Аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стр. из

Стр. из

1

Міністерство освіти і науки України

Сумський Державний Університет

Шосткинський інститут

Кафедра економіки та управління

Курсова робота

З дисципліни «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання»

На тему:

«Аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності»

Виконала студентка Фтз-81ш групи

Борисенко Дарина Павлівна

Перевірив кандидат економічних наук

Пригара І.О.

Варіант 7

м. Шостка 2020

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Причини впровадження та сутність обліку в системі IAS/IFRS. Міжнародні організації, що займаються уніфікацією обліку. Основні положення системи обліку IAS/IFRS

2.Загальні положення обліку зовнішньоекономічних операцій. Сутність та характеристика митних платежів. Облік балансової вартості іноземної валюти

3. Облік операцій з придбання іноземної валюти. Облік операцій з продажу іноземної валюти

Облік реекспортних операцій. Облік імпортних операцій

4. Суть, предмет, об'єкт, методи, завдання та етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства

РОЗДІЛ 2. АУДИТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5. Загальні положення аудиту зовнішньоекономічної діяльності

6. Етапи здійснення аудиту зовнішньоекономічної діяльності

7. Планування аудиту зовнішньоекономічної діяльності

ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА

уніфікація облік валюта митний платіж

ВСТУП

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства є складовою комплексного економічного аналізу діяльності підприємства, необхідною передумовою здійснення кваліфікованого менеджменту в умовах ринку та інтеграції підприємства до світогосподарської системи.

Сфера ЗЕД досліджується за такими напрямами тематичного аналізу, як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, міжнародних розрахунків тощо.

Аналіз ЗЕД підприємства являє собою комплексне системне вивчення проведення міжнародних комерційних операцій, функціонування відповідних структурних підрозділів підприємства з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів, виявлення причин відхилення та шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Комплексність означає всебічне вивчення діяльності господарюючого суб'єкта на зовнішньому ринку. Це досягається шляхом використання різних джерел інформації та системи показників, сукупності різних способів та прийомів економічного аналізу.

Підприємства України згідно з чинним законодавством можуть здійснювати такі види зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД):

-- експорт та імпорт капіталів, товарів, робочої сили;

-- надання та отримання різних видів послуг;

-- товарообмінні (бартерні) операції та іншу діяльність, побудовану на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами підприємницької діяльності;

-- орендні, у тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

-- операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на МВРУ.

Крім того, з огляду на те, що зовнішньоекономічна діяльність, як і будь-яка інша, побудована на взаємовідносинах між суб'єктами, аудитору доцільно звернути увагу і на службові відрядження працівників підприємства за кордон.

Порядок проведення аудиторської перевірки ЗЕД підприємства та її завдання обумовлені особливим законодавчим регулюванням, як умов здійснення цього виду фінансово-господарської діяльності, так і визначення порядку оподаткування окремих об'єктів.

Основним завданням аудиту ЗЕД є виявлення на основі наданих підприємством фінансових і податкових звітів даних аналітичного та синтетичного обліку, первинних документів, відповідності її чинним законам України та нормативам про ЗЕД, обгрунтованості проведення таких операцій, правильності визначення фінансових результатів.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Причини впровадження та сутність обліку в системі IAS/IFRS. Міжнародні організації, що займаються уніфікацією обліку. Основні положення системи обліку IAS/IFRS

Сьогодні, більше ніж коли-небудь, суб'єктам ринку потрібна повна та зрозуміла інформація про підприємства. Так, інвестори потребують правдиву та порівняльну інформацію (як фінансову, так і нефінансову) про діяльність підприємств у різних країнах, на основі якої будуть приймати рішення про здійснення інвестицій. Іншим підприємствам потрібна така інформація для прийняття рішень про співпрацю з тим чи іншим контрагентом тощо. З цією метою Європейський Союз, почавши з 2005 року, впроваджує Міжнародні стандарти обліку IAS/IFRS (International accounting standards/International Financial Reporting Standards) (далі - IAS/IFRS) як єдині правила ведення обліку для суб'єктів господарювання.

В умовах глобалізації виникає необхідність, щоб фінансова звітність суб'єкта господарювання була зрозумілою іншим учасниками ринку капіталу з різних країн. Тому системи обліку окремих країн повинні бути пристосовані до потреб міжнародних ринків капіталу та глобальної економіки.

Необхідність пристосування принципів обліку до потреб глобального ринку є джерелом адресованих закликів на адресу обліку. Такі заклики, що виникають з глобалізації, впливають на гармонізацію і поширення сфери обліку. Метою таких закликів є реагування на потреби користувачів фінансової звітності в умовах розвитку та поширення глобальної конкуренції.

Необхідність гармонізування термінології і принципів обліку в міжнародному аспекті знайшла відображення у розробленні норм обліку наддержавного рівня. До найважливіших таких норм саме й належать Міжнародні стандарти обліку IAS/IFRS.

IAS/IFRS були опрацьовані Комітетом міжнародних стандартів обліку (Лондон). Вони не мають характеру приписів права, лише є певними загальними вказівками і принципами, що стосуються питань сфери обліку. Визначальним завданням IAS/IFRS є забезпечення можливості порівняти фінансову звітність в міжнародному аспекті. Це досягається через уніфікацію способів ведення і представлення у фінансовій звітності головних фінансових категорій.

Головним принципом, який простежуються в IAS/IFRS, є принцип правдивого стану. Відповідно до цього принципу фінансова звітність повинна представляти правдивий і детальний стан фінансової ситуації, результатів діяльності, а також змін фінансового стану суб'єкта господарювання. Цей принцип вимагає, щоб головна фінансова звітність була доповнена додатковою інформацією для більш детальнішого розкриття фінансового стану. Дотримання першочергового принципу обліку - принципу правдивого стану - забезпечує дотримання багатьох інших принципів. До таких принципів IAS відносять: наступність діяльності, співмірність коштів і надходжень, істотності, порівняння тощо.

2. Загальні положення обліку зовнішньоекономічних операцій. Сутність та характеристика митних платежів. Облік балансової вартості іноземної валюти.

Зовнішньоекономічна діяльність відіграє у сучасних умовах важливу роль для вітчизняних підприємств. За різними даними, близько 80% підприємств в Україні прямо або опосередковано здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. В умовах глобалізації рано чи пізно українські підприємства змушені виходити на зовнішні ринки, здійснюючи різноманітні зовнішньоекономічні операції.

Будь-яка зовнішньоекономічна операція повинна бути правильно відображена у бухгалтерському обліку. Кожна така операція виступає специфічним об'єктом в обліку і багато в чому залежить від чинної нормативно-правової бази, від специфіки даної зовнішньоекономічної операції тощо. Тому знання відображення у бухгалтерському обліку зовнішньоекономічних операцій є необхідними для майбутніх фахівців у сфері ЗЕД.

Для відображення в бухгалтерському обліку зовнішньоекономічних операцій використовуються рахунки національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 р. №291 (див. корисні додатки для кращого розуміння дисципліни).

Аналітичний облік зовнішньоекономічних операцій ведеться підприємствами у розрізі окремих іноземних контрагентів, країн, розрахункових документів та номерів зовнішньоекономічних контрактів. Облікові регістри аналітичного обліку потрібно вести на кожного іноземного контрагента, а в кінці місяця необхідно складати зведений регістр синтетичного обліку на основі підсумкових записів регістрів аналітичного обліку. Підприємство відповідно до чинного законодавства повинно вести окремо облік доходів і витрат за кожним видом діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Важливе значення в обліку зовнішньоекономічних операцій відіграють митні платежі, що їх сплачують резиденти і нерезиденти при переміщенні товарів через митний кордон України. До митних платежів відносять:

· митні збори;

· мито;

· єдиний збір, що стягується в пунктах перетину митного кордону України;

· акцизний збір;

· ПДВ.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» (п. 3) в обліку необхідно відображати усі операції, що виражені в іноземній валюті.

Порядок здійснення обліку операцій з іноземною валютою регламентується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» тощо.

Сума в іноземній валюті перераховується у валюту звітності (гривні) за офіційним курсом НБУ. Внаслідок того, що офіційний курс іноземної валюти по відношенню до гривні, що встановлений НБУ, постійно змінюється, виникають так звані курсові різниці, які відповідно до П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» визначаються як різниці між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Такі курсові різниці є особливим об'єктом обліку в ЗЕД і для їх відображення існують різноманітні рахунки бухгалтерського обліку.

Відповідно до П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» на дату складання балансу (тобто, в кінці кварталу) і на дату здійснення розрахунків монетарні рахунки підлягають перерахунку за курсом НБУ. Тобто, по них визначаються курсові різниці. Натомість, немонетарні статті відображаються в обліку по валютному курсу на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну дату балансу. Тобто, по немонетарних статтях курсові різниці не визначаються.

Приклад (монетарна стаття)

Українське підприємство відвантажило товари польському контрагенту на суму 210 тис. дол. США 10 червня 2007 р. Оплата товару була здійснена польською стороною через 3 дні після поставки товару (13 червня 2007 р.). Офіційні курси долара США по відношенню до гривні становлять:

· на дату відвантаження товару (10 червня 2007 р.) - 5,05 грн. за 1$;

· на дату надходження коштів - 5,06 грн. за 1$;

Бухгалтерський облік експортної операції наведений у табл. 1

Таблиця 1 Бухгалтерський облік експортної операції

Порядок визначення балансової вартості іноземної валюти регламентується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», причому у п. 7.3.6 цього Закону вказано, що «платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється» (рис. 1).

Порядок визначення середньозваженої вартості іноземної валюти регламентується П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів». Зокрема, у п. 10.2 цього П(С)БО вказано, що «середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин курсів НБУ та кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці». Саме середньозважений валютний курс є основою визначення середньозваженої вартості іноземної валюти.

Рис. 1. Методи оцінки балансової вартості іноземної валюти

Приклад

Українське підприємство на своєму валютному рахунку станом на 6 липня 2007 р. має валюту у розмірі 2100 євро. 8 липня на валютний рахунок надійшла виручка у розмірі 2350 євро, 12 липня - надійшла виручка у розмірі 1500 євро, а 14 липня з валютного рахунку сплачено аванс у розмірі 990 євро. Офіційні курси євро по відношенню до гривні становлять:

· 1-6 липня - 7,45 грн. за 1 євро;

· 7-13 липня - 7,48 грн. за 1 євро;

· 14-20 липня - 7,49 грн. за 1євро;

Продовження задачі

· 21-31 липня - 7,48 грн. за 1 євро.

Середньозважений валютний курс за звітний період:

(6 днів х 7,45 грн./євро + 7 днів х 7,48 грн./євро + 7 днів х 7,49 грн./євро + 11 днів х 7,48 грн./євро)/31 день = 7,4764 грн./євро

Балансова вартість іноземної валюти (середньозважена вартість) = 7,4764 грн./євро х (2100 євро + 2350 євро + 1500 євро - 990 євро) = 37082,94 грн.

Коли підприємство використовує метод визначення балансової вартості іноземної валюти за ідентифікованою вартістю, то іноземну валюту воно оцінює за тим курсом, за яким ця валюта оприбутковувалась на балансі підприємства.

Так само необхідно враховувати, що балансова вартість придбаної (одержаної) іноземної валюти залежить від способу її придбання (одержання). Зокрема, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності не змінюються. Сума гривень, сплачена у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана;

Приклад

Українське підприємство для оплати вартості товару польському контрагенту придбало 8 липня 2007 р. через уповноважений банк 1500 євро. перерахувавши для цього зі свого рахунку 13000 грн. Придбана валюта була зарахована на валютний рахунок підприємства 8 липня 2007 р. Офіційний курс євро по відношенню до гривні становить 8 липня 2007 р. - 7,45 грн. за 1 євро.Бухгалтерський облік операції наведений у табл. 2.13.

Таблиця 2 Бухгалтерський облік операції з придбання іноземної валюти

Балансова вартість придбаної іноземної валюти - 11175 євро.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду (виручка в іноземній валюті), визначається в гривнях за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду;

Приклад

Українське підприємство одержало 12 липня 2007 р. виручку за реалізовані товари від польського контрагента у розмірі 1500 євро. Офіційний курс євро по відношенню до гривні становлять 12 липня 2007 р. становив 7,45 грн./євро.

Балансова вартість одержаної іноземної валюти =

7,45 грн./євро х 1500 євро = 11175 грн.

Балансова вартість іноземної валюти, що залишилась на валютному рахунку чи в касі підприємства з попереднього звітного періоду, підлягає перерахунку в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на останній день попереднього звітного періоду.

3.Облік операцій з придбання іноземної валюти. Облік операцій з продажу іноземної валюти. Облік реекспортних операцій. Облік імпортних операцій

Таблиця 1 Бухгалтерський облік операції з придбання іноземної валюти

Таблиця 2 Бухгалтерський облік операції з продажу іноземної валюти

Таблиця 3 Бухгалтерський облік операції з продажу іноземної валюти

Таблиця 4 Реекспорт методом прямого відвантаження

Таблиця 5 Бухгалтерський облік імпортної операції з післяоплатою

4. Суть, предмет, об'єкт, методи, завдання та етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Протягом останнього періоду часу ми стаємо свідками того, що економіка України стає невід'ємною складовою сучасних проблем глобалізації та інтегрується у світову економіку. Зовсім швидко Україна стане повноправним членом СОТ, що, відповідно, позначиться на особливостях міжнародних економічних відносин, в яких бере участь Україна, як держава, та її суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють ЗЕД.

Предметом аналізу ЗЕД підприємств (чи їх об'єднань) виступає їх виробничо-господарська діяльність, що показана у різноманітних формах звітності, даних бухгалтерського та управлінського обліку, інших джерелах інформації.

Об'єкт аналізу ЗЕД - підприємства чи їх об'єднання різноманітних форм власності та організаційно-правових форм.

Будь-який аналіз ЗЕД здійснюється на основі певних методів, тобто засобів досягнення цілей дослідження. Для аналізу ЗЕД можна використовувати різноманітні методи: порівняння (з попереднім періодом, з базовим періодом, з плановими показниками, з іншими підприємствами, зі середнім рівнем у державі тощо), спостереження, аналіз і синтез, системний метод, метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних і відносних різниць, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, визначення дисперсії тощо.

Будь-який аналіз ЗЕД доцільно здійснювати через певні послідовні етапи проведення:

1. 1. Визначення мети та завдань аналізу ЗЕД.

2. 2. Розробка гіпотези та теоретичних передумов дослідження.

3. 3. Складання програми аналізу та визначення методів дослідження.

4. 4. Збір інформації.

5. 5. Оброблення інформації та представлення висновків за результатами аналізу.

Одним з найголовніших завдань аналізу ЗЕД є встановлення і відбір джерел, які можуть містити необхідну інформацію для проведення аналізу. Такі джерела можуть бути різноманітними і вони наведені у табл. 1.

Таблиця 1 Джерела одержання інформації для проведення аналізу ЗЕД підприємства

Будь-який аналіз передбачає розрахунок або визначення різноманітних показників (та...