Ландшафтно-географічний аналіз лісових природоохоронних територій Волинської області

У складі лісогосподарського комплексу Волинської області виділяються такі галузі: лісохімічна та деревообробна. В економіці регіону відбулося збільшення обсягів виробництва у галузі первинної деревообробки (віконні блоки, чорнові меблеві заготовки) і фанерній (виробництво шпону) промисловості. В той же час виробництво продукції лісохімії (добування живиці, екстракту хвойних дерев) скоротилося за всіма видами продукції. Незначного скорочення зазнали такі підгалузі, як лісопильна (пиломатеріали), лісовирощування та заготівля деревини. У перспективі розвиток цих галузей в області повинен спрямовуватися на вирішення таких основних проблем: підвищення питомої ваги лісопромислового комплексу у загальному промисловому виробництві; здійснення реконструкції та модернізації діючих і спорудження нових підприємств відповідно до вимог науково-технічного прогресу; раціональне використання лісосировинних ресурсів на основі заміни та вдосконалення споживання деревної сировини і лісоматеріалів, повного й ефективного застосування всієї маси деревини, включаючи низькоякісну, відходи лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки[50].

Рис. 4.1. Видовий склад лісів Волинської області[25].

Важливою складовою лісогосподарського комплексу є мисливське господарство. В угіддях обласного управління функціонують 7 господарств (3 мисливські та 4 лісових мисливських господарства). За статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2009 рік в угіддях Волинського обласного управління лісового господарства перебувають 11710 копитних, 73688 хутрових та 220581 пернатої дичини. Підприємства Волинського обласного управління лісового господарства, за якими сьогодні закріплено 546,2 тис. га мисливських угідь (34,5% від усіх угідь області), активно працюють в напрямку проведення комплексу заходів, спрямованих на відтворення, в тому числі штучне, мисливських тварин, збереження та поліпшення середовища їх перебування[24].

У покращанні екологічної ситуації у Волинській області важливу роль відіграють природоохоронні заходи. За статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2010 рік, природно-заповідний фонд (ПЗФ) області складає 388 об'єктів загальною площею 179,5 тис. га, що становить 8,9% території області і перевищує у 2 рази загальнодержавний показник. Серед завдань щодо охорони, використання та розвитку ПЗФ області головними мають виступати: виділення пріоритетів у перспективному розвитку ПЗФ регіону; аналіз сучасної мережі щодо охоплення нею найцінніших природних комплексів, рідкісних видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; збільшення площі пристигаючих, стиглих і перестійних ділянок лісу, доведення їх питомої ваги до 25% від загальної площі лісів; збільшення відсотку заповідності, створення плану розвитку заповідної справи; проведення досліджень в плані конкретних розрахунків, методичних розробок та рекомендацій з збереження, охорони та раціонального використання територій та об'єктів ПЗФ[52].

Також вивчена просторово-територіальна і функціонально-компонентна структура лісогосподарського комплексу Волинської області та обґрунтовані шляхи вирішення проблем розвитку цього комплексу. Елементи територіальної структури є формами територіального зосередження виробництва в ЛГК області. Основними складовими територіальної структури лісогосподарського комплексу обласного регіону виступають лісовиробничі комплекси (Північно-Волинський та Південно-Волинський), лісовиробничі кущі (Заболоттівський, Ковельський, Володимир-Волинський, Луцький), а також лісовиробничі центри (міста Заболоття, Ковель, Камінь-Каширський, Маневичі, Луцьк, Шацьк, Рожище, Ківерці, Цумань, Володимир-Волинський, Нововолинськ. Функціонально-компонентна структура ЛГК Волинської області представлена різними галузями виробництва. Структурні елементи виявляються завдяки застосуванню методу лісоресурсно-господарського циклу, який спирається на концепцію енерговиробничих і ресурсних циклів, вважає К.Г. Пироженко. Зокрема, у структурі ЛГК області станом на 2009 рік випуск товарної продукції за сферами діяльності головну роль відіграє лісозаготівельна в сукупності з лісогосподарською (60%), друге місце займають галузі первинної деревообробки. Велике значення має також і лісопильна галузь (36%). Незначну частку (1%) у випуску товарної продукції займає торгівля[52].

З метою раціоналізації діяльності ЛГК Волинської області в сучасних умовах вважаємо необхідним вжити таких заходів: провести великомасштабне комплексне бонітування усіх груп лісів області; підвищити лісистість і продуктивність лісових угідь області шляхом заліснення рекультивованих ґрунтів; впровадити нові технології вирощування лісу на заболочених територіях; здійснити перереєстрацію фірм та організацій і приватних підприємств, що займаються заготівлею, лісопереробкою і продажем деревини із забороною діяльності тих структур, що порушують нормативи лісовикористання, здійснюють незаконні вирубки і продаж лісу; організувати ефективну діяльність служб охорони лісу та лісових багатств (лісництв, єгерів, пожежних, охоронців та ін.) та забезпечити ефективний захист лісу від розкрадання, браконьєрів, стихійних лих (пожеж, вимокання, підтоплення, посухи тощо)[47].

Розділ 5. Організація мережі природоохоронних територій як засіб оптимізації лісокористування і природокористування у Волинській області

Розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду (ОПЗФ) та природоохоронної мережі в цілому є одним із найдієвіших і найекономічніших заходів для збереження ландшафтного та похідного від нього біотичного різноманіття. Для визначення сучасного стану питання проаналізовані принципи і практика розвитку мережі природоохоронних територій у Волинській області. Природоохоронна цінність заповідних лісів визначається, насамперед, представництвом автохтонних, антропогенно мало змінених лісових угруповань. Її доцільно встановлювати на підставі порівняння з існуючим лісовим фондом у цілому. Основними шляхами оптимізації регіональної мережі лісових природоохоронних об'єктів вбачається підвищення її ландшафтно-лісівничої репрезентативності, а також забезпечення територіальної достатності для природоохоронних цілей[51].

Оптимізація природоохоронних територій і перспективи розвитку екологічної мережі залежать від концептуально правильного вирішення двох підходів: екологічного та ландшафтно-екологічного. Конструктивним визнаний Закон України „Про екологічну мережу України” від 24 червня 2004 року № 1864-IV, де застосовуються базові і ландшафтоприйнятні терміни, як ключові території, сполучні території, буферні зони та зони відновлення. Це має концептуальне значення, оскільки дозволяє створювати мережу на принципово нових стабілізаційних засадах. Відповідно до цього, конструктивним при формуванні екологічної мережі визнається ландшафтно - екологічний підхід (Див. Додаток Д).

Визначення оптимальних показників ступеня заповідності території Волинської області, особливо з врахуванням ролі лісових ландшафтів, креативно можливе лише на підставі аналізу ступеня антропогенної змінності ландшафтів у межах її фізико-географічних регіонів та окремих територіально великих ландшафтів. Волинська область - один із небагатьох регіонів України, де забруднення довкілля не викликає великого занепокоєння. Але результати регіональних досліджень сукупного антропогенного впливу та слабка буферна здатність лісових ландшафтних систем свідчать, що ці висновки недостатньо обгрунтовані.

Сільськогосподарський вплив. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва з середини 60-х років супроводжувалась зростанням хімізації та збільшенням розорювання земель, що призвело до помітних змін властивостей ґрунтів. З початку 90-х років цей вплив значно зменшився, але прояви негативних процесів - надмірна розораність, забруднення ґрунтів пестицидами, нітритами, вітрова ерозія - є і тепер.

З 1950 року у Волинській області, як і в Україні, відбувається процес скорочення площ сільськогосподарських угідь, незважаючи на включення у використання меліорованих та рекультивованих земель. Орні землі все більше поширюються на схили та заплави річок, внаслідок чого активізуються ерозiйні процеси. У 1997 році 105,2 тис.га земель зазнавали водної ерозiї (близько 10% сільськогосподарських угідь), площа дефляцiйно небезпечних земель становила 257,8 тис.га (24%)[20].

Поряд з кількісними трансформаціями відбуваються зміни якісного стану ґрунтів. З 1990 року обсяги внесення органічних добрив постійно зменшувались і досягли у 1997 р. рівня 60-х років. У 1996 р. органічних добрив вносилось лише 6 т/га, що у 2,7 разів менше, ніж на початку 90-х рр., а мінеральних - 35 кг/га (у 7 разів менше). Зменшились і об'єми внесення пестицидів (у 7 разів менше, ніж на початку 90-х років). Отже, про надмірні кількості застосування добрив і пестицидів зараз говорити не доводиться, адже вони значно менші від оптимальних. Але великі об'єми їх застосування у 80-90-х рр. призвели до стійкого забруднення ґрунтів, грунтових вод та сільськогосподарської продукції.

Інтенсивний осушувально-меліоративний вплив почався у середині 60-х років. З початку століття на Волинському Поліссі заболоченість зменшилась у 10 разів, що спричинило дегуміфікацію мінеральних ґрунтів, вітрову і водну ерозію, пересихання малих рік, зменшення популяцій болотної флори і фауни. Згідно з даними Держуправління екобезпеки у Волинській області, у 1997 р. площа осушених земель становила 416,6 тис.га, з них 76,8% сільськогосподарських угідь, близько 7% яких знаходиться у незадовільному стані. Інтенсивний меліоративний вплив спостерігається на 50% території, де, за даними Волинського обласного управління осушувальних систем, частка осушених земель становить близько 30% загальної площі, а щільність меліоративних каналів - 1,1-1,3 км/км?. Основний спосіб осушення - гончарний дренаж, який не забезпечує оптимального водно-повіфтряного режиму. А найбільш ефективні осушувально-зволожувальні системи займають третю частину осушуваних площ. Спостерігається тенденція до збільшення частки осушених земель, що використовуються під сіножаті та багаторічні трави, особливо у північних геосистемах, де під ріллю використовується лише 3 частина осушених земель. Найбільше площ переосушених земель, що не використовуються у сільськогосподарському виробництві, зосереджено у Камінь-Каширському (близько 10% осушеної ріллі) та Любешівському (5%) районах[17].

До основних видів промислового забруднення Волинської області:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин вiд стацiонарних джерел в 1997 р., згідно з даними Держуправління екобезпеки у Волинській області, становили 13,3 тис.т, на 1 мешканця регіону в середньому припадає 12,2 кг шкідливих речовин на рік (в Українi - 119 кг/рік). Найбільші осередки забруднення зосереджені навколо міст: Ковеля, Володимир-Волинського, Маневичів, де оновними забрудниками є котельнi, управлiння магiстральних газопроводiв (м.Ковель), торфозаводи. Промислове забруднення регіону протягом останніх 5 років значно зменшилось, хоча 40 пiдприємств працювали без дозволiв на викиди, і на 9 з них виявленi перевищення ГДВ.

- відведення використаних стічних вод у природні водотоки у 1997 р. становило 42,08 млн.м?, у т.ч. без очистки - 0,198 млн.м3. Основними забруднювачами водних ресурсiв є органiзацiї комунального господарства та промисловостi, на якi припадає відповідно 89,6 i 10% загальної кiлькостi скидів забруднених стічних вод. У 1997 р. з 42 очисних споруд, що мають кiнцевий випуск стiчних вод у воднi об'єкти. тiльки одна забезпечила нормативну очистку, а решта працювали неефективно. Крiм цього, 5 пiдприємств скидають забрудненi стоки в поверхневi води зовсім без очистки.

- утворення небезпечних промислових відходів. В процесi виробництва у 1996 р. на пiдприємствах регіону, за даними статистичної звiтностi утворилось, близько 2,2 тис.т вiдходiв. Згідно з даними Держуправління екобезпеки у Волинській області, на АТ "Ковельсiльмаш" накопичено 42 т змащувально-охолоджувальних рiдин, 20 т вiдпрацьованих нафтопродуктiв, 26 т вiдходiв фарбувального виробництва, 2,5 т вiдходiв гальванiки. На переробних установках знешкоджується лише 16% небезпечних вiдходiв, що утворюються в регіоні, 25% вiдходiв III і IV класу небезпеки вивозяться на смiттєзвалища, решта залишаються на територіях підприємств[54].

Транспортне забруднення. У 1997 роцi викиди вiд автотранспорту становили 36,1 тис.т, або 71% загальних викидiв в атмосферу регіону. Пік викидів забруднюючих речовин від автотранспорту припадає на 1990 р. (130 тис.т). У 1995 р. кількість викидів зменшилась до 31,5 тис.т, а далі знову почала плавно зростати. Автотранспорт є основним джерелом поступлення важких металів в атмосферу регіону. Санепідслужбою Волинської області зараєстровані перевищення ГДК свинцю у грунтах вздовж автомагістралей та навколо транспортних вузлів Ковеля, Володимир-Волинського.

Основною причиною радіаційного забруднення Волинської області є “захiдний слiд” радiоактивних опадiв, внаслідок аварiї на ЧАЕС, що залишився в Маневицькому, Любешiвському та Камiнь-Каширському адміністративних районах. Згідно з офіційними даними, радiонуклiдами у Волинськiй областi забруднено 167 населених пунктів, де проживає 144,6 тис.чол. Загальна площа забруднених земель - 5372 км?, що становить 25% площі регіону, з них ріллі - 45%, природних кормових угідь -55%. Найбільша частка ріллі серед забруднених сільськогосподарських угідь (близько 50%) - у Камінь-Каширському районі. Крім цього, Держуправлінням екобезпеки у Волинській області, додатково виявлено 2800 га сільськогосподарських угідь та 3050 га лісів, забруднених радіоцезієм (>1 Кі/км?). Небезпечна ситуація у забруднених районах ускладнюється тим, що останнім часом тут проводиться лише 50% запланованих контрзаходів, в результаті чого збільшуються площі кислих ґрунтів, з найвищими рівнями переходу радіонуклідів з грунту в рослини.

Селитебне навантаження інтегрує дію всіх видів антропогенного впливу. Особливою проблемою поселень в останні десятиріччя стало утворення великої кількості побутових відходів, переробка та утилізація яких не налагоджена. Згідно з даними Держуправління екобезпеки у Волинській області, у 1997 р. жодне з 15-ти звалищ твердих побутових вiдходiв регіону не має дозволу на розміщення, не вiдповiдає екологiчним вимогам, 9 заповнені більше як на 50%. Небезпечна ситуація склалася на сміттєзвалищах Ковеля і Володимир-Волинська, які розміщені в межах міста, в санітарних зонах водозаборів, і вже заповнені на 100%. Експлуатацiю смiттєзвалища у місті Ковелi офіційно припинено. Але будівництво нового сміттєзвалища не ведеться, тому старе продовжує функціонувати. Критичний стан сміттєзвалищ спостерігається також у Старій Вижівці, Шацьку, Кiверцях. У 1997 р. лише третя частина мiст та селищ мiського типу регіону каналiзована. Але загальномiськi каналізаційні очиснi споруди не забезпечують необхiдного ступеню очищення стiчних вод. Це призводить до забруднення рiчок Турiя, Путилiвка, Прудник, Луга, Гапа, Гнила Липа. Крім цього, близько 15% загальної протяжностi каналiзацiйних мереж знаходяться в аварійному стані, що спричинює збiльшення кількості аварiй на цих об'єктах протягом останнiх років[63].

Рекреаційне навантаження на лісові ландшафтні системи Волинської області щороку зростає. Протягом 1990-98 рр. дисертантом досліджувалась рекреаційна дигресія прибережних смуг Шацьких озер, зокрема Пісочного та Світязь. Озеро Пісочне відвідує в 11 разів менше рекреантів, ніж оз.Світязь, тут розміщено лише 5 баз відпочинку та санаторій “Лісова пісня”, а на узбережжі оз.Світязь - 60 рекреаційних закладів. З цим пов'язана більша частка площ ІІІ та ІV-ї стадій рекреаційної дигресії на оз.Світязь. Сюди приїжджає також більша кількість неорганізованих рекреантів з наметами на вихідні дні, що є основною причиною рекреаційної дигресії ландшафтних систем. Нерегульованість туристських потоків спричинює рекреаційну дигресію найбільш популярних місць для відпочинку: зникає ліс на північно-східному березі оз.Пісочне навколо санаторію "Лісова пісня", рідшають насадження в урочищі Гряда. Серйозною проблемою рекреаційних закладів є те, що вони не обладнані каналізаційною мережею. На багатьох базах немає бетонних майданчиків для сміттєконтейнерів, побутові відходи вивозяться нерегулярно.

Антропогенні навантаження, що висвітлені у даному розділі спричинюють трансформацію лісових ландшафтних систем і виступають головними чинниками утворення певної екологічної ситуації, що розглянуте у наступному розділі.

Таблиця 5.1. Об'єкти природно-заповідного фонду території Волинської області

Нерівномірність розподілу природоохоронних об'єктів по території Волинської області та, конкретно, по лісництвах непрямо свідчить про певну вичерпаність ресурсу „чистої заповідності” і, водночас, ставить питання не лише збільшення ступеня заповідності за рахунок різних категорій ОПЗФ, але й зміни концептуальних засад самої заповідної справи (див. Табл. 5.1.).

У контексті створення національної екологічної мережі і ролі лісових ландшафтів у її формуванні, існуюча ландшафтна структура Волинської області природно визначає структуру самої екологічної мережі. З урахуванням господарської освоєності території і ступенем її антропогенної трансформації реальна макроекологічна мережа складається з 7 природних ключових територій (біотичних ядер); 3 лісостепових, 4 лісових та 4 долинно-річкових екологічних коридорів. У формуванні екологічної мережі відповідна роль повинна відводитись національним природним паркам як великим державним поліфункціональним установам. Розроблені методи розширення НПП „Прип'ять-Стохід” можуть стати прикладом для розвитку вже існуючих, проектованих національних парків та інших територіально великих об'єктів природно-заповідного фонду. У проекті - ще два: «Цуманська Пуща» та «Західне Побужжя»[50].

Важливим завданням у формуванні національної екологічної мережі для Волинської області є створення спільних бі- та трилатеральних заповідних територій (з Білорусією та Польщею), сприятливі теоретичні перспективи для чого існують.

При формуванні екологічної мережі на базі лісових геосистем крім екологічних функцій неодмінно слід враховувати їх роль у забезпеченні рекреаційних потреб населення, визначенні оптимального рекреаційного навантаження, і збереженні та підвищенні естетичних якостей.

Еколого-просвітницька діяльність у формуванні, збереженні і розбудові природоохоронної мережі відіграє ключову роль. На підставі аналізу діяльності неурядових екологічних організацій Волинської області виявлений їх реальний потенціал і внесок у справу вирішення екологічних проблем і розбудови природоохоронної мережі. Визнана необхідність докорінної перебудови екологічної освіти в області. формування екологічної свідомості і культури на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи, їх гармонійного співіснування. Відповідно до цього, пропонується розробка і прийняття в Україні Закону «Про екологічну освіту».

Аналіз ситуації, що склалась у природно-заповідній справі, дозволяє зробити висновки, що вона, як концепція і галузь консервації вибраних ділянок довкілля нині трансформується в справу і концепцію формування екологічної мережі, яка після її створення здатна буде виконувати важливу стабілізаційну функцію у підтриманні придатного для проживання людини середо-вища. Природно-заповідна страва в нинішньому її розумінні вичерпала свій креативний потенціал і потребує докорінних змін. Законодавча ж база організації суспільства та природокористування вимагає чіткого і однозначного трактування понять. Тому розвиток концепції екологічної мережі є закономірним і більш вищим етапом у розвитку заповідної справи[62].

Висновки

1. Сукупність заповідних об'єктів, розташованих у межах Волинської області, виділено за картографічними та відомчими матеріалами. Сучасну структуру множини природоохоронних територій, а також її природничо-лісівничу репрезентативність охарактеризовано за результатами аналітичних узагальнень інформації з літературних джерел, офіційних відомостей щодо ПЗФ області, а також матеріалів власних досліджень. Оцінювання лісових природоохоронних територій виконано за результатами спеціального аналізу розподілу лісових площ за категоріями господарського призначення, категоріями захисності, типами лісу, головними лісотвірними породами, віком насаджень.Основними підходом слід вважати ландшафтно-екологічний, застосування якого дозволяє достатньо чітко визначити екологічну функцію лісів для підтримання стійкості ландшафтів як конкретних сучасних геосистем.

2. Визначено, що лісовим ландшафтам належить провідне місце у формуванні природоохоронних територій Волинської області, що підтверджується високою часткою (34%) лісів, що номінально виконують природоохоронні функції.

3. Проведений функціонально-структурний аналіз лісових ландшафтів районів Волинської області та у розрізі лісництв, природних регіонів та ландшафтних комплексів Волинської області показав - із загальної площі лісів області, що виконують природоохоронні функції найбільше їх у Турійському (48,7%), Ківерцівському (34,2%) районах, найменше у Маневицькому районі (2,5%).

4. Визначено коефіцієнт екологічної стабільності території Волинської області по адміністративних районах, що дозволив виділити: екологічно стабільні регіони - Маневицький, Шацький, Ратнівський (частка лісів у загальній площі земель складає відповідно 55,2%, 41%, 40,9%); середньостабільні - Камінь-Каширський, Любомльський, Любешівський, Старовижівський (37,2%, 34,9%, 33,3%, 32,5%), стабільно нестійкі - Ковельський та Володимир-Волинський (21%, 17%), екологічно нестабільні - Турійський, Іваничівський, Рожищенський, Горохівський, Луцький, Локачинський (12,4%, 11%, 10,3%, 9,8%, 6,4%, 1,7%). Як правило, екологічна стабільність території прямопропорційно пов'язана із лісистістю території.

5. Частка лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону досить строката. В 388 існуючому об'єкті природно-заповідного фонду (ОПЗФ) лісові геосистеми різного таксономічного рангу входять до складу 245, складають 63,1% від їхньої загальної кількості. Проте вони займають 78,4% всієї площі наявної заповідної мережі, що свідчить про їх домінуючу роль у підтриманні ландшафтно-екологічної стабільності регіону.

Список використаних джерел

1. Андриенко Т. А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. Андриенко Т. А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К.: Наукова думка, - 1983. - 216 с.

2. Атлас Волынской области. Ред. Зузука Ф.В. - М.: Комитет геодезии и картографии СССР, - 1991. - С.12-34.

3. Атлас лесов СССР. - Москва,: ГУГК, - 1973. - 222 с.

4. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР.- М.: ГУГК, - 1978.- С. 127-135.

5. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка.Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. - Луцьк.: Ред. - вид. відд. Волин. ун - ту, - 1997. - 448 с

6. Барановський В. А. Екологічний атлас України. - К.: Географіка, - 2000. - 40с.

7. Барбарич А.І. Флора і рослинність Полісся Української РСР/ Барбарич А.І.// Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся. - Київ: Вид -во АН УРСР, - 1955.

8. Бачинський Г.А.Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты / Бачинський Г.А. АН УССР.Львовское отд. ин-та экономики; отв. ред. Э.В.Гирусов. - Киев: Наук. думка, - 1991.

9. Вакулюк П.Г. Ліс - багатство країни. Вакулюк П.Г. - К.: Рад. школа, 1984. - 135 с.

10. Вакулюк П.Г. Ліс і людина. Вакулюк П.Г. - Київ.: Урожай, - 1989.

11. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.І.- Ф.: Поліфаст, 1998. - 508 с.

12. Вовк П.К., Терлецький В.К., Ященко П.Т. Незаймана краса Волині. Вовк П.К., Терлецький В.К., Ященко П.Т. - Львів.: Каменяр, - 1989. - 69 с.

13. Воїнственський М. А., Стойко С. М. Охорона природи. Воїнственський М. А., Стойко С. М. - Київ: Видавництво “ Радянська школа “,- 1977.

14. Г.К. Смык, Н. Н. Бортнян, Л.С. Болашев и др. В краю ландыша и азалии // Г.К. Смык, Н. Н. Бортнян, Л.С. Болашев и др. - К.: Урожай, - 1989. - 208 с.

15. Генсирук С. А. Леса Украины // под ред. П. С. Погребняка . - Москва: изд-во «Лесная промишленость», 1975.

16. Генсірук С.А. Ліси - багатство і окраса землі. Генсірук С.А. - Київ.: Наук. думка, - 1980. - 211 с.

17. Генсірук С.А. Принципи збалансованого природокористування та природовідновлення у лісогосподарському виробництві / С.А. Генсірук, Л.І. Копій // Збалансоване природокристування та природовідновлення. - К.: Вид-во ВЕЛ, 2008. - С. 12-14.

18. Генсірук С.А., Міщенко В.О. Еколого - економічні аспекти природокористування. - К.: Наукова думка, - 1982. - 172 с.

19. Географічна енциклопедія України, т. 2. - Київ: Видавництво “Українська Радянська Енциклопедія “ ім. М.П.Бажана, - 1990.

20. Географія Волинської області/ За ред. П.В. Луцишина. - Луцьк: Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, - 1991.

21. Гетман И. Принципы рекреационной деятельности на территориях региональных ландшафтных парков Украини и меры по их реализации / / Экол. Рос. - 2003. - № 11-12. - С. 4 - 7.

22. Гетьман В. І. Основні завдання і проблеми розвитку екотуризму в національних природних парках і біосферних заповідниках України / Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнар. конф. 14-18 жовтня. - Рахів, 2002. - С. 304-313.

23. Данилов Г.Г. и др. Защитные лесонасаждения и охрана почв. Данилов Г.Г. и др. - М.: Лесная промышленность, - 1983.

24. Дьяченко Я.Я. Интенсификация использования и воспроизводства лесосырьевых ресурсов Украины. Дьяченко Я.Я. - К.: Наукова думка, - 1992.

25. Збереження біорізноманіття й заповідна справа в Україні. Інформаційний бюлетень №12. січень 2001. (Київський еколого-культурний центр охорони дикої природи СоЕС).

26. Зелені скарби України // За ред. док. с/г наук С.А. Генсірука. - К.: Урожай, -1991. - 192 с.

27. Климович П.В. Еколого - меліоративний аналіз Волинського Полісся. Климович П.В. - Львів: Вид. ЛДУ ім. Ів. Франка, - 2000.

28. Клімчук Б.П., Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Єврорегіон "Буг": концепція та стратегія розвитку: Монографія. -Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - 416 с.

29. Ковальчук І.П., Юровчик В.Г. Картографічне моделювання лісистості та динаміки лісів Волинської області // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі українки. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2006. - Випуск 2. - С. 41-48.

30. Козан Н.Н. Шляхи рекреаційного використання лісів Волині //Велика Волинь: Минуле і сучасне. (Матеріали міжнародного науково-краєзнавчої конференції). - Хмельницький, 1994.

31. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у лісфонді як фактор екологічної стабільності та сталого природокористування / В.Л. Коржов // Науковий вісник УкрДЛТУ: зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.3. - С. 201-207.

32. Кравців В.С., Герасимчук З.В., Мігас Р.В. Екологічна політика у Волинській області: стан, проблеми, перспективи: Аналітичні та програмні матеріали. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 68 с.

33. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України. Житомир: Волинь, 1998. - 112 с.

34. Кукурудза С.І., Койнова І.Б. Еколого-географічні передумови природоохоронного співробітництва в Єврорегіоні Буг // Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва. - Київ: МОУ. - 1995.- С.133-134.

35. Ліщук В.І., Павлов В.І. Проблеми і перспективи розвитку лісового комплексу Волині: Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції/«Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів», частина I (м.Тернопіль).- Львів, - 1997.

36. Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть: Матеріали Х наукової історико-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000-2002 рр. / Г.В. Бондаренко (відп.ред.). - Луцьк: Надстир я, 2002. - 292 с.

37. Павліха Н.В., Голян В.А. Оптимізація використання та охорони природних ресурсів: регіональний контекст (за матеріалами Волинської області) / НАН України Інститут регіональних досліджень. - Луцьк: Надстир я, 2002. - 120 с.

38. Павлов В. І., Черчик Л. М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: - Монографія. - Луцьк: Надстир'я, - 1998.

39. Павлов В.І. і інші. Ефективність функціонування лісопереробних підприємств регіону (на прикладі ДЛГО “Волиньліс”): Монографія.- Луцьк: Настир'я, - 2000.

40. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів // Вибрані праці. - Київ: Наукова думка, 1993. - 496 с.

41. Природні ресурси Волині і здоров'я людини на порозі нового тисячоліття: Матеріали регіональної науково-практичної конференції/Луцький біотехнічний інститут міжнародного науково-технічного університету. - Луцьк, - 1999.

42. Природно - заповідний фонд Волинської області. - Луцьк: Ініціал,1999.

43. Стойко С.Н. Мілкіна Л.І. Ященко П.Т. та ін. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна “ Зелена книга “). - Львів: Поллі, 1998. - 190 с.

44. Терлецкий В.К. Незаменимые продукты леса. - Львов: Вища школа, 1985.

45. Ткачик В.І. Ефективність комплексного ведення лісового господарства в регіоні / Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: структурна політика і трансформація. Збірник наукових праць. Випуск V. №2./ Міносвіти України, ЛДТУ. Ред. кол.: відп. ред. М.І.Долішній.- Луцьк: Настир'я, 1999.

46. Ткачик В.І. і ін. Проблеми і перспективи лісового комплексу Волині // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Збірник наукових праць Луцького індустріального інституту.- Луцьк: Надстир”я, - 1995.

47. Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра // Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 210 с.

48. Химин М. Природно-заповідний фонд Волинської області / Химин М., Тутейко В. та ін. - Луцьк: Вид-во "Ініціал", 1999. - 48 с.

49. Шацький національний природний парк. Наукові дослідження 1994 - 2004рр. - Світязь 2004. - 224 с.

50. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П. Зелена книга України. Ліси. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П.К.: Наук. думка, 2002. - 253 с.

51. Юровчик В.Г. Впровадження геоінформаційних технологій у дослідження лісів і лісогосподарського потенціалу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців „Регіон-2007: суспільно-географічні аспекти” (18-19 квітня 2007 року, м. Харків). / Гол. ред. Колегії К.А. Нємець // РВВ Харківського національного університету імені В.Н. Карабіна, Харків, 2007. - С. 30-31.

52. Юровчик В.Г. Екологічні проблеми лісів Волинської області // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 29-30 вересня 2005р. / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2005. - С. 447-449.

53. Державне агентство лісових ресурсів україни .[Електронний ресурс] режим доступу: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index

54. Літопис Волинського лісу. [Електронний ресурс] - режим доступу: http://volynlis.at.ua

55. Волинський ліс: мітки на скрижалях історії. [Електронний ресурс] - режим доступу: http://volynlis.at.ua

56. Polesie w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich, Tom VIII (Perepiatycha - Pozajscie) z - 1887 r.

57. Forestry policies in Europe // FAO Forestry Paper. - 1988. - nr. 87. - S. 51-67.

58. Kwiecien R. Zalesniene w krajach europejskich // Prace instytutu badawczego lesnictwa. - Warszawa: IBL, 1996. - № 27. - S. 115-123.

59. Gensirouk S., Kopiy L., Gorosko M. Perspektive of ekological optimization of agricultural landscapes in Western region of

60. Ukraine // Ekological management of landscape. - Warszawa, 1980. - P. 88-90.

61. Plotkowski L. Glowne przyczyny zmniejszania sie powierzchni lasow swiata // Postepy techniki w lesnictwie. - Warszawa:Swiat, 1994. - Nr. 55. - S. 7-13.

62. Smykala J. Zmiany lesistosci kraju po II wojnie swiatowej// Postepy techniki w lesnictwie. - Warszawa: Swiat, 1994. - Nr. 55.- S. 14-20.

63. Jakubowski G. Lesistosc a problemy ochrony srodowiska// Postepy techniki w lesnictwie. - Warszawa: Swiat, 1994. - Nr. 55.- S. 65-71.

Додаток А

Умовні позначення:

Рис.3.2.1. Показник лісистості районів Волинської області.

Додаток Б

Умовні позначення:

----- - межі районів

-

1

Размещено на http:\\www.allbest.ru\

ліси

Рис.3.2.2. Карта лісів Волинської області.

Додаток В

Лісистість території Волинської області (за даними Волинського обласного управління лісового господарства, в 2010 р.)

Додаток Г

Рис.3.2.3. Динаміка лісистості території з 1925 по 2002 рр.[29].

Додаток Д

Перелік цінних природних територій і об'єктів Волинської області на базі яких, утворюються нові об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення

Додаток Е

Динаміка об'єктів ПЗФ області (за статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2010 р.)

Додаток Ж

Поділ лісів на групи та категорії зависності (за статистичними даними Волинського обласного управління лісового господарства станом на 2010 р.)

Додаток З

Категорії земель лісового фонду об'єднання “Волиньліс “ (га) (2010 р.)

Додаток К

Ступінь заповідності території лісового фонду Волинської області (в розрізі лісокористувачів)

Размещено на allbest.ru