Фіскальні та регуляторні ефекти податків на споживання: практика застосування в Україні та країнах ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана,

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

ФІСКАЛЬНІ ТА РЕГУЛЯТОРНІ ЕФЕКТИ ПОДАТКІВ НА СПОЖИВАННЯ: ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄС

О.О. Маркіна, здобувач ступеня доктора філософії

кафедри фінансів імені В.М. Федосова,

завідувач відділу досліджень бухгалтерського

та податкового обліку та звітності

Анотація

В статті досліджуються теоретичні аспекти практики застосування фіскальних та регуляторних ефектів оподаткування споживання в Україні та країнах ЄС. Розкрито особливості фіскальних та регуляторних ефектів податків на споживання у дослідженнях українських та західних вчених. Встановлено, що сучасна західна економічна думка суттєво випереджає українську у частині глибини та різноманіття напрямів досліджень фіскальних та регуляторних ефектів оподаткування споживання. Частково це пов'язано зі складністю збору статистичних даних в Україні (частина даних просто відсутня, бо ніхто їх не спостерігає, частина є несистематизованою, або просто навіть закритою для широкого загалу). Інша причина полягає в тому, що перед Україною стоять економічні та політичні виклики, які західні демократичні країни подолали кілька десятиліть тому. Слід зауважити, що представники української фінансової думки не повинні втрачати можливості досліджувати нові аспекти фіскальних та регуляторних ефектів податків на споживання.

Ключові слова: податки на споживання, податок на додану вартість, акцизний податок, фіскальний потенціал

Annotation

O. Markina, Graduete of the degree of Doctor of Philosophy of the Department of Finance named after V.M. Fedosov, Kyiv National Economic University named after

V.Hetman, Head of the Department of Accounting and Tax Accounting and Reporting Research, Kyiv Scientific Research Institute of Forensic Expertise

FISCAL AND REGULATORY EFFECTS OF CONSUMPTION TAXES: APPLICATION PRACTICE IN UKRAINE AND EU COUNTRIES

The article examines the theoretical aspects of applying consumption taxation's fiscal and regulatory effects in Ukraine and EU countries. Peculiarities of the fiscal and regulatory impact of taxes on consumption are revealed in the studies of Ukrainian and Western scientists.

While emphasizing the high fiscal potential of VAT in Ukraine, Ukrainian researchers point to problems that impede the realization of this potential. Some Ukrainian experts have focused their attention on the study of universal and specific excise taxes. The study of the fiscal efficiency of the excise tax also concludes that the excise tax in Ukraine has a hidden fiscal potential that can be realized.

The regulatory effects of consumption taxation are mainly studied by Ukrainian scholars in the context of tax privileges and reduced tax rates to stimulate economic growth. Another area of research by Ukrainian scholars is the potential of using regulatory effects on cyclical economic fluctuations to smooth them out.

The overwhelming majority of Ukrainian scholars focus on the study of the regulatory effects of VAT, and only a small number of scientific papers mention the regulatory potential of the excise tax, mainly in the context of strengthening its regulatory impact on the pricing of goods harmful to public health to reduce their consumption.

Western studies of the problem of limiting the consumption of goods harmful to health are characterized by their depth and soundness, while the vast majority of Ukrainian studies are at the initial stage of studying this problem. Western scholars focus more on VAT when studying the fiscal effects of consumption taxation, which has more significant fiscal potential due to its broader tax base.

It has been established that modern Western economic thought is significantly ahead of Ukrainian regarding the depth and variety of research on the fiscal and regulatory effects of consumption taxation. It should be noted that the fiscal and regulatory impact of consumption taxation in Ukrainian and Western scientific opinion has a significant difference since Western scientists already have a greater variety of research on these effects. This is partly due to the difficulty of collecting statistical data in Ukraine (some data are simply missing because no one observes them, and some are unsystematized or even closed to the general public). Another reason is that Ukraine faces economic and political challenges that Western democracies overcame decades ago. It should be noted that representatives of Ukrainian financial opinion should take advantage of the opportunity to explore new aspects of the fiscal and regulatory effects of taxes on consumption.

Keywords: consumption taxes, value added tax, excise tax, fiscal capacity

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Оподаткування споживання властиві як фіскальні, так і регуляторні ефекти. Завдяки потужному фіскальному потенціалу оподаткування споживання, переважно у формах універсального та специфічного акцизів, є невід'ємною складовою податкових систем майже всіх країн світу. Однією з головних переваг акцизів науковці визначають уникнення каскадування непрямих податків, яке притаманне податку з обороту. Також перевагою оподаткування споживання є складність ухилення від сплати податку безпосередніми платниками податків, оскільки податок сплачується безпосередньо в момент споживання. Крім того, універсальні і специфічні акцизи легко можуть бути адаптовані під правила міжнародної торгівлі, що дуже важливо для країн з відкритими економіками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Дослідженню фіскальних та регуляторних ефектів податків на споживання присвячені праці багатьох вітчизняних фінансистів, серед яких варто виділити, зокрема, В. Андрущенка, Ю. Іванова [3], А. Крисоватого[6], О. Озерчук[8], О. Оксенюк[9], К. Проскуру[11], А. Соколовську[12], А. Шуневич[15]та багатьох інших вчених.

Водночас, зважаючи на те, що фіскальна функція податку є первинною, а регуляторна вторинною, вагома кількість досліджень у сфері оподаткування припадає саме на фіскальні ефекти оподаткування споживання як у чистому вигляді, так і у комбінації з іншими формами оподаткування.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є дослідження практики застосування фіскальних та регуляторних ефектів податків на споживання в Україні та країнах ЄС.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Податки на споживання мають потужний фіскальний потенціал, і на це вказує навіть сама історія їх становлення і розвитку: на етапі становлення їх запроваджували у важкі для держави часи з метою швидкого збору грошей. У подальшому фіскальний потенціал податків на споживання активно використовується у період глобальних рецесій (наприклад, запровадження додаткових груп підакцизних товарів або підвищення основної ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ) у період кризи 2008-2009 рр.).

У дослідженнях українських вчених питанням фіскальних та регуляторних ефектів оподаткування споживання приділяють велику увагу. Так, О. Озерчук досліджувала фіскальну ефективність непрямих податків в цілому[8]. О. Оксенюк[9] та К. Проскура досліджували фіскальну ефективність податку на додану вартість[11]. А. Крисоватий та І. Гуцул[6] досліджували фіскальну ефективність податку на додану вартість з імпортних операцій. Г. Морозова та Є. Руденко досліджували фіскальну ефективність податку на додану вартість в контексті формування доходів бюджету[7]. Кміть В.М. та Комарницький В.М. досліджували фіскальні ефекти непрямих податків в цілому з акцентом на недоліках їх справляння в Україні[5].О. Замасло та М. Кобильник, досліджуючи фіскальну ефективність бюджетоутворюючих податків, наголошують на нереалізованому фіскальному потенціалі як податку на додану вартість, так і акцизного податку в Україні[1].

Українські дослідники, наголошуючи на високому фіскальному потенціалі ПДВ в Україні, вказують на проблеми, які перешкоджають реалізації цього потенціалу. Основними серед яких є формування фіктивного податкового кредиту, використання «податкових ям», корупція у сфері надання бюджетного відшкодування, недоліки в адмініструванні ПДВ та ін. Всі перераховані негативні явища призводять до високого рівня ухилення від сплати ПДВ. Як зазначає А. Соколовська, частково проблему ухилення від сплати ПДВ було вирішено завдяки запровадженню у 2015 р. електронної системи адміністрування ПДВ[12]. Інша група українських вчених вважає, що адміністративні заходи, направлені на посилення фіскальних ефектів ПДВ, не будуть ефективними без відповідного розвитку податкової культури[2].

Частина українських фахівців зосередила свою увагу на дослідженні не тільки універсального, але й специфічного акцизів. Так, А. Пислиця досліджувала систему фіскальної ефективності акцизів[10]. В. Кміть та О. Волощук обґрунтовують напрями удосконалення акцизного оподаткування, серед яких ключовими вони вважають поступове впровадження механізму справляння акцизного податку, наближеного до вимог ЄС та збільшення частки акцизного податку в дохідній частині державного бюджету[4]. А. Шуневич, досліджуючи фіскальну ефективність акцизного податку, також доходить висновку, що акцизний податок в Україні має прихований фіскальний потенціал, який можна реалізувати[15].

Регулятивні ефекти оподаткування споживання українськими вченими переважно досліджуються у контексті надання податкових пільг та застосування знижених ставок податків з метою стимулювання економічного зростання[3]. Іншим напрямом досліджень українських вчених є потенціал використання регулятивних ефектів на циклічні коливання в економіці з метою їх згладжування[16]. Ю. Чічкова досліджує регуляторні ефекти застосування податкових пільг з ПДВ, однак, на відміну від більшості дослідників, вона робить акцент на можливості і необхідності гармонізації таких податкових пільг із законодавством ЄС[14]. Частина українських науковців досліджує регуляторний потенціал оподаткування у контексті стимулювання розвитку окремих галузей. Так, наприклад, І. Фокіна досліджувала регуляторні впливи оподаткування у комбінації із субсидуванням на розвиток вугільної промисловості[13].

Переважна більшість українських науковців зосереджена на дослідженні регуляторних ефектів ПДВ, і лише в невеликій кількості наукових праць згадується регуляторний потенціал акцизного податку, переважно в контексті посилення його регулюючого впливу на ціноутворення на ринку товарів, шкідливих для здоров'я населення, з метою зменшення обсягу їх споживання[4].

Регуляторний потенціал оподаткування споживання досліджується з різних позицій. Традиційно велика кількість досліджень присвячена ефектам акцизного оподаткування в частині обмеження споживання шкідливих товарів. Західні дослідження проблематики обмеження споживання шкідливих для здоров'я товарів характеризуються глибиною і обґрунтованістю, у той час як переважна більшість українських досліджень знаходиться на початковому етапі вивчення цієї проблеми.

Західні науковці, досліджуючи фіскальні ефекти оподаткування споживання, зосереджують свою увагу більше на ПДВ, фіскальний потенціали якого більший за рахунок ширшої бази оподаткування. Так, у своєму дослідженні Keen та Lockwood (2010) називають ПДВ машиною грошей, адже він забезпечує країнам в рази більше доходів, ніж вони могли б отримати не маючи цього податку в системі оподаткування[37]. Keen (2008) також вказує на те, що ПДВ оподатковує і неформальний сектор, оскільки доходи, зароблені в неформальному секторі, витрачаються на придбання товарів і послуг і у формальному секторі також[36]. Саме тому ПДВ забезпечує значну частину податкових надходжень до бюджетів країн навіть з високим рівнем формальної економіки.

Частина західних дослідників зосереджена на вивченні впливу акцизних податків на зменшення споживання тютюнових виробів. Так, BadiH. Baltagi, DanLevin (1992) досліджували комбінацію фіскальних та регуляторних ефектів акцизного оподаткування при підвищенні специфічних акцизів на тютюнові вироби[21]. Схоже дослідження було проведено пізніше Chaloupka, F.J., Peck, R., Tauras, J.A., Xu, X., Yurekli, A., (2010) [26]. Chelwa, G., та Walbeek, C.(2019) досліджують вплив акцизного оподаткування на еластичність попиту на тютюнові вироби по ціні[27]. Також вплив акцизного оподаткування на споживання тютюнових виробів досліджується в розрізі окремих груп населення. Так, Asare, S., Stoklosa, M., Drope, J., Larsen, A., (2019) досліджували вплив акцизного оподаткування на споживання тютюнових виробів молоддю[19]. Bader, P., Boisclair, D., Ferrence, R. (2011) досліджували вплив оподаткування на споживання тютюнових виробів серед ризикових груп населення[20]. Слід зазначити, що результати досліджень не дали однозначної відповіді на питання впливу акцизних податків на споживання тютюнових виробів. Ключовим фактором залишається попит, який формується під впливом культурних цінностей (наприклад, престижність паління), доступу до єдиного джерела задоволення (наприклад, для бідних людей), високий рівень тіньової економіки, який призводить до того, що при збільшенні акцизних податків тютюнопаління не зменшується, однак знижуються доходи бюджету від акцизного податку на тютюнові вироби. фіскальний регуляторний оподаткування споживання

Акцизне оподаткування алкогольних виробів західними вченими досліджується не тільки у контексті обмеження споживання, але й у контексті впливу на рівень захворюваності певними хворобами та рівень смертності від них. Так, T Gredner, T Niedermaier, H Brenner, U Mons (2020) досліджують валив акцизного оподаткування на рівень захворюваності на рак в Німеччині[34]. На основі історичних даних вчені роблять прогноз до 2050 року. P. Rovira, C. Kilian, M. Neufeld, H. Rumgay, I.Soerjomataram, C. Ferreira-Borges, та ін. (2021) досліджують вплив підвищення акцизів на алкоголь рівень онкологічних захворювань у чотирьох країнах [40]. Слід зазначити, що результати емпіричних досліджень у цій сфері є досить оптимістичними, вони підтверджують зв'язок між зростанням рівня акцизного оподаткування алкоголю та зменшенням рівня захворюваності на рак. Тобто за допомогою оподаткування можна забезпечити зміщення споживання зі шкідливих продуктів на корисні. На жаль, аналогічні дослідження в Україні відсутні через дві головні причини, переважно через відсутність необхідних статистичних даних.

Порядок з розвитком традиційних напрямів досліджень, у ХХ столітті відбувся сплеск досліджень нових аспектів регуляторних ефектів оподаткування споживання. Зокрема популярності набули дослідження регуляторних ефектів податків на споживання на зміни клімату. Прихильники цього напряму доводять, що за допомогою оподаткування споживання можна впливати на те, яку їжу споживає більшість населення, поступово змістивши харчові звички зі споживання великої кількості м'яса на споживання рослинної продукції[25]. Такі дослідження можна вважати продовженням розвитку ідей щодо можливості зміщення переваг споживання з одних продуктів на інші за допомогою акцизного оподаткування.

Щодо активізації регуляторних ефектів оподаткування споживання, то найбільше дискусій виникає навколо доцільності запровадження підвищених ставок ПДВ на м'ясні продукти та знижених ставок на фрукти і овочі [35]. Переважно дискусії зосереджені навколо порушення принципів нейтральності і справедливості, однак ідея запровадження окремих специфічних акцизів, наприклад, на яловичину, вченими відкидається, оскільки вона суперечить самій природі застосування специфічних акцизів.

Інший регуляторний аспект оподаткування споживання, який все більше привертає увагу дослідників, це регулювання споживання корисних продуктів. Якщо застосування специфічних акцизів часто обґрунтовують необхідністю обмежити споживання певних продуктів, наприклад тютюнових чи алкогольних виробів, то універсальний акциз (ПДВ) дослідники розглядають як інструмент, який може стимулювати споживання корисних продуктів. Так, на їх думку, податок на додану вартість має підвищуватися на продукти харчування, які особливо багаті на насичені жири або сіль і знижуватися на фрукти та овочі[38].

Ідея підвищеного оподаткування ПДВ шкідливих продуктів тестується емпірично досить великою групою дослідників. Так, Smed, S., Scarborough, P., Rayner, M., Jensen, J.D. на основі емпіричного аналізу доводять, що після запровадження змін в оподаткуванні у Данії, зменшилось споживання обсягів цукру і жирів, що вплинуло на зниження рівня смертності серед населення[41]. Не зважаючи на те, що додатковий податок діяв тільки кілька років, його застосування у короткостроковій перспективі показало позитивні результати.

А. Біро у своєму дослідженні також емпірично доводить, що запровадження додаткового податку на споживання «junkfood» в Угорщині знизило її споживання, особливо сім'ями з низькими доходами[18]. Тобто податки на споживання виявляються ефективним інструментом у боротьбі за здоров'я нації. Однак запровадження підвищених ставок ПДВ на продукти категорії «junkfood» має враховувати не тільки еластичність попиту по ціні, але й забезпечувати альтернативу - споживання здорової їжі, а саме фруктів і овочів. Це означає, що такі товари мають оподатковуватися за нижчими ставками, а в окремих випадках - навіть субсидуватися.

Якщо підвищення ставок ПДВ асоціюється з реалізацією фіскального потенціалу оподаткування споживання, то зниження ставок розглядається як регулюючий і стимулюючий захід. При цьому таке стимулювання не розглядається виключно з позицій споживання, його мета набагато ширша - забезпечити відповідний рівень споживання в економіці, щоб не порушити баланс зайнятості та інвестицій. Одним з недавніх прикладів такого регулювання є зниження ставок ПДВ в Німеччині з 1 липня по 31 грудня 2020 р. з 19% до 16% (стандартна ставка) та з 7% до 5% (знижена ставка). Внаслідок цього, як доводять Fuest, Neumeier та Stohlker (2020), спостерігалося середнє зниження цін у німецьких супермаркетах приблизно на 2%[32]. Ці результати свідчать про те, що тимчасове зниження податкових ставок ПДВ було вигідне для споживачів, а держав це забезпечило стабільність попиту в період кризи, завдяки чому вдалось втримати економіку на плаву. Обидва вищезгадані дослідження стосувалися окремих споживчих товарів. Першу оцінку всіх товарів та послуг у кошику ІСЦ представив Німецький Бундесбанк (2020) [30]. Згідно з нею, 60% тимчасового зниження ставок ПДВ було перекладено на споживачів у позитивному розумінні цього вислову, тобто товари стало купувати вигідніше.