так, після прийняття закону "Про іпотеку" було створено Російську іпотечну асоціацію, куди увійшли 40 суб'єктів Федерації. Зараз працюють з Урядом над створенням механізму стимулювання банківської системи з надання кредитів під невеликий для середнього класу відсоток. Крім цього, у державній Думі Росії вна розгляді проект закону про надання пільг фізичним та юридичним особам, які займаються ін-вестнційио-будівельгюю діяльністю.

У столиці Російської Федерації м. Москві головним засобом залучення коштів населення для виконання будівельних робіт є міська державна житлова облігаційна позика, яку надає департамент муніципального житла, а обслуговує генеральний менеджер - комерційна банківська установа, що уклала з емітентом відповідну угоду.

Фінансові ресурси з'являються від продажу населенню спеціальних іменних цінних паперів - облігацій, які гасяться тільки збудованим житлом і тільки за пакетним принципом. Саму позику забезпечує житловий фонд, до структури якого входять заставний фонд (для забезпечення емісії), резервний фонд (для погашення облігацій) та страховий фонд (для оперативного продажу з метою поповнення фінансового резервного фонду). Для забезпечення ліквідності облігацій емітентом створюються окремі фінансові резерви, які формуються за рахунок страхового фонду у встановленому порядку. Особи, що придбали пакет облігацій, еквівалентний загальній площі заявленого ними житла, мають право на отримання замовлення шляхом погашення емітентом належних їм облігацій. Облігації продаються, викуповуються і гасяться за цінами, що визначаються у порядку, встановленому відповідними документами.

Наступна інвестиційна схема - система комбінованого інвестування “Комбінвест”, яка широко використовується у Білорусії та Росії, і є своєрідним гібридом американської іпотеки і німецьких будівельних заощаджень. У цій системі, окрім клієнтів, об'єднаних у громадську спілку споживачів, підрядника (головного менеджера) та банківської установи, беруть участь страхова компанія та виконком місцевого органу самоврядування. Фінансування будівництва здійснюється за рахунок різних джерел, у тому числі: бюджетних коштів виконкомів місцевих органів самоврядування; власних коштів громадян, що бажають збудувати житло, а також підприємств, де вони працюють; коштів приватних інвесторів; безоплатних субсидій; кредитів; виручки від продажу частини збудованого (не більш як 30%) житла за комерційними цінами; виручки від ф'ючерсного продажу житла, що належить клієнтам на правах власності, за комерційними цінами і т. ін.

"Комбінвест" реалізується таким чином: учасники інвестиційного процесу (громадяни) шляхом періодичних (щомісячних або щоквартальних) внесків накопичують відповідні кошти на спеціальному рахунку генерального менеджера в банку. Окрім цього, вони мають і натуральний еквівалент, тобто певна частина загальної площі пропорційна накопиченим коштам. Таким чином, діє подвійний захист від інфляції: по-перше, доларовою індексацією, по-друге, гарантованим забезпеченням нерухомістю. У разі відмови від участі в інвестиційному процесі клієнт отримує певний грошовий прибуток. Після того як вартість вкладу досягла 50% від вартості житла, клієнт має право вибрати конкретну квартиру (конкретний будинок) із тих, що будуються в даний момент головним менеджером. Для отримання права на оренду вибраного житла по завершенні будівництва клієнт у період виконання будівельно-монтажних робіт додатково сплачує 20% вартості.

Третім сопособом інвестування будівництва у Білорусі є система надання субсидія, тобто одноразових безоплатних коштів, що надаються державою малозабезпеченим верствам населення, які потребують-поліпшення житлових умов, а таких (станом на січень 1999 р.) налічувалося у республіці близько 650 тис. сімей.

На практиці розмір субсидії становить від 70 до 75% вартості будівництва. Оскільки чеками "Житло" можна, як переконує досвід, покрити не більш як 20 - 25% від вартості будівництва, питома вага базової субсидії має становити 50%. Однак надалі, при зростанні прибутків громадян, ця цифра зменшуватиметься.

Підбиваючи підсумок, неважко здогадатися, що розглянута система розрахована на бідні верстви населення.

Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив

Не можливо сказати однозначно, який спосіб залучення позабюджетних інвестицій спрацює за умов економіки України.

Світовий досвід переконує, що одним із механізмів розв'язання житлових проблем у ринкових умовах господарювання є житлова іпотека. В Україні досить успішно може використовуватися змішана модель - це синтез американської класичної і німецької моделі іпотечного кредитування житла з додаванням української компоненти.

Впровадження в Україні іпотечного кредитування житлового будівництва вкрай важливе як в економічному, так і в соціальному плані.

На мою думку, для пожвавлення іпотечного ринку необхідні оздоровлення фінансової ситуації та врегулювання законодавчої бази. Незважаючи на тс, що, нарешті, прийнято Закон "Про іпотеку", нині закладено суперечності у Цивільному і Житловому кодексах: якщо позичальник не повертає кредиту, то закладене майно (в даному разі це придбане в кредит житло) має відійти з торгів, що суперечить праву кожного громадянина на житло. За законом про іпотеку виселяти людину не можна - у найскладніших випадках доводиться не виселяти, а переселяти (позичальник отримує різницю між ринковою вартістю квартири й закладом, який не повинен перебільшувати 60-70% тієї вартості).

Система житлових заощаджень громадян в Україні повинна включати такі складові:

впровадження житлово-будівельних вкладів населення є подальшим використанням цих вкладів на будівництво та придбання житла;

для збереження вкладів від знецінення держава щорічно гарантує вкладникам видачу премії у розмірі не нижче від рівня інфляції за рік;

термін накопичення вкладів становить не менш як 5 років, після чого вкладник може отримати пільговий кредит у розмірі не меншому за 3-кратну величину вкладу з виплатою відсотків не вище ніж 3% річних;

строк повернення кредиту повинен бути не менше ніж 20 років, а суми, сплачені на погашення кредиту, і відсотки по ним вилучатися з оподаткованого доходу при заповненні декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня поточного року або за інший період звітного року, що подається до Державної податкової адміністрації за місцем проживання;

для зацікавленості банків у здійсненні кредитування житла прибуток, одержаний від вказаних операцій, не повинен оподатковуватись, а втрати банків від різниці між обліковою ставкою та ставкою відсотків за кредит слід відшкодовувати з бюджету. Іпотека могла б значно оздоровити і соціальну, і економічну ситуацію в країні. Якщо б пересічний громадянин міг придбати квартиру в кредит, це перетворило б нерухомість із малоліквідного на першокласний товар та вивело б будівельний комплекс України із кризи, в якій він на сьогодні перебуває.

3. ЗДІЙСНЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ УРЯДОВИМИ ТА НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

На державному рівні в Україні діють дві інвестиційні схеми.

Основою для впровадження в життя системи регіональних гарантій став Указ Президента України "Про проведення експерименту в кредитуванні житлового будівництва» в сільській місцевості Вінницької області, яким, було встановлено, що відсоткова ставка приймається на рівні 15%. Під цю ставку уповноважений банк надає позичальникам кредити. Ресурси самою банку формуються :іа рахунок таких джерел: кредиті» Нацбанку України (під 25-30% річних); заощаджень позичальників; коштів суб'єктів підприємницької діяльності тощо.

Трохи інша схема - система житлової позики - була впроваджена у Луганській області згідно з Указом Президента України "Про проведення на базі Луганської області експерименту по відпрацюванню механізмів довгострокового кредитування житлового будівництва". Суть цієї схеми зводиться ось до чого: область отримує від Нацбанку цільовий безвідсотковий кредит (під гарантії бюджету) та емітує його (емітент - обласна рада) у цільові житлові облігації.

Розмір відсотків за кредит становить 3-5% річних, а термін погашення боргоних зобов'язань нормативне не обмежується. Він залежить виключно від розміру кредиту і можливостей позичальника.

Держбудом розроблено проект програми житлового будівництва до 2005 р. в розрізі регіонів з урахуванням добудови 10 млн. м2 житла, припиненого будівництвом через відсутність фінансування, а також реконструкції 5-поверхових повнозбірних будинків перших масових серій. Зроблено баланс виробництва основних будівельних матеріалів та трудових ресурсів. Однак, в умовах невизначеності джерел фінансування цей документ вірніше назвати "прогноз-програма". Прогнозно запропонована наступна структура джерел фінансування: державний бюджет - 5 %, місцевий- 12%, державне кредитуваніія-5%, іпотечне та інші види кредитування - 25 Уо, кошти населення - З0 %, кошти підприємств - 20 %, інші джерела фінансування - 3 %. Програма впровадження заходів, спрямованих на стабілізацію роботи будівельного комплексу, надана у додатку В.

На регіональному рівні кредитуванням купівлі квартир займається цілий ряд банків: "Аркада", Ощадбанк, "Київ-Приват", "Правекс-банк" та інші. Ініціатором програми продажу нерухомості в кредит виступає не продавець, а сам фінансовий заклад, який надає кредит (за винятком лише банку "Аркада", який є дочірньою структурою продавця - будівельної компанії "Київміськбуд").

Більшість банків надає кредит на оплату значної частини вартості нерухомості й на довгостроковий період. Так, кредит може сягати 70% вартості квартири і видаватися на строк у середньому від 2 до 5 років. Наприклад, у банку "Київ-Приват" кредит надається на 5 років під 18% у ВКВ, максимальний розмір кредиту - 70% від вартості квартири. Клієнт Ощадбанку може виплачувати вартість іпотечного кредиту протягом 10 років під 14% річних теж у ВКВ, а банку "Аркада" - цілих 30 років під 10,5% річних, максимальний розмір кредиту 60% від вартості квартири.

Особливий інтерес представляє собою програма співпраці ХК “Київміськбуд” та банку Аркада. За допомогою залучених АКБ "Аркада" 130 млн доларів приватних інвестицій холдинг "Київміськбуд" збудував 5000 квартир, 15 тисяч киян вже відсвяткували новосілля. 30% усього житла в Україні, спорудженого підрядним способом, припадає на Київ, а в столиці 99% усіх підрядних робіт здійснив "Київміськбуд". На базі Холдингової компанії “Київміськбуд” проводиться економічний експеримент щодо відпрацювання нових організаційних форм та механізмів стимулювання житлового будівництва і розширення можливостей соціального забезпечення населення України, який передбачає залучення коштів фізичних осіб на пенсійні вклади з наступним їх спрямуванням на довгострокове кредитування будівництва житла.

У 2000 році набула подальшого розвитку підтримка спорудження житла для молодих сімей та сільських забудовників за програмою “Власний дім” шляхом кредитування з державного бюджету у сумі відповідно 70 і 10 млн. гривень. Проведено реформування Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву з розширенням його можливостей залучати на кредитування не тільки бюджетні кошти.

Будівельні організації і підприємства набули подальшого досвіду діяльності у ринкових умовах. Цьому сприяв, зокрема, завершений на початку 2000 року проект за програмою ТАСІS “Післяприватизаційна підтримка підприємств будівельної галузі України”. В результаті його реалізації здійснена пілотна реструктуризація 4-х будівельних організацій (ЗАТ “Київінвестбуд”, АТ АБО “Львівміськбуд”, ВАТ “Південстальмонтаж” (м.Сімферополь) та Трест реконструкції і розвитку (м.Дніпропетровськ); проведено 11 семінарів у різних регіонах України з питань зарубіжного досвіду діяльності у ринкових умовах та реструктуризації підприємств. Навчанням охоплено більше 1 тисячі керівників та спеціалістів будівельних, проектних та інших організацій і підприємств, а також центральних та місцевих органів виконавчої влади.

4. НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ТА УМОВИ

Для повноцінної перебудови за ринковими принципами будівельної галузі України потрібно створити, перш за все, відповідне правове та нормативне поле. Прийнято такі фундаментальні Закони, як: “Про планування і забудову територій”, “Про архітектурну діяльність”, “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів”, “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі ХК “Київміськбуд”, “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”; постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення вартості будівництва”, “Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів”, “Про іпотеку”. Затверджено Урядом Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, “Прогноз розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки” тощо.

Для будівельного комплексу України життєво необхідним е прийняття закону про відиосиии між замовником і підрядником, внесення змін до закону про ПДВ в частині звільнення від сплати цього податку із обсягів будівельно-монтажних робіт, які виконуються на об'єктах будівництва, реконструкції, ремонту та проектування житла, яке будується за рахунок всіх джерел фінансування, а також щодо пропорційного зменшення податку на землю під тимчасово законсервованими виробничими потужностями будівельників та багато іншого.

Для мінімізації втрат потрібно також враховувати у роботі настпуні ризики:

політичні. Можливий розв'язок: довгострокові вкладення учасників програми мають статус коштів, які перебувають у довірчому управлінні банку. Залучення й використання коштів учасників програми враховується на окремому балансі. Відповідно, у консолідованих учасників програми виникає виняткове право на відповідні активи.

інфляційні та фінансові ризики, багато в чому зумовлені невизначеністю динаміки цін і номінальних доходів населення. Відповідно, інвестиційний банк, наприклад, "Аркада" теж змушений рахуватися з поточним станом співвідношення темпів динаміки цін і курсу долара США.Є ще одна проблема інфляційних ризиків. Так, ринкова вартість житла, без урахування інфляції, з багатьох причин може зростати або спадати. Очевидно, що необхідна якась вартісна одиниця стабільної купівельної спроможності, що не підлягає інфляції. Такою одиницею став одін (одиниця інвестування), яку розробив банк "Аркада". Використання одіна як універсальної одиниці обліку дає можливість вести точний облік коштів, які банк залучить у майбутньому, і коштів, які банк у майбутньому направить ХК "Київміськбуд".

комерційні ризики

1. Ризики, пов'язані зі зміною кон'юнктури ринку

Ступінь впливу ризиків, пов'язаних зі зміною кон'юнктури ринку, значною мірою зумовлено двома причинами: тривалістю будівельного циклу і браком оперативної інформації про зміни платоспроможного попиту.

2. Ризик, пов'язаний з можливою нестачею виручки від реалізації застави для погашення позики й процентів за неї

3. Р...