Просторова організація медичних систем Харківської області та шляхи її вдосконалення

Центральний (V) МГР є єдиним на території Харківської області МГР, в якому всі РМС мають повну відповідність загального розвитку і МО на високому рівні. По всім показникам, які враховувались для групування, класифікації і медично - географічного районування, цей МГР є найкращим. Він достатньо віддалений від обласного центру (за виключенням Зміївського району) і не відчуває його впливу і в той же час має добре розвинену інфраструктуру МО.

Південно - східний (VI) МГР є типово периферійним з посередніми показниками. В його складі тільки Борівський район збалансований за загальним розвитком МС і рівнем МО, останні адміністративні райони переважно мають гірший рівень МО відносно загального розвитку МС.

Напрямки реформування та оптимізації МС Харківської області визначаються з основних вимог до МС, що враховують: справедливість; орієнтованість на якісне поліпшення громадського здоров'я; ефективність; результативність; орієнтованість на задоволення потреб населення; орієнтованість на поліпшення якості медичної допомоги.

Виходячи з принципу рівності доступності медичної допомоги і послуг для населення області, можна виконати оптимізацію РМС шляхом посилення деяких показників відстаючих РМС. Але для комплексного вирішення поставлених питань необхідно змінити підходи до надання медичної допомоги і охорони здоров'я населення, забезпечити потрібне фінансування реформи національної системи охорони здоров'я на всіх рівнях.

Конкретні пропозиції стосовно реформування РМС Харківської області наступні:

1. Впровадження регіональної моделі охорони здоров'я (Голубчиков М.В., Орлова Н.М., 2002), яка охоплює всі рівні медичного обслуговування - від первинної допомоги до найвищих технологій. Принципи її створення наступні: - стійка внутрішня структура; - забезпечення інтегративності системи; - визначеність та оптимальність форм і рівнів організації; - збалансованість внутрішніх та зовнішніх зв'язків; - однозначність та обґрунтованість вхідного і вихідного векторів системи; - чіткість цілей і спрямованість на їх досягнення; - забезпечення інверсійності та емерджентності системи. Вона буде визначати рівновагу між потребами, ресурсним забезпеченням і наданням медичної допомоги населенню і повинна ґрунтуватися на комплексному міжсекторіальному підході.

2. Для суттєвого покращання медичного обслуговування населення сільської місцевості необхідно впровадити там повне охоплення системою сімейного лікаря.

3. Винесення за межі обласного і районних центрів мережі спеціалізованих стаціонарних медичних закладів і часткова передача їм деяких функцій РМС.

4. Організація системи медико - географічного моніторингу РМС і мережі районних електронних банків даних про стан здоров'я населення.

5. Організація масових профілактичних оглядів населення за допомогою рухомих комплексних діагностичних кабінетів (2 - 3 на кожний район) з періодичністю один раз на 10 - 12 місяців.

медичний географічний економічний здоров'я

Загальні висновки:

У дисертації на теоретичному і практичному рівнях запропоновано нове вирішення наукового завдання стосовно дослідження та оптимізації просторової організації МС регіону.

1. МС визначається як відкрита, динамічна, складна специфічна підсистема регіональної соціогеосистеми - сукупність закладів, технологій і ресурсів підтримання нормального рівня здоров'я населення, пов'язаних потоками речовини та енергії, прямими та зворотними інформаційними зв'язками.

2. Виявлено значні територіальні відмінності в розвитку МС і в забезпеченні населення відповідною світовим стандартам медичною допомогою. Існуючі МС всіх рівнів не відповідають сьогоднішнім реаліям і неспроможні забезпечити зростаючі потреби населення в медичній допомозі. Недоліки чинної системи фінансового забезпечення МС є головними причинами незадовільного стану в галузі і поглиблення деформацій в структурі медичних послуг.

3. Сучасна демографічна ситуація у Харківській області характеризується прогресуючою депопуляцією населення. Основними причинами смертності є захворюваність різними групами хвороб і несвоєчасність (неможливість) надання відповідної медичної допомоги. Аналіз компонентної, управлінської і територіальної структури МС Харківської області дозволив встановити, що у районних центрах і великих селах функціонують ФАП, амбулаторії, дільничні лікарні, районні лікарні, центральна районна лікарня, міські лікарні, відділення швидкої медичної допомоги, відділи СЕС, жіночі консультації, дитячі відділення або лікарні, лабораторії, дитячі оздоровчі табори з сезонним режимом роботи, стоматологічні кабінети з державними та приватними формами власності, комерційні та державні аптеки, а також працюють лікарі приватної практики.

4. На рахунку МС Харківської області на 1.01.2006 року знаходиться - 27 центральних районних лікарень; 10 міських лікарень; 1 дільнична лікарня; 18 сільських дільничних лікарень; 2 стоматологічні поліклініки; 1 дитяча поліклініка денного перебування; 13 поліклінік денного перебування; 242 амбулаторії денного перебування; 6 сільських лікарських амбулаторії денного перебування; 2 психіатричні лікарні; 4 обласних шкірвендиспансери; 4 обласних туберкульозних санаторії; 6 тубдиспансерів; 1 обласна туберкульозна лікарня; 38 відділень, що надають швидку медичну допомогу у районах; 13 фельдшерських здоровпунктів; 535 ФАП і 5 медучилищ. Великі промислові підприємства, залізничні вузли мають медичні пункти, медичні центри для обслуговування працівників. На території області у 30 сільських населених пунктах відсутні лікарняні заклади.

5. Дослідження МС Харківської області здійснювалось за двома напрямками, які умовно можна визначити як статистичне моделювання і медико - географічна систематизація. Для аналізу використано 229 статистичних показників, що всебічно характеризують діяльність галузі охорони здоров'я у регіоні.

6. Визначено ієрархію МС з виділенням республіканського рівня (0 порядку), обласного рівня (1 порядку), районного рівня (2 порядку) і рівня первинної громади (3 порядку). На кожному рівні МС визначаються відповідні заклади, технології та ресурси. Виходячи з уявлення про цілісність і самодостатність МС обласного рівня, застосовано статистичний підхід у конструюванні показників (критеріїв) класифікації та аналізу РМС.

7. Для дослідження територіальної організації МС пропоновано комплексний індикатор МО, структура якого дозволяє визначити оптимізаційні критерії кадрового і матеріального забезпечення, ефективності функціонування МС, відтворення і загальної захворюваності населення. На його основі обгрунтована відкрита класифікація РМС і здійснено медико - географічне районування території Харківської області. Для класифікації, ранжування і групування районів застосовано середні індекси розвитку МС, часткові і сумарні рейтинги районів, ентропія та статистичні показники розподілу параметрів районів, а також комплексний індикатор МО, який враховує найбільш важливі показники РМС.

8. За середнім індексом розвитку МС виконано групування районів - виділено три групи: високо - помірно - низько розвинені РМС. Розраховані значення комплексного індикатора МО для кожної РМС. За кожною з його складових виконано групування РМС. За величиною комплексного індикатора виділено три групи РМС: з високим - помірним - низьким рівнем МО.

9. Виконано класифікацію РМС за трьома критеріями: ієрархічним рівнем, середнім індексом розвитку МС, комплексним індикатором МО. Отримано дев'ять класів РМС з характерними значеннями критеріїв класифікації. На основі класифікації РМС виконано медико - географічне районування території Харківської області. Виділено шість МГР і три ОМГТ, надана їхня характеристика.

10. Обґрунтовано напрямки реформування та оптимізації МС Харківської області, які визначаються з основних вимог до МС, що враховують відповідні загальновизнані європейські принципи і особливості сучасного етапу розвитку національних рівнів МС: справедливість; орієнтованість на якісне поліпшення громадського здоров'я; ефективність; результативність; орієнтованість на задоволення потреб населення; орієнтованість на поліпшення якості медичної допомоги. Надано конкретні пропозиції стосовно реформування РМС: вирівнювання кадрового, матеріального забезпечення та ефективності функціонування РМС; впровадження регіональної моделі охорони здоров'я; розвиток системи сімейного лікаря; організація системи медико - географічного моніторингу РМС; створення мобільних комплексних діагностичних кабінетів тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Баркова Г.А. Сучасний стан та перспективи соціально - економічного розвитку Автономної Республіки Крим (суспільно - географічні аспекти) /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 604. - Х.: РВВ ХНУ, 2003. - С. 63-67.

2. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ключко Л.В. Географічні аспекти соціально-демографічних проблем України /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 620. - Х.: РВВ ХНУ, 2004. - С. 84-92. Особистий внесок: аналіз демографічної ситуації в Україні.

3. Баркова Г.А. Суспільно - географічний аналіз системи охорони здоров'я населення України: проблеми та перспективи розвитку /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 704. - Х.: РВВ ХНУ, 2005. - С. 3-10.

4. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Заволока Ю.Ю. Дитяча смертність як фактор демографічної проблеми в Україні та в Харківській області /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 704. - Х.: РВВ ХНУ, 2005. - С. 65-68. Особистий внесок: аналіз фактичного матеріалу з демографії.

5. Баркова Г.А. До питання районування медичної системи Харківського регіону / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. - Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 3 - 12.

6. Баркова Г.А. Шляхи оптимізації системи охорони здоров'я Харківського регіону / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. - Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 39 - 45.

Статті в наукових виданнях

7. Баркова Г.А., Нємець К.А., Лось Н.П., Ткаченко О.В. Деякі аспекти суспільно-географічного дослідження міграції населення регіону (на прикладі Харківської області), с. 147-151. /Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон, 2005. - 338 С. Особистий внесок: аналіз природної міграції населення.

8. Баркова Ганна. Теоретико - методологічні засади удосконалення медичної системи регіонального рівня / Часопис соціально - економічної географії. - Вип. 1. - Х.: РВВ ХНУ, 2006. - С. 70 - 79.

Тези доповідей

9. Баркова Г.А., Ткаченко О.А. До питання про нову політику стимулювання розвитку регіонів /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2004: стратегія оптимального розвитку. - Х., 2004. - С. 9-12. Особистий внесок: формулювання засад стимулювання розвитку регіонів.

10. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Редін В.І., Височин М.Ю., Кандиба Ю.І. Соціально - географічні проблеми регіональної політики України /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2004: стратегія оптимального розвитку. - Х., 2004. - С. 34-36. Особистий внесок: аналіз проблем захворюваності населення України.

11. Баркова Г.А. До питання територіальної організації охорони здоров'я (на прикладі Харківського регіону) /Матеріали міжнародної студентської науково-практичної конференції "Регіон - 2005: соціально-економічні аспекти". - Х., 2005. - С. 54-56.

12. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Кандиба Ю.І., Нємець К.А. Нові реалії суспільної географії у розв'язанні проблем європейської інтеграції /Матеріали П Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва". - Луцьк, 2005. - С.41-47. Особистий внесок: аналіз соціально - географічних питань стосовно інтеграції України в ЄС.

13. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ткаченко О.А. Сфера охорони здоров'я як об'єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) /Всеукраїнська наукова конференція "Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи. Тернопіль. - 2005, С. 45 - 49). Особистий внесок: характеристика сфери охорони здоров'я як сфери послуг.

14. Баркова А.А., Редин В.И., Полумысная А.А. Зеленый туризм как перспективное направление социально - экономического развития региона (на примере Харьковской области) /Вклад земляков - орловцев в становление и развитие российской науки и образования. - Орел, 2005. - С. 263-266. Особистий внесок: обгрунтування зеленого туризму як засобу оздоровлення населення.

15. Баркова Г.А. Система охорони здоров'я сільської місцевості Харківського регіону /Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. - К., 2006. - С. 105 - 108.

16. Баркова Г.А. Деякі проблеми оптимізації системи охорони здоров'я Харківського регіону /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку” (15-16 травня 2006 року. м. Харків). - Х., 2006. - С. 192 - 195.

Размещено на Allbest.ru