Фінансові та технологічні інновації (Intelligent enterprise (IE) світового паливно-енергетичного комплексу

Ресурси сучасної паливної бази для ядерної енергетики визначаються вартістю видобутку урану при витратах, що не перевищують 130 доларів за 1 кг U3O8. Понад 28% ресурсів ядерної сировини приходиться на США і Канаду, 23% на Австралію, 14% на ПАР, 7% на Бразилію. В інших країнах запаси урану незначні. Ресурси торію (при витратах до 75 дол. за 1 кг) оцінюються приблизно в 630 тис. т, з яких майже половина знаходиться в Індії, а інша частина в Австралії, Бразилії, Малайзії і США. У природному урані міститься менше одного відсотка (0,7%) урану-235, який використовується в сучасних реакторах на теплових нейтронах (LWR, PWR, ВВЕР). Решту складає уран-238 (й деякі інші ізотопи), що застосовується в реакторах на швидких (із високою енергією) нейтронах (брідерах). Розвиток ядерної енергетики лише на теплових реакторах спричинить швидку вичерпність запасів природного урану. Реактори на брідерах дозволяють використовувати понад 80% енергії природного урану, відтак його запасів може вистачити на декілька століть за всіх реально можливих масштабах розвитку ядерної енергетики. При цьому відпрацьоване паливо, у тому числі утворений плутоній, підлягає переробці, що дає змогу створити замкнутий ядерний паливний цикл. Ядерна енергія може бути використана при виробництві тепла. Окрім того, АТЕЦ є більш економічними, оскільки в неопалювальний сезон вона виробляє електроенергію, а АСТ простоюють [35-36].

Нафтові, газові ринки, та електроенергетика мають спільну форму організації свого бізнесу, а саме контрактну. Ці контракти є уніфікованими, що надає можливість напрацювати механізм з концентрації попиту й пропозиції, хеджуванню ризиків. З'являються організовані торгові площадки, інститути саморегулювання, стандарти розкриття інформації.

Спотовий, форвардний, ф'ючерсний й опціонний ринки енергії швидко набувають схожість з фондовими й товарними біржами. Залежність ринків нафтопродуктів, газу й електроенергії один від одного основана на взаємозамінності видів палива й на можливості перетворення ряду енергоносіїв у електроенергію. Така залежність й сприяє виникненню ринку енерготоварів. Можливість доступу до глобальних та локальних енергоринків, споживачі отримали можливість формування портфелів енергетичних товарів. Розробляються складні стратегії, які враховують весь вертикальний процес створення вартості, від шахти до лампочки у домах. Нові продукти, які виникають у результаті пов'язування реальних товарів з практикою фінансових й страхових контрактів і послуг, обслуговуються спеціалізованими дилерами енергетичного ринку. Такі дилери поєднують функції гравця, посередника й консультанта.

Біржові й позабіржові контракти на енергетичні товари розрізняються в залежності від потреб учасників угод. Однак всі вони складаються з основних типів контрактів, які відомі як на товарних так й фінансових ринках, і дозволяють побудувати складні стратегії з елементами страхування комплексних ризиків виробників та споживачів.

Базовим типом контрактів є спотові угоди, які передбачають поставку товару й оплату негайно. Як правило, спотові угоди не дозволяють відмовлятися від поставки чи замінять їх грошовими розрахунками між покупцем й продавцем. Спотовий ринок може бути динамічнішим, ніж ринки похідних інструментів, проте, його об'єми можуть бути значно менше об'ємів форвардних й ф'ючерсних ринків.

На форвардному ринку передбачається зобов'язання купити чи продати товар у майбутньому по обумовленій ціні. Форвардні контракти розрізняються часом виконання, стандартними умовами поставки, а також особливостями розрахунків. Форвардні контракти, як правило, полягають безпосередньо між сторонами на позабіржовому ринку, на відміну від ф'ючерсних контрактів.

Ф'ючерси є стандартними контрактами, умови яких є ідентичними форвардним. Однак ф'ючерсні контракти відрізняються максимальною стандартизацією умов й торгуються на біржах, де клірингові розрахунки виступають єдиною стороною угоди для всіх учасників. Як правило, ф'ючерсні контракти вимагають не повної оплати вартості контракту в момент підписання, а тільки оплати фіксованої части, так названої, маржі. Зміни на ринку та в позиціях відображаються на рахунках сторін ф'ючерсного контракту в кліринговій палаті, й підписання угоди протилежної направленості дозволяє оформити прибуток чи збиток й вийти з угоди. Якщо позиція по ф'ючерсному контракту не закриті до його закінчення, то розрахункові ф'ючерси можуть бути закриті, виходячи з цін спотового ринку, а постачальні ф'ючерси дозволяють отримати реальний товар в обумовлених пунктах поставки. Наявність спотового, ф'ючерсного й форвардного ринків дозволяє розробляти стратегії хеджування угод.

Свопи передбачають обмін потоками платежів чи іншими вигодами від двох портфелів активів. На енергетичних ринках свопи часто означають просто довгострокові серії форвардних чи ф'ючерсних контрактів.

Популярними стратегіями комбінування на ринках похідних енерготоварів є спреди. Спред передбачає фіксацію ціни на покупку одного товару й продаж другого, тобто комбінацію двох ф'ючерсів. Важливими видами спредів є іскрові спреди, які відображають різницю цін на електрику й паливо, яке використовується для його виробництва, й перегонні спреди, які відображають різницю цін сирої нафти й нафтопродуктів, які можливо з них отримати.

Дерегулювання й розвиток ліквідних ринків призвели до формування попиту на більш гнучкі інструменти, які дозволяють не просто фіксувати умови діяльності на майбутнє, але й отримувати прибуток при зміні цін в сприятливому випадку. Для використання таких можливостей на фінансовому ринку використовувати опціони. Опціонний контракт дає право вступити у відношення на обумовлених умовах. Предметом угоди, яка лежить в основі опціону, може бути товар, ф'ючерсний контракт, чи портфель контрактів, такий, як своп. Якщо в опціонному контракті на покупку ціна товару буде вище обумовленої ціни виконання, опціон вигідно виконувати, а його власник отримує прибуток. При падінні ціни нижче спотової, опціон буде невиконаним. Аналогічно при ціні виконання опціону на продажу (опціон пут) більшої, ніж ціна товару споту, продаж по ньому принесе власнику прибуток, а при меншій власник відмовиться його виконувати. За право вибору чи відмови покупець опціону платить при укладанні опціонного контракту премію продавцю опціону. Використання опціонів дозволяє зафіксувати нижню чи верхню межу майбутньої угоди й отримати весь об'єм прибутку у випадку змін цін в іншу сторону. Комбінація покупки різноспрямованих опціонів (пола й стелі) дозволяє побудувати коридор, в якому покупець буде купувати (чи продавець продавати) товар по ринковій ціні [24; 31]..

Найбільші енергетичні, нафтові, газові дилери перетворюють свої торгівельні зали в центри комунікаційних мереж, де клієнти можуть в он-лайн режимі отримати котирування й укласти угоди не тільки по всьому спектру фінансових інструментів, які мають поширення на біржових площадках, але й по більш специфічним продуктам, які продаються й купуються самим дилером. Як правило, в позабіржовій торгівлі крупні дилери використовують складні свопи чи похідні інструменти. Фрагментація енергетичних ринків різних країн між різними біржами створює можливість втілення концепції енергетичного супермаркету, а розширення клієнтських замовлень дозволяє енергетичним дилерам виконувати замовлення по цінам вище біржових. Розробники енергетичних комунікаційних мереж використовують Інтернет як дешеву інфраструктуру, яка зв'язує їх з клієнтами, з біржами й між собою.

Процес формування газових ринків має багато спільного з розвитком нафтових ринків. В рамках монопольної структури організації нафтового ринку домінуючими видами угод на ньому стали довгострокові контракти, які забезпечують мінімізацію ризиків поставки за рахунок прив'язки окремих постачальників й споживачів. Такі контракти відповідали інтересам покупців й продавців в умовах ринку 1970-х рр. І характеризувалися порівняно стабільними цінами на нафту, стійким зростанням попиту на рідке паливо й розвитком інфраструктури ринку. Однак в умовах інтенсивних коливань цін з'являються збиткові пропозиції. При таких тенденціях ринок продавця перетворюється в ринок споживача, який, в умовах довгострокових контрактів, вимушений був брати на себе додаткові цінові ризики. Зменшити ці ризики дозволив перехід від довгострокових контрактів до короткострокових. В цій ситуації зниження ризику поставки було забезпечено за рахунок створення інфраструктури (мережі терміналів, трубопроводів й комерційних запасів рідкого палива по всьому світу) при розширенні географії видобутку вуглеводнів, що гарантувало як виробникам, так й споживачам можливість вибору контрагентів, тобто реалізацію принципу множинності покупців і постачальників. Тобто паралельно використанню довгострокових й середньострокових контрактів стали активно розвиватися ринки контрактів короткострокових, в тому числі наявного товару з негайною (спот) й відстрокованою (форвард) поставками. В результаті у другій половині 1980-х рр. стало можливим сформувати ф'ючерсний ринок, тобто ринок нафтових контрактів з усіма атрибутами ринку цінних паперів й можливістю не тільки спекулятивної гри на котируваннях цін на нафту, але й використовувати механізми хеджування страхування цінових ризиків. В рамках нової конкурентної організації нафтового ринку постачальники й покупці отримали можливість збалансувати свої інтереси за рахунок мінімізації ризиків постачання (забезпечує розвиток інфраструктури) й цінових ризиків (забезпечує ф'ючерсний ринок нафтових контрактів). Нині на світовому ринку нафти відбулася практично повна перебудова його організації від монопольної до конкурентної.

Подібний сценарій спостерігається в процесі розвитку ринків інших енергоресурсів, і описується, так званою, «кривою Хубберта». Це, в першу чергу, стосується регіонального ринку газу з відповідними лагами запізнення у порівнянні з етапами розвитку ринку нафти. Перехід до конкурентної форми організації на ринку газу швидше за всіх провели у США, потім у Великобританії. Нині процес формування такого ринку спостерігається в континентальній Європі.

Об'єктивною передумовою переходу до конкурентної організації ринку газу є побудова відповідної розгалуженої транспортної інфраструктури, яка забезпечує множинність вибору між постачальниками й споживачами. Однією з її характеристик може служити співвідношення протяжності розподільних газових мереж й магістральних газопроводів. У США цей показник складає 12:1, у Західній Європі 10:1, у Росії 2:1. Кінцевою метою розвитку енергетичних ринків є формування фінансового енергетичного простору з єдиними правилами гри, побудованими на принципах справедливої конкуренції, недискримінації, взаємодоповнюваності й взаємної вигоди.

Тривалий термін здійснення інвестиційних проектів у ПЕК (в середньому 10 25 років) потребує довгострокового стратегічного прогнозування, планування і управління. Використання методів системного аналізу дає змогу підвищити конкурентоспроможність у найрізноманітніших зовнішніх умовах, в тому числі фінансових криз. Вибір шляхів стійкого розвитку ПЕК здійснюють на засадах стратегічного маркетингу з оцінкою перспектив динаміки попиту, пропонування та цін на нафту, нафтопродукти, газ.

У світлі того факту, що США виступає крупним імпортером нафти і має стратегічний інструмент регулювання фінансових потоків, вони мають нагоду у випадку необхідності переносити значну частину витрат слабкої позицій цінової кон'юнктури на інші країни і впливати на цінову політику світового ПЕК. У 1971 році США перейшли на систему плаваючих курсів валют, в результаті чого різко зріс вплив номінальних процентних ставок, які позиціонуються на світову резервну валюту долар США. При цьому падаючі ставки ведуть до знецінення долару, оскільки привабливість капіталовкладень в доларові активи зменшується, й навпаки. Саме тут й виникає ланцюжок потенційно конфліктних подій у вигляді змін доларових ставок, модифікації обмінних курсів, розриву в доходах розвинутих й країн, що розвиваються. До того ж експорт нафти й газу країнами, що розвиваються, номінується в доларах, тоді як імпорт товарів й послуг з розвинутих країн в інших валютах, що у випадку падіння курсу долара по відношенню до цих валют призведе до здешевлення експорту й зниження можливості купити імпортні високотехнологічні товари. Природною реакцією країн, що розвиваються, на ерозію своїх доходів виступає процедура збільшення доларової вартості свого експорту. Першою такою акцією як раз й стала знаменита нафтова криза 1973 року, коли країни ОПЕК підняли ціни на нафту в чотири рази. А провокуючим фактором виступило падіння з 1971-го до середини 1973 року курсу долара по відношенню до інших валют на 25%. В результаті нафтовидобувні країни несли значні збитки з огляду на те, що понад 90% їх експорту оцінювалося в доларах США, а понад 80% імпорту в національних валютах інших країн. Цикли «дешевого долару» повторювалися у 1976-78 роках (-25%) й в 1985-88 роках (-50%). В перший раз експортери нафти подвоїли ціну на нафту, однак до середини 80-х позиції країн ОПЕК ослабли й нафтовий шок не відбувся. Проте два серйозних підняття курсу долара у 1980-84 роках (+50%) й у 1995-98 роках (+30%) призвели падіння експортних цін на нафтові товари, відповідно, на 30% й 10%, а з кінця 1997 року різко пішли вниз й ціни на нафту. Ці періоди «дорогого долару» співпадають з розквітом американської економіки: в перший раз «рейганоміки», наступний «кпінтономіки». Зміна курсу долара має також визначальний вплив на міжнародні ринки капіталу й, в кінці кінців, призводить фінансові, а точніше, боргові кризи. В згаданих випадках, потрясіння пов'язані з тим обставинами, що борги країн, що розвиваються виражаються у доларах, тобто, боргові зобов'язання зростають разом з реальними доларовими процентними ставками. Події 2008-2010 років на фінансових ринках підтверджують тезу про необхідність реформування міжнародної фінансової системи. Резервна валюта, мабуть, має бути дійсно світовою, тобто не підтвердженої маніпуляціям.

Нині йде боротьба за домінуюче положення в використанні названих чинників. На зміну ресурсної глобалізації приходить усвідомлення необхідності регіональної ресурсної забезпеченості, тобто широкого використання нових технологій для освоєння власних нетрадиційних ресурсів. Відкриття сланцевої нафти і сланцевого газу важливо як підтвердження того, що нетрадиційні вуглеводні (бітуми, матрична нафта, біогаз, газогідрати і ін.) більш рівномірно розподілені по планеті, ніж традиційні вуглеводні. І хоча собівартість видобутку цих ресурсів вище, але зате вони знімають проблеми ресурсних обмежень. Падіння цін на нафту 2012 р. спричиняє зростання рівня ризиків для таких експортерів нафти, як РФ, Ангола, Саудівська Аравія та Нігерія. Геоекономічне протистояння зміщується в область нових технологій видобутку і переробки сировини та фінансування цього процесу. Значна частина цих грошей потрапила на фінансові ринки і српияла підвищенню ціни на активи та зберігання вартості запозичень через, так звану переробку, нафтодоларів.

Висновки

Майбутнє всієї світової економіки, як і глобальної енергетики, буде визначатися в значній мірі такими факторами і тенденціями, як балансування між глобалізацією і регіоналізацією, загрозою енергетичного дефіциту і настанням глобальної профіциту енергоресурсів, завершенням епохи вуглеводнів, розвитком інноваційної безвуглецевої енергетики. Разом з цим ресурсна і технологічна база енергетики не тільки відкриває можливості, а й робить економічним імперативом нівелювання її ролі як важливого чинника геополітики. У той же час однією з умов переходу до сталого розвитку людства і побудови «нової енергетичної цивілізації» є недопущення використання енергетичного чинника для розв'язання регіональних і міждержавних політичних конфліктів. Такий стан позначиться на зміні співвідношення сил на світовому енергетичному ринку в боротьбі за збільшення частки ринку і фінансування своїх стратегічних інтересів, особливо на регіональних газових ринках. Питання про долю угоди ОПЕК + продовжує домінувати в енергетичному порядку. Зростання сланцевого сектору в США ставить все більше питань про необхідність продовження обмежень видобутку для нафтовидобувних країн. Нафтові ціни тримаються на досить високому рівні, однак будь-який різкий рух може привести до реалізації самого драматичного сценарію на ринку нафти. Дія угоди може завершитися до 2019 року.

Новітні фінансові інструменти (блокчейн) проникають в усі значні сфери життя, в тому числі й в ПЕК. Проте в умовах, коли в контексті тривалого коливання нафтових цін в діапазоні 45-55 дол. кожна нафто-компанія, намагаючись зберегти позиції на ринку, скорочувала витрати і в тому числі на нові технології, галузь майже ігнорувала технологію Blockchain. Разом з цим, враховуючи значний вплив на ринок ПЕР фінансових інститутів різного плану, можна очікувати, що ПЕК прийде до реалізації смарт-контрактів і розподілених регістрів, оскільки Блокчейн стрімко захоплює цю сферу. Одночасно необхідно зауважити, що ще Ф. Хайєк у свої працях говорив про епоху «приватних грошей». Він зазначав, що коли вивчаєш історію грошей, не перестаєш дивуватися тому, як довго люди мирилися з тим, що протягом 2000 років існував міф про необхідність урядової прерогативи і хоча, неможливо простежити в деталях злісну діяльність правителів щодо монополізації грошей далі епохи давньої Греції, проте саме грецький філософ Діоген ще в V ст. до н.е. назвав гроші політичною грою.

Список використаних джерел

1. Атомная энергетика в структуре мирового энергетического производства в XXI веке / А.Гагаринский, В.Игнатьев, Н.Пономарев-Степной, С.Субботин, В.Цибульский // Энергия: экономика, техника, экология. 2006. № 1. С. 2-10;

2. Брагинский О.Б. Нефтегазовый комплекс мира. М.: Из-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2006. 640 с.

3. Бушуев В.В. Энергетика 2050. / Бушуев В.В. Троицкий А.А. М.: ИЭС, 2007. 72 с

4. Вдовин, А. Н. Особенности цепочек создания стоимости в предприятиях топливно энергетического комплекса России / А. Н. Вдовин // Электрон. науч. журн.: управление экономическими системами. --2011. [Електронний ресурс]: Режим доступу:: http:// www.uecs.ru/ uecs33332011 / item/ 647 2011092605-28-27

5. Винья Пол. Эпоха криптовалют: Как биткоин и блокчейн меняют мировой экономический порядок / Пол Винья, Майкл Кейси. 2017. 432 с.

6. Дікарєв О.І. Інституалізація дипломатії в зовнішньоекономічній діяльності на світових ринках паливно-енергетичних ресурсів. [монографія ]. Ужгород: Карпати, 2011. 576 с.

7. Дікарєв О.І. Ядерний фактор у міжнародних економічних відносинах та економічній дипломатії / О.І. Дікарєв, В.М. Барановська. К.: Освіта України, 2011. 392 с.

8. Дікарєв О.І. Дипломатичний інструментарій в міжнародному маркетинговому середовищі ринку паливно-енергетичних ресурсів / О.І. Дікарєв, В.М. Барановська. К.: Освіта України, 2011. 49 с.

9. Дікарєв О.І. Міжнародний маркетинг (на світовому ринку паливно-енергетичних ресурсів). К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2009. 254 с.

10. Дікарєв О.І. Глобальне середовище світового ринку нафти: еволюція механізму ціноутворення та ринкових факторів // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. Журнал.-Вип.12 / Голов. Ред. О.П. Степанов. К.: Книжкове вид-во НАУ, 2008. С. 298-306.

11. Дікарєв О.І. Прогностика структурних змін у світовому паливно-енергетичному комплексі: політичні ризики та економічні шанси // Стратегія соціально-економічного розвитку України. Наукове видання. Збірник наукових праць. Частина 1.К. УНУКІМ, 2015. С. 56-75

12. Правосудов С.А. Нефть и газ: деньги и власть. Товарищество научных изданий КМК Москва, 2017.291 с.

13. Храбрый О. Карточный дом / Храбрый О., Денисов А. Институт системно-стратегического анализа.Товарищество научных изданий КМК, 2017. 302 с.

14. Черкасенко А. И. Развитие внешнеэкономических отношений в ядерно-энергетической отрасли в условиях глобализации // Проблемы современной экономики. 2008. № 1(17). [Електронний ресурс]: Режим доступу:": //www .meconomy .ru/ art. php3 ?artid= 21183

15. Шостак Л., Дікарєв О. Енергозабезпечення України у міжнародних економічних відносинах // Економіка України №11 (552), 2007. С. 81-88.

16. Шостак Л.Б., Дікарєв О.І. Глобалізаційні злами і напрями економічного співробітництва аутсайдерів світового господарства // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. ЖурналВип.1-2 / Голов. Ред. О.П. Степанов.К.: Книжкове вид во НАУ, 2007. С.155-123.

17. Arezki Rabah. Global Imbalances and Petrodollars / Rabah Arezki, Fuad Hasanov. International Monetary Fund. 2009. 27 р.

18. Bilur, la nueva moneda virtual atada al petleo que compete con el bitcoin. La divisa, creada por la compaa R FinTech en Ginebra, tendrt un valor equivalente al de 6,5 barriles de crudo. Al igual que el bitcoin, no depended de ningsn banco central y se comercializart por Internet.- [Електронний ресурс]: Режим доступу:https:// www.cronista.com/ ripe/ Bilurlanuevamonedavirtualatadaalpetroleoquecompetira-conelbitcoin20170502-0093.html

19. Clark William R. Petrodollar Warfare: Oil, Iraq and the Future of the Dollar Paperback / William R. ClarkNew Society Publishers, 2005. 288 p.

20. Craig Unger. House of Bush, House of Saud: The Secret Relationship Between the World's Two Most Powerful Dynasties.-Scribner; 1 st Printing edition, 2004. 368 p.

21. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

22. Dees S. Assessing the factors behind oil price changes / Dees S., Gasteuil A., Kaufmann R. K., Mann M. Frankfurton-Maine: European Central Bank, 2008. 36 р.

23. Durden Tyler. Get Ready For A World Currency By 2018 / Tyler Durden // The Economist. 2017. Jul 9. [Електронний ресурс]: Режим доступу:":// www. zerohedge. com/ news /201 707-09/ economistgetreadyworldcurrency2018

24. Finnerty J.D. Project Financing: Asset-Based Financial Engineering. 3rd ed. Wiley, 2013. 500 p..

25. Gereffi G. The organization of buyer-driven global commodity chains: how US retailers shape overseas production networks, G. Gereffi and M. Korzenievicz (eds.), Commodity Chains and Global Capitalism. Westport, CT: Praeger, 1994. Р. 95-122.

26. Gold, Bitcoin, And Metcalfe's Law // Tyler Durden World News. 2017. October 24. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http:// buzz. wegoblog. com/ home/ 201 7/ 1 0/ 24/ goldbitcoinandmetcalfes-l aw/.

27. Golumbia David. Politics of Bitcoin: Software as Right-wing Extremism / David Golumbia. Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. 90 p.

28. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

29. Kadri Ali . The Saudi palace coup, the oil market, China and the US / Kadri Ali // Real-world economics review. 2017. issue no. 82. P.29-46.

30. Kaufmann R. K. Does OPEC matter? An econometric analysis of oil prices / Kaufmann R. K., Dees S., Karadeloglou P., Sanchez M. // The Energy Journal. 2004. October 1. P. 67-90.

31. Marshall John F. Financial Engineering A complete guide to Financial Innovation / John F. Marshall, Vipul K. Bansal. N.Y. Institute of finance, 1992. 728 p

32. Ohamae Kenichi. Ohmae. The End of the Nation State: The Rise of Regional Economies / Kenichi Ohmae. Free Press, 1996. 224 p.

33. Rauchs Michel. Global Blocklockchain Benchmarking Study / Michel Rauchs. United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

34. Rogojanu Angela.The issue of competing currencies. Case study Bitcoin / Angela Rogojanu, Liana Badea // Theoretical and Applied Economics. -2014. Volume XXI (2014). No. 1(590). P. 103-114.

35. Supply of uranium. World Nuclear Association, June 2005. 17. The New Economics of Nuclear Power. WNA, 2005. 85 p.

36. World Nuclear Power Reactors 2004 06 and Uranium Requirements, WNA, June 2006.74 p.

References

1 .Atomnaia enerhetyka v strukture myrovoho enerhetycheskoho proyzvodstva v XXI veke / A.Haharynskyi, V.Yhnatev, N.Ponomarev-Stepnoi, S.Subbotyn, V.Tsybulskyi // Cnerhyia: ekonomyka, tekhnyka, ekolohyia. 2006. № 1. S. 2-10;

2. Brahynskyi O.B. Neftehazovbii kompleks myra. M.: Yz-vo «Neft y haz» RHU nefty y haza ym. Y.M. Hubkyna, 2006. 640 s.

3. Bushuev V.V. Cnerhetyka 2050. / Bushuev V.V. Troytskyi A.A. M.: Y3S, 2007. 72 s

4. Vdovyn, A. N. Osobennosty tsepochek sozdanyia stoymosty v predpryiatyiakh toplyvno enerhetycheskoho kompleksa Rossyy / A. N. Vdovyn // 3lektron. nauch. zhurn.: upravlenye ekonomycheskymy systemamy. --2011. [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu:: http:// www.uecs.ru/ uecs33332011/ item/ 647 2011092605-28-27

5. Vynia Pol. Spokha kryptovaliut: Kak bytkoyn y blokchein meniaiut myrovoi ekonomycheskyi poriadok / Pol Vynia, Maikl Keisy. 2017. 432 c.

6. Dikariev O.I. Instytualizatsiia dyplomatii v zovnishnoekonomichnii diialnosti na svitovykh rynkakh palyvno-enerhetychnykh resursiv. [monohrafiia ]. Uzhhorod: Karpaty, 2011. 576 s.

7. Dikariev O.I. Yadernyi faktor u mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosynakh ta ekonomichnii dyplomatii / O.I. Dikariev, V.M. Baranovska. K.: Osvita Ukrainy, 2011. 392 s.

8. Dikariev O.I. Dyplomatychnyi instrumentarii v mizhnarodnomu marketynhovomu seredovyshchi rynku palyvno-enerhetychnykh resursiv / O.I. Dikariev, V.M. Baranovska. K.: Osvita Ukrainy, 2011. 49 s.

9. Dikariev O.I. Mizhnarodnyi marketynh (na svitovomu rynku palyvno-enerhetychnykh resursiv). K.: DP «Vydavnychyi dim «Personal», 2009. 254 s.

10. Dikariev O.I. Hlobalne seredovyshche svitovoho rynku nafty: evoliutsiia mekhanizmu tsinoutvorennia ta rynkovykh faktoriv // Stratehiia rozvytku Ukrainy (ekonomika, sotsiolohiia, pravo): Nauk. Zhurnal.-Vyp.12 / Holov. Red. O.P. Stepanov. K.: Knyzhkove vyd-vo NAU, 2008. S. 298-306.

11. Dikariev O.I. Prohnostyka strukturnykh zmin u svitovomu palyvno-enerhetychnomu kompleksi: politychni ryzyky ta ekonomichni shansy // Stratehiia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy. Naukove vydannia. Zbirnyk naukovykh prats. Chastyna 1.K. UNUKIM, 2015. S. 56-75

12. Pravosudov S.A. Neft y haz: denhy y vlast. Tovaryshchestvo nauchnbikh yzdanyi KMK Moskva, 2017.291 s.

13. Khrabrbli O. Kartochnbii dom / Khrabrbli O., Denysov A. Ynstytut systemno-stratehycheskoho analyza.Tovaryshchestvo nauchnbikh yzdanyi KMK, 2017. 302 s.

14. Cherkasenko A. Y. Razvytye vneshneekonomycheskykh otnoshenyi v yadernoenerhetycheskoi otrasly v uslovyiakh hlobalyzatsyy // Problemb sovremennoi ekonomyky. 2008. № 1(17). [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu:http: //www .meconomy .ru/ art. php3 ?artid= 21183

15. Shostak L., Dikariev O. Enerhozabezpechennia Ukrainy u mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosynakh // Ekonomika Ukrainy №11 (552), 2007. S. 81-88.

16. Shostak L.B., Dikariev O.I. Hlobalizatsiini zlamy i napriamy ekonomichnoho spivrobitnytstva autsaideriv svitovoho hospodarstva // Stratehiia rozvytku Ukrainy (ekonomika, sotsiolohiia, pravo): Nauk. Zhurnal.-Vyp.12 / Holov. Red. O.P. Stepanov.K.: Knyzhkove vyd vo NAU, 2007. S.155-123.

17. Arezki Rabah. Global Imbalances and Petrodollars / Rabah Arezki, Fuad Hasanov. International Monetary Fund. 2009. 27 r.

18. Bilur, la nueva moneda virtual atada al petryleo que competir6 con el bitcoin. La divisa, creada por la compacHa R FinTech en Ginebra, tendr6 un valor equivalente al de 6,5 barriles de crudo. Al igual que el bitcoin, no depender6 de ningbn banco central y se comercializar6 por Internet. [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu:https://www. cronista.com/ ripe/ Bilurlanuevamonedavirtualatadaalpetnoleoquecompetina-conelbitcoin20170502-0093.html

19. Clank William R. Petrodollar Warfare: Oil, Iraq and the Future of the Dollar Paperback / William R. ClarkNew Society Publishers, 2005. 288 p.

20. Craig Unger. House of Bush, House of Saud: The Secret Relationship Between the Worlds Two Most Powerful Dynasties.-Scribner; 1 st Printing edition, 2004. 368 p.

21. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

22. Dees S. Assessing the factors behind oil price changes / Dees S., Gasteuil A., Kaufmann R. K., Mann M. Frankfurton-Maine: European Central Bank, 2008. 36 r.

23. Durden Tyler. Get Ready For A World Currency By 2018 / Tyler Durden // The Economist. 2017. Jul 9. [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu:http:// www. zerohedge. com/ news /201707-09/ economistgetreadyworldcurrency2018

24. Finnerty J.D. Project Financing: Asset-Based Financial Engineering. 3rd ed. Wiley, 2013. 500 p..

25. Gereffi G. The organization of buyer-driven global commodity chains: how US retailers shape overseas production networks, G. Gereffi and M. Korzenievicz (eds.), Commodity Chains and Global Capitalism. Westport, CT: Praeger, 1994. R. 95-122.

26. Gold, Bitcoin, And Metcalfes Law // Tyler Durden World News. 201 7. October 24. [Elektronnyi resurs]: Rezhym dostupu: http:// buzz. wegoblog. com/ home/ 201 7/ 1 0/ 24/ goldbitcoinandmetcalfes-l aw/.

27. Golumbia David. Politics of Bitcoin: Software as Right-wing Extremism / David Golumbia. Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. 90 p.

28. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

29. Kadri Ali . The Saudi palace coup, the oil market, China and the US / Kadri Ali // Real-world economics review. 2017. issue no. 82. P.29-46.

30. Kaufmann R. K. Does OPEC matter? An econometric analysis of oil prices / Kaufmann R. K., Dees S., Karadeloglou P., Sanchez M. // The Energy Journal. 2004. October 1. P. 67-90.

31. Marshall John F. Financial Engineering A complete guide to Financial Innovation / John F. Marshall, Vipul K. Bansal. N.Y. Institute of finance, 1992. 728 p

32. Ohamae Kenichi. Ohmae. The End of the Nation State: The Rise of Regional Economies / Kenichi Ohmae. - Free Press, 1996. 224 p.

33. Rauchs Michel. Global Blocklockchain Benchmarking Study / Michel Rauchs. United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. 115 p.

34. Rogojanu Angela.The issue of competing currencies. Case study Bitcoin / Angela Rogojanu, Liana Badea // Theoretical and Applied Economics. -201 4. Volume XXI (2014). No. 1(590). R. 103-114.

35. Supply of uranium. World Nuclear Association, June 2005. 17. The New Economics of Nuclear Power. - WNA, 2005. 85 r.

36. World Nuclear Power Reactors 2004 06 and Uranium Requirements, WNA, June 2006.74 r.

Размещено на Allbest.ru