Просторові аспекти управління фінансовим потенціалом промисловості регіону

Спробуємо розібратися у тому, які ж важелі взагалі доступні для суб'єктів стимулювання регіонального розвитку на місцевому рівні та визначимо перспективу та потенціальну ефективність їх застосування зважаючи на унікальний механізм впливу кожного із них окремо.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері регулювання регіонального розвитку можна систематизувати наступним чином:

1. Вплив органів місцевого самоврядування через фінансові важелі та механізми:

1.1 програмно-цільове фінансування;

1.2 прийняття рішень щодо надання пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.

2. Організаційно-економічний вплив на розвиток території:

2.1 створення і підтримка функціонування належної інноваційної інфраструктури в т.ч. шляхом створення профільних комунальних підприємств;

2.2 організаційне забезпечення сталого розвитку населених пунктів,

розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі через регламентацію використання просторового базису:

визначення режиму та характеру використання земель шляхом затвердження містобудівної документації;

розпорядження землями територіальних громад;

вилучення та викуп земельних ділянок для суспільних потреб;

можливість впливу на зміну цільового призначення земельних ділянок;

обмеження, тимчасова заборона використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

2.3 інформаційна підтримка інноваційної активності на регіональному рівні;

У науковій літературі, як вітчизняній так і зарубіжній достатньо детально розкрито зміст та механізм дії практично всіх відомих сьогодні інструментів стимулювання та забезпечення інноваційного розвитку окремих територій. При цьому недостатньо формалізованим та дослідженим залишається як раз фактор управління просторовою складовою будь-яких і в т.ч. інноваційних процесів на регіональному рівні.

Земельний фонд населених пунктів, як просторова база інноваційних процесів на регіональному рівні, є сукупністю земель різного цільового призначення що територіально знаходяться в межах населеного пункту. Обмеженість території населеного пункту є безпосередньо тим фактором, який прямо впливає на підвищення конкуренції за землю відповідного цільового призначення, а отже і призводить до того, що зазначений ресурс отримують як правило ті, хто може забезпечити найбільш ефективне його використання.

Межі «центральних міст» як і будь-якого іншого міського населеного пункту регіону визначаються генеральним планом, який розробляється на замовлення органів місцевого самоврядування, а затверджується Верховною Радою України. Така схема однозначно свідчить про те, що кількісні параметри земельного фонду урбанізованих населених пунктів залишаються практично незмінними цілими десятиріччями. Так, зокрема м. Суми розвивається згідно генерального плану, офіційно затвердженому рішенням міської ради у 2002 році. Попередній генеральний план розроблявся для обласного центру ще у 1983 році. Офіційні межі м. Суми не змінювалися з сімдесятих років минулого століття.

Отже ринок землі міських населених пунктів є нееластичним та таким, що має всі ознаки олігополії. При цьому органи місцевого самоврядування мають всі важелі для перерозподілу структури земель населеного пункту в межах практично незмінного земельного фонду. Наявність та кількість земель відповідного цільового призначення в межах конкретного територіального утворення у свою чергу визначає ступінь інтенсивності конкурентної боротьби за неї: чим менше є придатної землі, тим ефективніші фірми, що змагаються за право отримати доступ до її використання.

Для більш детального розуміння впливу змін у структурі земель в межах населеного пункту за їх основними категоріями на інтенсивність інноваційних процесів спочатку спробуємо формалізувати та проаналізувати характер взаємообумовленого впливу показників, що зазнають змін.

Схематично зображення опосередкованого впливу зміни структури земельного фонду населеного пункту на інноваційну активність на відповідній території наведено на рисунку 3.1.

Зображена на рисунку 3.1 схема взаємодії окремих факторів, що викликають зміни певних характеристик просторового розвитку урбанізованих територій незважаючи на свою спрощеність та узагальнений вигляд відображає дію фундаментальних закономірностей, дослідження і виявлення яких дозволяє прогнозувати зміни у продуктивності праці та інноваційної активності на локальному рівні в залежності від ступеня зміни ініціюючих факторів.

Рисунок 3.1 - Агрегована структурно-логічна схема впливу просторового регулювання на інноваційну активність території

До числа таких фундаментальних закономірностей належить, зокрема, яскраво продемонстрована Дженіфер Робек [83] залежність на місцевому рівні середньої заробітної плати, земельної ренти та вартості обслуговування житла від вираженої у грошовому еквіваленті оцінки локальних переваг відповідної території.

Проблемами опосередкованого способу розрахунку грошового еквівалента місцевих переваг (благ), який фактично відображає вартість усіх можливих характеристик локальної території починаючи від наявності природних ресурсів та погодно-кліматичних умов і закінчуючи особливостями місцевого оподаткування, що капіталізуються у земельній ренті у різні часи займалися Тайбоут [84], Арно та Стіглиц, [85], Джорж [86]. Зокрема останніми було встановлено, що місцеві локальні переваги (блага) можна представити у загальному виді як блага, що проявляються у сфері споживання (сприяють отриманню позитивних ефектів у домогосподарств і підвищенню якості життя населення) та ті, які «споживаються» у сфері виробництва, сприяючи зниженню рівня витрат підприємств та як наслідок - підвищуючи продуктивність їх діяльності.

Розрахунок вартості місцевих благ в основі якого лежить дослідження диференціації земельної ренти дозволяє вимірювати вплив ефекту оподаткування, додаткових вигід від державних витрат, управління містобудівною діяльністю на місцевому рівні, забруднення та стану навколишнього природного середовища та інших факторів. Отже, неодноразові емпірично підтверджені розрахунки зарубіжних вчених свідчать про те, що увесь комплекс заходів по управлінню розвитком на місцевому рівні знаходить своє відображення у земельній ренті. Питання полягає лише в тому, яким чином вичленувати та оцінити ефективність впливу кожного окремого фактора із загальної їх сукупності при намаганні місцевої влади забезпечити належні умови для сталого розвитку відповідної території.

Інноваційність діяльності окремих фірм та підприємств сьогодні сприймається як практично безальтернативна запорука забезпечення конкурентних переваг, а отже і прибутковості діяльності у довготерміновій перспективі. Кількість таких підприємств та якість взаємодії між собою та із зовнішнім середовищем сигналізує, по-перше, про наявність відповідних передумов (якість освіти та науки, якість життя населення і бажання реалізовувати себе саме на цій території та ін.); по-друге, відображає загальний рівень інноваційного потенціалу відповідної території. Таким чином, створення на місцевому рівні належних умов для розвитку науки і техніки, для забезпечення гідних умов праці і відпочинку (якість та рівень життя) фактично призводить до стимулювання і інноваційної активності.

Механізм стимулювання проявляється у тому числі і через вплив вартості місцевих факторів виробництва, таких, наприклад, як вартість землі відповідного цільового призначення та вартість робочої сили: тільки високотехнологічні виробництва можуть забезпечувати прибутковість діяльності в умовах високої вартості локальних ресурсів за умов вільної конкуренції та міграції капіталу.

Хогвут, досліджуючи питання ефективності та оптимізації інвестицій у інфраструктуру громадського сектора [87], взагалі прийшов до висновку про те, що за певних умов, які він формалізував у вигляді параметризації дещо модифікованої моделі Дж. Робек, гранична корисність інвестицій у публічну інфраструктуру може значно перевищувати їх граничну вартість (витрати). Таким чином, місцеві орган влади, збільшуючи питому вагу земель рекреаційного призначення (парки, сквери, природоохоронні зони водних та інших об'єктів) та витрачаючи додатково кошти на інженерне та інше обладнання відповідних територій з одного боку сприяють покращенню якості життя населення, а з іншого мають змогу повернути у збільшеному розмірі інвестовані ресурси через зростання надходження до місцевого бюджету податків в т.ч. на нерухомість (через зростання вартості нерухомості у зв'язку із наближеністю до об'єктів рекреації), залучення в економіку міста висококваліфікованого персоналу та ін. Окремого дослідження при цьому потребує питання з'ясування нормативів забезпечення кожного жителя міського населеного пункту об'єктами публічної інфраструктури та визначення об'єктивно обумовлених стандартів оснащення відповідних територій.

Ще однією із емпірично доведених закономірностей просторового розвитку регіональних центрів є встановлена Розенталь, Стренж ат Моретті [88, 89] прямо пропорційна залежність продуктивності (ефективності) діяльності підприємств від розміру населеного пункту та загального рівня освіти у відповідному регіоні.

На перший погляд очевидним здається алгоритм дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у намаганні стимулювати інноваційний характер розвитку відповідної території, який полягає у розширенні населеного пункту, приділенні належної уваги сфері освіти та обмеженні доступу бізнесу до одного, але фактично безальтернативного ресурсу - землі. Чим менше землі може потенційно потрапити у руки зацікавлених осіб, тим вище буде конкуренція за неї, що в умовах незмінної пропозиції неодмінно призведе до зростання її ціни. Висока вартість земельних ресурсів призведе автоматично до того, що виживатимуть лише ті, хто застосовує новітні технології та може забезпечити собі через це конкурентні переваги. Іншого вибору у виробників, ніж впроваджувати сучасні технології та виходити на ринки якісно нової продукції просто не залишиться. Однак процес адміністративно-організаційного впливу на ринок землі на місцевому рівні може призвести і до небажаних наслідків.

Так, досліджуючи у 2003 році модель «відкритого міста» з урахуванням ідентичної мобільності як робочої сили, так і фірм-виробників Габріель і Розенталь прийшли до досить логічних висновків, які проаналізуємо нижче [90].

В основу моделі, що аналізувалася було покладено принцип просторової рівності корисності робочої сили (u) та прибутку товаровиробників (р) в межах населених пунктів (j = 1, …, J), або:

(3.1)

(3.2)

де wj - відносна заробітна плата у місті j (у порівнянні із базовою заробітною платою у еталонному місті, що дорівнює 1);

rj - відносна земельна рента у місті j (у порівнянні із базовою земельною рентою у еталонному місті, що дорівнює 1);

Aj - вектор атрибутів, які характеризують місто j.

Рівняння (3.1) та (3.2) можуть бути розв'язані при умові рівності заробітної плати робітників та земельної ренти серед різних міст. Дотримуючись умови незмінності Aj у місті j, отримуємо криву ізо-користності , що поєднує значення заробітної плати та земельної ренти, відповідаючі рівнянню (3.1) для міста j: ця функція висхідна, оскільки більше значення wj повинно компенсуватися більшим значенням rj. Крива ізо-прибутковості у місті j, перетинає комбінацію значень w та r, які відповідають рівнянню (3.2): ця функція низхідна тому, що більшому значенню w повинно відповідати нижче значення rj. Перетин двох кривих дасть координати значень заробітної плати та земельної ренти, які і є розв'язком системи (3.1)-(3.2).

Припущення рівноваги заробітної плати і земельної ренти дозволила дослідникам виміряти такий показник, як якість життя робітника. Переписуючи рівняння (3.2) таким чином, щоб виокремити сукупний дохід та сукупні витрати, отримуємо:

(3.3)

де q - ціна продукції;

x - її кількість, а

с(wj, rj, ? Aj) - функція витрат.

Продиференціювавши функцію прибутку (3.3) та застосувавши Лему Шепарда дослідники отримали [21]:

(3.4)

де - співвідношення впливу на витрати виробництва зміни одиниці параметру А відносно зміни одиниці праці.

L*/N* - оптимальне співвідношення землі в розрахунку на одного робітника;

Подальший розвиток моделі [90], дозволив її авторам отримати формалізований вираз таких показників, як якість (привабливість) території для бізнесу QF та «якість життя населення» - QHjt. Аналіз отриманих на попередньому етапі взаємозалежностей в свою чергу надав можливість прийти до висновку про те, що міста, привабливі для домогосподарств у найменшій мірі цікавлять у якості можливого місця алокації фірми і навпаки. Окрім того вдалося зробити ще один невтішний висновок, який було підтверджено Грейвесом та Кнеппом (1988): міста, де більшість населення становлять люди пенсійного віку є найменш привабливими для роботодавців, а отже всі зусилля місцевої влади, що мають на меті залучення у регіон промисловість взагалі, та активізацію інноваційної діяльності, зокрема, можуть приводити до створення несприятливого соціального середовищ, та як наслідок - міграцію пенсіонерів [91]. Така тенденція знову ж таки пов'язана із зростанням вартості землі та середнього рівня заробітної плати у регіоні, що значно підвищує вартість обслуговування житла для людей, які живуть виключно на фіксовані та практично однакові по всій країни соціальні виплати держави.

Наведений вище аналіз однозначно дозволяє стверджувати про існування тісного зв'язку між такими параметрами урбанізованого простору, як земельна рента міських територій, продуктивність праці, якість життя населення, рівень заробітної плати та ін. Взаємний вплив таких показників формалізувати дуже важко і тим не менш можна констатувати наступне:

осередком інноваційного розвитку окремих регіонів виступають території центральних місць - обласні та окремі потужні промислові центри;

інноваційні процеси урбанізованих територій є невід'ємною складовою системних і щільно пов'язаних між собою процесів, що характеризують економіку відповідного регіону;

трансформація якості розвитку територіальної системи значною мірою визначається можливістю та ефективністю використання внутрішніх резервів і стимулів.

Зважаючи на зазначене вище, однозначно можна стверджувати про те, що саме дослідження внутрішньої природи еволюційних процесів, що протікають у таких складних системах, як територіальні утворення (міста та їх агломерації) є запорукою ефективності якісних змін.

Сталий інноваційний розвиток окремих територій сьогодні неможливий без розуміння законів їх функціонування; існуючого багатогранного зв'язку між окремими ключовими параметрами, які безпосередньо і є запорукою сталості розвитку території з урахуванням потреб суспільства.

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження закономірностей просторового розвитку продуктивних сил та локальних економічних систем дозволило зрозуміти природу еволюційних процесів, які відбуваються в м ежах урбанізованого простору на місцевому рівні.

Одержані результати дали змогу зробити наступні висновки та пропозиції:

ідея максимального нарощування фінансового потенціалу території потребує напрацювання механізму синхронізації розвитку окремих пов'язаних між собою сфер та виробництва з метою підсилання позитивних та послаблення негативних тенденцій розвитку, які можуть мати місце на відповідній території;

цільова трансформація структури промисловості в напрямі випереджального розвитку науково-технічних виробництв та інших галузей з високою питомою вагою доданої вартості вимагає формування цілісної управлінської концепції на регіональному та місцевому рівнях;

прогресивною є модель синхронізації інтересів суспільства та бізнесу, яка отримала назву кластерного розвитку промислового виробництва;

Саме тому особливої актуальності набувають питання пошуку нових мало затратних з точки зору ресурсів, що залучаються, механізмів стимулювання інноваційної активності на регіональному рівні.

серед ефективного, але недооціненого сьогодні інструментарію стимулювання інноваційної активності промислових підприємств можна виділити організаційно-правовий механізм регламентації просторового розвитку продуктивних сил;

світова економічна думка має підтвердження щодо існування тісного зв'язку між такими параметрами урбанізованого простору, як земельна рента міських територій, продуктивність праці, якість життя населення, рівень заробітної плати та ін. Саме ці залежності можуть та повинні бути покладені в основу механізму просторового регулювання розвитку продуктивних сил і суспільства в цілому на місцевому рівні.

Зважаючи на зазначене вище, однозначно можна стверджувати про те, що саме дослідження внутрішньої природи еволюційних процесів, що протікають у таких складних системах, як територіальні утворення (міста та їх агломерації) є запорукою ефективності якісних змін.

Сталий інноваційний розвиток окремих територій сьогодні неможливий без розуміння законів їх функціонування; існуючого багатогранного зв'язку між окремими ключовими параметрами, які безпосередньо і є запорукою сталості розвитку території з урахуванням потреб суспільства. Нарощення фінансового потенціалу промисловості є одночасно і результатом і джерелом майбутніх якісних змін у суспільстві.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Васильева М. В. Роль баланса финансовых ресурсов региона в реализации эффективной финансовой политики // Фундаментальные исследования. - 2006. - № 7. - С. 54-56.

Балацький Є. О. Бюджет міста у системі фінансів території : монографія / Є. О. Балацький. - Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. - 302 с.

Котельникова Е. А. Финансы: конспект лекцій / Е. А. Котельникова. - Эксмо, Москва, 2008. - 160 с.

Вдовенко Л.О. Фінанси: навч. посіб. / Л. О. Вдовенко, Н. М.Сушко, Н. Д. Фаюра. - Київ: ЦУЛ, 2010. - 152 с.

Конярова Э. К. Управление воспроизводством финансового потенциала региона : автореф. дис…. канд. экон. наук / Э. К. Конярова // Ижевск, 2005. - 20с.

Голодова Ж. Г. Формирование и управление финансовым потенциалом региона в целях обеспечения его экономического роста: автореферат дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.10 / Ж. Г. Голодова // Москва, 2010.

Фінанси (теоретичні основи): підручник / М. В. Грідчіна, В. Б. Захожай, Л. Л. Осіпчук та ін.; під кер-вом і за наук. ред. М. В. Грідчіної, В. Б. Захожая. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 312 с.

Кириленко О. П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): навч. посібник./ О. П. Кириленко - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 212с.

Державний фінансовий контроль: навч.-метод. посіб. для сам. вивч. дисципліни / Н. С. Вітвицька, І. Ю. Чумакова, М. М. Коцупатрий, М. Т. Фенченко. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

Фролов С. М. Бюджетний менеджмент і проблеми розвитку прикордонних територій : монографія / С. М. Фролов. - Суми : Вид-во Сумського державного університету, 2010. - 316 с.

Кашина Н. В. Использование налогового потенциала региона в системе государственного финансового планирования: на примере Амурской области: дис .. канд. экон. наук : 08.00.10 / Н. В. Кашина. - Хабаровск, 2002

Офіційний сайт Рахункової палати України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ac-rada.gov.ua

Моделі ендогенного зростання економіки України / за ред. д-ра екон. наук М. І. Скрипниченко. - К. :Ін-т екон. та прогнозув., 2007. - 576 с.

Герчаківський С. Д. Податковий інструментарій фінансового забезпечення розвитку територій в Україні: дис. канд. екон. наук 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / С. Д. Герчаківський; Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2008.

Заблоцький М. Тіньова нація [Електронний ресурс] / М. Заблоцький. - Режим доступу http://www.epravda.com.ua/publications/2010/04/13/ 232545

Андреєва В. Пішли в тінь [Електронний ресурс] / В. Андреєва. - Режим доступу: www.tovarish.com.ua/archive/1329/vtoraia_po /Pishly_v_t.html.

Апатієв Д. Фінансовий механізм соціального забезпечення [Електронний ресурс] / Д. Апатієв. - Режим доступу: http://www.tovarish.com.ua/ archive/1329/vtoraia_po/Pishly_v_t.html

Беляков Д. Е. Развитие социально-экономического потенциала регионов в условиях рыночной экономики: дис… канд. экон. наук / Д. Е. Беляков -Москва, 2001. - 165 c.

Булатова, Ю. И. Формирование финансового потенциала инвестиционной деятельности субъекта Российской Федерации: автореф. дис… канд. экон. наук / Ю. И. Булатова. - Оренбург, 2011. - 21с.

Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / Ю. В. Кіндзерський, М. М. Якубовський., І. О. Галиця та ін.; за ред. канд. екон. наук Ю. В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - 928 с.: табл., рис.

Фролов С. М. Бюджетний менеджмент і проблеми розвитку прикордонних територій : монографія / С. М. Фролов. - Суми : Вид-во Сумського державного університету, 2010. - 316 с.

Шумська, С. С. Фінансовий потенціал України: методологія визначення та оцінки / С. С. Шумська // Фінанси України. - 2007. - № 5. - C. 55-64.

Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров - 4-е изд. - М. : Советская энциклопедия, 1986. - 1600 с.

Абалкин Л. М. Диалектика социалистической экономики/ Л. М. Абалкин. - М., 1981. - 351 с.

Артем'єв Б. В. Аналіз сучасних підходів до визначення сутності економічного потенціалу [Електронний ресурс] / Б.В. Артем'єв. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2011_8_1/Artemev.pdf

Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібник / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексюк. - К. : КНЕУ, 2004. - 316 с.

Финансовый потенциал саморазвития региона / под ред. Н. И. Климовой. - Уфа: Гилем, 2005. - 238 с.

Джаин И. О. Оценка трудового потенциала: монография / И. О. Джаин. - Сумы: ИТД «Университетская книга»,2002. - 250 с.

Климова Н. И . Инвестиционный потенциал региона / Н. И. Климова. - Екатеринбург: УрО РАН, 2003. ? 276 с.

Хомяков В. І., Бакулін І. В. Управління потенціалом підприємства / В. І. Хомяков, І. В. Бакулін. - К.: Кондор, 2007 - 400 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. -Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

Вонзюк А. Т. Фінансове забезпечення бюджету міста. - К.: НІОС, 2006. - 340 с.

Шестаков А. В. Экономика и право: энциклопедический словарь / А. В. Шестаков. - М. : Дашков и К, 2000. - 568 с.

Економічний словник / за ред. П. І. Багрія, С. І. Дорогунцова. - К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. - 624 с.

Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия: монография /Е. В. Лапин. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002 - 310 с.

Степанов А. Я. Категория "потенциал" в экономике [Электронный ресурс] / А. Я. Степанов, Н. В. Иванова. - Режим доступа :http://www. marketing.spb.ru/read/article/a66.htm

Самоукин А. И. Потенциал нематериального производства / А. И. Самоукин. - М. : Знание, 1991. - 243 с.

Экономический потенциал развитого социализма / Б. М. Мочалов, Ф. М. Русинов, Д. К. Шевченко и др.; под ред. Б. М. Мочалова - М. : Экономика, 1982. - 278 с.

Новиков Ю. Н. Сравнительная оценка методов расчета ресурсного потенциала / Ю. Н. Новиков, З. Я. Балабас // Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК / под ред. В. И. Шилы. - Харьков : ХСХИ, 1990. - 141 с.

Фигурнов Э. Производственный потенциал социалистического общества / Э. Фигурнов // Политическое самообразование. - 1982. - № 12.

Игнатовский П. Экономический потенциал и условия действенности хозяйственного механизма / П. Игнатовский // Плановое хозяйство. - 1980. - № 2. - С. 70-76.

Экономический потенциал административных и производственных систем: монография / под общей ред. О. Ф. Балацкого. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2006. - 973 с.

Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібник / В. М. Опарін. - 2-ге вид., доп. і переробл. - К. : КНЕУ, 2002. - 240 с.

Зенченко С. В. Формирование и оценка регионального финансового потенциала устойчивого развития экономики территории: теория и методология: дис.. д-ра экон. наук / С. В. Зенченко. - Ставрополь, 2009. - 391 с.

Шелегеда Б. Г. Економічний потенціал регіону: закони формування і методи оцінки / Б. Г. Шелегеда, І. В. Савченко, М. В. Савченко // Схід. - 2003. - № 4 (54). - С. 28-33.

Тернова І. А. Економічне регулювання потенціалу в сучасних умовах: автореф. дис…. канд. екон. наук / І. А. Тернова. - Харків, - 2005. - 20 с.

Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик. - К.: НІОС, 2000. - 416 с.

Финансы: учебник / под ред. Л. А. Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 475 с.

Фінанси підприємств: підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. -3-тє вид., переробл. та доп. - К. : КНЕУ, 2000. - 460 с.

Прокопенко Р. А. Оценка и направления развития финансового потенциала региона : автореф. Дис. канд. экон. наук / Р. А. Прокопенко . - Волгоград, 2008. - 25 с.

Чуницька І. І. Бюджетно-податкові важелі формування фінансового потенціалу держави : автореф. дис… канд. екон. наук / І. І. Чуницька. - Податкова академія України. - Ірпінь, 2009. - 18 с.

Кунцевич В. О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінки / В. О. Кунцевич // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 7. - С. 123-130.

Іоненко К. В. Формування та оцінка фінансового потенціалу регіону : автореф. дис... канд. екон. наук / К. В. Іоненко. - Київ, 2007. - 24 c.

Возняк Г. В. Фінансовий потенціал регіону та проблеми його оцінки [Електронний ресурс] / Г. В. Возняк. - Режим доступу : http://www. rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/66671.doc.htm

Стеценко Т. О. Управління регіональною економікою : навч. посібник / Т. О. Стеценко, О. П. Тищенко. - К. : КНЕУ, 2009. - 471 с.

Свірський В. Фінансовий потенціал: теоретико-концептуальні засади / В. Свірський // Світ фінансів. - 2007. - № 4 (13). - С. 43-51.

Бикова В. Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення: автореф.дис… канд. екон. наук / В. Г. Бикова. - Київ. 2006 - 24 с.

Экономический словарь / под ред. А. И. Архипова. - М.: Проспект, 2001. - 190 с.

Ермакова Е. А. Финансовый потенциал региона: стратегия формирования и использования: дис. канд. экон. наук / Е. А. Ермакова. - Саратов,2001. - 182 с.

Доронина Т. В. Финансово-экономическое обеспечение устойчивости региональных бюджетов: автореф. дис. канд. экон. наук / Т. В. Доронина. -Москва, 1999. - 20 с.

Олейник П. В. Формирование финансового потенциала инвестирования экономики региона : автореф. дис. канд… экон. наук / П. В. Олейник. - Москва, 2009. - 19 с.

Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. - Львів : Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2005. - 714 с.

Павлов В. Н. Факторы роста и модернизации фінансового потенциала региона / В. Н. Павлов // Финансы. - 2011. - № 7. - С. 62-64.

Ахмедов А. Б. Финансовый потенциал региона и его использование в системе межбюджетных отношений : автореф. Дис. канд. экон. наук / А. Б. Ахмедов. - Махачкала, 2005. - 27 с. 

Исаев Э. А. Модернизация системы и развитие потенциала региональных финансов российской федерации: автореф. дис…д-ра. экон. наук / Э. А. Исаев. - Москва, 2011. - 40 с.

Колесникова Н. А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента / Н. А. Колесникова. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 236 с.

Онишко С. В. Фінансовий потенціал інноваційного розвитку економіки / С. В. Онишко // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 67-74

Тимошенко И. И. Факторы роста фінансового потенциала региона: дис…канд. экон. наук / И. И. Тимошенко. - Москва, 2004. - 169 с.

Размещено на Allbest.ru