Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Суспільно-географічні аспекти інтеграції України в пан'європейську транспортно-логістичну систему

Шум Інна Віталіївна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Смирнов Ігор Георгійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри країнознавства та туризму

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки

кандидат географічних наук, доцент Корчун Валентина Степанівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Захист відбудеться 17 грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: ДСП-680, м. Київ, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.Київ, вул.Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 13 листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

1. Загальна характеристика роботи

інтеграція географічний транспортний перевезення

Актуальність теми. Процеси європейської економічної інтеграції, пов'язані з вільним рухом у межах інтегрованого простору логістичних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, сервісних), мають транспортно-логістичну інфраструктурну основу і створюють передумови для формування єдиної транспортно-логістичної системи (ТЛС) регіону. Інтеграція України в пан'європейську ТЛС має значні перспективи в контексті реалізації геостратегічних цілей нашої держави щодо євроінтеграції та узгоджується з сучасними тенденціями логістизації економіки і комплексного планування транспортування у зв'язку з виробництвом, складуванням, збутом.

Враховуючи зростаючі товаропотоки на напрямку ЄС - Україна, а також той факт, що український ринок транспортно-логістичних послуг знаходиться на стадії становлення, а логістична складова ТЛС тільки формується, виникає необхідність виявлення механізмів європейської транспортно-логістичної інтеграції (ТЛІ) та функціонування інтегрованої пан'європейської ТЛС, наукового обґрунтування і розробки шляхів інтеграції в неї України та розбудови, з урахуванням досвіду країн ЄС, ефективної національної ТЛС. Це сприятиме реалізації зовнішньоторговельних зв'язків України, її територіальному розвитку, залученню транзиту та збільшенню обсягів валютних надходжень, оптимізації товаропотоків, інтенсифікації господарських зв'язків з ЄС.

Сучасні наукові дослідження ТЛС торкаються передусім економічних аспектів, водночас незаперечною є потреба геопросторової оцінки розвитку інтегрованої ТЛС європейського регіону та України зокрема у зв'язку з їх природними, соціально-економічними, екологічними особливостями. Це вимагає розробки теоретико-методологічних засад суспільно-географічного вивчення зазначеної проблематики та проведення на цій основі прикладних досліджень. Недостатня суспільно-географічна розробленість, актуальність і своєчасність, висока теоретична і практична значущість зумовили вибір теми дисертації та її структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках теми наукових досліджень географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні” (№ держреєстрації 05БФ050-01). Дисертація пов'язана з науковими темами, які розробляються в Державному автотранспортному науково-дослідному і проектному інституті Міністерства транспорту та зв'язку України (№№ держреєстрації 0104U006610, 0102U006093, 0104U008111, 0105U000053, 0105U006350, 0101U006322) в частині, яка стосується розкриття особливостей формування пан'європейської транспортної мережі, територіальної організації транспортно-логістичної інфраструктури України та створення і функціонування логістичних центрів (ЛЦ), розробки заходів з розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК) України, дослідження зовнішньоторговельних потоків між Україною і країнами ЄС, аналізу нормативно-правових актів ЄС у галузі транспорту.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методологічних і прикладних суспільно-географічних основ інтеграції України в пан'європейську ТЛС. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

обґрунтувати суспільно-географічну сутність інтегрованої ТЛС, розкрити основні напрями транспортно-логістичної інтеграції та розробити методичні підходи суспільно-географічного дослідження ТЛС у контексті їх інтеграційної взаємодії;

дати оцінку системи чинників транспортно-логістичної інтеграції в ЄС, а також чинників формування ТЛС України і її інтеграції в пан'європейську;

виявити основні елементи територіальної структури та тенденції розвитку інтегрованої пан'європейської ТЛС;

проаналізувати стан і регіональні особливості функціонування ТЛС України;

обґрунтувати основні напрями інтеграції України в пан'європейську ТЛС та розробити рекомендації щодо вдосконалення територіальної організації національної ТЛС і забезпечення її збалансованого розвитку з урахуванням досвіду країн ЄС.

Об'єктом дослідження є інтегрована пан'європейська ТЛС як основа європейської транспортно-логістичної інтеграції, предметом територіальна організація пан'європейської ТЛС і розвиток інтеграційної взаємодії ТЛС України та ЄС.

Методологія та методи дослідження, використані матеріали. Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії, закладені в працях Е.Б. Алаєва, М.Д. Пістуна, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, С.І. Іщука, Я.Б. Олійника, А.В. Степаненка; теоретико-методологічні положення логістики, розроблені вітчизняними вченими І.Г. Смирновим (суспільно-географічна, або геологістика), А.Г. Кальченко, Є.В. Крикавським, М.А. Окландером, Н.І. Чухрай та закордонними - Б.О. Анікіним, Л.Б. Міротіним, Ю.М. Нерушем, Т.А. Прокоф'євою, В.І. Сергєєвим (Росія), Д. Бауерсоксом, Д. Клоссом, Д. Уотерсом (США); географічні розробки питань розвитку транспортних систем (В.М. Бугроменко, М.В. Григорович, М.М. Казанський, К.Ф. Коценко, І.В. Нікольський, С.А. Тархов, С.Б. Шліхтер), а також науково-практичні розробки щодо розвитку і розміщення транспортно-логістичної та митної інфраструктури в Україні, викладені, зокрема, у працях М.Ю. Григорак, О.О. Бакаєва, Н.Н. Коцан, А.М. Новікової, Ю.Є. Пащенка, С.І. Пирожкова, Ю.М. Цвєтова.

Основними міждисциплінарними підходами дослідження є системно-структурний, синергетичний, історичний. У роботі застосовується система загальнонаукових, зокрема аналізу та синтезу, узагальнення, моделювання, та конкретних методів дослідження: порівняльно-географічного (для вивчення територіальних зрушень, які характеризують розвиток інтегрованої ТЛС), типізації та рангування (для виділення типів ЛЦ, оцінки транспортно-географічного положення транспортних вузлів України), локалізаційного аналізу (для визначення забезпеченості регіонів України транспортними шляхами), картографічного. Використовуються математико-статистичні методи, зокрема теорії поля для визначення потенціалів і ядер економічної взаємодії та вантажообороту транспорту країн ЄС і України; просторово-регресійного аналізу для вивчення просторового розподілу інтенсивності автотранспортної роботи в Україні; кореляційного аналізу для визначення впливу рівнів економічного розвитку та відстаней між країнами на внутрішні і міждержавні перевезення вантажів; теорії графів для вивчення топологічних властивостей транспортно-логістичної мережі України; методи індексів, коефіцієнтів, аналізу динамічних рядів для вивчення показників функціонування ТЛС України і ЄС, а також інформаційно-комп'ютерні методи обробки й візуалізації результатів дослідження.

Інформаційну базу дослідження становлять вітчизняні та закордонні наукові публікації, нормативно-правові документи, емпіричні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Європейської Комісії та її статистичного підрозділу (Євростату), ЄКМТ, ООН (у тому числі ЮНКТАД), інформаційно-аналітичні матеріали науково-дослідних установ, картографічні джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

запропоновано суспільно-географічну інтерпретацію сутності інтегрованої ТЛС як системного утворення, що формується на основі поєднання взаємодіючих структурних складових функціональних і забезпечуючих підсистем і реалізує просторовий рух логістичних потоків “від дверей до дверей” та “точно в строк”; обґрунтовано сутність геопросторового процесу транспортно-логістичної інтеграції;

запропоновано дефініцію ЛЦ як вузлового елементу комунікаційного каркасу інтегрованої ТЛС, розроблено типологію ЛЦ за ознакою територіального охоплення, місцем розміщення, формою реалізації, видами транспорту, що обслуговуються;

виявлено та здійснено оцінку системи чинників європейської ТЛІ, формування ТЛС України та її інтеграції в пан'європейську, що включають стимулюючі (генеруючі і реалізуючі - природно-географічні і суспільно-географічні) та лімітуючі чинники;

удосконалено:

методику дослідження ТЛС, яка ґрунтується на аналізі ТЛС різних ієрархічних рівнів - регіонального інтеграційного об'єднання та держави, що бере участь у процесі ТЛІ;

критерії визначення позиції України як одного з важливих полюсів у транспортно-логістичному просторі Європи на основі розрахунку потенціалу роботи вантажного транспорту;

комплексний підхід до проблем розвитку і територіальної організації вантажних перевезень в Україні з застосуванням засад логістичного аналізу потокових явищ до суспільно-географічних досліджень МТК України, що враховано при обґрунтуванні основних напрямів її інтеграції в пан'європейську ТЛС;

концептуальну схему розміщення ЛЦ (за виділеними типами) у транспортних вузлах України з оцінкою їх транспортно-географічного положення та врахуванням структури і обсягів вантажопотоків;

отримали подальший розвиток:

класифікація елементів територіальної структури ТЛС на основі виділення унімодальних, бімодальних і мультимодальних дискретних елементів (форм територіального зосередження транспортно-логістичної діяльності);

комплексний аналіз європейської транспортно-логістичної інтеграції на сучасному етапі розвитку ЄС та співпраці України з ЄС із визначенням тенденцій розвитку та сучасних рис територіальної структури інтегрованої пан'європейської ТЛС.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, методика дослідження та одержані практичні результати можуть бути використані при вивченні аналогічних явищ і процесів в інших країнах і регіонах, у сфері державного управління, при проведенні транспортної політики України, розробці програм соціально-економічного розвитку України і її регіонів, обґрунтуванні напрямів розвитку національної ТЛС. Результати дисертаційного дослідження використані Державним автотранспортним науково-дослідним і проектним інститутом Міністерства транспорту та зв'язку України при розробці Концепції створення і функціонування мережі нагромаджувально-розподільних (торговельних) транспортно-складських центрів у межах міжнародних транспортних коридорів України та Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки (довідка № 3.02.04-11-960 від 13.04.2007 р.), у розробці яких авторка брала безпосередню участь. Одержані результати дослідження щодо оцінки чинників європейської ТЛІ, обґрунтування схеми розміщення ЛЦ в Україні та запропоновані заходи з інтеграції України в пан'європейську ТЛС використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/223 від 22.03.2007 р.).

Основні положення і результати дослідження застосовані у навчальному процесі при викладанні курсів “Географія світового господарства”, “Міжнародна логістика”, “Географія та організація транспортних перевезень” на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/440-30 від 10.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Виконана дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій застосовано авторський підхід до суспільно-географічного дослідження інтеграції України в пан'європейську ТЛС. Одержані науково-практичні результати, викладені в дисертації, належать авторці і є її науковим доробком. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення та висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідались і обговорювались на IX з'їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004) та 15 конференціях: “Україна - Польща: шлях до Європейської співдружності” (Тернопіль, 2003), “Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні” (Київ, 2003), “Бізнес-освіта та іноземні мови для сфери туризму і послуг” (Донецьк, 2004), “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004), “Молоді науковці - географічній науці” (Київ, 2004), “Формування та розвиток інноваційних підходів в економіці, науці та освіті” (Київ, 2004), “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” (Київ, 2005, 2007), “Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства” (Дніпропетровськ, 2005), “Бердичів древній і вічно молодий” (Бердичів, 2005), “Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005), “Проблеми автомобільного транспорту” (Київ, 2005), “Географічна наука і освіта: екологічні та соціальні ризики” (Київ, 2005), “Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2006), “Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 7,5 д.а. (з них авторці належить 5,9 д.а.), у тому числі 7 статей у фахових виданнях (3,7 д.а., з них 3,3 - авторські), 1 статтю та 13 тез наукових доповідей в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У роботі 160 сторінок друкованого тексту основної частини, 42 рисунки, 28 таблиць; 8 додатків на 44 сторінках містять 22 рисунки, 26 таблиць (загальний обсяг роботи - 231 сторінка). Список використаних джерел із 184 найменувань викладено на 18 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження інтегрованих транспортно-логістичних систем” - розроблено теоретичні засади і методичні підходи дослідження інтегрованих ТЛС; розкрито сутність і структуру ТЛС як нового об'єкту вивчення суспільної географії, конкретизовано основні напрями ТЛІ.

Інтегрована ТЛС являє собою суспільно-географічне утворення, що виникає в геологістичному просторі на основі функціонально взаємопов'язаного поєднання структурних складових транспортної, логістично-сервісної, логістично-розподільчої та забезпечуючих підсистем і реалізує просторовий рух логістичних потоків “від дверей до дверей” та “точно в строк”. Транспортна (підприємства вантажного транспорту, вантажні термінали), логістично-сервісна (логістичні посередники, зокрема експедитори, дистрибутори, сервісні підприємства) та логістично-розподільча (логістичні центри, центри товаророзподілу і гуртової торгівлі, товарні та митні склади, термінальні комплекси) підсистеми належать до функціональних. Забезпечуючі підсистеми включають інформаційну, фінансову, науково-технічну, кадрову, нормативно-правову, охоронні та страхові фірми, підприємства зв'язку, заклади сертифікації, ліцензування, стандартизації.

Територіальна структура інтегрованої ТЛС визначається просторовою локалізацією зв'язків потокового характеру і відтворює взаємодію транспортно-логістичної діяльності з геоторією у формах територіального зосередження цієї діяльності - дискретних точкових і вузлових (пункти, центри, вузли), лінійних (у першу чергу МТК) та ареальних (транспортні зони). Дискретні елементи включають унімодальні (формуються при переважанні в структурі вантажних перевезень одного виду транспорту), бімодальні (двох видів транспорту) та мультимодальні (декількох видів транспорту). Управлінська структура ТЛС представлена ієрархічно впорядкованою сукупністю органів управління цією системою та пов'язана з проведенням державної транспортної політики, діяльністю міжнародних транспортних і логістичних інституцій.

Ознаками ТЛС як складного геопросторового утворення є прив'язаність до території, на якій реалізуються взаємозв'язки елементів системи, емерджентність, системна цілісність і певна просторова конфігурація елементів, структурність, ієрархічність, динамічність у просторі та часі, наявність потокового процесу, взаємодія з зовнішнім середовищем (промисловими, сільськогосподарськими, торговельними підприємствами, логістичними компаніями, транснаціональними корпораціями). Зовнішні та внутрішні системоформуючі зв'язки забезпечують цілісність структури ТЛС. Вони пов'язані з переміщенням у просторі і виражаються у взаємодії складників системи (потоки, транспортування, виконання вантажних, транспортно-експедиційних операцій). Функціонування ТЛС ґрунтується на реалізації сукупності функцій - транспортно-розподільчої і транзитної, сервісної, складської і вантажообробної, транспортно-експедиторської, митної та спрямоване на оптимізацію логістичних потоків, ефективне обслуговування споживачів, екологізацію транспортно-логістичної діяльності.

Структурні зрушення ТЛС за певний проміжок часу, посилення інтенсивності міжнародних транспортно-економічних зв'язків, географічне розширення транспортно-логістичної діяльності характеризує геопросторовий процес транспортно-логістичної інтеграції, що зумовлює ускладнення структури транспортно-логістичної мережі та збільшення обсягів, інтенсивності й концентрації потоків. Галузевий напрям ТЛІ передбачає інтеграцію видів транспорту на основі поєднання їх переваг і розвиток інтегрованих перевезень, територіальний напрям пов'язаний з ускладненням територіальної структури ТЛС за рахунок формування просторово виражених у транспортно-логістичній інфраструктурі елементів - МТК, ЛЦ, транспортних зон. Наслідком є поява інтегрованої цілісності, що забезпечує просторово-часову синхронізацію та прискорення руху логістичних потоків.

Міжнародні транспортні коридори є політранспортними магістралями, комплексними у транспортному розумінні (мультимодальними), логістичному (сформовані сукупністю комунікацій і логістичних терміналів) та суспільно-географічному (забезпечують оптимізацію територіально-транспортних схем і вантажопотоків). Специфіка розміщення МТК полягає в їх проходженні по напрямках найбільшої концентрації вантажопотоків і найкоротшій відстані між вантажоутворюючими і вантажоприймаючими центрами, тому забезпечується доставка найкоротшим шляхом і в мінімальні терміни. Як стверджується в роботі, розгляд МТК як частини світового геологістичного простору означає перехід від транспортної концепції до логістичної, або транспортно-логістичної, тобто з позицій усього процесу товароруху та інтеграції транспортних і товаророзподільчих процесів.

Логістичний центр пропонується розглядати як вузловий елемент комунікаційного каркасу інтегрованої ТЛС, що координує рух логістичних потоків у ТЛС різних ієрархічних рівнів (від локального до глобального), забезпечує розподіл і адаптацію товарів до вимог споживачів, організовує весь процес надання логістичних послуг на комерційній основі. Функції ЛЦ включають складські, митно-брокерські, страхові, інформаційні, консалтингово-аналітичні, маркетингові, інжинірингові, технічне обслуговування транспорту тощо. Наявність ЛЦ у структурі ТЛС та інформатизація процесу товароруху визначає специфіку сучасних інтегрованих ТЛС.

Типологія логістичних центрів ґрунтується на виділенні їх типів за ознакою територіального охоплення (локальні ЛЦ представлені логістичними службами підприємств, транспортно-складськими розподільчими центрами, які обслуговують свою роздрібну торговельну мережу; регіональні ЛЦ здійснюють управління рухом логістичних потоків у межах суспільно-географічних районів держави; національні обслуговують один національний ринок, міжнаціональні - декілька; континентальні ЛЦ представлені головним чином великими морськими портами, що забезпечують реалізацію континентально-морських зв'язків); за видами транспорту, що обслуговуються (унімодальні, бімодальні, мультимодальні); місцем розміщення (прикордонні, внутрішні, водні); формою реалізації (термінальні, інформаційно-аналітичні).

Запропонована методика дослідження інтегрованих ТЛС базується на алгоритмі, що передбачає реалізацію логічної схеми послідовності етапів аналізу. На початковому етапі обґрунтовується теоретико-методологічна концепція суспільно-географічного вивчення інтегрованих ТЛС. Аналітичний етап передбачає виявлення та оцінку системи чинників європейської ТЛІ, формування ТЛС України і її інтеграції в пан'європейську, аналіз структури, тенденцій і регіональних особливостей функціонування інтегрованої пан'європейської та української ТЛС, причому основна увага зосереджена на наземних (крім спеціалізованого трубопровідного) видах транспорту, що належать до компетенції ЄКМТ. Аналізуються регіональна диференціація та динаміка вантажних перевезень, обсяги і структура (географічна, за видами транспорту, пропорціями експорту, імпорту і транзиту) зовнішньоекономічних вантажопотоків України, в першу чергу в напрямку ЄС, забезпеченість транспортними мережами регіонів України та країн ЄС. На синтетичному етапі дослідження на основі проведеного аналізу розробляються шляхи інтеграції України в пан'європейську ТЛС, обґрунтовується концептуальна схема розміщення ЛЦ різних типів на території України та визначаються логістичні проблеми функціонування національної мережі МТК.

У другому розділі - “Європейська транспортно-логістична інтеграція: сутність і особливості розвитку” - проведено аналіз системи чинників європейської ТЛІ, тенденцій розвитку пан'європейської ТЛС і її територіальної структури.

Європейська ТЛІ є результатом комплексної дії стимулюючих (генеруючих і реалізуючих) та лімітуючих чинників. Стимулюючі генеруючі чинники включають часовий, вартісний, екологічний, попит на транспортно-логістичні послуги, географію виробництва і споживання, рівень розвитку регіональної економічної інтеграції. До стимулюючих реалізуючих чинників належать природно-географічні (природно-ресурсний потенціал) та суспільно-географічні (економіко-географічні, соціально-демографічні, історико-географічні, управлінсько-географічні та інституційні, техніко- і технолого-економічні, політичні та правові). Лімітуючі чинники пов'язані з міждержавними відмінностями в стандартах інфраструктури (засобах транспортування та вантажообробки, складських і портових потужностях, системах зв'язку та інформаційного обміну тощо), умовах перевезення вантажів; відмінностями в рівнях розвитку національних ТЛС; недосконалістю законодавства, політичними та економічними проблемами країн, неспівпаданням пріоритетів національних урядів.

На основі математико-картографічного моделювання з використанням програми користувача Surfer встановлено, що територіальній концентрації зовнішньоекономічної взаємодії держав відповідає територіальна концентрація транспортно-логістичної активності. Спостерігається пряма залежність між ефективністю функціонування ТЛС країн (у першу чергу за обсягами вантажообороту транспорту) та інтенсивністю міждержавної економічної взаємодії, головними ядрами якої в європейському регіоні є райони з центрами в Німеччині, Франції, Італії та Іспанії. За потенціалом поля вантажообороту транспорту (автомобільного, залізничного, річкового) виділяються ці ж країни та Велика Британія, а також Польща і Україна, значна роль яких у пан'європейській ТЛС обумовлена вигідним транспортно-географічним положенням. Отже, Україна є одним із полюсів у транспортно-логістичному просторі Європи, і незважаючи на те, що країна ще не інтегрована в господарську систему ЄС, інтеграція у транспортно-логістичній сфері вже відбувається. Проведений аналіз дає змогу визначити особливу вигідність розміщення логістичних терміналів на території Німеччини, в якій сфера логістики є третьою за величиною галуззю економіки. Високий рівень сформованості та концентрації транспортно-логістичної діяльності характерний для Франції і Великої Британії.

На основі кореляційного аналізу з використанням програми користувача Statistica виявлено високу тісноту зв'язку між вантажооборотом транспорту і показниками рівня економічного розвитку країн ЄС, у першу чергу ВВП (коефіцієнт кореляції складає 0,91) та обсягами експорту (0,87). Середньорічні темпи приросту вантажообороту випереджають темпи приросту ВВП та пасажирообороту транспорту. Існує пряма залежність між величиною території країни та обсягами вантажообороту. У високорозвинутих і густозаселених регіонах ЄС спостерігається вищий рівень розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, ніж у периферійних; густота автомагістралей є найбільшою в Німеччині та країнах Бенілюксу.

Виявлено ряд тенденцій, що визначають розвиток інтегрованої пан'європейської ТЛС. Перша з них полягає в нееквівалентності вантажопотоків за видами транспорту з непропорційно швидким розвитком автомобільного, який забезпечує 44,2% вантажообороту транспорту ЄС і характеризується позитивною динамікою обсягів перевезень за період 1995-2005 рр. Це веде до перерозподілу вантажопотоків у бік зростання переміщень залізничним і водним транспортом (як приклад, реалізація концепції “морських магістралей”) і розвитку інтегрованих перевезень. Важливими тенденціями є підвищення вимог до швидкості і якості доставки вантажів, їх збереження, уніфікація сервісу для оптимізації схеми доставки вантажів, транснаціоналізація та екологізація транспортно-логістичної діяльності, інформатизація, концентрація логістичних потоків у напрямку ЛЦ, збільшення частоти поставок невеликими партіями, зменшення кількості постачальників і збільшення середньої відстані перевезень, оптимізація ланцюгів поставок шляхом зменшення кількості їх ланок (складів і обсягів складування), збільшення обсягів транспортування вантажів підвищеної вартості з одночасним зменшенням попиту на перевезення масових сировинних вантажів, підвищення темпів зростання вантажообороту в міжнародному сполученні.

Територіальну структуру інтегрованої пан'європейської ТЛС формують транс'європейська транспортна мережа TEN-T країн ЄС і ЄАВТ, що мають міцні господарські зв'язки і формують спільні логістичні схеми руху товаропотоків; мережі TINA та TIRS країн-членів ЄС з 2004 і 2007 рр. та кандидатів на вступ; Критські МТК, які проходять країнами Центральної і Східної Європи; Пан'європейські транспортні зони, представлені морськими басейнами; євроазіатські сполучення (коридор TRACECA); транспортні вузли, ЛЦ та європлатформи, що формуються на їх основі. Посилення концентрації логістичних потоків на певних напрямках, що характеризуються найбільш інтенсивними міжнародними перевезеннями, зумовлює формування міжнародних транспортних осей, які є продовженням головних осей TEN-Т до сусідніх країн і регіонів, враховують напрямки МТК з високою потужністю щодо переміщення вантажопотоків. Складається нова ієрархія портів, пов'язана з тенденцією до їх поділу - в залежності від рівня послуг, що надаються ЛЦ порту - на первинні, що перетворюються в комплексні логістичні “хаби”, та вторинні, які підпорядковуються первинним.

У третьому розділі - “Суспільно-географічна оцінка транспортно-логістичної системи України в умовах транспортно-логістичної інтеграції” - розкрито чинники формування та інтеграції ТЛС України, досліджено стан і регіональні особливості її функціонування та обґрунтовано основні напрями інтеграції в пан'європейську ТЛС.

Процеси формування та інтеграції ТЛС України відбуваються в умовах глобалізації світового господарства та інтенсифікації просторових взаємозв'язків під комплексним впливом суспільно-географічного положення держави, рівня соціально-економічного розвитку, рівня розвитку та розміщення об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури, зовнішньоторговельної взаємодії з країнами ЄС, екологічного, політичних, техніко- і технолого-економічних, історико-географічних чинників, рівня розробленості правових засад транспортно-логістичної діяльності та їх адаптації до європейських.

Специфіка розташування України визначає найвищий у Європі ступінь транзитності та найбільшу інтенсивність міжнародних вантажопотоків у євроазіатському напрямку. Розрахунок ступеня інтеграції за обсягами експортно-імпортних і транзитних перевезень показав його збільшення з 0,099 у 2001 р. до 0,116 у 2005 р., що свідчить про посилення інтеграційних процесів у розвитку ТЛС. Відмічено тенденцію переважання транзитних вантажів, частка яких складає 49%, тоді як експортних - 29%, імпортних - 22%. За обсягами транзиту територією України передує залізничний транспорт (з урахуванням усіх видів транспорту - трубопровідний). У географічній структурі експортних вантажів України, переміщених автомобільним, залізничним і морським транспортом, переважають країни ЄС (Італія, Польща, Словаччина, Чехія), імпортних - СНД при провідній ролі залізничного транспорту.

Виявлено більший вплив географічної відстані між Україною та країнами ЄС і рівнів економічного розвитку країн ЄС (за показниками ВВП, експорту) на імпортні вантажо-потоки України з Європейського Союзу (коефіцієнти кореляції складають відповідно 0,59 і 0,63), ніж на експортні (0,51 і 0,30), що підтверджує залежність нашої держави від імпорту сучасної високотехнологічної продукції з країн ЄС. Польща та Словаччина, сусіди України першого порядку, займають перші місця серед країн-членів ЄС (в його межах до розширення 2007 р.) як за відстанню від України, так і за обсягами українських експортно-імпортних вантажопотоків. Найбільші обсяги імпортних вантажів надходять з Польщі та Німеччини за рахунок автомобільного транспорту і зі Словаччини та Литви - залізничного.

Аналіз територіальної диференціації вантажних перевезень в Україні дозволяє виділити регіони різного рівня забезпеченості залізничними та автомобільними мережами з різною інтенсивністю транспортної роботи. Найвищі коефіцієнти локалізації залізничних колій мають промислово розвинуті Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Луганська області, що виробляють важковагову продукцію, та прикордонні Львівська, Чернівецька, Закарпатська. Найвищі коефіцієнти локалізації автомобільних доріг мають західні області України - Львівська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Вінницька, а також Полтавська, Донецька. Загальний тренд просторової регресії визначається збільшенням інтенсивності автотранспортної роботи в південно-східному напрямку з максимальними значеннями в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях

У структурі вантажних перевезень в Україні залізничні відіграють значно вищу роль, ніж в ЄС. Залізничний транспорт передує за обсягами вантажообороту (його частка в загальному вантажообороті транспорту зросла з 45,6% у 1990 р. до 47,3% у 2005 р.), однак поступається автомобільному за обсягами перевезення вантажів. Залізничним транспортом переміщується близько 40% зовнішньоекономічних вантажопотоків (у першу чергу транзитних і експортних). Протягом 1996-2005 рр. виявлено тенденцію зростання обсягів перевезення вантажів залізничним транспортом (в 1,3 рази) та річковим (в 1,7 рази), зменшення - автомобільним транспортом (в 1,1 рази), що відбиває відмінну від ЄС тенденцію, та морським (в 1,7 рази). Вантажооборот і обсяги вантажних автотранспортних перевезень тісно корелюють із показниками рівня економічного розвитку регіонів України - обсягами ВДВ, експортно-імпортних потоків, реалізованої промислової продукції, забезпеченістю регіонів основними засобами промисловості, транспорту та зв'язку.

У розділі визначаються особливості територіальної організації та функціонування МТК України. Транспортні коридори проходять переважно територією Правобережної України та приморських регіонів. Спостерігаються значні територіальні відмінності в розподілі фактичної потужності (пропускної спроможності) МТК. Практично кожен транспортний коридор має вузькі місця, що сповільнюють переміщення вантажопотоків та обумовлюються недостатньою пропускною спроможністю і низькою якістю інфраструктури. Розрахунок коефіцієнтів використання потужності МТК виявив значні її резерви. Проектна потужність за транзитом МТК №3 використовується тільки на 5,1%, МТК №5 - 15,7%, МТК №9 - 18,2%, Гданськ - Одеса - 10,7%, Європа - Азія - 5,7%. Найбільші обсяги зовнішньоекономічних вантажів переміщуються напрямками МТК Європа - Азія, №9.

Теоретико-графовий аналіз транспортно-логістичної мережі України виявляє досить компактну її форму та достатній рівень сформованості транспортних комунікацій, що визначає достатні можливості для здійснення транзитних перевезень. У територіальній структурі ТЛС України виділяються транспортні вузли, перспективні для розміщення унімодальних, бімодальних (залізнично-автомобільних), мультимодальних ЛЦ

Оптимальними геомісцями для розміщення внутрішніх ЛЦ є міста-вантажоутворюючі центри з вигідним транспортно-географічним положенням, через які проходять значні вантажопотоки. Високою завантаженістю, доступністю та перспективністю щодо концентрації комплексних логістичних послуг і створення національних ЛЦ, сполучених із закордонними, характеризуються мультимодальні вузли Київ і Дніпропетровськ, що мають високу концентрацію торгівлі, транспортування і зберігання (головних видів спеціалізації ЛЦ). В Україні розпочався процес формування логістичної складової ТЛС, що пов'язано зі створенням ЛЦ і появою компаній-логістичних операторів.

Проведений аналіз дозволяє визначити основними напрямами інтеграції України в пан'європейську ТЛС оптимізацію територіальної організації національної ТЛС, передусім ЛЦ як основних її елементів, підвищення ефективності функціонування національної мережі МТК України шляхом усунення вузьких місць, розвиток інтегрованих перевезень. Основою комунікаційного каркасу України мають бути транспортні вузли, що концентрують транспортно-логістичну діяльність та координують внутрішні і зовнішні логістичні потоки, зв'язані між собою мультимодальними коридорами. Необхідна оптимізація вантажопотоків на основі застосування логістичних принципів товароруху, посилення ролі інформаційної підсистеми ТЛС, розбудова прикордонних пунктів пропуску і вирішення проблем переміщення транспорту через кордон, пов'язаних з обробкою документів. Важливо використати досвід ЄС стосовно розвитку мережі швидкісних магістралей, застосування систем автоматичної ідентифікації вантажів та електронного документообігу, супутникових систем зв'язку і навігації. Розвиток транспортно-логістичної інфраструктури України має спрямовуватись на усунення обмежень зовнішньоторговельної діяльності, зниження вартості транспортування, підвищення рівня безпеки та конкурентоспроможності маршрутів транзитних перевезень. Посилення конкурентних позицій національного транспортно-логістичного ринку потребує розширення діяльності компаній, що надають комплексні логістичні послуги та сьогодні майже відсутні в Україні.

Одним із кроків має стати вироблення відповідного законодавчого забезпечення розвитку національної ТЛС і її інтеграції в пан'європейську, законодавча підтримка вільного переміщення міжнародних вантажопотоків і розвитку транспортно-логістичної діяльності, вдосконалення митно-тарифної політики, створення сприятливого інвестиційного клімату. Залучення інвестицій у розвиток транспортно-логістичної інфраструктури, оптимізація просторової конфігурації маршрутів і територіальної організації логістичних терміналів та створення ТЛС, яка охопить весь ланцюг товароруху з максимально ефективними зв'язками між пунктами зародження і призначення вантажів, сприятиме інтеграції України в пан'європейську ТЛС. Важливою в цьому контексті є участь України у проектах МТК та транспортних осей, а також Чорноморській транспортній зоні.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження дало змогу отримати наступні результати:

1. Сучасний розвиток процесів європейської економічної та транспортно-логістичної інтеграції пов'язаний з формуванням інтегрованої ТЛС - поліструктурного динамічного утворення, що виникає в геологістичному просторі на основі взаємопов'язаного поєднання складових функціональних і забезпечуючих підсистем, забезпечує прискорений рух логістичних потоків та інтегрує постачання, виробництво, збут. Ознаками ТЛС як суспільно-географічної системи є територіальність, емерджентність, системна цілісність, структурність, ієрархічність, динамічність, певна просторова конфігурація елементів, наявність потокового процесу, взаємодія з навколишнім середовищем.

2. Геопросторовий процес ТЛІ відбиває динаміку розвитку ТЛС, просторово-часову взаємодію та взаємоузгодження її компонентно- і територіально-структурних складових і реалізується в територіальному напрямі, пов'язаному з формуванням територіально локалізованих і виражених у транспортно-логістичній інфраструктурі елементів, та галузевому, що передбачає інтеграцію видів транспорту. ЛЦ пропонується розглядати як вузловий елемент комунікаційного каркасу інтегрованої ТЛС, що координує переміщення логістичних потоків, організовує весь процес надання логістичних послуг. Типи ЛЦ виділяються за ознакою територіального охоплення (локальні, регіональні, національні, міжнаціональні, континентальні), формою реалізації (термінальні, інформаційно-аналітичні), видами транспорту (унімодальні, бімодальні, мультимодальні), місцем розміщення (прикордонні, внутрішні, водні).

3. Запропонована методика дослідження, що ґрунтується на застосуванні системи суспільно-географічних методів і підходів, реалізується в аналізі ТЛС інтеграційного об'єднання ЄС та національної ТЛС України і дозволяє виявити чинники європейської ТЛІ, формування та інтеграції ТЛС України та їх регіональні прояви в умовах України та ЄС, проаналізувати структуру, тенденції і регіональні особливості функціонування інтегрованої пан'європейської та української ТЛС з урахуванням динаміки відповідних показників, що дозволяє визначити основні напрями інтеграції України в пан'європейську ТЛС.

4. Європейська ТЛІ є результатом комплексної дії системи чинників - стимулюючих і лімітуючих. Існує тісна залежність між інтенсивністю міждержавної економічної взаємодії та ефективністю функціонування ТЛС, а також вантажооборотом транспорту та показниками рівня економічного розвитку країн. Найвищий потенціал поля вантажообороту транспорту мають країни-ядра торговельної взаємодії з високими обсягами ВВП та експортно-імпортних операцій (Німеччина, Франція, Італія) та країни з вигідним транспортно-географічним положенням (Україна, Польща), що визначає можливості їх участі в європейській ТЛІ. Результати аналізу показують найбільшу вигідність розміщення транспортно-логістичних структур на території Німеччини, яка виступає ядром тяжіння для ряду європейських країн, є основним генератором і реципієнтом логістичних потоків та бере активну участь у європейських транспортно-логістичних програмах.

5. Тенденції розвитку інтегрованої пан'європейської ТЛС пов'язані з транснаціоналізацією та екологізацією транспортно-логістичної діяльності, розвитком інтегрованих перевезень, посиленням ролі інформаційної складової у функціонуванні ТЛС, вдосконаленням схеми міждержавних логістичних зв'язків (із змінами в розміщенні виробництва), збільшенням частоти поставок від невеликої кількості постачальників, посиленням концентрації логістичних потоків на певних напрямках і логістичних послуг у ЛЦ, нееквівалентністю вантажопотоків за видами транспорту з непропорційно швидким розвитком автомобільного.

6. Лінійно-вузлову форму територіальної структури інтегрованої пан'європейської ТЛС утворюють пан'європейські і євроазіатські МТК, які сполучають дискретні та ареальні елементи. Європейський регіон охоплений програмами розвитку територіальної структури пан'європейської ТЛС, що включають країни ЄС, ЄАВТ і сусідні їм держави, в тому числі Україну. Посилення інтенсивності та концентрації міжнародних логістичних потоків і послуг з урахуванням тенденції зменшення кількості ланок ланцюгів поставок зумовлює зміни в територіальній структурі ТЛС, зафіксовані формуванням європлатформ і міжнародних транспортних осей.

7. У сучасних умовах відбувається становлення ринку транспортно-логістичних послуг в Україні, трансформація транспортної системи у транспортно-логістичну та інтеграція України в пан'європейську ТЛС. Загалом Україна відстає від світового процесу формування сучасних ТЛС, однак високий потенціал роботи вантажного транспорту, ступінь транзитності і висока перспективність для експорту транспортних послуг, переорієнтація всієї системи зв'язків на європейські геопросторові структури визначають Україну одним із полюсів у транспортно-логістичному просторі Європи. У територіальній структурі ТЛС України важливу роль відіграють МТК мультимодального характеру, логістичні термінали, що формуються на основі “полюсів” з високим порядком доступності, таких як Київ, Дніпропетровськ, Одеса, та дискретних елементів нижчих ієрархічних рівнів.

8. У географічній структурі експортних вантажопотоків України домінують країни ЄС, імпортних - СНД. У загальному обсязі зовнішньоекономічних вантажопотоків співвідношення між експортними, імпортними і транзитними складається на користь транзитних, що засвідчує важливу роль України на ринку міжнародного транзиту. Провідну роль у переміщенні транзитних вантажів відіграє залізничний транспорт. Існує висока обернена залежність обсягів зовнішньоекономічних вантажопотоків України до/з країн ЄС (особливо імпортних) від територіальної віддаленості між ними, тісний зв'язок між обсягами експортно-імпортних перевезень України до/з країн ЄС і рівнями економічного розвитку країн ЄС, а також залежність між рівнями економічного розвитку регіонів України та ефективністю вантажних перевезень.

9. Існуючі відмінності у функціонуванні ТЛС України і ЄС пов'язані, зокрема, зі структурою вантажних перевезень (в Україні значно вищою є роль залізничного транспорту, суттєво відрізняється товарна структура експортних потоків до ЄС та імпортних з ЄС), рівнем розвитку інтегрованих перевезень і логістичної інфраструктури, технічним станом транспортних шляхів, рівнем інформатизації транспортного процесу. Україна відстає від розвинутих країн ЄС за якістю перевезення вантажів, розмірами і функціональністю складів, впровадженням новітніх технологій. Регіональні відмінності у функціонуванні ТЛС України обумовлені найбільшими показниками інтенсивності роботи вантажного транспорту в промислово розвинутих областях Придніпровського, Донецького суспільно-географічних районів, переважним розвитком МТК на території Правобережної України та у приморських регіонах. Виявлено значні резерви пропускної спроможності МТК і наявність вузьких місць на їх напрямках, що сповільнюють переміщення вантажопотоків.

10. Стратегія розвитку і посилення конкурентних позицій ТЛС України, прискорення її інтеграції в пан'європейську має ґрунтуватись на розбудові внутрішнього ринку транспортно-логістичних послуг з урахуванням досвіду країн ЄС. Основою цього є формування та оптимізація розміщення ЛЦ, підвищення ефективності функціонування МТК України, розвиток інтегрованих перевезень при стимулюючій державній і регіональній транспортній політиці. Необхідне оновлення матеріально-технічної бази транспорту з посиленням інформатизації, розбудова транспортно-логістичної і митної інфраструктури, вдосконалення митно-тарифної та інвестиційної політики, що спрямовано на підвищення конкурентоспроможності маршрутів транзитних перевезень, створення сприятливого інвестиційного клімату, а також розширення діяльності компаній, що надають комплексні логістичні послуги, розробка і реалізація спільних програм співпраці України та ЄС у сфері ТЛІ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шум І.В. Особливості інтеграції України в європейську транспортно-логістичну систему: суспільно-географічний аналіз // Економічна та соціальна географія. - 2003. - Вип. 54. - С.260-268.

2. Смирнов І.Г., Шум І.В. Особливості картографування європейської транспортно-логістичної інтеграції // Картографія та вища школа. - 2004. - Вип. 9. - С.23-28. (Особистий внесок автора: проаналізовано територіальні особливості видів транспорту в ЄС, розроблено картосхеми).

3. Шум І.В. Суспільно-географічні аспекти дослідження міжнародних транспортних коридорів в Україні // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. - 2004. - Вип. 12. - С.119-127.

4. Шум І.В. Проблеми геопросторової організації логістичних центрів в Україні // Економічна та соціальна географія. - 2004. - Вип. 55. - С.311-319.

5. Смирнов І.Г., Шум І.В. Інтеграція у європейську транспортно-логістичну систему - стратегічний вибір України (геопросторовий аспект) // Український географічний журнал. - 2005. - №3. - С.32-38. (Особистий внесок автора: розкрито концептуальні основи єврологістики, визначено напрями інтеграції України в пан'європейську ТЛС).

6. Шум І.В. Суспільно-географічний підхід до логістичних проблем розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. - 2005. - Вип.14.- С.43-51.

7. Шум І.В. Проблеми розвитку і територіальної організації вантажних перевезень в Україні // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. - 2007. - Вип. 17. - С.158-164.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей

8. Новікова А.М., Мироненко В.П., Заставнюк О.Г., Шум І.В. Сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку транспортних зв'язків України з країнами світу // Автошляховик України. - 2005. - №1. - С.12-14. (Особистий внесок автора: проаналізовано стан транспортної інфраструктури України і структуру міжнародних вантажопотоків).

9. Шум І.В. Суспільно-географічне дослідження європейської транспортно-логістичної інтеграції // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. (11-12 грудня 2003 р.). - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. -С.118-121.

10. Шум І.В. Комунікаційний каркас європейської транспортно-логістичної системи: суспільно-географічний вимір // Молоді науковці - географічній науці: Матеріали Міжнар. конф. (22-23 квітня 2004 р.). - К.: ВГЛ “Обрії”, 2004. - С.39-40.

11. Shum I.V. Logistics in tourism and its role in business education for tourism // Бізнес-освіта та іноземні мови для сфери туризму і послуг: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (25-26 лютого 2004 р.). - Донецьк: Донецький ін-т турист. бізнесу, 2004. - С.130-131.

12. Шум І.В. Територіально-логістичний підхід до розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (20-21 квітня 2004 р.). - К.: ВГЛ “Обрії”, 2004. - С.276-277.

13. Шум І.В. Розвиток логістики в умовах глобалізації світової економіки // Формування та розвиток інноваційних підходів в економіці, науці та освіті: Матеріали наук.-теорет. конф. (29-30 квітня 2004 р.). - К.: ІММБ, 2004. - С.216-222.

14. Шум І.В. Чинники та напрями інтеграції України в європейську транспортно-логістичну систему: суспільно-географічний вимір // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр.: В 4-х т. - К.: ВГЛ “Обрії”, 2004. - Т. 3. - С.100-101.

15. Смирнов І.Г., Литвенко Л.М., Шум І.В. Митно-логістичні послуги в Україні та проблеми національної економічної безпеки // Актуальні проблеми економічної безпеки України в умовах її інтеграції до світового співтовариства: Матеріали наук.-практ. конф. (31 березня - 1 квітня 2005 р.). - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2005. - С.28-30. (Особистий внесок автора: розкрито особливості ринку транспортно-логістичних послуг України).

16. Шум І.В. Житомирщина в системі міжнародних транспортних коридорів України // Бердичів древній і вічно молодий: Матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф. (8-11 червня 2005 р.). - Житомир: Косенко, 2005. - С.59-62.

17. Шум І.В. Європейська транспортно-логістична інтеграція та Україна: перспективи формування міжнародних транспортних осей // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (29-30 вересня 2005 р.).- Луцьк: РВВ “Вежа” Волинського держ. ун-ту ім.Лесі Українки, 2005.- С.464-469.

18. Смирнов І.Г., Литвенко Л.М., Шум І.В. Французькі логістичні компанії в Україні // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (12 жовтня 2005 р.). - К., 2005. - С.171-183. (Особистий внесок автора: дано загальну оцінку ролі транснаціональних корпорацій у світовій економіці та сфері транспортно-логістичного бізнесу).

19. Шум І.В. Методичні засади дослідження інтегрованих транспортно-логістичних систем // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (28-29 квітня 2006 р.). - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. - С. 151-153.

20. Смирнов І.Г., Шум І.В., Литвенко Л.М. Регіональні проекти європейської транспортно-логістичної інтеграції (ЄТЛІ) та участь у них України // Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (30 травня 2006 р.). - К.: УАЗТ, 2006. - С.148-149. (Особистий внесок автора: визначено можливості участі України у проектах транспортно-логістичної інтеграції).