Урбанізовані ландшафти Передкарпаття (на прикладі м. Івано-Франківська)

6. Місто Івано-Франківськ розташоване в межах чотирьох ландшафтів (Бистрицького, Лисецько-Чукалівського, Прилуквинського, Вовчинецького), які суттєво відрізняються за структурою природних й антропогенних підсистем та ступенями антропогенної зміненості.

7. Протягом 1980-х - 2000-х рр. ландшафтні комплекси м. Івано-Франківська зазнали значних змін. Найбільші зміни природної підсистеми відбулися в межах Бистрицького ландшафту - на заплавах рр. Бистриці Солотвинської і Бистриці Надвірнянської. Зокрема, збільшились площі низьких заплав за рахунок розмивання високих. Найбільші зміни в антропогенній підсистемі спричинені зростанням міста. Зокрема, у Бистрицькому ландшафті зросла частка забудов; у Прилуквинському ландшафті збільшились площі житлових забудов і техногенно порушених територій; у всіх ландшафтах зафіксоване вагоме зменшення площ агроценозів і зростання площ багаторічних перелогів.

8. Останніми роками в урбанізованих ландшафтах Передкарпаття гостро постала проблема катастрофічних паводків. Формування паводків залежить від сукупної дії природних (повторювання періодів підвищеної водності, кількість та інтенсивність опадів, зволоженість і водопроникність ґрунтів, лісистість басейну, характер ерозійного розчленування тощо) та антропогенних (надмірне звуження і спрямлення русел, забудовування заплав, видобування заплавного та руслового алювію, суцільні рубки в горах тощо) чинників. Аналіз затоплення території м. Івано-Франківська катастрофічними паводками 1969 і 2008 рр. дає підстави стверджувати, що на проходження паводків в урбанізованих ландшафтах вагомий вплив мають і антропогенна, і природна підсистеми ландшафтів. Роль природної підсистеми проявляється у затопленні під час паводків передусім заплавних ПТК, у випадку їх катастрофічних масштабів - схилів та знижених ділянок перших надзаплавних терас, а також у підтопленні тих ландшафтних комплексів у містах, для яких первинно характерні високі рівні залягання ґрунтових вод. Вплив антропогенної підсистеми проявляється у виході паводкових вод на поверхні перших надзаплавних терас через звуження воріт пропуску паводку захисними дамбами, мостовими переходами тощо.

9. Запропонований для басейну р. Бистриці єдиний комплекс протипаводкового захисту включає гідротехнічні (лінійні й об'ємні протипаводкові споруди) та агролісомеліоративні (лісозбереження, регулярне розчищення деревно-кущової рослинності заплав, контроль над забудовою заплавних ПТК) заходи, що узгоджені з ландшафтною структурою території, а також організаційні заходи (створення тематичної ГІС, розширення мережі пунктів гідрометеорологічних спостережень, інформування населення щодо поведінки під час катастрофічних паводків тощо). Він спрямований на мінімізацію наслідків катастрофічних паводків у межах м. Івано-Франківська.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Чернега П.І. Регіональні особливості структури ландшафтів Прикарпаття в межах Івано-Франківської області / П.І. Чернега, Л.М. Тимуляк // Фізична географія та геоморфологія. - 2005. - Вип. 48. - С. 146 - 150. Особистий внесок автора: дослідження і характеристика ландшафтних комплексів.

2. Тимуляк Л.М. Про структуру урбанізованих ландшафтів / Л.М. Тимуляк // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В.И. Вернадского. - География. - 2008. - Т 21 (60). - № 2. - С. 376 - 381.

3. Тимуляк Л.М. Зміни заплавних комплексів рр. Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська у межах міста Івано-Франківська протягом ХХ ст. / Л.М. Тимуляк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 459. - С. 80 - 86.

4. Тимуляк Л.М. Особливості використання даних дистанційного зондування для вивчення змін заплав / Л.М. Тимуляк // Фізична географія та геоморфологія. - 2009. - Вип. 55. - С. 256-261.

5. Тимуляк Л.М. Особливості методики дослідження передгірських урбанізованих ландшафтів / Л.М. Тимуляк // Укр. геогр. журнал - 2010. - № 3. - С. 24 - 29.

6. Тимуляк Л.М. Ландшафти міста Івано-Франківська: структура, антропогенні модифікації / Л.М. Тимуляк // Укр. геогр. журнал. - 2010. - № 4. - С. 17 - 28.

7. Тимуляк Л.М. Ландшафтні передумови проходження катастрофічних паводків у басейні р. Бистриця / Л.М. Тимуляк // Водне господарство України. - 2010. - № 6. - С. 20 - 25.

Статті в інших наукових виданнях

8. Тимуляк Л.М. Природні і антропогенні передумови проходження паводку через місто Івано-Франківськ / Л.М. Тимуляк, В.С. Давидчук, С.Р. Кияк // Просторовий аналіз природних і техногенних ризиків в Україні: збірник наукових праць. - К., 2009. - С. 205 - 211. Особистий внесок автора: підбір і аналіз літературних джерел, дослідження передумов формування та проходження паводків, ландшафтознавчий аналіз ареалів затоплення паводком 2008 р. території м. Івано-Франківська.

АНОТАЦІЯ

Тимуляк Л.М. «Урбанізовані ландшафти Передкарпаття (на прикладі м. Івано-Франківська». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук: 11.00.01. «Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів». Інститут географії НАН України, м. Київ, 2011.

Розглянуто підходи до розуміння сутності та структури урбанізованих ландшафтів, розкрито поняття «міський ландшафт» і «урбанізований ландшафт». Дослідження урбанізованих ландшафтів здійснено шляхом картографування їх природної і антропогенної підсистем, накладання яких дає комплексну характеристику урбанізованого ландшафту. Удосконалено методику дослідження та великомасштабного картографування антропогенної підсистеми урбанізованого ландшафту та методику визначення ступенів антропогенної зміненості ландшафтних комплексів у межах міста. З'ясовано особливості методики дослідження урбанізованих ландшафтів передгір'їв. Представлено характеристику ландшафтів м. Івано-Франківська, проаналізовано ступені антропогенної зміненості ландшафтних комплексів у межах території дослідження. Виявлено особливості змін природної і антропогенної підсистем урбанізованих ландшафтів Івано-Франківська протягом 1980-х - 2000-х рр. Проаналізовано інформацію щодо частоти і характеристик паводків на території дослідження, а також чинники, що впливають на їх виникнення і проходження через урбанізовані ландшафти. Шляхом порівняння територій затоплення катастрофічними паводками 1969 та 2008 рр., з'ясовано вплив природної й антропогенної підсистем ландшафтів м. Івано-Франківська на формування і проходження паводків. На основі врахування сучасної ландшафтної структури території розроблено практичні рекомендації на рівні басейнів річок щодо запобігання виникненню і подолання наслідків катастрофічних паводків в урбанізованих ландшафтах Івано-Франківська.

Ключові слова: міський ландшафт, урбанізований ландшафт, природна підсистема, антропогенна підсистема, антропогенна модифікація ПТК, катастрофічний паводок.

АННОТАЦИЯ

Тимуляк Л.Н. «Урбанизированные ландшафты Предкарпатья (на примере г. Ивано-Франковска)». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук: 11.00.01. «Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов». Институт географии НАН Украины, г. Киев, 2011.

Рассмотрены подходы к пониманию сущности и структуры урбанизированных ландшафтов, раскрыты понятия «городской ландшафт» и «урбанизированный ландшафт». Исследование урбанизированных ландшафтов выполнено путем картографирования их природной и антропогенной подсистем, наложение которых представляет комплексную характеристику урбанизированного ландшафта. Усовершенствованы методика исследования и крупномасштабного картографирования антропогенной подсистемы урбанизированного ландшафта и методика установления степеней антропогенной измененности ландшафтных комплексов в пределах города. Раскрыты особенности методики исследования урбанизированных ландшафтов предгорьев. Представлена характеристика ландшафтов г. Ивано-Франковска, проанализированы степени антропогенной измененности ландшафтных комплексов на территории исследования. Раскрыты особенности изменений природной и антропогенной подсистем урбанизированных ландшафтов Ивано-Франковска на протяжении 1980-х - 2000-х гг. Проанализированы информация о повторяемости и характеристиках паводков на территории исследования, а также факторы, которые оказывают влияние на их формирование и прохождение через урбанизированные ландшафты. Путем сравнения территорий затопления катастрофическими паводками 1969 и 2008 гг., выяснено воздействие природной и антропогенной подсистем ландшафтов г. Ивано-Франковска на формирование и прохождение паводков. На основании учета современной ландшафтной структуры территории, разработаны практические рекомендации на уровне бассейнов рек относительно предотвращения возникновения и преодоления последствий катастрофических паводков в урбанизированных ландшафтах Ивано-Франковска.

Ключевые слова: городской ландшафт, урбанизированный ландшафт, природная подсистема, антропогенная подсистема, антропогенная модификация ПТК, катастрофический паводок.

SUMMARY

Liubov M. Tymuliak. «Urbanized landscapes of Precarpathians (Ivano-Frankivsk city case study)» - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Geography: speciality 11.00.01. - Physical geography, geophysics and geochemistry of landscapes. Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis considers approaches to understanding of the essence and structure of the urbanized landscapes and reveals the notions of “a city landscape” and “an urbanized landscape”. The investigation of the urbanized landscapes was made by the mapping of their natural and anthropogenic subsystems overlaying of which creates its complex characteristic. The study has improved the procedure of investigation and large scale mapping of anthropogenic subsystem of the urbanized landscape which supposes singling out homogeneous by their functional features and modern state of their natural components territories. The author has also improved the procedure of determining of degrees of landscape complexes anthropogenic modification which includes qualitative (verbal) and quantitative (conventional grades) characteristics.

The paper elucidates peculiarities of the procedure of urbanized landscapes studies at the pre-mountainous regions on the example of the landscapes characteristics of the city Ivano-Frankivsk. Four landscapes which vary in structure of their natural and anthropogenic subsystems and degrees of anthropogenic modification are singled out within the town. Characteristics of changes in natural and anthropogenic subsystems of the urbanized landscapes during 1980 - 2000 are shown. Information on frequency and characteristics of the river floods in the territory under investigation is analysed. The factors which influence the emergence of catastrophic floods and peculiarities of their passing through the urbanized landscapes are considered. The role of the natural and anthropogenic subsystems of Ivano-Frankivsk urbanized landscapes in the process of floods formation and passage is explored by comparison of the territories covered by the disastrous floods in 1969 and in 2008.

On the basis of modern landscape structure of the territory practical recommendations on the level of river basins have been developed for prevention of the disastrous floods and overcoming of their consequences at the urbanized landscapes of Ivano-Frankivsk.

Key words: urban landscape, urbanized landscape, natural subsystem, anthropogenic subsystem, anthropogenic modification of natural complex, disastrous flood.

Легенда карти природної підсистеми (рис. 2, 4):

Надзаплавні тераси: 19. поверхні І тераси, горизонтальні та слабопохилі (? 1°), вирівняні, складені опіщаненими суглинками з включенням гальки, що підстелюють-ся важкими, щільними суглинками та галькувато-валунним матеріалом із легко-суглинковим наповненням, з дерновими опідзоленими неглибокими легкосуглинковими опіщаненими середньокам'янистими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D₂), нині під забудовою та агроценозами; 20. поверхні ІІ та ІІІ терас, горизонтальні, вирівняні, складені щільними, пилуватими суглинками з включенням гальки, що підстелюються галечниками з легкосуглинковим та піщаним наповнен-ням, з дерновими опідзоленими глибокими середньосуглинковими опіщаненими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D₂), нині під агроценозами та забудовою; 21. поверхні ІІ і ІІІ терас, слабопохилі (? 1°), вирівняні, складені щільними пилуватими суглинками з включенням гальки, що підстелюються галечниками із легкосуглинковим та піщаним наповненням, з дерновими опідзоленими глибокими середньосуглинковими опіщаненими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D2), нині під агроценозами та забудовою; 22. тилові поверхні надзаплавних терас, складені пилуватими суглинками, з дерновими глеюватими і глейовими середньо- і важкосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання вологодібровні (D3), нині під забудовою та угрупованнями з переважанням ситника скупченого і сіяних трав. Схили терас: 26. спадисті (6-8°), складені пилуватим суглинковим алювієм з гальковим наповненням, із дерновими опідзоленими змитими легкосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D2), нині під забудовою та різнотравно-злаковими угрупованнями; 27. слабоспадисті (4-6°), складені пилуватим суглинковим алювієм з гальковим наповненням, із дерновими опідзоленими слабозмитими легко- і середньосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D2), нині під забудовою та злаково-різнотравними угрупованнями; 28. пологі (1,5-4°), складені пилуватим суглинковим алювієм з гальковим наповненням, із дерновими опідзоленими середньосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D2), нині під забудовою та злаково-різнотравними угрупованнями. Заплави: 30. низькі, пологопохилі, складені валунно-гальково-гравієвим матеріалом, з алювіальними дерновими слаборозвиненими кам'янистими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжосуборові (В2), нині не задерновані та частково задерновані, під піонерними угрупованнями; 31. низькі, плоскоопуклі, складені валунно-гальково-гравієвим матеріалом, з алювіальними дерновими слаборозвиненими кам'янистими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжосуборові (В2), нині частково задерновані, під шелюгою, підростом тополі та піонерними угрупованнями; 32. низькі, вирівняні, складені м'якими, пилуватими суглинками з включенням гравію та гальки, з алювіальними дерновими слаборозвиненими оглеєними ґрунтами, за умовами місцезростання волого-сиродібровні (D3-4), нині не задерновані та частково задерновані, під піонерними угрупованнями; 34. поверхні високих заплав, вирівняні, складені опіщаненими алювіальними суглинками, що підстелюються алювіальними пісками та валунно-гальковим алювієм із піщано-суглинковим наповненням, з алювіальними дерновими середньосуглинковими опіщаненими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжодібровні (D2), нині під різнотравно-злаковими луками з домінуванням костриці червоної і тонконога лучного та кущовими вербовими угрупованнями; 35. відносно знижені ділянки поверхонь високих заплав, складені опіщаненими галькуватими алювіальними суглинками, з алювіальними дерновими слабоглеюватими легкосуглинковими опіщаненими ґрунтами, за умовами місцезростання вологодібровні (D3), нині під різнотравно-злаковими луками з домінуванням ситника скупченого і осок; 37. уступи та стрімкі схили заплав (? 12°), складені пилуватим суглинковим алювієм з прошарками галькувато-валунного матеріалу, з дерновими слаборозвиненими суглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання свіжосудібровні (С2), нині незадерновані та напівзадерновані, під піонерними угрупованнями. Ерозійна мережа: 45. улоговини спадисті за поздовжнім профілем (4-6°), у пилуватих суглинках, з дерновими опідзоленими оглеєними середньосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання волого-сиродібровні (D3-4), нині під забудовою й агроценозами; 48. улоговини пологі за поздовжнім профілем (1,5-3°), у пилуватих та опіщанених суглинках із включенням гальки, з дерновими опідзоленими глеюватими і глейовими слабонамитими середньосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання волого-сиродібровні (D3-4), нині під забудовою й агроценозами. Западини: 52. просадкові безстічні, з плоскими днищами, складеними делювіальними суглинками, з дерновими глеюватими середньосуглинковими ґрунтами, за умовами місцезростання вологодібровні (D3), нині під міською забудовою.

55. Горби - залишки фортифікаційних споруд. 57. Русла річок, заплавні озера, ставки, дренажні канави.

Легенда карти антропогенної підсистеми (рис. 3):

Техногенно-порушені території: 2. кар'єри засипані, силосні ями сухі, відстійники осушені, відвали, сміттєзвалища, підсипання під забудову. Забудовані території: 5. забудови промислові, багатоповерхові, зімкнені, на природних ґрунтах із твердим покриттям, з окремими газонами; 6. забудови промислові, багатоповерхові, напівзімкнені, на природних ґрунтах із твердим покриттям, з окремими газонами і чагарниками; 7. забудови промислові, одно- та двоповерхові (автозаправні станції, гаражі, складські приміщення), розімкнені, на природних ґрунтах із твердим покриттям, з окремими газонами і чагарниками; 9. забудови житлові та громадсько-культурні, багатоповерхові, на підсипних ґрунтах відкритих та із твердим покриттям, із окремими газонами і чагарниками; 10. забудови житлові, одно- та двоповерхові, розімкнені, на підсипних ґрунтах відкритих, під городами, чагарниками та садами; 11. забудови житлові, багатоповерхові, зімкнені та напівзімкнені, на природних ґрунтах із твердим покриттям, з окремими газонами, кущами та деревами; 12. забудови громадсько-культурні, на природних ґрунтах із твердим покриттям, із окремими газонами та розрідженими деревними насадженнями; 13. забудови житлові, багатоповерхові, напівзімкнені, на природних ґрунтах відкритих, під квітниками, чагарниками та деревними насадженнями; 14. забудови житлові, багатоповерхові, розімкнені, на природних ґрунтах відкритих, під луками, чагарниками та деревною рослинністю, із окремими доріжками з твердим покриттям; 15. забудови житлові, одно- та двоповер-хові, напівзімкнені, на природних ґрунтах відкритих, під городами, чагарниками та садами. Елементи інфраструктури: 18. дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон, бруківка, щебенево-галькове покриття); 20. автостоянки, міські площі (асфальтові та бетонні покриття, бруківка); 22. дамби, насипи ґрунтові, історичні вали. Сільськогосподарські землі: 25. агроценози. Зелені насадження: 27. газони з окремими чагарниками і деревами; 29. парки, сквери, кладовища; 30. лісопарки, лісосмуги; 31. трав'яні угруповання піонерні; 32. трав'яні угруповання лучні та болотні; 33. лучно-чагарникові ценози штучні та природні; 34. серійні чагарниково-деревні угруповання.

Рис. 5. Затоплення території м. Івано-Франківська паводковими водами рр. Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської (1969 р.)

Рис. 6. Затоплення території м. Івано-Франківська паводковими водами рр. Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської (2008 р.)

Рис. 7. Рекомендації щодо розміщення протипаводкових споруд у басейнах рр. Бистриці Солотвинської, Бистриці Надвірнянської і Ворони

Размещено на Allbest.ru