Фінансові та технологічні інновації (Intelligent enterprise (IE) світового паливно-енергетичного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансові та технологічні інновації (Intelligent enterprise (IE) світового паливно-енергетичного комплексу

Л.Б. Шостак, О.І. Дікарєв

Автори використовували модель дослідження «товарних ланцюжків» і заклали основу глобальних мереж вартості в формі аналізу процесів перетворення сировини в продукт попиту, а також глобальних мереж доданої вартості в формі аналізу факторів організації глобальних галузей. Запропоновано теоретичне обґрунтування та практичні інструменти для аналізу ланцюжків доданої вартості і різних типів управління паливно-енергетичного комплексу. Автори розглядають конкуренцію в парадигмі мікроекономічної теорії як деяку властивість ринку в контексті теорії морфології ринку: в залежності від ступеня досконалості конкуренції на ринку виділяються різні типи ринків, для кожного з яких характерна певна поведінка економічних суб'єктів. Під конкуренцією тут розуміється не суперництво, а скоріше, ступінь залежності загальних ринкових умов від поведінки окремих учасників ринку.

Ключові слова: паливно-енергетичні ресурси, фінансові інструменти, кріптовалюта, товарні ланцюжки, глобальні мережі, додана вартість.

Финансовые и технологические инновации (Intelligent enterprise (IE) мирового топливно-энергетического комплекса. Л.Б. Шостак, А.И. Дикарев

Ключевые слова: топливно-энергетические ресурсы, финансовые инструменты, криптовалюта, товарные цепочки, глобальные сети, добавленная стоимость.

Financial and technological innovations (Intelligent enterprise (IE) of the world fuel and energy complex. L. Shostak, O. Dikariev

Key words: fuel and energy resources, financial instruments, krypton-currency, commodity chains, global networks, added value

Постановка проблеми. Про логічність та доречність такої постановки уперш за все заговорили американські дослідники Майкла Економідеса (Micheal Economides), та Рональда Оліні (Ronald Oligney). Вони стверджують про те, що той, хто хоче щось досліджувати в галузі енергетики, має виступати з позиції знання світової кон'юнктури та ціноутворення на ринках ПЕР, а також визнання закону, на який звертає увагу тільки аналітик, який знає енергетичну галузь з середини. А саме на те, що реальний видобуток нафти забезпечується не тільки ринковими і політичними факторами, а й безперервною працею людей з механізмами біля свердловин. Без такої праці родовище вичерпаються. Без взаємодії галузей господарства країни, без нових енергетичних потужностей світове виробництво буде падати на 6 10% за рік.

Під конкуренцією тут розуміється не суперництво, а скоріше, ступінь залежності загальних ринкових умов від поведінки окремих учасників ринку. У зв'язку з цим важливо розрізняти терміни «конкуренція» і «суперницька поведінка». Перший стосується швидше характеристики моделі ринку, яка визначає його побудову і використовується для передбачення поведінки певних суб'єктів ринку в рамках цієї моделі. Поведінка економічних агентів може мати характер суперництва лише при олігопольній побудові ринку, коли їхня взаємозалежність є позитивною і досить високою. З іншого боку, поведінка монополіста або учасника ринку досконалої конкуренції не може характеризуватися як суперництво, оскільки на ринках такої побудови взаємозалежність економічних суб'єктів є вкрай малою. Певні галузі формують такі моделі ринків, при яких зниження споживчих цін можна домогтися лише за рахунок підвищення обсягів виробництва і зниження витрат. Особливо це стосується нафтової, газової та енергетичної галузей ПЕК. Великі витрати на науково-дослідні роботи вимагають обирати стратегії концентрації, тобто злиття, укрупнення та створення альянсів, і застосування теорії (intelligent enterprise (IE). Перегрупування найбільших ринкових акторів і переділ сфер впливу між ними спричиняє посилення міжнародних потоків капіталів, особливо у сфері прямих закордонних інвестицій, серед яких починає переважати приватний капітал, який, в свою чергу стимулює процеси глобалізації та лібералізації. І вже дана концептика підводить наш аналіз до вивчення віртуалізації цього процесу. Тобто ролі криптовалют в ПЕК в контексті розуміння того, що нині приділяється недостатньо уваги вивченню взаємозв'язку процесів, що відбуваються на сировинному ринку, з процесами в інших сегментах світової економіки і на глобальному фінансовому ринку.

Потенційні інвестори постійно шукають нові способи отримати перевагу в цій сфері. Одним з таких способів є промисловий Майнінг за рахунок оптимізації енергетичних витрат. Треба усвідомлювати, що на Майнінг Bitcoin щорічно йде 22,5 млрд. КВт/год. електроенергії, що в 40 разів більше, ніж використовується для роботи системи Visa. Для вироблення такого обсягу енергії потрібно 13,24 млн. барелів нафтового еквівалента. Кожні 10 хвилин видобувається 12,5 біткоінів, і це означає, що «собівартість виробництва» одного біткоіну становить в середньому 20 барелів нафти. З огляду на той факт, що основою світової енергетики є вуглеводні, попит на них буде також збільшуватися набагато швидшими темпами, ніж передбачають зараз ОПЕК або МЕА. Фактично виходить, що підвищення цінності криптовалют стає новим фундаментальним фактором для нафтового ринку. Здороження біткоіну, швидше за все, потягне за собою вгору і ціни на нафту. Адже вкластися в новий перспективний актив захочуть не тільки професійні гравці світового ринку, а й прості обивателі, які бачать в цьому можливість швидкого збагачення. Інтенсивність Майнінгу буде збільшуватися пропорційно обсягу залучених в процес комп'ютерних потужностей, а прискорене зростання енергоспоживання в кінці кінців призведе до дефіциту енергоносіїв і подорожчання вуглеводневої сировини. Найбільш привабливим для Майнінг сьогодні може виявитися нафтогазовий комплекс країни. В силу своєї ментальності нафтовики дивляться на цей процес, як на подібне виробництво з видобутком нафти і газу. В таких умовах розміщення обчислювальних потужностей з Майнінгу криптовалюта на своїх виробничих площах може стати суттєвим джерелом коштів. Крім того використання інструменту первинного розміщення токенів ICO (Initial Coin Offering), може дозволити компаніям, що знаходяться під санкціями, залучити фінансування інвесторів в криптовалюту. Автори розвивають тезу, що будуть виникати криптовалюти із опорою на продукцію мінерально-сировинного комплексу (МСК), виходячи з наступних трендів: (1) експерти нафтовидобувних країн, особливо країни Перської затоки, вважають, що необхідно отримати вигоду з використання ВТС в торгівлі нафтою; (2) компанії BP, Shell, Statoil, а також менш відомі корпорації різної спрямованості ING, ABN Amro і Societe Generale, Gunvor, Koch Supply & Trading і Mercuria запустили проект по створенню торгового майданчика на основі технології блокчейн; (3) зареєстрована у Великій Британії стартап-компанія R Fintech запровадила власну криптовалюту Bilur («ланцюжок», в перекладі з баскської), особливість якої в тому, що її курс буде залежати від цін на нафту; (4) Президент Венесуели Ніколас Мадуро запропонував створення національної криптовалюти «Petro», що буде підтримана ресурсами нафти, газу, золота і алмазів, і обслуговуватиме нову систему взаєморозрахунків; (5) твердження експертів ЮНКТАД про те, що 80% доданої вартості світової економіки формується в глобальних мережах доданої вартості (ГМДВ) корпорацій, що забезпечують процес створення та просторового структурування робіт, та мінеральносировинного комплексу в цілому. Висувається гіпотеза про те, що найважливіша роль у глобалізації освоєння мінерально-сировинної бази (МСБ) планети належить: урядам промислово розвинутих країн по забезпеченню національних потреб у мінеральній сировині (МС) та міжнародним економічним структурам мереж. Автори вважають, що необхідність подолання методологічних труднощів і відповідного розвитку теорії сировинного ринку визначає актуальність подальших досліджень в даному напрямі, в тому числі запропонованого авторами цієї статті. фінансовий інновація паливний енергетичний

Метою статті є: науковий аналіз парадоксально конфліктного стану ринку ПЕР з огляду на відрив економічної практики від ряду методологічних і прикладних засобів щодо застосування новітніх фінансових інструментів, зокрема криптовалют; аналіз чинників зростання конфліктності в енергетичній галузі та ролі новітніх фінансових інструментів у забезпечені її стабільності.

Постановка завдання. дослідити вплив новітніх фінансових інструментів і, зокрема, криптовалют на:

- мережі енергетичного бізнесу (виробництво, транспортування, переробка і збут енергетичних ресурсів),

- сегменти мереж нафтохімічної галузі (розвідка і видобуток (upstream),

- транспортування сировинних ресурсів (midstream),

- а також переробку, оптову та роздрібну продаж кінцевих продуктів.

Виклад основного матеріалу. Взаємовплив геоекономічної й геополітичної парадигм розвитку розглядається авторами в контексті нової політичної економії (new political economy). Зміст даного підходу полягає в досліджені економічної політики з використанням припущень теорії раціонального вибору в руслі еволюціоністських підходів. Його суть полягає у визнанні існування двох обмежень в інформації у всіх економічних агентів, а саме: (1) принципова непевність в майбутніх сценаріях (непевність по Шумпетеру); (2) неможливість поділитися інформацією, яка належить окремим агентам (непевність по Хайеку). Базове припущення полягає в тому, що всі агенти, втягнуті в процес розробки економічної політики, в її здійсненні змушені приймати рішення в неоднозначних умовах, а саме: неповноти знання; відсутності певних інструментів впливу на перебіг бізнес-процесів; невизначеності можливих наслідків впливу цих інструментів на економічні процеси; вони не певні в своїх цілях й інтересах.

Проблема взаємозв'язку інституційної структури суспільства з його ефективним і безпечним розвитком є однією із провідних тем інституціонального аналізу. Так відомий економіст Д. Норт розглядав вплив інститутів на ефективність функціонування економіки через призму витрат обміну і виробництва. У своїх працях він відмічав, що інститути визначають можливості суспільства.

Розглядаючи ланцюжки вартості/цінності ПЕК, насамперед, зауважимо, що кінцеві продукти, вироблені підприємствами ПЕК, будь-то нафта, газ, електроенергія або нафтопродукти, характеризуються нееластичністю попиту, яка обумовлює монопольне становище багатьох компаній. Проте в гонитві за прибутком й іншими складовими ефективності та успішності підприємств, часом не беруться до уваги соціальні аспекти їхньої діяльності. Вищезгадані дослідження всіх трьох ланцюжків свідчать, що основним агентом контролю в ланцюжках виступає виробник нафтогазовидобувні підрозділи компаній з високим ступенем вертикальної інтеграції і високим ступенем монополізації, яка зумовлює непереборні бар'єри для входу в будь-який з ланок ланцюжків нових гравців. Основні ланки в ланцюжках характеризуються високим рівнем матеріаломісткості/енерговитратності та інерційності [14]. Проте події 2017 року свідчать, що ця схема має вже певні новації. Розглянемо тренди та факти: (1) експерти нафтовидобувних країн вважають, що доцільно отримати вигоду з використання bitcoin в процесі торгівлі нафтою; (2) компанії BP, Shell, Statoil, а також менш відомі корпорації запустили проект по створенню торгового майданчика на основі технології блокчейн; (3) зареєстрована у Великій Британії стартап-компанія R Fintech представила власну криптовалюту Bilur, курс якої буде залежати від цін на нафту; (4) Президент Венесуели запропонував створення національної криптовалюти «Petro», що буде підтримана ресурсами нафти, газу, золота і алмазів, і обслуговуватиме нову систему взаєморозрахунків.

Для подальшого аналізу розглянемо більш широкий контекст економічного життя і звернемося до сучасних досліджень цього процесу, зокрема результатів аналізу Хілемана Гарріка, Мішеля Раухса «Бенчмаркінг глобальних кріптовалют» [27]. Вчені свідчать, що: (1) чисельність працюючих в індустрії Bitcoin, а також активних власників гаманців постійно зростає; (2) більшисть провайдерів гаманців знаходяться в Європі і Північній Америці; (3) треть гаманців це продукт з закритим кодом, при чому 39% гаманців є мультивалютними, а 52% мають вбудовані функції валютообміну; (4) мережа Bitcoin найбільш популярна для здійснення міжнародних переказів (86%); (5) найбільш затребувана послуга мерчантсервіс (прийом коштів); (6) 79% платіжних компаній мають усталені відносини з банківськими установами та платіжними мережами; (7) найбільша кількість бірж зареєстрована в Європі, на другому місці стоїть Азіатсько-Тихоокеанський регіон; (8) сектор майнінгу характеризується високою конкуренцією і постійною появою нових гравців (більшість пулів майнінгу розміщені в Китаї).

Нині цей процес підтримала британська компанія R Fintech, яка представила нову криптовалюту bilur. Як і bitcoin, вона базується на блокчейні розподіленому реєстрі, але, на відміну від аналогів, bilur прив'язаний до вартості нафти і менше схильний до коливань. Прив'язку до нафти в R Fintech порівнюють із введенням в свій час золотого стандарту для оцінки традиційних валют. Фінансова компанія R Fintech розробила bilur для тих, хто регулярно використовує криптовалюти, але при цьому не хоче ризикувати через постійні коливання bitcoin, тому вважає більш вигідним фонди підтримувані фіксованим активом подібно відміненому 45 років тому золотому стандарту для традиційних валют. Один bilur еквівалентний 6.5 барелям нафти Brent і, відповідно, в ціновому виразі 356 дол. (326 євро). R Fintech після придбання 1 млн. барелів сирої нафти у Техаської нафтової компанії Hockley загальною вартістю близько 53 млн. дол. і 154297 bilur планують отримувати прибуток за рахунок невеликої комісії з власників bilur щорічно з них стягуватимуть 3% виключно за право володіння такою «цінністю». Проте цей намір сприймається критично, оскільки навряд чи такий крок додасть популярності новій криптовалюті за bitcoin в гаманці ніхто не вимагає плати. Разом з тим, можливо вже стверджувати, що bilur як факт економічної сфери життя свідчить про продовження практики забезпечення криптовалют реальною вартістю, яка прив'язана до реального фізичного об'єкту.

Як і біткоін, bilur базується на технології блокчейна розподіленого реєстру, в якому всі трансакції відстежуються і перевіряються усіма учасниками угоди. Система вважається прозорою, а ймовірність шахрайства при використанні блокчейна зводиться до нуля. Але поки що bilur не можна розплатитися ні на одному з сайтів. У той же час bitcoin став офіційним платіжним засобом в Японії, а до літа їх прийматимуть у 260 тисячах магазинів і кафе. Середня вартість криптовалют тримається на рівні 1400 дол., однак користувачі побоюються її обвалу. Так в 2013 р. вартість bitcoin впала на 75%. Через ризики і появу дедалі більшої кількості конкурентів bitcoin поступово втрачає монополію на ринку криптовалют, капіталізація якого нещодавно досягла 30 млрд. дол. У 2013 році bitcoin складали 95% ринку, а нині 70% [5;12-13;17; 18-19; 21; 25-28; 31; 33-34].

Цей факт свідчить, що світова енергетична проблема залишається важливою і залежною від погано передбачуваних чинників, здатних істотно ускладнити світовий розвиток. Найзагальнішим показником, що показує рівень споживання і потреб, є споживання ПЕР на душу населення. В середньому він відображає загальний рівень потреб, які пов'язані з технологічним і економічним розвитком. Іншими словами, без досягнення деякого рівня споживання ПЕР неможливе досягнення розвитку продуктивних сил і економічного добробуту, і ця проблема визначає рівень ГЕБ. Нами встановлено, що на рубежі 1900-х 2000-х років дослідники постали перед необхідністю виявлення основних факторів-скпадників ГЕБ та механізму її забезпечення. Проте єдиним наслідком дискурсу було створення ряду геополітичне ангажованих інститутів та альянсів. А перед нами конкретно постала потреба у дослідженні економікотеоретичних та аксіологічних основ праксеології застосування intelligent enterprise (IE) стратегій у тріаді відносин: (1) виробники ПЕР (2) транзитери ПЕР (3) імпортери ПЕР). Аналіз глобальних, регіональних та локальних ринків ПЕР висвітлює значні розбіжності в статистичних даних різних міжнародних інституцій. Тому ми застосували вартісні показники питомої ваги надр світу (табл.1) [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29].

Як бачимо з таблиці, провідне місце серед цієї групи ресурсів належить нафті (зокрема, в Україні є понад 158 родовищ нафти). Загальна потенційна вартість підтверджених видобувних запасів корисних копалин у надрах всього світу дорівнює 88 трлн дол. США. Ця потенційна вартість запасів у розрізі країн розподіляється досить нерівномірно: США 14,4; РФ 12,4; Китай 5,5; Саудівська Аравія 4,7; ПАР 4,6; Австралія 3,9; Іран - 3,2; Канада 3,1; Індія 2,7; ОАЕ 2,1; Ірак - 1,9; Україна 1,9 (12 місце, 2,2 % потенційної вартості всіх підтверджених запасів світу); Кувейт - 1,6; Велика Британія 1,5; Казахстан 1,45; Венесуела 1,45; Польща 1,3; Мексика 1,1; Індонезія 0,9; Бразилія 0,8 трлн дол. На решту країн припадає лише 20 % їх загальної вартості. За питомою вартістю запасів, що приходяться на 1 км2 території, Україна знаходиться на 12му місці, за питомою вартістю запасів, що приходяться на душу населення, на 15-му.

За ступенем залежності від постачань імпортної сировини виділено групи: 0-25%: цементна сировина, флюсові вапняки, доломіт, галька, гравій, щебінь, граніт, порфір, базальт, пісковик, мармур, травертин, пемза, наждак, крейда, каолін та глини, кварц, пісок всіх видів, кухонна сіль, залізна руда, вугілля кам'яне, вугілля буре, торф; 26-50%: гіпс, марганцева руда, нікелева руда, графіт природний; 51-75%: польовий шпат, карбонат магнію, природний газ, сірка; 76-100%: стеатит, слюда, азбест, сланець, землі інфузорні, сульфат барію, фосфат калію, нафта сира, алюмінієва руда, руда свинцю, цинкова руда, молібденова руда.

Досліджено, що є кілька видів корисних копалин, виснаження яких або зміна традиційних напрямів транспортування сприймається державами на рівні потенційних загроз і причин конфлікту (табл. 2).

До таких «критичних ресурсів» у першу чергу належать енергоносії та прісна вода, що було передбачено у «парадоксальній» формі А. Смітом та С. Джевонсом. Нафтова криза 1973 р. змусила уряди провідних країн світу переглянути підходи до національної безпеки з точки зору впливу на безпеку економічних факторів, і насамперед залежності економіки від природних ресурсів. У ГЕБ почали виділяти такі тісно взаємопов'язані аспекти як військово-політичний, фінансовий, екологічний, технологічний й економічний: військово-політичний аспект пов'язано з тим, що існує небезпечна поляризація світового ПЕК, коли на одному з його полюсів знаходяться країни з високим рівнем енергозабезпечення, а на другому країни, які перебувають в енергетичній бідності й відсталості [1-4; 6-16; 19-20; 22; 2; 29].

Таблиця 1. Питома вартість надр світу