Сучасна світова валютна система

Існує декілька систем валютних курсів: фіксований, плаваючий і змішаний.

1.Фіксований валютний курс - курс національної валюти фіксований по відношенню до однієї добровільно обраної валюти.

2.У вільному плаванні знаходяться валюти США, Канади, Великобританії, Японії і інших країн. Проте, часто ЦБ цих країн підтримують курси валют при їх різких коливаннях.

3.Змішане плавання - групове плавання. Воно характерне для країн, що входять до ЄС. Для них встановлено два режими валютних курсів: внутрішній - для операцій усередині ЄС, зовнішній - для операцій з іншими країнами. Між валютами країн ЄС діє твердий паритет, розрахований на основі відношення центральних курсів до ЄВРО з межею коливань +_15 %. Курси валют спільно "плавають" по відношенню до будь-якої іншої валюти, що не входить в систему ЄС. Крім того, до цієї категорії валютних режимів належить режим спеціального курсу в країнах ОПЕК. Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати і інші нафтові країни ОПЕК "прив'язали" курси своїх валют до ціни на нафту.

Реальний валютний курс можна визначити відношенням цін товарів двох країн, узятих у відповідній валюті.

Номінальний валютний курс - показує обмінний курс валют, що діє зараз на валютному ринку.

Чинники, що впливають на величину валютного курсу, підрозділяються на структурні (що діють в довгостроковому періоді) і кон'юнктурні (короткострокові коливання валютного курсу).

До структурних чинників відносяться:

1. Конкурентоспроможність товарів даної країни на світовому ринку і її зміна; стан платіжного балансу країни;

2. Купівельна спроможність грошових одиниць і темпи інфляції;

3. Різниця процентних ставок в різних країнах;

4. Державне регулювання валютного курсу;

5. Ступінь відкритості економіки.

Кон'юнктурні чинники пов'язані з коливанням ділової активності в країні, політичною обстановкою, чутками і прогнозами:

1. діяльність валютних ринків;

2. спекулятивні валютні операції;

3. кризи, війни, стихійні лиха;

4. прогнози;

5. циклічність ділової активності в країні.

Регулювання величини валютного курсу. Ринкове регулювання, засноване на конкуренції і дії законів вартості, а також попиту і пропозиції, здійснюється стихійно.

Державне регулювання направлене на подолання негативних наслідків ринкових валютних відносин і на досягнення стійкого економічного зростання, рівноваги платіжного балансу, зниження зростання безробіття і інфляції в країні. Воно здійснюється за допомогою валютної політики - комплексу заходів у сфері міжнародних валютних відносин, що реалізовуються відповідно до поточних і стратегічних цілей країни.

Заходи державної дії на величину валютного курсу:

валютні інтервенції;

дисконтна політика;

протекціоністські заходи (система заходів, що ґрунтується на внутрішньому законі держави і міжнародних актах, які застосовуються державою для захисту національної економіки країни від іноземної конкуренції, за допомогою тарифних та нетарифних інструментів).

4.1 Валютна політика

У системі регулювання ринкової економіки важливе місце займає валютна політика - сукупність заходів, здійснюваних у сфері міжнародних валютних і інших економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей країни. Вона направлена на досягнення головних цілей економічної політики: забезпечити стійкість економічного зростання, стримати зростання безробіття і інфляції, підтримати рівновагу платіжного балансу.

Одним із засобів реалізації валютної політики є валютне регулювання - регламентація державою міжнародних розрахунків, порядку проведення валютних операцій; здійснюється на національному, міждержавному і регіональному рівнях.

Пряме валютне регулювання реалізується шляхом законодавчих актів і дій виконавчої влади, непряме - з використанням економічних, зокрема валютно-кредитних методів дії на поведінку економічних агентів ринку.

Регіональне валютне регулювання здійснюється в рамках економічних інтеграційних об'єднань, наприклад в ЄС, в регіональних угрупуваннях країн, що розвиваються.

Валютна політика визначає підготовку, ухвалення і реалізацію рішень з валютних проблем.

Валютна політика залежно від її цілей і форм підрозділяється на структурну і поточну. Структурна валютна політика - сукупність довгострокових заходів, направлених на здійснення структурних змін в світовій валютній системі. Вона реалізується у формі валютних реформ, що проводяться в цілях вдосконалення її принципів на користь всіх країн, і супроводжується боротьбою за привілеї для окремих валют. Структурна валютна політика робить вплив на поточну політику.

Поточна валютна політика - сукупність короткострокових заходів, направлених на повсякденне, оперативне регулювання валютного курсу, валютних операцій, діяльності валютного ринку і ринку золота.

Форми і методи регулювання валютної політики

Застосовуються наступні основні форми валютної політики: дисконтна, девізна політики і її різновиди - валютна інтервенція, диверсифікація валютних резервів, валютні обмеження, регулювання ступеня конвертованості валюти, режиму валютного курсу, девальвація, ревальвація.

Дисконтна політика (облікова) - зміна облікової ставки центрального банку, направлена на регулювання валютного курсу і платіжного балансу шляхом дії на міжнародний рух капіталів, з одного боку, і динаміку внутрішніх кредитів, грошової маси, цін, сукупного попиту - з іншого. В сучасних умовах ефективність дисконтної політики знизилася. Це пояснюється, перш за все, суперечністю її внутрішніх і зовнішніх цілей. Якщо процентні ставки знижуються в цілях пожвавлення кон'юнктури, то це негативно впливає на платіжний баланс, якщо це викликає відтік капіталів. Підвищення облікової ставки в цілях поліпшення платіжного балансу негативно впливає на економіку, якщо вона знаходиться в стані застою. Результативність дисконтної політики залежить від притоку в країну іноземного капіталу, але в умовах нестабільності процентні ставки не завжди визначають рух капіталів. Регулювання міжнародного руху капіталів і кредитів також послаблює дію облікової політики на платіжний баланс. Звідси витікають короткочасність і порівняно низька ефективність дисконтної політики

Девізна політика - метод дії на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу державними органами іноземної валюти (девіз). В цілях підвищення курсу національної валюти центральний банк продає, а для зниження - скуповує іноземну валюту в обмін на національну. Девізна політика здійснюється переважно у формі валютної інтервенції, тобто втручання ЦБ в операції на валютному ринку з метою дії на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу іноземної валюти. її характерні риси - відносно крупні масштаби і порівняно короткий період застосування. Валютна інтервенція здійснюється за рахунок офіційних золотовалютних резервів або короткострокових взаємних кредитів центральних банків в національних валютах по міжбанківських угодах.

Девізна політика робить великий вплив на валютний курс, але тимчасово і в обмежених масштабах. Величезні витрати на валютну інтервенцію не завжди забезпечують стабілізацію валютних курсів, якщо ринкові чинники курсоутворення сильніше державного регулювання.

Диверсифікація валютних резервів - політика держав, банків, направлена на регулювання структури валютних резервів шляхом включення в їх склад різних валют з метою забезпечення міжнародних розрахунків, проведення валютної інтервенції і захисту від валютних втрат. Ця політика зазвичай здійснюється шляхом продажу нестабільних валют і покупки стійкіших, а також валют, необхідних для міжнародних розрахунків.

Режим валютних паритетів і валютних курсів є об'єктом національного і міждержавного регулювання. Відповідно до Бреттон-Вудської угоди країни зафіксували в МВФ курси національних валют на основі ринкового курсу по відношенню до долару і, відповідно до офіційної ціни золота, встановили золотий вміст валют. При режимі фіксованих валютних курсів періодично виникали курсові перекоси - розбіжність офіційного і ринкового курсів валют, що загострювало валютні суперечності. В результаті кризи Бреттон-Вудської системи був введений режим плаваючих валютних курсів, які відносно вільно коливаються під впливом ринкового попиту і пропозиції.

Подвійний валютний ринок - форма валютної політики, що займає проміжне місце між режимами фіксованих і плаваючих валютних курсів. Суть його полягає в поділі валютного ринку на дві частини: по комерційних операціях і послугах застосовується офіційний валютний курс; по фінансових (рух капіталів, кредитів і ін.) - ринковий. Занижений курс по комерційних операціях використовується для стимулювання експорту товарів і вирівнювання платіжного балансу. Коли розбіжності комерційного і фінансового курсів значні, центральний банк здійснює валютну інтервенцію, щоб їх вирівняти. Подвійний валютний ринок забезпечує деяку економію валютних резервів, оскільки зменшується потреба у валютній інтервенції.

Девальвація і ревальвація - традиційні методи валютної політики. Девальвація - зниження курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют або міжнародних рахункових валютних одиниць (SDR), раніше і до золота. Її об'єктивною основою є завищення офіційного валютного курсу в порівнянні з ринковим. Країни роблять всі можливі заходи для того, щоб її не проводити: стимулюють експорт товарів, обмежують імпорт, піднімають обліковий відсоток центрального банку, отримують кредити у МВФ в межах своєї квоти, використовують золотовалютні резерви, що є у них, оскільки девальвація свідчить про слабкість валюти даної країни.

Ревальвація - підвищення курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют або міжнародних рахункових валютних одиниць. В умовах дії Бреттон-Вудської угоди ревальвація означала офіційно оголошене підвищення золотого вмісту національної грошової одиниці і відповідне підвищення її валютного курсу по відношенню до долара США.

4.2 Падіння гривні

Згідно інфографіки НБУ на 02.02.2016р. маємо

Курс долара США з 31.12.2015-01.02.2016

Новий 2016 рік в Україні не минув без чергових фінансових сюрпризів. З початку січня офіційний курс гривні до долара в країні просів на 10% - до 25 грн/$. На готівковому ринку валюти 26 січня, за $1 просили вже близько 26,75 грн. При цьому, як стверджують мешканці Києва, американська валюта знову зникла з обмінних пунктів. Хоча не з усіх.

Відсутність валюти в банках й офіційних обмінних пунктах експерт пояснює тим, що під час зростання курсу долара вся валюта йде на чорний ринок. Коли ж ріст припиняється, валюту знову можна знайти в банках і обмінних пунктах.

Втім, Іван Нікітченко, керівник прес-служби Простобанк Консалтингу, зазначає, що попит на долари серед населення зараз не такий і великий. Валюту скуповують переважно банки та імпортери.

«Населення - всі, хто міг, долар уже накупили», - каже він.

Експерти виділяють відразу кілька причин, які привели дознецінення національної валюти України.

По-перше, загальмувалися темпи світового економічного зростання в цілому. Як наслідок, суттєво зменшився попит на товарні групи, на яких спеціалізується Україна, - зерно, хімію, метал. Це група товарів, найбільш схильна до цінових коливань. Очевидно, що на три-п'ять років окреслився тренд, й очевидно, що ми постраждаємо і вже страждаємо від того, що нам менше надходить доходів від експорту.

Ще одна причина - банки.

Іноземні банки, що працюють в Україні, бачучи високі девальваційні очікування гривні, вважають за краще всі свої вільні кошти конвертувати в тверду валюту, створюючи таким чином додатковий попит на неї.

Третя причина, через яку девальвує гривня, - невизначеність у питанні співпраці з МВФ. 20 січня в Україну мала прибути технічна місія фонду, щоб прийняти рішення, продовжує МВФ співпрацю з нашою країною чи ні. Але крім нових боргових зобов'язань валютний ринок України доволі струшують і старі борги. Наприклад, це 100-мільярдний борг приватного сектора за зовнішніми кредитами 2006-2008 років, виплата якого залежить від того, наскільки стабільною буде макроекономічна ситуація в державі.

Залишається невирішеним і питання виплати боргу перед РФ, який може одномоментно вимити з економіки країни $3 млрд, а то й $3,5млрд, якщо врахувати ще $507млн зобов'язань КБ Південне й Укравтодору перед російськими банками.

Умови стабільності

За словами економіста, виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, ситуація на валютному ринку України зміниться на краще, якщо вирішиться одна або відразу кілька вищезазначених проблем: відновиться співпраця з МВФ, вирішиться питання російського боргу, уряд почне проводити структурні реформи. Крім того, позитивним моментом було б хоч якесь вирішення ситуації на Донбасі. Адже як не крути, а давати гроші країні, у якій йде війна, не поспішає ніхто.

Має статися або одне, або все разом. Тоді відбудеться коригування курсу до рівня грудня минулого року. Інакше ми з вами приречені жити два-три місяці в умовах підвищеної курсової волатильності. Це не означає, що гривня буде постійно девальвувати, - просто курс буде дуже мінливим - прогнозує Устенко.

Висновок

В сучасному світі співпраця між різноманітними країнами є неминучою. Саме світова валютна система виступає сполучним елементом, що дозволяє здійснювати платежі за експортом й імпортом товарів, капіталу, послуг та інших видів діяльності у відносинах між країнами, а також створює сприятливі умови для розвитку виробництва на основі ефективного міжнародного поділу праці.

Отже, світову валютну систему можна трактувати як сукупність взаємопов'язаних функціональних підсистем, що забезпечують реалізацію валютних відносин в межах світового господарства та на основі яких між економічними суб'єктами реалізуються відносини з приводу перерозподілу ресурсів та забезпечення міжнародного руху товарів і факторів виробництва.

Майбутнє світової валютної системи спрогнозувати досить важко, що пов'язано із значною кількістю факторів, що впливають на неї. Чимало із них пов'язані із резервними валютами та їх стабільністю. Важливу роль в розвитку світової валютної системи відіграють також інституційні міжнародні об'єднання та організації. Незаперечним видається той факт, що долар втрачає своє значення як резервна валюта, проте й інші резервні валюти мають низку проблем, що пов'язані із країнами-емітентами.

Список використаних джерел

1. Міжнародна економіка : навч. посіб. / За ред. Г. Е. Гронтковської / Г. Е. Гронтковська, О. І. Ряба, А. М. Венцурик, О. І. Красновська. - К. : «Центр учбової літератури», 2014. - 384 с.

2. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / Амеліна І. В., Попова Т. Л., Владимиров С. В. - К. : "Центр учбової літератури", 2013- 256c.

3. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції : навч. посіб. / К. Ф. Ковальчук, Д . Є. Козенков, Ю. Г. Момот. - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 150 с.

4. Міжнародна макроекономіка. Навч. посіб./ Ю. Г. Козак, Ю. М. Пахомов, Н. С. Логвінова, А. А. Наумчик, Видання 3-тє перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 400 с.

5. Сірко A.B. Економічна теорія. Політекономія : навч. посіб. A.B. Сірко - К. :«Ценгр учбової літератури», 2014. - 416 с.

6. Міжнародні валютно-кредитні відносини : навч. посіб. / Н.І. Патика. - К.: Знання, 2012. - 566 с.

7. http://cont.ws/post/103177

8. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0521500-98

9. http://fp.cibs.ck.ua/files/1502/15sovsvs.pdf

10. http://ua.korrespondent.net/business/financial/3626281-priamo-po-kursu-yaki-chynnyky-vplyvauit-na-padinnia-hryvni

Размещено на Allbest.ru