Оптимізація податкової системи України на прикладі податку на додану вартість
Можливості уніфікації податкового і бухгалтерського обліку та запобігання уникненню сплати чи безпідставному відшкодуванню податку на додану вартість з бюджету. Суть правової природи об’єкта оподаткування. Аналіз визначення надміру сплачених сум податі.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.09.2018 |
| Размер файла | 64,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МіністерствА освіти і науки України
УДК 347.73
12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право, інформаційне право
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
ОПТИМІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Пирога Сергій Степанович
Ужгород - 2015
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Бисага Юрій Михайлович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства;
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, доцент Віхляєв Михайло Юрійович,
Запорізький національний університет, доцент кафедри конституційного та трудового права;
кандидат юридичних наук Микульця Іван Іванович, Закарпатський інститут імені Августина Волошина
Міжрегіональної академії управління персоналом, доцент кафедри правознавства.
Захист відбудеться 27 травня 2015 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.07 ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, каб. 21.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14.
Автореферат розісланий «27» квітня 2015 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Я. Рогач
1. Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Динамічний розвиток економіки України на базі інвестиційно-інноваційної моделі неможливий без оздоровлення системи державних фінансів, модернізації податкової системи і підвищення ефективності механізмів перерозподілу фінансових ресурсів. Податки як інструмент мобілізації доходів до бюджету країни перетворюються на основний регулятор усього відтворювального процесу, впливаючи на пропорції, темпи й умови функціонування економіки та стабільне економічне зростання.
У податкових системах багатьох країн акцент в оподаткуванні зміщується з доходів на витрати. Збільшення податкового навантаження на споживання викликане до життя процесами глобалізації, які зумовили зростання мобільності капіталу та праці, а отже, і мобільності бази оподаткування доходів. Відплив капіталу і трудових ресурсів звужує базу оподаткування прямих податків, доходи державного бюджету й ефективність бюджетної політики.
Податок на додану вартість (ПДВ) як модель універсального багатоступінчастого не кумулятивного непрямого податку успішно використовується у світі. Однак теоретичні питання побудови цього податку вирішені не повністю. Науково-практичні дискусії точаться навколо питання обґрунтування величини податкової ставки та економічної доцільності її диференціювання; способу нарахування податкових зобов'язань, ефективності методу непрямого віднімання, застосування податкових накладних (рахунків-фактур), податкового кредиту, адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ з бюджету, системи податкових пільг та ін. Фахівці відзначають такі недоліки податкової системи: напрацьовані механізми приховування прибутку підприємств і схеми безпідставного відшкодування ПДВ з бюджету; сформована група людей, які отримують доходи у фіскальній сфері; доведена неефективність боротьби з тіньовими схемами з допомогою адміністративних методів.
Ефективне вирішення поставлених завдань можливе на основі подальшого розвитку теоретичних і практичних аспектів податкового права. Додаткової наукової розробки потребує проблема пошуку практичних заходів підвищення ефективності податкової системи, зокрема адміністрування ПДВ. Різні за змістом типи податків, породжуючи неоднакові правові наслідки, потребують специфічних форм свого правового регулювання.
На формування тенденцій і напрямів цієї дисертаційної роботи беззаперечний вплив справили теоретичні дослідження в галузі фінансового й адміністративного права таких учених: О.П. Альохіна, А.І. Берлача, Г.В. Бех, А.В. Бризґаліна, В.О. Білостоцької, В.Т. Білоуса, В.В. Бесчеревних, І.І. Веремеєнко, Д.В. Вінницького, М.Ю. Віхляєва, Л.Н. Воронової, О.Ю. Грачової, Б.В. Губського, Е.С. Дмитренка, С.В. Запольського, А.А. Ісаєва, Л.М. Касьяненка, В.Г. Князєва, А.Н. Козиріна, Ю.М. Козлова, Ф.Е. Колонтаєвського, О.Є. Користіна, Ю.О. Крохіної, М.П. Кучерявенка, В.А. Лебедєва, А.В. Малько, І.А. Майбурова, І.І. Микульця О.А. Музики-Стефанчук, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, С.Г. Пєпєляєва, М.І. Піскотіна, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, О.С. Саєнка, Е.С. Слесаревої, С.Г. Стеценка, А.М. Соколовської, Е.С. Фролова, P.O. Халфіної, Н.І. Хімічевої, А.І. Худякової, С.Д. Ципкіна, Д.М. Щокіна, Х.П. Ярмакі та інших.
У представленій до захисту науковій роботі основна увага приділяється аналізу особливостей правового регулювання ПДВ в Україні. Ця проблема не знайшла належного відображення в наукових розробках. Відсутній ґрунтовний теоретичний аналіз правових механізмів, що й послужило підставою для вибору теми дисертаційної роботи. У дисертації узагальнено накопичений теоретичний і практичний матеріал, розроблено нові підходи до вирішення практичних і теоретичних аспектів оподаткування і зроблено обґрунтовані висновки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Обраний дисертантом напрям наукового дослідження належить до пріоритетних у галузі науки адміністративного права. Дисертація відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2010-2015 роки, рекомендованим Академією правових наук України (постанова № 2/04-2 від 18 червня 2012 року), а також Основним напрямам наукових досліджень та перспективних науково-дослідних робіт Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (№ держреєстрації 0111U002141, наказ МОН України від. 30.11.2010 № 1177).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна розробка положень, що визначають правову природу податку на додану вартість, методів адміністрування і способів їх впливу на соціально-економічний розвиток; розв'язання на новій концептуальній основі дискусійних і спірних питань, що стосуються регулювання відносин при справлянні податку на додану вартість.
Зазначена мета дослідження конкретизується такими основними задачами:
дослідження складових механізму правового регулювання ПДВ як сукупності елементів, врегульованих Податковим кодексом України (суб'єкт, об'єкт і база оподаткування, ставки, строки виникнення податкових зобов'язань, операції, звільнені від оподаткування, податковий кредит, інститут відшкодування ПДВ, податкова звітність, порядок та особливості оподаткування товарів та послуг);
вивчення правової природи об'єкта оподаткування ПДВ, з'ясування його особливостей, пов'язаних з наявністю реального (споживач) і формального (продавець) платника цього податку;
з'ясування суті поняття «податковий кредит», особливостей його застосування для обчислення податкових зобов'язань з ПДВ виробників, посередників та надавачів послуг;
визначення ролі податкових накладних у системі адміністрування ПДВ, можливості уніфікації податкового і бухгалтерського обліку та запобігання уникненню сплати чи безпідставному відшкодуванню ПДВ з бюджету;
з'ясування суті поняття «бюджетне відшкодування», аналізу встановленого порядку відшкодування, трактування поняття «фактично сплачений податок» та з'ясування способу визначення надміру сплачених сум податку;
аналіз діючих механізмів адміністрування ПДВ, особливостей справляння податку і податкової звітності, виокремленні операцій, при здійсненні яких може виникнути від'ємне значення податкових зобов'язань, а також дослідження методів відшкодування від'ємного значення ПДВ.
Об'єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають у процесі реформування податкової системи України.
Предметом дослідження є оптимізація податкової системи України на прикладі податку на додану вартість.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційного дослідження використано такі наукові методи: аналізу - для виокремлення ознак непрямих податків (підрозділ 1.1); синтезу - для оптимізації елементів правового механізму ПДВ (підрозділ 1.2); абстрагування - для з'ясування прав та обов'язків платника ПДВ (підрозділ 2.1); узагальнення - для розширення уявлень про реального і формального платника ПДВ (підрозділ 2.1); індукції - для формулювання умовиводу про об'єкт оподаткування (підрозділ 2.2); дедукції - для з'ясування статусу платника податків (підрозділ 2.1); аналогії - для дослідження складових елементів податкового правопорушення за аналогією зі складовими елементами правопорушення в адміністративному та кримінальному процесі (підрозділ 2.1); логічний - для визначення поняття «фактично сплачений податок» (підрозділ 2.4); статистичний - для дослідження динаміки сплати і відшкодування ПДВ (підрозділ 3.3); порівняльний - для зіставлення способів адміністрування ПДВ у податковому праві України, Російської Федерації та ЄС (підрозділ 3.1); системний - для виявлення проблем правового регулювання ПДВ, особливостей функціонування елементів правового механізму податку, механізмів їх дії і застосування (підрозділи 2.3, 2.5); історично-правовий - для дослідження процесів становлення системи оподаткування ПДВ в Україні (підрозділ 3.2); історично-порівняльний - для аналізу ПДВ України, Російської Федерації, ЄС та інших держав з розвинутою ринковою економікою (підрозділи 1.1, 3.3); соціологічний - для обґрунтування диференціації податкової ставки та надання пільг (підрозділи 2,2, 2.5). Як інструменти наукового дослідження застосовано інші методи і прийоми пізнання: формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, наукової абстракції, порівнянь, оцінок. Основним є загальнонауковий діалектичний метод пізнання, на базі якого проблеми дисертаційної роботи аналізуються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що проблема оптимізації оподаткування розглядається комплексно та з визначенням перспектив удосконалення. На основі проведеного дослідження автором сформульовано висновки, рекомендації і пропозиції, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
вперше:
з'ясовано головний недолік правового механізму ПДВ - податкові правовідносини між платниками податку внаслідок неналежного розмежування формального і реального платника ПДВ;
виявлено подвійну природу «об'єкта оподаткування ПДВ»: на макрорівні - це частина доходів, використаних на споживання; на мікрорівні - це додана вартість, створена на кожній стадії на шляху товару/послуги до кінцевого споживача;
запропоновано використання податкового коду, виданого в тій країні, до якої здійснюється експорт, для ідентифікації імпортера, що дозволяє оцінювати ефективність роботи митної служби України;
доведено, що постачальників послуг недоцільно реєструвати платниками ПДВ, а податковий обов'язок слід покласти на отримувача (споживача) послуг;
удосконалено:
визначення податкового авансу (кредиту): ПДВ, сплачений при закупівлі товарів, які списані на виробництво або перепродані;
критерії оптимізації ставок ПДВ, які виступають регулятором виробництва і споживання;
правило визначення моменту виникнення податкових зобов'язань, що передбачає скасування «правила першої події»;
трактування поняття «сплачений податок», що передбачає реально понесені платником податків витрати (у вигляді відчуження частини майна на користь постачальника на оплату нарахованих постачальником сум податку);
трактування поняття «бюджетне відшкодування»: сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку;
спосіб автоматичного відшкодування ПДВ без участі державного бюджету за рахунок сум податкового зобов'язання самого платника або його контрагентів;
понятійний апарат у сфері податкової діяльності, зокрема надано авторське визначення понять: «товар», «поставка в значенні реалізація», «додана вартість як об'єкт оподаткування ПДВ», «зворотне переміщення податку», «бюджетне відшкодування ПДВ», «списання на виробництво», «фактично сплачений податок»;
дістали подальшого розвитку:
дослідження системи принципів і методів стимулювання науково-технічної та інноваційної сфери;
дослідження чинників, що впливають на ефективність правового регулювання оподаткування;
система адміністрування ПДВ на основі зближення податкового і бухгалтерського обліку.
Практичне значення результатів дослідження. Висновки і наукові результати дисертації сформульовані на підставі положень, отриманих унаслідок самостійного дослідження. Розроблені підходи та рекомендації можуть бути використані для подальшого вивчення та вирішення питань щодо теоретико-правового забезпечення реформування податкової системи України. Методологічні положення, висновки і практичні рекомендації автора можуть бути широко та ефективно використані при розробці соціально-економічних програм розвитку України та підготовці проектів законодавчих і нормативних актів з питань оподаткування, у роботі Державної фіскальної служби України, Міністерства фінансів України в частині поліпшення методичного та інструктивного забезпечення практики реалізації податкової політики. Викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у:
- наукових дослідженнях - для подальшої розробки загальних проблем інституту податкового права;
- правотворчості - для внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України;
- правозастосовній діяльності - для вдосконалення методів адміністрування ПДВ, виведення з тіні фінансових потоків, ліквідації «податкових ям», спрощення податкового контролю і підвищення його ефективності, скорочення затрат часу і ресурсів на його проведення, підвищення достовірності результатів перевірки (довідка державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області); при розробці заходів щодо розширення бази єдиного соціального внеску, покращення адміністрування зборів, при проведенні фінансового контролю платників єдиного збору (довідка управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області № 4121/02-16 від 21.05.2013);
- навчальному процесі - при викладанні курсів «Податкове право», «Фінансове право», при підготовці підручників і навчальних посібників, лекцій та інших матеріалів для юридичних та економічних вузів (акт впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес Ужгородського національного університету від 04.12.2014).
Особистий внесок здобувача. Усі положення, результати та пропозиції, що містяться в дисертації, ґрунтуються на власних дослідженнях автора. У співавторстві опубліковано наукові статті: «Податкові пільги як інвестиційний і інноваційний ресурс» (дисертантом розроблено загальну концепцію статті і здійснено аналіз нормативно-правових актів із досліджуваної проблематики); «Автоматизована система нарахування, сплати і відшкодування ПДВ» (дисертантом запропонована реалізація засобами податкового права); «Налоговые вычеты: порядок и условия применения» (дисертантом сформульовано умови застосування та запропоновано спосіб нарахування податкових зобов'язань); «Элементы правового механизма НДС: проблемы определения» (дисертантом обґрунтовано вибір об'єкта оподаткування і його закріплення у Податковому кодексі України); та монографія «Державне регулювання економіки: від противаг до консенсусу» (дисертантом написано параграфи 1.1, 1.2, 2.1, 3,3).
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні теоретичні положення і висновки дисертації доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 14-15 березня 2008 р.); «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (м Луцьк, 13-14 травня 2009 р.); «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 4-5 червня 2010 р.); «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м. Луцьк, 10-11 травня 2011 р.); «Юридична осінь 2011» (м. Харків); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 23-24 березня 2012 р.); «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м. Луцьк, 14-15 травня 2012 р.); «Правова система України в умовах державних реформаційних процесів сьогодення» (м. Ужгород, 26-27 листопада 2012 р.); «Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» (м. Львів, 30 листопада - 01 грудня 2012 р.,); «Формування правової держави в Україні: проблеми та реалії» (м. Запоріжжя, 23-24 листопада 2012 р.); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 22-23 березня 2013 р.); «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м. Луцьк, 14-15 травня 2013 р.); «Право ХХІ століття: виклики та проблеми» (м. Ужгород, листопад 2009 р.); «Регіональний вимір сенситивності механізмів управління: правовий, фінансово-економічний, психологічний аспекти» (м. Чернівці, 10-11 грудня 2009 р.).
Публікації. Основні положення й висновки проведеного дослідження знайшли відображення в 7 наукових статтях, з яких 6 опубліковані у фахових наукових виданнях, у тому числі 2 в зарубіжних, одній монографії і 14 тезах доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають одинадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок. Список використаних джерел налічує 173 найменування і займає 18 сторінок.
2. Основний зміст роботи
У вступі дисертації обґрунтовується актуальність обраної теми, висвітлюється зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначаються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, характеризуються методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, подаються відомості про апробацію результатів дослідження і публікації.
Розділ 1 «Теоретико-правові основи податку на додану вартість» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Правові аспекти становлення і розвитку податку на додану вартість» з'ясовано основні принципи справляння ПДВ, що властиві міжнародній торгівлі, та їх імплементація в національне законодавство держав-членів Європейського Союзу (далі - ЄС). Ці принципи сприяли побудові спільних засад податкової системи ЄС. Правовою формою гармонізації законодавства є директиви Ради, які не є актом прямої дії і залишають у національній компетенції вибір форм і засобів імплементації в національне законодавство про непряме оподаткування, що забезпечує збереження податкового суверенітету країн-членів і захист їх від необґрунтованого втручання інститутів ЄС.
В ЄС введено єдиний непрямий податок на споживання та встановлено єдині принципи його справляння з метою усунення бар'єрів, які стоять на шляху вільного пересування товарів і послуг, капіталу, робочої сили. Уніфікація справляння ПДВ була не тільки необхідним кроком на шляху усунення податкових кордонів, але й основною передумовою заміни членських внесків держав-учасниць до загального бюджету ЄС на певний відсоток від зборів з ПДВ на території держав-членів.
Гармонізація законодавства розглядається як об'єктивно необхідний процес для підготовки України до вступу в ЄС. Податкова гармонізація охоплює не тільки зближення податкової структури, механізму стягнення, розміру основних податкових ставок, а й погоджену податкову політику країн під час розв'язання як кон'юнктурних, так і довгострокових структурних проблем.
У підрозділі 1.2 «Напрями оптимізації елементів правового механізм ПДВ» досліджується розвиток системи оподаткування ПДВ в Україні. Протягом тривалого часу на законодавчому рівні відбувалося фактичне ототожнення понять «суб'єкт оподаткування» і «платник податку». Основні елементи правового механізму податку (об'єкт оподаткування, податкова база, ставка, порядок нарахування податку, момент виникнення податкового обов'язку, податковий кредит, бюджетне відшкодування, суб'єкт податкового правопорушення) не враховують цієї відмінності, внаслідок чого здійснюється розмежування фінансового та податкового обліку.
Механізм стягнення податку на додану вартість влаштований так, що суб'єкти господарювання виступають посередниками між фактичними платниками податку, якими є споживачі, і бюджетом. Недоліки правового регулювання ПДВ стимулювали напрацювання численних способів ухилення від оподаткування, мінімізації податкових зобов'язань або навіть отримання незаконного відшкодування. Появилася численна група людей, які одержують прибутки у податковій сфері.
В Україні ПДВ функціонує як додаткове мито на імпорт. Для підвищення ефективності ПДВ необхідні як істотні зміни у правовому полі, так і докорінна зміна практики його застосування.
Розділ 2 «Актуальні проблеми оптимізації оподаткування» включає 5 підрозділів, в яких проаналізовано елементи правового механізму ПДВ.
У підрозділі 2.1 «Правові наслідки розмежування формального і реального платника ПДВ» досліджується правосуб'єктність платника податку, яка включає податкову правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. Відокремлення податкової дієздатності і деліктоздатності необхідне у випадку розгляду правового статусу нерезидента.
Податковий кодекс України не розрізняє поняття «суб'єкт оподаткування» (особа, на яку покладено обов'язок сплатити податок) і «носій податку» (особа, яка несе податкове навантаження в кінцевому підсумку, тобто в результаті перекладення податку). Внаслідок неналежного розмежування формального і реального платника податку абсолютно незаконно запроваджено податкові правовідносини між платниками податку. Наявність посередника між носієм податку і державою вважаємо головним недоліком системи оподаткування ПДВ в Україні, з яким пов'язуємо всі недоліки функціонування цього податку.
Уведення в Податковий кодекс України формального платника податків не тільки визначило формальний об'єкт оподаткування - операції поставки товарів (робіт, послуг), але й дуже негативно вплинуло на визначення моменту виникнення податкових зобов'язань у формального платника податку. Правило першої події може негативно впливати як на фінансовий стан платника податку (податкові зобов'язання виникають незалежно від плати за проданий товар), так і на доходи державного бюджету (покупець отримує право на відшкодування ПДВ з бюджету, маючи рахунок-фактуру на придбання товару, навіть якщо товар не був оплачений). Правило першої події розділяє суб'єкта податкового правопорушення на реального і формального і являє собою істотну перешкоду на шляху до уніфікації податкового та бухгалтерського обліку. Запропоновано скасувати правило першої події (пп. «б» п.1 ст. 187 Податкового кодексу України), а єдиною підставою для виникнення податкових зобов'язань вважати зарахування коштів на банківський рахунок продавця.
Суб'єктивна сторона податкового правопорушення не передбачає наявність вини, відсутній також перелік обставин, які виключають можливість притягнення до відповідальності, обтяжують або пом'якшують відповідальність за вчинення податкового правопорушення. Норми податкового законодавства не ставлять відповідальність платників податків у залежність від настання наслідків.
Запропоновано внести зміни до статті 109 Податкового кодексу України, включивши у визначення податкового правопорушення ознаку вини, що дозволить уніфікувати адміністративний, кримінальний і податковий процес, як це має місце у прогресивних правових системах.
У підрозділі 2.2 «Додана вартість як об'єкт оподаткування ПДВ» досліджується зміст поняття «об'єкт оподаткування ПДВ». Відзначена двояка природа об'єкта оподаткування ПДВ: на макрорівні - чистий дохід, використаний на споживання, на мікрорівні - додана вартість, тобто частина повної вартості товару чи послуги, яка створюється саме на цьому етапі виробництва. Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціну товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва і реалізації.
Об'єкт мікрорівня дозволяє визначити податкову базу на кожному етапі виробництва, а об'єкт макрорівня визначає оптимальну податкову ставку та її диференціювання для погодження інтересів реальних платників і держави. Завдяки цьому зв'язку ПДВ має здатність регулювати пропорції між споживанням і заощадженням (відкладеним споживанням), обсяги споживання окремих товарів, а отже, і впливати на їх виробництво.
Додана вартість є важливим показником, який визначає структуру ВВП, пропорції розподілу матеріальних ресурсів і доходів працівників, рівень техніки і технології виробництва, конкурентоздатність економіки, ефективність використання матеріальних ресурсів та інші показники. Зважаючи на важливість показника доданої вартості для регулювання економіки, автор вбачає за доцільне об'єктом оподаткування ПДВ визначити додану вартість. Подано авторське формулювання ст. 185: «185 Об'єктом оподаткування є додана вартість». Нове визначення об'єкта оподаткування передбачає внесення відповідних змін до ст.194, 195, 196 Податкового кодексу України, які запропоновані в роботі.
Методичні положення щодо бази оподаткування ПДВ, якими нині керується практика, не завжди збігаються з поняттям «додана вартість», що призводить до значного розширення об'єкта оподаткування.
Визначені у Податковому кодексі України (як об'єкти оподаткування ПДВ) операції з постачання товарів, послуг, імпорту й прирівняні до них насправді визначають не об'єкт оподаткування, а умови, за яких виникають податкові зобов'язання формального платника, або момент виникнення податкових зобов'язань.
Розмір бази оподаткування напряму залежить від чіткості визначення понять. Термін «постачання», який використовується у ПКУ, не відповідає загальноприйнятому тлумаченню його змісту. Запропоновано замінити «постачання» товарів, «постачання» послуг терміном «реалізація» товарів/послуг, який найбільш точно відповідає суті здійснюваної операції. Визначення поняття «товар» є специфічним для Податкового кодексу України та не узгоджується з визначенням, поданим у Митному кодексі України. Подано авторське формулювання п. 14.1.214 ст. 14 ПКУ: «14.1.214 Товаром визнається будь-яке майно, що реалізовується або призначене для реалізації».
У підрозділі 2.3 «Правові підстави виникнення права на податковий кредит та порядок його визначення» досліджується специфічний елемент правового механізму ПДВ - «податковий кредит». Податковий кредит не відповідає суті категорії «кредит» та принципам кредитування, таким як: цільове призначення, строковість надання коштів, повернення позичальником коштів кредитору, забезпеченість позички, платність користування позиченими коштами. Фактично цей термін визначає податок з доданої вартості, створеної на попередніх стадіях виробництва. Платником ПДВ є кінцевий споживач. Якщо товари куплені з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях, сплачена сума ПДВ становить аванс. Сплачений аванс можна повернути лише після реалізації того товару, при закупівлі якого він вносився. Поки товар не реалізований, сплачений аванс не повинен зменшувати податкових зобов'язань платника ПДВ. При такому підході від'ємне значення податкових зобов'язань з ПДВ в операціях на внутрішньому ринку не може виникнути в принципі, а отже, не потребуватиме відшкодування.
Для оптимізації механізму адміністрування ПДВ, а також враховуючи невідповідність поняття «податковий кредит» суті здійснюваної операції та принципам кредитування, запропоновано замінити поняття «податковий кредит» поняттям «податковий аванс» у всіх статтях Кодексу, де він вживається. Подано авторське визначення терміна «податковий аванс» (підпункт 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПКУ): це вхідний ПДВ, сплачений при закупівлі товарів, які списані на виробництво або перепродані (реалізовані окремо).
Для виробників податковий аванс зараховується для зменшення податкових зобов'язань лише щодо тих товарів (сировина, матеріали і комплектуючі), які використані у виробництві продукції. Факт використання у виробництві передбачає виплату зарплати працівникам, сплату єдиного соціального внеску і податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників).
При обчисленні податкових зобов'язань посередників податковий аванс зменшує податкові зобов'язання і стосується лише тієї реалізованої продукції, при закупівлі якої він вносився. Поки товар перебуває у власності посередника, податковий аванс не враховується при визначенні податкових зобов'язань.
Особливість оподаткування операцій постачання послуг полягає в тому, що постачальники послуг не повинні реєструватися платниками ПДВ взагалі. При оподаткуванні послуг запропоновано запровадити механізм переміщення податку (зворотного нарахування). ПДВ, нарахований за надані послуги, повинен сплачувати споживач (покупець) цих послуг безпосередньо до бюджету в момент оплати наданих послуг.
У підрозділі 2.4 «Правовий зміст поняття «фактично сплачений податок»» аналізуються ознаки, які є підтвердженням фактичної, а не юридичної сплати податку. Поняття «фактично сплачений податок» у ПКУ не визначене. Суди користуються формальними ознаками, які слугують підтвердженням сплати податку, - наявністю належним чином оформленої податкової накладної. Оскільки терміни зарахування податкового кредиту у покупця і такої ж суми податкового зобов'язання у продавця не збігаються в часі, реальної уплати суми податкового авансу (кредиту) можна ефективно уникати. Наявність податкової накладної, навіть зареєстрованої в єдиному електронному реєстрі, ще не означає фактичної сплати ПДВ зараз чи навіть гарантування його сплати в майбутньому, оскільки податкова накладна за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа: ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на її проведення.
Фактична сплата ПДВ передбачає реально понесені витрати платником податків (у вигляді відчуження частини майна на користь постачальника на оплату нарахованих постачальником сум податку). Податкова накладна не є тим документом, який може підтвердити факт понесення витрат. Для вирішення питання про правомірність віднесення сум ПДВ до податкового авансу (кредиту), було б доцільно спиратися не на податкові накладні, а на первинні документи, які стверджують фактичне перерахування заявленої суми ПДВ контрагентам. Таким документом міг би бути банківський рахунок.
Доцільності функціонування системи податкових накладних узагалі немає. Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, визначений пунктом 201.1 ПКУ, фактично дублює зміст платіжного доручення (рахунку). Автор пропонує використовувати екземпляр платіжного доручення зі штемпелем банку як звітний і розрахунковий документ при визначенні сум податку, сплаченого постачальникам сировини, матеріалів і комплектуючих або отриманим при реалізації продукції. Скасуванням податкових накладних досягається уніфікація податкового і бухгалтерського обліку.
Для закріплення запропонованого трактування поняття «фактично сплачений податок» запропонована авторська редакція ст. 198, 201 ПКУ та редакційні правки, пов'язані із заміною слів «податкова накладна» словами «платіжне доручення» або «рахунок» у потрібному відмінку в усіх статтях, де воно вживається.
Забезпечення можливості зустрічних звірок і гармонізації оподаткування ПДВ в Україні і ЄС потребує підтвердження експорту, що передбачає наявність податкового коду покупця-імпортера, митної декларації, фактичної оплати експортної партії товару на розрахунковий рахунок експортера в Україні. Зустрічні міждержавні звірки забезпечать можливість здійснення контролю ефективності роботи митної служби. Запропоновано доповнити статтю 187 ПКУ підпунктом 187.3 такого змісту:
«187.3 У разі експорту товарів право на залік (відшкодування) податку, сплаченого постачальникам у ціні сировини, матеріалів і комплектуючих, використаних у виготовленні експортної партії товару (робіт, послуг), виникає лише за умови фактичного зарахування коштів на рахунок експортера в Україні, наявності вантажної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, податкового коду імпортера та фактичної сплати постачальникам заявленої до відшкодування суми».
У підрозділі 2.5 «Правове регулювання податкових пільг із ПДВ» досліджується система податкових пільг як регулятор економіки. Цей додатковий елемент правового механізму має велике значення для ефективного функціонування податку. За рахунок податкових пільг здійснюється перерозподіл податкових платежів між державним бюджетом і платником податку, формуються особливі, а іноді фактично окремі податкові режими. Проаналізовано опосередкований вплив податкових пільг на соціально-економічні процеси.
Ефективність податкових пільг (як складова регулюючої функції) повинна спиратися на потенціальну можливість поповнення бюджету внаслідок економічного зростання. Податкові пільги можуть надаватися виробникам для здійснення інноваційної та інвестиційної діяльності, розширення і (або) модернізації виробництва, якщо забезпечується зниження ціни одиниці продукції або підвищення її якісних показників; для просування нової продукції на ринку; для завоювання нових ринків збуту. Податкові пільги за соціальною, галузевою, регіональною і т. д. ознаками повинні бути скасовані. Надання пільг окремим суб'єктам господарювання фактично призводить до створення внутрішніх офшорів зі спеціальним режимом оподаткування.
Передбачений Податковим кодексом України порядок надання пільг має суттєві недоліки. Головний з них полягає в тому, що законодавство не робить різниці між платником і носієм ПДВ. Оскільки пільга надається платнику, визначеному законом (суб'єкту підприємницької діяльності), а тягар по сплаті податку несе носій ПДВ (споживач), то фактично йдеться про дотацію певних операцій, які звільняються від оподаткування. Надані пільги з ПДВ не виконують тієї функції, яку декларує законодавець. Для усунення цього недоліку запропоновано одночасно з наданням пільги з ПДВ фіксувати граничні ціни на відповідні товари/послуги. Оптимізація регулюючої і фіскальної функцій податків може бути досягнута, наприклад, шляхом запровадження еластичних податкових ставок основних податків і єдиного соціального внеску.
Враховуючи, що об'єктом оподаткування для непрямих податків фактично є чистий дохід, використаний на споживання, ставки основних податків необхідно обирати, виходячи з необхідності забезпечення прийнятного рівня життя в країні. Прийнятний результат забезпечується диференціюванням ставок ПДВ (основна ставка і одна-дві знижені) і застосуванням акцизного податку для невеликої групи товарів.
Розділ 3 «Оптимізація бюджетного відшкодування» включає 4 підрозділи, в яких досліджуються підстави та порядок відшкодування, сутність бюджетного відшкодування, напрями вдосконалення, умови та порядок автоматичного відшкодування.
У підрозділі 3.1 «Підстави та порядок відшкодування ПДВ в Україні» досліджується поетапність запровадження і сучасний стан правового регулювання права платників податку на додану вартість на бюджетне відшкодування ПДВ, визначаються спільні та відмінні риси видів бюджетного відшкодування, викладаються пропозиції щодо вдосконалення законодавства у зазначеній сфері. Проаналізовано відмінності правового регулювання автоматичного і звичайного бюджетного відшкодування: у суб'єктному складі; у видах перевірок, за результатами проведення яких особа має можливість реалізувати право на бюджетне відшкодування; у строках проведення таких перевірок; у строках подання висновку; у строках перерахування бюджетного відшкодування. Виявлено відмінності у способах здійснення відшкодування: у разі декларування від'ємного значення податкового зобов'язання відшкодування здійснюється шляхом заліку (ліквідація податкового боргу і/або зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів); у разі сплати податку у більшому обсязі, ніж передбачено законом, - повернення сум переплати з бюджету.
Внаслідок недосконалості процедури підтвердження права на відшкодування і постійного бюджетного дефіциту, фіскальні органи незаконно затягують відшкодування підтверджених сум на тривалий термін, що істотно погіршує фінансовий стан експортерів і підриває конкурентоспроможність експортного сектора економіки. Прогалини у правовому полі щодо оподаткування штовхають платників у тіньовий сектор. На цьому тлі виникають різні «схеми відшкодування» ПДВ, що мають форму налагодженого бізнесу з розвиненою інфраструктурою.
Проаналізовано причини, які призводять до проблем у сфері відшкодування ПДВ: 1) соціально-економічні; 2) нормативно-правові; 3) морально-психологічні; 4) організаційні.
Для забезпечення ефективного функціонування ПДВ в Україні належить переглянути всі елементи правового механізму його справляння і відшкодування. Актуальним завданням держави і пріоритетним напрямом реформування діяльності податкових органів є оптимізація системи адміністрування ПДВ, що передбачає вироблення критеріїв, які дозволяють визначити основні показники ефективності системи оподаткування ПДВ і розробити процедури забезпечення їх досягнення.
У підрозділі 3.2 «Сутність бюджетного відшкодування ПДВ» на основі літературних джерел і судової практики обґрунтовується висновок про те, що термін «відшкодування з бюджету» не відображає реальної суті тієї операції, яка виконується. Реально здійснюється повернення надмірно сплаченого податку. Суми переплати підлягають безумовному й автоматичному поверненню після того, як факт переплати буде документально встановлено. Причому бюджетне відшкодування може стосуватися будь-якого податку. Як правило, відшкодування здійснюється у спосіб, що передбачає зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на всю суму переплати відповідного податку. Процедуру повернення надміру сплаченого податку бажано уніфікувати.
Запропоновано авторську редакцію пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: «Бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Відшкодування здійснюється у спосіб, що передбачає зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на всю суму переплати відповідного податку, якщо інше не передбачено цим Кодексом». податковий облік вартість бюджет
Формування складу податкового авансу (кредиту) з ПДВ та бюджетного відшкодування цього податку передбачає визначення реальності здійснення господарських операцій на шляху товарів/послуг від виробника (часом через низку посередників) до споживача. У ланцюжку посередників зазвичай «губляться» суми ПДВ, які повинні надходити до бюджету і за рахунок яких (фактично, а не юридично) повинно здійснюватися своєчасне бюджетне відшкодування ПДВ.
Проблеми формування від'ємного значення і відшкодування ПДВ виникають винятково у зв'язку з недосконалістю механізму адміністрування ПДВ, що частково можна вважати наслідком нехтування різницею між реальним і формальним платником цього податку. Формальне визначення суми відшкодування на підставі податкових накладних створює проблеми для належного функціонування ПДВ в Україні, передбачає подвійний облік (бухгалтерський і податковий), дає хибне трактування терміна «фактично сплачений податок».
У підрозділі 3.3 «Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню» досліджено умови, за яких можлива реальна переплата ПДВ. Детальний аналіз механізму формування від'ємного значення ПДВ дозволяє встановити, що реальна переплата податку виникає лише в одному випадку: якщо кінцева продукція не підлягає оподаткуванню, але сировина, матеріали і комплектуючі, використані у виробництві цієї продукції, оподатковуються. За нормами ПКУ це стосується продукції, яка оподатковується за нульовою ставкою (експорт і прирівняні до нього операції) або звільнена від оподаткування. Запропонована авторська редакція п.200.1 ст. 200 ПКУ:
«200.1 Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається за формулою:
ПЗПДВ = ВВРЧЧПДВ - ПДВ аванс,
де ВВР - загальна виручка від реалізації на внутрішньому ринку, яка поступила на рахунки продавця за звітний період ;
ЧПДВ = СПДВ/(СПДВ+100) - частка ПДВ у валовій виручці.
ПДВ аванс - ПДВ, сплачений постачальникам сировини матеріалів і комплектуючих, списаних на виробництво продукції, що реалізується.
Додатне значення обчисленої суми - чисті податкові зобов'язання; від'ємне - сума до відшкодування.
Запропонований спосіб розрахунку сум податкового зобов'язання (відшкодування) фактично не потребуватиме реальних виплат із бюджету.
У роботі розглядається більш деталізований і набагато інформативніший метод обчислення податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування, який можна використати для цілей державного регулювання економіки, зокрема для вироблення оптимального курсу національної грошової одиниці, коригування структури експорту, ставок і видів окремих податків, митних платежів чи нетарифних бар'єрів тощо. Для платника податку одержувана інформація дозволяє оптимізувати планування виробництва, вдосконалювати продукцію та технологію її виготовлення.
У підрозділі 3.4 «Право на автоматичне відшкодування ПДВ та методи реалізації» проаналізовано критерії, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ і встановлено, що передбачені ПКУ умови нічим не обґрунтовані і до відшкодування надмірно сплаченої суми податку не мають жодного стосунку. Єдиною умовою, яка стосується цієї проблеми, є факт сплати надмірної суми податку та його підтвердження банківськими рахунками. Зокрема, якщо протягом звітного періоду вартість експортованої продукції без ПДВ складає менше або рівно 50% від вартості реалізованої продукції (без ПДВ), то право на відшкодування не виникає взагалі. В іншому разі виникає право на відшкодування надміру сплачених сум. Причому відшкодування доцільно здійснювати не з бюджету не тільки з метою обмеження зустрічних грошових потоків, але й для запобігання зловживанню правом на відшкодування. Зловживання правом на відшкодування від'ємного значення ПДВ і цінові маніпуляції є основними недоліками цього податку в Україні.
Вивчено альтернативні способи правового регулювання автоматичного відшкодування надміру сплаченого ПДВ. Найбільш ефективним є метод ПДВ-рахунків, який дозволяє здійснювати в автоматичному режимі нарахування, справляння, відшкодування і контроль. Метод зворотного перекладання передбачає здійснення відшкодування контрагентами платника. Відшкодування здійснюється шляхом заліку податкового зобов'язання з ПДВ і/або наявного податкового боргу. Якщо зазначених джерел недостатньо, залишок суми відшкодовується контрагентами платника за рахунок зменшення їх податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли на дату звернення за відшкодуванням. Заявлена до відшкодування сума ПДВ має бути фактично сплачена контрагенту й обґрунтована банківським рахунком. Зворотна передача зобов'язань з відшкодування заявленої суми здійснюється до повного її погашення.
Запропонований спосіб відшкодування суми переплати податку позбавляє економічної доцільності функціонування «податкових ям» та істотно скоротить число звернень за відшкодуванням, особливо в разі співпраці податкових органів України з податковими органами країн, в які експортується продукція.
Метод гарантує швидке відшкодування лише фактично сплаченого податку, унеможливлює функціонування податкових ям, знижує трудомісткість процесу. Фіскальні органи виступають лише гарантами виконання імперативного звернення до платника податку.
Висновки
Проведене дослідження, яке базується на теоретичному осмисленні наукових праць, аналізі зарубіжного та чинного законодавства України і практики його застосування, дало змогу автору зробити теоретичне узагальнення і запропонувати нове вирішення наукового завдання, що передбачає оптимізацію правового регулювання податку на додану вартість в Україні. До найбільш суттєвих результатів дослідження можна віднести такі:
1. Встановлено, що головним недоліком системи оподаткування ПДВ в Україні є запроваджені нормами Податкового кодексу України податкові правовідносини між платниками податку внаслідок неналежного розмежування формального (тобто посередника між носієм податку і бюджетом) і реального платника ПДВ, за рахунок коштів якого сплачується податок.
2. Обґрунтовано, що дослідження змісту поняття «об'єкт оподаткування ПДВ» дозволяє зробити висновок про його подвійну природу. На макроекономічному рівні об'єктом оподаткування є частина доходів, використаних на споживання, а на мікрорівні - додана вартість, створена на кожній стадії на шляху товару/послуги до кінцевого споживача. «Об'єктом оподаткування ПДВ» запропоновано визначити додану вартість (об'єкт мікрорівня). Для оптимізації ставок податку доцільно застосовувати об'єкт макрорівня - доходи, що використовуються на споживання. Досягнення максимальної ефективності передбачає застосування диференційованих ставок ПДВ, принаймні двох, передбачених шостою директивою Ради ЄС: основної 15 % та зниженої 5 %. Обґрунтована доцільність застосування нульової ставки ПДВ для оподаткування інноваційного продукту.
3. Визначено, що поняття «податковий кредит» у Податковому кодексі вживається в різних значеннях: зміна строку сплати податків; відстрочення, розстрочення сплати податків; сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання. Визначення «податкового кредиту з ПДВ» у Податковому кодексі України не відповідає суті цього поняття та принципам кредитування. Запропоновано замінити поняття «податковий кредит» поняттям «податковий аванс» та подано його авторське визначення:
«14.1.181. Податковий аванс - ПДВ, сплачений при закупівлі товарів, які списані на виробництво або перепродані».
Списання на виробництво передбачає сплату єдиного соціального внеску, виплату заробітної плати і сплату податку з доходів працівників.
4. Акцентовано, що особливість оподаткування операцій постачання послуг полягає в тому, що послуги зазвичай не мають матеріального результату, тому факт їх надання проконтролювати неможливо, а формальним і реальним платником ПДВ є один і той же суб'єкт. Як і у випадку прямих податків, за рахунок коштів споживача має сплачуватися ПДВ. Для оптимізації оподаткування послуг запропоновано постачальників послуг не реєструвати платниками податку незалежно від обсягу здійснюваних операцій. Оподаткування послуг доцільно здійснювати безпосередньо отримувачем: при оплаті послуг покупець перераховує надавачу послуг їх вартість без урахування ПДВ, а суму податку включає до своїх податкових зобов'язань або перераховує безпосередньо до бюджету. Датою виникнення податкових зобов'язань у отримувача є дата перерахування коштів на оплату наданих послуг.
5. Доведено, що дослідження на основі наукових праць, законодавства і судової практики трансформації змісту поняття «сплачений податок» приводять до висновку, що усталене трактування цього поняття спирається на формальні ознаки - наявність належним чином оформленої податкової накладної. Неформальний підхід до визначення поняття «фактично сплачений податок» передбачає реально понесені платником податків витрати (у вигляді відчуження частини майна на користь постачальника на оплату нарахованих постачальником сум податку). Право на віднесення сум податку до податкового авансу (кредиту) виникає лише за умови фактичного понесених витрат. Для утвердження законного застосування податкового авансу (кредиту) запропоновано внести зміни до ст. 198 ПКУ, виклавши п.198.1 у такій редакції:
«198.1. Право на віднесення сплаченого податку до податкового авансу (кредиту) виникає у розмірі фактично понесених витрат на оплату ПДВ при здійсненні операцій з:» …
Зареєстрована в Єдиному електронному реєстрі податкова накладна не фіксує здійснення витрат на оплату зазначеної суми ПДВ, і, отже, не повинна надавати право на віднесення сум ПДВ до податкового авансу (кредиту). Запропоновано виключити все, що стосується обігу податкових накладних, та замінити термін «податкова накладна» терміном «платіжне доручення (рахунок)» у потрібному відмінку в усіх статтях 5-го розділу ПКУ. Визнати платіжне доручення (рахунок) звітним і розрахунковим документом, який засвідчує сплату ПДВ постачальникам сировини, матеріалів і комплектуючих та одержання ПДВ від реалізації продукції. Одночасно буде здійснена уніфікація податкового і бухгалтерського обліку.
6. Встановлено, що операції з постачання товарів/послуг, закріплені в ПКУ як об'єкти оподаткування ПДВ, визначають умову виникнення податкових зобов'язань: додана вартість підлягає оподаткуванню при здійсненні операцій реалізації товарів/послуг. Доведено, що виникнення податкових зобов'язань за правилом першої події порушує законні права і платника податків, і держави: у платника можуть виникнути податкові зобов'язання при відсутності об'єкта оподаткування, у держави - обов'язок відшкодування податку, який ніколи і нікому не сплачувався. Запропоновано скасувати правило першої події, виключивши пп. б) п. 187.1 ст. 187 та п.198.2 ст. 198 ПКУ.
7. Визначено, що гармонізація оподаткування ПДВ в Україні і ЄС при здійсненні експортних операцій передбачає ідентифікацію покупця-імпортера, що здійснюється за податковим кодом, виданим у тій країні, до якої здійснюється експорт. Зустрічні звірки податкових органів України і країни-імпортера дозволять здійснювати контроль ефективності роботи Митної служби України і здобути навички оподаткування при відсутності митного кордону (як у ЄС).
...Подобные документы
Система оподатковування, заснована на податку на додану вартість, в країнах Європейського Союзу. Стимулювання зростання виробництва в Україні. Платники податку на додану вартість. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету.
реферат [26,0 K], добавлен 24.02.2013Організаційно-правові засади реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, порядок його обчислення и сплати. Вимоги, щодо реєстрації платників податку та її анулювання. Правила оформлення податкової накладної.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 17.11.2014Сутність та роль податку на додану вартість у вітчизняній системі оподаткування, принципові підходи до справляння, нормативне забезпечення обліку. Фінансово-економічна характеристика суб’єкта підприємництва, розрахунок податку на додану вартість.
дипломная работа [681,5 K], добавлен 17.01.2014Податковий облік податку на додану вартість, платники податку; об’єкти оподаткування та операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від нього. Роль податку на додану вартість в державний бюджет, аналіз надходжень ПДВ до зведеного бюджету.
курсовая работа [850,0 K], добавлен 17.02.2011Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012Визначення за даними господарських операцій складу валових витрат підприємства та валових доходів, суми податку на прибуток до сплати. Знаходження податкового кредиту та податкового зобов’язання, суми сплати до бюджету податку на додану вартість.
задача [18,6 K], добавлен 02.02.2010Економічна сутність податку на додану вартість. ПДВ як основний фіскальний інструмент наповнення бюджету України. Удосконалення і шляхи реформування механізму сплати і відшкодування ПДВ. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.07.2016Економічна суть податку на додану вартість (ПДВ) та місце у формуванні бюджету країни. Нормативно-правове регулювання розрахунків з ПДВ. Організація обліку та документування операцій з ПДВ на підприємстві, відображення у фінансовій і податковій звітності.
курсовая работа [138,9 K], добавлен 04.06.2013Камеральна перевірка декларацій з податку на додану вартість. Документальна перевірка ПДВ; реєстр обліку придбання та продажу товарів. Обґрунтованість застосування пільг при наданні податкового кредиту. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток.
контрольная работа [54,5 K], добавлен 29.12.2012Особливості оподаткування підприємств. Теоретико-методологічні основи обліку податку на прибуток та на додану вартість. Облік податку на прибуток та податку на додану вартість на ПП "Рушничок НЕО". Відображення податку на прибуток у фінансовій звітності.
курсовая работа [67,3 K], добавлен 24.12.2010Сутність, призначення податку на додану вартість та його нормативне регулювання. Організація первинного обліку, особливості аналітичного та синтетичного обліку відповідних розрахунків. Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 29.04.2015Історія ПДВ в Україні і світі. Платники податку на додану вартість. Вимоги і порядок щодо їх реєстрації. Особливості справляння ПДВ в зарубіжних країнах. Обчислення податку юридичними особами згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства
курсовая работа [51,9 K], добавлен 27.03.2012Сукупність податків і зборів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами. Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації. Елементи системи оподаткування.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 11.09.2014Характеристика та сутність податку на додану вартість. Основні особливості найважливішого фіскального податку в українській системі оподаткування. Аналіз основних недоліків податків та напрямки його реформування в системі непрямого оподаткування.
курсовая работа [540,3 K], добавлен 12.12.2011Податок на додану вартість - різновид непрямого оподаткування, що є обов'язковим платежем загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов'язаннями платників перед державою. Особливості складання податкової накладної.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 19.02.2012Значення податку на додану вартість в системі оподаткування банківських та фінансово-господарських операцій комерційних банків України. Аспекти формування, структури, розподілу та використання податку на додану вартість операцій комерційних банків.
курсовая работа [981,5 K], добавлен 15.02.2014Етапи розвитку та прагматика оподаткування в сучасних умовах. Удосконалення податку на додану вартість. Структура оподаткування в країнах-членах Європейського Союзу. Принцип "податкової недискримінації". Переваги та недоліки Податкового Кодексу України.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 08.10.2012Сучасний стан розробки системи оподаткування доданої вартості в Україні, аналіз існуючих проблем та шляхи їх вирішення. Ризики, пов'язані з утриманням ПДВ за принципом призначення. Методика підвищення ефективності використання податку в державі.
реферат [29,1 K], добавлен 19.01.2010Загальна характеристика сільськогосподарських підприємств та нормативно-правове забезпечення оподаткування. Обчислення і сплата фіксованих сільськогосподарських зборів та податку на додану вартість. Аналіз системи оподаткування та шляхи її вдосконалення.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 26.12.2010- Зміст, структура та порядок складання податкової декларації з ПДВ (на матеріалах ПП "Оріон Експрес")
Сутність та функції податку на додану вартість. Вимоги до заповнення податкової декларації. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПП "Оріон Експрес" по даним фінансової звітності.
курсовая работа [360,0 K], добавлен 26.11.2011
