Фінансова безпека підприємства

Коефіцієнт оборотності основних засобів або фондовіддача за весь досліджуваний період постійно збільшувалася, навіть не дивлячись на кризу 2009 р. Тобто ефективність використання основних фондів підприємства зростала. Ефективність використання власного капіталу і матеріальних запасів у період 2009-2011 рр. також зростала.

Для коефіцієнту оборотності матеріальних запасів не було чіткої тенденції, оскільки у 2010 році спостерігається його зменшення на 22,16 %, а у 2011 році зростання на 13,48 %. В цілому за період швидкість реалізації матеріальних запасів на підприємстві зменшилася на 11,67 %.

Узагальнюючи і підводячи підсумки аналізу фінансового стану підприємства найоптимальнішим і доцільним є розрахунок показників рентабельності, які визначають наскільки прибутковою є діяльність підприємства, продукції, активів і власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу за 2009-2011 рр. постійно зменшувався, тобто ефективність його використання також зменшувалася. За період зменшення склало 60,67 %. Рентабельність діяльності в цілому за період зменшилася на 38,32 %. Рентабельність продукції має таку ж тенденцію розвитку як і рентабельність діяльності, тобто спостерігалося зменшення на 66,75 % за досліджуваний період. Таким чином, показники рентабельності ТОВ «Фавор» є позитивними та достатньо високими для підприємств України, але за останні три роки динаміка їх зміни є спадною, що у майбутньому, за незмінності ситуації, може призвести до збитковості досліджуваного підприємства.

Проаналізувавши всі найважливіші показники комплексної оцінки фінансового стану ТОВ «Фавор», можна сказати, що більшість показників на підприємстві відповідають нормативним значенням, тобто підприємство є фінансово стабільним, незалежним, має високий рівень ліквідності та платоспроможності. Але основну загрозу для фінансового стану підприємства складає значення коефіцієнта фінансування. Така ситуація пов'язана із зростанням части позикових коштів у складі пасиву балансу ТОВ «Фавор», що у середньостроковій перспективі може призвести до погіршення рівня платоспроможності підприємства.

2.3 Оцінка стану фінансової безпеки ТОВ «Фавор»

З метою оцінки стану фінансової безпеки ТОВ «Фавор» необхідним і дуже важливим є адекватний вибір методики його оцінки та системи показників, яка б найбільш повно і об'єктивно відображала всі аспекти фінансово-економічної діяльності підприємства - ефективність, прибутковість, захищеність і кредитоспроможність, ділову активність і т.д.

В залежності від мети, періодичності фінансового аналізу, його об'єкту і результатів науковцями були розроблені цілі комплекси аналітико-оцінних показників, зокрема показники оцінки майнового стану суб'єкту підприємництва, прибутковості, ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, фінансової стійкості, стабільності, ділової активності,акціонерного капіталу.

Отже, слід відібрати деякий набір показників, який би комплексно оцінював фінансовий стан суб'єкту підприємництва, як з погляду ризиків, такі ефективності діяльності. Особливу увагу варто звернути на показники фінансової стійкості підприємства, оскільки саме вони є визначальними при визначенні рівня фінансової безпеки [59].

Одночасно при виборі необхідного комплексу фінансових показників потрібно враховувати специфіку роботи саме українських підприємств. На нашу думку, до такого комплексу можна віднести такий проблемний показник для України, як коефіцієнт зносу основних засобів. Важливою складовою інтегрального показника фінансової безпеки має бути оцінка показників рентабельності суб'єктів підприємництва, особливо коефіцієнт рентабельності активів, оскільки він дає загальну картину за ступенем прибутковості діяльності, причому в масштабах усього підприємства, а не окремих складових його діяльності.

З метою оцінки ліквідності, платоспроможності і кредитоспроможності необхідно використовувати такі ключові показники: коефіцієнт покриття загальний та коефіцієнт фінансування. Найбільш цікавим, з погляду фінансової безпеки суб'єкту підприємництва й оцінки ступеня захищеності від зовнішніх фінансових ризиків є коефіцієнт втрати платоспроможності, оскільки саме він дає уявлення про ступінь теоретичної спроможності виконувати суб'єктом підприємництва свої зобов'язання, у випадку настання певних негативних подій, тобто дає загальну характеристику його захисним фінансовим резервам.

Також необхідним є введення в систему коефіцієнтів показників ділової активності. На наш погляд, для аналізу доцільно взяти коефіцієнт оборотності активів, оскільки він дає загальну картину ефективності використання активів. Для того, щоб дещо конкретизувати цей показник, нами було вирішено застосувати також коефіцієнт фондовіддачі основних засобів, оскільки ключовою статтею активів балансу суб'єкту підприємництва сфери матеріального виробництва є його основні засоби.

У монографії Пластуна О. Л. розраховані середні значення основних фінансових показників та типові діапазони за суб'єктами підприємництва сфери матеріального виробництва України [55]. Оскільки, досліджуване нами підприємство є виробничим підприємством, то ми маємо змогу скористатися даною інформацію під час аналізу стану фінансової безпеки ТОВ «Фавор».

Лише у 2010 році стан фінансової безпеки підприємства характеризувався як достатній. Основною причиною недостатнього рівня фінансової безпеки є незадовільне значення коефіцієнту фінансування та погіршення у 2010 році коефіцієнту зносу основних засобів.

З метою отримання більш достовірної інформації про стан фінансової безпеки ТОВ «Фавор» скористаємося розширеною методикою оцінки стану фінансової безпеки підприємства Кракос Ю. Б. та Разгон Р. О.

Оскільки, досліджуване підприємство не є акціонерним товариством, а є товариством з обмеженою відповідальністю, показник чистого прибутку на акцію розрахувати не можливо. Саме тому ми вважаємо за необхідне виключити даний показник з використовуваної методики. Таким чином, комплексний показник інвестиційної привабливості буде складатися лише з коефіцієнту чистої виручки.

На основі наведеної класифікації рівнів фінансової безпеки підприємства та розрахунків інтегрального показника фінансової безпеки можна зробити висновок, що ТОВ «Фавор» має «впевнений» рівень фінансової безпеки. Даний стан характеризується оптимальним значенням усіх коефіцієнтів, що описують фінансову безпеку підприємства.

Отже, не дивлячись на те, що ТОВ «Фавор» характеризується високим рівнем фінансової безпеки, підприємству необхідно приділяти більше уваги безпеці підприємства в цілому та фінансовій безпеці зокрема. Особливу увагу необхідно приділити питанню оптимізації структури капіталу ТОВ «Фавор», оскільки коефіцієнт фінансування перевищує нормативні значення. Значну загрозу несе значення коефіцієнту зносу, особливо тому, що він має тенденцію до зростання. У випадку значного зношення основних засобів можливі перебої у виробництві, що може призвести до зменшення обсягу реалізованої продукції, зростання обсягу неустойок та штрафів від контрагентів. Окрім того, необхідно приділити увагу більш детальному плануванню витрат підприємства у довгостроковій перспективі, зменшенню незапланованих витрат, що допоможе зупинити негативну тенденцію зменшення рентабельності діяльності підприємства. Запропоновані заходи призведуть до покращення фінансового стану ТОВ «Фавор», збільшення його прибутковості та покращення рівня його фінансової безпеки.



Розділ 3. Управління фінансовою безпекою ТОВ «ФАВОР»

3.1 Управління структурою капіталу ТОВ «Фавор» з метою підвищення рівня його фінансової безпеки

Після аналізу рівня фінансової безпеки на підприємстві постає питання управління ним з метою покращення. В економічній літературі існує безліч способів та методів управління фінансовою безпекою, але вони здебільшого є здобутками закордонних авторів та не завжди є адекватними в українських умовах господарювання. Тому, вважаємо за необхідне скористатися методами, що запропоновані вітчизняним вченим Бланком І. А., та які можуть бути адаптовані для суб'єктів господарювання України.

До методів управління фінансовою безпекою підприємства можна віднести наступні:

- управління фінансовою рентабельністю підприємства (управління формуванням прибутку на основі операційного та фінансового левериджу, управління середньозваженою вартістю капіталу);

- управління формуванням фінансових ресурсів підприємства (управління формуванням власних фінансових ресурсів та управління формуванням позикових фінансових ресурсів);

- управління фінансовою стабільністю підприємства (управління структурою капіталу, структурою активів та управління грошовими потоками);

- управління інвестиційною активністю та ефективністю інвестицій (управління ефективністю реальних інвестицій, управління ефективністю фінансових інвестицій);

- управління фінансовими ризиками;

- управління фінансовими інноваціями (впровадження сучасних фінансових технологій та впровадження ефективних організаційних систем управління);

- антикризове фінансове управління [11].

Зазначені методи можуть застосовуватися як комплексно так і окремо один від одного. Вибір методів, з метою покращення рівня фінансової безпеки підприємства, залежить від теперішнього його рівня фінансової безпеки і основних «проблемних місць» підприємства. За результатами проведеного комплексного фінансового аналізу ТОВ «Фавор» та аналізу стану його фінансової безпеки можна зробити висновок, що для досліджуваного підприємства характерним є два «проблемних місця»:

- показник фінансового ризику та коефіцієнт автономії не відповідають встановленим нормативам, що свідчить про проблеми із фінансовою стійкістю підприємства;

- показники рентабельності за досліджуваний період мають стійку тенденцію до зниження, що говорить про необхідність управління рентабельністю підприємства.

Таким чином, необхідним є управління фінансовою стабільністю ТОВ «Фавор» і методом управління було обрано оптимізацію структури капіталу підприємства.

Оптимізація структури капіталу являє собою одну із найбільш важливих та складних задач, що вирішуються в процесі управління фінансовою безпекою підприємства. Оптимальна структура капіталу - це таке відношення використання власних та позикових ресурсів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації капіталу нерозривно пов'язаний із врахуванням особливостей використання як власного, так і позикового капіталу.

Таким чином, підприємство, що використовує лише власний капітал, має найбільшу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але обмежує темпи свого розвитку (так як не може забезпечити формування необхідного додаткового об'єму активів в періоди сприятливої кон'юнктури ринку) та не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал. А підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) та можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак у більшій мірі генерує фінансовий ризик та загрозу банкрутства (що зростають по мірі зростання питомої ваги позикових ресурсів в загальній сумі використовуваного капіталу). [11]

Для більшої обґрунтованості та наукової значимості отриманих результатів вважаємо за необхідне розрахувати оптимальну структуру капіталу для ТОВ «Фавор» за усіма трьома зазначеними методами.

Метод оптимізації структури капіталу за критерієм максимізації рівня прогнозованої фінансової рентабельності ґрунтується на багатоваріантних розрахунках рівня фінансової рентабельності при різній структурі ресурсів.

Остання виражається через такий показник, як ефект фінансового левериджу, який полягає у тому, що підвищення частки залученого капіталу обумовлює зростання рентабельності власного, але позитивний ефект має місце лише у тому випадку, коли різниця між валовим прибутком та середнім розміром відсотка за кредит є позитивною величиною.

Таким чином, ми бачимо, що при існуючій структурі капіталу ТОВ «Фавор» чиста рентабельність власного капіталу дорівнює 16,03 %. З метою збільшення чистої рентабельності власного капіталу підприємству необхідно змінити структуру капіталу. Найлегше для досліджуваного підприємства буде змінити структуру з існуючої на 50 % власного капіталу та 50 % позикового. В такому випадку чиста рентабельність власного капіталу складе 19,15 %.

Розглянемо наступний метод, а саме метод оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Метод оптимізації структури ресурсів за критерієм мінімізації його вартості ґрунтується на попередній оцінці власного та залученого капіталу за різних умов їх формування, обслуговування та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу. При цьому залучення власних коштів являється платним, вартість власної частини капіталу прийнято на рівні очікуваних дивідендних виплат, розрахованих з метою зацікавлення інвесторів, а вартість позикового капіталу встановлюється з урахуванням податкового коректора, оскільки частина доходу, спрямована на сплату відсотків за кредитами, звільняється від оподаткування податком з чистого прибутку підприємств.

В свою чергу максимальна величина середньозваженої вартості капіталу досліджуваного підприємства спостерігається у варіанті I (31,50 %) за умови фінансування діяльності підприємства у співвідношення власних і позикових джерел 100 %: 0 %. Така висока вартість власного капіталу пов'язана із високим значенням коефіцієнту рентабельності власного капіталу, який склав у 2011 році 0,315.

З метою зменшення середньозваженої вартості капіталу ТОВ «Фавор» з 23,58 % до 22,79 % необхідним є змінити структуру капіталу на наступну: 40% власного капіталу та 60 % позикового. Але за такої структури для досліджуваного підприємства зросте рівень фінансового ризику, що є негативним фактором для його діяльності.

Таким чином, ми бачимо, що результати двох наведених методик є різними, тобто вибрати найоптимальніший варіант структури капіталу є неможливим. Саме тому, вважаємо за необхідно здійснити розрахунки ще й за третьою методикою - за методом оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Даний метод пов'язаний із процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства.

Розподілимо загальну суму оборотних активів ТОВ «Фавор», яку підприємство має на кінець 2011 р., на постійну та змінну частини. Зокрема до постійної частини ми віднесемо виробничі запаси підприємства та незавершене виробництво на кінець аналізованого року, інші необоротні активи, а також середньорічну суму дебіторської заборгованості підприємства та середньорічну суму грошових коштів підприємства.

Відповідно до складу змінної частини оборотних активів підприємства ми віднесемо вартість товарів та готової продукції підприємства на кінець аналізованого року, а також суми перевищення обсягів дебіторської заборгованості та грошових коштів підприємства на кінець 2011 р. над їх середньорічними розмірами.

Запропонуємо ТОВ «Фавор» в плановому періоді наблизити політику фінансування активів до компромісної. Спираючись на тенденції зміни валюти балансу підприємства та окремих його статей в 2011 році порівняно із 2010 роком, спрогнозуємо на плановий період обсяги необоротних та оборотних активів, очікуючи, що збережуться попередні тенденції. Так, необоротні активи будуть сформовані в розмірі 57103,17 тис. грн. Відповідно, виходячи із структури поділу оборотних активів на постійну та змінну частини, можемо спрогнозувати, що постійна частина оборотних активів в плановому періоді буде сформована в розмірі 68279,21тис. грн., а змінна - 3174,58 тис. грн.

Таким чином, за третьою методикою ми пропонуємо збільшити власний капітал до 50%, пропонована структура призведе до зменшення фінансових ризиків, що несе підприємство.

За результатами трьох методик ми отримали 3 різні результати, тому для визначення оптимальної структури капіталу для ТОВ «Фавор» необхідно їх узагальнити. Ми отримали такі результати:

- за першою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового;

- за другою методикою - 40 % власного капіталу, 60 % позикового;

- за третьою методикою - 50 % власного капіталу, 50 % позикового. Отже, ми вважаємо, що для ТОВ «Фавор» оптимальною структурою капіталу на даний момент є така структура капіталу: 50 % власного капіталу, 50 % позикового капіталу. За такої структури ТОВ «Фавор» зможе збільшити чисту рентабельність власного капіталу з 16,03 % до 19,15 % та збільшити середньозважену вартість капіталу з 23,58 % до 24,04 %. Не дивлячись на те, що більш висока вартість капіталу є негативним фактором для підприємства, така структура дозволить зменшити рівень фінансового ризику підприємства та рівень залежності підприємства від позикових ресурсів, що призведе до зменшення значення коефіцієнта фінансування і, як наслідок, збільшення рівня фінансової безпеки ТОВ «Фавор». Дане твердження може бути підтверджене шляхом підстановки нового прогнозного значення коефіцієнту фінансування в методику оцінки рівня фінансової безпеки підприємства.

3.2 Управління фінансовою рентабельністю ТОВ «Фавор» як метод покращення рівня його фінансової безпеки

Основу управління фінансовою рентабельністю підприємства складає управління формуванням його прибутку від реалізації. Дане управління здійснюється в процесі загального управління операційною діяльністю підприємства. Поряд із цим, ряд резервів росту операційного прибутку підприємства пов'язаний із використанням фінансових механізмів підвищення його суми.

Для того, щоб визначити, які саме механізми краще використовувати з метою збільшення рентабельності діяльності підприємства необхідно з'ясувати, які саме фактори впливають на зміну рентабельності реалізованої продукції. Використаємо факторний аналіз рентабельності з метою виявлення факторів впливу на неї. Визначимо вплив на зміну рентабельності таких чинників, як зміна обсягу реалізації та собівартості реалізованої продукції, а також її структури та асортименту.

Одержання бажаного розміру прибутку залежить від трьох складових - витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції, і обсягу реалізації. Взаємозв'язок складових визначається в процесі операційного аналізу, який також називають аналізом «Витрати - Обсяг - Прибуток», тим самим розкриваючи його сутність - дослідження залежності між витратами, обсягом реалізації, ціною і прибутком підприємства, а також пошук можливостей максимізації прибутку шляхом вибору найвигіднішого поєднання змінних та постійних витрат. Операційний аналіз передбачає розрахунок впливу операційного важеля. Дія операційного важеля проявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди призводить до більшої або меншої зміни величини прибутку [39].

Сама ідея операційного важеля ґрунтується на поділі затрат на постійні і змінні. Даний аналіз дає відповідь на запитання: скільки одиниць товарів і послуг має продати підприємство щоб покрити свої постійні затрати. Ціна при цьому має компенсувати всі змінні затрати і врахувати маржинальний дохід для покриття постійних затрат і прибутку. Після продажу певної кількості товару, необхідної для покриття постійних затрат, маржинальний дохід від кожної додатково проданої одиниці товару піде на формування прибутку.

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів. Цей ефект зумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних та змінних затрат на формування фінансових результатів діяльності підприємства при зміні обсягу виробництва. Отже, операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних затрат. І чим більший буде рівень постійних затрат, тим більшою буде сила впливу операційного важеля. Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним процентом зниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику даного підприємства [70].

Виділяють три основні складові операційного важеля, на які може впливати менеджмент підприємства:

- постійні затрати;

- змінні затрати;

- ціна одиниці товару.

Розглянемо як зміна кожного з цих складових впливає на величину прибутку від реалізації.

Ефект зниження постійних затрат. Якщо вдається знизити постійні затрати підприємства, скорочуючи накладні затрати або інтенсивніше експлуатуючи обладнання, знижується обсяг виробництва, при якому досягається рівень беззбитковості. Як наслідок скоріше спрацьовує ефект прискореної зміни величини прибутку.

Отже, зниження постій них затрат - прямий і ефективний шлях, який дає змогу зменшити мінімальний беззбитковий обсяг виробництва і підвищити прибутковість підприємства.

Ефект зниження змінних затрат. Зменшення величини змінних затрат на виготовлення одиниці виробу приводить до збільшення величини маржинального доходу, що одночасно впливає як на прибуток, так і на зсув точки беззбитковості. Одночасно зменшуються збитки підприємства.

Отже ефект зниження змінних затрат проявляється у збільшенні величини прибутку та зниженні мінімального рівня беззбитковості на підприємстві.

Ефект зміни цін. Зміна ціни виробів впливає на обсяг реалізації продукції підприємством. Однак прямої залежності між цими процесами немає. Взаємозв'язок між змінами ціни й обсягом реалізованої продукції визначає цінова еластичність попиту. Збільшення ціни виробу може вплинути на обсяг реалізованої продукції, і сукупний прибуток підприємства може зменшитись. І навпаки зменшення ціни може різко збільшити обсяг реалізації і сукупну величину отриманого прибутку [70].

Так як дія операційного важеля залежить від співвідношення постійних та змінних затрат, то його можна використовувати для управління структурою затрат підприємства і вибору оптимального співвідношення між постійними та змінними затратами, з метою максимізації прибутку від реалізації продукції.

Перш за все слід відмітити, що на підприємстві простежується постійне збільшення обсягу реалізації продукції та кількості реалізованої продукції. Змінні витрати у 2011 році в порівнянні із 2009 роком збільшилися на 81,52 %, тоді як виручка від реалізації - на 76,21 %. У зв'язку з цим, можна говорити про збільшення змінних витрат на одиницю реалізованої продукції. Постійні витрати за досліджуваний період зросли майже удвічі - на 96,55 %, тобто їх частка у собівартості продукції зросла.

Сила впливу операційного важеля збільшилась за період з 2,20 до 2,92, що свідчить про більш значну зміну прибутку при зміні обсягу від реалізації на 1 %. Така ситуація є позитивною для підприємства. Коефіцієнт запасу фінансової міцності зменшився з 0,45 до 0,34, що говорить про те, що величина операційного ризику підприємства постійно збільшується.

Підсумовуючи вище сказане, слід відмітити, що в ТОВ «Фавор» простежується не тільки зменшення рентабельності діяльності, але й підвищився ризик втрати прибутку від операційної діяльності, що є негативною тенденцією для підприємства. Тому перед керівництвом підприємства постає важлива задача щодо зниження операційного ризику ТОВ «Фавор» та підвищення ефективності управління прибутком.

Як відомо, важливим фактором впливу на рівень операційного ризику та прибутку є співвідношення між постійними та змінними витратами на підприємстві. У підприємств з більшою питомою вагою постійних витрат операційний ризик є вищим, оскільки при несприятливій ринковій кон'юнктурі такі підприємства несуть більші збитки. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має меншу питому вагу постійних витрат, при інших рівних умовах, завжди буде у більшій мірі збільшувати суму свого операційного прибутку у порівнянні із підприємством з меншим значенням даного показника.

Ідеальними умовами для будь-якого підприємства є поєднання низьких постійних затрат із високим маржинальним доходом. На основі проведеного операційного аналізу, ми пропонуємо підприємству змінити структуру операційних витрат, а саме збільшити в структурі операційних витрат частки їх постійної складової, оскільки загальновідомо, що чим більший буде рівень постійних затрат, тим більшою буде сила впливу операційного важеля. Тобто ціллю підприємства є зменшення рівня змінних витрат на одиницю продукції.

При управлінні змінними витратами основним орієнтиром повинно бути забезпечення їх постійної економії, так як між сумою даних витрат та обсягом виробництва та реалізації продукції існує пряма залежність.

Забезпечення такої економії до досягнення підприємством точки беззбитковості призводить до зростання суми маржинального прибутку, що дозволяє досягти її більш швидкими темпами. Після досягнення точки беззбитковості сума економії змінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку.

До основних резервів економії змінних витрат можна віднести: зниження чисельності працівників основного та допоміжного виробництв за рахунок забезпечення зростання ефективності їх праці; скорочення розміру запасів сировини, матеріалів, готової продукції у періоди несприятливої ринкової кон'юнктури; забезпечення вигідних для підприємства умов поставки сировини та матеріалів та інше.

Таким, чином ми пропонуємо збільшити частку постійних витрат в загальній сумі витрат до 25 %, шляхом введення режиму економії на змінних витратах. Запропоновані зміни повинні дещо покращити ситуацію, що сталася.

Таким чином, в результаті впровадження запропонованих змін, ми бачимо деяке покращення ситуації: збільшилася сума валової маржі ТОВ «Фавор», збільшився прибуток, коефіцієнт операційного левериджу і як наслідок сила впливу операційного важелю значно зросла - на 1,75.

Цілеспрямованеуправління постійними та змінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволять ТОВ «Фавор» збільшити власний потенціал формування операційного прибутку, що забезпечить зростання його фінансової рентабельності.



3.3 Удосконалення методики оцінки рівня фінансової безпеки підприємства

У ринкових умовах господарювання особливої важливості набуває об'єктивна оцінка рівня фінансової безпеки. Для її визначення розроблено велику кількість методик поглибленого аналізу та експрес-аналізу, що базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрями у діяльності установи й досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають можливості зробити обґрунтовані висновки про її рівень фінансової безпеки у цілому.

Аналіз літературних видань та практики вітчизняних установ щодо аналізу фінансової безпеки дає змогу стверджувати, що на сучасному етапі відсутній достатньо ефективний метод оцінки рівня фінансової безпеки. В той же час результати розробок нових методик зарубіжними дослідниками не можуть бути використані вітчизняними установами, що обумовлюється неспроможністю розроблених моделей дати адекватну оцінку стану безпеки тих установ, які функціонують в умовах, що відрізняються від умов, для яких були визначені параметри моделей. Тому цілком закономірною є спрямованість сучасних вітчизняних досліджень в області аналізу фінансової безпеки на пошук нових підходів щодо оцінки рівня фінансової безпеки установ, які б враховували особливості функціонування фінансових установ України.

Найбільш поширеною у використанні є інтегральна методика оцінки рівня фінансового стану установ, що передбачає синтезування фінансових індикаторів в комплексні конструкції. Таким чином, інтегральна методика базується на використанні коефіцієнтного методу, що являє собою розрахунок відносних показників на основі даних статистичної фінансової звітності.

Істотним недоліком коефіцієнтного методу є відсутність нормативних значень більшості використовуваних коефіцієнтів, а також та обставина, що зміни величин відносних коефіцієнтів у динаміці не можуть бути правильно інтерпретовані, оскільки і чисельник, і знаменник будь-якого коефіцієнта змінюються у часі.

Інтегральна методика не враховує показники, які характеризують грошові потоки установи, тоді як врахування реальних надходжень і витрат грошових ресурсів має бути одним із важливих, а радше пріоритетним завданням аналізу рівня фінансової безпеки.

Отже, до основних недоліків існуючих методик оцінки рівня фінансової безпеки можна віднести наступні:

- не врахування вітчизняних умов господарювання, нормативних актів з питань оцінювання фінансового стану різних галузей, а також діючих в Україні нормативних документів, що містять значну кількість недоліків, можуть призвести до прийняття представниками контролюючих органів помилкових управлінських рішень;

- застосування єдиних нормативних значень коефіцієнтів всіх видів економічної діяльності;

- неможливість достовірного обчислення більшості рекомендованих до розрахунку показників за даними фінансової звітності установи;

- важко визначити фактори, які вплинули на фінансову безпеку;

- недостатня точність оцінки рівня фінансової безпеки установи;

- ретроспективний характер оцінки, оскільки вона будується за даними «минулої» звітності та носить статичний характер.

Тобто під час використання зарубіжних методик оцінки рівня фінансової безпеки в Україні можна стикнутися із достатньо великою кількістю проблем, саме тому перед українськими науковцями стоїть завдання удосконалити методики та пристосувати їх до вітчизняних умов господарювання.

Розглянемо можливі напрямки удосконалення методик оцінки стану фінансової безпеки. З метою отримання адекватної оцінки рівня фінансової безпеки доцільно порівнювати фінансові показники, що характеризують діяльність установи, не з нормативними значеннями, що розроблені для зарубіжних умов господарювання, а з:

- середніми значеннями аналогічних показників, розрахованими для сукупності фінансових установ;

- значеннями показників, рекомендованих у працях українських дослідників, які відповідають вимогам безпечного функціонування;

- показниками діяльності найкращих установ тощо.

У зв'язку із вищесказаним, вважаю за потрібне використовувати значення коефіцієнтів, що були розраховані по 40 фінансовихустановах України. Даний захід дозволить зробити оцінку рівня фінансової безпеки більш точною, та такою, що відображає реальні умови функціонування українських фінансових установ.

Окрім цього, вважаю за необхідне удосконалити методику оцінки рівня фінансової безпеки установ шляхом підбору такого переліку показників-складових інтегральної оцінки, які б якнайкраще характеризували ключові сфери її діяльності.



Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на фінансовій установі

4.1 Система управління охороною праці на фінансовій установі

В першу чергу, необхідно розглянути та проаналізувати організацію роботи служби охорони праці Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради. Почнемо з розгляду загальних положень служби охорони праці на досліджуваній установі та характеристики штату служби охорони праці.

Згідно із законом України «Про охорону праці» на фінансовій установі була створена служба охорони праці, основною метою якої є організація виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Відповідно до зазначеної цілі служба охорони праці вирішує наступні завдання:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

- проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

- вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

- професійний добір виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці входить до структури, як одна із основних виробничо-технічних служб. Ліквідація служби охорони праці можлива лише в разі ліквідації товариства.

У зв'язку із тим, що кількість працюючих на досліджуваному підприємстві складає 178 чоловік, що є меншим від 500, то служба охорони праці складається з одного спеціаліста.

У зв'язку із цим, служба охорони праці має таку структуру:

- інженер з охорони праці - здійснює контроль за станом питань з охорони праці, електро та пожежної безпеки;

- начальник цеху - здійснює контроль за дотриманням правил, вимог, норм та інструкцій з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях.

Інженером з охорони праці може бути особа, яка має вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директору товариства.

Відповідно до завдання служби охорони праці, що полягає в проведенні професійної підготовки, підвищенні кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці, на ТОВ «Фавор» був виданий Наказ директора підприємства від 05 січня 2011 року «Про організацію навчання і перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки працівників ТОВ «Фавор» і створення постійно діючої комісії по перевірці знань» (додаток К).

Згідно з даним Наказом була створена постійно діюча комісія по перевірці знань у такому складі:

- Голова комісії - Заступник директора з виробництва;

- члени комісії: інженер з охорони праці, головний електрик, начальник цеху літографії.

Комісія створюється на підставі Положення «Про постійно діючу комісію по перевірці знань з охорони праці та пожежної безпеки» від 14 вересня 2002 року. Відповідно до зазначеного положення, комісія виконує такі завдання:

- здійснює організаційне керівництво та контроль за проведенням навчання;

- розробляє Положення «Про навчання, інструктаж, перевірку знань працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві»;

- складає список осіб, що підлягають навчанню та перевірці знань;

- складає перелік питань для перевірки знань з охорони праці, пожежної безпеки з урахуванням специфіки підприємства;

- розробляє і доводить до відома плани-графіки перевірки знань;

- готує бланки посвідчень про перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки;

- готує проект наказу про навчання і перевірку знань з безпеки праці;

- перевіряє якість знань з охорони праці та пожежної безпеки працівників, видає відповідні посвідчення;

- виносить пропозиції по залученню спеціалістів з учбових закладів до проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, пожежної безпеки працівників.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчанні) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків та правила поведінки при виникненні аварії.

Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві організовуються навчання, лекції, семінари, консультації. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірку знань правил охорони праці, забороняється. Повторна перевірка знань з охорони праці проводиться не рідше одного разу на рік, а посадових осіб - одного разу на три роки.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці підрозділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

- усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

- працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їджають на територію підприємства;

- учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз у квартал, на інших роботах - 1 раз на півріччя.

Перелік основних питань інструктажів на ТОВ «Фавор» зазначений у Програмі проведення інструктажу з питань охорони праці, пожежної безпеки на робочому місці.

Для виробництва ТОВ «Фавор» є характерними наступні роботи з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібне спеціальне навчання, щорічна перевірка знань:

- електрозварювальні, газополум'яні роботи;

- роботи в охоронних зонах ліній електропередач;

- роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках;

- роботи із застосуванням ручних електро- і пнемо- машин та інструментів;

- транспортування, зберігання, експлуатація балонів із стисненим, зрідженим газом;

- нанесення лакофарбових покрить;

- обслуговування акумуляторних батарей;

- обслуговування вальцювальних, штампувальних верстатів та автоматів;

- роботи на висоті;

- монтаж, демонтаж, накачування шин автотранспортних засобів;

- обслуговування і ремонт елементів підвіски автомобілів;

- управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням (Додаток П).

Так як ТОВ «Фавор» є виробничим підприємством, то виробничі працівники згідно із «Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій» підлягають обов'язковим попереднім (періодичним) медичним оглядам. Даний порядок призначений для працівників, які зайняті на важких роботах, роботах з небезпечними умовами праці. Під таку характеристику на ТОВ «Фавор» підпадають наступні професії (посади):

- верстатник бляшано-банкового устаткування;

- штампувальник (холодно штампувальні роботи);

- троктарист;

- налагоджувальник устаткування бляшано-банкового виробництва;

- електрозварник ручного зварювання;

- головний енергетик, інженер енергетик, електрик;

- друкар по жесті, помічник друкаря по жесті, учень друкаря по жесті;

- лакувальник;

- фахівець з комп'ютерної графіки;

- інженер з підготовки до друку;

- вантажник;

- прибиральниця.

Перелік наведених професій, шкідливих та небезпечних факторів, що впливають на вказаних працівників та їх кількість зазначені у Акті визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичним оглядам від 10 листопада 2010 року.

Особлива увага служби охорони праці ТОВ «Фавор» приділяється охороні праці жінок, які складають більшу частину персоналу підприємства. Така увага проявляється у забороні застосуванні праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Окрім того, забороняється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

На основі проведеного аудиту можна зробити висновки, що більша частина рекомендованих нормативно-правових актів є в наявності на ТОВ «Фавор». Обов'язкові нормативно-правові акти наявні на підприємстві в повному обсязі. Не дивлячись на це, вважаємо необхідним дати оцінку відповідності зазначених нормативно-правових актів щодо охорони праці нормативним положення. На основі проведеного аналізу можна сказати, що повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою узагальнення інформації щодо стану охорони праці на досліджуваному об'єкті нами був складений Акт перевірки стану охорони праці на ТОВ «Фавор» станом на 28 квітня 2012 року (Додаток Ф). Згідно проведеної перевірки, можна зробити висновок, що стан охорони праці на ТОВ «Фавор» характеризується 323 балами із 470 можливих. Таким чином, стан охорони праці даного підприємства можна визначити як задовільний.

У системі охорони праці на будь-якому підприємстві важливе місце займає колективний договір, який укладається між роботодавцем і трудовим колективом. Колективний договір ТОВ «Фавор» був укладений між адміністрацією і трудовим колективом та схвалений загальними зборами трудового колективу Протоколом № 5 від 08 грудня 2010 р.

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці на ТОВ «Фавор»

Офіс ТОВ «Фавор» знаходиться за адресою вул. Курська 18а. Будівля розташована поруч із пожвавленою автомобільною дорогою, що є джерелом таких небезпечних факторів як шум та пил.

Приміщення офісу знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі. Приміщення, в якому знаходиться відділ збуту, має площу 30 м2, висота - 3 м., об'єм - 90 м3, має два вікна. В даному приміщенні працює 6103 чоловік, отже на 1 людину припадає: 30: 6 = 5 (м2/чол.) робочої площі та 90: 6 = 15 (м3/чол.) робочого об'єму. Згідно із нормами робочої площі та робочого об'єму, що становлять 4 м2 та 10 м3 (СНиП 2.09.04), підприємство додержується встановлених норм, забезпечуючи нормальну кількість робочого простору. Що стосується опалення, то ТОВ «Фавор» використовує систему автономного опалення. Освітлення використовується як штучне та і природне. Два вікна мають змогу повністю забезпечувати робочий персонал відділу в сонячні дні. Вентиляція використовується природна (вікна, двері).

У приміщенні розташовано 6 персональних комп'ютерів, 1 лазерний принтер, мікрохвильова піч, холодильник та кавоварка. Напруга джерела живлення, що використовується складає 220 В.

Із меблів у приміщенні наявні: 7 робочих столів, 6 стільців, 1 крісло, 5 шаф для зберігання документів та зразків готової продукції. Рівень звуку у аналізованому приміщенні складає близько 60 дБА. Перераховані меблі розташовані правильно відповідно до їх функціонального призначення.

Кількість меблів та знарядь праці (комп'ютери, принтер тощо) відповідають кількості, змісту та особливостям виконуваної роботи.

На працівників відділу, оскільки вони працюють із електронними апаратами (комп'ютери, копіювальне обладнання тощо), впливають наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищена чи знижена температура, вологість, рухомість повітря робочої зони;

- високе значення напруги в електричній мережі;

- недостатнє освітлення робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання.

З метою нівелювання впливу небезпечних та шкідливих робочих факторів необхідно виконувати наступні заходи:

- перед початком роботи з електронними апаратами необхідно впевнитись в їх справності;

- забороняється торкатися корпусу комп'ютеру з тильного його боку;

- необхідно стежити за тим, щоб кабель підведення струму не перекручувався і був захищений від пошкоджень; забороняється виймати будь-який кабель, що з'єднує вузли апарату;

- необхідно запобігати перегріву електронних апаратів, для чого робляться перерви в роботі;

- після закінчення роботи необхідно вимкнути електронні прилади від мережі, прибрати робоче місце.

Виконання наведених заходів з охорони праці для адміністративного персоналу забезпечить нівелювання впливу небезпечних та шкідливих факторів, окрім того, допоможе зберегти здоров'я та життя працівників підприємства. Збережене здоров'я працівників сприятиме підвищенню продуктивності праці.

Для працівників, які постійно мають справу із електронними пристроями, особливо комп'ютерами, головною проблемою є швидка зорова втомлюваність. Гострота даної проблеми напряму залежить від загального освітлення приміщення, саме тому необхідним є розрахунок освітленості приміщення офісу ТОВ «Фавор». Розрахуємо значення штучного освітлення за формулою:

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на ТОВ «Фавор»

З метою характеристики приміщення офісу ТОВ «Фавор» необхідно визначити та обґрунтувати його категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки. Для цього скористаємося Додатком Б НАПБ Б.03.002-2007

«Категорії приміщень та будинків щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки». Згідно з даною таблицею приміщення офісу відноситься до категорії Д: «…Негорючі рідини і матеріали у холодному стані.

Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання, в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа; кабельні електропровідники до обладнання, окремі предмети меблів на місцях…».

Згідно із вказаним нормативним документом характеризоване приміщення не можна віднести до жодного класу вибухо- та пожежонебезпечності, оскільки воно відноситься до категорії Д.

Не дивлячись на те, що категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас його вибухопожежонебезпеки повинні бути позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень, ми не побачили даних позначень біля входу до приміщення офісу.

Заходи по попередженню виникнення пожежі та обмеження поширення вогню в приміщенні офісу визначені в Інструкції «Про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях (офісі)» ТОВ «Фавор». Даною інструкцією передбачаються наступні умови пожежної безпеки:

- меблі та обладнання повинні розміщуватися таким чином, щоб забезпечувати вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення;

- електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані;

- документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м. від електрощитів; 0,5 м. від електросвітильників; 0,6 м. від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м. від приладів центрального водяного опалення;

- засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані, усі працівники повинні вміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння.

У приміщенні офісу забороняється:

- влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

- захаращувати підступи до засобів пожежогасіння та шляхи евакуації;

- курити, використовувати легкозаймисті рідини;

- проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

- вмикати електронагрівальні прилади без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачено.

У випадку виникнення пожежі в приміщенні офісу необхідно виконати наступні дії:

- терміново повідомити пожежну охорону по телефону 101, вказати адресу приміщення, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей;

- організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;

- повідомити про виникнення пожежі адміністрацію;

- вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;

- розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати ім. консультаційну та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі.

Дотримання усіх вимог пожежної безпеки працівниками підприємства дозволить уникнути пожежі, а у випадку її виникнення - виконання усіх необхідних заходів пожежогасіння дозволить зменшити матеріальні збитки та уникнути людських жертв.

Отже, можна зробити висновки, що на підприємстві ТОВ «Фавор» виконуються умови по охороні праці робітників. Більша частина рекомендованих нормативно-правових актів є в наявності на ТОВ «Фавор».

Обов'язкові нормативно-правові акти наявні на підприємстві в повному обсязі. Виробничий персонал забезпечений засобами індивідуального захисту, спецодягом, у відповідності із наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 року № 246 проходять медичні огляди.

Навчання безпечним правилам експлуатації устаткування у відповідності з НПА 0.00-4.12-99. Устаткування заземлено. Параметри мікроклімату виробничих приміщень відповідають ГОСТ 12.1.002-88 та ДСП 3.3.6.042-99.



Висновки

Управління фінансовою безпекою є досить актуальним питанням. Поступовий перехід економіки України на ринкові відносини суттєво ускладнює умови господарювання. Тому на порядок денний постає проблема забезпечення в ринкових умовах фінансової безпеки вітчизняних установ шляхом запровадження відповідного механізму управління. Вивчення проблеми засвідчує, що на цей процес суттєво впливає забезпечення фінансової безпеки на рівні національної економіки.

Поняття «фінансова безпека» слід розуміти як здатність суб'єкта здійснювати свою господарську, в тому числі й фінансову діяльність, ефективно і стабільно шляхом використання сукупності взаємопов'язаних діагностичних, інструментальних та контрольних заходів фінансового характеру, що мають оптимізувати використання фінансових ресурсів, забезпечити належний їх рівень та нівелювати вплив ризиків внутрішнього і зовнішнього середовища.

Забезпечення фінансової безпеки вимагає створення на установі власної системи безпеки. Система фінансової безпеки - це комплекс організаційно-управлінських, режимних, технічних, профілактичних і пропагандистських заходів, спрямованих на кількісну реалізацію захисту інтересів учтанови від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Створення системи безпеки та організація її успішного функціонування повинні ґрунтуватись на методологічних основах наукової теорії безпеки. При створенні системи безпеки необхідно визначити цілі її створення, функції, які будуть на неї покладені, завдання, які повинні бути виконані. Система фінансової безпеки повинна складатися із наступних елементів: суб'єктів, об'єктів, стратегії та механізму, який передбачає використання трьох підсистем: фінансової діагностики, контролю та оцінки результатів та системи важелів та методів забезпечення фінансової безпеки.

Впровадження комплексної системи забезпечення фінансової безпеки, що дозволяє прогнозувати загрози фінансової безпеки та оперативно регулювати обсяги і структуру витрат на забезпечення фінансової безпеки, дозволить якісно впливати на загальний фінансовий стан конкретного суб'єкта господарської діяльності, що, в остаточному підсумку, самим позитивним чином відбивається на оздоровленні економіки в цілому.

Одним із головних чинників організації фінансової безпеки є організація її управління. Управління фінансовою безпекою являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із забезпеченням захисту його пріоритетних фінансових інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Процес управління фінансовою безпекою базується на певному механізмі. Механізм управління фінансовою безпекою являє собою сукупність основних елементів впливу на процес розробки і реалізації управлінських рішень по забезпеченню захисту його фінансових інтересів від різних загроз. Ефективний механізм управління фінансовою безпекою дозволяє в повному обсязі реалізувати цілі та завдання, що перед ним стоять, сприяє результативному захисту його фінансових інтересів від різноманітних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру.

Перед проведенням аналізу стану фінансової безпеки, було досліджено фінансовий стан ТОВ «Фавор». Проведений аналіз показав, що майновий стан підприємства є задовільним: коефіцієнт зносу не перевищує нормативне значення, коефіцієнт реальної вартості майна постійно зростає, а оновлення основних засобів за 2011 рік склало близько 40 % вартості основних фондів підприємства.

...