Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України
Сутність природно-господарської різноманітності та класифікація природно-господарських ландшафтів. Визначення сумарного коефіцієнту екологічного стану території. Регіональність природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України.
Рубрика | География и экономическая география |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.10.2013 |
Размер файла | 114,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук
Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України
Кілінська Клавдія Йосифівна
11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів
УДК 502.15 (477.8)[502.15+502.171]
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Науковий консультант
доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України
Шищенко Петро Григорович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України.
Офіційні опоненти
доктор географічних наук, професор
Денисик Григорій Іванович,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
завідувач кафедри фізичної географії
доктор географічних наук, професор
Ковальчук Іван Платонович,
Національний аграрний університет,
завідувач кафедри геодезії та картографії;
доктор географічних наук, професор
Мельник Анатолій Васильович,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
завідувач кафедри фізичної географії.
Захист відбудеться “21” квітня_ 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП - 03680, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий “21” березня__2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор географічних наук, професор С.І. Іщук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Сучасне природокористування є основною причиною природної та господарської видозмін навколишнього природного середовища (НПС), яке в останні роки набуває особливого статусу глобально зміненого (“global change”) - геоекологічного. Як наслідок розширюється і поглиблюється "світове" розуміння охорони природи, виникає необхідність інтегрованого дослідження природно-господарських, екологічних і соціальних явищ та процесів. Це завдання офіційно озвучується в 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро - “Порядок денний ХХ1 століття”. Word Summit у Йоганнесбурзі (2002 рік) і є яскравим доказом акцентуації питань на урівноваження „здоров'я” НПС - середовища, близького до природного та раціонально зміненого господарськими процесами.
В останні роки природокористування перетворюється в інтегральну міждисциплінарну науку, яка займається комплексним вивченням, освоєнням, використанням (конструктивна географія), відновленням, поліпшенням (меліоративна географія), охороною природи (созологія), прогнозним моделюванням (статистика, математика) природних і господарських процесів, з метою розвитку продуктивних сил та забезпечення сприятливих умов життєдіяльності.
Питання природно-господарських процесів висвітлюються в працях українських вчених М.В. Багрова, В.А. Барановського, І.О. Горленко, М.Д. Гродзинського, В.М. Гуцуляка, Г.І. Денисика, О.Ю. Дмитрука, А.І. Доценка, І.П. Ковальчука, О.О. Любіцевої, О.М. Маринича, Г.П. Міллера, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, В.М. Пащенка, В.М. Петліна, В.М. Самойленка, А.В. Степаненка, О.І. Шаблія, В.О. Шевченка, П.Г. Шищенка, російських вчених - Н.І. Ахтирцевої, Є.П Бессоліцина, Л.П. Богданова, Ю.О. Вєдєніна, І.П. Герасимова, В.М. Гохмана, А.В. Дончевої, К.М. Дьяконова, Т.В. Звонкової, К.В. Зворикіна, Л.К. Казакова, Ю.М. Куражковського, А.М. Ласточкіна, Ф.А. Максютова, Ф.М. Мількова, Л.І. Мухіної, І.І. Нєвяжського, В.Б. Позднєєва, В.С. Преображенского, М.Ф. Реймерса, О.Ю. Ретеюма, О.Г. Рогожина, Т.Г. Рунової, Ю.Г. Саушкіна, В.Б. Сочави, зарубіжних вчених - Г. Байрона, Р. Готланда, Г. Мірдаль, Д. Патона, Є. Турчинського, та ін. У більшості випадків сучасний аналіз природно-господарського впливу базується на засадах екологічно урівноваженого функціонування взаємопов`язаних і взаємно обумовлюючих складових - природних умов та їх господарського використання. Основною підсилюючою ланкою виступає екологічна та прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності (ПГР).
Територія Карпато-Подільського регіону (КПР) України, в плані господарського використання, характеризується багатофункціональним природокористуванням. В межах Подільської височинної області переважає сільськогосподарсько-водно-лісове природокористування. На території Українських Карпат сформувалася водно-лісо-сільськогосподарська діяльність людини. Тривалий процес господарювання впливає не тільки на стан НПС, але й на зайнятість та здоров`я людини. Інтенсифікація нових видів природокористування, до прикладу, рекреаційного, підсилює актуальність дослідження господарської діяльності її властивостей (ознак) і перспективного розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Краєзнавче дослідження географії Карпато-Подільського регіону України” (1996-2000 рр.), № державної реєстрації - 0199U001880 (автором розроблено концепцію регіонального природокористування); „Географо-краєзнавчі дослідження України” (2001-2005 рр.), № державної реєстрації - 0102U006610 (автором розроблена методика еколого-прогнозної оцінки НПС); „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (2006-2010 рр.), № державної реєстрації - 0106U003613 (автором апробовані принципи моносистемної організації та природно-господарської різноманітності); „Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпатського регіону” (2006-2011 рр.), № державної реєстрації 107U003694 (автором розроблені підходи до виявлення природно-господарської різноманітності).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних і методичних підходів до аналізу природно-господарської різноманітності та еколого-прогнозної оцінки Карпато-Подільського регіону.
Для досягнення окресленої мети вирішувалися наступні завдання:
ь поглиблення теоретико-методологічних засад еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності шляхом виявлення:
ь а) методологічних підходів до оцінки стану НПС,
ь б) оцінки як показника сучасного стану природно-господарської різноманітності; визначення важливості просторового аналізу природно-господарської різноманітності; окреслення основних підходів до вивчення екологічного стану території;
ь виявлення сутності прогнозу, як методу дослідження природно-господарської різноманітності;
ь узасадження погляду про регіональність природно-господарської різноманітності та проведення її ретроспективної характеристики - основи до прогнозування господарських процесів;
ь виявлення геокомпонентних властивостей КПР та природно-господарської різноманітності;
ь проведення еколого-географічного аналізу сучасного природокористування КПР;
ь створення перспективної моделі природно-господарської різноманітності КПР в контексті державних та регіональних інтересів.
Об'єкт дослідження - територія Карпато-Подільського регіону України.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні та методичні виміри екологічного стану природно-господарської різноманітності.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі використані групи
а) загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний),
б) дисциплінарних (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних досліджень),
в) міждисциплінарних (моделювання, математичного картографування, головних компонентів, автопрогноз) методів.
Використовувалися рейтингові оцінки (індексна, бальна, експертна). За основний оператор дій обрані комп'ютерні програми MATHEMATICA (для розрахунків власних векторів дослідження), STATISTICA (для складання прогнозних моделей), Microsoft Excel (для розрахунків окремих властивостей геокомпонентної структури), MAТCAD (для обчислення власних значень методу головних компонентів). Інформаційною базою дисертаційної роботи слугують матеріали Державного комітету статистики України, щорічників „Довкілля України”, фондові джерела Державного архіву України, нормативно-правові документи, а також експедиційні дослідження автора, здійснені на протязі 1995-2005 років.
Наукова новизна одержаних результатів.
Одержано вперше:
ь визначено предметну сутність еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності (ПГР), сформований апарат дослідження, запропонована математична модель екологічного стану території; розкрито зміст і сутність просторового аналізу, як основного методологічного підходу до вивчення природно-господарських процесів КПР;
ь апробовано метод автопрогнозу для вирішення питань дуалістичного спрямування, власне аналізу зміни компонентної структури та господарської діяльності як предтечі виникнення та формування природно-господарських ландшафтів;
ь представлено погляд на регіональні особливості геокомпонентної та господарської ПГР, проведено її ретроспективну характеристику;
ь виявлено просторово-компонентні властивості території КПР;
ь проведено еколого-географічний аналіз сучасного природокористування КПР;
ь на основі аналізу процесів природокористування створено перспективну модель ПГР КПР в контексті державних та регіональних інтересів.
Удосконалено:
w метод оцінки екологічного стану за допомогою коефіцієнтів, що висвітлюють природно-господарську різноманітність;
w сутність просторового аналізу ПГР КПР;
w погляд на ретроспекцію господарського використання на засадах виявлення промислового сільсько-, лісо-, водогосподарського, поселенського, рекреаційного, природоохоронного природокористування;
w аналіз природної складової ПГР КПР з позиції її формування господарської діяльності людини;
w погляд на ПГР, як інтегровану субстанцію, що сформована процесами господарювання;
w прогнозування екологічного стану за допомогою використання методу головних компонентів і окремого методу прогнозування - автопрогнозу.
Отримало подальший розвиток:
Ш запропоновано методику визначення екологічного стану на основі аналізу основних об'єктів господарської діяльності, що сприятиме поглибленню методичної бази аналогічних досліджень у майбутньому;
Ш використання методу автопрогнозу сприятиме подальшій апробації його в дослідженнях конструктивного характеру, особливо при визначенні змінності господарських пріоритетів регіону.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, одержані в ході дисертаційного дослідження, можуть бути використані при розробці концепції регіональної політики України, розробці регіональних природоохоронних, атракційно-інвестиційних програм розвитку, в обласних комітетах з охорони природи та екобезпеки, як перспективний план дій, що націлений на збереження природно-господарської різноманітності регіону.
Теоретико-методологічні результати досліджень впроваджено в навчальний процес підготовки фахівців на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні курсів „Географія Карпато-Подільського регіону України”, „Фізична географія України”, „Науково-дослідна робота студентів”, формуванні та виконанні науково-дослідної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико-методологічних та методичних основ конструктивного аналізу природно-господарської різноманітності, оцінки екологічного стану, формування прогнозної моделі подальшого розвитку (функціонування) регіону. З наукових праць у дисертаційній роботі використані власні (авторські) ідеї та висновки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідалися автором на Всеукраїнському науково-практичному семінарі з питань змісту та методичного забезпечення викладання географічних українознавчих дисциплін у вищій школі (Тернопіль, 1998), Другій Всеукраїнській науковій конференції „Історія української географії та картографії: проблеми і перспективи (Тернопіль, 2000), першому міжнародному семінарі з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (Тернопіль, 1999); всеукраїнській науковій конференції „Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя (Київ, 1999), другій всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України (Чернівці, 2000), міжнародній науковій конференції „Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці (Тернопіль, 1999), міжнародній конференції „Регіональні екологічні проблеми (Київ, 2002), матеріалах другого Всеукраїнського наукового семінару „Регіональне географічне краєзнавство: теорія, практика (Тернопіль, 2002), ІХ з`їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), Міжнародній конференції, присвяченій 120-річчю географії у Львівському університеті (Львів, 2003), п'ятому конгресі міжнародної асоціації Україністів (Чернівці, 2004), міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю географічного факультету (Сімферополь, 2004), на Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю Карпатського національного природного парку (Яремче, 2005), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії (Чернівці, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку (Київ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми та напрямки розвитку туристської сфери в Україні та світі” (Тернопіль, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку» (Луцьк, 2007).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано монографію (29,0 др. арк.), 66 наукових праць, загальним обсягом 69,8 д.а. (з них автору належить 56,1 д.а.), 15 навчальних посібників (особистих 9), загальним об`ємом 51,1 д.а. (особистих - 43,7 д.а.), 50 статей у наукових фахових виданнях (особистих - 17,6 д.а.) 4 публікації у інших виданнях, 3 тези.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи - 373 сторінки (280 сторінок друкованого тексту основної частини), 57 рисунків, 9 картосхем, 32 таблиці, 6 додатків (окрема книга). Список використаних джерел із 583 найменувань.
1. Основний зміст роботи
екологічний природний господарський ландшафт карпати
У першому розділі „Теоретико-методологічні засади еколого-прогнозної оцінки природно-господарської різноманітності” представлений авторський підхід до питання про оцінку, її ознаки, зроблений акцент на оцінку екологічного стану, запропонований просторовий підхід до проведення досліджень оцінкового характеру, сформульовано сутність природно-господарської різноманітності, представлена класифікація природно-господарських ландшафтів.
Оцінка - складна суб'єктивна субстанція, структурована за певними природними, соціальними, економічними, політичними і культурними критеріями. Це категорія цінності, що означує процес усвідомлення позитивної (чи негативної) значимості явищ і процесів природи, ролі людини в суспільстві, її господарської діяльності. Методологічною основою оцінки є протиставлення теоретичних поглядів (дескриптивний, індикативний, деклараційний, та ін.) практичній реалії (аксіологічний). Теоретичне протиставлення - це форми, способи, підходи, які відображають сучасні реалії НПС. Практичне протиставлення представлене кількісними показниками ознак (характеристик) об`єкта, відображає його розвиток у певному просторово-часовому відтинку. Основним мотиватором оцінки є природні, соціальні, економічні, природоохоронні та інші суспільні аспекти. За її об'єкт у нашому дослідженні слугує ландшафтний комплекс, що наділений природно-господарськими властивостями. На його терені прослідковується диференціація геокомпонентних ознак. Суб'єктом оцінки виступає людина та окремі види її господарської діяльності. Предметом (завданням) є питання, які відображають реальні взаємозв'язки і взаємну обумовленість природно-господарських явищ і процесів НПС. За характер оцінки обрана абсолютна і порівняльна властивості, що встановлюють пріоритетність цінності одного явища чи процесу над іншим. Узасадженням (підґрунтям) оцінки слугує реалія НПС, що стимулює суб'єкта до прийняття відповідних рішень. Властивості оцінки у складно організованому НПС формують просторові оцінкові ніші з чітко окресленими часовими віхами і природними межами. Просторове розміщення оцінкових ніш відображає сучасні особливості процесів природокористування. Їх часове розміщення враховує взаємозв'язки між природним і господарським розвитком НПС.
Оператор оцінки узасаджений на використанні конструктивного та екологічного підходів до виявлення особливостей функціонування природної та господарської складових НПС і здійснюється за схемою “зміна-наслідки-реабілітація-перспектива”. Оцінка дозволяє територіально виявити, просторово проаналізувати та розрахувати існуючий і перспективний стан НПС.
Структурно-логічна модель екологічної оцінки сформована трьома взаємопов'язаними групами питань.
Перша - аналітична,
а) визначення сутнісних екологічних питань зміни природних умов під впливом господарської діяльності,
б) вибір кількісних та якісних оцінкових показників,
в) виявлення та аналіз методів і підходів до прогнозування стану НПС.
Друга - синтезуюча, націлена на висвітлення ПГР і її дослідження на основі аналізу
а) історичної та сучасної просторово-територіальної організації,
б) виявлення основних видів господарської діяльності, в) оцінки екологічного стану.
Третя - прогнозна складається з:
а) аналізу існуючих підходів до проведення прогнозування,
б) використання математичних операцій, що висвітлюють процеси господарювання,
в) формування за допомогою сучасних ГІС технологій прогнозної моделі та рекомендаційно-прогнозної управлінської інформації щодо подальшого розвитку регіону дослідження.
Екологічна оцінка - це комплексна (охоплює всю сукупність природних і господарських проблем), просторово-адаптаційна (виконується в межах фізико-географічних і адміністративно-господарських утворів), прогнозна (враховує тенденції і варіанти можливого розвитку) система показників, за допомогою якої визначається ПГР, створюється підґрунтя до виявлення узгодженості природи і господарства, формується (на основі ретроспективного, нинішнього і майбутнього аналізу) погляд на функціонування НПС. Концепція оцінки екологічного стану НПС узасаджена на визначенні мети, завдання, виборі підходів, що розкривають її сутність та процедуру реалізації. Оцінкові роботи (як мотивація до ведення мови про екологічну оцінку) базуються на просторовому, структурному, історичному, порівняльно-географічному, статистичному, картографічному, експертному, прогнозному методах, що поступово та логічно допомагають виявити екологічну природно-господарську ситуацію.
За базові територіально-операційні одиниці визначення сучасного екологічного стану обрано:
а) ландшафтний район - тло просторового розміщення об'єктів господарської діяльності;
б) територіально-адміністративний район, що забезпечений статистичними показниками природокористування;
в) територіально-адміністративна область - як головний об`єкт формування прогнозу.
Три блоки інформації є основою до ведення мови про ПГР і передбачають використання фізико-географічних і соціально-економічних індикаторів, індексів, інших кількісних показників.
Природно-господарська різноманітність - це історично сформоване взаємообумовлене та взаємопов'язане речовинно-енергетичними потоками співіснування на тлі природних умов об'єктів господарської діяльності, що сформовані історичними процесами розвитку НПС та сучасними функціональними видами природокористування.
За основний оператор визначення ПГР вибраний наступний алгоритм:
просторово-територіальне розміщення об'єктів господарської діяльності. Базується на визначенні загальної кількості господарських об'єктів (водних, лісових, сільськогосподарських, поселенських, рекреаційних) в межах ландшафтних районів;
визначення коефіцієнта територіальної концентрації (загальної кількості об'єктів господарювання в межах ландшафтного району) проводиться за формулою:
,
де K - коефіцієнт концентрації об'єктів господарської діяльності;
S - площа ландшафтного району; n - загальна кількість досліджуваних об'єктів в межах ландшафтного району. Коефіцієнт концентрації характеризує ступінь насиченості території окремими об'єктами господарювання, що сформувалися та функціонують в процесі господарського використання території.
ПГР визначається за формулою:
,
що дозволяє виявити дуже низьку, низьку, пересічну, високу і дуже високу різноманітність. Їх діапазон дії проявляється в межах від 0,05 до 0,50. При більших значеннях ніж 0,50 різноманітність віднесена до випадкової.
При виявленні показників концентрації об'єктів господарювання та ПГР використовувалися топографічні карти. Основним оператором слугував метод підрахунку загальної кількості об'єктів господарювання, їх площа та видовий склад. Лісові масиви визначалися за кількісними (загальна кількість лісових ареалів), площинними показниками та переважаючими видами порід. До складу сільськогосподарських угідь були включені орні землі, пасовища, сіножаті, тобто угіддя, що використовуються постійно та сезонно і знаходяться поза межами лісових і поселенських комплексів. Поселенські комплекси групувалися за характером площинно-просторового розміщення. Враховувалися основні типи їх формування (стрічковий, локальний, дисперсний). Водні (річки, озера, ставки, та інші тимчасові чи постійні водойми) та рекреаційні комплекси також досліджувалися відособлено від інших видів господарської діяльності.
Параметричні характеристики окреслених об'єктів господарювання є важливою інформаційною складовою до наступного кроку - визначення сумарного коефіцієнта ПГР і проведення природно-господарського районування. Загалом такий підхід є трудомістким, однак він відображає реальну ситуацію тривалої активної діяльності людини та існуючої ПГР;
сумарнийРазмещено на http://www.allbest.ru/
коефіцієнт ПГР (Rpr) - це відношення (Rn) загальної кількості досліджуваних об'єктів, що розміщуються в межах ландшафтного району до площі (Sn) ландшафтного району:
Rpr = R1 + R2 + R3 +...+Rn / Sn.
Він (Rpr) дозволяє виявити сумарну просторово-територіальну різноманітність об'єктів господарювання. Сумарний коефіцієнт екологічного стану території розраховується на основі:
а) рангування території за показниками здатності НПС до самовідновлення. Показник рангу коливається від 1 до 2 балів. Один бал присвоюється видам господарської діяльності, що мають здатність до самовідновлення. Самовідновлення є тривалим процесом і часто відбувається на протязі десятків і сотень років. Однак природні (відновлення водних ресурсів, біоти) і господарські (меліоративні заходи) чинники сприяють відродженню сільськогосподарських, лісо- та водогосподарських процесів. Два бали присвоюються поселенським та рекреаційним об'єктам господарювання. Вони належать до таких, що повністю змінюють НПС. Процеси самовідновлення природних і господарських складових тут практично не можливі. Таким чином зростання показника здатності НПС до самовідновлення (від 1 до 2) визначає ступінь впливу окремих об'єктів господарювання на стан НПС та його реальну можливість до самостійного відродження;
б) визначення сумарного коефіцієнта екологічного стану території. Сумарний коефіцієнт екологічного стану території (Kest) визначається як відношення суми земельних, лісових, водних, сільськогосподарських і поселенських об'єктів (Sn) та індексу здатності до самовідновлення (Is) до площі (Slr) ландшафтного району:
Kest = Sn * Is / Slr.;
заРазмещено на http://www.allbest.ru/
основну проведення природно-господарського районування слугує база даних про природно-господарську різноманітність і оцінку екологічного стану території. Основними таксономічними одиницями є природно-господарський регіон, природно-господарський край, природно-господарська область, природно-господарський район.
У другому розділі дисертації „Прогноз як метод дослідження природно-господарської різноманітності” розглядаються ретроспективні та сучасні засади прогнозування, конструктивний прогноз, автопрогноз. При вивченні питання виявлено, що в 60-70-х роках ХХ ст. спостерігався „вибух” прогнозів. За часовим відтинком більшість із них відносилася до довготривалих, а основним принципом частіше всього слугував експертно-аналітичний. За змістом переважали прогнози економічного характеру. У 80-х роках створюються прогнози зміни НПС.
На сьогодні склалися три великі програми прогнозування глобальних змін:
1) (International Geosphere-Biosphere Programme, IGBP);
2) (World Climate Research Programme, WCRP);
3) (International Human Dimension for Global Change Programme, IHDP).
Їх спільною метою є визначення довготривалої стратегії екологічної рівноваги (стратегія виживання людства; екологічні послуги, тощо). За змістовною сутністю вони націлені на виявлення регіональних природних і господарських процесів з метою передбачення екологічної, енергетичної, продовольчої, демографічної та інших криз.
Сутність прогнозування екологічного стану НПС укладена в:
а) наявності бази даних за чітко визначений часовий відтинок;
б) використанні головного методу, що є результативним в процесі аналізу (а);
в) використанні результативного методу що пройшов апробацію на конкретній території і безпосередньо призначений для визначення окремих складових екологічного стану.
Вибраний нами часовий ряд (крок) складають статистичні показники, що характеризують процеси природокористування з 1950-х по 2005-і роки. Вони відображають:
1) усталені види використання природних умов і природних ресурсів;
2) динаміку зміни окремих площинних показників;
3) зростання актуальності охорони природи.
За головний метод прогнозування обраний метод головних компонентів, що дозволяє перейти від початкової матриці вихідних значень X пояснюючих змінних до нової матриці значень Z, тобто від векторів-стовпців - до векторів-стовпців , які називаються головними компонентами, попарно не корелюють і впорядковані за величиною дисперсій таким чином, що перша головна компонента матиме найбільшу дисперсію, друга - меншу і т. д., а остання компонента - найменшу дисперсію. При вирішенні завдань екологічного характеру важливого значення набуває прогнозування окремих показників НПС в залежності від масштабів реалізації загроз чи їх комбінацій. Такий прогноз називають автопрогнозом. Його використання доводить, що за допомогою перших головних компонентів y(1), y(2), … y () (p1<p) первинних показників x(1), x(2), …, x(p) досягається найкращий прогноз цих показників, які можна побудувати з допомогою р1 лінійних комбінацій набору із р довільних показників. Використання методу автопрогнозу для визначення екологічного стану НПС підсилює сучасні дослідження новим методичним підходом.
Третій розділ „Узасадження погляду про регіональність природно-господарської різноманітності та її ретроспективна характеристика” присвячений виявленню спільних ознак ПГР КПР і ретроспективному аналізу процесів господарської діяльності, що узасадилися на його терені.
Беручи за основну тезу, що межі регіонів задаються властивостями геокомпонентної структури, переважанням однакових видів господарської діяльності нами виявлена низка ознак (10), що дозволяють вести мову про об'єкт дослідження як єдиний регіон. Найголовнішими серед них є наступні.
1. Речовинно-енергетичний обмін між рівнинною і гірською територіями, що відбувається завдяки унікальній як в природному так і господарському відношенні долині річки Дністер. Такий широкий спектр природних умов є наслідком утворення численних природних районів і областей. За удосконаленою схемою фізико-географічного районування територія Подільської височинної області і Українських Карпат складається із 70 фізико-географічних районів.
2. Загальне просторово-територіальне простягання структур з північного заходу на південний схід, яке обумовлює вільне проходження теплих і вологих повітряних мас, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтів і опідзолених чорноземів, широколистяних букових, дубових і темнохвойних лісів, лучних степів.
3. Горизонтально-вертикальна спорідненість геокомпонентної структури як якісна ознака регіональності визначається характером контактної геокомпонентної структури і ступенем її геосинергетичної однорідності.
Основним об'єктом аналізу послужили структурно-функціональні геокомпонентні ознаки території КПР. Вибрана вихідна множина налічує 30 геокомпонентних ознак, що характеризують три узагальнені ландшафтоформуючі чинники - приземну атмосферу, континентальну гідросферу і поверхневу літосферу, а також два вхідних структурно-функціональних показники ландшафту - первинну біопродуктивність і ґрунтові ознаки.
Побудовані за комп'ютерною програмою графи міри однаковості між векторами інтеграції геокомпонентних блоків різних видів ландшафтів усіх зональних просторів призводять до наступних висновків:
а) повна територіальна спільність показників-ознак моносистемної організації території характерна для 17 показників:
1) річна сумарна радіація;
2) радіаційний баланс;
3) річна витрата тепла на випаровування;
4) витрата тепла на випаровування теплої пори року;
5) витрата тепла на випаровування холодної пори року;
6) температура січня;
7) річний поверхневий стік;
8) річний підземний стік;
9) ізосейсти землетрусів;
10) аномальне магнітне поле;
11) нормальне магнітне поле;
12) сумарна амплітуда неотектонічних рухів;
13) запаси продуктивної вологи в ґрунті навесні;
14) запаси продуктивної вологи в ґрунті восени;
15) механічний склад ґрунтів;
16) еродованість;
17) залісненість.
Спільність ознак (однакові кількісні показники) проявляється на 56,7%;
б) часткова територіальна спільність показників-ознак моносистемної організації охоплює 6 показників:
1) температура липня;
2) сума опадів за рік;
3) опади теплої пори року;
4) опади холодної пори року;
5) геотермічні градієнти;
6) валове зволоження території.
Спільність ознак проявляється на 20,0 %;
в) невідповідність двом попереднім групам спільності показників-ознак моносистемної організації (7 показників:
1) суми активних температур вище 100С;
2) глибина розчленування рельєфу;
3) густота розчленування рельєфу;
4) швидкість сучасних вертикальних рухів;
5) абсолютна висота території;
6) середня висота снігового покриву;
7) відсоток лісових культур у загальній площі лісу).
Виявлена невідповідність спільності становить 23,3%.
Таким чином, аналіз окремих властивостей компонентної структури території КПР підсилює наш погляд на регіональність території.
4. Аналіз рівнинних і гірських територій для ведення сільського господарства проведений К.І. Геренчуком, М.М. Койновим, П.М. Цисем, (1964). Ними виявлено об'єктивно існуючі природні умови Львівського та Подільського економічних районів, удосконалено схему природно-географічного районування, запропоновано систему таксономічних одиниць економіко-географічного районування території. Такий підхід є першим кроком до вивчення просторово близьких територій, процесів господарювання, природно-господарської різноманітності. Власне ця робота є підтвердженням права на існування нашого об'єкта дослідження - території КПР і розгляду його як регіону зі своєрідною природно-господарською різноманітністю.
5. Завершальним етапом узасадження погляду про регіональність природно-господарської різноманітності є авторський погляд на алгоритм вивчення території, сутність якого укладається у виборі наступних операційних кроків.
Перший крок базується на аналізі властивостей компонентної структури, що визначає природно-господарські взаємозв'язки ландшафтних районів.
Другий крок - це типологічний аналіз структури ландшафтних районів і їх природного режиму.
Функціональний аналіз (третій крок) дозволяє встановити часові зміни і властивості компонентної структури.
Параметричний аналіз ландшафтного району (четвертий крок) проводиться за допомогою картографо-математичного моделювання. ретроспективна характеристика (на рівні визначення виникнення та становлення сільсько-, водо-, лісогосподарського, поселенського та рекреаційного природокористування) дозволяє зрозуміти сьогодення природно-господарської різноманітності.
...Подобные документы
Огляд основних підходів до визначення поняття рекреаційних ресурсів у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення видів і класифікації природно-антропогенних рекреаційних ресурсів. Об’єкти природно-заповідного фонду України як рекреаційні ресурси.
курсовая работа [397,4 K], добавлен 10.04.2013Місце Закарпатської області в економіці України, характеристика її природно-ресурсного потенціалу, зайнятості населення, промислового і агропромислового комплексів. Аналіз стану навколишнього середовища та рівня природно-техногенної безпеки Закарпаття.
реферат [33,2 K], добавлен 06.12.2010Дослідження компонентної, функціональної, територіальної і організаційної структури природно-ресурсного потенціалу. Аналіз рівня забезпеченості України традиційними видами корисних копалин. Особливості використання лісових, водних, рекреаційних ресурсів.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 19.10.2012Розміщення природних ресурсів, економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів. Сільське господарство та його спеціалізація. Специфіка функціонування транспорту. Внутрішньоекономічне районування. Перспективи розвитку території.
контрольная работа [65,1 K], добавлен 24.09.2014Характеристика озерних природно-аквальних комплексів (ПАК) світу, України і Полтавщини: класифікація, живі організми, природні компоненти, види їх взаємодій. Географічно-краєзнавчий підхід та методичні рекомендації до вивчення ПАК у шкільній географії.
дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.09.2011Структура та методи оцінки природно-ресурсного потенціалу. Особливості просторового розміщення ресурсного потенціалу країни. Проблеми ресурсоспоживання та ресурсозбереження. Головні проблеми щодо ефективного використання рекреаційних ресурсів України.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 15.07.2009Вертикальные и горизонтальные границы природно-территориальных комплексов. Определение местонахождения нижней и верхней границы биогеоценоза, фации, урочища и ландшафта. Основные ландшафтно-геофизические свойства природно-территориальных комплексов.
реферат [18,6 K], добавлен 07.05.2010Природно-географічна характеристика Криму, його історико-культурний потенціал. PEST- та SWOT-аналіз, показники конкурентоздатності регіону. Портфель проектів розвитку регіону по кластерах: агропромисловий, туристичний, логістичний, енергозберігаючий.
контрольная работа [52,3 K], добавлен 22.04.2014Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу. Структура та економічна оцінка ПРП. Провідні галузі господарства України, що розвиваються під впливом її ПРП. Найважливіші напрями раціоналізації використання, охорони і відтворення ПРП.
курсовая работа [5,5 M], добавлен 26.12.2013Аналізування сучасного стану заповідників України. Історія формування заповідності в Асканії-Нова. Характеристика природно-заповідного фонду України, його проблеми, перспективи та тенденції розвитку. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму.
курсовая работа [685,4 K], добавлен 25.06.2014Економічно-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону. Демографічна ситуація й трудові ресурси Дніпропетровської області. Проблеми та основні тенденції розвитку економіки. Екологічна ситуація та шляхи поліпшення екології регіону.
реферат [52,8 K], добавлен 15.12.2007Взаимодействие природной и экономической систем Челябинской области. Уровень, оптимальные варианты и направления использования его природно-ресурсного потенциала. Внешние факторы, которые влияют на перевод части запасов в природно-ресурсный потенциал.
курсовая работа [900,4 K], добавлен 14.01.2014Історико-географічні, природно-географічні особливості формування та розвитку регіону Сахари. Рельєф, геологічна будова та корисні копалини. Географічне положення, водні ресурси, ґрунти, клімат, флора та фауна. Антропогенний вплив та екологічні проблеми.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 29.11.2015Сутність, значення та мета економічного районування та державної регіональної політики. Характеристика та склад Подільського економічного району. Основні соціально-економічні показники розвитку Подільського економічного району та шляхи його розвитку.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 17.02.2011Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013Загальна характеристика та особливості формування природно-ресурсного потенціалу Луганського регіону, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Характеристика складу населення Луганської області, її трудовий потенціал та можливості працевлаштування.
контрольная работа [30,1 K], добавлен 08.05.2009Мета та результати реалізації Програми формування національної екологічної мережі України. Аналіз земельних угідь та охоронних територій природно-заповідного фонду. Сутність та види пам'яток природи. Особливості Національного природного парку "Синевир".
реферат [591,4 K], добавлен 06.04.2014Аналіз і оцінка природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу регіону. Населення та трудові ресурси Криму, науково-технічний потенціал. Розвиток та розміщення основних галузей господарського комплексу, промисловості та сільського господарства.
курсовая работа [482,8 K], добавлен 25.09.2010Принципы и подходы повышения эффективности использования природно-ресурсного потенциала региона. Формирование системы управления развитием региональной экономики. Экономико-математические модели оптимизации использования природно-ресурсной базы региона.
автореферат [85,9 K], добавлен 15.05.2009Матеріально-технічний розвиток соціальної сфери Західного регіону України та погіршення демографічної ситуації. Загроза виникнення екологічних аварій і катастроф. Аналіз розвитку продуктивних сил регіону та ефективність соціально-економічної структури.
реферат [17,0 K], добавлен 27.01.2009