Транспарентність фіскальних відносин як необхідна умова в адмініструванні й відшкодуванні ПДВ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ФІСКАЛЬНИХ ВІДНОСИН ЯК НЕОБХІДНА УМОВА В АДМІНІСТРУВАННІ Й ВІДШКОДУВАННІ ПДВ

СИНЧАК В.П., доктор економічних наук, професор кафедри

фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку

ЯРМОЛЕНКО Ю.Ю., кандидат економічних наук

м. Хмельницький

Анотація

фіскальний транспарентність податок доданий

У науковій статті наголошено на особливостях функціонування механізму податку на додану вартість (далі - ПДВ), який передбачає не лише односторонній рух коштів до бюджету, але й зворотній. Завдяки такій різнобічності фіскальних відносин відбувається подвоєння інтересів для держави й платників податку на додану вартість. Визначено, що для збалансування інтересів суб'єктів фіскальних відносин і забезпечення прозорості у їхніх взаємовідносинах, особливої актуальності набуває транспарентність у процесах адміністрування та відшкодування ПДВ. Доведено, що концепцію податкової прозорості у відносинах між платниками податків і державними фінансовими органами значна частини авторів розглядає у площині цифрової трансформації, спрямованої на запровадження ефективного адміністрування податкових надходжень для максимального наповнення доходів бюджетів з оптимальними адміністративними видатками на процеси адміністрування. Аргументується відсутність єдиного підходу до процедури аналізу прозорості (транспарентності) даних з податку на додану вартість, сформованих на підставі поданої суб'єктами господарювання податкової звітності через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності».

Розраховано суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сплаченого платниками ПДВ під час ввезення (імпортування) товарів в Україну. Проведено кореляційний аналіз і на його підставі визначено вплив сплаченого «імпортного ПДВ» з ввезених (імпортованих) товарів в Україну на зростання бюджетного відшкодування у 2013-2022 роках. Обґрунтовано, що обсяг бюджетного відшкодування на 87 % залежить від сплаченого ПДВ під час розмитнення імпортованих (ввезених) товарів в Україну, тоді як на частку інших чинників припадає лише 13 %.

Наголошено на дискусійних питаннях під час групування аналітичних даних про виконання Державного бюджету України з «внутрішнього ПДВ» за вирахуванням усієї суми бюджетного відшкодування. Запропоновано оприлюднювати державним фінансовим органам (Мінфіну, Держказначейству, Державній податковій службі України) суми бюджетного відшкодування за його видами (експортне, імпортне, від внутрішніх операцій, комбіноване), що сприятиме податковій прозорості та якості звітів про виконання Державного бюджету України. Аргументовано, що назви ПДВ як «Податок з ввезених на митну територію України товарів» і «Податок з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» є дискусійними. Запропоновано змінити їхні назви на «Податок на додану вартість з вироблених та реалізованих в Україні імпортованих товарів».

Зроблено висновки, щодо необхідності дотримання транспарентності, що спрямовується на надання доступу до інформації у процесах адміністрування та відшкодування ПДВ для максимального наповнення доходів Державного бюджету України з одночасним дотриманням справедливого оподаткування та здійснення бюджетного відшкодування для установлених законодавством категорій платників податків.

Ключові слова: транспарентність, податкова прозорість, податок на додану вартість, адміністрування податків, ставки податку на додану вартість, податкова звітність, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податковий кредит, бюджетне відшкодування ПДВ, бюджетна заборгованість з ПДВ, розрахунки з бюджетом.

Annotation

TRANSPARENCY OF FISCAL RELATIONS AS A PREREQUISITE IN VAT ADMINISTRATION AND REFUND

SYNCHAK Viktor, Doctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Finance, Banking, Insurance and Stock Market, Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law (Khmelnytskyi)

YARMOLENKO Yurii, Candidate of Economic Sciences (Khmelnytskyi)

The research article emphasizes the peculiarities of the Value Added Tax (hereafter - VAT) mechanism functioning, which provides not only one-direction movement of funds to the budget, but also the reverse movement. Due to such a variety offiscal relations, there is a doubling of interests for the state and value added tax payers. It is determined that in order to balance the interests of subjects of fiscal relations and ensure transparency in their relations, transparency in the processes of VAT administration and refund becomes particularly relevant. It is proved that the concept of tax transparency in relations between taxpayers and state financial bodies is considered by a significant part of the authors in the area of digital transformation aimed at introducing effective administration of tax revenues to maximize the filling of budget revenues with optimal administrative costs for administration processes. Reasons are given for the lack of a unified approach to the procedure for analysing the transparency of value added tax data generated on the basis of tax reporting submitted by business entities through the Single Window for Electronic Reporting automated system.

The amounts of budgetary refund of value added tax paid by VAT payers when importing goods into Ukraine are calculated. A correlation analysis was carried out and, on the basis of which the impact of paid «import VAT» on imported goods to Ukraine on the growth of budgetary refund in 2013-2022 was determined. It is substantiated that the amount of budgetary refund by 87% depends on the VAT paid during the customs clearance of imported goods to Ukraine, while other factors account for only 13%.

Argumentative issues were emphasized when grouping the analytical data on the performance of the State Budget of Ukraine on «internal VAT» less the entire amount of budget refund. It is proposed that the state financial bodies (the Ministry of Finance, the State Treasury, the State Tax Service of Ukraine) publish the amounts of budgetary refund by its types (export, import, domestic operations, combined refund), which will contribute to tax transparency and the quality of reports on the performance of the State Budget of Ukraine. It is substantiated that the names of VAT as a «tax on goods imported into the customs territory of Ukraine» and a «tax on goods (works, services) produced in Ukraine» are not debatable. It is proposed to change their names to a «value added tax on imported goods produced and sold in Ukraine».

The conclusions are drawn on the need for transparency aimed at providing access to information in the processes of VAT administration and refund in order to maximize the revenues of the State Budget of Ukraine while observing fair taxation and budget refund for the categories of taxpayers established by law.

Key words: transparency, tax transparency, value added tax, tax administration, value added tax rates, tax reporting, value added tax on goods imported into the customs territory of Ukraine, value added tax on goods (works, services) produced in Ukraine, tax credit, VAT budget refund, VAT budget debt, payments to/from the national budget.

Постановка проблеми

На виконанні доходів Державного бюджету України з податку на додану вартість, як найвагомішому джерелу за обсягами бюджетних ресурсів, науковцями й практикуючими фахівцями традиційно зосереджується достатньо уваги. Проте особливість функціонування ПДВ полягає у тому, що його механізмом передбачено не лише односторонній рух до бюджету, але й зворотній. За такої дії механізму й за дотримання установлених законодавством вимог, кошти повертаються платникам як бюджетне відшкодування податкового кредиту. Завдяки такій різнобічності фіскальних відносин відбувається подвоєння інтересів, причому, як з боку держави, так і - платників податків.

Подвоєність зацікавленості у держави, в одному випадку, полягає у забезпеченні повноти й своєчасності надходження податку до бюджету. Для цього з боку державних органів вживаються відповідні заходи, що призводять до появи різних оцінок. Мається на увазі, як це було на початку із запровадженням у податковому контролі системи електронного адміністрування (далі - СЕА) ПДВ тощо. Тому у представників держави виникає необхідність в оптимізації бюджетного відшкодування, зважаючи на об'єктивну обмеженість бюджетних ресурсів (характерно простежується в умовах воєнного стану), суб'єктивну складність у перевірці логістичних схем для підтвердження обсягів податкового кредиту, блокування податкових накладних тощо. Проте несвоєчасне повернення коштів платникам ПДВ спричиняє прострочену заборгованість, що згодом стає наслідком зростання внутрішнього державного боргу загалом.

Відмінність подвоєної зацікавленості у платника ПДВ, на відміну від державної, полягає у тому, що у нього змінюється порядок її нумерації. Тобто, те що для держави є другим, стає для платника першим, а перше - другим. Проте така послідовність дотримується не завжди і є суто умовною, зважаючи на бюджетні цілі й стратегію розвитку суб'єктів господарювання.

Тому, для збалансування інтересів зазначених суб'єктів фіскальних відносин, особливої актуальності набуває транспарентність (з англійської «transparent» - відсутність секретності або доступу до інформації). Водночас вбачається, що реалізація її засад дозволить забезпечити прозорість у процесах адміністрування та відшкодування ПДВ, а відтак поліпшити фіскальні відносини між їхніми учасниками. Адже такі процеси відбуваються за участі, з одного боку, відповідних державних фінансових органів - представників держави, а з іншого - платників податку на додану вартість. Не потрібно відкидати й того, що на врівноваження інтересів між потребами бюджету й зацікавленістю суб'єктів господарювання - платників податків, спрямовані й окремі принципи оподаткування, насамперед, принципи стабільності, ефективності оподаткування, справедливості й нейтральності тощо.

Звісно, досягнення оптимуму у податкових надходженнях до Державного бюджету України, сприяло б збалансованості доходів і витрат, зокрема й для створення достатнього за обсягом джерела бюджетних ресурсів на здійснення бюджетного відшкодування ПДВ. Це - з одного боку, а з іншого - дозволило б надати процесу адміністрування більшої прозорості, зважаючи на дотримання принципу справедливості в оподаткуванні платників податків, а отже й вчасного повернення їм бюджетного відшкодування, що лише посилило б регулюючу функцію ПДВ.

Водночас потрібно враховувати і європейський вектор, з яким пов'язується здійснення гармонізації вітчизняного податкового законодавства до стандартів Європейського Союзу (далі - ЄС). Ідеться, зокрема, про адміністрування та відшкодування податку на додану вартість, а отже й правила у цьому процесі й податкову транспарентність у країнах ЄС. Адже такі правила, як власне, і забезпечення податкової транспарентності, також можуть постати певним викликом для вітчизняної податкової системи у перспективі. Тому, з огляду на зазначене, на нашу думку, у нинішніх процесах адміністрування та відшкодування ПДВ повинні діяти прозорі правила. Причому, вони однаково мають враховувати інтереси Державного бюджету України й суб'єктів господарювання - платників ПДВ, і зокрема, як одержувачів (бенефіціарів) бюджетного відшкодування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематиці адміністрування платежів державі, зокрема й найбільшому за обсягами податку на додану вартість серед податкових надходжень у Зведеному бюджеті, приділяють увагу такі відомі науковці, як А. Крисоватий [1], О. Лайко, Т. Уманець і Н. Шлафман [2], Ю. Лупенко й Л. Тулуш [3], А. Славкова [4], А. Соколовська й Л. Райнова [5], М. Шигун й А. Журавель [6], а також інші автори.

Податку на додану вартість у зовнішньоекономічній діяльності, як власне, митним платежам й ефективності їхнього справляння й адміністрування, присвячена спеціальна навчальна література [7] і наукові розвідки вітчизняних дослідників І. Гуцул і К. Крисоватої [8], Ю. Іванова, В. Тищенко й О. Найденко [9], О. Дубовик [10] й інших науковців.

Проаналізувавши проведені дослідження за темою публікації, потрібно виокремити їхні основні напрями, що стосуються: ролі ПДВ у формуванні й визначенні доходів державного й зведеного бюджетів відповідно; ефективності справляння податку на додану вартість; напрямів реформування та вдосконалення адміністрування ПДВ; впливу цифровізації та порядку оподаткування; проблем СЕА ПДВ і перспектив гармонізації ставок податку.

Крім зазначеного, дослідження проблематики митних платежів з ПДВ надало можливість згрупувати їх за такими розділами як динаміка надходжень ПДВ під час імпорту й сформувати уяву про його місце у доходах Державного бюджету України. Окремий напрям досліджень складають проблеми визначення митної вартості для нарахування податку й мінімізація сплати податкових платежів з ПДВ під час імпорту за допомогою так званих «скруток». Привертають увагу дослідження щодо податкових правил адміністрування та відшкодування ПДВ в умовах воєнного стану.

Однак за різнобічності підходів до дослідження податку на додану вартість і чисельності публікацій з акцентуванням на ньому уваги, як основному бюджетоутворюючому платежу до Державного бюджету України, актуалізується необхідність у забезпеченні транспарентності у процесі його адміністрування та відшкодування як необхідної умови виконання бюджету й формування відповідної звітності. Означене дозволило сформулювати тему наукової статті й окреслити мету нашого дослідження.

Формування цілей статті

Метою наукової публікації є висвітлення та розвиток засад транспарентності у процесах адміністрування та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз літературних джерел підтверджує твердження про те, що платники податків - суб'єкти господарювання - відрізняються один від одного за кількістю платежів до бюджетів різних рівнів і сумами сплачених податків, враховуючи їхню галузеву специфіку й платоспроможність. Причини можуть бути й іншими. Однак у контексті реалізації принципу фіскальної ефективності оподаткування, зауважимо, що сплата податків, платежів і зборів спрямована на досягнення збалансованості між витратами бюджету та його надходженнями.

Безумовно, якщо вказаної рівноваги досягти не вдається, то тоді виникає дисбаланс між доходами й витратами бюджетів, що призводить до виникнення дефіциту або профіциту у відповідному бюджеті. Однією з причин невиконання індикативних показників з мобілізації податкових надходжень від платників податків є порушення у дотриманні принципів соціальної справедливості й рівномірності сплати у контексті своєчасності надходження коштів до централізованих фондів фінансових ресурсів держави. Тому у нинішніх умовах важливо забезпечити транспарентність у відносинах платників податків з бюджетами відповідних рівнів і дотримуватися єдиних, а також прозорих правил усіма учасниками бюджетного процесу.

Концепцію податкової прозорості у відносинах між платниками податків і державними органами значна частина авторів розглядає у площині цифрової трансформації. Причому це стосується як державних інституцій, так і платників податків, які формують інтегровану податкову звітність. В обох випадках така робота спрямована на використання сучасних методів мобілізації податкових надходжень, що сприяє їхній вчасній сплаті до бюджетів і дозволяє оптимізувати витрати на їхнє адміністрування.

Тому погоджуємося з думкою вітчизняних науковців, які наголошують, що впровадження цифрових технологій (штучний інтелект, віртуальні помічники (чат-боти), система блокчейн, великі дані (Big Data) тощо, наддасть більшої прозорості у діяльності як суб'єктів господарювання, так й органів фіскальних служб [11]. Причому, як далі слушно зауважують прихильники цифрових технологій, внаслідок постійного розширення обсягу й збільшення запитів різного змісту й формату щодо податкової інформації, що формується відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів, податкова звітність суб'єктів господарювання та окремі розрахунки набувають дедалі більшого ускладнення [12, с. 103]. Безумовно, такий масив інформації неоднаково впливає загалом на подальший аналіз й обробку даних державними фінансовими органами й платниками податків.

Проте, серед українських науковців, які здійснюють дослідження за означеною тематикою, ще не вироблено єдиного підходу до процедури й аналізу прозорості (транспарентності) даних з ПДВ. Ідеться про показники, сформовані на підставі поданої суб'єктами господарювання податкової звітності в електронній формі через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності». Зазначене особливо важливе, якщо врахувати те, що у європейських країнах податкова прозорість набула вагомого значення. Завдяки такій транспарентності відбувається інформування суспільства про стан формування та використання бюджетних коштів, до того ж, незалежно від рівнів бюджетів.

Отож податкова транспарентність, як «спосіб уряду розкривати інформаційний зміст податкових платежів, а також формат співпраці податкових органів різних країн у сфері обміну інформацією щодо платників податків» [13, с. 50], в умовах євроінтеграційних процесів є одним з перспективних, а отже, необхідних напрямів для податкової системи України. Його реалізація дозволить мінімізувати виклики в адмініструванні й відшкодуванні ПДВ за умови набуття нашою країною членства у ЄС.

До зазначеного доцільно додати те, що у вітчизняних умовах недостатньої транспарентності, спостерігається певна некоректність у формуванні звітності, пов'язаної з бюджетним відшкодуванням. І навпаки, за наявності податкової транспарентності таку некоректність можна було б вчасно усувати. Тут мається на увазі групування аналітичних даних з ПДВ (як найбільшого за обсягом податку з податкових надходжень у структурі доходів зведеного й державного бюджетів), який у цьому групуванні зменшено на всю суму бюджетного відшкодування.

Таке зменшення, на нашу думку, є щонайменше дискусійним, оскільки применшує роль ПДВ у доходах Державного бюджету України. Більш категоричними у цьому питанні є А. Соколовська та А. Райнова, які вважають такий підхід «поширеною помилкою». Тому, на думку вказаних науковців, аналіз надходжень з «внутрішнього» та «імпортного ПДВ» необхідно проводити без урахування бюджетного відшкодування. Адже останнє може формуватися як за допомогою «внутрішнього ПДВ», так і завдяки «імпортного ПДВ», «якщо ввезені товари використовуються у виробництві товарів на експорт» [5, с. 44], із чим, безумовно, потрібно погодитися.

Підтримуючи зазначену думку, зауважимо, що сплачений ПДВ під час ввезення (імпортування) товарів і заявлений до відшкодування (й у майбутньому відшкодований імпортерам), не залежить від того, чи використовуються ввезені в Україну товари у виробництві вітчизняної продукції, яка у майбутньому експортована (вивезена) за кордон. Адже в Україні діють загальні правила відшкодування та вимоги, передбачені у Податковому кодексі України. Так у разі експорту товарів за межі митного кордону України за нульовою ставкою та виникнення під час обчислення від'ємного значення ПДВ, такий податок підлягає бюджетному відшкодуванню.

Існують й інші підстави для отримання бюджетного відшкодування. Ідеться про сплату ПДВ за зниженими ставками: 7 % (для лікарських засобів, медичного обладнання, послуг музеїв, готелів тощо) і 14 % (для деяких зернових й олійних культур), а також й за основною ставкою 20 % (за операціями, пов'язаними у господарській діяльності з придбанням, спорудженням основних засобів тощо). Наведеним підтверджується вищезазначена думка, що повернення бюджетного відшкодування бенефіціарам не залежить від використання імпортованих товарів, матеріалів тощо (за які сплачений ПДВ у зовнішньоекономічних операціях), зокрема, чи то у внутрішньому виробництві продукції та її реалізації згодом на експорт, чи їх продаж у всьому ланцюгу руху ввезеного імпорту до кінцевого споживача.

Тому, на нашу думку, у Статистичному збірнику про виконання бюджетів [15] показник «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» недоцільно зменшувати на суму «імпортного ПДВ», сплаченого під час розмитнення та за процедурою відшкодованого виробникам. Окрім цього, для достовірності звітних даних з податку на додану вартість, фінансовим органам (Мінфіну, Держказначейству, Державній податковій службі України) доцільно опубліковувати звітність із сумами бюджетного відшкодування за його видами (експортне, імпортне, від внутрішніх операцій, комбіноване) [16], що посилить достовірність звітності про виконання Державного бюджету України.

Крім цього розмежування назв ПДВ на «Податок з ввезених на митну територію України товарів» і «Податок з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», на нашу думку, є не зовсім вдалим. Адже ті ж імпортовані товари реалізуються після розмитнення на території України, а суми ПДВ, сплачені у бюджет після реалізації імпорту, зараховуються до показника «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)». Відтак, вважаємо, що для такого випадку більш обґрунтованою є назва ПДВ як «Податок на додану вартість з вітчизняних і реалізованих в Україні імпортованих товарів». Водночас потрібно враховувати залежність між експортно-імпортними операціями й сумами бюджетного відшкодування. Ідеться про суми ПДВ, що повертаються на рахунки бенефіціарів - платників податку на додану вартість.

Для встановлення рівня впливу чинників (експортно-імпортних операцій) на результативну ознаку (відшкодовані суми ПДВ) використаємо метод кореляційного аналізу. За його допомогою встановимо лінійні коефіцієнти кореляції між ПДВ з ввезених (імпортованих) товарів в Україну (х) і бюджетним відшкодуванням (у). Обчислення здійснимо за даними повних 2013-2022 років (табл. 1).

Таблиця 1

Дані для розрахунку лінійних коефіцієнтів кореляції між сплаченим ПДВ з ввезених товарів в Україну й відшкодованим ПДВ у 2013-2022 рр.