Податкова система України

3. Напрями удосконалення податкової системи України

На сьогоднішній день дана тема є дуже актуальною, оскільки з одного боку сплата податків є одним із головних джерел наповнення Держбюджету, а з іншого боку регулювання податків дає змогу розвиватися малому та середньому бізнесу.

Законодавче визначення податкової системи регламентується положеннями статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року, відповідно до якої сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування

Вважають, що нинішня податкова система сьогодення являє собою велику кількість недостатньо узгоджених нормативних актів, тому виникає потреба в доповненні змінами одного законодавчо закріпленого документу. Цим документом на думку багатьох вчених може стати Податковий кодекс, який буде характеризуватися стабільністю, а саме не змінністю протягом кількох років.З точки зору даних науковців до основних напрямків реформування податкової системи України можна віднести:

зниження фіскального тиску, а поряд з цим зниження ставок податку на прибуток підприємств і додану вартість призводить до стимулювання підприємницької та інвестиційної діяльності;

податковий та бухгалтерський облік повинен взаємозалежати та доповнювати один одного, що надасть змогу ефективно вести свою діяльність та поряд з цим формувати звітність;

податкове законодавство повинно регулювати відносини тільки у сфері оподаткування, щоб не виникало спірних питань;

покращити ефективність нарахування та стягнення податкових платежів, а саме удосконалити процедуру взяття на облік, забезпечити ефективну діяльність податкових органів;

зменшити податкове навантаження серед непрямих податків, підвищити роль місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів, враховуючи особливості відповідно до територіального розподілу

Що основним напрямом реформування податкової системи України є створення більш ефективної і раціональної податкової системи, що дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій, а також за збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів.Для усунення недоліків, які існують у податковій системі, необхідно:

забезпечити, щоб зміни ставок податків, зборів, механізму їх сплати приймалися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року;

скоротити кількість податків, тобто усі малоефективні податки мають бути скасовані;

податковий облік повинен будуватися не паралельно до бухгалтерського обліку, а базуватися на його результатах;

покращити систему адміністрування зборів податків, зокрема удосконалити процедуру реєстрації, у т.ч. правил добровільної реєстрації платників ПДВ;

розробити систему моніторингу оплати ПДВ як передумови для удосконалення контролю за сплатою податку тощо

Висновки

Збір податків - виключне право держави, жоден інший суспільний інститут не має такого права. Адже держава є політичною організацією, яка представляє все населення на певній території на відміну від будь-якої іншої організації, що діє в суспільстві і представляє окремі локальні групи інтересів за ознакою. Тому держава повноважна встановлювати і збирати податки з усіх суб'єктів (фізичних і юридичних осіб), що перебувають на її території, як певну плату за послуги, які вона надає суспільству, забезпечуючи ті чи інші спільні потреби всіх громадян. Податки - основа формування бюджету країни, а отже і фінансування цілої низки суспільно необхідних галузей життя - освіти, науки, культури, медицини, соціальних та економічних програм тощо, утримання державного апарату. Світова практика збирання податків накопичила величезний обсяг знань у податковій сфері. Практика податкової системи України функціонує і розвивається в одному напрямі з податковою практикою інших держав світу, що розвиваються. Аналізуючи історичне минуле, зазначимо, що за певних обставин податки можуть бути вирішальним чинником розвитку суспільства в цілому - допомагати йому виходити з кризового стану, або, навпаки, - призводити до кризу, зміцнювати існуючу владу чи спричиняти її падіння. Податки можуть бути інструментом впливу на зростання економічної ефективності й економічного прогресу суспільства, сприяти розвитку передових технологій, нових галузей економіки, конкурентоспроможних галузей на світовому ринку. Таким чином, податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості. Система доходів бюджету має включати насамперед такі, які б забезпечували сталу фінансову базу держави.

Найкращими для виконання цього завдання є непрямі податки, а також податки на майно, землю, прибутковий податок з населення. Таких податків у системі доходів бюджету рекомендується мати в середньому до п'яти видів на випадок зриву у виконанні плану мобілізації одного з них.

Отже, надійність та ефективність податкової системи залежать від двох факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави (це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів). До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України; державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах., а також у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Врешті, необхідно формувати суспільну свідомість доброзичливого ставлення до податків, до обов'язку їх добросовісної сплати. При цьому платники податків обов'язково повинні бачити суспільну ефективність їх сплати і відчувати цю ефективність особисто. Тільки дотримуючись принципу: «Я дбаю про країну, а потім країна дбає про мене» можна побудувати могутню економічно розвинуту державу.

В Україні сучасний зміст основних податків неадекватний тим, що діють у країнах з розвинутою ринковою економікою. Вони не стали специфічною підсистемою виробничих відносин.

Податки не сприяють нарощуванню виробництва і фінансовому оздоровленню підприємництва. У чинній системі оподаткування переважають фіскальні інтереси бюджету і не працюють функції регулювання і стимулювання. Оподаткування досягло такого рівня, що робить виробництво невигідною сферою вкладення капіталу, гальмує структурну перебудову підприємства.

Діюча податкова система України не повною мірою відповідає вимогам нинішнього стану економіки та суспільних взаємовідносин і вимагає кардинальної заміни окремих елементів податкових механізмів. Для цього не обов'язково повністю замінювати чинні елементи податкової системи, оскільки це може призвести до хаосу, знищення звичних для платників податків механізмів. Тому при підготовці розділу проекту Податкового кодексу України, яким регулюється справляння податків, не ставилася мета вносити кардинальні зміни до порядку його справляння, а лише передбачалося їх вдосконалити. При цьому ставилися такі головні цілі:

- по-перше, послабити податкове навантаження на платників податків за рахунок зниження ставок окремих податків;

- по-друге, зробити податки нейтральними по відношенню до всіх категорій платників податків шляхом скасування цілої низки пільг та винятків в оподаткуванні;

- по-третє, спростити адміністрування всіх податків.

Але, як свідчить світова практика, введення нових економічних реформ приносить очікуваний ефект не одразу, а через певний час. То наслідки від цих нововведень проявляться лише через 10-15 років.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року.

2. Проблеми та перспективи розвитку податкової системи [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.rusnauka.com/8_NND_2010/Economics/60130.doc.htm.

3. Проблеми та напрямки вдосконалення податкової системи України [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Economics/59815.doc.htm.

4. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. 2007. № 6. С. 11 - 19.

5. Дропа Я. Податкове навантаження та його вплив на економіку України // Формування ринкової економіки і Україні. 2009. №19. С. 213-218.

6. Іванов Ю.Б., Єськов О.Л. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект. Монографія. Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2007. 328 с.

7. Корнус В.Г. Пільги з податку на додану вартість та нерівномірність податкового навантаження // Фінанси України. 2004. № 11. С. 20-25.

8. Опарін В.М., Іванченко А.В. Аналіз переміщення тягаря акцизів в умовах податкової системи України // Фінанси України. 2007. № 4. С. 77-87.

9. Бурденко І.М, Кравченко О.В. Аналіз стану і напрямки розвитку податкової системи України та її вплив на зростання економіки//Актуальні проблеми економіки. 2007. №4. С. 67-74.

10. Єфименко Т.І. Основні напрямки трансформації податкової системи України// Фінанси України. 2007. №9. С. 9-13.

11. Папп В.В. Концептуальні підходи до формування та розвитку податкової системи України//Регіональна економіка. 2009. №1. С. 225-232.

12.Податковий кодекс України стаття 9 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

13. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997р. №168-87ВР.

14. Податковий кодекс України стаття 10 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

15. Закон України від 21.12.00 р. № 2181 - III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

16. Білик М.Д., Золотко І.А. Податкова система України: Навч.-методич. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. К.: КНЕУ, 2000. 192с. с. 20-21, с. 29-36.

17. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. К., 1997. с. 144.

18. Гега П.Т., Доля Л.М., Основи податкового права: Навч. посіб. К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. 273 с.

19. Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні. Київ.”Укртиппроект”,1998.

20. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки й збори" від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями.

21. Державний Комітет статистики України/ За ред. О.Г. Осауленка, Статистичний щорічник за 2001 рік, К.: ”Техніка”.

22. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. К.: А.С.К., 2000. 639с. с. 29-37.

23. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. та доп. К.: Кондор. 2003. 346 с.

24. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. Т. 3. / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Л.Д. Тулуш та ін.; заг. ред. М.Я. Азарова. К.: Міністерство фінансів України, 2010. - 516 с. (авт. - С. 401-428)

25. Плетенецька С.М. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни «Фінанси» // Університет економіки та права «КРОК», 2004. С. 20-23.

Размещено на Allbest.ru