Кредитоспроможність підприємства

15

15

Показники ділової активності та прибутковості

8

Рентабельність продаж

(Рп)

0,005

0,02084

0,03034

+0,0095

40

40

9

Рентабельність активів

(Ра)

0,0042

0,007228

0,004233

-0,002995

30

40

10

Показник грошового потоку

(Кгп)

1,5

-6,643899

-0,347016

+6,296884

5

5

Загальна сума балів оцінки основних (об'єктивних показників)

С1

400

410

Таблиця 2.6. Коригування загальних показників і визначення класу позичальника

			Минулий рік	Звітній рік	Динаміка, Д
Розрахунок коригуючого показника	Пк	=26*0,25/30+1=	1,22	1,22	0
Узагальнюючий показник	S	=410*1,22= =400*1,22=	486,67	498,83	12,16667
Клас позичальника	клас "А"	тенденція збільшення

Виходячи із значення узагальненого показника S визначається клас позичальника на підставі шкали, що приведена в таблиці 1.2. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальнику присвоюється певний клас за шкалою, що зображено у таблиці 2.6.

Підприємство ВАТ «Аляска» належить до позичальників класу А в обох періодах та спостерігається тенденція поліпшення фінансового стану.

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. Данні по визначенню класу по юридичній особі формуються в кожному випадку укладання договору, далі не рідше 1-го разу на квартал та зберігаються у кредитній справі.

За результатами матеріалу, що викладений у ІІ розділу випливають наступні висновки. Відкрите акціонерне товариство «Аляска» є виробником і крупним постачальником на ринках України морозива вже 10 років. Політика розвитку підприємства вимагає постійного оновлення технології виробництва, технічного забезпечення, підвищення кваліфікації працівників, покращення умов праці, розширення виробництва, завоювання нових ринків збуту тощо. Але багатонапрямковий розвиток підприємства вимагає чималих коштів. Тому ВАТ «Аляска» неодноразово було вимушено звертатися за допомогою до банків. В наслідок чого, це підприємство у банківській галузі відомо як постійний користувач різноманітними видами банківських послуг, в тому числі довгостроковим і короткостроковим кредитуванням.

За результатами дослідження діяльності підприємства встановлено, що підприємство доходне і прибуткове, скорочення середньорічної вартості основних фондів негативно вплинуло на фондоозброєність праці, але позитивно вплинуло на показник фондовіддачі, скорочення середньорічної вартості оборотних засобів призвело до скорочення періоду оберненості оборотних фондів на 209,56 діб при швидкості зниження 87,39% за рік - це позитивний момент діяльності підприємства. Але залишається нагальною проблемою підприємства затягнутий (1453 доби - це близько 4 років) період обернення предметів виробництва. Збільшення чисельності працівників підприємства на 3 чоловіка виправдано, тому що продуктивність праці збільшилася на 8,54 тис. грн. Рентабельність основної діяльності збільшилась майже на 50%, що є позитивною тенденцією розвитку підприємства.

Всі коефіцієнти ліквідності перебільшують нормативні значення, що одночасно свідчить про забезпеченість високоліквідними коштами короткострокових зобов'язань в повному обсязі та в той же час надмірна наявність високоліквідних коштів у підприємства свідчить про неефективність їх використання.

Коефіцієнт незалежності за два роки в тричі менше нормативного значення, що свідчить про залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і негативно впливає на показник кредитоспроможності підприємства. За два роки перебільшує нормативне значення.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей за два роки цей коефіцієнт менший нормативного значення, що може призвести до нездатності підприємства перекрити свої короткострокові зобов'язання за товари (роботи, послуги) дебіторською заборгованістю.

За два роки показники рентабельності перебільшують нормативні значення і мають позитивну тенденцію до збільшення. Показник грошового потоку має від'ємне значення, що негативно відіб'ється на оцінці кредитоспроможності підприємства.

З огляду на об'єктивні і суб'єктивні показники оцінки кредитоспроможності підприємство ВАТ «Аляска» належить до позичальників класу А (фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень) в обох періодах і тенденція покращення фінансового стану.



РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Під час проведеного дослідження були встановлені негативні тенденції:

1. Зниження залишкової вартості основних засобів;

2. Зниження фондоозброєності;

3. Встановлена залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

4. Грошовий потік підприємства виявився від'ємним;

5. Період оберненості оборотних активів затягнутий і у звітному році становить 4 роки;

6. Неефективно використовуються тимчасово вільні кошти підприємства.

З метою підвищення кредитної рейтингової оцінки підприємства та здобуття класу позичальника , вищого за наданий, підприємству потрібно максимально можливо наблизити свої показники фінансової діяльності до нормативних.

В якості рекомендацій за результатами проведеного аналізу слід виділити наступні заходи:

1. Дотримуватися економічного підходу до організації виробництва щодо скорочення операційних витрат, що дозволить зберегти підприємству доходний і прибутковий стан.

2. Певну частину отриманих позик направляти на обновлення основних фондів, що підвищить фондоозброєність і продуктивність праці на виробництві. Оновлювати основні засоби слід не одразу шляхом їх придбання, а за посередництвом фінансового лізингу, що дозволить покривати фінансові витрати за їх використання отриманим прибутком від виробництва продукції на об'єкті оренди і в той же час ставлення працівників до обладнання буде високим, тому що об'єкт буде згодом викуплений підприємством..

3. Скоротити операційний цикл виробництва на підприємстві, прискорити процес збуту готової продукції, тимчасово вільні грошові кошти слід направляти на придбання сировини і матеріалів для виробництва або вкладати у фінансові інвестиції задля отримання фінансових доходів - ці засоби підвищать ефективність використання оборотного капіталу, а також скоротять період обернення предметів виробництва.

4. Підвищення кваліфікації працівників дозволить підвищити продуктивність праці без постійного залучення нових кадрів, що скоротить операційні витрати на оплату праці, нарахування до соціальних фондів, витрат на відпустки та за листами тимчасової непрацездатності.

З метою підвищення зацікавленості працею робітниками основного виробництва, слід щомісяця проводити ротацію кадрів однієї виробничої лінії, а що півроку - ротацію кадрів між двома подібними лініями. Крім того, для підвищення почуття патріотизму до своєї продукції та підприємства в цілому, слід проводити змагання з наступним нагородженням переможців продукцією підприємства, організовувати культурні поїздки як співробітників так і їх дітей до театрів, музеїв, цирку, надавати широкі можливості отримання путівок на південь України, до Карпат та до інших міст відпочинку, культурної й історичної спадщини. Для підвищення фізичної культури працівників, слід створити спортивний зал с можливістю проведення фітнесу та фізичної роботи на тренажерах, відкрити басейн, куди могли б ходити не тільки співробітники, але й їх діти.

З одного боку створення таких умов і їх підтримання вимагає високих капіталовкладень, а з іншого - зменшить відтік кваліфікованих працівників, підвищить їх зацікавленість працею на даному підприємстві.

5. Підвищення показників рентабельності можливе за рахунок збільшення отриманого прибутку через підвищення торгівельної націнки (якщо ринкові ціни вище, ніж ціни підприємства), або запровадженням знижок постійним покупцям великих партій.

6. Прискорення період обернення активів підприємства можливе за рахунок підсилення маркетингової (дослідження ринків постачальників сировини, попиту населення, політичної і демографічної ситуації, сезонність спочивання, передбачуваність свят) і збутової діяльності (рекламні акції, знижки, бонуси, застосування кредитних, бонусних карток під час розрахунку з клієнтами).

7. Незважаючи на чудові показники ліквідності фінансова незалежність підприємства знаходиться під загрозою, тому слід негайно впровадити засоби щодо залучення власних джерел фінансування для розширення виробництва шляхом додаткової емісії цінних паперів.

Для підвищення значення коефіцієнту миттєвої ліквідності, тобто для збільшення частки високоліквідних активів в загальній структурі оборотних активів, керівництву підприємства слід передивитися політику щодо продажу товарів в кредит: віддати перевагу продажу товарів за наявні грошові кошти, надання кредиту на період не більш місяця (прискорити період обертання дебіторської заборгованості). Також слід виявити додаткові резерви поповнення суми грошових коштів (наприклад, надання основних фондів в оренду, продаж основних засобів).

Для підвищення значення коефіцієнту поточної ліквідності слід, головним чином, прискорити обертання товарних запасів, що призведе до притоку найбільш ліквідних активів. Цього можна досягнути, переглянувши товарний асортимент, використовуючи інформацію маркетингових досліджень щодо попиту на окремі групи товарів, переглянувши цінову політику підприємства і використовуючи інші маркетингові методи стимулювання збиту та ін.

8. Споруди і будівлі, що не задіяні у виробничому процесі, законсервовані об'єкти основних засобів слід здавати в оренду задля отримання додаткових фінансових доходів, що збільшить прибутки підприємства.

Оптимізація структури основних засобів (зменшення, якщо це можливо за рахунок продажу або фінансового лізингу з наступним продажем основних фондів, що не використовуються у виробничому процесі, законсервовані, з закінченням строку корисного використання) буде сприяти визволенню частини власного, капіталу, яку можна направити на формування оборотних активів. Це підвисить значення показника коефіцієнту маневреності.

9. Задля покриття кредиторської заборгованості дебіторською слід пропонувати постійним і надійним клієнтам під час придбання великих партій відстрочку платежу, впроваджувати комерційний кредит, кредиторську заборгованість з короткострокової переводити до статті довгострокової шляхом пролонгування.

10. Грошовий потік підприємства слід збалансовувати шляхом скорочення адміністративних витрат, пошуку кредитних ресурсів з низькою ціною за їх використання та більшим строком погашення, дотримуватися платіжної дисципліни з метою уникнення нарахувань штрафів і пені за угодами з кредиторами і постачальниками, а також задля підтримання доброї кредитної репутації.

11. Збільшенню рентабельності сприяє підвищення чистого прибутку. В свою чергу, підвищення чистого прибутку може бути досягнуто шляхом збільшення виторгу від реалізації при одночасному зменшенні витрат обігу. Для досягнення цієї ціль доцільно використовувати рекомендації пункту 2 цього питання. Що ж стосовно зниження витрат обігу, керівництву можна, наприклад, переглянути кадрову політику щодо формування управлінського персоналу з метою зниження адміністративних витрат; підписання контрактів з постачальниками і покупцями на вигідних умовах щодо перевезення, відвантаження товарів, використовувати нематеріальні стимули підвищення діяльності збутового персоналу, що зменшить витрати на збут; пошук джерел залучення додаткових позикових коштів як в банківській, так і небанківській сфері під більш низький відсоток за користування кредитом, що зменшить фінансові витрати підприємства в частині виплати відсотків, ін.

12. Тимчасово вільні кошти необхідно спрямовувати на інвестування високоприбуткових операцій і напрямів діяльності підприємства (наприклад, відкриття лінії з виробництва замороженого соку, виробництво крабових паличок, розробка та впровадження нових видів продукції, відкриття нових точок роздрібної реалізації, придбання цінних паперів з високим рівнем доходності).

Виконання запропонованих рекомендацій призведе до поліпшення фінансового стану підприємства, а також для покращення показників кредитоспроможності задля подовження кредитної лінії.



ВИСНОВОК

Кредит і кредитні відносини є невід'ємною частиною фінансової системи держави. З метою захисту банківської системи від ризику несплати відсотків, неповернення позик у строк при наданні кредитів встановлюється рівень кредитоспроможності підприємства. Методика аналізу кредитоспроможності позичальника розробляється кожним банком України відповідно до Постанови Правління Національного банки України №279 від 06 липня 2000р. "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків" (із змінами та доповненнями), кредитної політики банку, законодавства України, інших нормативних документів НБУ, внутрішніх положень Банку.

Під кредитоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно і повністю розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями з банком. Кредитоспроможність характеризує наявний фінансовий стан клієнта, яке дає можливість банку здійснити правильний висновок про ефективність його роботи, здатність повернути кредит (включаючи відсотки за ним) у встановлені кредитною угодою строки. Перелік показників, що характеризує кредитоспроможність підприємства, залежить від мети і завдання аналізу, строку кредитування, стану кредитних відносин банку і позичальника. Визначення кредитоспроможності клієнта - це комплексна якісна оцінка фінансового стану позичальника, що дозволяє прийняти обґрунтоване рішення про надання кредиту, а також про недоцільності продовження кредитних відносин з позичальником.

Тому загальна мета аналізу кредитоспроможності підприємства-позичальника - є комплексна якісна оцінка фінансового стану клієнта на предмет його спроможності повернути позикові кошти, сплатити відсотки по ним в строк і в повному обсязі за кредитною угодою.

Аналіз платоспроможності підприємства був проведений на основі ВАТ «Аляска». Було встановлено, що це підприємство є потенційним клієнтом банку з платоспроможністю класу А, тобто фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні.

В якості рекомендації щодо поліпшення стану позичальника було запропоновано 10 напрямків подальшого розвитку підприємства.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон Украины «О банках и банковской деятельности» № 2121-III от 07.12.2003 г.

Постанова Правління Національного банку України "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків"№ 279 від 06 липня 2000 р.

Алексеев B.I. Грошовий обіг і кредит. Навчальний посібник, Львів, «Рідна мова - 2004

Банки и банковские операции: Учебник для вузов. Под ред. Е.Ф. Жукова. М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.- 471

Банківська справа: навчальний посібник / за ред.. проф.. Р.І. Тиркала - Тернопіль - Карт-бланш, 2001

Банковское дело: Учебник. Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 1999,- 576 с.

Богиня Д. О кредитовании предприятий в Украине// ЕУ.-2000.-№7.

Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа.-2000 №1 с.13-17.

9. Волгин Н. Новая модель кредитования .- Г.: Луч, 2002.- 168 ст.

10. Волкова Н.И., Герасименко Р.А., Чашко Т.А. Управление банковской деятельностью - Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2003

11. П.Галасюк В. Практичні аспекти визначення обсягу кредиту, що надається під заставу.// Вісник НБУ,- 2000 №8 СІ5-19.

12. Гніщенко Т. Кредитование .- X.: Фактор 2001.- 228ст.

13. Горячек І. Види банківських ризиків та управління ними // Економіка.

Фінанси. Право. 2000 №8 с.36-39, №9 с.33-37.

14. Данилевский Ю. А. Внешнеэкономическая дейтельность.-К., 1992.

15. Заика А. Проблеми взаимоотношений банка и заемщика // Экономика

Украины. - 1999 №6 с.33-37.

16. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: навч. посіб.- К.:Знання, КОО, 1997.-172 с.

17. П.Карапетян Т. Кредитоспроможність позичальника та методи її оцінки

//Вісник НБУ 2001 №4 с.20-24.

18.Кириченко О. Банківський менеджмент: Навч. посіб. - К.: Основи,

1999.-671 с

19. Клименко А. Кредитная деятельность банков Украины // Экономика

Украины. - 2000 №3 с.34-39.

20. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: монография. -- К.:

МАУП,2002.-192с.

21.Кредитний ризик комерційного банку: навч. посібник / В.В.

Вітлінський, О.В. Пернавський, Я.С. Наконечний та інші - К.: т-во

«Знання», КОО, 2000

22. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: навч.посібник -- 2-ге

вид. - К.:т-во «Знання», КОО, 2001

23. Лучшие рефераты. Финансы, денежное обращение, кредит / сост.

Г.И. Иванов, Ю.Ф. Симионов. Серия «Банк рефератов». Ростов н/д:

Феникс, 2002

24.Международный симпозиум по вопросам кредитования// Человек и

работа.- 2003.-№1

25.Мочерний С, Устинко О. Кредит і кредитні відносини в контексті

економічної власності //Банківська справа. - 2000 №5 с.3-7,

26.Потійко Ю. Ще раз про кредит // Вісник НБУ 2000 №12 с.47-48.

27.Отецько М. Формы и виды кредитного обеспечения // Экономика предприятия. - 2000 №2-3 с.59-64.

28. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский

менеджмент) / Под ред. Д-ра экон. Наук, проф. О.И. Лаврушина. - М.: Юристь, 2002. - 688 с.

29. Фінанси підприємств: Підручник / керівник авт.кол. проф.. A.M. Поддєрьогін, 3-тє вид. - Е.: КНЕУ, 2000

30. Шибалкін В. Мінімізація кредитного ризику // Банківська справа. -

2000№6с.40-42.



ДОДАТКИ

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЗИЧАЛЬНИКА ЗА ШКАЛОЮ УЗАГАЛЬНЕНОГО ПОКАЗНИКА

Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника -бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

При цьому до "Класу А" мають бути віднесені позичальники які набрати від 400 і більше балів.

Клас "Б" фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичапьника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

При цьому до "Класу Б" мають бути віднесені позичальники які набрали від 300 до 399 балів.

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

При цьому до "Класу В" мають бути віднесені позичальники які набрали від 200 до 299 балів.

Клас «Г» - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) J його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

При цьому до "Класу Г" мають бути віднесені позичальники які набрали від 100 до 199 балів.

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

При цьому до "Класу Д" мають бути віднесені позичальники які набрали до 99 балів і менше.

Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу «Г»

Фінансовий стан «новостворених» позичальників (до 6 місяців від дати реєстрації до дати балансу, що використовується при оцінці фінансового стану позичальника) встановлюється у діапазоні класів «Б» - «В».

Якщо збитки Позичальника перевищують 10% Виручки від реалізації, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "В".

Якщо на час укладення договору пролонгації (тобто продовження строку дії договору) кредитної операції з кредитоспроможним і надійним позичальником - юридичною особою, якого віднесено до класу "А" або "Бм, не спостерігається погіршення його фінансового стану і відсотки сплачуються своєчасно (за умови, що сплата відсотків за договорами передбачена не рідше одного разу на квартал), то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника. При цьому надходження (крім кредитних коштів) на рахунки позичальника (контрагента банку) протягом первісного строку користування кредитними коштами згідно з кредитною угодою мають перевищувати розмір заборгованості за кредитом не менше ніж у два рази та засвідчуватися документально. При цьому згідно п. 4.8 Постанови № 279 - термін "пролонгація з пониженням класу" є умовним, та впливає тільки на групу обслуговування боргу, сам клас фінансового стану при цьому не змінюється.

Якщо здійснюється довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.

Размещено на Allbest.ru

...