1.Адміністрування податків

· Збільшено строки для подання заперечень до акту перевірки та скарги до контролюючого органу вищого рівня. Відтепер це 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту чи податкового повідомлення-рішення відповідно (п.44.7, 56.3 та 86.7 ПКУ).

· Для податківців збільшено час на прийняття податкових повідомлень-рішень (у випадку відсутності заперечень платника) - 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику акту перевірки (п.86.8 ПКУ).

· Нарахування пені у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виправлення помилок відповідно до пп.39.5.4 ПКУ розпочинається після спливу 270 календарних днів (пп.129.1.3 та 129.4 ПКУ) [9].

2.Податок на прибуток

· Уточнено мінімальний вартісний критерій для віднесення активів до основних засобів четвертої групи: електронного обладнання. Тепер він складає 6000 грн. та відповідає визначенню основних засобів, наведеному у пп.14.1.138 ПКУ (пп.138.3.3 ПКУ).

· У зв'язку з набранням з 01.01.2019 р. чинності МСФЗ 16 «Оренда», в ПКУ передбачили звільнення активів з права користування за договорами оренди від застосування до них амортизаційних різниць, передбачених п.п. 138.1 - 138.2 ПКУ. Відповідно, визначено термін «актив з права користування».

· Для страховиків додано нову різницю, а саме: фінансовий результат збільшується на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам [9].

3.ПДВ

· З 01.01.2019 касовий метод стосуватиметься у тому числі й управителів багатоквартирних будинків.

· Додано обов'язковий реквізит податкової накладної - «індивідуальний податковий номер» (п.201.1 ПКУ).

· Доповнено перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, в частині ввезення на територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 та 150 євро, у несупроводжуваному багажі, міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника (пп. 196.1.17 ПКУ) із перехідним періодом для фізичних осіб (п.68 п.2 р. ХХ ПКУ).

· Щодо оподаткування операцій із ввезення на територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі також внесені й інші зміни в ПКУ (п. 180.2, 180.3, 191.1, 198.6 та 200 .3 ПКУ), при цьому норми п. 180.2, пп. 191.1.3 та пп. 191.1.4 ПКУ почнуть діяти лише з 01.01.2021 р. (п.68 п.2 р. ХХ ПКУ).

· З 01.01.2019 звільнені від оподаткування ПДВ операції з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади (пп.197.1.21 ПКУ).

· Подовжено дію деяких пільгових норм:

· по операціям з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, паперу та картону для утилізації - до 01.01.2022 р. (п.23 п.2 р. ХХ ПКУ);

· по операціям з лікарськими засобами та медичними виробами - до 31.12.2020 р. (п. 38 п.2 р. ХХ ПКУ);

· по операціям з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення - до 01.01.2022 р. (п.45 п.2 р. ХХ ПКУ);

· по операціям з постачання електрокарів - до 31.12.2022 р., ця норма також оновлена додатковим переліком товарів (п.64 п.2 р. ХХ ПКУ).

· Звертаємо увагу постачальників електричної енергії на нову тимчасову норму (діє до 01.04.2019 р.) в частині коригування зобов'язань з ПДВ за отриманою передоплатою, в разі якщо постачання електроенергії за такими авансами здійснюватиме новий постачальник (п.69 п.2 р. ХХ ПКУ).

· Крім того, до 01.01.2022 р. подовжено дію норми п.44 п.2 р. ХХ ПКУ щодо застосування касового методу деякими платниками [9].

Реалізація зазначених напрямів економічної політики дозволить створити підґрунтя для нової економічної моделі в Україні та дозволить збалансувати інтереси бізнесу, державних органів управління та інших членів суспільства. Заходи спрямовані як на стимулювання досягнення основної мети підприємницької діяльності, так і соціальної відповідальності.

3.2 Удосконалення адміністрування податків в Україні з урахуванням європейського досвіду

Сьогодні пріоритетним напрямом модернізації фіскальної служби в Україні є вдосконалення системи адміністрування податків. Основними цілями такого вдосконалення є такі:

- створення більш ефективних механізмів адміністрування податків;

- недопущення проявів корупції в податкових відносинах;

- сприяння підвищенню добровільності сплати податків;

- формування партнерських взаємовідносин між фіскальними органами та платниками податків;

- створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;

- забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Удосконалення системи адміністрування податків має бути спрямоване на підвищення рівня податкової етики та податкової культури громадян, а для цього слід змінити ставлення громадян до свого конституційного обов'язку сплати платежів податкового характеру. У цьому аспекті доцільно врахувати досвід країн - членів ЄС.

Наразі пересічний громадянин України - платник податків не бажає добровільно виконувати свої податкові зобов'язання. Причиною цього є відсутність чітко вираженої залежності між сплаченими податками та зворотним потоком державних послуг, що їх отримують платники. У світовій практиці виділяють три головні моделі взаємовідносин держави та платників податків [23].

1. Домінування держави у взаємовідносинах «держава - платники податків». У цих взаємовідносинах платники здебільшого наділені обов'язками, а держава - правами. Платники податків у такій моделі розглядаються як постачальники фінансових ресурсів. Оскільки їхні права обмежені, то вони не зацікавлені в добровільному виконанні своїх податкових зобов'язань, тому рівень ухиляння від оподаткування є високим. Держава зі свого боку збільшує адміністративний тиск, застосовуючи дедалі жорсткіші засоби контролю. У результаті збільшується державний контрольний апарат і зростає рівень тіньової економіки. Така модель притаманна авторитарним державам і, безумовно, не може застосовуватись у демократичних країнах.

2. Домінування платника у взаємовідносинах «держава - платники податків». Така модель притаманна слабким державам із низькоефективним державним апаратом. Унаслідок безконтрольних дій платників рівень ухилення від оподаткування, як і в попередній моделі, зростає. Таким чином, зменшується обсяг податкових надходжень до державного бюджету й викривляються умови конкурентного середовища, оскільки платники податків, що ухиляються від оподаткування, отримують додаткові фінансові ресурси для подальшого їх інвестування у свій бізнес. Модель домінування платника не може бути ефективною, оскільки рано чи пізно її наслідком стане криза державних фінансів і посилення державного контролю аж до домінування держави над платниками.

3. Модель взаємних зобов'язань. Цю модель обирають демократичні країни та країни з перехідною економікою. Усі суб'єкти податкових відносин є рівноправними, а діяльність кожного з них є підконтрольною та підзвітною. І держава в особі фіскальних органів, і платники зобов'язані дотримуватися податкового законодавства та наділені однаковими гарантіями щодо дотримання й захисту своїх законних прав. Платник розглядається вже не як об'єкт контролю, а як рівний партнер, який сплачує платежі податкового характеру за отримання належних послуг і гарантій із боку держави [4].

Отже, удосконалення системи адміністрування податків має розпочинатися з налагодження партнерських взаємовідносин між платниками та податковими органами, що базується на якісно новому розумінні місця людини в державі й у податковому адмініструванні, на повазі до її прав та інтересів. У такому разі сплата громадянами платежів податкового характеру буде добровільною, а не примусовою. Зважуючись на податкове правопорушення, суб'єкт господарювання порівнює вигоди, які він одержує від приховування реального рівня одержуваних доходів, і ризики, пов'язані з викриттям такого приховування. Отже, необхідно підвищити відповідальність за податкові правопорушення. Відмітимо, що за умов високого рівня корупції в країні в результаті зменшення податкового навантаження й посилення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства позитивні зміни в поведінці суб'єкта господарювання в процесі адміністрування податків не спостерігатимуться. Тому зменшення рівня корупції в країні - один із першочергових заходів на шляху до вдосконалення системи адміністрування податків [25, с. 97]. Заходи запобігання проявам корупції:

- зведення до мінімуму безпосереднього спілкування платників податків із посадовими особами фіскальних органів за рахунок більш активного використання новітніх комп'ютерних технологій у процесі адміністрування податків;

- облаштування приміщень прозорими стінками для посадових осіб, які працюють із відвідувачами;

- посилення кримінальної відповідальності за корупційні діяння як для працівників ДФСУ, так і для платників податків;

- проведення спеціальних занять, які спрямовані на формування морально-етичних установок щодо неприпустимості здійснення корупційних правопорушень (конференції, круглі столи, семінари) [22, с. 16].

Після прийняття Податкового кодексу України загальний рівень податкового навантаження в Україні суттєво не знизився, хоча цей законодавчий акт і передбачає зниження ставок основних бюджетоутворюючих податків (податку на прибуток підприємств - із 18% до 16%, ПДВ - із 20% до 17%). Зниження ставок є привабливим для суб'єктів господарювання, окрім того, це має сприяти зниженню рівня тіньової економіки, стимулювати розвиток і ділову активність підприємницьких структур, що є основою фінансового потенціалу країни. Однак, з іншого боку, ураховуючи той факт, що податкові надходження забезпечують понад 80% доходів зведеного бюджету України, виникає питання щодо компенсації втрат бюджету від такого зниження ставок. Ураховуючи передовий досвід країн - членів ЄС, тобто застосування диференційованих ставок податку залежно від соціальної ваги товарів і послуг, можна запропонувати чотири ставки оподаткування:

- 0%, за якою й надалі оподатковуватимуться експортні операції;

- знижена ставка - для оподаткування операцій із купівлі-продажу товарів першої необхідності (сільськогосподарської продукції, хлібобулочних виробів та інших продуктів харчування);

- підвищена ставка - для оподаткування операцій із купівлі-продажу предметів розкоші (ювелірних виробів, елітних транспортних засобів, хутряних і шкіряних виробів, новинок техніки тощо);

- основна ставка (на рівні 20%) - для оподаткування всіх інших операцій із купівлі-продажу товарів і послуг [22, с. 19].

Застосування таких диференційованих ставок оподаткування сприятиме збалансованості надходжень до бюджету від адміністрування ПДВ і відповідатиме принципу соціальної спрямованості податкового законодавства. Що стосується умови надання та розміру податкової соціальної пільги, слід підвищити межу доходу, до якої платник податку має право застосовувати цю пільгу, зокрема, за рахунок підвищення розміру прожиткового мінімуму шляхом адекватного визначення вартості споживчого кошика для задоволення основних потреб людини. Під час справляння ПДФО необхідно враховувати досвід країн ЄС, у яких оподаткуванню підлягає спільний дохід сім'ї з урахуванням кількості утриманців. Наприклад, у Франції платникам податку присвоюють такі коефіцієнти:

- 1 - самотнім особам без дітей;

- 2 - одруженим особам без дітей;

- 3 - подружжю з однією дитиною;

- 3,5 - подружжю з двома дітьми;

- 4 - подружжю з трьома дітьми.

Тоді податок на доходи фізичних осіб визначають за таким алгоритмом:

1) загальну суму сімейного доходу ділять на відповідний коефіцієнт;

2) обчислюють податок за ставкою, передбаченою для цього рівня доходів;

3) одержану суму множать на той самий коефіцієнт, що й у пункті 1.

У Великій Британії та Німеччині платники податку мають право обирати, оподатковувати доходи подружжя спільно чи відокремлено. Удосконалення системи адміністрування податків повинне й надалі здійснюватися в напрямі вдосконалення процедур обліку платників податків і податкових платежів. Дуже часто на практиці трапляються випадки реєстрації фірм, що мають ознаки фіктивності. На діяльності таких фірм будується більшість схем ухиляння від оподаткування та відмивання «брудних» грошей. Здебільшого такі фірми реєструються на осіб, паспорти яких були викрадені чи загублені. Такі фірми можуть укладати фіктивні угоди про придбання продукції, виконання робіт, оплату послуг тощо. Для зменшення ймовірності реєстрації фіктивних фірм на основі чужих документів доцільно створити налагоджену систему оперативного обміну інформацією про втрачені документи між органами внутрішніх справ і фіскальними органами та визначити обмежене коло осіб, які матимуть доступ до таких баз даних. Слід спростити форми податкової звітності [25, с. 41].

У міжнародній практиці застосовуються максимально спрощені форми декларацій, у яких зазначаються лише ті показники, що мають значення для визначення суми податку, яку треба сплатити. В Україні ж форми податкової звітності містять максимальну кількість даних, які слугують основою для подальшого контролю з боку фіскальних органів. Позитивним моментом є можливість подання звітності засобами електронного зв'язку, однак на практиці процедури подання електронної звітності поки що є недосконалими.

Процеси автоматизації та комп'ютеризації, які застосовуються в адмініструванні податків, потребують удосконалення та посилення за рахунок запровадження новітніх технологій. Крім того, удосконалення потребують процедури податкового контролю. Якщо в європейських країнах податковий контроль проводиться з метою здійснення попереджувальних заходів, то в Україні - із метою виявлення фактів несвоєчасності чи неповного виконання податкових зобов'язань. Тому необхідно посилити контрольні дії за діяльністю тих платників, щодо яких були встановлені факти порушення податкового законодавства, і звести до мінімуму випадки втручання фіскальних органів у підприємницьку діяльність законослухняних платників податків.

Висновки

У даній курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення і розроблено нові шляхи вирішення актуальної наукової проблеми вдосконалення функціонування бюджетної системи в контексті проведення бюджетної реформи. Встановлено, що основою формування бюджетної системи є бюджетний устрій. Саме бюджетний устрій визначає елементи бюджетної системи - види бюджетів, які входять до її складу.

Підводячи підсумки розгляду бюджетно-податкової політики, можна зробити висновки, що вплив на економіку державних витрат і податків суперечливо: з одного боку, державні витрати створюють додатковий платоспроможний попит і тим самим дозволяють стимулювати економічне зростання, але з іншого боку, використовуване для цієї мети оподаткування населення може скорочувати його споживчий попит. Держава намагається залучити в оборот тимчасово вільні кошти, створити, шляхом перерозподілу оптимальні умови для відтворювального процесу.

Як найбільша економічна реальність, яка охоплює всі сфери життя країни, державні витрати відіграють центральну роль при визначенні структури споживання, інвестицій і прибутку в економіці.

Зміна державних витрат і податків впливає на величину доходу. Це підвищує можливості використання фіскальної політики для стабілізації економіки. Коли економіка переживає спад, можливо, для розширення випуску слід знижувати податки або збільшувати державні витрати. А коли економіка на підйомі, слід було б підвищувати податки і скорочувати витрати, щоб повернути економіку до стану повної зайнятості.

На практиці фіскальна політика активно використовується з метою стабілізації економіки. Розширення державних витрат і зниження податків застосовується, коли треба допомогти економіці вибратися з кризи. Зниження витрат і збільшення податків практикується, коли треба загальмувати надмірний підйом.

В даний час бюджетно-податкова політика і бюджет невіддільні одне від одного. Ця політика є найважливішим інструментом формування державного бюджету. З іншого боку вона включає в себе теоретичну основу і на практиці визначає статті витрат бюджетних коштів.

Важливо, що через податкову політику і бюджетне фінансування надається можливість впливати на різні сторони господарювання, сприяючи прискоренню відновлення виробничих фондів, якнайшвидшого впровадження у виробництво науково-технічного прогресу.Однак не у всіх країнах бюджетно-податкова політика здатна забезпечити стабільне надходження грошових коштів у державну скарбницю. Ряду країн, особливо країн, що розвиваються, доводиться стикатися з таким явищем, як бюджетний дефіцит. В даний час дуже нагальною є проблема державного боргу. Особливо гостро це питання стоїть в країнах з економікою, що розвивається. Заходи фіскальної політики не завжди успішні. Часом вони супроводжуються обтяжливими проявами, можуть навіть перешкоджати стабілізації національної економіки. Іноді це неминучі хвороби зростання, а кінцевий результат буде позитивним.

Можна сказати, що проблема держбюджету, незалежно від місця і часу, буде залишатися актуальною. Але грамотно сформована і послідовно проводиться бюджетно-податкова політика, як правило, характеризується досягненням макроекономічної стабільності, збалансованістю державних фінансів і веде до стабільного, урівноваженого і не побоюся цього слова процвітаючому способу життя всіх суб'єктів держави.

Список використаних джерел

1. Азаренкова Г.М.(2011). Фінанси: практикум: навч. посібник /[ГМ Азаренкова, ІІ Борисенко] - К.: Знання, 2011. - 279 с.

2. Варгас, В.М.(2013). Державне регулювання інфляційних процесів у трансформаційній економіці України.

3. Базилевич, В. Д., Базилевич, К. С., & Баластрик, Л. О. (2007). Макроекономіка: підручник/за ред. ВД Базилевича. К.: Знання, 397-398.

4. Паславська, Р. (2014). Основні напрями реформування вітчизняної системи адміністрування податків. Формування ринкової економіки в Україні: науковий збірник-Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 135-140.

5. Сідельникова, Л. П. (2010). Податкові та позичкові фінанси: фіскальна філософія вибору: монографія. Херсон: Грінь ДС, 436.

6. Захар'їн Г. А.(2012). Фіскальна соціологія: погляд на податкову політику держави / П. А. Захар'їн // Теорія і практика товариств розвитку.

7. Соломенко С. М.(2011). Бюджет повної зайнятості та фіскальна політика // Фінанси України, 3 - 12.

8. Малишко В.В., Пучко А.О. (2017) «Фіскальна політика України на сучасному етапі».

9. Закон України (2018). Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів.

10. Мацелюх, Н. П., Максименко, І. А., Мартиненко, В. В., & Теліщук, М. М. (2015). Економічні теорії в системі наукових економічних знань.

11. Петленко, Ю. В., & Милованова, К. І. (2017). Теоретичні та методологічні аспекти фіскальної політики держави. Вісник Киiвського нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка. Серiя: Економiка, (1 (190)).

12. Турянський, Ю. І., Коломійчук, Н. М., & Гаврилко, П. П. (2011). Методи, види і джерела формування державних доходів. Науковий вісник НЛТУ України, 21(8).

13. Боронос, В. Г., Тютюник, І. В., Басанцов, І. В., & Гриценко, Л. Л. (2017). Фінансове забезпечення регіонального розвитку в умовах ефективного природокористування. Сумський державний університет.

14. Лук'яненко, І.Г. (2015). Системний аналіз формування фіскальної політики в умовах макроекономічної дестабілізації.

15. Скоропад, І. С., & Гарасимчук, О. В. (2011). Фіскальна політика як спосіб наповнення державного бюджету.

16. Хомутенко, В. П. (2015). Адміністрування податків, зборів, платежів: навч. посіб./[ВП Хомутенко, ІС Луценко, АВ Хомутенко]; за заг. ред. ВП Хомутенко. Одеса:„Атлант.

17. Лисяк, Л. В., & Кушнір, А. І.(2018). Прогнозні показники доходів державного бюджету України.

18. Руда, Ю.М., & Піонтківська І. М.(2018). Бюджет : розвиток за інерцією.

19. Кравченко, М.В. (2019). Аналіз проекту бюджету за видатками України.

20. Закон України (2018). Про Державний бюджет України на 2019 рік.

21. Стоєв, В. Л. (2010) Реформування фіскальної політики на сучасному етапі і Україні.

22. Мельничук, Ю. М. (2018).Реформування податкової системи України в умовах Євроінтеграції.

23. Богатирьова,Є.М.(2016). Податкові реформи в Україні: результативність та стратегічні орієнтири.

Анотація

Пентюхова О.В. Фіскальна політика в Україні.

Курсова робота з «Економічної теорії», освітній ступінь «Бакалавр», за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування». - Черкаський державний бізнес-коледж, Черкаси, 2019.

Зміст анотації. В курсовій роботі представлені теоретичні та аналітичні узагальнення сучасного стану фіскальної політики в Україні. Проаналізовано податкові надходження в системі доходів бюджету та здійснено аналіз функціональної структури видатків. Визначено переваги застосування інструментів податкового регулювання та формування пропозиції щодо удосконалення фіскальної політики держави.

Ключові слова : фіскальна політика, дискреційна політика, недискреційна політика, автоматичні (вмонтовані) стабілізатори, державний бюджет, зведений бюджет, цільові фонди, бюджетні видатки, доходи державного бюджету.

Размещено на Allbest.ru