Регулювання криптовалют як механізм нейтралізації їх слабких сторін: модельний підхід

Размещено на http://allbest.ru

Регулювання криптовалют як механізм нейтралізації їх слабких сторін: модельний підхід

В.І. Захарченко

Анотація

У статті з'ясовано причини прискореного розвитку фінтеху, зокрема появи криптовалют. Зауважено, що велика ймовірність широкого використання криптовалют як засобу платежів, обігу та інвестування з особливою гостротою ставить питання щодо їх регулювання на державному та міжнародному рівнях. Відповідно, поставлено за мету провести поглиблений аналіз сильних і слабких сторін криптовалют в аспекті їх регулювання в рамках відповідних моделей. Відмічено, що однією з найсильніших сторін криптовалют є їх децентралізований характер. До слабких сторін цих валют віднесено: недосконалість технології блокчейн; значну енерговитратність видобування (майнінгу); високу волатильність; наявність «поганих акторів», пов'язаних із відмиванням «брудних грошей»; ймовірність витіснення з обігу національних валют. Підкреслено, що для їх нейтралізації має застосовуватися адекватний регуляторний механізм.

Виокремлено п'ять моделей регулювання криптовалют: репресивну, яка передбачає повну їх заборону (Болівія та ін.); консервативну, що дозволяє їх купівлю-продаж тільки фізичним особам (Китай); ліберальну, яка передбачає більшість операцій їхнього обігу (ЄС, Україна, США та ін.); легального обігу (Швейцарія, Японія та ін.); дозвільну, за якої біткоїн визнається законним засобом платежу (Сальвадор). Доведено, що на формування цих моделей значний вплив справляють дії світових і національних регуляторів, міжнародних платіжних систем і фондових ринків. Підкреслено, що незважаючи на значні обмеження, світовий обсяг транзакцій з криптовалютами швидко зростає. Причому Україна за індексом використання криптовалют, в тому числі й для цілей оборони країни, є одним із світових лідерів. Зроблено висновки, орієнтовані на зміцнення світової валютної системи. Рекомендовано регулювання криптовалют спрямовувати в напрямку позбавлення їх децентралізованого характеру - шляхом трансформації у національні цифрові валюти.

Ключові слова: криптовалюта (сильні й слабкі сторони), біткоїн, транзакції криптовалют, регулювання криптовалют (моделі, засоби, інститути та інституції), цифрова валюта.

Вступ

Постановка проблеми. Динамічні зміни у геоекономічному та геополітичному просторах, пов'язані зі світовою фінансовою кризою 2008-2009 років, коронавірусною пандемією та російсько-українською війною, зумовлюють прискорений розвиток нових фінансових технологій (фінтеху).

Так, появу першої віртуальної валюти (біткоїна) у 2009 році багато хто з учених і практиків пов'язує з неможливістю державної влади та банківських систем адекватно реагувати на виклики, які виникають останнім часом перед фінансовими системами країн і окремими фінансовими інституціями [1, с. 81].

Вони вважають, що саме віртуальні гроші (криптовалюти) підвищують можливості інвесторів щодо збереження їх фінансових активів, суттєвого зниження комісії за фінансові транзакції та уникнення ними жорсткого контролю з боку уряду та центробанків.

Велика ймовірність широкого використання криптовалют як засобу платежів, обігу та інвестування неабияк турбує владні структури, особливо з таких причин, як значна енерговитратність видобування (майнінгу) криптомонет, висока волатильність ринку криптовалют, наявність «поганих акторів» в криптомережах та витіснення з обігу національних валют, і з особливою гостротою ставить питання щодо їх регулювання на державному та міжнародному рівнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання регулювання криптовалют достатньо ґрунтовно розглянуті у працях багатьох учених, зокрема й таких вітчизняних, як: Н. Архірейська [2], С. Волосович [3; 4], Т. Дмитренко та В. Волкова [5], О. Ковальчук [6], В. Корнєєв та О. Чеберяко [7], О. Любкіна та О. Ткаченко [8], Т. Павленко та М. Дученко [9], С. Смерічевський та О. Суздалєва [10] та ін.

Однак у більшості з них не акцентується увага на тісному взаємозв'язку їхніх сильних і, особливо, слабких сторін з адекватними механізмами регулювання в рамках відповідних моделей. Окремі факти і положення, які вказують на це, швидше можна віднайти на вебсайтах.

Метою статті є поглиблений аналіз сильних і слабких сторін криптовалют (з акцентом на другі) в аспекті їх регулювання в рамках відповідних моделей, виокремлених за критерієм жорсткості заходів щодо обмеження основних операцій з ними.

Виклад основного матеріалу

Криптовалюта (від англ. Сгурїосиггепсу) - різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою платіжною системою повністю в автоматичному режимі (без можливості внутрішнього чи зовнішнього адміністрування) [11]. Кожна криптовалюта побудована за технологією блокчейн, за якою асиметричне шифрування використовується для перевірки повноважень (захисту інформації), а інші криптографічні методи - як доказ виконаної роботи та/або Proof-of-stake (доказу зберігання певної кількості коштів на рахунку). Перевірка і підтвердження транзакцій у ланцюжку блоків здійснюється за допомогою майнінгу криптовалют. Першою криптовалютою став Bitcoin, створений розробником або групою розробників під псевдонімом Сатосі Накамото 2009 року. Нині криптовалют разом із хардфорками (розгалуженнями блокчейна на два паралельні ланцюжки блоків, які починають працювати на різних технологічних принципах), нараховується близько 1,2 тисяч.

Криптовалюти, хоча й не відносяться до фіатних (бо не мають статусу офіційної пропозиції грошей), однак все ж мають ряд достатньо сильних сторін, зокрема таких:

1) децентралізований характер (відсутність центрального банку, а тому кожен контрагент може перевести гроші іншому контрагенту без посередників - банків і платіжних систем і тому жодна з банківських установ не має можливості отримати комісію за здійснення операцій з цими грошима);

2) відсутність державного контролю за транзакціями (жоден банк, у т. ч. й центральний, не може їх контролювати; криптомережею можуть управляти лише її учасники);

3) відкритий код алгоритму (це дозволяє користуватися криптомережею і завести криптогаманець кожному бажаючому);

4) анонімність транзакцій (інформації про власника криптогаманця немає, в мережі фіксується тільки номер гаманця);

5) дотатня захищеність монет (їх не можна скопіювати).

6) незначна комісія криптопроцесингу (вона не перевищує 1 %, тоді як комісії банків досягають 10 %);

7) несхильність до інфляції (тому що емітується обмежена кількість монет, зокрема біткоїнів, і це обмежує можливості центробанків і урядів щодо маніпулювання обмінними курсами національних валют).

Водночас у криптовалют є чимало й слабких сторін, що стримує їх використання як засобу платежів, обігу та інвестування. Саме для їх нейтралізації (згладжування) і має застосовуватися механізм, під яким, за А. Кульманом, розуміється «певна сукупність або послідовність економічних явищ» [12, с. 34]. До основних слабких сторін криптовалют ми відносимо:

1. Недосконалість і складність технології блокчейну. Один із ймовірних розробників біткоїну Джиммі Сонг зазначив, що для цієї криптовалюти, як і багатьох інших, саме ці проблеми є головними [13]. Він це пояснює тим, що архітектура блокчейну (без точок агрегації, менеджменту та контролю) має декілька технічних недоліків. Основним із них є дисфункціональність, тому що на практиці існує багато видів операцій, які складно або й взагалі неможливо провести без повного контролю над інформацією, наприклад - виявити шахрайські схеми. Крім того, децентралізовані системи (без точок агрегації) часто страждають від низької надійності мережі, особливо при зростанні кількості користувачів, що, згідно теорема САР, призводить до вимушених компромісів між узгодженістю даних та їх доступністю.

2. Криптовалюти в цьому відношенні значно поступаються штучному інтелекту: і не тільки тому, що той передбачає створення централізованих дата-центрів, а й тому що накопичує необхідний і навіть надлишковий масив інформації про користувачів мереж. Фактично блокчейн не призначений для значних обсягів транзакцій. Для прийняття більшістю блокчейн також мав би бути зручним у використанні, однак він потребує спеціальних знань і навиків. Важливою особливістю створення криптовалют, зокрема біткоїна, є постійне ускладнення алгоритму розрахунків. Це означає, що кожна нова «монета» видобувається з більшими витратами часу та енергоресурсів.

3. Значна енерговитратність видобування (майнінгу) криптовалют. Майнінг передбачає створення нових блоків для підтвердження транзакцій у блокчейні з можливістю отримати винагороду у формі емітованої криптовалюти. Однак на обслуговування однієї транзакції в біткоїнах витрачається 934 кВт/год енергії, тоді як на проведення 100 000 транзакцій в системі VISA - в 5,5 раз менше https://politeka.net/uk/news/economics/739952-bitkoin-privedet-mir-k-katastrofe-razoblachena-rokovaja-problema. За розрахунками нідерландського дослідника Алекса де Вриса, біткоїн у 12 тис. разів більш енергоємний, ніж банки https://www.bitbetnews.com/novosti/bitkoin-majnery-v-2018-godu-ispolzovali-jelektrojenergii-bolshe-chem- vengrija.html. Тому навіть для Інтернет-гігантів майнінг біткоїнів стає невигідним. За інформацією BBC (з посиланням на результати дослідження Кембриджського університету), на світовий майнінг біткоїнів щорічно витрачається стільки ж електроенергії, скільки її споживає кожна з таких країн, як Норвегія, Україна і Аргентина - близько 121,36 терават https://processer.media/ua/svitovij-majning-bitkoiniv-spozhivaie-stilki-zh-energii-skilki-vsya-ukraina/. Для тих країнах, де електроенергія виробляється із нетрадиційних, а також відносно дешевих джерел енергії - термальних підземних вод (Ісландія), енергії вулканів (Сальвадор), гідроенергії (Норвегія), атомної енергії (Росія), вітрової енергії (Естонія) - це не має критичного значення. Але для енергодефіцитних країн - Малайзії, частково - України та інших це має принципове значення, бо зумовлює низку енергоекономічних проблем, пов'язаних, зокрема, з крадіжками електроенергії та несплатою податків. В Україні найбільшу криптоферму, що займалася незаконною діяльністю, правоохоронці виявили влітку 2021 року у Вінниці - в одному з колишніх приміщень АТ «Вінницяобленерго». Щомісячна сума збитків від її діяльності становила від 5 до 7 млн грн https://112ua.tv/obshchestvo/v-vinnice-obnaruzhena-krupneyshuyu-kriptofermu-v-ukraine-583633.html Майнінг криптовалют, особливо на базі карбонової енергетики, тягне за собою ще й низку екологічних проблем, що, зрештою, може завадити виконанню Паризької кліматичної угоди. Донедавна це щонайбільше стосувалося Китаю, на який у 2017 році припадало 72% майнінгу біткоїнів і значна частина електроенергії, виробленої у світі на вугільних електростанціях, тому уряд у вересні 2021 року заборонив майнінг криптовалют. Відтак, у другій половині 2021 року найбільша частка майнінгу біткоїна припадала на США (35,4%), Казахстан (18,1) і РФ (11,2%). Натомість частка України - незначна (0,13%) [14]. За нинішньої ринкової вартості криптовалют їх майнінг призводить до викидів на рівні 120 млн т CO₂ на рік, що еквівалентно вуглецевому сліду від 100 млн. авіарейсів туди і назад від Швеції до Таїланду https://processer.media/ua/na-teritorii-ies-hochut-zaboroniti-majning-kriptovaljut/. Тому, щоб сприяти виконанню Паризької угоди, Швеція закликала ЄС заборонити на своїй території майнінг криптовалют, зокрема на алгоритмі Proof-of-Work, який передбачає особливо енергоємний спосіб їх видобування. У Сальвадорі для вирішення проблеми енерговитратності видодобування біткоїнів передбачається використовуючи енергію вулканів із нульовим рівнем викидів СО₂. Ще більш радикальний шлях вирішення цієї проблеми запропонували розробники блокчейну Ethereum. Вони планують перевести цю криптовалюту на стейкінг - алгоритм «доказу частки володіння» (Proof-of- stake, або PoS), який не потребує значних обчислювальних потужностей, а отже, й електроенергії, а тому є екобезпечним https://itc.ua/articles/vozmozhna-li-bolee-ekologichnaya-bystraya-i-deczentralizovannaya-alternativa-bitkoinu/. Розробкою максимально енергоефективно апаратного рішення для прискорення блокчейну нині займається компанія Intel https://sundries.com.ua/intel-stvoriuie-pryskoriuvach-blokcheina/.

4. Висока ймовірність втрати доступу до жорсткого диску чи криптогаманця. Агенство ВВС-NEWS-Україна 13 січня 2021 року повідомило, що програміст Стефан Томас забув пароль доступу до жорсткого диску з біткоїнами на 240 млн дол. Колишній керівник служби безпеки Facebook Алекс Стеймос запропонував йому свою допомогу, але натомість попросив частку на свою користь у 10%. Аналогічна ситуація може статися, коли власник криптогаманця втратить пароль до нього. Після десяти невдалих спроб встановити його той самозашифрується, що зробить доступ до криптогаманця неможливим. Згідно з даними компанії Chainanalysis, зараз у світі уже неможливо отримати доступ до біткоїнів вартістю приблизно 140 млрд дол. https://www.bbc.com/ukrainian/news-55650458.

5. Негативний вплив на діяльність комерційних банків. Якщо суб'єкти великого і середнього бізнесу повністю перейдуть на криптовалюту, то у них відпаде потреба в депозитних, розрахунково - касових і кредитних послугах банків. Відповідні операції власники криптовалюти будуть здійснювати безпосередньо, переміщуючи необхідні суми коштів по каналах криптомереж.

Унаслідок цього істотно звузиться економічна база для ефективного функціонування банків, і вони змушені будуть або закриватися, або переходити на видобування криптовалюти, яке стане чи не єдиним джерелом поповнення їхніх ресурсів. Проте це вже не будуть банки в сучасному розумінні цього слова. Швидше за все вони перетворяться на криптоплатформи. Щоб залишитися банками в традиційному розумінні кращим варіантом для них був би перехід до користування цифровими валютами на базі технології блокчейн, але так чи інакше «прив'язаними» до фіатних грошей. До речі, консультативна рада UBF, до якої входять 50 банків-партнерів, уже розглянула можливості використання блокчейна для автоматизації та оцифрування деяких банківських процесів, зокрема таких як транскордонні платежі, реєстрація клієнтів, звітність про відповідність та ін. https://www.bitbetnews.com/novosti/konsultativnyj-sovet-ubf-banki-mogut-prinjat-blokchejn-tehnologiju.html.

5. Висока волатильність ринку криптовалют. Вартість криптовалют визначається в основному попитом і пропозицією, вона також корелює з ціною фіатних валют. Курс, наприклад, біткоїна буде зростати, якщо кількість учасників його мережі буде збільшуватися, тому що кількість його обмежена 21 млн монет (станом на 1 квітня 2022 року було вже видобуто 19 млн або 90,5 % максимального розміру їх емісії) https://currency.com/ru/skolko -vsego -bitkoinov.

Коли вперше 22 травня 2010 року програміст Ласло Ханеч купив у Флориді дві піци за 10 тисяч біткоїнів, то тоді 1 біткоїн коштував менше цента. Уже на початку 2013 -го вартість біткоїна виросла до 13,4 доларів, на початку 2017-го - до 1000 https://www.volynnews.com/news/economics/Bitcoin-shcho-tse-take-i-iak-pratsiuye-v-ukrayini-ta-sviti/. З 2018 року на ринок криптовалют почали виходити сім'ї Рокфеллерів, Ротшильдів, Сороса та ін., які контролюють основну частину світових фінансів, відтак вартість біткоїна зросла ще більше: у 2020 році приблизно на 1000 % проти минулого року й перевищила 60 тис. дол. за одну монету https://rian.com.ua/abroad/20180419/1034413246/soros-rokfeller-rynok-cyfrofyh-valyut.html. А коли 8 лютого 2021 року Ілон Маск зробив заяву про те, що Tesla прийматиме біткоїни у якості оплати за електромобілі Tesla, вартість біткоїна підвищилась із 40 тис. дол. до 60 тис. Але коли він 13 травня того ж року заявив, що припиняє прийом біткоїнів у якості оплати за автомобілі, то його вартість впала з 50 тис. дол. до 40 тис. У листопаді 2021 року ціна біткоїна піднялася до історичного максимуму - 69 тис. дол. Деякі аналітики пов'язують це із тим, що президент США Джо Байден підписав закон про боротьбу з пандемією на суму 1,9 трлн дол., і для хеджування інфляції багато хто вкладав фіатні гроші саме в біткоїни. Однак наприкінці року біткоїн уже торгувався на рівні 47,5 тис. дол. Таким чином, волотильність біткоїна за 2021 рік склала 81 % [14]. У 2022 році більшість криптовалют здала в ціні, зокрема через війну РФ в Україні, і це позначилося на їхній капіталізації (таблиця 1).

Таблиця 1 - Динаміка ціни та ринкова капіталізація топ-10 криптовалют станом на 12 квітня 2022 року

Складено за: [15].

Станом на 12.04.2022 ціна біткоїна впала до 39,5 тис. дол. при капіталізації 751 млрд. Його основний конкурент Ethereum також серйозно здав і знизив рівень капіталізації із 444,5 млрд дол. до 357 [15]. Окремі фахівці вважають, що Ethereum має усі шанси обійти за рівнем капіталізації Віїсоіп уже у 2022 році, оскільки має більший технологічний потенціал: пропонує більше функцій і переходить на екобезпечний алгоритм майнінгу «доказ частки володіння» https://itc.ua/articles/vozmozhna-li-bolee-ekologichnaya-bystraya-i-deczentralizovannaya-alternativa-bitkoinu/. Однак ми не поділяємо їхньої точки зору, тому що Ethereum не такий брендовий, як Bitcoin.

З метою стабілізації вартості криптовалют в США були запроваджені так звані стейблкоїни. Це віртуальний актив, курс якого прив'язаний до котирувань або біржових товарів, або акцій компаній, або фіатних грошей. Найвідоміший стейблкоїн - Tether, він забезпечений фінансовими активами однойменної американської компанії. Втім, такі віртуальні активи мало чим відрізняються від класичних цінних паперів [14]. А щоб безпосередньо зменшити волатильність криптовалют, компанія IBM об'єднала свої зусилля із фінтех -стартапом Stronghold і спробувала «прив'язати» біткоїн до долара США Там само. Але чи дозволить це суттєво знизити волатильність криптовалюти покаже час.

6. Наявність «поганих акторів» у криптомережах. Діяльність таких «акторів» пов'язана насамперед з організацією шахрайських схем на ринку криптовалют, крадіжками цих валют, відмиванням «брудних грошей» та спонсоруванням тероризму і війн. На ринку криптовалют шахрайські схеми з'являється все частіше і частіше. З початку пандемії коронавірусу світовий рівень кіберзлочинності зріс на 600%, насамперед тому, що працівники масово переходили на віддалену роботу https://minfin.com.ua/ua/2022/01/15/79214568/.

Основні схеми криптошахрайства такі: 1) створення фейкових (позбіржових) сайтів для конвертації криптовалют, в т. ч. з використанням можливостей месенджера Skype; 2) обман «інвесторів» шляхом спекуляцій дилерів на курсах криптовалют; 3) відкриття сайтів візуально схожих на сервіси біткоїн-гаманців та розсилка електронних листів користувачам з вимогою пройти перевірку (нібито для того, щоб уникнути блокування рахунку); 4) створення віртуальних аналогів МММ, наприклад інвестиційного проєкту Amir Capital.

Результат застосування усіх цих шахрайських схем один і той же - інвестор втрачає свої заощадження. Найбільші втрати понесли клієнти таких криптобірж, як: Mirror Trading International (ПАР, 2020 рік) - на 1,2 млрд дол., Thodex (Туреччина, 2021 рік) - на 2 млрд дол. та Finiko (РФ, 2021 рік) - на 1,5 млрд дол. Причому від криптопіраміди останньої дуже сильно постраждали інвестори з України [14]. платіжний криптовалюта блокчейн майнінг

Окремі схеми криптовалютного шахрайства прямо спрямовані проти державних інтересів. Так, у Болгарії контрабандисти заразили гаджети прикордонників, аби не платити податки за товари, що ввозяться в країну. Цю схему розкрили правоохоронці й вилучили у зловмисників 200 тис. біткоїнів на суму, що перевищує 3 млрд дол. https://comments.ua/world/604738-v-bolgarii-politsiya-konfiskovala.html. В Китаї у 2020 році було проведено спеціальне розслідування великого шахрайства за допомогою транзакцій з біткоїнами https://processer.media/ua/vlada-kitaju-masovo-blokuie-rahunki-majneriv-kriptovaljut/. А в Національному банку України (НБУ) забили тривогу, коли шахраї 16 березня 2018 року створили сайт фейкової криптогривні https://24tv.ua/ru/v_nbu_zabili_trevogu_moshenniki_sozdali_fejkovuju_kriptogrivnu_n954457.

Крипторинки особливо сильно «штормить», коли на них заходять найбільш агресивні хакери. І хоча технологія блокчейн надає достатньо ступенів захисту від їхніх атак, однак повністю не захищає. Хакери крадуть і паролі від криптогаманців, і самі гаманці. Щодня у світі в середньому крадуть криптовалют на 9 млн дол. http://dengi.ua/finance/302369-Stalo-izvestno--skol-ko-millionov-dollarov-uhodit-v-ruki-kriptomoshennikam.

Однією з найпривабливіших країн для викрадення криптовалюти є США, на їх крипторесурси припадає 56 % усіх кібератак https://www.bitbetnews.com/novosti/v-2018-godu-bylo-ukradeno-kriptovaljut-na-summu-1-milliard.html. Але найбільш масштабна крадіжка криптовалюти мала місце в Японії. Там у січні 2018 року була зламана криптобіржа CoinCheck, що призвело до крадіжки 523 млн токенів (одиниць обліку) криптовалюти New Economy Movement вартістю приблизно 524 млн дол. https://forknews.io/regulation/001387-v-yaponii-zapretili-tranz. html.

Часто крадіжки криптовалюти мають місце при переведенні токенів із однієї акриптовалюти в іншу. Значний резонанс мала хакерська атака протоколу блокчейн-моста Wormhole, внаслідок якої було втрачено криптовалюти на 320 млн дол. За даними компанії з кібербезпеки CertiK, хакери вивели криптовалюти Ethereum на суму в щонайменше 251 млн дол., Solana на близько 47 млн дол. та USD Coin на понад 4 млн дол. https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3396943-kriptomerezu-wormhole-pograbuvali-hakeri-na-320- miljoniv.html. За прогнозом австралійських учених із Технологічного університету Сіднея, починаючи з 2027 року квантові комп'ютери зможуть зламувати еліптичну криптографію, на якій засновані цифрові підписи, що підтверджують права власності на токени в блокчейні біткоїну та інших криптовалют, відтак, проблеми безпеки криптопростору ще більше зростуть https://hightech.fm/2017/11/07/crackable-by-quantum-computers. Тому, наприклад у Канаді, аби убезпечити криптовалюти від крадіжок, центральний банк пропонує громадянам країни зберігати свої електронні ключі у його криптосховищі, яке він має намір побудувати https://economy.24tv.ua/u_kanadi_pobuduyut_gigantske_kriptoshovishhe_n928009

Хоча загальний обсяг транзакцій з відмивання «брудних грошей», зокрема з біткоїном, не перевищує 1%, однак у наркоторгівлі криптовалюти вже потіснили розрахунки готівкою. Відповідно, FATF та національні фінансові регулятори ведуть нещадну боротьбу із криптозлочинцями в цьому напрямі https://processer.media/ua/doslidzhennya-bitkoin-vikoristovuietsya-vsogo-v-1-nezakonnih-operacij/. Так, у Великобританії у 2021 році поліція вилучила 180 млн фунтів стерлінгів (250 млн дол.) у криптовалюті у рамках розслідування діяльності з відмивання грошей https://www.capital.ua/ru/news/158383-v-velikobritanii-politsiya-iz-yala-rekordnuyu-summu-v- kriptovalyute#ixzz70UmTg7Fc. У США в лютому 2022 року Національною групою з контролю за криптовалютою Міністерства юстиції конфісковано криптовалюти Bitcoin, украденої групою зловмисників ще у 2016 році, на 5 млрд дол. (за поточним курсом) https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/9/682223/. В Україні ж ведеться достатньо жорстка боротьба із фальшивомонетниками, які «відбілюють» свої купюри через криптовалюту https://dengi.ua/finance/2484253-falshivye-grivny-v-ukraine-zachem-ikh-prodayut-i-kak-eto-rabotaet. Аби подібні випадки звести до мінімуму, FATF планує розробити загальні правила щодо боротьби з відмиванням грошей, яких мають дотримуватися криптовалютні майданчики в усіх країнах світу.

Криптовалюти, особливо ті, що пов'язані з відмиванням «брудних грошей», часто служать для спонсорування тероризму і війн - фінансування як окремих екстремістських угруповань, так і цілих країн, зокрема Північної Кореї, Венесуели, Ірану, меншою мірою - РФ. Боротьба проти цього уже дає непогані результати. Так, за наказом міністра оборони Ізраїлю Біньяміна Ганца було проведено конфіскацію криптовалюти із гаманців біржі al -Mathaddon, пов'язаної з рухом ХАМАС, на суму близько 840 тис. дол. https://bits.media/vlasti-izrailya-konfiskuyut-kriptovalyutu-na-840-000-s-koshelkov-svyazannoy-s- dvizheniem-khamas-birzh/. Комітет санкцій ООН розглядав можливості щодо покарання хакерів Північної Кореї, які у період з 2020 до середини 2021 року викрали криптовалюти на суму понад 50 млн дол. для фінансування ядерної і ракетної програм https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/7/7323039/.

А одна з найбільших криптовалютних бірж у світі Binance на запит української служби фінмоніторингу, відключила від p2p -платежів (без банків як посередників) 6 підсанкційних російських банків https://mind.ua/ru/news/20238211-binance-otklyuchila-ot-p2p-shest-podsankcionnyh-rossijskih-bankov. Крім того, Binance з 9 березня 2022 року більше не підтримуватиме картки Mastercard та Visa, випущені на території РФ. Це означає, що клієнти біржі з РФ не зможуть торгувати на ній або вносити додаткові кошти на свої рахунки. Спроби ж РФ обійти безпрецедентні фінансові санкції за допомогою криптовалют експерти оцінюють як малоперспективні з трьох причин: 1) санкції передбачають заборони на використання будь-яких валют, у т. ч. й віртуальних; 2) фінансові потреби РФ значно перевищують можливості крипторинку; 3) РФ не має інфраструктури, яка б уможливила використання криптовалюти у значних обсягах https://zn.ua/ukr/finances/zolota-lihomanka-virtualnogo-svitu-mozhlivi-varianti-i-naslidki-legalizaciyi- kriptovalyuti-v-ukrayini-267387_. html. Цьому заважає ще й певна прозорість блокчейну.

7. Витіснення з обігу національних валют. Серйозні загрози для державних інтересів несе криптовалюта і по лінії витіснення нею національної валюти із традиційної сфери її функціонування. Фактично якась частина національної економіки ніби «відколюється» від неї і долучається до транснаціональної, уже неконтрольованої чи слабо контрольованої урядом країни. У випадку України це, по-перше, зменшуватиме частку ВВП, яка обслуговуватиметься гривнею, що призведе до зменшення попиту на неї, її знецінення та прискорення інфляції; по-друге, зменшення попиту на гривню позбавить НБУ можливості емітувати її додаткову масу в обіг і створювати емісійний дохід як головне внутрішнє джерело створення фінансових ресурсів країни; по-третє, в країні виникне паралельний обіг трьох валют: гривні, долара і криптовалюти. І при конвертації однієї валюти в іншу, ринкові курси національної валюти будуть змінюватися (під впливом багатьох чинників, насамперед зовнішніх) далеко не завжди у кращий бік. Це істотно ускладнить управління грошовими потоками на усіх рівнях: державному, окремих корпорацій і навіть домогосподарств. Виникне загроза втрати НБУ функції державного регулятора монетарної сфери, посиляться валютно- курсові ризики для бізнесу та домогосподарств.

8. Відтік капіталу з країни. Через слабкий контроль транзакцій з криптовалютами з боку державних органів зростають ризики нелегального відтоку капіталу з країни. Ця проблема особливо гострою стала для РФ після її вторгнення в Україну й арешту її активів за кордоном. Для її вирішення Асоціація банків Росії пропонує ввести кримінальне покарання за зберігання криптовалюти на некастодіальних криптогаманцях, ключі від яких не зберігаються третьою стороною (фактично - державою) https://forknews.io/regulation/005902-v-rossii-predlozhili-naka.html. Для України ця проблема також є суттєвою, тому що вивід коштів з України за кордон в умовах війни утруднений, а криптовалютні транзакції значно полегшують його. Наявність «вроджених вад» у криптовалют гостро ставить питання щодо їх регулювання. Наразі чітко окреслилося п'ять моделей регулювання - на основі визначальних операцій з криптовалютами та відповідних засобів щодо їх регулювання (таблиця 2).

Таблиця 2 - Моделі регулювання криптовалют

Примітка: *первинна пропозиція інвесторам токенів нових криптовалют. Складено за: [3, с. 72-73; 16; 17].

Репресивна модель передбачає повну заборону на обіг криптовалют. Вона, зокрема, застосовується у Болівії та Бангладеш.

Консервативна модель передбачає купівлю-продаж криптовалюти через криптообмінники, але вона при цьому не визнається ні активом, ні легальним платіжним засобом, максимум - товаром, як, наприклад, у Китаї. У цій країні операції з криптовалютами, зокрема біткоїном, заборонені Народним банком Китаю (як регулятором) для комерційних банків, але дозволені для фізичних осіб; причому вони можуть обкладатися ПДВ. Водночас Народний банк Китаю використовує технологію блокчейн для обліку та розмішення цінних паперів. Таким чином він скорочує інфраструктурні витрати та запобігає втечі капіталу з країни.

Ліберальна модель передбачає визнання криптовалют як цифрових грошових одиниць і проведення з ними більшості операцій обігу, але не як із легальним платіжним засобом. Цієї моделі дотримуються, зокрема, у ЄС, РФ, Україні, Канаді та США.

Так, у ЄС заборонено введення криптовалют в обіг нарівні з фіатними грошима до того часу, поки не будуть оцінені усі ризики від їх запровадження, при цьому обмін традиційних валют на біткоїн звільняється від сплати ПДВ.

У Німеччині в плані легалізації криптовалюти пішли дещо дальше, ніж загалом у ЄС. Криптовалюти в цій країні, зокрема біткоїн, Міністерством фінансів визнано як легальний засіб платежу. З ними дозволено усі основні операції, а їх покупки звільняються від оподаткування. Крім того, біткоїн-платформа P2P-кредитування Bitbond у жовтні 2016 року отримала нормативну ліцензією від Федерального управління фінансового нагляду Німеччини (BaFin), що дозволяє їй, як стартапу, функціонувати незалежно від банків https://bitnews/biznes/biteom-platforma-P2P-bitbond-prTvlekla-1-2-milliomv.

У РФ дозволено більшість операцій з криптовалютою (майнінг, купівля-продаж, інвестування, заощадження тощо), однак нею на території країни заборонено оплачувати товари та послуги. У зв'язку з повномасштабною війною в Україні Державна дума РФ розглядає законопроєкт про криптовалюти з метою суттєвого пом'якшення санкцій США та інших країн. До речі, такий досвід уже має Венесуела, яка створила національну криптовалюту «Петро» і залучила значні інвестиції, незважаючи на протидію США. Однак в РФ це буде зробити значно складніше, тому що накладені на неї саекції передбачають постійний фінансовий моніторинг. В Україні, згідно з законом «Про віртуальні активи» № 2074-IX від 17.02.2022, криптовалюти розглядаються як віртуальні активи - нематеріальні блага, що є об'єктом цивільних прав, мають вартість та виражені сукупністю даних в електронній формі. Вони можуть бути як забезпеченими, так і незабезпеченими. Перші з них посвідчують матеріальне благо, а другі - ні. З віртуальними активами дозволені операції зі зберігання, обміну, переказу, купівлі-продажу, однак вони не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

Законом передбачено, що в Україні: легально працюватимуть іноземні та українські криптобіржі; банки відкриватимуть рахунки для криптокомпаній; українці зможуть захистити свої заощадження у віртуальних активах у суді. Особливості оподаткування цих активів будуть визначені після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, а до того податки із криптовалюти мають стягуватися за загальними правилами.

У Канаді біткоїн визначається як нематеріальний актив, а трансакції з ним - як бартер. З 1 червня 2020 року у країні було легалізувано криптовалютні компанії. Тепер вони, як іноземні, так і місцеві, вважаються підприємствами, що займаються грошовими переказами. Для криптовалютних транзакцій на більш ніж 10 тис. канадських доларів від компанії вимагається звітність операції та ідентифікація всіх учасників угоди. Оплата в криптовалюті за товари і послуги підлягає оподаткуванню як бартерна угода, а під час продажу криптовалюти стягується податок на доходи, податок на прибуток або податок на приріст капіталу.

У США криптовалюти прирівняні до цінних паперів у цифровій формі. Вони використовуються як засоби обміну, одиниці обліку та засоби накопичення. Операції з криптовалютами обкладаються податком на доходи фізичних осіб або податком на приріст капіталу.

Модель легального обігу криптовалют передбачає їх визнання криптовалют як активу і/або легального платіжного засобу. Цю модель першою запровадила Швейцарія, офіційно визнавши криптовалюти, потім - Японія. Нині її також дотримуються, наприклад, у окремих штатах США, Великій Британії та Австралії.

У Швейцарії криптовалюти розглядаються як фінансовий актив, прирівняний до іноземних валют. Швейцарське управління з нагляду за фінансовими ринками (Finma) видало ліцензії двом швейцарським криптобанкам, одній криптобіржі та першому в Швейцарії інвестиційному фонду криптоактивів. Дозволено всі операції з криптовалютами, навіть їх обмін на фіатні гроші (через біржу криптовалют ECUREX GmbH); це сприяло тому, що тут у кантоні Цуг виникла перша у світі «криптодолина» https://www.swissinfo.ch/rus/%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8 %D1%8F-%D0%B8-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%82%D0%BE- %D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9- %D0%B2%D1%8B%D0%B7%D0%BE%D0%B2-/47019366. Усі операції з криптовалютами звільнені у цій країні від ПДВ, але обкладаються податком на майно.

У Японії біткоїн визнається цінністю, подібною до активів, продаж яких обкладається японським аналогом ПДВ. Водночас уряд Японії визнав біткоїн засобом платежу, тому все більше суб'єктів підприємництва, зокрема торговців, використовують його у розрахунках. Один із підрозділів японського інтернет-гіганта GMO Internet, криптобіржа GMO Coin, пропонує своїм клієнтам новий вид отримання доходу: відсотки по криптовалютних депозитах https://forknews.io/stock/000984-procenty.html. Щоправда, механізм «приросту» біткоїнів залишається не зовсім зрозумілим.

Криптовалюти визнано легальним платіжним засобом і в окремих штатах США, навіть у такому великому (з травня 2022 року), як Каліфорнія https://www.bitbetnews.com/news-crypto/bitkoin/analitiki-santiment-nazvali-altkoiny-s-vysokim- potencialom-rosta.html. З 2018 року у штаті Огайо, а з 2022 року у штаті Колорадо бізнесменам дозволено платити податки в біткоїнах https://ua.korrespondent.net/business/financial/4037112-v-ohaio-dozvoliat-platyty-podatky-v-bitkoinakh. У тому ж році міська рада м. Берклі у штаті Каліфорнія проголосувала за те, щоб продавати муніципальні облігації з оплатою у криптовалюті https://forknews.io/blog/001134-gorodskoj -sovet-berkli-ho. html. А обраний у листопаді 2021 року мер м. Маямі (штат Флорида) буде отримувати зарплату в біткоїнах, користуючись послугами сервісу Strike, і взагалі він має намір перетворити Маямі на крипто-хаб https://sundries.com.ua/u-ssha-ziavyvsia-pershyi-u-sviti-mer-iz-zarplatoiu-v-bitkoinakh/.

У Великій Британії за біткоїн можна купити пиво в магазині, розплатитись за навчання в університеті і провести ще цілий ряд інших розрахунків, але на торгівлю криптовалютою на біржі потрібна ліцензія від Управління фінансового регулювання та нагляду (FCA). Операції з криптовалютою обкладаються податками нарівні з іноземними валютами.

У Австралії біткоїн розглядається як власність, а транзакції з ним - як бартер і засіб платежу. Так, м. Агнес Вотер (з населенням 2 тис. жителів) в штаті Квінсленд і аеропорт Брісбена (один із найбільших у світі) запровадили системи оплати такими цифровими валютами, як Bitcoin, Dash, Ethereum та інші, а найбільший банк країни (Commonwealth Bank of Australia) випустив перші у світі облігації на блокчейні https://www.epravda.com.ua/news/2018/06/5/637478/ https://yur-gazeta.com/publications/practice/bankivske-ta-finansove-pravo/kriptovalyuta-tovar-zasib-platezhu- mozhlivo-obekt-intelektualnoyi-vlasnosti.html. Криптовалюти в цій країні оподатковуються податком з доходів і податком на прибуток. У разі використання їх як інвестицій податок на приріст капіталу не сплачується. Крім того, у грудні 2016 року в Австралії набув чинності Кодекс поведінки для гравців індустрії цифрових валют .

Дозвільна модель вперше у світі була запроваджена 7 вересня 2021 року у Сальвадорі. У цій країні біткоїн став офіційним засобом платежу нарівні з доларом США як офіційною валютою. При переході на біткоїн власті Сальвадору просили допомоги у Світового банку, однак той відмовив їм у цьому, пославшись на те, що ця валюта недостатньо прозора, а відтак, може повністю зруйнувати економіку країни https://www.capital.ua/ru/news/157361-vsemirnyy-bank-otkazalsya-pomogat-salvadoru-v-perekhode-na- bitkoin#ixzz6y4EUHsVr.

Однак це не зупинило уряд країни і ціни в країні стали встановлюватися як у доларах, так і в біткоїнах. У криптовалюті стало можливим сплачувати і податки, при цьому сам обмін біткоїнів на долари не оподатковується, що стало однією з головних причин зростання криптотранзакцій в розрахунках та зростання ВВП країни: у 2021 році на 10,3 % проти його падіння у попередньому році на 7,9 % https://forknews.io/bitcoin/005871-legalizaciya-bitkoina-obe.html.

На формування моделей регулювання криптовалют значний вплив справляють дії світових і національних фінансових регуляторів, міжнародних платіжних систем і фондових ринків.

У легітимізації криптовалют у міжнародних фінансових розрахунках головну роль відіграють МВФ, Світовий банк та FATF. Так, МВФ і Світовий банк виступають проти визнання криптовалют як законного платіжного засобу. Їх офіційні особи закликали, зокрема, владу Сальвадора позбавити біткоїн статусу законного платіжного засобу через великі ризики для фінансової стабільності, захисту споживачів та фінансових зобов'язань не тільки на державному, а й міжнародному рівнях https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/26/681788/. Цим вони дали зрозуміти й іншим країнам, що не вітають використання криптовалют замість фіатних грошей.

FATF для детінізацію обігу криптовалют пропонує розділяти їх на два основні типи: конвертовану й неконвертовану валюту. Перша, наприклад Bitcoin, може мати еквівалентну вартість в реальній валюті і, відповідно, обмінюватися на неї; друга ж призначена для використання в конкретних віртуальних сферах, зокрема таких, як магазин Amazon.com, і, отже, вона не може бути обміняна на фіатну валюту. Але і для першого, і для другого типу криптовалют правоохоронні органи не в змозі визначити центральне місце або особу (адміністратора) для проведення розслідувань та (в разі порушення законодавства) арешту активів [18. Суттєвий регуляторний вплив на криптовалюти справляють рішення міжнародних платіжних систем, що діють у мережі Інтернет. Вони часто мають достатньо гальмівний характер. Так, платіжна система Mastercard не проводить розрахунків у криптовалюті, хоча й отримала патент, який дозволяє їй здійснювати відповідні транзакції за допомогою банківських карток, а платіжна система Visa у 2018 році відмовилась обслуговувати платіжні картки з підтримкою дебетових біткоїн -карт. Замість цього Mastercard і Visa створили новий тип операцій із купівлі криптовалют, які вони прирівняли до операцій типу quasi-cash. В результаті змінилися умови формування комісії за придбання криптовалюти, а комісію за трансакції з ними стали встановлювати банки -емітенти https://habr.com/ru/company/hashflare/blog/410307/. Платіжна система PayPal у 2019-2020 роках відмовилася від участі в проєкті зі створення криптовалюти Libra від компанії Facebook, але водночас відкрила можливість купівлі та продажу основних криптовалют - спочатку для користувачів США, а у серпні 2021 року - і для користувачів Великобританії. У квітні того ж року подібну послугу запустив мобільний платіжний сервіс Venmo, що належить PayPal. Крім того, в компанії розглядають плани із запуску власного стейблкоїну та криптогаманця. Google заборонив такі майнингові додатки, як NeoNeonMiner, MinerGate, «Криптомайнер», хоча й зберіг додаток MetaMask, який дозволяє заходити в мережу блокчейна Ethereum зі звичайних браузерів. Компанія Nexo у співправці з Mastercard має випустити першу у світі платіжну картку з криптопідтримкою https://sundries.com.ua/predstavleno-pershu-u-sviti-platizhnu-kartku-z-kryptozabezpechenniam/. А розробники Telegram збираються запускати блокчейн із власної монетою Gram, що вже зацікавило деяких класичних інвесторів https://exbase.io/uk/wiki/volatilnist-kriptovalyut. Фондовий ринок також по-різному реагує на експансію криптовалют. Перша заявка на біткоїни від біржового фонду ETF, яка надійшла на розгляд регулятора США - Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) на початку 2017 року, була відхилена. А найбільша у світі біржова організація Deutsche Bцrse AG не прийняла остаточного рішення про можливість застосування технології блокчейн у своїй діяльності https://forknews.io/stock/001327-deutsche-brse-ag-smotrit-.htmI. Однак у криптоспільноті як позитивний сигнал була сприйнята поява ф'ючерсів на біткоїни на класичних біржах. Наприкінці 2017 року їх запустили у США Чиказька торгова біржа (CME) та Чиказька біржа опціонів (CBOE) https://bloomchain.ru/detailed/burya-v-stakane-bakkt-chto-proishodit-na-rynke-bitcoin-fyuchersov. Це були розрахункові ф'ючерси, вони не передбачали фізичного постачання криптовалюти чи фіатних грошей. Ліквідність була дуже низькою, а поріг входження говорив про те, що інструмент був здебільшого розрахований на інституційних інвесторів.

У 2019-му з'явилися повністю легальні біткоїн-ф'ючерси на криптовалютних платформах Bakkt та ErisX, а пізніше - біткоїн-опціони на Bakkt та біржі CME й інституціональні інвестори отримали можливість легально інвестувати безпосередньо у криптовалюту https://ru.ihodl.com/investment/2020-02-05/chto-2020-god-prineset-institucionalnym-kriptoinvestoram/. І тільки у жовтні 2021 року на Нью-Йоркській фондовій біржі почав діяти біржовий фонд ETF, заснований на біткоїн- ф'ючерсах, що торгуються на Чиказькій товарній біржі [14]. Отже, США щонайбільше серед розвинутих країн сприяють інвестиціям у криптовалюту. У 2020 році криптовалютна біржа Kraken, зареєстрована у США, отримала дозвіл на створення першої у світі спеціалізованої депозитної установи у вигляді криптобанка під попередньою назвою Kraken Financial https://processer.media/ua/u-ssha-vidkrijut-pershij-v-sviti-kriptovaljutnij-bank/. Це уможливить оплату комунальних рахунків криптовалютою, отримання зарплати, включення заощаджень в інвестиційні та торговельні портфелі. Також його клієнти зможуть швидко і легко переводити гроші між цифровими активами й національними валютами. Щоб знизити ризики неплатоспроможності позичальників криптовалют, німецька пірингова кредитна платформа Bitbond виступає як посередник між кредитором і позичальником, полегшуючи позику кредитів у біткоїнах шляхом перевірки кредитоспроможності позичальника та вивчення мети кредиту для визначення процентної ставки по тілу кредиту https://bit.news/biznes/bitcoin-platforma-P2P-bitbond-privlekla-1-2-millionov. Слід зазначити, що значною частиною позичальників Bitbond є зазвичай продавці з сайтів електронної комерції, таких як Amazon або eBay. Перевірка кредитоспроможності виконується виходячи з даних про доходи торговців. Низка запобіжних заходів на ринку криптовалют сприяла тому, що близько 55 % інституційних інвесторів готові витратити до 5 % свого капіталу на придбання віртуальних активів. Лідерами інтересів вкладників, наприклад американського інвестиційного банку Goldman Sachs, є біткоїни та Ethereum (з часткою по 22 %), альткоїни (15 %), DeFi-токени (14 %) та NFT (9 %) https://forknews.io/bitcoin/005895-goldman-sachs-investory-n.html.

Національні фінансові регулятори (уряди, центробанки та інші установи) цілком прогнозовано протидіють заміні в грошовому обігу національних валют на крипту, вводячи, якщо не прямі заборони, то суттєві обмеження. Категоричною щодо обігу криптовалют була позиція Дональда Трампа. Перебуваючи на посаді президента США, він планував «покінчити» з біткоїном та іншими криптовалютами та припинити торгівлю ними. З відповідним дорученням він у травні 2018 року звертався до міністра фінансів США Стівена Мнучіна https://www.capital.ua/ru/news/156939-tramp-nazval-bitkoin-moshennichestvom. Ще далі в цьому плані пішов президент Туреччини. Своїм указом він додав криптовалютні торгові платформи до списку компаній, які підпадають під регулювання боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, а центральний банк Туреччини заборонив використання криптоактивів для платежів на тій підставі, що такі транзакції є ризикованими https://world.comments.ua/ua/news/europe/turechchina-postavila-kriptovalyuti-v-odin-ryad-z-vidmivannyam- gro shey -i-finansuvannyam-terorizmu-676314. html. Але сьогодні у більшості країн світу обіг криптовалют не заборонено, тому національні фінансові регулятори мають застосовувати інструменти регулювання, зокрема ті, що рекомендовано FATF. Так, Комісія США з цінних паперів (SEC) зобов'язує криптовалютні біржі проходити реєстрацію у відомстві та планує регулярно перевіряти майже 100 хедж-фондів на відповідність активів, придбаних їхніми менеджерами, активам, що зазначені у документації https://forknews.io/regulation/000798-komissiya-po-cennym-bumag.html. Федеральна корпорація страхування депозитів США (FDIC) повідомила банки про нові правила, які починають діяти з 2022 року; згідно з ними, усі фінустанови мають попереджати про операції з криптовалютами https://sundries.com.ua/u-ssha-pochaly-vymahaty-vid-bankiv-zvituvaty-pro-vsi-operatsii-z-kryptovaliutamy/. А спеціальний підрозділ ФБР уже здійснює контроль над віртуальними активами і в разі порушення діючого законодавства має право конфіскувати їх https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/18/682501/.

Єврокомісія у вересні 2020 року презентувала законопроєкт «Регулювання ринку криптоактивів». Ним визначається порядок реєстрації інституцій, що надають послуги, пов'язані з обігом криптовалют, вимоги до них, а також повноваження національних регуляторів у сфері нагляду. Очікується, що його вимоги почнуть діяти не пізніше 2024 року [14]. Європейський центральний банк, аби знизити ризики операцій з криптовалютами, виокремлює ризик контрагента, пов'язаного з анонімністю одержувача; валютний ризик, пов'язаний з високою волатильністю та ризик інвестиційного шахрайства й «відмивання «брудних грошей», пов'язаний з відсутністю прозорості. З метою якнайшвидшого вирішення цих проблем в ЄС затверджено платіжну директиву Payment services (PSD 2) - Directive (EU) 2015/2366. У Китаї у вересні 2021 року 10 фінансових регуляторів, включаючи й Національний банк Китаю, оголосили незаконними операції з криптовалютами та заборонили їх майнінг в країні [14]. Агентство фінансових послуг (Financial Services Agency) як головний фінансовий регулятор у Японії після злому в січні 2018 року на криптобіржі CoinCheck заборонило з 18 червня 2018 року транзакції з анонімними цифровими активами. І це при тому, що 24 квітня ц.р. в країні було створення орган саморегулювання криптовалютних бірж. Регулятор, забезпечуючи безпеку користувачів, не враховував того, що анонімні криптовалюти не причетні до злому Coinchec, а відмова від приватних транзакцій підриває всю суть криптосистеми. У РФ Мінфін пропонує ідентифікувати криптотрейдерів (аби відокремить «білий» ринок від «сірого») та надати правоохоронним органам повноваження відстежувати грошові потоки та транзакції. Власне, цим він вже займається, ідентифікувавши у березні 2022 року особисті дані російських користувачів фінської Р2Р-платформи Localbitcoins, які та передає до податкової Фінляндії, а та, у свою чергу, надає їх на запит Федеральної податкової служби Росії у рамках Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах. Натомість Центральний банк Росії, всупереч закону «Про цифрові фінансові активи, цифрову валюту», який вступив у силу 1 січня 2021 р., не підтримує ні пропозицій, ні дій Мінфіну, виступаючи за повну заборону випуску й обігу криптовалют https://forknews.io/regulation/001387-v-yaponii-zapretili-tranz. html https://forknews.io/regulation/005899-nalogovaya-rf-poluchila-l.html.