Недержавне пенсійне забезпечення: практика та перспективи розвитку

Тепер про проблеми державного рівня. Вперше про НПФ і створення в Україні трирівневої пенсійної системи йдеться в указі Президента від 1998 року. Але зараз складається враження, що досі у високих державних інституціях панує думка: пристойну пенсію можна отримувати в рамках існуючої державної солідарної системи. Варто лише її реформувати, збільшити ресурси пенсійного фонду, справедливо призначити державні пенсії. Але в країнах Європи ще на початку 90-х років минулого століття зрозуміли, що державна пенсія може забезпечити лише прожитковий мінімум. А все інше має бути за рахунок другого і третього рівнів. Протягом останніх років, замість комплексного розвитку всієї пенсійної системи йде однобічне нарощування ресурсів Пенсійного фонду (і 34 це чомусь називають пенсійною реформою). Та грошей у фонді не вистачає. І це при тому, що в Україні, зокрема, один із найвищих у світі обов'язковий збір до ПФ. А середня пенсія за віком набагато менша ніж в Європі. Доходи Пенсійного фонду становлять значну частину доходів Державного бюджету та направляють на фінансування дефіциту поточні податкові надходження, чим держава послаблює економіку. Від таких диспропорцій страждає все суспільство.

До речі, всі економічні кризи в Україні розпочиналися з негараздів у державних фінансах. Отже пенсійна політика має орієнтуватися на помірне зростання державної пенсії при випереджаючих темпах збільшення пенсій із накопичувальної пенсійної системи і, особливо - з її приватної складової [33]. Щодо вітчизняних реалій фінансової обізнаності населення, то варто відзначити, що ступінь поширення фінансових послуг в Україні залишається низьким, особливо у порівнянні з європейськими державами. Так, за результатами першого всеукраїнського соціологічного дослідження «Фінансова грамотність та обізнаність в Україні» було встановлено, що 39 % населення нашої країни не мають банківських рахунків. Більшість громадян користуються лише базовими фінансовими послугами, серед яких - оплата комунальних платежів через банк (72 %), користування пластиковою карткою (68 %), проведення платежів через термінали платіжних систем (38 %). Однак населення практично не користується так званими інвестиційними послугами, зокрема такими фінансовими інструментами, як акції, облігації або інвестування в недержавні пенсійні чи інвестиційні фонди.

При цьому українці не зацікавлені в отриманні більшого обсягу інформації про фінансові продукти. Це пояснюється низкою причин - браком коштів для здійснення інвестицій, слабкою довірою до фінансової системи взагалі або простим нерозумінням того, як користуватися фінансовими послугами. 35 Через нещодавню світову кризу довіра до фінансової системи була підірвана, а її повне відновлення можливе лише за умови підвищення фінансового освітнього рівня споживачів [17].

Місце НПФ в структурі пенсійного забезпечення, можна розглядати в двох аспектах: а) через механізм формування фінансових ресурсів та рух грошових потоків у цій системі; б) як показник активності клієнтів сфери НПЗ. Механізм руху грошових потоків в пенсійній системі через НПФ відіграє ключову роль у формуванні інвестиційних ресурсів для внутрішнього економічного розвитку країни. Запроваджувана пенсійна система повинна перерозподілити рух грошових потоків таким чином, щоб сформувати основні виплати та внески через другий та третій рівні. Солідарна пенсійна система на сучасному етапі становлення формує в собі основні пенсійні ресурси у вигляді обов'язкових внесків громадян та їх роботодавців. Високі ставки внесків змушують останніх приховувати фактичний фонд оплати праці, зменшуючи тим самим надходження до бюджету Пенсійного фонду, який стає дефіцитним. Виникає потреба компенсувати недостатність коштів на виплату пенсій сучасним пенсіонерам через Державний бюджет України. Запровадження другого та третього рівнів повинне вирішити проблему низьких пенсій та надати можливість громадянам отримувати пенсії, відповідні їх заробіткам в період трудової діяльності. Зрілість системи НПЗ можна визначити за ступенем розповсюдження послуг серед середніх та малих підприємств, а також через фізичних осіб. За даними Нацкомфінпослуг максимальна кількість укладених пенсійних контрактів НПФ саме з фізичними особами. Але на сучасному етапі розвитку пенсійної системи, вони не є визначальними пайовиками фондів, оскільки середня сума пенсійних внесків на один укладений контракт від фізичних осіб значно менша ніж від юридичних. Разом з тим, в умовах початкового 36 етапу формування фінансових ресурсів пенсійні фонди позиціонують себе переважно на великих вкладників, якими є юридичні особи [7].

Зазначимо шляхи вдосконалення системи НПЗ: Необхідно вдосконалити відповідну законодавче базу, спираючись на вже отриманий досвід впровадження НПФ. Досягнення оптимального для учасників фондів співвідношення між рівнями ризиків і прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ - шляхом внесення урядових змін до регуляторної бази в рамках ширшої програми розвитку ринків капіталу. Слід скасувати обмеження на операції з валютою і розглянути можливість запровадження управління ризиками, підпорядкованого детальніше розробленому регулюванню, що має передбачати інвестування в ліквідні інструменти з низьким рівнем ризику,які перебувають в обігу на розвинутих ринках. Регулятори повинні дозволяти здійснювати інвестиції лише в такі активи, для яких можна застосовувати методи оцінювання вартості, єдині для всіх фондів. Підвищення рівня управління інвестиційним портфелем фонду, завдяки запровадженню в законодавстві загальних положень про управління ризиками та накладенню обмежень на частки акціонерного капіталу, які може утримувати НПФ.

Дотримуватися граничних допустимих обсягів інвестицій, шляхом моніторингу дотримання законодавчо встановлених обмежень щодо інвестування пенсійних активів, який має ґрунтуватися на їх середньомісячних значеннях. Вирішити питання низького рівня прозорості НПФ в Україні шляхом запровадження обов`язковості використання суб`єктами НПЗ міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). 37 Вирішити питання з кількістю недержавних пенсійних фондів, із нерівномірним розміщенням фондів по Україні.

Також важливим для належного функціонування недержавних пенсійних фондів, зокрема щодо залучення пенсійних активів, є підвищення рівня роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок,об'єднань громадян та юридичних осіб, зокрема: а) поширення серед населення інформації про переваги недержавного пенсійного забезпечення та можливості отримання додаткових виплат під часдосягнення громадянами пенсійного віку внаслідок участі в НПФ; б) запровадження системи публічної оцінки фінансового стану НПФ шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів та введення в дію системи розкриття інформації про недержавні пенсійні фонди. Вирішити наявність непрозорої конкуренції шляхом посилення захисту прав споживачів що будується на принципах: а) зрозумілості (прозорості) - щоб споживачі могли розуміти даний пенсійний продукт та порівняти його з інших подібних заощаджувальними продуктами; б) простоти - щоб споживачі могли робити обґрунтований вільний вибір з метою забезпечення максимального прибутку у довгостроковій перспективі та залишатися відповідальними за свій вибір. Також, потрібно створити єдиний, державний орган контролю за діяльністю суб'єктів недержавних пенсійних фондів. Підвищення ефективності управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функцій управління пенсійними активами. Таким чином, дослідження шляхів удосконалення, реформування пенсійної системи, їх впровадження мають першочергове значення.

Актуальність цих шляхів посилюється у зв'язку з тим, що удосконалення пенсійної реформи відповідатимуть удосконаленню всієї економічної 38 системи тому, що створення обов'язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів створять додаткові стимули для виходу економіки з тіні та слугуватимуть великим потенціалом фінансових ресурсів для інвестування і розвитку економіки.

Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницької організації), функціонує і проводить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників. Діяльність недержаного фонду базується на принципах добровільної участ громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестуєкошти з метою їхзахистувідінфляції та їх примноження, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.

По видам НПФ розділяються на: відкриті, корпоративні і професійні.На сьогоднішній день найбільшою популярністю користується відкриті недержавні пенсійні фонди, унаслідок того, що характеристики таких фондів відповідають інтересам професійних учасників фінансового ринку, перш за все як об'єкт бізнесу. Тоді як інші види фондів ближче стоять до корпоративних інтересів засновників-працедавців. Єдиним органом управління НПФ є Рада фонду, яка здійснення контролю за поточною діяльністю фонду і вирішення основних питань пов'язаних з діяльністю фонду. Контроль над недержавними пенсійними фондами більший, ніж над звичайними фінансовими інститутами.

Для них існують свої нормативи, звітність, є регуляторний орган - Національна комісія із регулювання ринків фінансових послуг. Контроль також здійснюють Державна комісія з цінних 39 паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, НБУ. Ураховуючи викладене, можна констатувати, що Нацкомфінпослуг, зокрема Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами, сприяє створенню дієвої системи недержавного пенсійного забезпечення, системи, яка гарантує отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового пенсійного страхування виплат.

В Україні система недержавного пенсійного забезпечення знаходиться на початковому етапі становлення, проте розвивається високими темпами. У після кризовий період відбулося зменшення кількості недержавних пенсійних фондів, проте з року в рік зростає загальна кількість укладених пенсійних контрактів, кількість осіб, що отримують пенсії, та загальний обсяг пенсійних виплат. Позитивно характеризує діяльність НПФ також постійне зростання у ВВП країни активів НПФ, пенсійних внесків та пенсійних виплат.Підвищення ефективності діяльності НПФ підтверджується постійним зростанням пенсійних виплат по відношенню до активів та до пенсійних внесків.

Позитивним є також факт зростання відсотка отриманого інвестиційного доходу. Проведений аналіз функціонування НПФ з 2008 - 2012 роки показує те, що протягом цього періоду спостерігається тенденція до зменшення кількості НПФ та їх адміністраторів, але показники роботи НПФ з кожним роком збільшується, про це свідчить збільшення учасників фондів, збільшення кількості укладених контрактів приріст активів та інше. Упродовж 2010 - 2016 років спостерігається тенденція до збільшення кількості пенсійних виплат на 224,6 млн. грн. Також, з кожним роком зростає прибуток від інвестування активів і також зростає сума витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів (оплата послуг КУА, оплата послуг банка- зберігача, виплати на оплату адміністрування НПФ та інше). З урахуванням зазначених факторів подальші дослідження щодо розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні мають включати удосконалення нормативно-правової бази у сфері регулювання діяльності 40 недержавних пенсійних фондів, усунення недоліків оподаткування їх діяльності, розроблення комплексу заходів щодо інформування громадян про розвиток недержавного пенсійного забезпечення. За умови запровадження всіх зазначених заходів можна сподіватись на стабільний розвиток недержавних пенсійних фондів, що сприятиме стабілізації пенсійної системи України та підвищенню рівня життя осіб пенсійного віку.

Висновки та пропозиції

Отже, в сучасних умовах трансформації економіки України в найкращий спосіб змогла б досягти успіху пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, яка охоплює традиційну солідарну систему, обов'язкову накопичувальну пенсійну систему та добровільну систему особистих пенсійних заощаджень. З макроекономічної точки зору нерозвиненість системи недержавних пенсійних фондів позбавляє економіку потужного фінансового ресурсу для інвестування. При цьому йдеться саме про довготривале інвестування.

Говорячи про можливість запровадження іноземного досвіду функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні, слід відзначити, що це можливо лише за ретельного відбору таких особливостей, які б гармонійно поєднувалися з незначними, проте, вже існуючими вітчизняними напрацюваннями. Щоб створити ефективну систему функціонування недержавних пенсійних фондів, необхідно якнайбільш ефективно стимулювати розвиток різних пенсійних фондів (хоча основу повинні скласти корпоративні пенсійні фонди). Окрім того, не слід нівелювати роль страхового та банківського сектору в недержавному пенсійному забезпеченні. Як показує світовий досвід, ефективне поєднання діяльності недержавних пенсійних фондів, страховиків, що займаються страхуванням життя, та банківських установ дає можливість особі найбільш оптимально сформулювати індивідуальний план додаткового пенсійного забезпечення.

Головною відмінністю між Україною та країнами Заходу є вітчизняний рівень доходів фізичних осіб, що значно відстає від закордонного та недовіра населення до фінансових установ. Важливою складовою процесу реформування має стати загальнонаціональна програма інформування громадськості й ознайомлення населення щодо цілей і завдань реформ пенсійного забезпечення. Усе це сприятиме забезпеченню належного рівня життя людей похилого віку в сучасних умовах і на віддалену перспективу на засадах соціальної справедливості та гармонізації відносин між поколіннями.

Для успішного здійснення реформування вітчизняної пенсійної системи потрібен час і вирішення таких важливих питань, як зростання виробництва, нарощування фінансових можливостей пенсійної системи, розширення зайнятості працездатного населення, зменшення безробіття, підвищення заробітної плати, розширення бази сплати пенсійних внесків за рахунок охоплення пенсійним страхуванням усіх юридичних і фізичних осіб.

Список використаних джерел

1. Вітка Ю. Л. Недержавні пенсійні фонди: українська модель / Ю. Л. Вітка // Юридичний журнал. - 2005. - № 6. - С. 67.

2. Внукова Н. М. Соціальнестрахування : кредитно-модульний курс : навчальний посібник / Н. М. Внукова, Н. В. Кузьменчук. - К.: Центр учбовоїлітератури, 2009. - 412 с.

3. Вовчак О. Д. Страхова справа : підручник / О. Д. Вовчак. - К.: Знання, 2011. - 391 с.

4. Гановська Д. І. Перспективи розвитку НПФ в Україні / Д. І. Гановська // Регіональна економіка. - 2006 - № 4. - С. 207 - 210.

5. Говорушко Т. А. Страхові послуги : навчальний посібник / Т. А. Говорушко. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 376 с.

6. Гриньова В. М. Інвестування : навчальний посібник / В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко, О. П. Коюда. - К.: Знання, 2008. - 456 с.

7. Демченко М. В. Сучасний стан та проблеми розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні [Електронний ресурс] / М. В. Демченко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.9. / Офіційний сайт. - Режим доступу :http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_9/161_Demczenko_NV _20_9.pdf. - Назва з екрану.

8. Динь І. М. Проблемифункціонуваннянедержавнихпенсійнихфондівв Україні: монографія / І. М. Динь - Луцьк, 2006. - 332 с. 41

9. Кириленко О. С. Недержавніпенсійніфонди на фінансовому ринку:світовийдосвід та реалії України / О. С. Кириленко, А. А. Сидорчук // Світфінансів. - 2005. № 3. - С. 25-27.

10. Кропельницька С. О. Соціальне страхування : навчальний посібник / С. О. Кропельницька, Т. В. Солоджук. - вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: «Центр учбової літератури», 2013. - 336 с.

11. Лазебна М. В. Організаційно-економічний механізм державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів / М. В. Лазебна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - № 7. - С. 172-175.

12. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : навчальний посібник / Т. В. Майорова. - К. : Цент учбової літератури, 2009. - 472 с.

13. Мальований М. І. Соціальне страхування : навчальний посібник / М. І. Мальований, П. К. Бечко, В. П. Бечко. - К.: Цент учбової літератури, 2012. - 484 с.

14. Мелешко О. В. Концептуальні засади формування фінансових ресурсів недержавною системою пенсійного забезпечення в Україні / О. В.Мелешко // Національна економіка в умовах зміни ролі та місця людини всистемі суспільного виробництва : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / Бізнес Інформ. - № 11. - 2009. - С. 55- 57.

15. Михайлов А. В. НПФ - сьогоднішній погляд а майбутнє : навчальний посібник / А. В. Михайлов, А. І. Ткач. - К.: «САД Савчина». 2001. - 246 с.

16. Момотюк Л. Є. Роль недержавнихпенсійнихфондівусистеміпенсійногозабезпечення / Л. Є. Момотюк // Фінанси України. - 2006. - № 5. - С. 71-77.

17. Науменкова С. В. Ринок фінансових послуг : Навчальний посібник / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко. - К.: Знання, 2010. - 532 с. 42

Размещено на Allbest.ru