Суспільно-географічне дослідження промислових агломерацій України: теорія, методи, практика

В Дніпропетровсько-Дніпродзержинській промисловій агломерації до високоагломерованих територій потрапили Дніпропетровський, Новомосковський, Петриківський райони, а до середньоагломерованих - Криничанський, Солонянський та Синельниківський. Агломерованими містами є: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Підгородне, Новомосковськ, Синельникове, Верхньодніпровськ.

У четвертому розділі „Особливості формування та розвитку промислових агломерацій України” розкриваються особливості галузевої і територіальної структури промислових агломерацій нашої держави, дається оцінка структурних зрушень та економічної ефективності їх функціонування, аналізуються особливості розвитку малого і середнього бізнесу промислових агломерацій України. Розпочинається розділ з виділення та аналізу історичних етапів розвитку промислових агломерацій. Зокрема, це: 1) етап росту центральних ядер агломерування (до початку 30-х років ХХ ст.) пов'язаний із розвитком капіталістичних відносин до 1917 р. та урбанізацією на початку ХХ ст.; 2) етап нарощення промислового потенціалу ядер агломерування у зв'язку із індустріалізацією та повоєнною відбудовою господарства (30-40 рр. та 50-60 рр. ХХ ст.); 3) етап деконцентрації промислового виробництва центрального ядра та передачі частини його функцій периферійним поселенням (60-80 рр. ХХ ст.); 4) етап деіндустріалізації центрального ядра і розвитку інноваційного модульного промислового виробництва периферійних поселень у зв'язку із активізацією ринкових відносин (90-х рр. ХХ ст. і по теперішній час).

У розділі детально досліджуються особливості розвитку та функціонування малих модульних промислових виробництв агломерацій України, які мають високий рівень прибутковості, інноваційності, інформатизації, гнучкості та спеціалізуються на передових прогресивних видах діяльності. Особливо яскраво ці характеристики проявляються в межах Київської, Харківської і Львівської агломерацій. Інші агломеровані регіони України визначаються низькими відносними показниками розвитку модульного підприємництва через структурні галузеві диспропорції, низьку інноваційність та галузеву різноманітність, посилення тенденцій до монополізації і корпоратизації.

В галузевій і територіальній структурі промислового виробництва агломерацій України простежуються чіткі тенденції до зростання інноваційності і модульності та галузевої різноманітності галузей промисловості, підвищення кількості високотехнологічних комерційно-спрямованих спеціалізованих видів діяльності, посилення ролі центральності місцеположення та територіальної концентрації виробництва у формуванні її економічної ефективності. Промислові агломерації України в сучасних умовах спеціалізуються в основному на виробництві товарів харчової промисловості, лісопромислового комплексу, виробництві і розподіленні електроенергії, газу та води. Окрім того, спеціалізація на виробництві продукції машинобудування притаманна для Київської, Харківської, Одеської агломерацій, легкої промисловості - для Львівської, інноваційної хімії і нафтохімії - для Одеської, металургії і видобутку мінеральної сировини та паливних ресурсів - для Донецько-Макіївської та Дніпропетровсько-Дніпродзержинської. Індекс галузевої різноманітності промисловості в агломераціях України зростає при наближенні до ядра агломерування, що свідчить про гнучкість та полікомпонентність їх галузевої структури. Показники економічної ефективності промислового виробництва мають тенденцію до поступового зниження із віддаленням від приядерних територій агломерації, де вони найвищі. Самі ядра агломерацій мають знижені показники ефективності промислового виробництва.

Насичення ресурсами праці промислових підприємств агломерацій зростає із наближенням до ядра, а насиченість засобами виробництва збільшується на віддалених від ядра периферійних територіях. Виняток складають лише серединні агломеровані поселення, які мають знижені показники праце- і фондонасиченості через надмірну централізацію виробництва за радянських часів, а також через відтік мобільних ресурсів виробництва до приядерних територій.

Останнє свідчить про формування в межах промислових агломерацій України специфічного механізму використання ресурсів праці, який характеризується наявністю істотних структурних диспропорцій, пов'язаних із недостатнім використанням промисловими підприємствами переваг агломераційного ефекту території, модульності та інноваційності профільних виробничих функцій, особливостей конкурентного середовища. Що ж стосується розподілу показників фондонасиченості агломерованих поселень України, то виявлені раніше закономірності їх зростання на віддалених територіях агломерації в цілому виконуються, і лише при наближенні агломерованих поселень до ядра (ядер) агломерування порушуються через викладені вище причини.

В процесі трансформації господарства України в межах промислових агломерацій відбувається суттєве зростання індексів промислового виробництва на приядерних агломерованих територіях із стрімким їх зменшенням із віддаленням від центру. Це свідчить про бурхливий, подекуди неконтрольований розвиток процесів приядерної концентрації промислового виробництва, що отримує додатковий прибуток від використання переваг агломерованого розміщення. При цьому майже не реалізуються заходи державного регулювання з оптимізації розміщення і функціонування промислових підприємств як на віддалених територіях агломерації, так і поза її межами.

Галузеві трансформації промислових агломерацій України полягають у збільшенні абсолютних і відносних показників розвитку комерційно спрямованих галузей спеціалізації промислових агломерацій (харчової промисловості, лісопромислового комплексу, добування та виробництва мінеральної продукції та будівельних матеріалів, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, виробництва товарів легкої промисловості тощо), підвищенні рівня галузевої різноманітності, зростанні темпів розвитку ринково-орієнтованих видів промислової діяльності. Так, в Київській агломерації істотно зростають абсолютні та відносні показники виробництва продуктів харчування, металів та виробів з них, неенергетичної мінеральної продукції, будівельних матеріалів, в Харківській - виробництва продуктів харчування, товарів лісопромислового комплексу, хімічної і нафтохімічної продукції, металургії та готових металевих виробів, мінеральної продукції, у Львівській - виробництва продуктів харчування та товарів легкої промисловості, лісопромислової продукції, металів та виробів з них. Одеська агломерація має високі темпи зростання абсолютних показників функціонування галузей харчової промисловості приморської спеціалізації, хімії і нафтохімії, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, добувної промисловості та виробництва мінеральних виробів, електроенергії газу і води. Поліцентричні промислові агломерації України визначаються зростанням чисельності працюючих і обсягів реалізованої продукції у виробництві металів та готових металевих виробів, добуванні енергоресурсів та виробництві і розподіленні електроенергії, газу і води, продуктів харчування, продукції хімії і нафтохімії тощо.

Водночас, для всіх агломерацій України характерне істотне зменшення частки промислово-виробничого персоналу та частки обсягів реалізованої продукції ряду високотехнологічних видів промислової діяльності, зокрема виробництва машин та обладнання, продукції хімічної промисловості тощо. Проте, в ряді агломерованих поселень Київської, Харківської, Львівської, Одеської агломерацій (мм. Вишгород, Васильків, Бородянка, Бориспіль, Дергачі, Люботин, Чугуїв, Жовква, Городок, Южне, смт Нова Водолага та ін.) вже помітні поступові тенденції зростання прибутковості високотехнологічних галузей виробництва, що свідчить про ефективне використання наукового, трудового та підприємницького потенціалу ядер агломерування та агломераційного ефекту території.

Найвищі показники економічної ефективності функціонування промислових підприємств в межах моноцентричних агломерацій України склались в галузях харчової промисловості, лісопереробного комплексу, добування і обробки неенергетичної мінеральної сировини, виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, а на Донбасі та в Придніпров'ї - в металургії і гірничій справі, харчовій промисловості, добуванні і обробці мінеральної сировини тощо. Інноваційні галузі промисловості також визначаються підвищеними показниками ефективності виробництва порівняно з неагломерованими територіями, однак їх розвиток все ще досить ослаблений, має осередковий характер і тяжіє до найближчих приядерних територій.

Так, в ядрах промислових агломерацій України високі показники економічної ефективності отримали галузі легкої, харчової промисловості, лісопромислового комплексу, виробництва мінеральної будівельної сировини і матеріалів, а також інноваційної хімії та машинобудування (мм. Київ, Харків, Львів), гірничодобувної і металургійної промисловості та виробництва палива й енергії (мм. Донецьк, Макіївка, Дніпропетровськ). На периферійних територіях Київської агломерації висока економічна ефективність господарювання характерна для виробництва готових металевих виробів, хімічної промисловості, лісопереробки та видавничої діяльності, добування і обробки неметалевої мінеральної сировини, в Харківській агломерації - для харчової, гірничодобувної промисловості та виробництва неметалевої мінеральної продукції, продукції лісопереробної і легкої промисловості, хімічного виробництва та виробництва палива й енергії. Периферійні території Львівської агломерації характеризуються високим рівнем ефективності харчової і лісопереробної промисловості та виробництва палива й енергії, легкої промисловості (особливо, в текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів з нього), а також хімії і нафтохімії, Одеської агломерації - легкої і харчової промисловості, лісопереробного комплексу та видавничої діяльності, виробництва машин та устаткування, хімічної та нафтохімічної продукції, а також виробництва мінеральної (будівельної) сировини і матеріалів. Поліцентричні агломерації України визначаються високою ефективністю розвитку в межах їх периферійних територій галузей гірничодобувної промисловості, гірничої хімії, металургії, а також виробництва продуктів харчування.

У п'ятому розділі „Основні напрямки вдосконалення регіонального розвитку промислових агломерацій України” розкриваються основні шляхи оптимізації формування агломераційного ефекту території, дається оцінка ринкових механізмів вдосконалення функціональної структури та експертний (рейтинговий) прогноз розвитку промислових агломерацій України, обґрунтовуються напрямки оптимізації їх екологічного балансу. В основі агломераційного ефекту території лежить ринковий механізм регулювання виробничої діяльності, який передбачає надання широких пріоритетів формуванню приватної ініціативи, конкуренції і підприємництва при стимулюючій та забороняючій ролі органів влади.

Стимулюючими заходами влади є надання прямої фінансової підтримки та залучення інвестицій в пріоритетні види діяльності, їх субсидування, субвентування та податкове кредитування, надання поворотних та безповоротних кредитів та грантів, створення та оплата державного замовлення на продукцію пріоритетного підприємства, передача технологій та інновацій, фінансування екологічних та науково-інноваційних витрат, ін. Ці заходи спрямовані на підтримку спеціалізації та концентрації промислового виробництва агломерованих територій, ліквідацію функціональних диспропорцій їх розвитку.

Забороняючими заходами є економічні санкції у вигляді штрафів і стягнень, що застосовуються з метою дотримання вимог чинного законодавства в галузі ведення підприємницької діяльності, природокористування, використання природних, земельних, трудових та інтелектуальних ресурсів тощо. Зазначені вище заходи є дієвим інструментарієм для оптимізації компонентної, територіальної та організаційно-управлінської структури промислових агломерацій, збалансованого розвитку в них малого підприємництва, формування ефективного інженерно-інфраструктурного забезпечення, кредитно-фінансового та ринково-комерційного обслуговування промислових підприємств, оптимізації ринку землі та нерухомості. Їх дія має бути спрямована на стримування розвитку застарілих, сировинно- та енергоємних, екологічно шкідливих, низькоефективних видів промислової діяльності та стимулювання формування інноваційних, модульних підприємств, що ефективно використовують переваги агломераційного ефекту території.

Для окреслення основних напрямків удосконалення функціональної структури промислових агломерацій України та виявлення шляхів її трансформації під впливом ринкових механізмів функціонування було проведено прогнозне експертне (рейтингове) оцінювання перспективних напрямків розвитку промислового виробництва промислових агломерацій України до 2020 р., отримане в результаті анкетного опитування ряду провідних вчених, науковців, викладачів, спеціалістів з питань розвитку промислового виробництва в межах великих міст та агломерацій. До опитування було залучено понад 250 експертів з різних міст України (Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Львова, Ніжина, Луцька та ін.), які представляли різні напрямки суспільно-географічної та регіонально-економічної науки. Респондентам було запропоновано оцінити за десятибальною шкалою (10 б - максимум, 1 б. - мінімум) сучасний та перспективний рівень розвитку (до 2020 р.) окремих галузей промислового виробництва промислових агломерацій України.

Так, в Київській агломерації, за нашими дослідженнями та результатами опитування думок експертів, найбільший прогнозний рейтинг розвитку отримали галузі інноваційного машинобудування (електроніка, електротехніка, приладобудування, літакобудування), новітніх технологій (електрозварювання та ін.) та харчової промисловості, а також галузі інноваційної хімії та легкої промисловості, виробництво будівельної сировини та матеріалів. Дійсно, в структурі промислового виробництва Київської агломерації повною мірою проявляються тенденції істотного зростання прибутковості інноваційних підприємств точного машинобудування, приладобудування, транспортного машинобудування і побутової хімії, а також тих видів промислової діяльності, які отримали високий рівень розвитку в умовах трансформації економіки України. Проте, інноваційні галузі в Київській агломерації наразі ще не є спеціалізованими і залишаються на других ролях, порівняно із виробництвом товарів легкої, харчової промисловості, лісопромислового комплексу, а також із виробництвом і розподіленням електроенергії, газу та води. Переважання цих галузей промислового виробництва в ядрі Київської агломерації та в містах ближньої периферії (Бровари, Бородянка, Васильків, Вишгород, Обухів) не є науково виваженим. Їх частка, особливо в м. Києві, повинна скорочуватись, поступаючись місцем модульним високоінноваційним видам промислової діяльності.

Харківська агломерація в майбутньому спеціалізуватиметься на виробництві високоінноваційного машинобудування, хімії, товарів легкої і харчової промисловості, будівельної сировини і матеріалів. Вона визначається високою привабливістю для потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів, а також для залучення капіталу міжнародних компаній і ТНК в галузі точного приладобудування, верстатобудування, виробництва транспортних засобів, тракторів та обладнання для сільськогосподарського виробництва, літакобудування, військово-промислового комплексу тощо. В галузевій структурі промисловості Харківської агломерації доцільно зменшити частку виробництв сировинної орієнтації (особливо у високоагломерованих районах). Пріоритетним є розвиток підприємств інноваційної хімії (які б доповнювали машинобудівний профіль території), а також підприємств легкої і харчової промисловості, що мають підвищені показники економічної ефективності виробництва. Також, потребують скорочення непрофільні підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води.

В межах Львівської агломерації ефективно розвиватимуться галузі легкої промисловості, інноваційного машинобудування (електроніка, електротехніка, верстатобудування, приладобудування), хімії і нафтохімії. Потребують стимулювання підприємства лісопереробного комплексу, харчової промисловості, виробництва будівельної сировини і матеріалів. Високі показники економічної ефективності виробництва в агломерації мають підприємства легкої промисловості (текстильного виробництва, виробництва одягу, хутра та виробів з нього), а також хімії і нафтохімії. Легка промисловість отримала найвищий коефіцієнт спеціалізації серед інших промислових агломерацій України і, з огляду на загальний депресивний стан галузі в нашій державі, вимагає широкої фінансово-інвестиційної підтримки та створення пільгового режиму функціонування. Також, як перспективний напрямок розвитку Львівської агломерації має розглядатись активізація інноваційної діяльності, перш за все в галузі точного машинобудування та хімії. Львівська агломерація потребує усунення надмірної концентрації сировинно- та енергоємних видів промислового виробництва, особливо в межах високоагломерованих територій. Це підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, а також деякі низькотехнологічні підприємства з добування та обробки неенергетичних корисних копалин, лісопромислового комплексу.

Одеська агломерація отримала найвищий прогнозний рейтинг розвитку з виробництва продуктів харчування (на базі морепромислового комплексу, виноградарства та виноробства), товарів легкої промисловості, хімічного і нафтохімічного виробництва на довізній сировині, інноваційного машинобудування та суднобудування. Особливо значна увага має бути приділена формуванню інноваційних високоприбуткових виробництв хімічного комплексу на базі сировини з Одеського нафтового терміналу та ряду нафтохімічних виробництв м. Южне і Комінтернівського району. Водночас, потребує скорочення частка низькоінноваційних видів діяльності, вимагають винесення і перепрофілювання низькорентабельні промислові підприємства радянських часів.

Донецько-Макіївська агломерація збереже в найближчому майбутньому спеціалізацію в галузі чорної і кольорової металургії та виробництва палива і енергії, вимагають додаткового стимулювання розвитку металоємне машинобудування, приладо- і верстатобудування, виробництво будівельної сировини, легка і харчова промисловість. Основним завданням органів влади в цих галузях має бути економічна підтримка розвитку інноваційних технологій на базі модульних виробництв. Водночас, Донецько-Макіївська агломерація потребує зниження частки крупних, екологічно шкідливих сировинно- та енергоємних виробництв. В ближній периферії агломерації (а також частково і в самих ядрах) за умови державної економічної підтримки можуть ефективно розвиватися малі підприємства легкої і харчової промисловості, хімічні виробництва та виробництва гумових і пластмасових виробів, які отримали на цих територіях високі показники економічної ефективності виробництва. Дальня периферія агломерації в цілому має відповідати за виробництво і постачання електроенергії, мінеральної сировини, будівельних матеріалів.

В межах Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації ефективно розвиватимуться підприємства чорної металургії, інноваційного машинобудування, гірничої хімії. Потребують додаткового стимулювання підприємства харчової промисловості, виробництва будівельної сировини і матеріалів тощо. У віддаленій перспективі металургійна спеціалізація Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації має поступово заміщуватись виробництвом інноваційних технологій в галузі металургії (переважно, інноваційної кольорової), інноваційного машинобудування і притладобудування, хімії і коксохімії. Поштовхом для цього стане зростання показників земельної ренти, цін на землю та інші сировинні ресурси в ядрах агломерації, а також зміни на ринку робочої сили. Пріоритетний розвиток також має бути наданий підприємствам з виробництва продуктів харчування, товарів легкої промисловості, будівельних матеріалів та непродовольчих товарів.

Для оптимізації екологічного балансу території та процесів природокористування в агломераціях України ефективним методом є створення економічно вигідних умов функціонування для тих видів людської діяльності, які відповідають екологічним стандартам і нормативам. При цьому, ринковими важелями впливу на них є: формування рентних відносин та закріплення ринкової вартості землі, роздержавлення і приватизація промислових підприємств, розвиток підприємницької ініціативи в системі природокористування, формування ринку екологічних цінних паперів, екологічного маркетингу і страхування тощо. За допомогою цих важелів можна зробити економічно невигідною діяльність підприємств, які визначаються підвищеною екологічною шкідливістю та використовують значну кількість природних ресурсів.

агломераційний територіальний промисловий економічний

Висновки

На основі виконаного дисертаційного дослідження розв'язана важлива наукова проблема - обґрунтовані теоретико-методологічні засади суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій, як специфічних форм територіальної організації промислового комплексу, що характеризуються високим рівнем економічної ефективності функціонування. Це дає підстави сформулювати висновки теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування:

1. Онтологічна сутність агломерації базується на її розумінні, як компактної щільно урбанізованої та концентрованої території, в межах якої знаходиться декілька міст різного рангу та функціонального типу і відбувається перерозподіл господарських функцій між центральними і периферійними територіями, зміна механізмів формування економічної ефективності господарювання. Ядра агломерацій на відміну від переважної більшості великих неагломерованих міст, розвиваються на постіндустріальних засадах, в них пріоритет отримують галузі соціального комплексу, що визначають додаткові переваги розвитку промислових функцій агломерованих територій. Ці переваги виникають за рахунок агломераційного ефекту території, що полягає у формуванні більш сприятливих та економічно вигідних умов для розвитку промислового виробництва в межах периферійної зони агломерування через низькі затрати на земельну ренту, інженерну підготовку території, специфічні умови на ринку природних, трудових та інформаційних ресурсів, високу комунікативність та ринкову орієнтованість.

2. В історичному відношенні, суспільно-географічні дослідження промислових агломерацій пережили 9 етапів свого становлення, які існували в межах 2 періодів розвитку господарства. Відштовхуючись від розуміння агломерацій, як компактних концентрованих форм розселення і комплексного взаємопов'язаного зосередження промислового виробництва, вчені підійшли до встановлення сутності агломерацій, як осередків модульних інноваційних високодиверсифікованих виробництв, що розвиваються завдяки унікальним властивостям соціального середовища в межах агломерацій. Дослідження теоретико-методологічних засад розвитку промислових агломерацій дозволили виділити 11 закономірностей їх формування. Вони розкривають механізми формування агломераційного ефекту території, який визначає високу соціальну привабливість та економічну ефективність функціонування промислових агломерацій. При цьому, основні принципи розвитку промислових агломерацій спрямовані на підтримку зазначених механізмів та забезпечення високих показників ефективності промислового виробництва та високих стандартів якості життя населення агломерації.

3. Для проведення класифікації і типізації промислових агломерацій, слід розрізняти агломерації, що розвиваються в індустріальному та постіндустріальному суспільстві. В межах першого типу агломерацій слід виділити три підтипи: агломерації країн перехідної економіки, нової індустріалізації та інших індустріально-аграрних країн, а в межах другого - Західноєвропейський, Північноамериканський та Азіатсько-Тихоокеанський підтипи. Вони в свою чергу поділяються за ступенем зрілості на історично сформовані агломерації і ті, що формуються. Наступний рівень типізації - за переважаючими факторами розвитку, а останній - за основними галузями спеціалізації. Класифікаційними ознаками агломерацій є тип ядра, характер розвитку агломерованої зони, особливості урбанізації, що проявляються у формуванні міст різної людності.

4. Розвиток наукових досліджень промислових агломерацій відбувався під впливом трьох панівних методичних концепцій. В рамках концепції ТВК розкривалась комплексоформуюча роль агломерацій на основі стійких територіальних виробничих та інфраструктурних зв'язків, кооперування і комбінування, в рамках концепції промислових кластерів - обґрунтовувався додатковий економічний ефект від поєднання на обмеженому просторі підприємств певної галузі, в рамках концепції регіональної конкурентоспроможності - визначалися особливості формування ефективності промислового виробництва в умовах обмеженості ресурсів розвитку та концентрації промислових підприємств. Промислові агломерації розглядаються як єдність центральних і периферійних компонентів. Центральні території агломерацій концентрують значну кількість людей і ресурсів, виступають генераторами інновацій, ринкової і підприємницької активності, формують соціально-розвинене висококомунікативне середовище. Периферійні території агломерації виконують переважно індустріальні та агроіндустріальні, інфраструктурні, природоохоронні, сельбищні функції. В територіально-структурному плані виділяються радіально-кільцеві, радіально-напівкільцеві, приморські, моно- і полівекторні та розосереджені агломерації моноцентричного і поліцентричного типу. Роль регіонального управління розвитком промислових агломерацій має зводитись до пошуку шляхів оптимальної взаємодії центру і периферії, виходячи з їх профільних функцій та особливостей територіальної структури. Центральні органи управління мають створити оптимальні умови для функціонування тих видів діяльності, які забезпечують розвиток повноцінного агломераційного ефекту території. Органи управління периферійними територіями агломерації орієнтовані на адаптацію, засвоєння і ефективне використання агломераційного впливу ядра.

5. Сукупність методів суспільно-географічного дослідження промислових агломерацій можна поділити на методи одиничних та синтетичних досліджень, а також на методи прогнозування. До першої групи відносяться методи дослідження компонентної і територіальної структури. Друга група методів включає методи факторного аналізу, кластерного аналізу, нейромереж Кохоннена, гравітаційного поля потенціалів, групування і класифікації, районування. Методи прогнозування охоплюють методи експертних оцінок, аналізу динаміки розвитку, прогнозного групування і класифікації, аналізу просторової взаємодії та ін.

6. Існує декілька фундаментальних концепцій щодо визначення меж промислових агломерацій, проте, жодна з них не відтворює повністю сутність процесів промислового агломерування. Запропонована нами концепція економічної (агломераційної) ефективності виробництва базується на аналізі показників ефективності функціонування промислових підприємств, що сформувалась на основі агломераційного ефекту території. Між цими показниками, що попередньо промодульовані на основі матриці найкоротших відстаней, відбувається встановлення нелінійних залежностей розвитку за допомогою нейромереж Кохоннена та виділення територіальних кластерів різного рівня агломерованості.

7. Аналіз історичних передумов розвитку промислових агломерацій дозволив виділити в процесі їх формування 4 суттєвих етапи: 1) етап росту центральних ядер агломерування (до початку 30-х років ХХ ст.); 2) етап нарощення промислового потенціалу ядер агломерування (30-40 рр. та 50-60 рр. ХХ ст.); 3) етап деконцентрації промислового виробництва центрального ядра та передачі частини його функцій периферійним поселенням (60-80 рр. ХХ ст.); 4) етап деіндустріалізації центрального ядра і розвитку інноваційного модульного промислового виробництва периферійних поселень (початок 90-х рр. ХХ ст. і по теперішній час). Аналізуючи розселенські і комунікаційні фактори можна дійти до висновку, що в межах промислових агломерацій спостерігаються найвищі показники урбанізації, щільності міського населення, територіальної скупченості міст та потенціалу поля розселення одночасно із подрібненням розмірів зони впливу окремих поселень, сформувались території підвищеної комунікативності, що сприяє посиленню агломераційного ефекту і розвитку високорентабельних галузей виробництва.

8. В Україні формуються значні полюси індустріального росту на основі ряду промислових агломерацій. Це такі полюси, як: Київський, Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Донецько-Макіївський, а також Одеський та Львівський. Моноцентричні полюси росту розвиваються на базі полікомпонентної обробної промисловості, а поліцентричні - на основі видобутку мінеральної сировини і енергоносіїв, металургії, низькоінноваційної хімії, машинобудування. Також, найвищі показники економічної ефективності промислового виробництва серед міст України мають переважно малі і середні міста, розташовані навколо зазначених вище ядер агломерування (а також деякі малі прикордонні міста), оскільки саме вони володіють специфічними конкурентними перевагами для розвитку промислових підприємств в ринкових умовах.

9. На основі розробленої методики, була проведена делімітація промислових агломерацій України. Виділено такі групи міст і територій локальних адміністративних районів: високоагломеровані, середньоагломеровані (які, власне, входять до складу промислових агломерацій), низькоагломеровані, неагломеровані та, подекуди, схильні до агломерування. Вони різняться між собою за показниками ефективності розвитку промислового виробництва, а також за локалізаційними характеристиками, рівнем наближеності до ядра (ядер) агломерування. В галузевій і територіальній структурі промислового виробництва агломерацій України простежуються чіткі тенденції зростання різноманітності галузей промисловості, підвищення кількості спеціалізованих видів діяльності, які носять комерційно-спрямований інноваційний характер, посилення ролі центральності місцеположення та територіальної концентрації виробництва. В формуванні та територіальному перерозподілі показників економічної ефективності промислового виробництва, галузевої різноманітності та рівня насиченості ресурсами праці і основними засобами, за деякими винятками, простежується чіткий вплив виявлених і наведених вище закономірностей.

10. Трансформаційні процеси в межах промислових агломерацій України полягають у збільшенні абсолютних і відносних показників розвитку ринково-орієнтованих видів спеціалізованих галузей виробництва, підвищенні рівня їх галузевої різноманітності. Найвищі показники економічної ефективності функціонування промислових підприємств в межах моноцентричних агломерацій України склались в галузях харчової промисловості, лісопереробного комплексу, добування і обробки неенергетичної мінеральної сировини, виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, а на Донбасі та в Придніпров'ї - в металургії і гірничій справі. Промислові агломерації України характеризуються значним розвитком малих модульних високоприбуткових промислових виробництв, особливо в межах Київської, Харківської і Львівської агломерацій. Для оптимізації екологічної ситуації та процесів природокористування в агломераціях України ефективним методом є створення економічно вигідних умов функціонування (за допомогою ринкових важелів впливу) для тих видів людської діяльності, які відповідають екологічним стандартам і нормативам.

11. Процеси удосконалення функціональної структури промислових агломерацій України полягають у стримуванні розвитку застарілих, сировинно- та енергоємних, екологічно шкідливих, низькоефективних видів промислової діяльності та стимулюванні інноваційних, модульних підприємств, що ефективно використовують переваги агломераційного ефекту території. Основними заходами при цьому є надання прямої фінансової підтримки та залучення інвестицій в пріоритетні види діяльності, їх субсидування, субвентування та податкове кредитування, надання поворотних та безповоротних кредитів та грантів, створення та оплата державного замовлення на продукцію пріоритетного підприємства, передача технологій та інновацій, фінансування екологічних та науково-інноваційних витрат, а також запровадження економічних санкцій у вигляді штрафів і стягнень, що застосовуються з метою дотримання вимог законодавства в галузі ведення підприємницької діяльності, використання природних, земельних, трудових та інтелектуальних ресурсів тощо.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Гладкий О. В. Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій : Монографія / Гладкий О. В. ; [наук. ред. С. І. Іщука] . - К. : ВГЛ „Обрії”, 2008. - 360 с.

2. Гладкий О. В. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту : Монографія / С. І. Іщук, О. В. Гладкий. - К. : ВГЛ„Обрії”, 2005. - 239 с. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методичні основи, передумови та фактори формування та особливості комплексно-пропорційного розвитку функціональної структури Київської господарської агломерації - 10 д.а.)

3. Зовнішньоекономічна політика України: європейський і російський вектор: Монографія / [Мазаракі А. А., Гребельник О. П., Юхименко В.В., Гладкий О. В. та ін.]; За заг. ред. А. А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т., 2005. - 340 c. (особистий внесок автора: підготовка розділу „Оцінка розвитку і перспективи економічного співробітництва регіонів України із Російською Федерацією” - 1,0 д.а.)

Підручники:

4. Світовий ринок товарів та послуг : Підручник: у 2 ч. / [Мазаракі А. А., Воронова Є. М., Юхименко В. В. та ін.]; За заг. ред. А. А. Мазаракі. - Ч 1. - К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т., 2005. - 319 с. (особистий внесок автора: розкрито особливості діяльності України на світовому ринку машин та обладнання - 2 д.а.)

5. Світовий ринок товарів та послуг: Підручник: у 2 ч. / [Мазаракі А. А., Воронова Є. М., Чаус І. В. та ін.]; За заг. ред. А. А. Мазаракі. - Ч 2. - К. : Київ. нац. торг. екон. ун-т., 2006. - 318 с. (особистий внесок автора: розкрито особливості діяльності України на світовому ринку комп'ютерних послуг та послуг зв'язку - 2 д.а.).

Авторські свідоцтва (патенти):

6. Пат. 41038 Україна, МПК (2009) G 06 F 17/00. Спосіб використання інформаційного середовища під час розроблення проектно-конструкторської документації для будівництва промислового підприємства в умовах промислової агломерації / Гладкий О. В.; винахідник і заявник Гладкий Олександр Віталійович. - № u 2009 00579; заявл. 26.01.2009 ; опубл. 27.04.2009, Бюл. № 8.

Основні наукові статті:

7. Гладкий О. В. Формування Київського технополісу: суспільно-географічний аспект / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Український географічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 51-60 (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні основи формування технополісів в межах столичних промислових агломерацій - 0,25 д.а.).

8. Гладкий О. В. Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2006. - Вип. 56. - С. 21-27.

9. Гладкий О. В. Особливості формування функціональної структури промислових агломерацій України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2006. - Вип. 56. - С. 88-99. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні особливості формування функціональної структури промислових агломерацій - 0,3 д.а.)

10. Гладкий О. В. Система міського розселення як основний чинник формування промислово-агломераційних утворень України / О. В. Гладкий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Географія. - 2007. - № 54. - C. 29-32.

11. Гладкий О. В. Формування промислово-агломераційного потенціалу міст України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2007. - Вип. 57. - С. 112-122. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні особливості формування промислово-агломераційного потенціалу міст України - 0,3 д.а.)

12. Гладкий О. В. Працересурсний потенціал промислових агломерацій України та напрямки його оптимізації / О. В. Гладкий // Часопис соціально-економічної географії. - 2007. - № 2(1). - С. 41-51.

13. Гладкий О. В. Науково-інноваційний потенціал промислового комплексу України як фактор формування агломераційного ефекту території / О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2007. - Вип. 57. - С. 223-231.

14. Гладкий О. В. Зовнішньоекономічні зв'язки промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Географічні науки”. - 2007. - № 2. - С. 111-118.

15. Гладкий О. В. Історичні фактори формування і розвитку промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Історія української географії. Всеукр. науково-теоретичний часопис. - 2007. - Вип. 15. - С. 104-112.

16. Гладкий О. В. Вплив земельної ренти на ефективність функціонування промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Фізична географія та геоморфологія. - 2007. - Вип. 52. - С. 86-96.

17. Гладкий О. В. Регіональні аспекти використання ресурсів праці і основних засобів у промислових агломераціях України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2007. - Вип. 13. - C. 165-175. (особистий внесок автора: розкрито особливості використання ресурсів праці промислових агломерацій - 0,6 д.а.)

18. Гладкий О. В. Формування агломераційного ефекту та його вплив на розвиток локальних територіально-виробничних комплексів / О. В. Гладкий // Український географічний журнал. - 2007. - № 2. - С 42-48.

19. Гладкий О. В. Формування промислово-агломераційних утворень в ринкових умовах / О. В. Гладкий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Географія. - 2008. - № 55. - C. 18-22

20. Гладкий О. В. Мале підприємництво як передумова формування модульних виробництв промислових агломерацій України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2008. - вип. 15. - C. 114-124. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні особливості діяльності малого підприємництва промислових агломерацій України - 0,6 д.а.)

21. Гладкий О. В. Історичні етапи розвитку наукових досліджень промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Історія української географії: Всеукр. наук.-теор. часопис. - 2008. - Вип. 17. - С. 79-88.

22. Гладкий О. В. Онтологічні засади формування і розвитку міст та агломерацій / О. В. Гладкий // Фізична географія та геоморфологія. - 2007. - Вип. 53. - С. 62-73.

23. Гладкий О. В. Особливості формування та розвитку Харківської промислової агломерації / О. В. Гладкий // Часопис соціально-економічної географії. - 2007. - № 3(2). - С. 135-142.

24. Гладкий О. В. Методика визначення меж промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія „Географічні науки”. - 2008. - № 1. - С. 60-67.

25. Гладкий О. В. Особливості делімітації промислових агломерацій столичного типу (на прикладі Київської агломерації) / О. В. Гладкий // Географія і сучасність. Серія 4. - Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2007. - Вип. 18. - С. 13-22.

26. Гладкий О. В. Механізми оптимізації екологічної ситуації промислових агломерацій України в ринкових умовах / О. В. Гладкий // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. Міжвід. наук. зб. України. - 2008. - Вип. 50, Ч. 1. - С. 277-282.

27. Гладкий О. В. Сутність промислової агломерації як об'єкту суспільно-географічних досліджень / О. В. Гладкий // Український географічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 24-28.

28. Гладкий О. В. Суспільно-географічна оцінка економічної ефективності функціонування промислово-агломераційних утворень / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Часопис соціально-економічної географії. - 2008. - вип. 4 (1). - С. 6-20. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні особливості формування економічної ефективності функціонування промислових агломерацій - 0,6 д.а.)

29. Гладкий О. В. Комунікативність як чинник формування промислово-агломераційного потенціалу міст України / К. В. Мезенцев, О. В. Гладкий // Вісник Харківського національного університету імені Каразіна. Сер. Геологія-географія-екологія. - 2008. - № 804. - C. 216-223. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методичні особливості формування комунікативності міст - 0,4 д.а.)

30. Гладкий О. В. Системно-структурний аналіз компонентної структури промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2008. - Вип. 58. - С. 118-127.

31. Гладкий О. В. Методичні підходи до вивчення промислово-агломераційних утворень України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2008. - Вип. 58. - С. 39-53. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методичні особливості вивчення промислово-агломераційних утворень - 0,5 д.а.)

32. Гладкий О. В. Формування управлінської структури промислових агломерацій: економічні, соціальні, екологічні аспекти / О. В. Гладкий // Фізична географія та геоморфологія: Міжвід. наук. зб. - 2008. - Вип 54. - С. 64-73.

33. Гладкий О. В. Методи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2008. - Вип. 17. - C. 136-148. (особистий внесок автора: розкрито синтетичні методи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій - 0,7 д.а.)

34. Гладкий О. В. Методичні підходи до картографування промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Вісник геодезії і картографії. - 2008. - Вип. 6 (57). - С. 11-16.

35. Гладкий О. В. Методика картографічної делімітації поліцентричних промислових агломерацій (на прикладі Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації) / К. В. Мезенцев, О. В. Гладкий // Картографія і вища школа: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 13. - С. 134-142. (особистий внесок автора: розкрито методичні особливості делімітації поліцентричних промислових агломерацій - 0,5 д.а.)

36. Гладкий О. В. Оптимізація формування агломераційного ефекту території промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Географія і сучасність. Серія 4. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2009. - вип. 20. - С. 72-78.

37. Гладкий О. В. Структурні зрушення та економічна ефективність функціонування промислового виробництва Харківської агломерації / О. В. Гладкий // Часопис соціально-економічної географії. - 2008. - № 5 (2). - С. 104-112.

38. Гладкий О. В. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури поліцентричних промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Географія і сучасність. Серія 4. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2009. - Вип. 21. - С. 62-68.

39. Гладкий О. В. Системно-структурний аналіз територіальної структури промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія „Географічні науки”. - 2009. - № 8. - С. 53-61.

40. Гладкий О. В. Економічні закономірності формування і принципи розвитку промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Економіка України. - 2009. - № 11. - С. 26-33.

41. Гладкий О. В. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури моноцентричних промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Часопис соціально-економічної географії. - 2009. - Вип. 6 (1). - С. 119-127.

42. Гладкий О. В. Історія досліджень промислових агломерацій в Київському університеті імені Тараса Шевченка / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Зб. наук. праць. Вип. 459. Серія Географія. - 2009. - С. 7-10. (особистий внесок автора: розкрито історію дослідження агломерацій в Київському університеті - 0,4 д.а.)

43. Гладкий О. В. Наукові підходи до прогнозування розвитку промислових агломерацій (на прикладі поліцентричних промислових агломерацій України) / О. В. Гладкий // Економічна та соціальна географія. - 2009. - Вип. 59. - С. 179-190.

44. Гладкий О. В. Формування економічної ефективності промислового виробництва Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації / О. В. Гладкий // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Геологія i географія. - 2009. - Т.17, вип. 11. - С. 64-69.

45. Гладкий О. В. Особливості прогнозування комплексного розвитку промислового виробництва моноцентричних промислових агломерацій України / / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2009. - Вип. 18. - C. 146-154. (особистий внесок автора: здійснено прогнозування комплексного розвитку промислового виробництва моноцентричних промислових агломерацій - 0,4 д.а.)

46. Гладкий О. В. Особливості формування економічної ефективності виробництва в моноцентричних промислових агломераціях України / Гладкий О. В. // Ученые записки Таврического национального университет имени Владимира Вернадского. Серия: География. - 2009. - Т. 22(61), № 2. - С. 188-201.

47. Гладкий О. В. Особливості делімітації території Львівської промислової агломерації / Гладкий О. В. // Вісник Львівського університету. Серія Географічна. - 2009. - Вип. 35. - С. 73-80.

48. Гладкий О. В. Міжнародна інвестиційна привабливість та зовнішньоекономічний потенціал промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія „Міжнародні відносини”. - 2009. - № 4. - С. 171-175.

49. Гладкий О. В. Оцінка рентабельності промислових підприємств в агломераційних утвореннях України / О. В. Гладкий // Географія. Економіка. Екологія. Туризм. Регіональні студії. Зб. наук. праць / За ред. І. В. Смаля. - Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2007. - С. 120-127.

50. Гладкий А. В. Киев на пути к глобализации / С. И. Ищук, А. В. Гладкий // Глобальный город: теория и реальность / Под ред. Н.А. Слуки. - Москва : Аванглион, 2007. - C. 224-240. (особистий внесок автора: розкрито особливості формування тенденцій до глобалізації в Київській промисловій агломерації - 0,7 д.а.)

51. Alexander V. Gladkey Functional and territorial development of economic agglomeration in transition economies: the case of the city of Kiev / Jerzy Јadysz, Alexander Gladkey // Bulletin of Geography (socio-economic series). Nicolaus Copernicus University Press / Edited by Daniela Szymaсska and Beata Hoіowiecka - 2007. - No. 8. - PP. 51-65. (особистий внесок автора: розкрито особливості функціональної структури Київської промислової агломерації - 0,8 д.а.)

52. Гладкий О. В. Наукові підходи до класифікації і типології промислово-агломераційних утворень / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Географія в інформаційному суспільстві: Збірник наукових праць у 4-х тт. - К. : ВГЛ „Обрії”, 2008. - Т. 1. - С. 60-72. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні підходи до класифікації і типології промислових агломерацій - 0,7 д.а.)

53. Гладкий О. В. Розвиток малих підприємств промислових агломерацій України / С. І. Іщук, О. В. Гладкий // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : Зб. наук. праць. - Херсон : ПП. Вишемирський, 2007. - С. 98-102. (особистий внесок автора: розкрито теоретико-методологічні особливості розвитку малих підприємств промислових агломерацій - 0,2 д.а.)

54. Гладкий О. В. Промисловий потенціал Одеської агломерації та шляхи його оптимізації / О. В. Гладкий // Экономические инновации. Выпуск 28: Украинское Причерноморье как субъект экономического, социального и экологического пространства. Сборник научных работ. - Одесса, Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2007. - C. 85-92.

55. Gladkey A. V. Development of economic agglomerations in transition economies / A. V. Gladkey // EU Working Papers. - 2007. - Vol. 1. - PP. 1-13.

56. Гладкий О. В. Формування територіальної структури Донецько-Макіївської промислової агломерації / О. В. Гладкий // Наукова парадигма географічної освіти України в ХХІ столітті: Збірник статей ІІІ Міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2007 року. - Донецьк : ДІСО, 2007. - С. 125-133.

57. Гладкий О. В. Особливості делімітації моноцентричних промислово-агломераційних утворень України (на прикладі Львівської та Одеської агломерацій) / О. В. Гладкий // Географія. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії. - Збірник наукових праць Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. - Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2008. - Вип. 2.- С. 37-49.

58. Гладкий О. В. Особливості делімітації поліцентричних промислово-агломераційних утворень України / О. В. Гладкий // Географія та туризм. - 2009. - Вип. 2. - С. 144-153.

59. Гладкий О. В. Особливості картографування агломераційного ефекту промислового виробництва (на прикладі Харківської агломерації) / О. В. Гладкий // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Відп. А. А. Москалюк. - К. : ДНВП „Картографія”, 2008. - Вип. 3. - С. 124-129.

60. Гладкий А. В. Основные закономерности формирования промышленных агломераций / А. В. Гладкий // Комплексные географические исследования: теория, практика, образование. Сб. науч. статей. - Москва-Смоленск : Универсум, 2008. - С. 221-231.

61. Гладкий О. В. Міжнародна інвестиційна привабливість та зовнішньоекономічний потенціал промислових агломерацій / О. В. Гладкий // Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України: Зб. наук. праць. / За ред В. Й. Лажніка. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2008. - С. 181-187.

62. Гладкий О. В. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури поліцентричних промислових агломерацій України / О. В. Гладкий // Географія. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії. Збірник наукових праць Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя./ за ред. І. В. Смаля. - Ніжин: МІЛАНІК, 2009. - Вип. 3. - С. 47-54.