Португальська Республіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ

ПРАКТИКИ З ЕОМ

на тему:

«Португальська Республіка»

Виконав:

студентка групи МП-22

Давиденко Наталія Андріївна

Київ 2012

ПЛАН

Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо- графічних систем країни

а) Територія, природні умови

б) Демографічні характеристики

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи країни

а) Загальні показники економічного розвитку

б) Рівень розвитку матеріальної інфраструктури

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із заданою країною

а) Зовнішньоекономічні відносини

б) Дипломатичні відносини

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи країни

а) Державний устрій

б) Політичні партії

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи країни

а) Історичні етапи розвитку системи права

б) Цивільне та суміжні з ним галузі права

в) Кримінальне право та процес

Розділ 6. Загальна характеристика судової системи країни

а) Судова система. Органи контролю

Висновок

Список використаної літератури

Розділ 1. Загальна характеристика географічних та демографічних систем країни

а) Територія, природні умови

Португалія - офіційна назва Португальська Республіка (Republica Portuguesa) розташована на південному заході Європи, на Піренейському півострові; включає Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Назва країни походить від найменування римського поселення Портус Калі (Portus Cale) в гирлі р. Дору. Португалія - найзахідніша держава Європи. На півночі та сході межує лише з Іспанією - 1232 км. На заході і півдні омивається Атлантичним океаном, берегова лінія складає832 км. Найвища точка - гора Серра-де-Ештрела (1993 м).

Адміністративний поділ - 18 округів в континентальній частині, округи поділяються на 308 районів, райони на приходи; 2 автономні області: Азорські острови та Архіпелаг Мадейра; Райони Лісабона і Порту поділяються на квартали (bairro), квартали - на парафії.

Острови Мадейра та Азорські - автономні регіони країни. Відстаньвід континентальної частини країни до Азорських островів - 1500 км., до Мадейри - 650 км. Залежна заморська територія - Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернена Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.

Географічне положення відіграє надзвичайно велике значення в країнознавстві. Від нього певною мірою залежить спосіб життя і навіть характер народу. Географічне положення Португалії можна вважати периферійним відносно країн Європи. Країна має вихід до Атлантичного океану значною своєю частиною. Вихід держави до океану формує комплекс додаткових туристичних ресурсів, які можна використовувати в національному туристичному виробництві (морські ландшафти, кліматичні курорти). При цьому протяжна берегова лінія з великою кількістю бухт і заток надає країні перспективи як напрямку пляжного туризму. Вихід території країни до океану - найважливіша ознака її економіко-географічного положення. Міжконтинентальним морським шляхом країна з'єднана з Атлантичним узбережжям Європи (Лісабон, Лондон, Гавр), що становить основу її економічного та туристичного розвитку.

Варто зазначити, що територія Португалії є витягнута з півночі на південь, тобто має меридіальне спрямування. Це дає переваги країні з огляду туристичної привабливості, оскільки чіткіше виражена зміна ландшафтів з півночі на південь та клімату. Протяжність з півночі на південь - 563 км, з заходу на схід - 201 км. Сухопутний кордон з Іспанією збільшує пропускну спроможність національної туристичної індустрії, надаючи більший можливостей для розвитку прикордонної торгівлі та туризму.

Португалія знаходиться на одному з сухопутних коридорів Європи, який бере початок у столиці країні Лісабоні. В межах сухопутних транспортних коридорів переважно і розвивається сучасний пізнавальний, діловий та інші види міського туризму, оскільки розташовані в їхніх межах населені пункти не тільки є транспортно доступними, у них також сконцентрований основний культурний, економічний, науковий ресурс країни.

Португалія знаходиться в західній частині Піренейського півострова, а також займає два архіпелаги в Атлантичному океані. Площа країни складає 92135 км2, половина якої - це сільськогосподарські угіддя, а 32% - ліси. Північна частина країни характеризується гористою місцевістю, де знаходяться гірські хребти, зокрема: Серра де Герез (1544 м над рівнем моря), Серра де Марао (1415 м над рівнем моря), Серра де Ногвейра (1318 м над рівнем моря), однак на півдні переважають рівнини та височини. Португалія займає приблизно 15% усього Піренейського півострова. Узбережжя країни є піщане або скелясте. Велику частину території країни займають гори, які є продовженням іспанських Месет.

На території Португалії чітко виділяються долини річок Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо). У верхніх течіях вони вузькі і глибоко врізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. По цих річках проходять природні межі п'яти з шести географічних областей країни. Водночас кордон між Португалією і Іспанією майже ніде не пов'язана з природними рубежами.

Рельєф провінцій Мінью на заході і Траз-уш-монтіш і Алту-Дору на сході, розташованих на північ від річки Дору, перетнутий, гірський. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхньої ділянки річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, теж зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над у.м.). Родючі рівнини в низовинах річки Тежу (провінція Рібатежу) і в прибережній зоні на північ і південь від столиці країни Лісабона відносяться до провінції Ештремадура. На схід і півдню від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Алгарві, за природними умовами схожі з середземноморською зоною Північної Африки.

Грунти Португалії в основному піщані кислі, такі, що сформувалися переважно на вулканічних породах. Виняток становлять родючі суглинні грунти алювіальної рівнини в низовинах річки Тежу. На території Португалії виділяють декілька сейсмічно активних зон, найбільші з них знаходяться в Алгарві, Мінью і поблизу Лісабона.

Країною протікають великі ріки півострова: Дору, Тахо, Гвадіана, які беруть свій початок у сусідній Іспанії. Грунти в Португалії піщані, сформовані, здебільшого на вулканічних породах, за винятком грунтів в долині ріки Тахо. Тваринний світ Португалії репрезентують різні ссавці (вовки, кабани, рисі) та птахи, часто можна зустріти також ящірок та хамелеонів.

Португалія розташована в субтропічному поясі. На півночі країни знаходиться плоскогір'я Месета. Переважають висоти 1000-1200 м, найбільша 1991 м (в хребті Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована Португальська низовина, на сході облямована плато з округлими кряжами висотою 600-1000 м. На крайньому півдні розташовані низькогір'я Серра-да-Алгарві (висота до 902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини. Ріки - Тежу (Тахо), Дору (Дуеро), Гвадіана. Судноплавні тільки дві перші в нижній течії на відстані 200 км від гирла. Долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо) у верхніх течіях вузькі і глибоко розрізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини. Клімат країни м'який, зумовлений впливом Атлантичного океану.

Клімат в Португалії цілком залежить від впливу Атлантики. Близькість океану утримує температуру нижче, ніж на тих же широтах в Середземномор'ї. Погода тут є мінливішою, випадає більше опадів. Клімат міняється із зміною рельєфу - від півночі на південь і від сходу до заходу. Охолоджуючий вплив здійснює холодна Канарська течія, що проходить з півночі на південь уздовж західного побережжя країни. У прибережних районах літо на 5-7°С холодніше, а зима на 1-2°С тепліша, ніж в Південній Італії або Греції. Середня липнева температура повітря на рівнинах змінюється від 19°С на півночі до 25°С на півдні, в горах літо прохолодніше на 2-3°С. Зима тепла, м'яка, з середніми січневими температурами на рівнинах 8-11°С, а в горах до 3-5°С.

Невеликою є амплітуда зміни протягом року і температури океанічних вод - від 3-15°С взимку до 17-18°С влітку. Купальний сезон на західному узбережжі триває всього три місяці. Вода більше прогрівається біля південного узбережжя, де і зосереджена основна маса курортних міст.

Основна частина опадів припадає на холодну пору року. У горах на півночі майже всюди випадає більше 1000 мм опадів на рік. Найбільша їх кількість спостерігається на схилах Серра-да-Ештрела, вершина якої в листопаді-травні покрита снігом. На рівнинах Центральної і Південної Португалії річна сума опадів складає 400-800 мм, а уздовж південного узбережжя місцями знижується до 300 мм. Найпосушливі місяці - липень і серпень.

На території країни можна виділити декілька кліматичних районів: північно-західний з рясними дощами, м'якою зимою і коротким літом; північно-східний з тривалішою, холоднішою, сніжною зимою і жарким літом, і південний з дефіцитом опадів, тривалою спекою, посушливим літом і м'якою зимою. Щорічно у всіх районах Португалії може випадати сніг, але стійкий сніжний покрив не утворюється.

Найхолоднішим місяцем є січень. Його середня температура змінюється від +3 на північному сході країни до +11,9 на півдні. При цьому характерні температури для ночі і дня складають +0,5 і +8 для північних районів і +8 і +16 для найпівденніших.

Середньомісячна температура найжаркіших місяців, липня і серпня, змінюється в напрямі з півночі на південь від +19 до +23,4. У ці місяці денна температура у всіх районах перевищує +24 градуса, досягаючи на півдні +28,8. Вночі стовпчик термометра опускається до +10 на півночі і до +16..18 на півдні.

Португалія - країна з найбільшою в Європі кількістю сонячних днів. У південних районів кількість сонячного годинника в рік досягає 3000.

Купальний сезон на західному узбережжі триває всього три місяці, але і в цей період купання на любителя - температура води становить близько +18. Вода більше прогрівається біля південного узбережжя (до +21), де і зосереджена основна кількість курортів.

Мадейра в перекладі з португальської означає "ліс". І хоча ліси за останнє століття значно порідшали, мешканці острова засадили вакантні місця садами і квітниками. Клімат на острові вологий океанічний і разом з тим субтропічний. Береги омиваються теплим Гольфстрімом і обдуваються мокрими пасатами. На півдні Мадейри майже завжди сухо, бо там високі гори. Температура повітря становить: в січні +17- +19 °С, а в серпні +22 - +26 °С Вода протягом усього року тепла: від 16-18°С взимку до 20-22 °С влітку. На Мадейрі ростуть рослини небачених розмірів. Лавр досягає тридцяти метрів і це є справжнім дивом для будь-якого відвідувача. Стовбур деревовидної папороті сягає 25 см. у діаметрі. Список живих раритетів очолює славнозвісна драцена та драконове дерево, здатне прожити кілька тисяч років.

Невід'ємною частиною унікального ландшафту Алгарве є національний парк Ріа-Формоза, який знаходиться під патронатом ЮНЕСКО. У ньому можна побачити фламінго, що ширяє над водою, та незвичайної краси рослини.

б) Демографічні характеристики

Народонаселення -- термін, який складається з двох слів-понять, що є близькими за змістом, але не тотожними: народ і населення, їх можна назвати компонентами народонаселення аналогічно компонентам природи. Характеристика населення включає елементи і явища, які дають уявлення про жителів країни. Кожний з елементів характеризується низкою показників.

Основним демографічним показником є чисельність населення, тобто загальна кількість людей, які проживають на даній території. На території Португалії проживає 10,6 млн осіб (2006 рік), щільність населення 111,8 осіб/км2.

Населення, звичайно, постійно змінюється кількісно і якісно. Це пояснюється різним характером його відтворення. Природний приріст у країні становить 0,18% (2002 рік). Рівень народжуваності (на 1000 осіб) - 12. Рівень смертності (на 1000 осіб) - 10. Середня тривалість життя в 2000 році складала - 75,7; серед чоловіків - 72,24; серед жінок - 79,49.

Вікова структура населення: 1-14 років - 16,9%, 15-64 років - 67,3%, 65 років та більше - 15,8%. Від вікового складу населення певною мірою залежить соціально-політичний клімат країни. Молодь з погляду демографії -- найважливіша частина всього населення. Від неї залежить демографічна та часто й соціальнополітична ситуація в країні, соціальний клімат, міграційна рухливість та

низка інших процесів. Роки молодості -- це пора формування особистості, рішучих змін і досягнень, що певною мірою визначають подальше життя. Тому в молодості людям властиво легше сприймати зміни, нововведення, а у випадку виникнення нестандартних ситуацій вони легше адаптуються до незвичних норм поводження і форм спілкування, особливо з туристами.

Населення Португалії в національному відношенні виключно одно рідне: 99,1% - португальці (комбінація кількох етнічних елементів, в основному іберійців, римлян і вестготів), бразилійці (0,1%), англійці (0,1%), іспанці (0,1%), американці (0,1%). Віросповідання: католики (94,5%), протестанти (0,6%), євреї (0,1%), мусульмани (0,1%), невіруючі (3,8%).

Португальці - доброзичливі, відкриті, меланхолійні і неквапливі. Неквапливість - це національна рису португальців, ніщо і ніхто в світі не змусить їх зробити щось швидко. Португалія - це найспокійніший і найбезпечніший куточок Європи.

Офіційна мова - португальська, також вживається іспанська та англійська. Португальська мова, яка бути схожим від латині є рідною мовою не лише для жителів Португалії, але й для 200 мільйонів людей різних країн світу. Громадяни Бразилії (близько 170 мільйонів осіб) користуються особливим різновидом португальської мови. У Мозамбіку, Анголі, Гвінеї - Бісау та деяких інших африканських державах португальська також є державною мовою.

Переважна більшість населення - католики. Після повалення монархії у 1910 році церква була відділена від держави, однак її вплив на всі сфери життєдіяльності залишився дуже великим, навіть політикам доводитися з нею рахуватися.

Частка неписьменних становить 12,6%. В історії країни були сприятливі для розвитку освіти періоди, тому перший університет заснований ще у 1288 р. у Лісабоні. Та століття монархії, політична нестабільність останніх століть, війни та військово-тоталітарні режими зумовили низьку середню освіченість старших осіб з сучасного населення. На початок 90-х років 58% працюючих мали освіту 4 і менше класів і лише 3,2% вищу.

Тому керівництво Португальської Республіки розглядає розвиток освіти як один з пріоритетів. Обов'язкова 9-річна освіта поділяється на три періоди (4+2+3), розпочинаючись з віку 6 років. Цьому передує досить розвинене дошкільне виховання для віку 3-5 років. На заключній стадії учні складають випускні екзамени за основну школу і отримують відповідний атестат.

Погане навчання і провал на іспитах приводять до отримання довідки про відвідування основної школи. Після основної освіти йдуть 3 класи середньої школи, яка має потоки загального і професійного навчання.

Субота входить у розклад, тому навчальний рік у Португалії складає 197 днів. Наприкінці складаються іспити за середню школу для отримання атестата про повну середню 12-річну освіту (certificato de fin de estudos secundariosа). Вища освіта побудована на університетах і політехнічних інститутах, які називаються «вищими школами» (Escolas Suoeriores). Перші присуджують дипломи трьох рівнів, другі лише двох.

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи країни

а) Загальні показники економічного розвитку

Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох промислових районах: Лісабон-Сетубал на півдні і Порто-брага-авейру на півночі країни. У районі Лісабон-Сетубаль діють підприємства нафтопереробної, хімічної, сталеливарної, автомобілебудівної, електронної,

целюлозно-паперової, харчової промисловості, з виробництва будматеріалів. На півночі переважає легка промисловість: Порто виробляє текстиль, взуття, меблі, вино, Авейру - целюлозно-паперові вироби і вироби з дерева, Брага - одяг, електроніку, споживчі товари. Третя промислова область розташована за 140 км. на південь від Лісабона в місті-порту Синіше - тут зосереджені паливні електростанції.

Після вступу країни в ЄС ситуація в національній промисловості змінилася. Державі належать підприємства гірничовидобувної і важкої індустрії, приватному капіталу - підприємства легкої промисловості, філіали транснаціональних корпорацій - підприємства з високим рівнем нових технологій: електроніка, автомобілебудування, фармацевтична промисловість.

Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів - пробкові, евкаліптові і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісового господарства в тихих районах країни, де через бідність грунтів ведення рослинництва неможливе або малоприбуткове.

Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів біля прибережних вод сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни здійснюється вилов сардин, анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці - тріски. Головні риболовецькі міста - Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в'ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини).

Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в Португалії, отримують на гідроелектростанціях.

Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам у значних обсягах експортується. Вугілля, що видобувається в Монкорво, постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді здійснюється в Невес-корво. Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій, слабка механізація ферм, обмежене застосування родючих земель.

Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис, картопля, виноград, маслини, томати.

Португалія - провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м'яса і пшениці.

На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже різноманітні і віддалені одна від одної, тому не йдеться про об'єднання земель і розподіл ресурсів. На півдні розширена система латифундій (великих землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під зернові і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і технологій.

Зовнішня торгівля

Склад експорту: одяг і продовольство, машини, продукція хімічної і целюлозно-паперової промисловості, шкіряні вироби.

Географія експорту: країни ЄС - 81% (Німеччина - 20%, Іспанія - 15%, Франція - 14%, Великобританія - 12%, Нідерланди - 5%, Бельгія-Люксембург - 5%, Італія - 4%), США - 5%.

Склад імпорту: машини і транспорт, нафтопродукти, продукція хімічної промисловості, текстиль, продовольство.

Географія імпорту: країни ЄС - 76% (Іспанія - 24%, Німеччина - 15%, Франція - 11%, Італія - 8%, Великобританія - 7%, Нідерланди - 5%), США - 3%, Японія - 2%.

Економіка Португалії( 2010 р.)

З початку 2010 року міжнародні експерти розглядають Португалію як можливого кандидата на повторення так званого «грецького сценарію», внаслідок досить негативних показників стану державних фінансів. Зокрема, дефіцит державного бюджету у 2009 р. сягнув 9,4 % ВВП, а державний борг (в сумі 128 млрд. євро) - 76,6 % ВВП. На цьому фоні негативний вплив на розвиток економічної активності мала дефляція (в розмірі 0,9%) та високий рівень безробіття ( 9,8%), що призвело до падіння ВВП на 2,6 % (до 168 млрд. євро).

Соціально-економічна ситуація почала набирати політичної гостроти після того, як 4 лютого 2010 року в найбільших містах Португалії відбувся загальнонаціональний страйк працівників державного сектору з вимогою підвищення заробітної плати. Досягнення в квітні-травні ц.р. політичного компромісу стосовно програми дій уряду в галузі економіки дещо знизило гостроту політичної ситуації в країні. Проте, зміни, що відбулися в літній період, зрештою, не сприяли подальший стабілізації.

За вісім місяців поточного року в країні збанкрутілі 3530 компаній, що на 51% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кожного дня в середньому 310 осіб втрачали роботу, а рівень безробіття в серпні сягнув 10,8%. Продовжувалося також погіршення загальної фінансової ситуації. За даними Банку Португалії, протягом першої половини поточного року пересічні португальці не змогли вчасно повернути банківські кредити на суму в 4,1 млрд. євро. Ще 5,5 млрд. євро (4,7% усіх кредитів) не повернули корпоративні позичальники.

На цьому тлі уряд країни прийняв рішення повернутися до запровадження жорстких заходів економії державних коштів. Політичне протистояння між правлячою Соціалістичною партією та основною опозиційною силою Соціал-демократичною партією настільки загострилося, що Прем'єр-міністр Португалії Ж.Сократеш публічно заявив про готовність піти у відставку в разі, якщо урядовий проект закону про Державний бюджет на 2011 рік не буде прийнято парламентом.

Проект Закону про державний бюджет 2011 року став своєрідним «каменем зіткнення» основних політичних сил країни в Асамблеї Республіки і хоча документ був остаточно ухвалений всередині листопада, палка дискусія навколо його статей дала привід навіть Президенту республіки визнати, що країна знаходиться на грані політичної кризи.

Втім, реальний розвиток економіки Португалії наступного року значною мірою залежатиме від того, чи зможе уряд скоротити бюджетний дефіцит і впоратися з обслуговуванням державного зовнішнього боргу. Наразі, міністр фінансів Португалії заявив, що уряд не планує звертатися за фінансовою допомогою ЄС або інших міжнародних організацій . Однак, він визнав «небезпеку фінансової інфекції», з чого фінансові аналітики зробили висновок: «Португалія не хоче просити допомогу, але не виключає її необхідність». Такий песимізм ґрунтується на тому, що бюджетний дефіцит Португалії продовжує зростати (за 9 місяців - на 2,3 % у порівняні з аналогічним періодом минулого року), в той час, як, в Іспанії він знизився на 40%, а в Греції - на 30%. Крім того, Португалія має найгірший стан поточного платіжного балансу серед країн єврозони: він перевищує позначку у 12 відсотків, в той час, як середній показник для цієї групи країн складає всього 1 відсоток.

Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в прогнозах щодо розвитку соціально-економічної ситуації в Португалії на наступний рік менш оптимістичні, у порівняні з урядовими експертами: якщо уряд розраховує на помірковане економічне зростання на рівні 0,2 %, то експерти ОЕСР передбачають падіння ВВП на 0,2 %. Прогноз Міжнародного валютного фонду (МВФ) також вказує на те, що наступного року в економіці Португалії відбуватиметься стагнація. При цьому, за оцінками міжнародних експертів, безробіття в країні продовжить зростати до 10,9% (МВФ) або, навіть, до 11,4 % (ОЕСР), в той час, як при розрахунку положень бюджету на 2011 рік уряд керувався показником 10,8 %. Це - достатньо високий показник, якщо врахувати, що для 16 країн єврозони середній рівень безробіття прогнозується на рівні 9, 6 %, а в цілому для країн ОЕСР - 8,1 %. Що стосується інфляції, то її рівень в 2011 році експерти МВФ оцінюють на рівні 1,2%.

б) Рівень розвитку матеріальної інфраструктури

Португалія відносно невелика держава, тому велика частина міжміських перевезень здійснюється автобусами і суднами. Про розклад руху слід цікавитись заздалегідь в головному туристичному офісі, оскільки час відправлення і маршрути часто змінюються, особливо влітку. Квитки краще резервувати заздалегідь, принаймні за день до відправлення, особливо при поїздці на узбережжя чи в інші курортні райони.

Якість автомобільних доріг середня - часто відсутня розмітка, а дорожні знаки можуть ввести в оману. На багатьох дорогах нерівне покриття і недостатнє освітлення. Під час ремонтних робіт застережливі знаки часто не виставляються.

Специфічною умовою країни вважаються непередбачуваність стилю водіння місцевих водіїв, велика кількість мотоциклістів, що нехтують правилами, автомобілів з непрацюючими фарами і ремонтних і сільськогосподарських машин, що поволі рухаються. Країна займає одне з перших місць в Європі за кількістю дорожньо-транспортних пригод. Використання ременів безпеки є обов'язковим, діти до 12 років повинні знаходитися на задньому сидінні. У населених пунктах заборонено використання звукового сигналу.

Внутрішні авіарейси по Португалії здійснюються національним авіаперевізником ТАР Air Portugal (www.flytap.com) і невеликими компаніями SATA (www.sata.pt) і PGA Portugalia Airlines (www.pga.pt).

У Лісабоні курсують автобуси, трамваї і метро. Метрополітен в Лісабоні складається з чотирьох ліній, що зв'язують історичний центр міста із спальними районами. Слід мати на увазі, що лінія метро не доходить до аеропорту, а найближча від нього станція (Areeiro) розташована в 1,5 км. південніше.

Залізничне сполучення розвинене непогано, але порівняно з іншими країнами Західної Європи кількість ліній обмежена.

Основні напрями:

Лісабон - Порту - Віана-ду-каштелу, Лісабон - Фару і Порту - Браганца. Крім того, є досить широка мережа регіональних потягів. З Лісабона потяги щодня курсують до Парижа (Sud Express) і Мадрида (Марвау), з Порту - у Віго.

Оренда автомобіля достатньо проста, орендна плата залежить від сезону, класу автомобіля і напливу туристів. Для оренди необхідно мати документ, що засвідчує особу (для громадян ЄС - посвідчення особи, для всіх інших - паспорт), міжнародні права водіїв, вік не молодше за 22 роки, стаж водія не менше 3 років, також бажана (але не обов'язково) наявність міжнародної кредитної карти.

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із заданою країною

а) Зовнішньоекономічні відносини

Динаміка торгівлі товарами між Україною та Португалією ( 2010 р.)

Обсяг торгівлі товарами за 9 міс. 2010 р. склав 95,9 млн. євро, в т.ч. експорт в Україну - 16,3 млн. євро; імпорт з України - 79,6 млн. євро.

Стан українсько-португальських торгівельно- економічних відносин (2010 р.)

За даними Держкомстату України у 2010р. порівняно з 2009р. український експорт товарів збільшився на 29,6%, імпорт - на 33,7%. Таким чином, в цілому товарообіг зріс на 132 відсотки. При цьому від'ємне сальдо становило збільшилося в 1,6 разів та сягнуло 9,3 млрд. дол.

На цьому фоні, двостороння торгівля товарами між Україною та Португалією за минулий рік зросла на 164, 2 відсотки, при випереджаючих темпах зростання експорту українських товарів до Португалії, внаслідок позитивне сальдо зросло більш, аніж у тричі.

Що стосується торгівлі послугами, то їх обсяг за 2010 рік зріс у 3 рази повністю за рахунок значного зростання імпорту послуг українськими підприємствами. Наслідком цього стало негативне сальдо у розмірі 43 млн. євро (тобто 2/3 обсягу двостороннього обміну послугами).

Таким чином, в цілому обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією збільшився майже вдвічі і хоча імпорт (за рахунок послуг) зростав більш високими темпами, у 2010 році вдалося не тільки зберегти, але й дещо збільшити позитивне сальдо на користь України.

Основу двосторонньої торгівлі складає товарообмін, на який припадає майже ѕ загального обігу (за португальськими даними - майже 90 %). Український експорт товарів у 2010 році подолав період стагнації ( у 2009 році він зріс всього на 0,7%) і продемонстрував досить високі темпи зростання (164,2%).

Постатейний аналіз динаміки експорту українських товарів до Португалії показує, що в його структурі основними продовжували залишатися товари сільськогосподарського походження, хоча їх частка дещо знизилася у порівнянні з 2009 роком ( з 81 до 77 відсотків).

Експорт зернових (кукурудзи) у 2010 році сягнув 53,6 млн. дол., тобто зріс утричі і склав 44 % усього товарного експорту до Португалії. Помітно зростав також експорт соняшникової олії (на 172%), обсяги якого досягли 21,2 млн. дол. (17,4 % експорту товарів), в той час, як експорт насіння олійних культур фактично стабілізувався на рівні 18,5 млн. дол. (15,2%).

В структурі українського імпорту з Португалії провідне місце займає електротехнічне устаткування (9,4 млн. дол. або 18,3% всього імпорту), корок та вироби з него (8,7 млн.дол. або 17,0% ) та різні механічні пристрої (7,7 млн. дол. або 14,9%). Крім того, менша частка в імпорті, але високі темпи зростання характерні для обсягу товарів, придбаних в портах (2,8 млн. дол. або 5,3% всього імпорту при темпах зростання 373 %) та імпорту португальського одягу (1,9 млн. дол. або, відповідно, 3,8 та 229 %%). Втім, на такий традиційний товар португальського експорту, як взуття припадає лише півтора відсотки (0,7 млн. дол. - у 2009 р. та 0,8 млн.дол. - у 2010).

Українсько-португальські відносини (березень 2011 р.)

1-5 березня 2011 року відбувся візит до Португалії делегації Українського Національного Комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) на чолі з його Президентом В.І.Щелкуновим.

У відповідності програмою зранку 2 березня ц.р. члени делегації провели в Лісабоні біля 30 ділових зустрічей з португальськими партнерами.

Зокрема, були проведені зустрічі з генеральним директором Лісабонського міжнародного виставкового центру пані Ф. Віла Майор та менеджером будівельної виставки TEKTУNICA Ж. Олівейра., з Президентом державного ощадного банку Португалії (Caixa Geral de Depуsitos - CGD) Ф. де Олівера , а також з групою членів Правління найбільшого в країні приватного банку - Banco Espirito Santo (BES), а також з керівництвом компаній Liscont (морські контейнерні перевезення) та Transitex (транспортно-експедиційне обслуговування).

Крім того, Президент ICC Ukraine В.І. Щелкунов та Генеральний секретар В.Ю. Михайлов разом с Послом мали зустрічі в Міністерстві закордонних справ (з генеральним директором МЗС Португалії з питань економічного та технічного співробітництва Ш. Ештевеш) та Національному агентстві інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії (з Президентом агентства Б. Орту).

В другий половині дня 2 березня ц.р. в приміщенні Національного агентства інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії (АІСЕР) відбувся бізнес семінар, присвячений зустрічі підприємців Португалії та України («ENCONTRO EMPRESARIAL PORTUGAL - UCRВNIA»). По завершенню семінару було підписано Угоду про співробітництво між Українським Національним Комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) та Національним агентством інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії (АІСЕР). Угоду підписали президенти обох установ.

Ввечері того ж дня відбулася зустріч української делегації в Португальському Національному Комітеті Міжнародної Торгової Палати (ICC Portugal), під час якої генеральні секретарі обох національних комітетів підписали Меморандум про співробітництво та домовилися про стратегію подальших дій щодо його реалізації. Зокрема, йшлося про підготовку візиту делегації ділових кіл Португалії, яка повинна відбутися в квітні-травні ц.р.

Делегація продовжила робочі зустрічі 3 березня, після чого відбула до м. Порту.

4 квітня члени делегації продовжували зустрічі з діловими партнерами, зокрема. з Асоціації підприємців Португалії (АПП). Під час переговорів з віце-президентом АПП П.Нунеш Алмейдою було досягнуто домовленості щодо проведені у червні ц.р. візиту ділових кіл Португалії до України. У той же день делегація відвідала «Палац Біржі» Торговельної асоціації м. Порту та мала зустріч з Головою муніципальної ради м. Порту Р.Ріу.

б) Дипломатичні відносини

Українсько-португальські відносини

Португальська Республіка визнала Україну як суверенну державу 7 січня 1992 р. Дипломатичні відносини між Україною та Португалією встановлені 27 січня 1992 р. Посольство Португалії в Києві відкрито у грудні 1993 р.

У березні 2000 р.у Лісабоні засновано Дипломатичне представництво України.

Перша зустріч Президентів України Л.Д.Кучми та Португалії Ж.Сампайо відбулась у грудні 1996 р. під час Лісабонського саміту ОБСЄ.

13-16 квітня 1998 р. відбувся державний візит Президента Ж.Сампайо в Україну.

25-27 жовтня 2000 р. Президент України Л.Д.Кучма здійснив державний візит до Португальської Республіки, який став важливим фактором розвитку українсько-португальського співробітництва в усіх галузях. Підписання в рамках візиту низки двосторонніх угод, зокрема Угоди про дружбу і співробітництво між двома країнами, заклало широку правову базу подальшого розвитку українсько-португальських відносин у політичній, торговельно-економічній, гуманітарній сферах.

14 вересня 2007 р. було проведено XI саміт Україна-ЄС, в якому взяли участь від імені Португальського головування в ЄС Прем'єр-міністр Португалії Ж.Сократеш в якості Голови Європейської Ради та Міністр закордонних справ Л.Амаду.

20-23 квітня 2008 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Голови Верховної Ради України А.П.Яценюка до Португальської Республіки. Головною метою візиту керівника вищого законодавчого органу України до Португалії стало обговорення з керівництвом країни євроінтеграційних та євроатлантичних намірів України, поглиблення міжпарламентського та торгово-економічного співробітництва, а також питань, пов'язаних із захистом прав та інтересів громадян України, які тимчасово працюють у Португалії.

23-24 червня 2008 р. відбувся офіційний візит Президента України В.А.Ющенка до Португальської Республіки, у ході якого Глава Української держави провів переговори з Президентом Португалії А.Каваку Сілвою, Головою Асамблеї Республіки (парламенту Португалії) Ж.Гамою та членами усіх представлених в Асамблеї парламентських фракцій, Прем'єр-міністром Португалії Ж.Сократешем та членами португальського уряду. В рамках візиту були підписані двосторонні угоди про повітряне сполучення, про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю, про військове співробітництво, а також Дорожня карта українсько-португальських відносин на 2008-2010 рр.

11 лютого 2010 р. Президент Португалії А.Каваку Сілва офіційно привітав новообраного Президента України В.Ф.Януковича з обранням на посаду Глави української держави, висловивши побажання, щоб відносини дружби та співробітництва між Португалією та Україною продовжували зміцнюватися на благо обох народів.

Ключовою подією у розвитку міждержавного діалогу в 2011 році стало проведення 29 вересня зустрічі Президента України В.Ф.Януковича з новопризначеним Прем'єр-міністром Португалії П.Пассушем Коелью в рамках саміту «Східного партнерства» у Варшаві. В ході зустрічі були обговорені актуальні питання українсько-португальських відносин, а також європейської інтеграції України. Також Глава Української держави підкреслив задоволення започаткуванням діалогу між нашими державами, наголосивши на зацікавленості спільно активізувати ці взаємини та запросивши главу португальського уряду відвідати Україну з візитом.

Протягом останніх років відбулася низка двосторонніх візитів та зустрічей керівників зовнішньополітичних відомств України і Португалії.

У лютому 2000 р. відбувся перший офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка в Португалію.

13-14 лютого 2003 р. було проведено офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Португалії А.Мартінш да Кружа.

16-18 листопада 2006 р. було проведено офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка до Португалії.

28 січня 2010 р. відбулася зустріч Міністра закордонних справ України П.О.Порошенка з Віце-прем'єр-міністром, Міністром закордонних справ ПР Л.Амаду в рамках їхньої участі у Міжнародній конференції щодо Афганістану.

24 вересня 2010 р. в рамках участі у роботі Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку відбулась зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Віце-прем'єр-міністром, Міністром закордонних справ Португалії Л.Амаду, під час якою були досягнуті домовленості щодо подальшої інтенсифікації політичного діалогу, обговорені питання розвитку економічного співробітництва, а також взаємодії обох держав в рамках міжнародних організацій.

5 грудня 2011 р. відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Державним міністром, Міністром закордонних справ ПР П.Порташем в рамках участі у Міжнародній конференції з питань Афганістану, під час якої були обговорені питання європейської інтеграції України та розвитку двостороннього економічного співробітництва, що сприятиме подальшій інтенсифікації міждержавного політичного діалогу.

Між обома державами запроваджено та успішно реалізовується механізм політичних консультацій.

Перші політичні консультації відбулися 27-28 вересня 1999 року у Лісабоні за участю Першого заступника міністра закордонних справ України Є.Р.Бершеди та Державного секретаря у європейських справах Ф.Сейшаса да Кошти.

12 червня 2002 р. у Лісабоні Держсекретар МЗС України О.О.Чалий провів консультації з Держсекретарем з європейських справ МЗС Португалії К. да Кошта Невешем.

Черговий раунд консультацій на рівні перших заступників Міністрів закордонних справ В.Ю.Єльченко - К.Кошта Невеш відбувся у травні 2004 р. в Києві.

7 липня 2009 р. відбувся робочий візит до Португалії Заступника Міністра закордонних справ України К.П.Єлісєєва для участі у проведені політичних консультацій. В рамках візиту Заступник Міністра закордонних справ підписав від імені України Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, а також взяв участь в урочистому відкритті Українського Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Португалії.

25 жовтня 2011 р. в Києві було проведено черговий раунд політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами обох держав за участі Генерального директора з питань зовнішньої політики МЗС ПР А. де Алмейда Рібейру та Директора департаменту політики та безпеки МЗС України В.О.Філіпчука. В рамках візиту в Україну відбулася зустріч членів португальської делегації із Заступником Міністра закордонних справ України - керівником апарату П.А.Клімкіним.

В травні 2006 року вперше в історії двосторонніх міжпарламентських стосунків в Асамблеї Португальської Республіки було створено Групу дружби Португалія-Україна, склад якої оновлювався у 2009 та 2011 рр. після парламентських виборів.

Загальний аналіз українсько-португальських політичних відносин свідчить про наявність позитивних тенденцій їх розвитку. Активна позиція української сторони щодо всебічного співробітництва з Португалією сприяє становленню інтересу португальської сторони до розширення відносин, усвідомлення нею вигідності розвитку політичних, економічних, культурно-гуманітарних контактів з Україною.

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи країни

а) Державний устрій

Португалія - унітарна держава. В адміністративному відношенні поділяється на області. В областях діють виборні асамблеї, виконавчі органи - жунти, консультативні органи - ради. При жунтах є призначувані урядом представники, які виконують свої функції спільно з місцевими органами.

За формою правління Португалія - змішана (парламентсько-президентська) республіка.

Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент Збори (Асамблея) Республіки. До його складу входять 230 депутатів, що обираються по системі пропорційного представництва при загальних прямих виборах терміном на 4 роки. Чергові сесії проводяться щорічно з 15 жовтня по 15 червня. Крім того, парламент може зібратися в будь-яке інше час за ініціативою обирається їм Постійної комісії та в надзвичайних випадках. Повноваження парламенту великі: він самостійно визначає порядок денний, вирішує питання про використання законодавчої ініціативи депутатів, приймає закони і поправки до Конституції, видає політико-адміністративні статути автономних областей, стверджує національний план і бюджет, ратифікує міжнародні договори, стежить за виконанням Конституції і законів, оголошує амністію. Органічні закони (в остаточному загальному голосуванні) повинні бути схвалені абсолютною більшістю повноважних депутатів, у той час як для звичайних законів потрібна більшість присутніх на засіданні. Парламент також контролює діяльність Уряду: він має право ознайомитися з його програмою, висловити йому довіру або осуд.

У період між засіданнями парламенту діє його Постійна комісія. Вона спостерігає за роботою Уряду і може рекомендувати парламенту розглянути декрети-закони, опубліковані Урядом в період між його засіданнями.

Главою держави є Президент. Він гарант національної незалежності, єдності держави та дії в країні демократичних інститутів. Президент обирається шляхом загальних прямих виборів при таємному голосуванні на 5 років, причому не може бути переобраний на третій термін. Повноваження Президента типові для глави держави більшості демократичних країн. Він, зокрема, призначає Прем'єр-міністра і за його пропозицією міністрів, має право звільняти членів Уряду, призначає день виборів до парламенту, має право розпустити парламент, скликати його на надзвичайні сесії. Він може звертатися до парламенту з посланнями, проголошує прийняті закони і має право вето, яке парламент може відхилити абсолютною більшістю голосів. Крім законів Президент приймає також декрети-закони, які регламентують і інші декрети Уряду. В області міжнародних відносин за Президентом закріплені такі правомочності: він призначає (за поданням уряду) дипломатичних службовців, ратифікує міжнародні договори, оголошує війну та укладає мир; є верховним головнокомандувачем. Найбільш важливі президентські акти повинні бути ухвалені Урядом.

При Президентові є Державна рада - постійно діючий вищий консультативний орган, до складу якого входять голова Зборів Республіки, Прем'єр-міністр, голова Конституційного трибуналу, голови регіональних урядів, 5 діячів, названих Президентом, і 5 представників, обраних парламентом.

Уряд Португалії - Рада міністрів - є найвищим органом правління. Він формується з представників партій, які мають більшість місць в парламенті, і складається з Прем'єр-міністра, міністрів, державних секретарів та заступників державних секретарів. Уряд визначає загальну лінію керівництва країною, розробляє державний бюджет, контролює діяльність адміністрації, вживає заходів, що сприяють соціально-економічному розвитку країни. Крім того, приймає участь в законодавчому процесі, використовуючи делеговані йому парламентом повноваження щодо прийняття законів. Уряд відповідальний перед Президентом і парламентом. Протягом 10 днів після призначення Прем'єр-міністра депутати повинні бути ознайомлені з урядовою програмою. У разі відхилення цієї програми, прийняття вотуму недовіри або двох резолюцій осуду з інтервалом не більше 30 днів абсолютною більшістю депутатів Уряд повинен піти у відставку.

б) Політичні партії

– Блок лівих( Bloco de Tsquerda - BE). Створений у 1999 році. Координатор(лідер) - Франсішку ЛОУСА(Francisco Louca).

– Коаліція демократичної єдності- КДЄ(Coligacao Democratica Unitaria - CDU). Включає Португальську комуністичну партію і Екологічну партію "зелених".

– Народна партія(СДЦ - НП )(СSD - Partido Popular -CSD- PP). Заснована в 1974 р. під назвою Соціально-демократичний центр. У лютому 1995 р. перейменована в Народну партію із збереженням абревіатури СДЦ -НП. Вищий керівний орган у період між з'їздами - Політична комісія. Голова Політичної комісії (лідер НП) - Паулу ПОРТАШ(Paolo Portas). Голова Національної ради - Антоніу ПЕРЕШ де ЛІМА(Antonio Pires de Lima).

– Португальська комуністична партія(Partido Comunista Portugues - PCP). Заснована 6 березня 1921 р. З 1926 р. по квітень 1974 р. існувала нелегально. Налічує 140 тис. членів. Вищий орган ПКП - Національна рада (з грудня 1992 р.). Генеральний секретар ПКП - Жероніму де СОЗУА(Jeronimo de Sousa). Друковані органи - газета "Аванте!"(Avante) і журнал "Мілітантe"(O Militante).

– Соціал-демократична партія - СДП (Partido Social Democrata - PSD). Створена 6 травня 1974 р. як Народно-демократична партія. 3 жовтня 1976 р. перейменована в Соціал - демократичну партію. Налічує 60 тис. членів. Керівництво колегіальне - Національна політична комісія. Голова Національної політичної комісії (лідер СДП) - Педру ПАССУШ - КОЕЛЬЮ(Pedro Passos Coelho). Друкований орган - газета "Пову ліврі" (Povo Livre).

– Соціалістична партія (або Португальська соціалістична партія) - СП (Partido Socialista). В травні 1973 р. опозиційна Соціал-демократична дія була перетворена в Соціалістичну партію. До 25 квітня 1974 р. перебувала на нелегальному становищі. Налічує близько 73 тис. членів (2009 р.). Входить в Соціалістичний інтернаціонал. Почесний голова - Антоніу МАСЕДУ(Antonio Masedo). Голова - Антоніу де АЛМЕЙДА САНТУШ (Antonio de Almeida Santos). Генеральний секретар - Жозе СОКРАТЕШ(Jose Socrates). Друкований орган - журнал "Португал сосіалішта" (Portugal Socialista).

– Екологічна партія "зелених"- ЕПЗ(Partido Ecologista Os Verdes - PEV). Заснована в 1982 р.

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи Португалії

а) Історичні етапи розвитку системи права

Португалія входить в романо-германську правову сім'ю. Правова система країни складалася протягом багатьох століть, починаючи з XII ст., Коли утворилася незалежна португальське королівство. У Середні століття було видано кілька зібрань законів, що одержали назви по імені правили королів. Найбільш важливі серед них, крім перших зборів законів королів Альфонса I і Альфонса II (XII-XIII ст.), - Альфонсова (1472), Мануелеви (1521) і Філіппова (1603) ордонанси. Всі вони були створені під сильним впливом римського права, зокрема Зводу законів Юстиніана, і канонічного права, норми яких нерідко застосовувалися в Португалії і самостійно, наприклад при виявленні прогалин у виданих законах. Значний вплив на розвиток законодавства надавали і діяли в країні іспанські збірники законів ("Фуеро реаль", "Сім Партід" та ін), а також місцеві правові звичаї, що збереглися з часу панування на Піренеях вестготів (V початок VIII в.). Період влади арабських завойовників (VIII-XI ст.) В подальшій правової історії Португалії відображення не отримав.

Середньовічні королівські ордонанси XV-XVII ст. являли собою багатотомні зібрання законодавчих приписів, що відносяться до різних галузей права і систематизованих за вельми недосконалим формальним правилам. Зокрема, включені в них норми кримінального права відрізнялися крайньою жорстокістю і в той же час регулювали лише відповідальність за окремі види злочинів і не містили положень загального характеру. Ордонанси надавали широкі можливості для сваволі феодалів і суддів.

У XIX в. в Португалії була здійснена кодифікація основних галузей права. Вона проводилася на базі декількох конституцій, прийнятих починаючи з 1820 р. і закріплювали капіталістичні суспільні відносини в країні, яка стала конституційною монархією з нестійкими, часто реакційними політичними режимами, змінювали один одного. Як правило, підготовка кодексів розтягувалася на кілька десятиліть. Так, робота над проектами цивільного кодексу почалася в 1826 р., а завершилася лише в 1867 р. після тривав близько року обговорення в парламенті. ГК 1867 р. - помітне явище в історії буржуазного цивільного права. Він складений з урахуванням досвіду цивільних кодексів або їх проектів у Франції (Кодекс Наполеона 1804 р.), Баварії, Іспанії та інших європейських державах, а також "Компіляції цивільних законів", підготовленої в 1857р. в Бразилії - колишньої португальської колонії. Цей кодекс відрізнявся вельми високим рівнем юридичної техніки і продовжував діяти до 1967 р. (у 1930 р. кодекс був виданий у новій редакції).

Найважливішим етапом у розвитку законодавства Португалії стало прийняття Конституції 1976 р., що відбила завоювання антифашистської, національної і демократичної революції 1974 р. На момент свого ухвалення ця Конституція була самим прогресивним і радикальним з точки зору соціального реформаторства основним законом країн Заходу. Вона передбачає, що всі попередні закони зберігають чинність лише в тому випадку, якщо не суперечать Конституції і вмісту в ній принципам (ст.293). Конституція внесла серйозні зміни, по суті, у всі галузі права, або безпосередньо сформулювавши найважливіші норми, або зажадавши виправлення старих або видання нових законів.

Основними джерелами права в сучасній Португалії є законодавчі та інші нормативні правові акти. Згідно з Конституцією (ст.115) до перших відносяться закони, декрети-закони та обласні законодавчі декрети. Закони поділяються на звичайні і органічні; останні приймаються з питань, прямо зазначених у Конституції, і мають більш високу юридичну силу. Поправки до Конституції приймаються у формі конституційних законів.

Декрети-закони видаються Урядом на основі повноважень, делегованих йому парламентом і за вказаною останнім певного кола питань. Вони мають рівну юридичну силу з звичайними законами парламенту. Крім випадків делегування законодавчих повноважень Уряд може приймати декрети-закони в областях, не віднесених до компетенції Зборів Республіки; декрети-закони, що розвивають принципи та загальні основи юридичного режиму, який міститься в законах, розпорядчих це робити (ст.201 Конституції). Парламент протягом певного періоду з моменту видання декрету-закону може розглянути питання про його затвердження або внесення поправок. Як показує досвід, саме шляхом видання декретів-законів в основному і здійснюється нині розвиток португальського законодавства.

Обласні законодавчі декрети видаються з питань, що становлять особливий інтерес для відповідних областей і не закріпленим за Зборами Республіки або Урядом; при цьому вони не можуть містити положення, що суперечать загальним законам Республіки.

Регламентні декрети повинні вказувати закони, які вони регламентують або які визначають суб'єктивну і об'єктивну компетенцію для їх видання.

...