Аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності

* запропонувати управлінському персоналу внести виправлення у звітність;

* збільшити число аудиторських процедур, щоб визначити величину прогнозованих помилок.

За відмови управлінського персоналу виправити неточності, аудитор має право розглянути питання про модифікацію аудиторського висновку.

Аудиторський ризик відповідно до стандартів аудиту - це ймовірність того, що аудитор виразить невідповідну аудиторську думку, якщо у звітності містяться істотні неточності.

Відповідно до ISAs 400 аудиторський ризик включає:

* невід'ємний ризик;

* ризик системи контролю;

* ризик невиявлення.

Невід'ємний ризик - вплив на сальдо рахунку чи клас операцій неточностей, які можуть бути істотними за відсутності засобів внутрішнього контролю. Цей вид ризику оцінюється аудитором на основі професійного судження з урахування таких факторів:

* на рівні фінансової (бухгалтерської) звітності: чесність управлінського персоналу, його досвід і знання та характер бізнесу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

* на рівні сальдо рахунків та класів операцій: наявність рахунків, що вимагають коректування; специфіка операцій; суб'єктивність оцінки сальдо рахунків; можливість втрати активів.

Ризик системи контролю являє собою ризик того, що неточності сальдо рахунку чи класу операцій, які можуть бути істотними, не будуть виявлені чи своєчасно виправлені за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. При цьому, під системою внутрішнього контролю ISAs 400 розуміє політику та процедури, які управлінський персонал суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності застосовує з метою найбільш ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів, виявлення та усунення випадків шахрайства, дотримання точності та повноти бухгалтерських записів і своєчасного складання достовірної бухгалтерської (фінансової) звітності.

Система бухгалтерського обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - це сукупність завдань, процедур та бухгалтерських записів суб'єкта, що застосовуються для збирання, ідентифікації, аналізу, розрахунків, класифікації, реєстрації, узагальнення та відображення результатів господарських операцій.

Ризик невиявлення - це ризик того, що аудиторські процедури не дозволять виявити неточності в сальдо рахунків чи класах операцій, які можуть бути істотними.

Кожен з перерахованих видів ризиків перебуває під впливом різних факторів, які характеризуються різним рівнем невизначеності, що не дозволяє в кожному конкретному випадку зробити однозначний висновок про міру їх впливу як на зазначені вище часткові ризики, так і на аудиторський ризик загалом. У зв'язку із цим, відповідно до стандартів аудиту аудитор, починаючи з етапу планування, і протягом усієї аудиторської перевірки зовнішньоекономічної діяльності повинен збирати та аналізувати інформацію про можливі фактори, які прямо чи опосередковано впливають на загальний аудиторський ризик.

ISAs 400 вимагає, щоб вже на стадії планування аудиту зовнішньоекономічної діяльності аудитор одержав достатні знання щодо системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Окрім того, на цій стадії аудитор повинен оцінити аудиторський ризик та розробити низку аудиторських процедур, які дозволять знизити аудиторський ризик до найбільш прийнятного рівня.

Окрім плану, аудитор повинен також розробити програму аудиту зовнішньоекономічної діяльності. Вона включає характер, терміни та обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для реалізації плану аудиту. Програма аудиту - це перш за все набір дій та інструкцій для асистентів аудитора і засіб контролю їх роботи.

Як визначено у стандартах, план та програма аудиту можуть переглядатись за необхідності під впливом різних обставин. При цьому, причини внесення змін повинні документуватися

ВИСНОВОК

Формування системи вітчизняного ринкового господарства органічно пов'язане з розвитком його зовнішньоекономічних зв'язків. Останні є суттєвим чинником стабілізації національної економіки, зростання добробуту населення України, зміцнення позицій нашої держави у і світовому господарстві. В цьому зв'язку набуття теоретичних та практичних знань у сфері зовнішньоекономічної діяльності є важливим фактором, що сприяє оптимальному здійсненню зовнішньоекономічних операцій всіма суб'єктами суспільного виробництва.

Розвиток ЗЕД на макро-, мезо- та мікрорівнях передбачає, насамперед, постійне корегування, уточнення, удосконалення відповідного національного законодавства. Йдеться також про розробку та прийняття нових законодавчих актів, норм, принципів, правил у міжнародному торговельному, галузевому, транспортному, валютному праві. Це повинно орієнтувати суб'єктів ЗЕД на постійне слідкування за новими положеннями національного законодавства та міжнародного права, що віддзеркалюють сучасні потреби розвитку міжнародних економічних відносин країн світу.

Поряд з цим в умовах стрімкого розвитку НТР, глобалізації міжнародної економіки розширюються, інтенсифікуються та поглиблюються економічні зв'язки між суб'єктами світового господарства на галузевому, регіональному, організаційному рівнях. Значну роль тут має відіграти діяльність ГАТТ/СОТ, членом якої наша країна стала 16 травня 2008р., розвиток регіональних інтеграційних об'єднань. Тут для України важливими векторами зовнішньоекономічної політики є співробітництво з ЄС, створення єдиного економічного простору з Росією, Білорусією, Казахстаном, розвиток взаємовигідної співпраці в межах ОЧЕС і ГУУАМ тощо.

Суттєвими напрямами подальшого розвитку ЗЕД і надалі залишаються зовнішня торгівля, спільна підприємницька діяльність, в т.ч. міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, прямі виробничі зв'язки, функціонування спільних підприємств, міжнародних господарських товариств, об'єднань, організацій. Значні перспективи для інтенсифікації мають міжнародні валютні відносини, перш за все, між комерційними банками, міжнародні фондові та валютні біржі, іноземна інвестиційна діяльність, міжнародні кредитні операції.

В аспекті лібералізації ЗЕД суттєвим напрямом зовнішньоекономічної політики країн світового співтовариства є виважене використання можливостей офшорних територій, вільних (спеціальних) економічних зон, територій пріоритетного розвитку, стабілізація, корегування норм, принципів, правил вітчизняного законодавства про оподаткування ЗЕД, страхування зовнішньоекономічних операцій.

В межах інфраструктурного забезпечення ЗЕД залишається вкрай нагальним вирішенням проблем модернізації та оптимального використання транзитних транспортних шляхів, зокрема, йдеться про нафто- і газотрубопроводи, морський, залізний та автотранспорт, розвиток міжнародних комунікативних служб, інформаційної мережі.

Серед перспективних напрямів розвитку ЗЕД треба також відзначити подальшу розробку питань, пов'язаних з методикою розрахунку ефективності конкретних зовнішньоекономічних операцій, оптиміза-цію тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоторговельних відносин, досягнення чіткої регламентації діяльності резидентів і нерезидентів в сфері міжнародних фінансів, виробництва, послуг, науково-технічного співробітництва.

Послідовне вирішення окремих проблем розвитку ЗЕД, безумовно, буде сприяти розширенню міжнародного бізнесу, як на національному, так і на інтернаціональному рівнях. Саме в даному напряму зараз має активно розвиватись вітчизняне підприємництво. До цього нашу країну спонукає можливість використання преваг міжнародного поділу праці, інвестиційного потенціалу країн, світової спільноти, запозичення досвіду ринкових перетворень господарської діяльності економічно розвинутих держав, співпраці з міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціями. Проте реалізація перспективних напрямів розвитку ЗЕД в кінцевому підсумку залежить від конкретних учасників зовнішньоекономічних операцій. Від того, наскільки вони оволодіють професійними знаннями в цій сфері господарської діяльності, і буде; залежати їх успіх у міжнародному бізнесі та в цілому вплив ЗЕД на економічне зростання національної економіки і задоволення всебічних потреб населення нашої країни на рівні світових стандартів.

ЛІТЕРАТУРА

1.аслак О.О. Облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності: Практикум: Навч. посібн. / О.О. Маслак, В.Й. Жежуха, К.О. Дорошкевич, В.В. Овчарук, М.М. Томич. -- К.: Каравела, 2011. -- 280 с

2.Маслак О.О. Облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібн. / О.О. Маслак, В.Й. Жежуха. -- К.: Каравела, 2011. -- 400 с.

3.Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р.Л. Хом'яка. -- Львів: НУ «ЛП», «Інтелект -- Захід», 2001. -- 728 с.

4.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. -- 4-те вид. -- К.: Т-во «Знання», КОО; -- Л.: в-во Львів. банк. ін-ту НБУ, 2002. -- 566 с.

5.Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. -- Житомир: ЖІТІ, 2000. -- 608 с.

6.Трусов О., Рудяк Ю. Довідник ЗЕдівця. -- Харків: Фактор, 2006. -- 704 с.

7.Маслак О.О., Жежуха В.Й. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. -- Львів: «Новий світ-2000», 2009. -- 312 с.

Размещено на Allbest.ru