Недержавне пенсійне забезпечення: практика та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

УНІВРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Курсова робота

з дисципліни«ФІНАНСИ»

на тему: «Недержавне пенсійне забезпечення: практика та перспективи розвитку»

Виконала: студентка 3-го курсу

групи ФБЗ-13-1

Лось І.В.

Перевірив(ла):

Бородкіна Н.О.

Житомир

2016

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування та розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні

1.1 Сутність недержавних пенсійних фондів та характеристика їх видів

1.2 Управління активами недержавних пенсійних фонді

Розділ 2. Аналіз та оцінка діяльності недержавного пенсійного забезпечення в Україні

2.1 Аналіз формування доходів недержавних пенсійних фондів

2.2 Напрямки використання коштів недержавних пенсійних фондів

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації діяльності недержавного пенсійного забезпечення в Україні

3.1 Світовий досвід розвитку недержавного пенсійного страхування

3.2 Порівняльна характеристика світового та вітчизняного пенсійного страхування

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сьогодні в Україні система пенсійного забезпечення знаходиться в стадії трансформації. Діюча пенсійна система в період переходу до ринкової економіки виявила неспроможність забезпечити достатні виплати пенсіонерам, використовуючи однорівневу модель державного пенсійного страхування. Побудова пенсійної системи, яка відповідає вимогам ринкової економіки є одним з найбільш важливих завдань, яке необхідно вирішити в соціальній сфері країни. На функціонування пенсійної системи впливає ряд факторів, за допомогою яких формується не лише напрямки соціальної політики, а й економічна стабільність країни. Сьогодні постає питання удосконалення чинної системи соціального захисту та розвиток не тільки загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, з метою створення стійкої фінансової бази для забезпечення людини у старості, а й формування міцної пенсійної системи в цілому. Доцільним у цьому напрямку виступає розвиток недержавного пенсійного страхування, що займає винятково важливе місце у системі соціального захисту працюючої частини населення. В Україні даний напрямок уже активно розвивається, і першим результатом є поява недержавних пенсійних фондів. Тому, вивчення особливостей функціонування недержавних пенсійних фондів їх загального стану і проблем в даний час є актуальним.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ та практичних аспектів функціонування недержавних пенсійних фондів, напрямки формування і використання їх коштів та обґрунтування можливих шляхів удосконалення організації діяльності недержавних пенсійних фондів. Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання: охарактеризувати теоретичні основи функціонування та розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні; 4 обґрунтувати шляхи управління активами недержавних пенсійних фондів; провести аналіз та оцінку функціонування недержавних пенсійних фондів; дослідити формування доходів недержавних пенсійних фондів; проаналізувати напрямки використання коштів недержавних пенсійних фондів; визначити шляхи удосконалення діяльності недержавного пенсійного страхування в Україні.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають в процесі функціонування недержавного пенсійного страхуванні в Україні.

Предметом дослідження є діяльність недержавних пенсійних фондів в системі пенсійного забезпечення.

В процесі проведення аналізу були використані наступні методи дослідження: аналітичний, монографічний, статистичний, загальнонауковий - методи аналізу і порівняння.

Інформаційною базою написання курсової роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених економістів, підручники навчальні посібники, періодичні видання, статистичні дані та підзаконні акти.

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування та розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні

1.1 Сутність недержавних пенсійних фондів та характеристика їх видів

недержавний пенсійний фонд страхування

У сучасних умовах, коли запроваджуються економічні системи, які ґрунтуються на ринкових принципах та керуються приватним сектором, звичайні розподільчі пенсійні системи, які знаходяться в державному управлінні, потребують реформування. Саме тому поряд із системою загальнообов'язкового виділяють недержавне пенсійне страхування.

Система недержавного пенсійного страхування - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного страхування пенсійних виплат. Недержавні пенсійні фонди як добровільний та ефективний засіб накопичення на старість з'явилися в Англії більше двох з половиною століть тому, пізніше в Росії (у другій половині ХУІІІ ст). У 1897 році в Росії і, зокрема, в Україні успішно діяли більше 200 емеритальних, пенсійних і страхових кас, найбільш потужними з яких були каси залізничників, вчителів, держслужбовців та деяких великих підприємств [10].

В незалежній Україні перші недержавні пенсійні фонди з'являються в 1991-х роках. Створювалися вони на основі ухваленого в 1991 р. Закону України ЇПро господарські товариства? як акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю або прийнятого у 1993 р. Декрету Кабінету Міністрів УкраїниЇПро довірчі товариства? [25]. 6 Історично недержавні пенсійні фонди в Україні утворювалися у вигляді унітарної фінансової установи, у рамках якої виконувалися всі функції недержавного пенсійного забезпечення.

З прийняттям Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» у 2003 р. в Україні передбачено створення багаторівневої системи пенсійного забезпечення, а саме - трьохрівневої пенсійної системи. Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне страхування, нарахованого на пенсійні виплати, у порядку та на умовах згідно з відповідним законодавством. Цей рівень регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 1057-IV, який набрав чинності в 2004 р. З цього часу процес становлення та розвитку системи недержавного пенсійного страхування прискорився [31].

Відповідно до чинного законодавства недержавне пенсійне страхування (третій рівень) здійснюється: а) недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів; б) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду; в) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб [24].

Слід зазначити, що в літературі існують різні підходи щодо визначення поняття « недержавний пенсійний фонд. Таким чином, ми бачимо, що в економічній літературі зустрічаються різні тлумачення категорії «недержавний пенсійний фонд», можна сказати, що поняття в науковій літературі чітко сформоване.

Також ми бачимо, що в переважній більшості визначень схожі основні ідеї і думки авторів. Неординарним підходом до визначення поняття НПФ є автор Боярко І.М.

Він зазначив, що НПФ - це фонд, заснований для створення за рахунок регулярних внесків сукупності активів з метою інвестування їх для отримання довгострокового прибутку та фінансування пенсійного забезпечення застрахованих осіб. На нашу думку, найбільш правильно та широко розкривають дане поняття такі автор, як Внукова Н.М., а саме те що НПФ - це неприбуткова організація, що створюється з метою накопичення пенсійних внесків на користь своїх учасників та здійснення пенсійних виплат.Перевагами даного поняття є лаконічність, читабельність, доступність для розуміння, зрозумілість і наявність економічної точок зору.

Нам здається, що дане визначення найбільш повно розкриває суть даної економічної категорії, проте й інші трактування не відстають від нього. Щодо власного бачення даного поняття, то НПФ - це юридична особа, що має статус неприбуткової організаціїі призначена для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. В Україні недержавні пенсійні фонди функціонують у трьох формах: корпоративні, професійні та відкриті. Корпоративний фонд створюється одним або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватись інші роботодавці- платники.

Роботодавець-платник не є засновником корпоративного пенсійного фонду, але користується багатьма правами і обов'язками по відношенню до обслуговування своїх працівників у такому НПФ. Такий роботодавець має 8 укласти договір про участь у корпоративному пенсійному фонді з радою цього фонду. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають, або перебували у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями-платниками цього фонду. Професійний фонд може бути заснований об'єднанням юридичних осіб-роботодавців, об'єднанням фізичних осіб, включаючи професійні спілки, або фізичними особами, пов'язаними за родом їх професійної діяльності. Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності, визначеної у статуті НПФ.

Відкритий фонд створюється однією або кількома юридичними особами і є доступним для будь-яких юридичних та фізичних осіб як вкладників фонду. Відкритий недержавний пенсійний фонд є прийнятним для всіх. Головне, що відрізняє відкритий фонд від інших, це можливості: більшої гнучкості щодо розміру пенсійних внесків; участі в недержавному пенсійному забезпеченні тільки частини колективу роботодавця на відміну від корпоративного фонду, де роботодавець зобов'язаний робити перерахування коштів на користь усіх без винятку своїх працівників; участі будь-яких фізичних осіб як вкладників на свою користь або на користь своїх найближчих родичів; залишитися учасником фонду після припинення трудових відносин з роботодавцем[2, 10, 33].

Основні відмінності між відкритим, корпоративним і професійним НПФ: відмінності між видами НПФ НПФ Засновники Учасники Відкритий Одна чи кілька юридичних осіб, які можуть бути засновником одного чи кількох відкритих НПФ. Не може бути засновником відкритих НПФ юридична особа, діяльність якої фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів. Фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства) незалежно від характеру і місця роботи. Корпоративний Юридична особа - працедавець або кілька юридичних осіб - працедавців, до яких можуть приєднуватися інші працедавці-платники. При цьому юридична особа може бути одночасно засновником не більше як одного корпоративного НПФ .

Виключно фізичні особи, які перебувають чи перебували у трудових відносинах із працедавцями - засновниками і працедавцями - платниками цього фонду. Професійний Об'єднання юридичних осіб - працедавців, які можуть бути одночасно засновником не більше одного корпоративного НПФ. Об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні союзи (об'єднання профспілок).

Фізичні особи, пов'язані родом їхньої професійної діяльності (занять). Виключно фізичні особи, пов'язані родом їхньої професійної діяльності (занять), визначеної у статутному фонді НПФ. Отже, недержавна пенсійна система відіграє важливу роль у пенсійному забезпеченні громадян, а також є гарантом гідного життя після виходу на пенсію. Розвиток ринку недержавних пенсійних фондів в Україні має стати одним зі стратегічних інвестиційних джерел, спрямованих на підтримку економічного зростання загалом в Україні.

1.2 Управління активами недержавних пенсійних фондів

Недержавна пенсійна система відіграє надзвичайно важливу роль у пенсійному забезпеченні населення. Вона є безпечним, а у більшості випадків і пільговим, засобом забезпечення гідного рівня життя після виходу 10 на пенсію. Інша, не менш важлива функція недержавної пенсійної системи, полягає у тому, що являє собою джерело довготермінових інвестицій, необхідних для економічного розвитку країни.

Інвестування активів НПФ в економіку країни здійснюють організації, що спеціалізуються на управлінні активами. Управління активами - вид діяльності професійних учасників фондового ринку. Його мета - збереження і примноження активів недержавних пенсійних фондів [6]. Інакше кажучи, управління активами - це інвестування активів НПФ у різноманітні інвестиційні інструменти: акції, облігації, нерухомість, депозити, золото тощо, з метою отримання інвестиційного доходу, що розподіляється між усіма учасниками та обліковується на рахунку кожного учасника фонду. Активами НПФ управляють КУА - це господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами НПФ та інститутів спільного інвестування на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Це єдиний вид діяльності, який має право здійснювати КУА. Його можна розділити на кілька сегментів: управління публічними фондами; управління клієнтськими фондами; управління недержавними пенсійними фондами.

Діяльність управління активами НПФ передбачає наявність таких суб'єктів: банки - зберігачі; компанії з управління активами; професійніадміністратори; торгівціціннимипаперами; фондовібіржі; держава (в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Верховної Ради України через закони України «Про недержавні пенсійні фонди»);

Українськаасоціаціяінвестиційногобізнесу[11].Ліцензія на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів видається юридичній особі за умови, що вона має оплачений грошовими коштами статутний капітал на день державної реєстрації такої особи, не менший ніж: для компанії з управління активами - сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України; 0 100 200 300 400 500 2008 2009 2010 2011 2012 409 380 339 341 346 Кількість КУА Рік КУА 12 для особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, - сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України [23]. Щодо вимог до договору про управління активами пенсійного фонду то: рада пенсійного фонду має право укладати договір про управління активами НПФ з особою, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами; істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є повна назва та місцезнаходження (юридична адреса) органів управління договірних сторін, вид пенсійного фонду (відкритий, корпоративний чи професійний), предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок подання звітності та інформації, строк дії договору, розмір винагороди за надання послуг з управління активами, порядок зміни умов договору, умови дострокового розірвання договору. Також, рада фонду може замінювати компанію, що провадить діяльність з управління активами пенсійного фонду, з обов'язковим повідомленням про це Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням причин такої заміни протягом одного робочого дня з дати прийняття цього рішення [11].

Компанія, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами, зобов'язана: а) здійснювати операції щодо управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами; б) подавати щороку раді фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду; в) надавати звітність[17].

КУА завжди отримує грошову винагороду за управління активами. Граничні розміри такої винагороди встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. КУА також несе відповідальність перед НПФ за виконання своїх зобов'язань і збитки, завдані пенсійному фонду внаслідок порушення цією особою законодавства, положень інвестиційної декларації пенсійного фонду або договору про управління активами пенсійного фонду, всім майном, що належить їй на праві власності [31].

Виходячи з викладеного матеріалу, можна дійти таких висновків та узагальнень: по-перше, недержавна пенсійна система відіграє надзвичайно важливу роль у пенсійному забезпеченні населення, вона є засобом гарантування гідного рівня життя після виходу на пенсію; по-друге, кошти НПФ є джерелом довготермінових інвестицій, необхідних для економічного розвитку країни; по-третє, активи НПФ знаходяться в надійних компаніях з управляння активами.

Розділ 2. Аналіз та оцінка діяльності недержавного пенсійного страхування в Україні

2.1 Аналіз формування доходів недержавних пенсійних фондів

Перш ніж почати розгляд даного питання, слід сказати, що одним з головних завдань, які покладені на НПФ є мобілізація фінансових ресурсів, трансформація їх в інвестиційний капітал та здійснення виплат учасникам цих фондів. Формування фінансових ресурсів НПФ - комплексний процес, який складається з моделювання портфеля активів і пасивів.

Результатом проведеного аналізу фінансової звітності та законодавчої бази щодо формування пасивів і використання активів недержавних пенсійних фондів в Україні є сформована та формалізована структура фінансових ресурсів. До складу активів НПФ належать: активи в грошових коштах, активи в цінних паперах, інші активи згідно із законодавством. Пенсійні активи НПФ не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству, також активи не можуть бути предметом застави і повинні використовуватися лише на призначені цілі. На пенсійні активи не може бути звернене будь-яке стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству [13].

Існують такі напрямки формування пенсійних активів: добровільні внески до НПФ (пенсійні внески) відповідно до обраної пенсійної схеми: а) учасники недержавних пенсійних фондів - це люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески до фонду; б) вкладники недержавних пенсійних фондів - це сам учасник, його роботодавець, професійне об'єднання або члени сім'ї. 15 на основі прибутку від інвестування пенсійних внесків [14].

Кошти, накопичувані на пенсійних рахунках їхніх учасників, як правило, є значним джерелом інвестицій. Особливість діяльності НПФ у тому, що вони зацікавлені здійснювати довгострокові інвестиції для узгодження власних потоків внесків і виплат. Це дозволяє розвивати ринок довгострокового запозичення коштів. Можливі обмеження щодо напрямів інвестування активів недержавних пенсійних фондів в Україні чітко визначені Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» [31].

Для того, щоб оцінити можливості системи недержавного пенсійного забезпечення, перспективи та напрямки її подальшого розвитку потрібнопроаналізувати стан та динаміку загальних показників, які характеризуютьсистему недержавного пенсійного забезпечення. Станом на 31.12.2016 в Державному реєстрі фінансових установ кількість недержавних пенсійних фондів становить 94. При цьому левову частку складають відкриті недержавні пенсійні фонди (приблизно 80 %), що пояснюється вигодою від свободи вступу до них нових учасників без обмежень галузі, в якій вони працюють. Найбільша кількість їх зареєстрована у місті Києві - 61, у Дніпропетровській - 7, у Харківській, у Львівській та Івано-Франківській обл. - по 4.

Найменшу частку у структурі недержавних пенсійних фондів займають професійні та корпоративні НПФ. У відкритих фондах відбувалося стрімке 16 зростання їх кількості, але за останній рік ситуація кардинально змінилася, спостерігається зменшення темпів зростання. Це спричинено складною ситуацією на ринку соціальних послуг та рядом інших чинників [7].

Кількість адміністраторів недержавних пенсійних фондів, які мають ліцензію з адміністрування недержавних пенсійних фондів, становить 30 установ. Порівнюючи 2016 р. з 2010 р. то їх кількість зменшилася на 4 адміністратора.

Кількість адміністраторів НПФ пов'язано насамперед з кількістю діючих недержавних фондів в країні. Таким чином, спостерігається поступове скорочення кількості НПФ, що, на мою думку, є наслідком зростання конкуренції між ними та необізнаність населення послугами якого НПФ краще скористатися. Проте, незважаючи на скорочення кількості НПФ, система недержавного пенсійного забезпечення протягом останніх років розвивається досить динамічно. Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в таблиці Б.1 (додаток Б). Протягом 2008 - 2012 років кількість учасників НПФ зросла на 173,3 тис. осіб, або на 142,1% та на кінець 2012 року склала 584,8 тис. осіб (у 2008 році - 411,5 тис. осіб). Ці зміни зображені на рисунку 2.1. Рисунок 2.1 - Динаміка зростання кількості учасників протягом 2008 - 2012 рр. 0 100 200 300 400 500 600 2008 2009 2010 2011 2012 411.5 497.1 569.2 594.2 584.8 Тис. осіб Рік кількість учасників 17

Станом на кінець 2012 року адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 69 388 пенсійних контрактів з 49 057 вкладниками, з яких2 374 вкладники - юридичні особи на яких припадає 1 255,1 млн. грн. внесків від пенсійних внесків по системі НПЗ, а 46 683 вкладників - фізичні особи на яких припадає 58,7 млн. грн. При цьому порівнюючи 2008 - 2012 рр. кількість укладених контрактів НПФ зросла 7,1 тис. шт., або 111,4% та на кінець 2012 року становила 69,4 тис. шт., а у 2008 році 62,3 тис. шт. Найбільшу кількість укладених контрактів припадає на 2011 рік - 75 тис. шт. Динаміка кількості укладених контрактів зображено на рисунку 2.2. Рисунок 2.2 - Динаміка кількості укладених контрактів протягом 2008 - 2012 рр. Загалом спостерігається тенденція до зменшення кількості укладених контрактів, що все таки як економічною так і політичною нестабільністю у країні. Одним із основних якісних показників, які характеризують систему НПЗ, є сплачені пенсійні внески.

Аналізуючи динаміку сплачених пенсійних внесків, слід зазначити, що надходження пенсійних внесків за 2012 рік збільшились на 215,8% (або на 705 млн. грн.) і становили 1 314,0 млн. грн. в порівняння з 2008 роком - 609 млн. грн. рисунку 2.3. 0 10 20 30 40 50 60 70 80 2008 2009 2010 2011 2012 62.3 62.5 69.7 75 69.4 Тис. шт. Рік кількість укладених контрактів 18 Рисунок 2.3 - Динаміка внесків у недержавні пенсійні фонди протягом 2008 - 2012 рр.

Отже бачимо, що збільшення обсягів укладених контрактів, відповідно і кількості учасників, спричиняє збільшення кількості внесків у недержавні пенсійні фонди.Узагалі, в системі НПЗ серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїхучасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією, яка на цейчас має місце в країні. Пенсійні виплати станом на 30.12.2016 р. в порівнянні з 2016 р. становили 251,9 млн. грн., збільшившись на 922,7 % , або на 224,6 млн. грн. при цьому одноразові збільшились на 5,2 %, пенсійні виплати на визначений строк - на 18,0 %.

Слід зазначити, що учасниками фондів стають, в основному, особи вікової категорії 45-55 років, які не встигають накопичити належні сумипенсійних коштів для здійснення таких виплат на визначений строк. В умовах сьогодення та масового звільнення працівників і безробіття більшістьіз них все частіше, відповідно до законодавства, визначають пенсійний вікменшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням для отриманняодноразової виплати. Частка учасників НПФ вікової групи старше 55 років становить 14 % (2015 рік - 13,5 %, 2014 - 14,2 %, 2013 - 12,2 %), вікової групи до 25 років 6,5 % (2015 рік - 7 %, 2014 - 8,6 %, 2013 - 9,9 %). На рисунку 2.5 відображено кількість учасників НПФ у розрізі вікових груп та за статевою ознакою. Рисунок 2.5 - Кількість учасників за віковими групами та за статевою ознакою у 2010 - 2016 рр. 0 20 40 60 80 100 120 140 до 25 років 25-40 років 40-55 років старше 55 років 17.9 111.5 109.3 23.8 20.8 120.3 119.1 51.6 Тис. осіб

Вікова група жінки чоловіки 20 Як ми бачимо з даного рисунка, серед учасників недержавних пенсійних фондів у розрізі вікових груп більшість становлять чоловіки,причому у віковій групі старше 55 років їхня кількість перевищує кількість жінок більш ніж в 2 рази [19-23].

Таким чином, збільшення обсягів укладених контрактів, відповідно і кількості учасників, спричиняє збільшення кількості внесків у недержавні пенсійні фонди та підвищує доходи недержавних пенсійних фондів, які потім трансформуються у позиковий або інвестиційний капітал.

2.2 Напрямки використання коштів недержавних пенсійних фондів

Головними зобов'язаннями фонду є пенсійні виплати. Вони складають найбільшу частину поточних зобов'язань для фонду. Ці пасиви повинні бути у переважаючій частині прогнозованими, оскільки у протилежному випадку це ускладнює забезпечення фінансової стійкості і, відповідно, надійності фонду.Джерелом формування головних зобов'язань фонду єпенсійні внески та прибуток (збиток) від інвестування пенсійних внесків.

Дані про активи недержавного пенсійного фонду відображаються у звітності про діяльність пенсійного фонду, яка подається до Держфінпослуг відповідно до Положення про подання адміністратором НПФ звітності з НПЗ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 червня 2004 р. №1100 [12].

Операції з пенсійними активами здійснюються згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду та укладеним договором про управління активами.

Крім вищезазначених основних напрямків використання коштів НПФ, вони можуть надавати кредити і виступати в ролі кредиторів різних видів діяльностей. Проте найзначнішими видами використання грошових коштів є грошові пенсійні виплати та використання коштів як інвестицій, тобто направлення їх в інвестиційну діяльність.

Пенсійні виплати одноразові та на визначений строк станом на кінець 2016 рік становили 251,9 млн. грн., і збільшившись протягом 2010 - 2016 років майже на 224,6 млн. грн. ( 2010 р. - 27,3 млн. грн.). Напрямки використання коштів НПФ Виконання зобов'язань фонду перед його учасниками Для цілей інвестиційної діяльності фонду Оплати витрат, пов'язаних зі здійсненням НПЗ Виконання договорів виплати пенсії на визначений строк Здійснення одноразових пенсійних виплат Оплата договорів страхування довічної пенсії Оплата договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду Інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду Оплата послуг професійного адміністратора Сплата винагороди за надання послуг компанії з управління активами Оплата послуг зберігача Оплата послуг з проведення планових аудиторських перевірок

Важливим аспектом діяльності НПФ є інвестування коштів і отримання інвестиційного доходу. На законодавчому рівні визначено перелікфінансових інструментів та максимальну частку в загальній вартості активів фонду.

Обмеження частки інвестування пенсійних активів НПФ Фінансовий інструмент Максимальна частка в загальній вартості активів фонду, % 1. Банківські депозитні рахунки та ощадні сертифікати банків 40, але не більше 10 в одному банку 2. Банківські метали 10 3. Цінні папери, погашення за якими гарантовано КМУ 50 4. Цінні папери, погашення за облігації місцевих запозичень 20 5. Облігації українських емітентів 40 6. Акції українських емітентів 40 7. Цінні папери іноземних емітентів 20 8. Інші активи, не заборонені законодавством України 20 9. Об'єкти нерухомості 10 10. Цінні папери одного емітента (крім цінних паперів, погашення яких гарантовано КМУ) 5 Інвестиційна діяльність фондів дозволяє створити ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, розподілу капіталу між галузями економіки, сприяє стабільності функціонування фондового ринку та виходу його на міжнародний рівень [6]. 0 50 100 150 200 250 2010 2011 2012 2013 2014 0.7 1.2 2.1 5.8 11.8 26.6 88.9 156.1 203.1 240.1 Млн. грн. Рік пенсійні виплати на визначений строк одноразові пенсійні виплати 23 Прибуток від інвестування активів НПФ з кожним роком зростає.

Це зв'язано зі збільшенням кількості учасників НПФ, укладених контрактів та від кількості активів. Динаміку зростання можна побачити на рис. 2.8. Динаміка прибутку від інвестування у 2012 - 2015 рр. У цілому структура консолідованого портфеля інвестованих коштів та напрямки інвестування НПФ має такий вигляд рисунок 2.9. та таблиця 2.3. Об'єкти нерехомості, 58,5 млн. грн. Акції українських емітентів; 263,2 млн. грн. Інші активи, не заборонені законодавством України; 32,2 млн. грн. Кошти на поточному рахунку; 13,4 млн. грн. Цінні папери, дохід за якими гарантовано КМУ, 179,8 млн. грн. Облігації підприємств, емітент ами яких є ризеденти України, 521,3 млн. грн. 24 Таблиця 2.3 - Напрямки інвестування грошових коштів учасників НПФ Показник Млн. грн. % Грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках 572,7 34,47 Цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою, місцевими радами відповідно до законодавства 4,5 0,27 Цінні папери, дохід за якими гарантовано КМУ 179,8 10,82 Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України 521,3 31,38 Акції українських емітентів 263,2 15,84

Об'єкти нерухомості 58,5 3,52 Банківські метали 14,5 0,87 Інші активи, не заборонені законодавством України 32,2 1,93 Кошти на поточному рахунку 13,4 0,81 Загальна вартість активів НПФ 1661,1 100

У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином: 34,47 % або 572,7 млн. грн. розміщено на банківських депозитах в одному чи декількох банках. Протягом 2012 року в порівнянні з даними 2010 року зазначені активи збільшились на 244,3. грн. (41,6 %). При цьому мінімальна ставка за депозитами становить 5,9 %, амаксимальна - 23,5 %; 0,29 % або 4,5 млн. грн. інвестовано в цінні папери, місцевимирадами відповідно до законодавства.

Протягом 2012 року впорівнянні з даними 2010 року зазначені активи зменшилися на 0,6 млн. грн. (-13,3 %); 10,82 % або179,2 млн. грн. інвестовано в цінні папери, дохід заякими гарантовано КМУ. Протягом 2012 року в порівнянні зданими 2010 року зазначені активи зменшились на 29 млн. грн. (- 16,1 %); 31,38 % або 521,3 млн. грн. інвестовано в облігації підприємств,емітентами яких є резиденти України. Протягом 2012 року 25 впорівнянні з даними 2010 року зазначені активи збільшилисьна 211,2 млн. грн. (40,5 %); 15,84 % або 263,2 млн. грн. інвестовано в акції українськихемітентів. Протягом 2012 року в порівнянні з даними 2010 року зазначені активи збільшились на 121,4 млн. грн. (46 %); 3,52 % або 58,5 млн. грн. інвестовано в об`єкти нерухомості.Протягом 2012 року в порівнянні з даними 2010 рокузазначені активи збільшились на10,4 млн. грн. (17,8 %); 0,87 % або14,5 млн. грн. інвестовано в банківські метали. Протягом2013 року в порівнянні з даними 2012 року зазначеніактиви зменшились на 8,4 млн. грн. (- 56,9 %); кошти на поточному рахунку в консолідованому портфелі складають 0,81 % або13,4 млн. грн. Протягом 2016 року в порівнянні зданими 2012 року зазначені кошти зменшились на 24,4 млн. грн. (- 182 %); іпотечні цінні папери відсутні в консолідованому інвестиційномупортфелі НПФ.

Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, єтакож те, що розмір залучених пенсійних внесків є незначним длязабезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів удохідні фінансові інструменти. За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становить 620,3 млн. грн., або 47,1 % від суми сплачених внесків.

Протягом 2016 року в порівнянні з даними 2012 року інвестиційний дохід збільшилися на 533,5 млн. грн. (86 %). Чиста вартість активів НПФ протягом 2012 року в порівнянні з даними 2010 року збільшилася на 1177,6 млн. грн. (70,9 %) та склала 1177,6 млн. грн. Але, разом з тим, слід звернути увагу на те, що значний відсоток (близько 59,6 %) у структурі складають активи Корпоративногонедержавного пенсійного фонду Національного Банку України. 26 Основна частка витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів - це покриття оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду, управління його активами, а також відшкодовуються витрати послуг зберігача, аудиторські послуги та інші.

Сума витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів станом на кінець 2016 рік становили 74,5 млн. грн., і збільшившись протягом 2010 - 2016 років майже на 42,9 млн. грн. або 235,8 % ( 2010 р. - 31,6 млн. грн.). Динаміка збільшення суми витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів. Динаміка суми витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів НПФ протягом 2010 - 2016 рр. У цілому структура сум витрат НПФ, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів учасників фондів наведені

Структура витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів Показник Млн. грн. % Винагорода за надання послуг з управління активами пенсійного фонду 52 69,9 Оплата послуг зберігача 4 5,4 Оплата послуг з проведення планових аудиторських перевірок 0,7 0,9 Оплата послуг, пов'язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами. Сума витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів 27 Оплата всіх інших послуг 0,2 0,3 Витрати на оплату адміністрування пенсійного фонду 15,8 21 Загальна сума витрат 74,5 100 З таблиці видно, що найбільше НПФ витрачають пенсійні активи на винагороду за надання послуг з управління активами та витрати на оплату адміністрування. Якщо порівняти частку витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних коштів до чистої вартості активів пенсійних фондів, то вона складає 6,6 % [19-23].

Найбільші витрати характерні для пенсійних фондів, які перебувають на початковій стадії розвитку, що пояснюється витратами на організацію їхньої роботи. Відповідно до законодавства частину витрат при цьому беруть на себе засновники НПФ, оскільки в разі, коли адміністрування корпоративногопенсійного фонду здійснює його одноосібний засновник, витрати на адміністрування такого корпоративного пенсійного фонду здійснюються зарахунок цього засновника. В ході аналітичного дослідження було виявлено, що недержавні пенсійні фонди в Україні мають достатні темпи розвитку для подальшого їх функціонування. Проте, незважаючи на високі відносні показники приросту, в абсолютному вимірі рівень розвитку системи недержавних пенсійних фондів залишається на низькому рівні. Незважаючи на зростання відносних показників, абсолютні показники ринку залишаються надзвичайно низькими. Але все ж таки у недержавних пенсійних фондів є повністю всі можливості, щоб покращити своє функціонування у майбутньому. Вартотакожзазначити, що на діяльністьнедержавнихпенсійнихфондівзначноюміроювплинулафінансово- економічна криза. Зменшення в періодфінансово- економічноїкризиобсягіввиробництваосновнихвидівпромисловоїпродукції та послугзначнопогіршилиумовиінвестиційноїдіяльності, у тому числінедержавнихпенсійнихфондів, що негативно вплинуло на рівеньдохідностіпенсійнихактивів[18].

Таким чином, основним напрямком використання фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондівє інвестиційна діяльність. Найбільша частка інвестицій активів недержавних пенсійних фондів припадає на металургійну галузь, сільське господарство,а також у машинобудування. Достатньо висока частка інвестицій припадає також на хімічну та будівельні галузі, легку промисловість. З розвитком недержавних пенсійних фондів, люди стали більше знати про них, стали більше їм довіряти, про це свідчить зростання кількості його учасників відповідно до укладених контрактів, мобілізація грошових коштів та залучення їх в позикові та інвестиційну сфери, що принесе цим фондам додаткові доходи для здійснення виплат своїм учасникам.

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації діяльності недержавного пенсійного страхування в Україні

3.1 Світовий досвід розвитку недержавного пенсійного забезпечення

Невід'ємною умовою розбудови України як держави з високим рівнем соціальної захищеності є забезпечення гідного рівня життя для всіх її громадян, у тому числі для соціально вразливих верств населення. У цьому аспекті, неабияку роль відіграє недержавне пенсійне страхування, яке дозволяє забезпечувати індивідуалізацію страхування, базуючись на принципі накопичення. Тому вивчення та використання досвіду країн, які досягли у цьому аспекті значних успіхів, є актуальним та таким, що відповідає сучасним потребам науки, пов'язаної з державним управлінням. Вивчення світового досвіду з цього питання свідчить, що недержавні пенсійні фонди відіграють значну роль у забезпеченні стійкого функціонування фінансових ринків. Кошти недержавних пенсійних фондів, які найменш чутливі до змін у ринковому середовищі, мають здатність підвищити стабільність фінансових ринків та знижувати їх чутливість до зовнішньої кон'юнктури. Загальновідомо, що рівнем пенсії, який дозволяє зберегти досягнутий рівень життя при виході на пенсію є 60-80% від заробітної плати. Однак, жодна державна система серед світових економік не здатна забезпечити такий високий рівень пенсійного заміщення. В Україні рівень коефіцієнта пенсійного заміщення складає приблизно 45%-46%. Для солідарної складової пенсійної системи - це доволі значний показник, однак недостатній для нарахування гідної пенсії особам, які досягають пенсійного віку. У країнах із розвиненими фінансовими ринками недержавне пенсійне страхування має велике значення, адже обсяг активів недержавних фондів з орієнтацією на приватних вкладників складає 10-20% ВВП, а частка 2 домогосподарств із заощадженнями у різних формах колективного інвестування - 50 %. Так, наприклад, недержавне пенсійне страхування у Німеччині має добровільний характер. Регулювання здійснюється спеціальним законодавством у таких організаційно-правових формах, як: пенсійна система підприємств, де пенсійні активи не відокремлюються від власних коштів; індивідуальна система, де пенсійні активи не відокремлюються від власних коштів громадян, а управління ними покладено на самостійну пенсійну організацію або страхову компанію. Через те, що пенсійне страхування відбувається на рівні конкретної організації, встановлюється залежність розміру пенсії працівника від строку його роботи у цій компанії [3]. Швеція є однією з перших держав, котрі досягли найбільшого успіху в процесі реформування своєї пенсійної системи, використовуючи принципи, які застосовуються у накопичувальної моделі. Професійні пенсійні системи регулюються колективним договором між працівником і роботодавцем [4]. Великою популярністю користуються також індивідуальні добровільні накопичувальні пенсійні схеми. Індивідуальність виявляється в тому, що кожен клієнт може вибрати для себе фонд, пенсійні схеми та програми інвестицій якого найбільшою мірою відповідають його інтересам і перевагам. В Угорщині обов'язкове накопичувальне пенсійне страхування було введено в 1998 році, після майже трирічних перемовин з цього питання між профспілками, міністерством фінансів і міністерством праці. Однак, слід відзначити, що у цій країні пенсійна система й досі є далекою від зразкової через те, що її учасники у віці понад 30 років мають право тримати накопичувальну частину своїх відрахувань лише у державному пенсійному фонді, а змішана пенсійна система не вкоренилася в суспільній свідомості і вже зазнала суттєвої корекції, яка підриває фінансову стабільність країни. Відмінністю пенсійної системи Франції є обов'язковість щодо участі в ній для усього приватного сектору економіки, а також «нефондованість» при акумуляції та розподілі коштів, при тому, що сама система додаткового 3 пенсійного страхування на рівні держави має власні резерви, які розподіляються та використовувані у встановленому порядку. Така система забезпечує гнучкість у сфері збереження права на отримання пенсії на весь час роботи, що дозволяє полегшити процес зміни робочого місця, в умовах, що не притаманні для більшості зарубіжних країн. У Великобританії роботодавці мають можливість або сплачувати внески у страхову компанію, або заснувати власний пенсійний фонд. Корпоративні плани охоплюють понад 50% працюючих та загальний обсяг пенсійних внесків складає близько 10 млрд фунтів стерлінгів на рік. Забезпечення пенсії заохочується урядом Великобританії. Для цього використовується персональні пенсіонні плани замість корпоративних. Громадяни, які уклали договір додаткового пенсійного страхування мають можливість знизити розмір внесків за соціальним страхуванням, а також з метою стимулювання недержавного пенсійного страхування уряд запровадив податкові пільги. Персональні пенсії формуються незалежно від роботодавця. Працівник, при бажанні, індивідуально накопичує майбутню пенсію в страховій компанії, яку він має право обирати на власний розсуд. Модель пенсійної системи США ґрунтується переважно на особистому пенсійному страхуванні населення, в країні функціонують як державні так і приватні пенсійні системи. В США широке розповсюдження отримали персональні пенсійні рахунки, так звані IRA (individual retirement account). IRA відкриваються у страховій компанії із щорічним внеском у 2 тис. дол., кошти з рахунку не можуть зніматись до досягнення застрахованою особою віку 59,5 років, а по досягненню 79,5 років рахунок закривається [2]. Отже, на підставі проведеного аналізу, можна виділити такі основні риси систем пенсійного страхування зарубіжних країн: одночасне співіснування державної та недержавної систем пенсійного страхування, які доповнюють одна одну та забезпечують достатній рівень виплат громадянам після виходу на пенсію; 4 обов'язковість контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів з боку держави; наявність податкових пільг у більшості країн при добровільному інвестуванні власних коштів в недержавні пенсійні фонди; низькі ставки з управління активами для керуючих компаній. Крім того, проведений аналіз дозволив сформулювати найбільш ефективні механізми реалізації державної та недержавної пенсійних програм: реформування бази оподаткування щодо податку на доходи фізичних осіб на користь виключення з неї суми інвестицій фізичних осіб у недержавні фонди, які відраховуються із заробітної плати чи інших доходів, а також суми доходів, які нараховуються на пенсійні рахунки громадян; автоматизація пенсійних послуг, зокрема у питаннях щодо переводу в момент виходу на пенсію всіх накопичень працівника на спеціальний рахунок, якщо він припиняє участь у пенсійних програмах; звільнення від сплати податку на прибуток тих роботодавців, які здійснюють відрахування у недержавні пенсійні фонди; надання допомоги пенсіонерам щодо вибору недержавного пенсійного фонду шляхом створення незалежного фінансово-консультаційного бюро. Окремо слід наголосити, що тому, що навіть в умовах подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи, що мала місце у 2008-2010 рр., динаміка росту числа недержавних пенсійних фондів у світі залишається стабільною, що свідчить про зацікавленість населення в альтернативних формах недержавного пенсійного страхування. Вивчення світового досвіду вказує на те, що еволюція пенсійних систем йде від державної до змішаної, й далі - до приватної моделі. Отже, на нашу думку, спираючись на досвід, який був накопичений у провідних країнах світу, процес реформування пенсійної системи в Україні, доцільно здійснювати шляхом переходу від державних форм накопичення до недержавних моделей за участю страхових компаній та недержавних пенсійних фондів.

3.2 Порівняльна характеристика світового та вітчизняного пенсійного страхування

Одним із головних пріоритетних напрямків соціального забезпечення в Україні, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є пенсійна система, як основа матеріального стану непрацюючих громадян. Обов'язком держави в цьому напрямку є певні організаційні заходи, які дають змогу поетапно, з врахуванням особливостей бюджетного наповнення, досягти відповідного рівня пенсійного забезпечення цієї категорії населення. Починаючи з 2004 р. із прийняттям Закону, починає формуватись нова пенсійна система, яка дасть змогу забезпечити громадянам країни достатній соціальний рівень забезпечення після закінчення трудової діяльності. Саме реформування пенсійної системи дасть змогу встановити пряму залежність розміру майбутніх пенсійних виплат безпосередньо від кожної працюючої людини, а не лише від держави. Тобто, це можливість для кожної працюючої людини забезпечити собі достатній рівень доходу після виходу на державну пенсію. Суть пенсійної реформи полягає у переході до трирівневої пенсійної системи, де третім рівнем являється система недержавного пенсійного забезпечення [16].

Третій рівень системи пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі громадян у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат. Громадяни на власний вибір відкривають індивідуальний накопичувальний рахунок у будь-якому НПФ, та вносять внески згідно укладеного договору з адміністратором НПФ [15].

Трирівнева пенсійна система гарантує, що кошти на рахунках Державного та недержавних пенсійних фондів є безпосередньою власністю пенсіонерів. Тобто, по досягненню пенсійного віку їм буде виплачуватись солідарна пенсія, а також додаткова пенсія з індивідуальних рахунків недержавних пенсійних фондів (третій рівень пенсійної системи) [23].

Щодо адміністраторів НПФ, то їхня кількість у 2016 році в порівнянні з 2012 не зміниться, і становитиме 30 адміністраторів, а у 2016 році в порівнянні з 2012 році адміністраторів зменшиться на 6,5 % ( на 2 адміністратора). Проте не всі майбутні показники є достовірними, оскільки існує маса проблем, які впливають негативно (позитивно) на діяльність недержавних пенсійних фондів, насамперед, це нерозвиненість організованого ринку цінних паперів, низький рівень фінансової обізнаності населення.

Надзвичайно важливою проблемою мабуть є забезпечення стабільності пенсійної системи. Фінансова стабільність пенсійної системи залежить від ряду факторів - це стану розвитку економіки, рівня соціального податку, тобто тарифу страхових внесків або нарахування на фонд оплати праці, демографічного навантаження на працюючу частину населення, співвідношення середньомісячного розміру пенсії до середньомісячного розміру заробітної плати та наявності коштів у пенсійній системі. Проте підвищення ставок відрахування до пенсійної системи не розв'яже проблеми фінансової стабільності. Підвищення тарифу внесків на пенсійне страхування є безперспективним тому, що підвищує макроекономічний ризик і перешкоджає фінансовій стабільності в країні, зокрема сприяє зростанню інфляційних процесів, підвищенню цін на продукти та послуги, зростанню частки осіб, які ухиляються від сплати внесків та тіньового сектору економіки. Зростання демографічного навантаження на працюючу частину населення обумовлено негативними демографічними процесами - старіння населення та від'ємний природний приріст. Низький рівень народжуваності, зниження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років у поєднанні з очікуваним майбутнім збільшенням 32 тривалості життя сприятимуть зростанню чисельності пенсіонерів і старіння нації. Збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та рівня безробіття призведе до того що вже через 20-25років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а з 2040 року перевищить її [4].

Захист пенсійних накопичень та їх примноження за рахунок інвестиційного прибутку з метою здійснення майбутніх пенсійних виплат учасникам знаходиться в руках фінансових установ (банк-зберігач і КУА), які здійснюють управління активами НПФ. Отже, саме від того, як працюють ці установи, як будують відносини з фондом і як контролюються, значною мірою залежить спроможність фонду здійснювати пенсійні виплати. Нацкомфінпослуг, Ради НПФ, КУА і недержавно-пенсійна громадськість (USAІD та Світовий банк) докладають чималих зусиль для розвитку накопичувальної пенсійної системи, особливо, НПФ в Україні, а досягнення мізерні.

Є три групи проблем, які гальмують хід пенсійної реформи,формування накопичувальної пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення. Перша - проблеми в корпоративному середовищі, куди входять НПФ, КУА тощо, друга -проблеми в державному середовищі, третя - низький рівень фінансової обізнаності населення. Щодо корпоративних проблем, то, хоча ринок послуг НПФ ще зовсім невеликий, і водночас простір для дій неймовірно широкий для всіх та й інтереси нібито у всіх спільні, але єдності серед його учасників недостатньо.

Візьмемо, наприклад, ставлення до запровадження єдиного порядку визначення чистої вартості одиниці пенсійних внесків - це розрахункова вартість одиниці пенсійних внесків, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів пенсійного фонду на загальну кількість одиниць пенсійних внесків на день підрахунку. Наявність такого порядку посилить довіру до системи НПФ, бо дасть змогу вкладникам порівнювати діяльність різних фондів, бути в курсі того, що відбувається з їхніми пенсійними грошима, і на цій основі приймати обґрунтовані рішення. Світовий досвід засвідчує, що 33 немає іншого шляху для завоювання довіри вкладників, ніж відкритість інформації та зрозуміла система оцінки результатів роботи фондів [8].

Положення про порядок визначення чистої вартості активів НПФ, яке не відповідає ні вимогам, ні потребам ринку ще з моменту його затвердження в 2004 році. Зміну його змісту поставлено в залежність від доопрацювання аналогічного положення з визначення вартості чистих активів ІСІ (інститутів спільного інвестування), поправки до якого вже майже п'яти років не може прийняти Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку. Крім того, слід приділити увагу й збільшенню пропозиції якісних інструментів інвестування для пенсійних фондів. Оскільки їхні активи мають довгостроковий характер, а акції більш стійкі до інфляції ніж боргові інструменти, варто дозволити підвищити частку акцій в портфелі НПФпринаймні до 60 відсотків. Потрібно також дозволити пенсійним фондам купувати цінні папери інститутів спільного інвестування. ІСІ - це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства. В усьому світі є така практика, бо тим самим зменшуються ризики управління коштами. До того ж ці фонди диверсифіковані і з них завжди НПФ може вийти [7].