Система видатків бюджету міста Києва як столиці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система видатків бюджету міста Києва як столиці України



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА-СТОЛИЦІ

1.1 Сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці

1.2 Інформаційне забезпечення та організація системи видатків бюджету міста-столиці

1.3 Критична оцінка наукових публікацій з проблематики системи видатків бюджету міста-столиці

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА КИЄВА ЯК СТОЛИЦІ УКРАЇНИ

2.1 Оцінка планування видатків бюджету міста-столиці як столиці України

2.2 Аналіз здійснення видатків бюджету міста Києва та їх значення

2.3 Оцінка пріоритетів і ефективності функціонування системи видатків бюджету міста Києва

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТІВ МІСТА КИЄВА

3.1 Зарубіжний досвід функціонування системи видатків бюджетів міст-столиць

3.2 Проблеми та напрями підвищення ефективності системи видатків бюджету міста Києва

3.3 Розробка управлінських рішень з розвитку системи видатків бюджету міста Києва

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Сучасні тенденції розвитку державних фінансів зумовлюють необхідність підвищення ефективності управління бюджетними ресурсами. Зростання ефективності державних фінансів можливе тільки за умови послідовного застосування технології програмно-цільового бюджетування, на основі стратегічного управління доходами і витратами бюджетів всіх рівнів бюджетної системи України. Саме зростання ефективності державних фінансів стало основним мотивом проведення українських бюджетних реформ останнього десятиліття, в рамках яких органам державного управління доводиться вирішувати завдання підвищення якості бюджетних послуг.

В умовах уповільнення темпів зростання економіки необхідно забезпечити стійке функціонування бюджетного механізму, що передбачає проведення більш відповідальною бюджетної політики як на державному, так і на регіональному рівні. У зв'язку з цим в поточному бюджетному циклі завданням суб'єктів України є активне впровадження в бюджетну практику всього комплексу сучасних бюджетних технологій і інструментів, починаючи з розвитку дохідного потенціалу і закінчуючи управлінням державним боргом.

Розвиток місцевих утворень в соціально-економічному плані, а також забезпечення їх фінансової стабільності обумовлено не тільки наявністю фінансових засобів, але і якістю управління ними, способами застосування сучасних методів і форм фінансового планування. Одна з відмінних ролей місцевих фінансів в даному процесі обумовлена можливістю максимальним чином враховувати як культурний, так і соціально-економічний розвиток місцевого суспільства, оперативно реагуючи на його потреби. Основний зміст бюджету визначається державними функціями і характеристиками.

Науковій розробці теоретичних основ фінансів місцевого самоврядування присвячено велике число досліджень, в рамках яких в тій чи іншій мірі увага приділяється її організаційним, методичним і функціональним аспектам. Дослідження методологічних аспектів проблеми фінансової забезпеченості місцевих бюджетів неможливо без вивчення праць класиків економічної теорії А. Сміта, Дж.М. Кейнса, П. Самуельсона, М. Фрідмена, інших зарубіжних вчених - Роберта У. Рефьюз, Дженні Литвак, Дж. Ю. Стігліца, А. Шаха і ін.

У числі вітчизняних вчених і фахівців, які присвятили свої наукові праці дослідженню фінансових основ місцевого самоврядування та міжбюджетних відносин слід назвати Єпіфанова А. О., Овсяннікова Є. С., Шаповала С. Л., Юшко С. В. та ін.

Разом з тим слід зазначити, що окремі теоретичні та методичні питання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів залишаються невирішеними. Незавершеність процесу розмежування видаткових зобов'язань за рівнями бюджетів з урахуванням особливостей побудови муніципальних утворень, слабкість податкового потенціалу територій і їх висока залежність від фінансової допомоги, що надходить із вищих бюджетів, вимагає проведення спеціальних наукових досліджень і розробки ефективних практичних заходів.

Рішення вищеназваних проблем є важливим кроком на шляху податково-бюджетних перетворень в рамках загальнодемократичних реформ. Повнота і цілісність вирішення цих проблем будуть залежати від ступеня опрацьованості відповідних доповнень і змін до пакетів нормативно-правових актів, що регулюють питання державної регіональної політики в сфері державного управління, місцевого самоврядування, соціально-економічного розвитку територій, оподаткування і бюджету. Більш того, зараз, як ніколи, потрібне нормативне узгодження процесів індикативного соціально-економічного планування, фінансового прогнозування і планування бюджету на короткостроковий і середньостроковий періоди як по країні в цілому, так і по регіонах.

Узагальнюючи накопичений досвід, можна сказати, що проблему формування дещо відокремленого бюджету міста Києва так чи інакше доведеться вирішувати в рамках становлення національної системи місцевого самоврядування як складової частини конституційного ладу України.

Актуальність проблеми фінансів та формування системи видатків бюджету міста Києва в трансформаційній економіці, разом з тим, обумовлена:

- по-перше, пошуком нової парадигми, здатної адекватно відображати сучасні зміни глобальної економіки і необхідністю прискорення трансформації економіки України, метою якої є побудова моделі соціальної держави в умовах цифровізації;

- по-друге, тим, що криза трансформаційного (перехідного) періоду носить, як правило, системний характер, у цих умовах стають важливими дослідження теорії, практики і правового регулювання процесу організації фінансів, особливо на рівні місцевого самоврядування, так як саме на цьому рівні, в силу його близькості до населення, найбільш гостро проявляються наслідки кризи;

- по-третє, фінанси міста-столиці одночасно є складовою частиною сучасної фінансової системи. Удосконалення загальної методології дослідження і розробка концептуальних основ, як способів розуміння і трактування фінансів міста-столиці, можуть допомогти в удосконаленні логіки досліджень суспільних фінансів.

Положення щодо організації місцевих фінансів відображені в законодавчих і нормативних правових документах. У дослідженні значна увага приділяється питанням економічної обґрунтованості та ефективності прийнятих рішень на рівні міста Києва.

Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає в розвитку теоретичних і методологічних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи видатків бюджету міста Києва як столиці України.

Для реалізації мети в ході роботи повинні бути виконані наступні завдання:

- уточнити сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці;

- розглянути інформаційне забезпечення та організація системи видатків бюджету міста-столиці;

- здійснити критичну оцінку наукових публікацій з проблематики системи видатків бюджету міста-столиці;

- оцінити планування видатків бюджету міста-столиці як столиці України;

- проаналізувати здійснення видатків бюджету міста Києва та їх значення

- оцінити пріоритети і ефективність функціонування системи видатків бюджету міста Києва;

- дослідити зарубіжний досвід функціонування системи видатків бюджетів міст-столиць;

- виявити проблеми та напрями підвищення ефективності системи видатків бюджету міста Києва;

- розробити управлінські рішення з розвитку системи видатків бюджету міста Києва.

Об'єктом дослідження являється система видатків бюджету міста Києва.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини, що виникають з приводу формування системи видатків бюджету міста Києва.

Методичною базою дослідження став системний аналіз і конкретно наукові методи: систематизація, узагальнення, перевірка теоретичних знань в ході дослідження.

Теоретичну базу роботи склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області в галузі суспільних фінансів і міжбюджетних відносин з фінансових проблем місцевого самоврядування.

Інформаційну базу дослідження склала нормативна, законодавча база; інформаційні збірники, а також фактичні матеріали, які зібрав автор в процесі практичної діяльності; матеріали соціально-економічних досліджень, науково-практичних конференцій, семінарів, публікацій у періодичній пресі, каталоги і збірники глобальної інформаційної мережі Інтернет, інші джерела інформації.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА-СТОЛИЦІ

1.1 Сутність, види і завдання елементів системи видатків бюджету міста-столиці

Розуміння сучасної ролі місцевого самоврядування як відповідального за ефективний політичний обмін трансформує роль місцевих фінансів - вони стають не тільки економічною основою місцевого самоврядування, а й основою обміну «держава-населення».

Так як місцеві фінанси розвинені там, де є висока бюджетна децентралізація, алокаційна функція місцевих фінансів почала розвиватися в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів саме при розгляді бюджетної децентралізації. Бюджетну децентралізацію розуміють як перерозподіл між рівнями бюджету дохідних і видаткових повноважень. Теоретичним аргументом на користь бюджетної децентралізації є можлива алокаційна і виробнича ефективність надання суспільних благ: місцеві органи влади, знаючи потреби громадян, більш повно задовольняють індивідуальні потреби - алокаційна ефективність, з більш низькими витратами - виробнича ефективність.

Загальноекономічна ефективність місцевих фінансів багато в чому залежить від законодавчого закріплення повноважень, якими наділені органи місцевого самоврядування. Перш за все це прийняття і зміна статутів утворень місцевого самоврядування, контроль за їх дотриманням, володіння, користування і розпорядження власністю, розпорядження місцевими фінансами, формування, затвердження і виконання місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів, вирішення інших фінансових питань місцевого значення

В першу чергу доходи і витрати утворень місцевого самоврядування слід розглядати через процес формування і виконання місцевих бюджетів. З позицій розвитку місцевих фінансів термін «місцевий бюджет» може розумітися як сукупність економічних відносин між юридичними і фізичними особами, які формують акумульований централізований фонд фінансових коштів певного місцевого самоврядування.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні. Вони виконують ряд конкретних функцій:

- формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;

- розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і установ, підвідомчих цим органам влади.

В системі управління державою і в цілому всього суспільства важливу роль відіграє управління місто-столицею.

Столичні міста - впізнаваний, але недостатньо добре зрозумілий тип міст. У міських дослідженнях столиці часто розглядаються окремо, як виключно адміністративні центри. Однак столиця - це також і символічна сцена національної ідеології, відображення загального ставлення держави до урбанізації, каталізатор економічного розвитку країни і - хоча б в історичному плані - посередник між місцевою культурою і «уявною спільнотою» національної держави. Не існує теоретично точної академічної літератури, яка б давала чітке пояснення ролі столичних міст в сучасному світі [15, с. 59].

Найбільш очевидна економічна присутність в сучасній столиці - це висока концентрація чиновників державного уряду, а також пов'язана з цим непряма зайнятість. У багатьох випадках уряд країни також безпосередньо бере участь в місцевому міському бюджеті. Додаткова економічна активність пов'язана з будівництвом урядових будівель, пам'ятників, музеїв, посольств, театрів та інших споруд. Такі споруди, в свою чергу, залучають людей ззовні, які прибувають у справах чи то в якості туристів. Приватні підприємства прагнуть опинитися ближче до урядових органів і отримати до них доступ; так виникають нові робочі місця, нове будівництво і нові податкові надходження. Деякі компанії розпочинають свою діяльність в столиці, щоб надавати урядовим органам правові, фінансові, комунікаційні та адміністративні послуги. У столиці концентруються лобісти від корпорацій, профспілок, некомерційних організацій та інших зацікавлених груп. Система комунікацій і транспортна інфраструктура, створені для забезпечення діяльності уряду, також залучають користувачів з приватного сектору. Сукупним результатом усього перерахованого стає те, що найбільш успішні столиці діють як потужні полюси зростання [15, с. 69-70].

Бюджет міста-столиці формується на визначений владою період. Це дозволяє створити міцну фінансову основу для реалізації цілей і завдань, визначених урядом. В основу формування бюджету міста-столиці покладені такі основні принципи (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 - Основні принципи формування бюджетів міст-столиць

Джерело: складено автором на основі [16; 17]

Система видатків бюджету міста-столиці складається з:

1) Обов'язкових витрат (забезпечення виплат громадянам, власних витрат столиці, пов'язаних з вирішенням завдань місцевого значення і обслуговуванням державного боргу).

Класифікація витрат складається з:

- утримання органів місцевого самоврядування;

- проведення місцевих виборів і референдумів;

- реалізації місцевого замовлення;

- виконання нормативних актів;

- фінансової підтримки галузей місцевого господарства;

- обслуговування боргових зобов'язань міста;

- спеціальних цільових програм місцевого значення;

- інвестицій в місцеву інфраструктуру.

Дані категорії витрат повинні бути покриті власними джерелами доходів (податкові і неподаткові надходження), а також міжбюджетними трансфертами, в разі наявності дефіциту бюджетного забезпечення власними засобами.

2) Дискреційні витрати - це витрати, пов'язані між собою з реалізацією окремих державних повноважень, переданих органам влади столиці, вони полягають в наступному:

- забезпеченні державних гарантій прав населення на отримання загальнодоступної і безкоштовної дошкільної, а також додаткової освіти в загальноосвітніх установах в рамках здійснення основних загальноосвітніх програм, в частині фінансування витрат на оплату праці співробітників міських установ;

- соціальної підтримки і соціального обслуговування населення в літньому віці і інвалідів, громадян, які перебувають у важкій життєвій ситуації, а також дітей-сиріт, бездоглядних, ветеранів, малозабезпечених;

- виплати громадянам адресних субсидій на оплату житла та комунальних послуг;

- субвенції на виконання державних повноважень по державної реєстрації актів цивільного стану;

- будівництві та утриманні автомобільних доріг загального користування міського значення;

- попередження ситуацій, які можуть призводити до порушень функціонування систем життєзабезпечення населення, та ліквідації їх наслідків;

- організації та здійсненні міських програм і проектів у сфері охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки;

- субвенції на покриття додаткових витрат (збитків тепло- і електропостачання);

- здійснення поселеннями повноважень з первинного військового обліку;

- організації бібліотечного обслуговування населення бібліотеками та ін.

В сучасних умовах безумовним пріоритетом в системі видатків міст-столиць є соціальна сфера. Більше половини витрат, закладених в бюджетах, доводиться на забезпечення зобов'язань по таких важливих напрямках, як охорона здоров'я, освіта, заходи соціальної підтримки, культура, спорт, а також на розширення складу наданих жителям соціальних пільг.

З року в рік зростає частка надходжень не сировинного сектору, які сьогодні майже повністю забезпечують дохідну частину бюджетів міст-столиць. Високі показники його виконання гарантують стабільне і вчасне фінансування всіх міських програм.

Інформація про плановані доходи бюджету в розрізі галузей і податкових надходжень, про закладені витрати за державними програмами міста повинна бути відкритою та доступною.

В цілому, наведена структура видатків бюджетів міст-столиць дає тільки загальне теоретичне уявлення про те, як формують бюджет такого міста і на які цілі виділяють кошти з нього. Для того, щоб розуміти реальний стан справ, аналізувати основні витрати міста-столиці і показувати їх структуру, кількісні показники, потрібно звернутися до дослідження показників реального бюджету міста-столиці.



1.2 Інформаційне забезпечення та організація системи видатків бюджету міста-столиці

Можливість виконання бюджетом своїх основних функцій, акумулювання до нього грошових коштів із різних джерел публічних доходів, а також подальше витрачання отриманих коштів на визначені суспільно важливі завдання та програми стає можливим завдяки внутрішній узгодженості елементів, з яких він складений, а так само і завдяки його зовнішній формі, взаємозв'язку бюджетів різних рівнів між собою. У цьому сенсі, передусім, мова йде про об'єднання всіх бюджетів, що утворює бюджетну систему країни [18, с. 25].

У класичному варіанті процес виконання бюджету за видатками включає в себе чотири етапи:

1) прийняття та облік бюджетних зобов'язань;

2) підтвердження грошових зобов'язань;

3) санкціонування оплати грошових зобов'язань;

4) підтвердження виконання грошових зобов'язань.

Витрати бюджету - це грошові кошти,що виплачуються з бюджету та направляються на фінансове забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Через бюджетні витрати фінансуються одержувачі бюджету - організації виробничої та невиробничої сфер, які є одержувачами або розпорядниками бюджетних коштів. Таким чином, витрати бюджету носять транзитний характер. У бюджеті тільки визначаються розміри бюджетних витрат за статтями витрат, а безпосередні витрати здійснюють відповідні одержувачі.

Крім того, за рахунок видатків бюджету відбувається перерозподіл бюджетних коштів за рівнями бюджетної системи через дотації, субвенції, субсидії і бюджетні позички. Витрати бюджету носять в основному безповоротний характер. На поворотній основі можуть надаватися тільки бюджетні кредити та бюджетні позички. Структура бюджетних витрат щорічно встановлюється безпосередньо в бюджетному плані і залежить, як і бюджетні доходи, від економічної ситуації і суспільних пріоритетів.

Одержувач бюджетних коштів приймає бюджетні зобов'язання в межах, доведених до нього лімітів бюджетних зобов'язань.

Одержувач бюджетних коштів приймає бюджетні зобов'язання шляхом укладання державних контрактів, інших договорів з фізичними та юридичними особами, індивідуальними підприємцями або відповідно до закону, іншим правовим актом або угодами.

Одержувач бюджетних коштів підтверджує обов'язок оплатити за рахунок коштів бюджету грошові зобов'язання відповідно до платіжними та іншими документами, необхідними для санкціонування їх оплати, а у випадках, пов'язаних з виконанням оперативно-розшукових заходів і здійсненням заходів безпеки щодо потерпілих, свідків та інших учасників кримінального судочинства, відповідно до платіжних документів.

Санкціонування оплати грошових зобов'язань здійснюється у формі здійснення дозвільного напису (акцепту) після перевірки наявності документів, передбачених порядком санкціонування оплати грошових зобов'язань, встановленим фінансовим органом (органом управління державним позабюджетним фондом) відповідно до положень Бюджетного кодексу.

Для санкціонування оплати грошових зобов'язань за державними контрактами додатково здійснюється перевірка на відповідність відомостей про державний контракт в реєстрі контрактів, передбаченому законодавством країни про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і місцевих потреб, і відомостей про прийняте на облік бюджетне зобов'язання за державним контрактом.

Оплата грошових зобов'язань (за винятком грошових зобов'язань за публічними нормативними зобов'язаннями) здійснюється в межах доведених до одержувача бюджетних коштів лімітів бюджетних зобов'язань.

Оплата грошових зобов'язань за публічними нормативними зобов'язаннями може здійснюватися в межах доведених до одержувача бюджетних коштів бюджетних асигнувань.

Підтвердження виконання грошових зобов'язань здійснюється на підставі платіжних документів, що підтверджують списання грошових коштів з єдиного рахунку бюджету на користь фізичних чи юридичних осіб, бюджетів бюджетної системи країни, суб'єктів міжнародного права, а також перевірки інших документів.

При організації виконання бюджету за видатками можуть передбачатися затвердження і доведення до головних розпорядників та одержувачів бюджетних коштів граничні обсяги оплати грошових зобов'язань у відповідному періоді поточного фінансового року (граничні обсяги фінансування).

Граничні обсяги фінансування встановлюються в цілому щодо головного розпорядника і одержувача бюджетних коштів помісячно або поквартально наростаючим підсумком з початку поточного фінансового року або на відповідний квартал на основі заявок на фінансування головних розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Важливість єдності правовідносин при здійсненні бюджетних видатків полягає в тому, що при штучному відриві надання права на бюджетні кошти від їх подальшого витрачання відбувається ускладнення процесу контролю за цільовим та ефективним витрачанням грошових коштів бюджетів, що є наразі дуже актуальною теоретичною і практичною проблемою у сфері бюджетних відносин. У разі відокремлення правовідносин з отримання прав на бюджетні кошти і правовідносин з їх витрачання можуть створюватися підстави для ухилення від відповідальності тих одержувачів бюджетних асигнувань, що допустили їх нецільове використання, оскільки підстава надання коштів та мета їх витрачання належать до різних правовідносин [18, c. 39].

Видатки бюджету міста-столиці найбільш яскраво відображають наслідки економічних і соціальних процесів в країні. Головні боку діяльності місцевих органів влади - розробка і здійснення планів економічного і соціального розвитку на підвідомчій їм території. Збільшення числа поселень, здійснення заходів щодо розвитку житлово-комунального господарства та поліпшення благоустрою населених пунктів тягнуть розширення видатків місцевих бюджетів. Зростання витрат пов'язано з новим будівництвом і підвищенням рівня витрат на утримання об'єктів житлово-комунального і культурно-побутового призначення.

Всі операції з виконання видатків міста-столиці, включаючи внутрішні операції по переміщенню коштів або внесення виправлень, відображені на особових рахунках, служать підставою для їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку виконання видатків бюджету міста-столиці і в кошторисах доходів і видатків бюджетних установ, а також для складання звітності в порядку, визначеному відповідальним органом влади.

Фінансові органи виконують бюджет міста-столиці і здійснюють платежі від імені і за дорученням клієнта з рахунку фінансового органу по виконанню бюджету міста-столиці для оплати обов'язкових платежів і видачі заробітної плати, а також платежі на рахунки постачальників продукції, виконавців робіт або послуг (підрядників) в установленому порядку відповідно до укладених договорів.

Одержувачі здійснюють касові видатки за рахунок коштів бюджету міста-столиці в межах затверджених лімітів бюджетних зобов'язань та кошторису доходів і видатків за бюджетними засобами.

Для фінансування витрат з виплати заробітної плати, стипендій, допомог та інших виплат готівкою фінансовим органом відкриваються бюджетні рахунки в уповноваженому банку, що здійснює видачу готівкових грошових коштів. На зазначені рахунки в порядку підкріплення їх залишків здійснюється перерахування коштів з рахунку по виконанню бюджету міста-столиці.

Виконання бюджету міста-столиці за видатками здійснюється відповідно до затвердженого керівним органом міста-столиці зведеного бюджету на черговий фінансовий рік, яка складається на підставі зведених бюджетів головних розпорядників.

Бюджетні асигнування, затверджені в зведеному бюджеті міста-столиці на черговий фінансовий рік, є одночасно лімітами бюджетних зобов'язань.

У разі рівного розподілу бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних зобов'язань показники системи видатків бюджету доводяться фінансовим органом до головних розпорядників єдиним документом - повідомленням про бюджетні асигнування (ліміти бюджетних зобов'язань).

Фінансові органи доводять ліміти бюджетних зобов'язань до головних розпорядників. Ліміти бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів затверджують головні розпорядники.

Головні розпорядники відповідно до порядку, встановленого бюджетним законодавством країни, доводять до підвідомчих розпорядників та одержувачів затверджені їм ліміти бюджетних зобов'язань на черговий фінансовий рік. Одночасно головні розпорядники надають у фінансовий орган, що здійснює обслуговування особових рахунків одержувачів, зведене повідомлення про ліміти бюджетних зобов'язань в розрізі розпорядників і одержувачів.

Залежно від прогнозованих надходжень доходів бюджету міста-столиці і джерел фінансування його дефіциту ліміти бюджетних зобов'язань можуть бути доведені на період, менший календарного року, в зв'язку з чим їх обсяг може відрізнятися, але не може перевищувати обсяг бюджетних асигнувань, передбачених законом міста-столиці про бюджет міста-столиці на відповідний період.

Показники повідомлень про бюджетні асигнування (ліміти бюджетних зобов'язань) служать підставою для складання одержувачами кошторисів доходів і видатків за бюджетними коштами. Складений кошторис повинен бути затверджений головним розпорядником або в порядку, визначеному головним розпорядником.

Показники повідомлення про ліміти бюджетних зобов'язань надають отримувачам право прийняття грошових зобов'язань шляхом укладення в установленому порядку з постачальниками (виконавцями) договорів та контрактів, оплачуваних за рахунок коштів бюджету міста-столиці.

Затверджений кошторис доходів і витрат за бюджетними коштами одержувач зобов'язаний подати в фінансовий орган, який обслуговує особовий рахунок, для поточного контролю за витрачанням коштів бюджету міста-столиці.

Обсяг прийнятих грошових зобов'язань, що підлягають оплаті за рахунок коштів бюджету міста-столиці в поточному фінансовому періоді, не може перевищувати ліміти бюджетних зобов'язань на поточний період за відповідними показниками бюджетної класифікації.

1.3 Критична оцінка наукових публікацій з проблематики системи видатків бюджету міста-столиці

Виконання бюджетів в Україні в останні роки відбувається непросто через занепад економіки, політичної кризи, фінансово-економічної рецесії. Доходи бюджетів зростають незначно при значному зростанні витрат. Зростає зовнішній і внутрішній борг, збільшуються міжбюджетні трансферти. Місцеві бюджети повністю залежать від міжбюджетних трансфертів, що знижує стійкість бюджетів органів місцевого самоврядування.

Питаннями бюджетного планування займалися відомі українські вчені, серед яких: Богогліб Т. М [19], Чугунов І. Я. [20], Шаповал С. Л. [21] і ін. Зубенко В. В., Крупник А. С дослідили основні аспекти нормативно-правових актів, методичних роз'яснень та практичних напрацювань з процесу підготовки бюджету та прийняття управлінських рішень з його реалізації [22].

Таукешева Т. Д. дослідила теоретичні й практичні основи фінансового планування діяльності бюджетних установ у розрізі бюджетної класифікації. В роботі розкрито сутність, принципи та методи бюджетного планування, висвітлено стадії бюджетного процесу й складники бюджету, розглянуто базові показники діяльності бюджетних установ і структуру їхніх витрат [23].

Берданова О., Вакуленко В розглядають теоретичні й практичні питання стратегічного планування, актуальність його запровадження на сучасному етапі розвитку України, сутність та переваги цього процесу, описують нову систему планування розвитку територій, вивчають особливості здійснення стратегічного планування на регіональному та місцевому рівнях, висвітлюють кращі практики розробки та реалізації стратегічних планів розвитку територіальних громад [24].

У той же час до цих пір залишається невирішеним питання щодо методик формування бюджету на основі принципу найбільш ефективного використання бюджетних ресурсів з метою отримання конкретних результатів. Актуальним є необхідність дослідити основні характеристики програмно-цільового методу складання бюджету та обґрунтувати особливості його впровадження в Україні на рівні регіонів.

З'ясуванню окремих аспектів внутрішньої структури бюджетного процесу, розгляду особливостей стадії виконання бюджетів та фінансового контролю за здійсненням бюджетних видатків присвячували свої наукові дослідження вітчизняні дослідники: Брезвін А. І. [25], Гетманець О. П. [26], Юшко С. В. [27] та ін.

Однак, незважаючи на важливість стадії виконання бюджетів за видатками для функціонування бюджетних відносин, її комплексного наукового дослідження у вітчизняній науці фінансового права не проводилось, висвітлювались лише окремі аспекти бюджетного процесу, його стадій та фінансового контролю у бюджетній сфері.

Місцеві бюджети, виступаючи основним бюджетним фондом місцевих органів влади, призначені для перерозподілу фінансових ресурсів між окремими групами населення, галузями економіки на рівні адміністративно-територіальних одиниць. За допомогою цих бюджетів місцевих органів влади здійснюють акумулювання фінансових ресурсів для вирішення комплексних соціально-економічних завдань на місцевому рівні.

Значний внесок у розвиток теорії місцевих фінансів, бюджетів вніс академік Г. Поляк, який визначає місцевий бюджет як сукупність економічних відносин, що сприяють територіальному перерозподілу національного доходу країни, що забезпечують створення фінансової бази місцевих органів влади [28, с. 34]. Автор розкриває сутність і роль місцевих бюджетів тільки з позиції формування та розподілу фінансових ресурсів. При цьому в сучасних умовах бюджети місцевих органів влади виступають складною економічною категорією, яка спрямована на розвиток і регулювання фінансового потенціалу територій країни.

Усков І. В. узагальнює теоретичні погляди на розуміння сутності місцевого бюджету, формування власного наукового підходу щодо визначення сутності, ознак, цілей і завдань функціонування місцевого бюджету [29].

Незважаючи на значні наукові роботи в області місцевих фінансів, бюджетів, прийняття відповідних документів у галузі бюджету і оподаткування, потрібні подальші дослідження, спрямовані на визначення сутності місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки України. Проведені дослідження будуть спрямовані на визначення сутності, цілей і завдань місцевого бюджету в умовах здійснення бюджетної децентралізації, створення фінансово самостійних місцевих органів влади.

Серед вітчизняних науковців, що приділяють увагу визначенню поняття та сутності правового регулювання видатків місцевих бюджетів, можна виділити: П. Бечко, А. Брязкало, О. Василик, Л. Вдовенко, О. Гетьманець, Л. Кас'яненко, А. Монаєнко, К. Павлюк, О. Ролінський, Л. Савченко, Н. Сушко, Н. Фаюра, В. Чернадчук, Н. Якимчук та ін.

Польшинська К.А в роботі [30] розкриває основні поняття та сутність правового регулювання видатків місцевих бюджетів. В дослідженні наводяться приклади нового бачення основних понять. Важливість соціально-економічних відносин на місцевому рівні з урахуванням особливостей регіонів країни. Враховуються також рівні місцевих бюджетів з їх особливостями. Наводяться приклади міжнародного досвіду правового регулювання видатків місцевих бюджетів.

Васильєва Н. В., Гринчук Н. М., Дерун Т. М., Куйбіда В. С., Ткачук А. Ф. розглядають теоретичні та прикладні питання бюджетної децентралізації в Україні, сучасного розуміння фінансового забезпечення об'єднаних територіальних громад. Обґрунтовують доцільність змін, які сьогодні впроваджуються в об'єднаних територіальних громадах та передбачають реалізацію принципів субсидіарності, повсюдності місцевого самоврядування, фінансової самодостатності територіальних громад та широке застосування механізмів демократії [31].

Луніна І. А. обґрунтовує цілі бюджетної децентралізації та її ключові завдання, спрямовані на створення умов для відповідального виконання функцій публічної влади. В дослідженні доведено недоліки формування місцевих бюджетів України, що сформували стереотипи пасивної поведінки органів місцевого самоврядування. Представлені пропозиції щодо перерозподілу повноважень центральних і місцевих органів влади, розширення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування [32].

Розробкою методики оптимізації структури бюджетних витрат на основі їх питомої пріоритетності займається Бєлкін В. О. Змістом проведеної роботи є розгляд прикладів оптимізації структури витрат бюджету на основі соціологічних оцінок громадян ступеня задоволеності наданими бюджетними послугами з використанням правила максимізації корисності. В результаті дослідження розроблено теоретичну модель оптимізації структури витрат бюджету на основі правила максимізації корисності. До областей застосування результатів дослідження відносяться розробки проектів бюджетів різного рівня [33].

Дослідження Разумовської Е. А., Духхані А. Б. присвячене виявленню шляхів підвищення ефективності діяльності органів державної влади міста Києва за допомогою структурування процедур планування витрат на утримання органів управління. Проаналізовано відхилення, що призводять до диспропорцій у витратах різних органів державної влади. На основі проведеного дослідження автором пропонується покрокова основа для формування методики розрахунку нормативів витрат на придбання продукції, робіт, наводиться приблизна схема щорічного розрахунку нормативу. Головна перевага наведеної моделі - можливість проводити розрахунки необхідних витрат без використання індексного методу планування [34].

При наявності значних досягнень, актуальність розглянутих проблем не знижується, потреба в науковому, методологічному обґрунтуванні питань організації фінансів міста-столиці, побудови його ефективної моделі в умовах бюджетних обмежень залишається високою. Отже, існує об'єктивна необхідність у ґрунтовному науковому дослідженні виконання бюджетів міста-столиці Києва за видатками.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА СИСТЕМИ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА КИЄВА ЯК СТОЛИЦІ УКРАЇНИ

2.1 Оцінка планування видатків бюджету міста-столиці як столиці України

Розгляд та вирішення проблем планування державного і місцевих бюджетів сьогодні стає першочерговою потребою не тільки відповідальних за це державних і місцевих органів влади і управління, а й суспільства в цілому. При плануванні бюджетів зберігаються консервативні підходи: розподіл додаткових доходів, розширення витрат, неефективність програмно-цільового бюджетування, що в кінцевому підсумку призводить до дефіциту бюджетних коштів.

За критеріями повноти надання послуг видатки України поділяються на три групи зі специфічним здійсненням фінансування, що показано на рис. 1.1.

Видатки, що репрезентують виконання місцевими органами влади законодавчо переданих повноважень, здійснюються за рахунок фінансових ресурсів, які формуються на основі закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів, а також трансфертів із Державного бюджету України.

Формування місцевих бюджетів на основі впровадження комплексу сучасних фінансових методів і підходів, орієнтованих на створення ефективного механізму планування бюджету громади є дієвим інструментом підвищення якості управління ресурсами місцевого самоврядування [32].

Важливим, в умовах децентралізації влади, реформи місцевого самоврядування є створення ефективного механізму формування бюджету громади в системі міжбюджетних відносин, з урахуванням особливостей соціально-економічного стану та умов розвитку адміністративно-територіальних одиниць [31].

Рисунок 2.1 - Розмежування видатків між місцевими бюджетами за критеріями повноти надання гарантованих послуг і джерелами фінансування [31, с. 13]

Бюджет міста Києва - план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються Київською міською радою та її виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією (КМДА)) протягом бюджетного періоду [35].

Бюджетний період для бюджету міста Києва як і для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року [35].

Бюджетний процес - визначений бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства [35].

Бюджетна і податкова політика визначає основні підходи до планування доходів і витрат, джерел фінансування дефіциту бюджету міста Києва, а також фінансові відносини з бюджетами внутрішніх міських місцевих спільнот.

Бюджетна політика - сукупність заходів, що реалізуються органами державної влади та спрямовані на підвищення ефективності управління суспільними фінансами.

Основні напрями бюджетної політики міста Києва:

1) Забезпечення прозорості і відкритості бюджетного процесу

- оперативна публікація інформації про бюджетний процес;

- надання інформації про бюджет міста в доступній і зрозумілій формі;

- зворотній зв'язок з жителями міста-столиці;

- підвищення рівня бюджетної і фінансової грамотності населення.

2) Забезпечення стабільності бюджетної системи

- збалансованість бюджетної системи;

- формування оптимальної структури бюджету з необхідною часткою інвестицій і витрат на розвиток міста-столиці;

- забезпечення реалізації всіх діючих і прийнятих зобов'язань;

- підвищення ефективності бюджетних витрат;

- відмова від неефективних заходів;

- зниження боргового навантаження;

- мінімізація державних запозичень.

3) Вдосконалення міжбюджетних відносин з внутрішніми міськими об'єднаннями

- забезпечення сталого соціально-економічного розвитку внутрішніх місцевих утворень;

- забезпечення збалансованості місцевих бюджетів;

- підвищення фінансової самостійності внутрішніх місцевих утворень.

4) Виконання соціальних обов'язків при високій частці інвестиційних витрат:

- виконання в повному обсязі прийнятих соціальних зобов'язань;

- надання громадянам соціальних виплат, пільг та гарантій;

- підвищення адресності надання соціальної підтримки.

5) Збереження позитивної динаміки надходжень доходів і підвищення дохідного потенціалу бюджету міста Києва

- стимулювання інвестиційної та підприємницької активності, нарощування економічного потенціалу міста;

- удосконалення податкової системи міста;

- підвищення ефективності використання міського майна;

- підвищення ефективності та якості управління державними фінансами, в тому числі за рахунок зниження заборгованості фізичних та юридичних осіб перед бюджетом міста.

Податкова політика - сукупність заходів, що реалізуються органами державної влади та спрямовані на підвищення ефективності податкової системи.

Основні напрямки податкової політики міста Києва:

1) Покращення інвестиційного клімату міста Києва:

- забезпечення стабільності податкових умов і стимулювання провідних і перспективних галузей економіки міста;

- надання податкових преференцій організаціям, що здійснюють інвестиції в пріоритетні для міста галузі та види діяльності;

- моніторинг динаміки податкового навантаження на зазначені організації, реалізація заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату в місті.

2) Підтримка малого та середнього бізнесу:

- забезпечення умов для стабільного розвитку малого бізнесу;

- забезпечення умов для стабільного розвитку середнього бізнесу.

3) Удосконалення механізму оподаткування торговим збором

- удосконалення процесу адміністрування торгового збору;

- продовження проведення роз'яснювальної роботи з підприємницьким співтовариством з питань сплати торгового збору.

4) Посилення ролі майнових податків в дохідній частині бюджету Києва

- удосконалення системи майнового оподаткування юридичних і фізичних осіб на основі кадастрової вартості об'єктів нерухомості

- вирівнювання рівня податкового навантаження для об'єктів нерухомості одного виду.

5) Удосконалення системи податкових пільг:

- щорічна оцінка ефективності діючих податкових пільг з метою поліпшення системи стимулювання інвестиційної та підприємницької активності і заходів соціальної підтримки в місті;

- налаштування системи податкових пільг, збереження податкового потенціалу Києва.

Керуючись Бюджетним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 листопада 2019 року N 1956 «Про схвалення проєктів рішень Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», «Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року N 1042/4049» та прогнозу бюджету міста Києва на 2020-2022 роки», Київська міська рада вирішила:

1) Визначити на 2020 рік [36]:

- доходи бюджету міста Києва у сумі 58762 млн. грн., у тому числі, доходи загального фонду бюджету міста Києва - 53603 млн. грн. та доходи спеціального фонду бюджету міста Києва - 5159 млн. грн.;

- видатки бюджету міста Києва у сумі 58827 млн. грн., у тому числі, видатки загального фонду бюджету міста Києва - 38326 млн. грн. та видатки спеціального фонду бюджету міста Києва - 20500 млн. грн.

- повернення кредитів до бюджету міста Києва у сумі 68,4 млн. грн., у тому числі повернення кредитів до загального фонду бюджету міста Києва - 67,4 млн. грн., повернення кредитів до спеціального фонду бюджету міста Києва - 1 млн. грн.;

- надання кредитів з бюджету міста Києва у сумі 3,5 млн. грн., у тому числі надання кредитів із загального фонду бюджету міста Києва - 2,5 млн. грн. та надання кредитів із спеціального фонду бюджету міста Києва - 1 млн. грн.;

- профіцит за загальним фондом бюджету міста Києва у сумі 15341 млн. грн.;

- дефіцит за спеціальним фондом бюджету міста Києва у сумі 15341 млн. грн. гривень;

- оборотний залишок бюджетних коштів бюджету міста Києва у розмірі 20 млн. грн., що становить 0,05 відсотка видатків загального фонду бюджету міста Києва, визначених цим пунктом;

- резервний фонд бюджету міста Києва у розмірі 271 млн. грн., що становить 0,7 відсотка видатків загального фонду бюджету міста Києва, визначених цим пунктом.

Володимир Репік [37], директор Департаменту фінансів, стверджує, що бюджет 2020 року буде взятий за базу для середньострокового планування. Так, доходи на 2020 рік передбачаються в розмірі майже 64 млрд., 63 млрд. 741 млн. - на таку суму передбачаються видатки. Врахувавши сучасні тенденції, очікуємо, що щороку в наявних умовах бюджет буде рости в коридорі 5-7%, тобто давати щорічний приріст, і є потенціал збільшити його у 2022 році до 72 млрд. грн.

Видаткова частина бюджету міста Києва включає фінансування витрат, пов'язаних з вирішенням питань місцевого значення, з управлінням і розвитком економіки і соціальної сфери міста. Планування витрат на наступний фінансовий рік і плановий період - це дуже відповідальна робота, яка проводиться Департаментом фінансів спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів.



2.2 Аналіз здійснення видатків бюджету міста Києва та їх значення

Витрати місцевого бюджету - це кошти, що направляються на фінансування завдань і основних функцій місцевого самоврядування, це невід'ємна частина бюджетного процесу. Отримані грошові кошти необхідні місту для забезпечення життєдіяльності всіх сфер. В процесі розподілу бюджетних коштів необхідно приймати складні рішення про збалансоване фінансування всіх галузей життя міста. Головні сторони діяльності місцевих органів влади - це розробка і здійснення планів економічного і соціального розвитку на підвідомчій їм території.

Бюджетні кошти можуть бути спрямовані на фінансування наступних напрямків:

- загальнодержавні питання: витрати на функціонування вищої посадової особи місцевого утворення, фонд оплати праці місцевих органів управління, закупівля товарів, робіт і послуг для міських потреб, сплата податків та зборів, надання субсидій бюджетним, автономним установам і іншим некомерційним організаціям, і т. д.;

- національна оборона: витрати на утримання та забезпечення діяльності Збройних Сил України на території об'єднання місцевого самоврядування, мобілізаційну і військову підготовку, мобілізаційну підготовку економіки;

- національна безпека і правоохоронна діяльність: витрати на забезпечення діяльності органів прокуратури, слідства, юстиції, внутрішніх справ, безпеки, системи виконання покарань, а також витрати на захист населення і території від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, цивільну оборону, міграційну політику, прикладні наукові дослідження в галузі національної безпеки та правоохоронної діяльності;

- національна економіка: витрати, пов'язані з керівництвом, управлінням, наданням послуг, а також наданням підтримки в цілях розвитку національної економіки на території муніципального освіти (забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, які здійснюють керівництво та управління у сфері промисловості та енергетики, технічного регулювання та забезпечення єдності вимірювань, у сфері природокористування, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки, екологічного, технологічного і атомного нагляду, органів зайнятості населення, забезпечення діяльності установ, які здійснюють управління у сфері дорожнього господарства міста);

- освіту: витрати на цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави;

- культура і кінематографія: витрати на надання послуг в цій сфері, забезпечення діяльності установ культури, управління об'єктами, призначеними для культурних цілей, організацію, проведення або підтримк культурних заходів, надання грантів, субсидій для підтримки окремих артистів, письменників, художників, композиторів або організацій, що займаються культурною діяльністю;

- соціальна політика: витрати на пенсійне забезпечення, соціальне обслуговування і соціальне забезпечення населення, охорону сім'ї та дитинства;

- житлово-комунальне господарство: витрати на управління послугами в галузі житлового господарства, будівництво та реконструкцію житлового фонду, надання субсидій житловим організаціям для поліпшення стану і утримання житлового фонду;

- фізична культура і спорт: витрати на забезпечення діяльності установ в області фізичної культури і спорту, проведення фізкультурних заходів, а також підтримку розвитку фізичної культури в муніципальних утвореннях;

- обслуговування боргу: витрати, пов'язані з виплатою процентних платежів по міським борговим зобов'язанням у валюті України виплатою дисконту при погашенні (викуп) міських боргових зобов'язань у валюті України, а також інші платежі з обслуговування міських боргових зобов'язань у валюті України, за винятком витрат, пов'язаних з виплатою винагороди (комісії) агентам за надання агентських послуг у сфері розміщення, обслуговування, викупу, обміну і погашення міських боргових зобов'язань.

Аналіз здійснення видатків бюджету міста Києва виконано за період 2015-2019 рр. Інформаційними джерелами для виконання аналізу стали:

- Київ. Річний звіт 2016 [38];

- Київ. Річний звіт 2017 [39];

- Київ. Річний звіт 2018 [40];

- Київ. Річний звіт 2019 [41].

На рис. 2.2 представлена діаграма структури видатків бюджету міста Києва за напрямами у % за 2015 рік.

Рисунок 2.2 - Структура видатків бюджету міста Києва за напрямами, 2015 рік, %

Джерело: побудовано автором на основі [38]

У 2015 році видатки бюджету міста Києва здійснювалися через 32 головні розпорядники:

- 10 районних в місті Києві державних адміністрацій;

- 20 департаментів та управлінь виконавчого органу КМР (КМДА);

- Київська міська рада;

- Апарат виконавчого органу КМР (КМДА).

Охорона здоров'я, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення є основними пріоритетними галузями, які фінансуються з бюджету міста Києва. видатки бюджет управлінський

На рис. 2.3 представлена діаграма галузевої структури видатків бюджету міста Києва у % за 2016 рік.

Рисунок 2.3 - Галузева структура видатків бюджету міста Києва, 2016 рік, %

Джерело: побудовано автором на основі [38]

У2016 році найбільше зросли видатки на:

- будівництво на 2099 млн. грн..,через будівництво інфраструктурних об'єктів та придбання житла;

- освіту на 1739 млн. грн..,оновлення і інфраструктури та індексацію зарплат;

- інші послуги,пов'язані з економічною діяльністю-на 540 млн. грн., через погашення заборгованості Київської міської ради перед державою.

Зменшення видатків на охорону здоров'я у 2016 році пов'язано із специфікою обліку не грошової переоцінки вартості землі та основних засобів лікарень,яка знизилась на 2.7 млрд. грн. у звітному році.

На рис. 2.4 представлена діаграма галузевої структури видатків бюджету міста Києва у % за 2017 рік.

Рисунок 2.4 - Галузева структура видатків бюджету міста Києва, 2017 рік, %

Джерело: побудовано автором на основі [39]

У 2017 році найбільше зросли видатки на:

- транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику - на 4723 млн. грн., через збільшення видатків на утримання і розвиток інфраструктури доріг (+2 млрд. грн.);

- освіту - на 3486 млн. грн.., в основному за рахунок збільшення видатків на загальну середню освіту (+1.6 млрд. грн.) у зв'язку зі збільшенням кількості школярів (+8.6 тис. осіб), а також підвищенням фонду заробітної плати на 2.6 млрд. грн.

- зменшення видатків на обслуговування боргу на 94.6% (-266 млн. грн.) відбулося через відсутність витрат на обслуговування внутрішніх боргових зобов'язань, що були викуплені у 2016 році.

На рис. 2.5 представлена діаграма структури видатків бюджету міста Києва за напрямами у % за 2018 рік.

Рисунок 2.5 - Структура видатків бюджету міста Києва за напрямами, 2018 рік, %

Джерело: побудовано автором на основі [40]

У 2018 році найбільше зросли видатки на:

- транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику - на 4347 млн. грн., через збільшення видатків на утримання і розвиток інфраструктури доріг;

- освіту - на 2866 млн. грн.;

- на соціальний захист та соціальне забезпечення - 1126 млн. грн.;

- зменшення видатків на будівництво - на 2063 млн. грн.

На рис. 2.6 представлена діаграма галузевої структури видатків бюджету міста Києва у % за 2019 рік.



Рисунок 2.6 - Галузева структура видатків бюджету міста Києва, 2019 рік, %

Джерело: побудовано автором на основі [41]

У 2019 році найбільше зросли видатки на:

- освіту - на 3875 млн. грн.;

- охорона здоров'я - на 2356 млн. грн.;

- будівництво - 1702 млн. грн.

Структура фактично здійснених витрат бюджету міста Києва за 2015-2019 рр. представлена в табл.2.1.

Таблиця 2.1 - Динаміка видатків бюджету міста Києва за 2015-2019 роки за напрямами, (млн. грн.)

...