Сучасні інформаційні технології на ринку фінансових послуг України

Хмарні технології належать до перспективних технологій у розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг, з огляду на те, що вони дозволяють фінансовим установам оптимізувати час роботи персоналу, скоротити витрати на обслуговування техніки, підвищити гнучкість і адаптивність роботи структурних підрозділів. Крім зазначеного, ці технології сприяють прискоренню процесу прийняття управлінських рішень і вдосконаленню фінансового менеджменту загалом.

По-п'яте, фінансові установи активно опановують технології «штучного» інтелекту (Artificial Intelligence). Ця технологія базується на машинному навчанні (machine learning), глибинному навчанні (deep learning). Принцип роботи «штучного» інтелекту полягає в накопиченні в системі великої кількості реальних кейсів з досвіду вирішення типових задач і проблем, аналіз та узагальнення сукупності кейсів. На основі цього комп'ютер «навчається» підбирати найбільш релевантні, апробовані на практиці шляхи вирішення стандартних проблем. Штучний інтелект відрізняється від машинного навчання спроможністю самостійно генерувати альтернативні способи розв'язання задач або проблемних ситуацій (на базі проаналізованого масиву подібних за змістом кейсів).

На основі технологій «штучного» інтелекту працюють додатки автоматичного розпізнавання мови (automatic speech recognition), комп'ютерного зору (computer vision), автоматизованої торгівлі акціями (automated stock trading) та ін. Завдяки «штучному» інтелекту фінансові установи можуть користуватись механізмами рекомендацій (recommendation engines), що дозволяють їм формувати пакети персоналізованих пропозицій для клієнтів. Українські банки послуговуються потужностями технологій «штучного» інтелекту при здійсненні первинного скорингу позичальників, розпізнавання документів, прийняття кредитних рішень, а також у ході аналізу ризиків.

Звичні для більшості суб'єктів ринку фінансових послуг чат-боти (chat bots) та роботи-порадники (robo-advisers) є також способами застосування штучного інтелекту. Чат-боти та робоедвайзери зручні як для фінансових установ (скорочують потреби в персоналі та широкій мережі відділень), так і для домогосподарств (економія часу на пошук інформації, відвідування відділень спілкування з працівниками установи). Останнє актуалізується в умовах війни, коли клієнти нерідко виявляються обмеженими в можливостях комунікації та тривалого пошуку інформації в мережі Інтернет.

Незважаючи на значне поширення у фінансовому секторі, штучний інтелект надалі буде набувати більшої популярності. Ця теза обґрунтовується тим, що застосування цієї технології сприяє оптимізації бізнес-моделей фінансових установ, удосконаленню їхнього менеджменту, підвищенню якості та швидкості надання фінансових послуг, зниженню їх вартості. Вагомі перспективи штучного інтелекту вбачаються в питаннях боротьби із шахрайськими та спекулятивними схемами.

По-шосте, інноваційною є технологія Інтернету речей (Internet of Things), яка означає підключення до мережі Інтернет пристроїв у побутових предметах, завдяки чому вдається організовувати обмін даними. Користування цією технологією є максимально зручним для споживачів фінансових послуг, оскільки дає змогу здійснювати замовлення й оплату продуктів через домашні гаджети і смартпристрої (фітнес-трекери, годинники). Прикладами застосування Інтернету речей у фінансовій сфері є розпізнавання клієнтів банків за допомогою відеокамер і біометричних датчиків, використання роботів і дронів тощо.

Фінансовим установам варто приділити увагу потенціалу технології Інтернету речей, з огляду на постійне зростання чисельності користувачів Інтернету та щорічне збільшення кількості девайсів, що можуть бути підключені до мережі. У перспективі вигодами від впровадження і використання фінансовими установами цієї технології - економія витрат на утримання відділень і персоналу в них, підвищення якості та скорочення тривалості процесу надання фінансових послуг, удосконалення сервісу та підвищення рівня задоволеності споживачів послугами, а також диверсифікація послуг, що надають фінансові установи. Окремо слід наголосити на тому, що інноваційність технології Інтернету речей спроможна зацікавити широку аудиторію молодого покоління споживачів, яке вирізняється своєю диджиталізованістю, прагненням комфортності та схильність до опанування нових гаджетів.

По-сьоме, диджиталізація ринку фінансових послуг є динамічним процесом, що обумовлюється стрімким розвитком сфери ІТ. Новації в інформаційних технологіях знаходять своє застосування у тому числі у фінансовій сфері. Відповідно, проаналізовані в цій статті технології та їхня роль у розвитку вітчизняного ринку фінансових послуг у недалекій перспективі зазнають трансформацій. Тому для утримання гідних конкурентних позицій на ринку фінансові установи вимушені перманентно стежити за тенденціями розвитку й інновації у сфері ІТ, а також налагоджувати довгострокові партнерські відносини з фінтех-компаніями. Така взаємодія дозволяє послабити конкурентну боротьбу на ринку та наблизити фінансові установи до новітніх технологічних розробок, придатних до застосування у фінансовій сфері. Це особливо важливо, зважаючи на те, що вітчизняні фінансові установи відчувають конкуренцію як з боку іноземних установ, що в ході глобалізації входять на національний ринок, так і з боку фінтех-компаній, що пропонують послуги, здійснення яких не потребує залучення посередників.

Висновки та пропозиції

В умовах воєнного стану в Україні значних змін зазнав ринок фінансових послуг, суб'єкти якого постали перед низкою нетипових для них проблем, що потребують оперативного реагування. Фінансові установи країни оголосили кредитні канікули для своїх позичальників, що однак є лише тимчасовим заходом. Вітчизняні банки зазнають великих збитків, відзначають суттєве зростання кредитних ризиків. Задля недопущення їх банкрутства від Національного банку України очікується створення сприятливих умов для відновлення системи. Доцільною виявиться докапіталізація банків, надання їм певного періоду для нарощування капіталу, забезпечення міцності та підвищення конкурентоспроможності.

В окресленому вище контексті особливого значення набувають сучасні інформаційні технології, потенціал яких спрощує, прискорює процес надання фінансових послуг. Диджиталізація роботи фінансових установ дозволяє удосконалити їх комунікацію з клієнтами, оптимізувати витрати, збільшити частку на ринку фінансових послуг. Застосування інноваційних інформаційних технологій сприяє підвищенню рівня довіри населення до фінансових установ, оскільки супроводжується підвищенням рівня прозорості, надійності та безпечності здійснення транзакцій.

Упровадження нових інформаційних технологій на вітчизняному ринку фінансових послуг супроводжується зростанням кіберризиків та загроз втрати інформації. Виходячи з гостроти цих ризиків, перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці ефективних механізмів захисту інформаційних систем та даних фінансових установ від хакерських атак і зламів.

Список використаних джерел

1. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України / Г Т Карчева, Д. В. Булиндін, Ю. В. Кліщук, М. Ю. Старинська // Фінансовий простір. 2018. № 1. С. 32-39.

2. Кузьменко О. В. Тенденції розвитку сучасних банківських технологій / О. В. Кузьменко,

3. О. Овчаренко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип. 24, ч. 2. С. 98-103.

4. Ткаченко А. М. Вимірювання фінансової безпеки банківської системи / А. М. Ткаченко, К. І. Маменко // Стратегія і механізм регулювання промислового розвитку. 2009. № 1. 333-346.

5. Бітнер І. В. Моделювання розвитку сучасних цифрових інноваційних технологій у банківському секторі / І. В. Бітнер, С. М. В'язовий, Н. Л. Морозова // Бізнес Інформ. 2021. № 5. С. 74-81.

6. Гордієнко О. Банки можуть не повернути половину кредитів, які видали до війни. Як бізнес та банкіри будуть рятуватися від збитків [Електронний ресурс] / О. Гордієнко // Forbes. 2022. Режим доступу: https://forbes.ua/mside/pofovma-ukrainskikh-kompaniy-ne-mozhut-povemuti -krediti -chi-e -vikhid-28042022-5716.

7. Довгаль О. А. Глобальний інноваційний простір: передумови, специфіка й інструменти формування / О. А. Довгаль, Г. В. Довгаль // Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 15-20.

8. Дубина М. В. Концептуальні аспекти дослідження сутності діджиталізації та її ролі в розвитку сучасного суспільства / М. В. Дубина, О. М. Козлянченко // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2019. № 3(19). С. 21-32. DOI: 10.25140/2411-5215-2019-3(19)-21-32.

9. Дубина М. Інституційні трансформації фінансової системи України в умовах розвитку цифрової економіки / М. Дубина, О. Попело, О. Тарасенко // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 1 (25). С. 91-110.

10. Frame W. S. Technological Change, Financial Innovation, and Diffusion in Banking / W. S. Frame, L. J. White // NYU Working Paper. 2014. No 451/33549.

11. Дубина М. В. Механізм розвитку ринку фінансових послуг на основі формування інституту довіри: теорія, методологія, практика: монографія / М. В. Дубина. Чернігів: ЧНТУ, 2018. 668 с.

References

1. Karcheva, H.T., Bulyndin, D.V., Klishchuk, Yu.V, & Starynska, M.Iu. (2018). Problemy ta perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy [Problems and prospects of development of the banking system of Ukraine]. Finansovyiprostir [Financial space], 1, 32-39.

2. Kuzmenko, O.V., & Ovcharenko, V.O. (2019). Tendentsii rozvytku suchasnykh bankivskykh tekhnolohii [Trends in the development of modern banking technologies]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Issue], 24(2), 98-103.

3. Tkachenko, A.M., & Mamenko, K.I. (2009). Vymiriuvannia finansovoi bezpeky bankivskoi systemy [Vymiriuvannia finansovoi bezpeky bankivskoi systemy]. Stratehiia i mekhanizm rehuliuvannia promyslovoho rozvytku [Strategy and mechanism for regulating industrial development], 1, 333-346.

4. Bitner, I.V., Viazovyi, S.M., & Morozova, N.L. (2021). Modeliuvannia rozvytku suchasnykh tsyfrovykh innovatsiinykh tekhnolohii u bankivskomu sektori [Modeling the development of mode rn digital innovative technologies in the banking sector]. Biznes Inform [Business Inform], 5, 74-81.

5. Hordiienko, O. (2021). Banky mozhut ne povernuty polovynu kredytiv, yaki vydaly do viiny. Yak biznes ta bankiry budut riatuvatysia vid zbytkiv [Banks may not repay half of their pre-war loans. Both business and bankers will be saved from losses]. Forbes. https://forbes.ua/inside/polovinaukrainskikh-kompaniy-ne-mozhut-povernuti-krediti-chi-e-vikhid-28042022-5716.

6. Dovhal, O.A., & Dovhal, H.V. (2017). Hlobalnyi innovatsiinyi prostir: peredumovy, spetsyfika y instrumenty formuvannia [Global innovation space: preconditions, specifics and tools of formation]. Problemy ekonomiky [Problems of the economy], 1, 15-20.

7. Dubyna, M.V., & Kozlianchenko, O.M. (2019). Kontseptualni aspekty doslidzhennia sutnosti didzhytalizatsii ta yii roli v rozvytku suchasnoho suspilstva [Conceptual aspects of the study of the essence of digitalization and its role in the development of modern society]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management], 3(19), 21-32.

8. Dubyna, M., Popelo, O., & Tarasenko, O. (2021). Instytutsiini transformatsii finansovoi systemy Ukrainy v umovakh rozvytku tsyfrovoi ekonomiky [Institutional transformations of the financial system of Ukraine in the development of digital economy]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia [Problems and prospects of economics and management], 1(25), 91-110.

9. Frame, W.S., & White, L.J. (2014). Technological Change, Financial Innovation, and Diffusion in Banking. NYU Working Paper. No 451/33549.

10. Dubyna, M.V. (2018). Mekhanizm rozvytku rynku fmansovykh posluh na osnovi formuvannia instytutu doviry: teoriia, metodolohiia, praktyka [The mechanism of development of the market of financial services on the basis of formation of institute of trust: theory, methodology, practice ].