Банківський кредит як джерело формування фінансових ресурсів підприємства

Кредит як основний елемент, що забезпечує розвиток економіки країни. Дослідження організаційного процесу банківського кредитування підприємств. Аналіз та оцінка фінансової і ділової репутації підприємства, як підстави для отримання банківського кредиту.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 03.04.2017
Размер файла 616,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретичні аспекти банківського кредитування підприємств
  • 1.1 Роль кредиту у фінансовій діяльності підприємства
  • 1.2 Форми і умови залучення банківського кредиту
  • 1.3 Управління банківським кредитом
  • 1.4 Спонтанне фінансування і управління комерційним кредитом
  • Розділ 2. Дослідження платоспроможності підприємства тов «Русана»
  • 2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Русана»
  • 2.2 Аналіз майна підприємства
  • 2.3 Оцінка платоспроможності ТОВ «Русана»
  • Розділ 3. Напрями вдосконалення кредитування підприємств та вирішення проблемних ситуацій
  • 3.1 Сучасні проблеми фінансового забезпечення реального підприємств України
  • 3.2 Напрями вдосконалення кредитування підприємств
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додаток А
  • Додаток Б
  • Додаток В

Вступ

У сучасних умовах розвитку економіки кредит є одним із основних елементів, які забезпечують її розвиток. Саме від кредитної активності банків у довгостроковій перспективі залежить підвищення конкурентоспроможності й ефективності діяльності виробничого сектору економіки України.

Ефективна організація кредитної діяльності є важливою для банківської системи України, оскільки кредитні вкладення є найбільшою частиною активів банків і головним джерелом формування їх прибутку.

Дослідження організаційного процесу банківського кредитування підприємств висвітлені в працях таких науковців: В. Лагутіна, І. Савлука, О. Филипенко [1 - 3].

Наслідки фінансової кризи - це спад виробництва, погіршення інвестиційного клімату в Україні, надто високі відсоткові ставки за кредитами поряд з проблемами оцінки надійності позичальників обумовлюють актуальність дослідження даної теми.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Метою курсової роботи є оцінка стану банківського кредитування в Україні, аналіз проблем кредитування та розробка рекомендацій щодо його покращення.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі потрібно вирішити наступні завдання:

- визначити роль кредитування у забезпеченні фінансових ресурсів підприємства;

- провести аналіз складу та структури фінансових ресурсів;

- провести оцінку фінансової та ділової репутації підприємства, як підстави для отримання банківського кредиту;

- розглянути шляхи підвищення ефективності використання банківського кредиту як джерела формування ресурсів підприємства.

Предметом дослідження є банківський кредит як джерело формування фінансових ресурсів підприємства.

Об'єктом дослідження є банківські кредити підприємства, що входять до складу фінансових ресурсів.

банківський кредит діловий фінансовий

Розділ 1. Теоретичні аспекти банківського кредитування підприємств

1.1 Роль кредиту у фінансовій діяльності підприємства

На сьогоднішній день кредитування промислових підприємств України відіграє суттєву роль в умовах загострення конкуренції на світових ринках. Можна спостерігати тенденцію погіршення фінансових результатів діяльності даних підприємств, що призводить до зростання їх зобов'язань.

За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Кредит -- це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності [1, с. 234].

Щодо системи банківського кредитування, то воно являє собою модель, що відповідає характеру ринкових відносин, переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб'єктів [3, с. 32]. Вона охоплює принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль в процесі кредитування. А от сучасна система кредитування являє собою модель, при якій функціонують нові методи та форми кредитування. Нині принципово змінився підхід банків до організації кредитних відносин: склалась система багатоваріантного кредитування.

Залежно від того, які економічні операції покриваються за рахунок позикових засобів, банки надають підприємствам фінансові або комерційні кредити. Кредитування здійснюється традиційними методами (овердрафт, кредит вексельний, фірмовий, обліковий, акцептний, за відкритим рахунком) та нетрадиційними методами (факторинг, форфейтинг, лізинг).

Ефективна господарська діяльність підприємства неможлива без періодичного використання позикового капіталу. Потреба в кредитуванні викликана наступними загальними економічними і специфічними причинами:

Ш лагом часу між інвестиціями і віддачею коштів від них;

Ш розривом у часі між рухом товарної і грошової маси;

Ш невідповідністю між видатками і надходженнями грошових коштів в окремі проміжки часу;

Ш складністю точного прогнозування потреби в оборотних коштах, відхиленням фактичної потреби в оборотних коштах від нормативу;

Ш характером виробничого процесу;

Ш сезонністю виробництва і реалізації продукції.

Використання різних форм кредитування прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів і підвищує ефективність виробничо-господарської діяльності.

За ознакою періоду використання розрізняють: короткострокові кредити (до 1 року); середньострокові (від 1 до 3 років); довгострокові (понад 3 роки).

Попит на довгостроковий кредит визначається в основному потребами в фінансуванні інвестицій, які не забезпечені повністю власними джерелами самофінансування.

Попит на короткостроковий кредит визначається потребами в забезпеченні дефіциту оборотних коштів і ставкою відсотка за короткостроковий кредит.

Основними об'єктами короткострокового кредитування є товарно-матеріальні запаси, видатки майбутніх періодів, платіжні й розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

Роль короткострокових кредитів особливо велика, тому що вони дозволяють:

Ш компенсувати дефіцит оборотних коштів, викликаний уповільненням їх обороту на окремих стадіях кругообігу;

Ш оплатити товарно-матеріальні цінності й створювати їхні запаси;

Ш виплатити заробітну плату й погасити кредиторську заборгованість;

Ш тимчасово вивільнити оборотні кошти, що знаходяться в розрахунках;

Ш відкрити рахунок «Акредитив» і рахунок «Акцептовані доручення й чеки»;

Ш покрити іншу тимчасову потребу в грошових ресурсах.

Таким чином, короткострокові кредити є тим інструментом, що дозволяє оперативно збалансувати поточні фінансові ресурси за доходами і видатками, вчасно компенсувати дефіцит грошових коштів в обороті підприємства.

У розпорядженні підприємства є різні форми залучення позикових коштів (рис. 1.1).

Рис. 1.1 - Форми залучення позикових коштів

У фінансовій практиці основними постачальниками позикових коштів є грошовий ринок, постачальники й покупці продукції; фондовий ринок та інші джерела (рис. 1.2).

Рис. 1.2 - Види кредиту

1.2 Форми і умови залучення банківського кредиту

Кредит - це позикові кошти, які надаються банком підприємству з дотриманням наступних принципів: 1) терміновості,2) платності, 3) забезпеченості 4) повернення. При встановленні відсотка за кредит і оцінці строків його повернення банки також ураховують 5) цільове призначення позикових коштів.

Забезпеченість і платність кредиту.

Банківська система надає кредити під певне забезпечення (заставу). Як забезпечення можуть виступати: рухоме і нерухоме майно, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні цінності і готова продукція, розрахункові документи, цінні папери, тощо. Кредит може бути забезпечений договором страхування відповідальності позичальника, векселями, авалем.

Забезпечення кредиту має задовольняти наступним вимогам:

Ш висока ліквідність, тобто здатність застави швидко конвертуватися в реальні гроші;

Ш стабільність цін на закладене майно й товарно-матеріальні цінності;

Ш здатність до тривалого зберігання (як мінімум до строку погашення кредиту);

Ш низькі витрати по зберіганню й реалізації забезпечення.

Розглянемо деякі елементи забезпечення кредиту підприємством-позичальником.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку зобов'язань по сплаті рахунків за поставлені позичальником товари, виконані роботи (надані послуги). При цьому переуступка може здійснюватися з повідомленням або без повідомлення боржника.

Аваль - це зобов'язання (поручительство) третьої сторони погасити заборгованість позичальника по кредиту у випадку його неплатоспроможності. У якості авалістів можуть виступати підприємства, установи, інвестиційні компанії й фонди, банки.

Забезпечення кредиту товарними запасами. При цьому як застава можуть виступати партії сировини, матеріалів, готової продукції. Вимоги до такого забезпечення - можливість зберігання до моменту погашення позички. Наявність такої застави підтверджується квитанцією зі складу позичальника.

Платність кредиту носить безумовний характер. Банківський відсоток має принципове значення для підприємства-позичальника, тому що визначає доцільність залучення позикових коштів і можливість їхнього повернення. А тому варто знати й враховувати технологію формування відсотка за кредит. Проценти за кредит регулюються в основному співвідношенням попиту та пропозиції на ринку позикових капіталів. Однак на банківські відсотки впливають ще й інші фактори, з якими слід рахуватися.

Облікова ставка НБУ (ставка рефінансування). За цією ставкою Національний банк продає кредитні ресурси, визначаючи тим самим кредитну політику комерційних банків. Вона залежить від процентних ставок на міжнародному ринку позикових капіталів, стану платіжного балансу держави, рівня інфляції тощо.

Інфляція підвищує відсоток за банківський кредит, оскільки банки таким способом страхують свої грошові ресурси від знецінення.

Строк кредиту. Чим більше строк кредиту, тим він дорожче, тому що зростає знецінення позикового капіталу від інфляційних процесів, а також збільшується віддача позикових джерел.

Розмір кредиту. Звичайно, чим більша позика, тим вона менше коштує, тому що витрати по кредитній послузі не пропорційні розміру позички, а абсолютні доходи банку за великими кредитах вище. Крім того, великі позички видаються банком тільки кредитоспроможним позичальникам, що знижує їхні ризики. Однак банк може не знижувати позичковий відсоток, якщо має місце порушення правил диверсифікованості його активів.

Попит на кредитні ресурси. Звичайно, чим вище попит на позиковий капітал, тим він дорожчий. Однак в умовах конкуренції і боротьби за розширення кредитного ринку, банк може відійти від цього правила, тому що йому вигідно збільшити число своїх клієнтів і завоювати конкурентні переваги.

Характер забезпечення кредиту. Тут діє такий принцип: чим вища ліквідність застави, тим за інших рівних умов процентна ставка за кредит буде меншою.

Норма прибутку банку від інших активних операцій. Ця норма є одним з орієнтирів при встановленні банком позикового відсотка. Якщо, наприклад, інші операції приносять банку більш високий прибуток на вкладений капітал, то він буде «підтягувати» до нього й позиковий відсоток.

Необхідність одержання прибутку від позикових операцій. Банки заробляють маржу від продажу грошових ресурсів. А тому відсоток за кредит буде вище ставки рефінансування або депозитного відсотка.

Ці й інші фактори слід враховувати при вирішенні питання про залучення позикових коштів через банківський кредит.

Відповідно до банківської практики не можуть одержувати кредити підприємства, по відношенню до яких порушена справа про банкрутство, коли має місце прострочена заборгованість за раніше виданими кредитами. Чинне вітчизняне законодавство забороняє видавати кредити на покриття збитків від господарської діяльності.

За цільовим призначенням розрізняють кредити, що видаються на фінансування оборотних коштів і основних засобів.

Розглянемо основні форми банківських кредитів (рис. 1.3).

Бланковий кредит надається, як правило, комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Цей короткостроковий кредит, хоча формально носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується сумою дебіторської заборгованості й інших поточних активів.

Рис. 1.3 - Форми банківського обслуговування підприємства

Контокорентний кредит. При наданні цього кредиту банк відкриває підприємству контокорентниий рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові операції. Контокорентний рахунок використовується як джерело кредиту в обсязі, що не перевищує ліміту кредитування, що встановлюється у відсотках від надходжень на рахунок. Використання контокорентного кредиту пов'язане з більш високими витратами для підприємства. Однак контокорентний рахунок має певні переваги для підприємства: по-перше відсотки за кредит нараховуються тільки за фактичні дні його використання, по-друге підприємство може скористатися кредитними ресурсами в будь-який момент часу без укладання додаткової кредитної угоди. Різновидом цієї форми кредиту є овердрафт Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишки на його розрахунковому рахунку в рамках заздалегідь обумовленої суми.

Кредитна лінія - це згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в обсязі, що не перевищує заздалегідь обумовленої суми. Протягом періоду дії кредитної лінії підприємство може в будь-який момент одержати кредит без додаткових переговорів з банком і інших формальностей. Кредитна лінія відкривається, як прийнято, на рік, але її можна відкрити і на коротший термін. Проте за банком зберігається право відмови від видачі чергової частки позички, якщо банк виявить ускладнення фінансового стану підприємства-позичальника. Перевага цього виду кредиту для підприємства полягає в тому, що воно залучає позикові кошти в строгій відповідності зі своїми реальними потребами. Кредитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансовим станом і гарною репутацією.

Онкольний кредит. Особливістю цього виду кредиту є те, що він надається позичальнику без вказівки строку його використання (у рамках короткострокового кредитування) із зобов'язанням підприємства погасити кредит на першу вимогу кредитора (на практиці - у строк до трьох днів).

Револьверний (автоматично поновлюваний) кредит. Він надається на певний період, протягом якого дозволяється як поетапне зняття кредитних коштів, так і поетапне часткове або повне погашення зобов'язань по ньому (амортизація суми основного боргу). Виплата непогашеної суми основного боргу й відсотків, що залишилися, провадиться по закінченні строку кредитного договору. Перевагою цього виду кредиту порівняно з відкриттям кредитної лінії є мінімальні обмеження, що накладаються банком, хоча рівень процентної ставки за ним звичайно вищий.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) - це короткостроковий кредит, який банк надає пред'явнику векселів, скуповуючи їх до настання строку виконання зобов'язань за ними і виплачуючи пред'явнику номінальну суму векселя мінус дисконт. Переваги такого виду кредитування:

можливість рефінансування товарного кредиту для забезпечення платоспроможності і ліквідності;

банки не вимагають додаткових гарантій від підприємства у зв'язку із солідарною відповідальністю за переказним векселем.

Іпотечний кредит надають банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу необоротних активів чи всього майнового комплексу підприємства.

Консорціумний кредит надається підприємству групою банків у випадку, якщо обсяг кредитних ресурсів не дозволяє банку повною мірою задовольнити високі потреби клієнта в позикових коштах. З врахуванням рекомендацій НБУ банк обмежує розмір позичок, що надаються одному позичальнику (не більше 10 % кредитного портфеля банку). Союз банків для здійснення таких кредитних операцій називається консорціумом. За організацію консорціумного кредиту провідний банк одержує певну винагороду.

Акцептний кредит - це згода банку акцептувати інкасований позичальником переказний вексель за умови, що підприємство надає в розпорядження банку вексель до настання строку погашення. Особливість акцептного кредиту полягає в тому, що банк надає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у зазначений строк. Акцептний кредит носить короткостроковий характер і використовується переважно в сфері зовнішньої торгівлі.

При авальному кредиті банк бере на себе відповідальність за зобов'язання підприємства у формі поручительства. Якщо власник векселя вносить протест у зв'язку з несплатою за векселем, банк аваліст погашає всю суму векселя за платника.

1.3 Управління банківським кредитом

Процес управління банківським кредитом складається з наступних етапів.

Встановлення потреб щодо залучення банківського кредиту.

Визначення співвідношення між різними формами банківського кредиту. В основі такого співвідношення - потреби підприємства у довго- і короткостроковому кредитуванні та альтернативні можливості їх задоволення з інших джерел: спонтанне кредитування, випуск облігацій тощо. Вивчення й оцінка комерційних банків, потенційних кредиторів підприємства. Діяльність банку принципово може бути оцінена з чотирьох позицій фінансової взаємодії з підприємством:

а) привабливість банку як емітента цінних паперів;

б) привабливість банку для розміщення депозитних внесків;

в) привабливість банку з позицій спектра послуг, що надаються;

г) привабливість банку щодо форм і умов надання кредиту.

Порівняння умов можливого залучення різних форм банківського кредиту. До числа найважливіших із цих умов належать а) ставка відсотка за кредит; б) умови виплати процентів за кредит; в) умови повернення основної суми боргу; г) інші умови, пов'язані з одержанням кредиту.

Ставка відсотка за кредит характеризується трьома основними параметрами: 1) її формою; 2) видом і 3) величиною. За формами розрізняють процентну ставку (нарощування суми боргу) і облікову ставку (дисконтування суми боргу). Якщо розмір цих ставок однаковий, то підприємству варто віддати перевагу процентній ставці.

Варто згадати, що процентна ставка визначається по відношенню до теперішньої вартості грошей, а облікова ставка розраховується по відношенню до майбутньої вартості грошей за антисипативним методом нарахування відсотків, коли відсотки нараховуються на початку кожного періоду.

Розрізняють фіксовану на весь строк кредиту й плаваючу ставку відсотка. В умовах інфляції для підприємства привабливіша фіксована ставка або плаваюча з високим процентним періодом. Розмір ставки за кредит є визначальною умовою.

Умови виплати відсотків зводяться до трьох принципових варіантів: 1) виплата всієї суми відсотків у момент надання позички; 2) виплати суми відсотків рівномірними частинами; 3) виплати суми відсотків у момент сплати основної суми боргу (при погашенні кредиту). За інших рівних умов для підприємства привабливіше третій варіант.

Умови виплати основної суми боргу зводяться до наступних варіантів: а) повернення основної суми боргу рівними частинами протягом періоду використання кредиту; б) повного поверненню основної суми боргу після закінчення строку надання кредиту; в) повернення основної суми боргу з наданням пільгового періоду після закінчення строку корисного використання кредиту. За інших рівних умов найкращим є третій варіант

5. Вимоги щодо ефективного використання банківського кредиту означають:

задовільну швидкість обороту залученого кредиту;

високу рентабельність використання банківського кредиту (рівень рентабельності власних коштів не менше вартості залучення банківського кредиту).

Оформлення кредитного договору передбачає наступні етапи:

розрахунок розміру кредиту й строків його повернення.

визначення банку й подача заяви про надання кредиту.

передача в банк разом із заявою (див. рис. 1.4): розрахунку суми кредиту й порядку його повернення, довідки про цільове використання кредиту, довідки про забезпечення кредиту; документації фінансової звітності за формами 1, 2, 3, 4;

перевірка банком кредитоспроможності позичальника.

При згоді банку на виділення кредиту оформляється договір, у якому визначаються обов'язки банку; обов'язки позичальника і відповідальність сторін.

Кредит може бути наданий шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства або у вигляді зобов'язання банку оплачувати в межах ліміту кредиту розрахункові документи позичальника.

Механізм повернення кредиту.

У зазначені в кредитному договорі строки проценти за кредит і основна сума боргу має бути повернена банку. Однак механізм повернення кредиту означає, що він погашається не стільки у зв'язку з наявністю грошей на рахунку підприємства (це чисто технічна сторона справи), скільки з ліквідацією причин, що його спонукали. Наприклад, усунуті наднормативні запаси й залишки товарно-матеріальних цінностей, оплачені розрахункові документи.

Рис. 1.4 - Перелік документів для одержання кредиту

Якщо ж залишити причини як вони є, а просто повернути кредит, то підприємство знову буде відчувати дефіцит грошових коштів, тому що кошти заблоковані в наднормативних запасах, дебіторській заборгованості.

Виходячи з вищесказаного, при одержанні кредиту підприємству треба мати план (механізм) його повернення.

1.4 Спонтанне фінансування і управління комерційним кредитом

На відміну від договірного кредитування кредиторська заборгованість , вважається спонтанним джерелом. Її розмір, як правило, визначається винятково обсягом господарських операцій фірми.

У процесі реалізації продукції (робіт, послуг) може створитися ситуація, коли покупець не в змозі відразу розрахуватися з постачальником. У цьому випадку треба вирішувати питання про можливе відстрочення розрахунків, тобто про надання клієнту товарного (комерційного) кредиту. У цьому випадку постачальник одержує від покупця не гроші, а вексель як боргове зобов'язання. Отже, комерційний кредит полягає у відстроченні платежу за реалізовану продукцію і надається у вексельній формі.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту. При комерційному кредиті об'єктом угоди є продукція (товар), при банківському - позиковий фонд.

У сучасній вітчизняній практиці, крім вексельної форми комерційного кредиту, зустрічається також комерційний кредит у вигляді авансу покупця і у формі консигнації.

Для підприємства-постачальника оформлення і оплата поставки з використанням комерційного кредиту є вигідним, бо це не тільки збільшує обсяг продаж, але ще й забезпечує додатковий дохід у формі процентів за кредит, що включаються в суму векселя. Одержавши вексель як плату за відвантажений товар, постачальник має можливість або зберігати його до закінчення терміну погашення, або розрахуватися цим векселем зі своїми постачальниками, або продати вексель банку і достроково одержати за нього певну суму за вирахуванням знижки (дисконту) на користь банку.

Покупцеві продукції при його недостатній ліквідності не менш вигідно скористатися комерційним кредитом для негайної оплати товарно-матеріальних цінностей. Це дає можливість прискорити залучення в оборот матеріальних ресурсів, тоді як платіж за векселем відбудеться пізніше.

Переваги комерційного кредиту полягають в оперативності залучення коштів у товарній формі, у розширенні можливостей маневрування оборотними коштами, у фінансовій підтримці контрагентів один одним, у технічній простоті оформлення.

До недоліків комерційного кредиту можна віднести потенційні зміни цін на продукцію, ризик несвоєчасного погашення векселя, банкрутство платника.

Всі ці позитивні і негативні сторони комерційного кредиту вимагають відповідного управління.

Управління комерційним кредитом зі сторони підприємства-постачальника передбачає наступне.

Глибокий кредитний аналіз позичальника. Це процес, у результаті якого має бути ухвалене рішення про надання або відмову від комерційного кредиту. При цьому вивчаються платоспроможність і кредитоспроможність платника, забезпечення кредиту, з'ясовуються бажання і можливості розрахуватися за придбану продукцію.

Вирішення питання про граничний (максимальний) розмір кредиту. Для нових клієнтів ця сума звичайно встановлюється на відносно низькому рівні, а потім піднімається з врахуванням позитивної кредитної історії. Ліміти за комерційним кредитом для постійних покупців продукції мають бути гнучкими і завжди служити об'єктом перегляду як інструмент стимулювання. Деякі фінансові менеджери ставлять ліміт кредиту в залежність від наявності власного капіталу клієнта, наприклад на рівні 5-10 %. Поряд із власним, для встановлення ліміту враховується оборотний капітал, тому що він більш тісно пов'язаний з показником платоспроможності.

Встановлення кредитного періоду. Звичайно кредитним періодом називають відрізок часу, що розділяє дати оформлення розрахункового документа і його оплати. У контракті цей час позначається, наприклад, «нетто 30» або «нетто 90». Це означає, що відрізок часу від закупки до дати платежу (кредитний період) дорівнює 30 або 90 днів. А взагалі-то кредитний період не має перевищувати середню тривалість обороту дебіторської заборгованості у постачальника товару. Постачальник може стимулювати скорочення кредитного періоду шляхом знижки до ціни реалізації. У цьому випадку кредитні умови він позначить, наприклад, як «2/10 нетто 30». Число 2 означає двопроцентну знижку від суми, зазначеної в розрахунковому документі, якщо платіж буде здійснений протягом 10 днів від дня оформлення рахунку. У противному випадку діє строк «нетто 30» без дисконту. З огляду на те, що процентна знижка виходить від постачальника і носить добровільний характер, вона може стати привабливою для залучення нових клієнтів, що йдуть на прискорення платежів з метою економії коштів.

Визначення облікової знижки за комерційним кредитом здійснюється за кожен день прискорення платежу, виходячи зі скорочення інфляційних втрат від дебіторської заборгованості й одержання постачальником додаткового доходу від більш раннього включення грошових ресурсів в оборот підприємства.

Позичальник також впливає на використання комерційного кредитує Основні моменти цього процесу включають наступні кроки.

Оцінка доцільності використання комерційного кредиту. При цьому підприємство-позичальник виходить із наступних міркувань:

а) стан платоспроможності і наявність невідкладних зобов'язань за податками, зборами, заробітній платі, погашення кредиторської заборгованості перед іншими постачальниками тощо;

б) необхідність оперативного залучення товарно-матеріальних цінностей в оборот;

в) умови комерційного кредиту;

г) наявність ліквідного забезпечення для використання позикових джерел;

д) вартість банківського векселя, умови його одержання і погашення порівняно з іншими інструментами грошового ринку;

ж) зниження видатків у випадку прискорення платежів за комерційним кредитом або їх збільшення за умов відстрочки розрахунків, що спеціально обумовлюється і включається до суми по векселю.

Забезпечення ефективного використання комерційного кредиту. Критерієм ефективності є різниця між кредитним періодом і часом обігу товарно-матеріальних цінностей, які комерційний кредит обслуговує. Чим вище позитивне значення цієї різниці, тим краще використовується комерційний кредит позичальником. Цей процес регулюється або збільшенням кредитного періоду, або зменшенням періоду обороту товарно-матеріальних цінностей, сформованих за рахунок цього кредиту.

Своєчасні розрахунки за комерційним кредитом. При перевищенні періоду використання комерційного кредиту над часом обороту продукції, під яку він залучений, проблем з поверненням кредиту не буде. У противному випадку доведеться знаходити додаткові джерела грошових коштів для розрахунків. Видатки для погашення комерційного кредиту включаються в платіжний календар поточного або наступного місяця і контролюються в оперативному порядку.

Розділ. 2 дослідження платоспроможності підприємства тов «Русана»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Русана»

Базовим підприємством для написання даної роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Русана». Це підприємство, основним видом діяльності якого є оптова торгівля системами кондиціонування повітря. Крім того, підприємство освоює нові - перспективні напрями торгівельної діяльності (торгівля обігрівальними пристроями) і надання послуг (монтаж систем кондиціонування і обігріву повітря), які б забезпечували разом з швидким обігом оборотних коштів також і постійний прибуток.

В структурі підприємства є наступні відділи: відділ збуту, відділ поставки та відділ обліку.

Організаційно-функціональна структура підприємства зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційно-функціональна структура ТОВ «Русана»
Розглянемо основні показники діяльності підприємства показані у динаміці за 2003 р. та 2004 р. за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «Русана» (Додатки А та Б).

Таблиця 2.1. Динаміка активів і пасивів ТОВ «Русана» за 2012-2013 рр.

Стаття балансу

на 1 січня 2013, тис.грн

на 1 січня 2012, тис.грн.

Відхилення

відносне %

абсолютне,

тис.грн.

I. Необоротнi активи

52,9

74,6

41,0

21,7

Нематерiальнi активи

Залишкова вартість

13,1

12,4

-5,3

-0,7

Первісна вартість

13,6

13,6

0,0

0,0

Знос

0,5

1,2

140,0

0,7

Основнi засоби:

Залишкова вартість

39,8

48,4

21,6

8,6

Первісна вартість

56,0

69,0

23,2

13,0

Знос

16,2

20,6

27,2

4,4

Незавершене будівництво

6,6

100,0

6,6

Відстрочені податкові активи

6,5

100,0

6,5

Інші необоротні активи

0,7

100,0

0,7

II. Оборотнi активи

4005,3

5267,6

31,5

1262,3

Запаси:

виробничі

80,8

0,3

-99,6

-80,5

незавершене виробництво

45,3

100,0

45,3

товари

498,6

598,0

19,9

99,4

Векселi одержанi

41,4

100,0

41,4

Дебет. заборг. за товари, роботи, послуги

3028,5

3493,7

15,4

465,2

Дебет. заборгованість з бюджетом

79,1

31,8

-59,8

-47,3

Дебет. заборгованість за вид. авансами

97,1

100,0

97,1

Iнша поточна дебiт. заборгованiсть

269,7

898,3

233,1

628,6

Грошовi кошти та їх еквiваленти

7,2

61,7

756,9

54,5

Iншi оборотнi активи

41,4

-100,0

-41,4

IV.Витрати майбутніх періодів

1,2

1,4

16,7

0,2

V. Власний капiтал

309,4

183,4

-40,7

-126,0

Статутний капiтал

26,0

26,0

0,0

0,0

Резервний капітал

87,5

-100,0

-87,5

Нерозподiлений прибуток

195,9

157,4

-19,7

-38,5

VI. Довгостроковi зобов'язання

9,0

100,0

9,0

Відстрочені податкові зобов'язання

9,0

100,0

9,0

VІІ. Поточнi зобов'язання

3750,0

5151,2

37,4

1401,2

Короткостроковi кредити банкiв

756,6

617,0

-18,5

-139,6

Кредит.заборг. за тов., роботи, посл.

2784,2

4456,0

60,0

1671,8

Поточні зобов'яз. з одержаних авансiв

29,1

37,8

29,9

8,7

Поточні зобов'язання з бюджетом

28,6

22,5

-21,3

-6,1

Поточні зобов'яз. з позабюдж. платежiв

3,2

3,5

9,4

0,3

Поточні зобов'яз. зі страхування

1,9

1,1

-42,1

-0,8

Поточні зобов'яз. з оплати праці

3,5

9,4

168,6

5,9

Iншi поточнi зобов'язання

142,9

3,9

-97,3

-139,0

Валюта балансу

4059,4

5343,6

31,6

1284,2

На основі даних таблиці 2.1 можна зробити наступний висновок: у 2013 році спостерігається збільшення необоротних активів ТОВ «Русана» на 41% (21,7 тис. грн.) внаслідок збільшення вартості основних засобів (на 13 тис. грн.), незавершеного будівництва (на 6,6 тис. грн), відстрочених податкових активів та інших необоротних активів (на 6,5 та 0,7 тис. грн.).

Оборотні активи підприємства зросли на 31,5% (1262,3 тис. грн.) за рахунок збільшення незавершеного виробництва на 45,3 тис. грн., товарів - на 99,4 тис. грн., дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги - на 465,2 тис. грн., дебіторської заборгованості за авансами - на 97,1 тис. грн., іншої дебіторської заборгованості - на 628,6 тис. грн. та збільшення залишків грошових коштів - на 54,5 тис. грн.

Власний капітал підприємства зменшився на 126 тис. грн ( 40,7%) за рахунок використання підприємством резервного капіталу (87,5 тис. грн.) та нерозподіленого прибутку - 38,5 тис. грн., отже, відповідно зменшились і власні фінансові ресурси підприємства.

Водночас зросли обсяги поточних зобов'язань підприємства на 37,4% (1401,2 тис. грн..) переважно за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги - 1671,8 тис. грн., але зменшились обсяги кредитів банків - на 139,6 тис. грн., що є позитивним моментом, оскільки зменшуються поточні витрати підприємства на сплату відсотків за кредит.

Валюта балансу (майно) підприємства зросла на 31,6% (1284,2 тис. грн.), що при збільшенні поточних зобов'язань підприємства на 1401,2 тис. грн. означає зростання переважно за рахунок залучених коштів і свідчить про підвищення ступеню фінансової залежності підприємства.

Проаналізуємо структуру балансу ТОВ «Русана» за 2012-2013 роки (таблиці 2.2 та 2.3)

Таблиця 2.2. Аналіз структури балансу ТОВ «Русана» за 2012 рік

Актив

На 1.01.08р.

На 1.01.09р.

Відхилення

Необоротні активи

1,49%

1,30%

-0,19%

Запаси

8,49%

14,27%

5,78%

Дебіторська заборгованість

87,36%

83,20%

-4,16%

Грош. кошти та їх еквівал.

1,48%

0,18%

-1,30%

Витрати майб. періодів

1,13%

1,02%

-0,11%

Інші активи

0,05%

0,03%

-0,02%

Разом

100,0%

100,0%

-

Пасив

На 1.01.01р.

На 1.01.02р.

Відхилення

Власний капітал

9,85%

7,62%

-2,23%

Забезпечення наступних витрат і платежів

-

-

-

Довгострокові зобов'яз.

-

-

-

Поточні зобов'язання

90,15%

92,38%

2,23%

Разом

100,0%

100,0%

-

Результати аналізу свідчать, що за 2012 рік у структурі активів підвищилась частка запасів на 5,78% і зменшилась частка дебіторської заборгованості - на 4,16% та грошових коштів - на 1,3%. У структурі джерел коштів зменшився власний капітал і зросли поточні зобов'язання на 2,23%.

Таблиця 2.3. Аналіз структури балансу ТОВ «Русана» за 2013 рік

Актив

На 1.01.09р.

На 1.01.10р.

Відхилення

Необоротні активи

1,30%

1,40%

0,09%

Запаси

14,27%

12,04%

-2,23%

Дебіторська заборгованість

83,20%

84,60%

1,41%

Грош. кошти та їх еквівал.

0,18%

1,15%

0,98%

Витрати майб. періодів

1,02%

0,77%

-0,25%

Інші активи

0,03%

0,03%

0,0%

Разом

100,0%

100,0%

-

Пасив

На 1.01.02р.

На 1.01.02р.

Відхилення

Власний капітал

7,62%

3,43%

-4,19%

Забезпечення наступних витрат і платежів

-

-

-

Довгострокові зобов'яз.

-

0,17%

0,17%

Поточні зобов'язання

92,38%

96,40%

4,02%

Разом

100,0%

100,0%

-

За 2013 рік у структурі активів підвищилась частка дебіторської заборгованості на 1,41% і грошових коштів - на 0,98% та зменшилась частка запасів - на 2,23%. У структурі джерел коштів зменшився власний капітал на 4,19% і зросли поточні зобов'язання на 4,02% та довгостокові зобов'язання - на 0,17%.

Для оцінки загального рівня і динаміки фінансових результатів ТОВ «Русана» за даними звіту про фінансові результати (Додаток В) складемо і проаналізуємо таблицю.

Таблиця 2.4. Динаміка фінансових результатів ТОВ «Русана» за 2012-2013 рр.

Стаття

2012 рік

2013 рік

Відхилення

відносне %

абсолютне, тис.грн.

Доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї

6529,0

4348,0

-33,4

-2181,0

Податок на додану вартiсть

1066,2

724,7

-32,0

-341,5

Iншi вирахування з доходу

420,9

100,0

420,9

Чистий доход (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї

5462,8

3202,4

-41,4

-2260,4

Собiвартiсть реалiзованої продукцiї

5198,6

3035,5

-41,6

-2163,1

Валовий прибуток

264,2

166,9

-36,8

-97,3

Iншi операцiйнi доходи

670,2

1452,9

116,8

782,7

Адмiнiстративнi витрати

157,0

103,6

-34,0

-53,4

Витрати на збут

46,6

27,9

-40,1

-18,7

Iншi операцiйнi витрати

663,8

1335,7

101,2

671,9

Прибуток вiд операцiйної дiяльностi

67,0

152,6

127,8

85,6

Iншi доходи

5,5

100,0

5,5

Фiнансовi витрати

211,5

137,7

-34,9

-73,8

Iншi витрати

16,1

100,0

16,1

Прибуток (збиток) вiд звичайної дiяльностi

-144,5

4,3

-103,0

148,8

Податок на прибуток

3,0

100,0

3,0

Прибуток (збиток) вiд звичайної дiяльностi

-144,5

1,3

-100,9

145,8

Чистий прибуток

-144,5

1,3

-100,9

145,8

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства показав, що за 2013 рік підприємством реалізовано товарів на суму 4348,0 тис. грн., що нижче обсягів аналогічного періоду минулого року на 33,4% (Додаток В). Чистий доход від реалізації зменшився на 2260,4 тис. грн., або 41,4%, що перевищує темпи зменшення виручки від реалізації за рахунок інших вирахувань з доходу. При цьому, зважаючи на те, що собівартість реалізованої продукції теж зменшилася на 41,6 % (2163,1 тис. грн), що в сумі з іншими факторами дало зменшення валового прибутку на 97,3 тис. грн., або на 36,8%. Збільшення інших операційних доходів на 116,8%, зменшення адміністративних витрат на 34% і витрат на збут 40,1% та збільшення інших операційних витрат на 101,2% призвело до зростання прибутку від операційної діяльності на 85,6 тис. грн., або на 127,8 %.

2.2 Аналіз майна підприємства

Фінансові витрати підприємства знизились на 73,8 тис. грн. (34,9%). Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування склав 4,3 тис. грн. Податок на прибуток підприємства становив 3 тис. грн. У 2012 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 1,3 тис. грн., що безперечно виступає позитивним моментом порівняно зі збитками минулого року, але не є вагомим джерелом власних фінансових ресурсів, і, відповідно покращення становища підприємства.

Таблиця 2.5 Аналіз структури майна

Показник

Абсолютна величина

Питома вага

Відхилення

на початок звітного періоду тис. грн

на кінець звітного періоду тис. грн

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

в абсол. величинах

питомої ваги

%

%

тис. грн

%

Майно

4058,2

5342,2

100,0

100,0

1284,0

100,0

1. Необоротні активи

52,9

74,6

1,3

1,4

21,7

1,4

2. Оборотні активи:

4005,3

5267,6

98,7

98,6

1262,3

98,6

2.1. Запаси і затрати

80,8

0,3

2,0

0,0

-80,5

0,0

2.2. Дебіторська заборгованість

3028,5

3493,7

74,6

65,4

465,2

65,4

2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти

6,9

61,4

0,2

1,1

54,5

1,1

Збільшення питомої ваги в майні основних засобів і водночас збільшення капітальних вкладень і вкладень в обладнання - усе це тільки на користь підприємству, оскільки в умовах інфляції вкладання коштів у нерухомість є найбільш вигідними та надійними фінансовими операціями.

Таблиця 2.6 Аналіз складу і динаміки оборотних коштів підприємства

Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення за звітний період, тис. грн

Усього оборотних активів (тис. грн)

3657,4

4241,5

584,1

у тому числі

1. Запаси (тис. грн)

80,8

0,3

-80,5

у % до оборотних активів

2,2

0

-2,2

2. Незавершене виробництво (тис. грн)

0

45,3

45,3

у % до оборотних активів

0

1,1

1,1

4. Товари (тис. грн)

498,6

598,0

99,4

у % до оборотних активів

13,6

14,1

0,5

5. Векселі одержані (тис. грн)

0

41,4

41,4

у % до оборотних активів

0

1,0

1,0

6. Дебіторська заборгованість (тис. грн)

3028,5

3493,7

465,2

у % до оборотних активів

82,8

82,4

-0,4

8. Грошові кошти та їх еквіваленти (тис. грн)

6,9

61,4

54,5

у % до оборотних активів

0,2

1,4

1,3

9. Інші оборотні активи (тис. грн)

41,4

0

-41,4

у % до оборотних активів

1,1

0

-1,1

10. Витрати майбутніх періодів (тис. грн)

1,2

1,4

0,2

у % до оборотних активів

0,0328

0,0330

0,0002

Рис. 2.2. Аналіз складу і динаміки оборотних коштів підприємства

Для складання таблиці 2.6 порівнюються дані балансу на кінець звітного періоду з початком (підсумок розділів II і III активу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього - у розрізі окремих статей оборотних коштів.

На фінансовий стан підприємства впливає як співвідношення між необоротними і оборотними активами у загальній величині активів підприємства, так і внутрішня структура, динаміка необоротних та оборотних активів підприємства.

Далі необхідно проаналізувати складові необоротних активів підприємства. Аналіз складу динаміки необоротних активів підприємства здійснюється за даними балансу (форма 1). Даний аналіз виконується за допомогою таблиці 2.7. При складання таблиці порівнюються дані балансу на кінець звітного періоду з його початком (підсумок І розділу активу балансу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі необоротних коштів у цілому, а після цього - у розрізі окремих статей необоротних активів.

Таблиця 2.7. Аналіз складу і динаміки необоротних активів підприємства

Показник

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Зміни за звітний період

Усього необоротних активів (тис. грн)

52,9

74,6

21,7

у тому числі:

1. Нематеріальні активи (тис. грн)

13,1

12,4

-0,7

у % до необоротних активів

24,8

16,6

-8,1

2. Незавершене будівництво(тис. грн)

0

6,6

6,6

у % до необоротних активів

0

8,8

8,8

3. Основні засоби (тис. грн)

39,8

48,4

8,6

у % до необоротних активів

75,2

64,9

-10,4

6. Відстрочені податкові активи (тис. грн)

0

6,5

6,5

у % до необоротних активів

0

8,7

8,7

7. Інші необоротні активи (тис. грн)

0

0,7

0,7

у % до необоротних активів

0

0,9

0,9

Рис. 2.3. Аналіз складу і динаміки необоротних активів підприємства

2.3 Оцінка платоспроможності ТОВ «Русана»

За даними фінансової звітності - балансу (Додатки А та Б) та звіту про фінансові результати (Додаток В) - за 2012 та 2013 р. проаналізуємо статичну платоспроможність ТОВ «Русана» на початок і кінець періоду.

Коефіцієнт загального покриття (потенційна платоспроможність) вищий 1 - це свідчить про те, що поточні пасиви підприємства повністю покриті його поточними активами, тобто у випадку необхідності ТОВ «Русана» може розрахуватися за своїми зобов'язаннями після реалізації своїх оборотних активів. Однак наближення коефіцієнту до критичного значення (на 1.01.10) свідчить про погіршення становища. Коефіцієнт проміжної ліквідності ТОВ «Русана» на рівні 0,914 на 1.01.2013 та 0,898 на 1.01.2012 вважається позитивним, оскільки нормативне значення цього показника 0,7-0,8. Такий рівень свідчить про здатність підприємства виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів та дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.8. Аналіз статичної платоспроможності ТОВ «Русана» за 2012 - 2013рр.

Назва показника

Розрахунок на

1.01.2013 р.

Розрахунок

на 1.01.2012 р.

Відхилення

1.Коефіцієнт загального покриття

2.Коефіцієнт проміжної ліквідності

3.Коефіцієнт абсолютної лікв...


Подобные документы

  • Види кредитів. Умови надання кредиту підприємству. Кредитні цілі. Забезпечення кредиту. Аналіз підприємства-позичальника. Оцінка ділового середовища підприємства. Форми забезпечення кредиту. Зміст кредитного договору. Шляхи погашення банківського кредиту.

    реферат [37,2 K], добавлен 20.10.2008

  • Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства. Показники формування, використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз фінансового положення, фінансової стійкості та ліквідності, грошових потоків, ділової активності ВАТ "ДніпроАЗОТ".

    курсовая работа [762,4 K], добавлен 22.09.2010

  • Зміст фінансових ресурсів. Оборотні та необоротні кошти як джерело формування фінансових ресурсів. Фінансування підприємств за допомогою власного і позичкового капіталу. Оцінка фінансової стійкості в залежності від забезпеченості власними засобами.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 20.01.2010

  • Фінансові ресурси підприємства. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства. Джерела ресурсного забезпечення підприємства. Регулювання інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності проектів

    реферат [29,0 K], добавлен 31.05.2004

  • Теоретичні основи, організаційні аспекти, сутність і принципи банківського кредитування. Джерела формування кредитних ресурсів. Кредитна діяльність банківських установ України, аналіз динаміки процентних ставок, визначення наслідків кредитних ризиків.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 07.09.2010

  • Економічна сутність фінансових ресурсів підприємства, їх склад та структура, джерела. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Гранд Маркет", оцінка його фінансово-економічного стану. Шляхи вдосконалення процесу формування фінансових ресурсів.

    курсовая работа [791,1 K], добавлен 24.07.2011

  • Розрахунок та аналіз показників підприємства, що характеризують грошові надходження та видатки. Джерела формування фінансових ресурсів. Основний капітал підприємства та джерела його фінансування і відтворення. Оцінка показників прибутковості підприємства.

    контрольная работа [54,7 K], добавлен 02.02.2011

  • Оцінка фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, формування капіталу підприємства ВАТ "Азот", його ліквідності та платоспроможності. Аналіз складу майна, фінансових коефіцієнтів, формування і розміщення коштів в активах підприємства.

    курсовая работа [914,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010

  • Сутність, джерела формування і ефективність використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансової діяльності ТОВ "ФОЗЗІ-Н", оцінка використання фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація структури капіталу. Джерела зростання прибутку підприємства.

    дипломная работа [793,6 K], добавлен 21.01.2011

  • Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.

    курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011

  • Суть і особливості фінансової стратегії - одного з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його економічної діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей.

    статья [13,3 K], добавлен 13.05.2011

  • Теоретичні основи формування власних фінансових ресурсів підприємства. Аналіз власних фінансових ресурсів (на прикладі ТОВ ТВК "РіК Лтд"). Шляхи покращення формування власних фінансових ресурсів підприємства, вплив дивідендної політики на їх формування.

    дипломная работа [199,0 K], добавлен 26.03.2010

  • Кругообіг коштів підприємства та необхідність залучення кредитів. Кредитні відносини, їх використання підприємницькими структурами України. Техніко-економічна характеристика ВАТ "Елекон". Оцінка фінансового стану і аналіз ділової активності підприємства.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.12.2011

  • Аналіз структури, динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства. Динаміка зміни власного та позикового капіталу.

    курсовая работа [638,4 K], добавлен 07.11.2012

  • Формування чистого прибутку, сутність фінансових відносин. Особливості розрахунку показників рентабельності продукції. Сутність грошових розрахунків підприємств. Амортизаційні відрахування як джерело фінансових ресурсів. Підстави та наслідки банкрутства.

    шпаргалка [102,9 K], добавлен 21.01.2010

  • Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства на прикладі ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування". Оцінка ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності підприємства.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 13.03.2012

  • Загальні засади організації фінансової роботи на підприємствах, місцеві податки та збори, порядок їх встановлення та сплати. Формування, використання та оцінка ефективності фінансових ресурсів. Характеристика стану, руху та використання основних засобів.

    контрольная работа [36,9 K], добавлен 10.01.2011

  • Економічна сутність кредиту і кредитування. Особливості оцінки економіко-фінансового стану СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", форми і види кредитування підприємства. Напрями поліпшення управління господарською діяльністю і форми погашення боргу.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 03.03.2015

  • Призначення фінансових ресурсів у фінансово-господарській діяльності підприємства, їх формування та показники ефективності використання. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДПТД "Нікітський сад", шляхи удосконалення системи управління.

    дипломная работа [752,9 K], добавлен 09.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.