Лімносистеми Українського Полісся: регіональні закономірності та особливості оптимізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911:2: 556.55 (477.41/42)

11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Лімносистеми Українського Полісся: регіональні закономірності та особливості оптимізації

Ільїн Леонід Володимирович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі туризму Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор географічних наук, професор Пащенко Володимир Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри земельного кадастру.

Офіційні опоненти:

- доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії;

- доктор географічних наук, професор Ковальчук Іван Платонович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри геодезії та картографії;

- доктор технічних наук, професор Черваньов Ігор Григорович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри географічного моніторингу і охорони природи.

Захист відбудеться 25 травня 2009 року о 14-й год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03680, м. Київ, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 22 квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор С.І. Іщук.

Анотація

Ільїн Л.В. Лімносистеми Українського Полісся: регіональні закономірності та особливості оптимізації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Встановлено закономірності лімногенезу й особливості природних та антропогенно і техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їхніх басейнах із урахуванням зональної і регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм, проаналізовано існуючі галузеві класифікації водойм як наукову базу їх геоекологічних досліджень та синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови і чинники формування станів і функціонуваня лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Здійснено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію водойм. Вивчено водойми як середовища осадонагромадження та акумуляції донних відкладів і встановлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів та обґрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми, виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання і охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обґрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

Ключові слова: лімносистема, лімнокомплекс, водойми уповільненого водообміну, озеро, водосховище, ставок, природні ресурси, сапропель, евтрофікація, антропогенний вплив, техногенна трансформація станів.

Аннотация

Ильин Л.В. Лимносистемы Украинского Полесья: региональные закономер-ности и особенности оптимизации. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

В диссертации разработаны теоретико-методологические и методические основы конструктивно-географических исследований лимносистем (отраслевых лимнологических, комплексных ландшафтоведческих, конструктивно-географических и интегративных эколого-лимнологических исследований. Установлены закономерности лимногенеза и особенности природных, антропогенно и техногенно активизированных процессов в водоемах региона и в пределах их бассейнов с учетом зональной и региональной специфики. Рассмотрены исторические аспекты исследования водоемов, проанализированы существующие отраслевые класификации водоемов как научная база их геоэкологических исследований и синтеза лимнолого-географических знаний. Определены природные условия и факторы формирования состояния и функционирования лимносистем, закономерности распространения естественных и исскуственных водоемов. Осуществлены пространственно-временной лимнолого-географический анализ водоемов (морфолого-морфометрический, гидрологический, гидрохимический, геохимический) и типизация водоемов (по площади, максимальной глубине, средней глубине, объему водной массы, степени открытости котловины, форме котловины, градации относительной глубины, развитию береговой линии, происхождению берегов, размерам водосборов, структуре площадей водосборов, по водообмену, показателям температурной стратификации, величине минерализации, величине рН, прозрачности воды). Рассмотрены водоемы как среда осадконакопления и аккумуляции донных отложений и установлены геохимические индикаторы состояний лимносистем. Осуществлен конструктивно-географический синтез знаний о водоемах, дана интегративная оценка главнейших природных ресурсов (водных, органо-минеральных, рекреационных) и обоснованы пути их рационального использования в различных отраслях экономики.

Озерность Украинского Полесья составляет 0,16%, а с учетом искусственных водоемов - 0,51%. В регионе сосредоточено 3 429 водоемов замедленного водообмена (озер - 414, прудов - 2 935, водохранилищ - 80), общей площадью 56 394,3 га (из них: озера - 18 013,5, пруды - 25 276,7, водохранилища - 13 104); объем водной массы, аккумулированной в них - 1 940,5 млн м3 (из них: озера - 1 069,8, пруды - 583,3, водохранилища - 2 875). Пруды занимают 0,23% исследованной территории, водохранилища - 0,12%. Минеральные ресурсы водоемов представлены сапропелями, запасы которых достигают 64 млн т.

Ilyin L.V. Limnosystems of Ukrainian Polissya: Regional Regularities and Peculiarities of Optimization. - Manuscript.

A thesis for a Doctor of Geography degree, specialized field 11.00.11 - constructive geography and natural resources conservation. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2009.

The thesis presents the development of theoretic-methodological and methodics basis of constructive-geographical research of limnosystems (branch limnological, complex landscape-studying, constructive-geographical and integrational ecolimnological ones). The main objective regularities of limnogenesis and peculiarities of both natural processes and those activized anthropogeneously or technogeneously in the regional water bodies and their basins have been established with due consideration of zone and region specific features. Historical aspects of water bodies investigation are considered, current branch classifications of water bodies are analyzed as a scientific basis for their geoecological research and limnologic-geographical knowledge synthesis. Nature conditions and factors of limnosystems state formation and functioning as well as regularities of natural and artificial water bodies distribution have been discovered. Both space-temporal and limnologic-geographical analysis as well as typification of water bodies have been done. Water bodies are studied in the manuscript as the environment for deposition piling up and bottom sediments accumulation so geochemical limnosystems state indicators have been determined. Constructive-geographical synthesis of water bodies knowledge has been done alongside with integrative regional estimation of the most important natural resources, and the main trends of their rational use in different branches of the economy have been substantiated. As a result of analysis of the scope of anthropogeneous influence upon limnosystems man-caused transformation processes in water bodies have been discovered. Constructive-limnological principles of water bodies rational use and preservation have been worked out and the ways for optimizing the use of water bodies natural resources have been suggested. The thesis gives substantiation of the scientific principles and methods of regional limnosystems restoration (recovering).

Key words: limnosystem, limnocomplex, water bodies with decelerated water exchange, lake, pond, natural resources, sapropel, eutrophication, anthropogeneous influence, technogeneous transformation.

Актуальність дослідження. Необхідність конструктивно-географічних та еколого-географічних досліджень лімносистем як таких і, зокрема, Поліського регіону України зумовлена: 1) недосконалістю наявних і відсутністю цільових теоретико-методологічних засад лімнолого-географічних досліджень, які б забезпечували оцінювання, планування, проектування, оптимізацію лімносистем; 2) значною поширеністю водойм уповільненого водообміну (озер, водосховищ, ставків, кар'єрних водойм) в Україні в цілому та на Поліссі зокрема; 3) відсутністю комплексних лімнолого-географічних досліджень регіону та необхідністю врахування об'єктивних і екосередовищних особливостей малих водойм при оптимізації екостанів транскордонних басейнів Дніпра і Західного Бугу; 4) посиленням негативних тенденцій змін станів малих водойм у результаті антропогенного впливу й необхідністю інтегративного оцінювання техногенних трансформацій та антропогенної евтрофікації лімносистем; 5) необхідністю з'ясування просторової диференціації, проблемою інвентаризації ресурсів, потребою географічного кадастру, оцінок природно-ресурсного (водного, органо-мінерального, рибогосподарського, рекреаційного, природоохоронного тощо) потенціалу території (акваторії), інтенсифікацією використання природних ресурсів водойм; 6) потребою обґрунтування раціонального природокористування на водоймах, розробки шляхів інтенсифікації використання та відтворення ресурсів, забезпечення розробки оптимальних схем використання ресурсів водойм як одного з найважливіших завдань природничонаукового вивчення природних ресурсів країни; 7) потребою геоекологічного аналізу лімносистем регіону, їх тенденцій розвитку, змін, прогнозу і управління.

Лімносистеми Полісся ще залишаються найкраще збереженими серед рівнинних ландшафтів Європи. Екосередовищу Українського Полісся приділяється значна увага і науковців, і громадськості. Природний комплекс регіону має особливе екосередовищне значення для України та Європи загалом. Дослідження водойм регіону є складовими реалізації Національної стратегії охорони природи України, міжнародної природоохоронної політики держави.

Актуальність дослідження лімносистем зумовлена значною часткою водойм у просторовій структурі ландшафтів Українського Полісся, посиленою антропогенною та природною трансформацією лімнокомплексів локального і регіонального рівнів, відсутністю комплексної характеристики лімносистем, слабкою вивченістю закономірностей функціонування водойм і необхідністю їх пізнання для вирішення завдань, які мають важливе наукове і господарське значення.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Виконані завдання є важливими складниками формування і реалізації екологічної політики України на її шляху до збалансованого розвитку та інтегрування у світове співтовариство. Дослідження становить частину вирішення однієї з найважливіших загальносуспільних проблем України - екосередовищного оздоровлення водойм, яке орієнтоване на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища. Це відповідає цілям міжнародної співпраці у рамках процесу "Довкілля для Європи" та "Екологічної програми для Центральної і Східної Європи".

Йдеться про відповідність змісту цієї праці "Основним напрямкам державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" (1998), "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (1997), "Про розроблення Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся" (1994), "Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення" (1999), "Про концепцію збереження біологічного різноманіття України" (1997), "Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення" (1995), Закону України "Про участь в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення" (1996), Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та ін.

Здійснені дослідження відповідають конвенціям "Про охорону і використання транскордонних водойм і міжнародних озер (Гельсінкі, 1992)"; "Про біотичне різноманіття (Найробі, 1992; Софія, 1995)"; протоколу до Конвенції "Про воду і здоров'я" (Лондон, 1999) та ін.

Еколого-лімнологічний напрям досліджень пов'язаний із програмами "Україна 2010", "Екологія 2010" та "Полісся" і є складовою частиною дослідницьких тем Волинського національного університету імені Лесі Українки (№ д. р. 0103U000658, № д. р. 0106U000275, № д. р. 0103U000675, 18/1-У "Інженерно-геодезичне забезпечення експлуатацій-ного режиму греблі водосховища ХАЕС").

Мета й основні завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - обґрунтувати геоекологічну концепцію конструктивно-географічних досліджень лімносистем, встановити головні закономірності лімногенезу й особливості прояву теперішніх природних та антропогенно і техногенно активізованих процесів у малих водоймах Українського Полісся та їхніх басейнах із урахуванням зональної і регіональної специфіки, оцінити ступінь антропогенної зміненості й техногенної трансформованості лімносистем, обґрунтувати шляхи оптимізації природокористування та охорони природи в межах регіону.

Для досягнення поставленої мети було вирішено сім груп головних завдань:

- опрацювання теоретико-методологічних засад цільових досліджень водойм - галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних;

- з'ясування напрацьованого історичного досвіду у науковому вивченні водойм та узагальнення і збагачення досвіду різних природничо-географічних класифікацій водойм Українського Полісся (галузевих, комплексних);

- аналіз впливу природних чинників Українського Полісся на теперішні стани водойм та їхніх водозборів і просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм Українського Полісся;

- просторово-географічне дослідження акумуляції та хімічного складу речовини донних відкладів і встановлення геохімічних індикаторів станів водойм регіону;

- оцінювання сучасного рівня антропогенного впливу на лімносистеми, з'ясування основних чинників, що визначають цей вплив, встановлення спрямування і змісту змін у лімносистемах, розробка шляхів раціонального управління подальшим розвитком малих водойм;

- здійснення геоекологічного лімнологічного аналізу і конструктивно-географічного синтезу знань про малі водойми, а саме: оцінювання найважливіших природних ресурсів водойм (водних, органо-мінеральних, зокрема сапропелевих, рекреаційних, ін.) для сучасних потреб економіки; отримання еколого-лімнологічних оцінювальних характеристик водойм Українського Полісся; встановлення закономірностей та особливостей просторово-часових змін теперішніх станів головних лімнологічних показників водойм регіону (як індикаторів стану, спрямованості розвитку і функціонування ландшафтних лімнокомплексів поліського типу) з метою раціоналізації природокористування;

- обґрунтування схем природоохоронних заходів, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів аквальних ландшафтних комплексів Українського Полісся в умовах інтенсивної господарської діяльності, за потреби збереження їхнього ландшафтного та біотичного різноманіття.

Об'єкти і предмети дослідження. Об'єктами дисертаційної роботи є природні, антропогенно змінені, техногенно перетворені й техногенні лімносистеми Українського Полісся - малі водойми, до яких належать озера, водосховища, ставки. Предметами дослідження є лімнологічні, ландшафтознавчі, конструктивно-географічні, включно з еколого-географічними, науково-пізнавальні та прикладні природокористувальницькі відображення усієї різноманітності об'єктів і їхніх теперішніх станів, закономірності та особливості формування ресурсів, функціонування, чинники впливів і антропогенні трансформації та засади оптимізації лімносистем (ландшафтних лімнокомплексів).

Методологія і методи дослідження. Відповідно до матеріальної сутності досліджуваних наземно-водних об'єктів адекватну методологію їх цільового вивчення складають поєднані науково-пізнавальні арсенали кількох дослідницьких підходів. Це загальні пізнавальні історико-генетичний і ресурсознавчий, прикладний природокористувальницький, оптимізаційний, природоохоронний і конкретні науково-пізнавальні підходи: галузевий лімнологічний (озерознавчий) і ширший гідрологічний, геокомплексний ландшафтознавчий, конструктивно-географічний та інтегративно-прикладні - еколого-географічний і, зокрема, еколого-лімнологічний підходи. Методами, що оптимально відповідають сутності досліджуваних об'єктів і прикладним цілям їх наукового географічного пізнання, є: в лімнологічній частині досліджень - геофізичний (з водно-балансовим, гідрометеорологічним, математико-статистичним включно), геохімічний (гідрохімічний), морфолого-морфометричний; у комплексній фізико-географічній (ландшафтознавчій) частині досліджень - ландшафтознавчо-структурний; у конструктивно-географічній частині - методи моніторингу, геоекологічного оцінювання, експертизи, системного моделювання, прогнозування.

Вихідні матеріали. Для вирішення поставлених завдань залучено, насамперед, матеріали власних досліджень автора на озерах і штучних водоймах регіону, фондові дані науково-дослідних держбюджетних і госпдоговірних робіт, виконаних за участю автора.

Опрацьовано також матеріали Рівненської та Київської геологорозвідувальних експедицій Виробничо-геологічного об'єднання "Північукргеологія", Харківської геологорозвідувальної експедиції Виробничо-геологічного об'єднання "Південьукргеологія", Науково-інформаційного центру водогосподарсько-екологічного моніторингу та оптимізації водокористування (НІЦ ВЕМОВ), НДЛ озерознавства Білоруського державного університету, Шацького НПП та ін.

Використано, проаналізовано й інтерпретовано результати меліоративних знімань, картографічні матеріали, архівні, нормативно-правові документи, фондові й літературні джерела, а також експедиційні дослідження автора, здійснені протягом 1996-2008 рр.

уперше:

- здійснено комплексне конструктивно-лімнологічне та еколого-лімнологічне дослідження регіону Українського Полісся;

- розроблено теоретико-методологічні основи конструктивно-географічного аналізу та оцінювання лімносистем, опрацьовано дослідницьку схему та науковий алгоритм регіонального еколого-лімнологічного аналізу;

- обґрунтовано та апробовано комплексний науково-пізнавальний природничо-географічний та інтегративний еколого-лімнологічний підхід конструктивно-оптимізаційного змісту до вивчення різнотипних поліських водойм;

- здійснено лімнолого-географічний аналіз водойм Українського Полісся, з'ясовано основні закономірності лімногенезу з урахуванням зональних і регіональних особливостей, розкрито властивості водойм уповільненого водообміну як складних природних, природно-аквальних і природно-техногенних ландшафтних утворень - лімнокомплексів;

- розкрито суть седиментаційних процесів у водоймах регіону, закономірності та особливості формування донних лімногеохімічних осадових комплексів; визначено геохімічні індикатори станів лімносистем;

- на основі детальних геоекологічних досліджень та аналізу багаторічних даних виявлено стани, особливості динаміки найголовніших показників різнотипних водойм і трансформації лімносистем, оцінено зміни водойм під впливом господарської діяльності, проаналізовано динаміку лімнічних показників, вивчено вплив структури земельних угідь водозборів на стани лімносистем, встановлено джерела надходження і види токсичних речовин у лімносистемах, з'ясовано геоекологічні аспекти використання ресурсів, досліджено вплив техногенезу на сучасний озерний седиментогенез, виявлено техногенні трансформації станів лімносистем;

- здійснено регіональні оцінювання поширеності природних і штучних водойм України і з'ясовано місце поліських водойм, встановлено закономірності й особливості просторової диференціації водойм Українського Полісся;

- розроблено класифікації водойм регіону;

- здійснено інтегративне оцінювання найголовніших природних ресурсів водойм, обґрунтовано напрями їх використання в різних галузях економіки;

- створено комп'ютерно-картографічний тематичний банк даних "Природні та штучні водойми Українського Полісся";

- запропоновано шляхи оптимізації, комплекс заходів і рекомендації, спрямовані на покращення екосередовищно-лімнічного стану території Українського Полісся, розроблено схему геоекологічного забезпечення водогосподарської рекультивації лімносистем і конструктивно-лімнологічні основи раціонального використання й охорони ресурсів водойм, зокрема розвитку та управління лімносистемами, оптимізаційні заходи на водоймах, наукові засади, методи, заходи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону;

удосконалено:

- методику комплексних геоекологічних досліджень водойм як важливого пізнавального складника географічної науки;

- типологію і класифікацію озерознавчих знань про малі водойми як лімносистеми уповільненого водообміну;

- систему знань про механізми функціонування природних і штучних водойм, регулюючий вплив на природокористування в них, покликаний забезпечити цільове, ефективне та раціональне їх використання, кадастр, охорону;

- поняттєво-термінологічна система лімнології (озерознавства);

? методика регіонального конструктивно-лімнологічного аналізу об'єктів і синтезу знань про них як важливого напряму географічного вивчення природних ресурсів країни;

- різнорівневе методологічне забезпечення геоекологічного моніторингу й прогнозування станів різнотипних лімносистем.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані практичні рекомендації слугують основою оптимального використання, охорони та збереження природно-ресурсного потенціалу лімнокомплексів регіону, розробки довгострокових планів ефективного його використання, обґрунтування стратегії та плану дій щодо захисту унікальних лімносистем, зокрема для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття водойм. Вивчений регіон можна розглядати як еталонний полігон моніторингу лімносистем для заозерених територій Східноєвропейської рівнини.

Отримані матеріали необхідні для вирішення господарських проблем природокористування, обліку, планування, прогнозування, регулювання, оцінювання станів лімносистем та екстраполяції їх у просторі й часі, для з'ясування природної та антропогенної складової в ході сучасного розвитку лімнічних процесів, здійснення міжрегіональних кореляцій та порівняльно-лімнологічних оцінювань, розробки положень національного законодавства з урахуванням лімнолого-екологічних знань та для відомчого вдосконалення системи регулювання й управління, оцінювання ефективності протиерозійних заходів на малих водозборах, для розробки запобіжних заходів від замулення, обґрунтування будівництва нових водойм або розчистки існуючих від відкладів, для удосконалення системи протипаводкових заходів, для лімногеохімічної індикації умов озерного осадонакопичення, вибору способів рекультивації та екскавації відкладів і їх застосування, раціонального використання, реабілітації, заповідання та охорони лімнокомплексів. Отримані результати мають екосередовищну, економічну і соціальну ефективність на національному й міжнародному рівнях.

Створений комп'ютерно-картографічний тематичний банк даних "Природні та штучні водойми Українського Полісся" із підрозділами "Озера Українського Полісся", "Штучні (зарегульовані) водойми Українського Полісся", "Сапропелі Українського Полісся", "Структура площ водозборів водойм Українського Полісся", "Геохімія донних відкладів водойм Українського Полісся" та іншими можуть бути основою для автоматизованої інформаційно-пошукової системи, яка дасть змогу зберігати, аналізувати і постійно поновлювати дані. Це є істотним науковим внеском, важливим для оцінювання природно-ресурсного потенціалу регіону і необхідним для фахівців державних, виробничих, природокористувальницьких і природоохоронних установ.

Теоретико-методологічні результати досліджень упроваджено в навчальний процес підготовки фахівців на географічному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки під час викладання авторських спецкурсів "Озерознавство", "Інженерна лімнологія", "Географія озер Волині" та навчальних дисциплін "Гідроекологія України", "Основи раціонального природокористування та охорони природи" (довідка №2/2665 від 27.08.2008 р.) і використовуються при виконанні науково-дослідних робіт (довідки №3/2625 від 19.08.2008 р., №3/2650 від 26.08.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана на основі використання багаторічних власних результатів регіональних досліджень водойм (ініціативних, держбюджетних, госпдоговірних), отриманих за період 1996-2008 рр.

Концептуальні засади роботи, її структура, постановка проблем, обґрунтування шляхів їхнього вирішення, інтерпретація та узагальнення отриманих результатів, геоекологічний і конструктивно-географічний аналіз лімносистем регіону, з'ясування станів досліджуваних водних об'єктів, методичні, наукові і практичні висновки в дисертації є авторськими.

Особистий внесок здобувача полягає: в опрацюванні концепції і теоретичних засад галузевого та комплексного природничо-географічного дослідження малих водойм (лімнологічного, еколого-лімнологічного, ландшафтознавчого, конструктивно-географічного); у з'ясуванні походження малих водойм, оцінюванні впливу на них господарської діяльності; у встановленні ступеня антропогенних і техногенних змін малих водойм Українського Полісся; в ідентифікації теперішніх станів малих водойм регіону; в оцінюванні станів та обґрунтуванні рекомендацій з оптимізації і господарського використання ресурсів водних об'єктів уповільненого водообміну в майбутньому; у здійсненні різнобічного природничо-географічного синтезу галузевих, комплексних та інтегративних наукових географічних знань про лімносистеми і ландшафтні лімнокомплекси.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації викладені автором та обговорені на наукових з'їздах і конференціях, міжнародних, всеукраїнських, зарубіжних, національних і регіональних, зокрема: VII-Х з'їздах Українського географічного товариства (Київ, 1995; Луцьк, 2000; Чернівці, 2004; Київ, 2008), Українському екологічному конгресі "Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України" (Київ, 2008), V?VIII Ogolnopolskej Konferencji Limnologicznej "Naturalne i antropogeniczne przemiany jezior" (Torun-Gorznie, 2001; Lublin-Okuninka, 2002; Kielce, 2003; Sosnowiec, Polska, 2004), "Natural and anthropogenic transformations of lakes" (Olsztyn, Poland, 2000), Polsko-Ukrainsko-Bialoruskej Konferencji "Srodowisko przyrodnicze Polesia - stan aktualny i zmiany" (Lublin-Szack-Brzesc, 2002), "Lakes and artificial water reservoirs-functioning, revitalization and protection" (Sosnowiec, Poland, 2004), "Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону" (Луцьк, 1993), "Проблемы землепользования в условиях реформирования экономики" (Кацивелі, Автономна Республіка Крим, 1993), "Девятое межвузовское координационное совещание по проблемам эрозионных, русловых и устьевых процессов" (Брянск, Россия, 1994), "Єврорегіон "Буг": проблеми транскордонного співробітництва" (Київ, 1995), "Экологические проблемы бассейна реки Днепр в Украине, Беларуси и России" (Київ, 1995), "Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность (Дніпропетровськ, 1996), "Екологія, водне господарство та проблеми водних ресурсів Західного регіону України" (Луцьк, 1997), "Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра" (Луцьк, 1998), "Туризм в Україні: економіка та культура" (Київ, 1998), "Проблеми фундаментальної екології" (Кривий Ріг, 1998), "Людина в ландшафті ХХІ століття: гуманізація географії" (Київ, 1998), "Озера Белорусского Поозерья: современное состояние, проблемы использования и охрана" (Витебск, Беларусь, 1999), "Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся" (Луцьк, 2000), "Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент" (Рівне, 2000), "Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методичні і прикладні аспекти" (Київ, 2000), "Географічна наука і освіта" (Київ, 2000), "Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвитку України" (Яремче, 2000), "Научные и прикладные аспекты оценки изменений климата и использования климатических ресурсов" (Минск, Беларусь, 2000), "Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку" (Шацьк, 2000), "Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія" (Київ, 2001), "Ресурси природних вод Карпатського регіону. Стан. Питання охорони. Перспективи раціонального використання" (Львів, 2002), "Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє" (Львів, 2002), "Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства" (Рівне, 2002), "Лимнологическое и геоморфологическое обеспечение рационального природопользования" (Минск, Беларусь, 2001), "Третье Всероссийское совещание поизучению четвертичного периода" (Смоленск, Россия, 2002), "Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІ ст." (Тернопіль, 2002), "Можливості дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій у вирішенні проблем Полісся" (Луцьк, 2002), "Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки" (Львів, 2003), "Теоретические и прикладные проблемы современной лимнологии" (Минск, Беларусь, 2003), "Природні ресурси Волині. Результати фундаментальних досліджень (1993-2003 рр.) (Луцьк, 2003), "Ландшафтознавство: традиції та тенденції" (Львів, 2004), "Наука і освіта" (Дніпропетровськ, 2004, 2005), "Природа Західного Полісся та прилеглих територій" (Луцьк, 2005), "Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону" (Чернівці, 2005), "Основные направления развития современной географии" (Владимир, Россия, 2006), "Прыроднае асяроддзе Палесся: асаблівасці і перспектіві развіцця" (Брэст, Беларусь, 2006, 2008), "Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах" (Луцьк, 2006), Х Jubileuszowej Ogolnopolskej Konferencji Limnologicznej (Poznan-Czernica, Polska, 2006), ХІ Zjazd Limnologуw Polskich (Miкdzyzdroje, Polska, 2007), "Озера й штучні водойми України: сучасний стан і антропогенні зміни" (Луцьк, 2008), "Природні ресурси регіону: проблеми використання й охорони" (Львів, 2008), а також на щорічних наукових семінарах і конференціях професорсько-викладацького складу Волинського національного університету ім. Лесі Українки (Луцьк, 1991?2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 108 робіт загальним обсягом близько 142 друк. арк., поміж них: 5 монографій, 49 статей, із яких 25 - у виданнях, рекомендованих ВАКом України як фахові та 21 - у наукових виданнях Білорусі, Польщі, Російської Федерації.

Структура, обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (всього 754, з них 688 опублікованих та 66 фондових), додатки - книга 2 (включають 45 табл., 8 рис. на 143 с.). Обсяг дисертації - 442 с., із них 279 с. основного тексту; 24 ілюстрації, 105 таблиць.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі "Наукові засади геоекологічних досліджень водойм уповільненого водообміну Українського Полісся" розглядаються: поняттєво-термінологічна і дослідницька системи, теоретичні означення водойм уповільненого водообміну як складних природних і природно-антропогенних систем (лімносистем), водойми як об'єкти ландшафтознавчих досліджень, найважливіші ознаки станів лімносистем і показники еколого-лімнологічного оцінювання (аналізу), історичні аспекти дослідження водойм Українського Полісся, класифікації малих водойм як наукова база їх геоекологічних досліджень та синтез лімнолого-географічних знань (морфологічні та морфометричні класифікації, гідрологічні класифікації, класифікації за температурою води та елементами теплового балансу, гідрохімічні класифікації, гідробіологічні класифікації, рибогосподарські класифікації, класифікації донних відкладів водойм, комплексні класифікації водойм, природно-господарська типізація), геоекологічний моніторинг лімносистем, методичні аспекти і алгоритм дослідження.

У сучасних умовах лімнологія (озерознавство) вступає в новий етап свого розвитку. Він характеризується поступовою заміною традиційних ідей новітніми, виникненням нових напрямів (міждисциплінарний екологічний, конструктивний та ін.) або підвищеним зацікавленням дослідників окремими традиційними розділами (загальне озерознавство, регіональне озерознавство, структурне озерознавство та ін.).

Як напрям геоекології міждисциплінарна екологічна лімнологія повинна спеціалізуватися на дослідженні впливу чинників середовища на походження і розвиток озер і штучних водойм, на з'ясуванні загальних закономірностей функціонування та еволюції лімносистем, на визначенні тенденції їх розвитку залежно від особливостей навколишніх ландшафтів і змісту антропогенних впливів на водозбори. Головними завданнями екологічної лімнології на сучасному етапі є поглиблення знань про взаємодію водойм із навколишніми ландшафтами, про стійкість лімносистем до антропогенних впливів, про специфічні риси лімнічних процесів у давніх і сучасних водоймах для підтримання і збереження збалансованого розвитку лімносистем і запобігання наслідкам антропогенної евтрофікації і техногенних забруднень природних вод, що можуть бути згубними для водних та біотичних ресурсів водойм.

Поняття лімнології, екологічної лімнології та ландшафтознавства нерівнозначні та взаємодоповнювальні, мають методологічне й теоретичне значення, важливе для лімнології, міждисциплінарної екології та ландшафтознавства. Наукове пізнання озерної екосистеми - методологічно евристичне можливістю й необхідністю інтегрування з ландшафтознавчим підходом і розкриває риси самого озера як екосуб'єкта і риси його екосередовища - ландшафтів водозбору. Поняття лімносистеми збагачує ландшафтознавство теоретично - щодо наземно-водних ландшафтних утворень - і методологічно, зумовлюючи потребу залучати в арсенал науки про ландшафти методичне багатство лімнології, озерознавства. Ландшафтознавча цінність і методологічна евристичність поняття озерний ландшафт полягають у збагаченні теорії та дослідницького арсеналу ландшафтознавства комплексними знаннями про наземно-водні ландшафтні комплекси та адекватні засоби їх наукового пізнання. Систему таких засобів подано у підрозділі 1.5.

Лімносистема - екосистема озера (ставка, водосховища, кар'єрної водойми), яка характеризується збалансованістю біотичних та абіотичних чинників (компонентів) і гармонією їх на всіх стадіях свого розвитку. Системне відображення наземно-водного утворення дає можливість цільового, вужчого, ніж ландшафтознавче, наукового пізнання таких об'єктів. Лімнокомплекс - закономірне ландшафтне поєднання всіх компонентів водойми уповільненого водообміну (озера, ставка, водосховища, кар'єрної водойми), які перебувають у складному взаємозв'язку й утворюють єдину нерозривну систему ландшафтних комплексів різних рівнів від фації (елементарної цілісної частини озера) до складного урочища (водойми загалом). Лімнокомплекс об'єктно (сутнісно) і предметно (відображенням у знаннях) ширший та багатший, ніж лімносистема. Хоч для ландшафтознавства є цінними, пізнавально продуктивними і геосистемні, і геокомплексні трактування та методологічні напрацювання, які стосуються цих наземно-водних об'єктів.

Вивчати їх належить із поєднанням вужчих озерознавчих (переважно геосистемних еколімнологічних) і ширших ландшафтознавчих (геокомплексних лімнолого-ландшафтознавчих) та конструктивно-географічних дослідницьких засобів. Як конструктивний напрям геоекології екологічна лімнологія повинна спеціалізуватися на дослідженні впливу чинників середовища на походження і розвиток озер, на з'ясуванні загальних закономірностей функціонування й еволюції лімносистем, на визначенні тенденції їх розвитку залежно від особливостей навколишніх ландшафтів і змісту антропогенних впливів на водозбори. Головними завданнями екологічної лімнології на сучасному етапі є поглиблення знань про взаємодію озера з навколишніми ландшафтами, про стійкість озерних екосистем до антропогенних впливів, про специфічні риси лімнічних процесів у давніх і сучасних водоймах, з яких реальні - підтримання та збереження збалансованого розвитку лімносистем і можливі запобігання наслідкам антропогенної евтрофікації і техногенних забруднень природних вод, що можуть бути згубними для водних та біотичних ресурсів водойм. Такий перелік дослідницьких завдань є заодно переліком можливих, а в цьому дослідженні - реальних результуючих прикладних узагальнень. Вони потенційно належать переважно озерознавчій і міждисциплінарній екологічній лімнології. Ця нова наукова дисципліна близько сусідить із конструктивною лімнологією - теж новим підрозділом, що належить конструктивній географії. Обидва напрями наукових географічних досліджень озерних утворень є однаково новими, вони різні та взаємодоповнювальні, мають науково-теоретичну пізнавальну і науково-прикладну практичну потенційну цінність, тому важливі й перспективні для науки.

Географічна лімнологія має очевидну перспективу збагачення двома напрямами прикладних наукових досліджень - міждисциплінарною екологічною лімнологією і конструктивною лімнологією. Доповнене ще й лімнолого-ландшафтознавчими напрацюваннями поєднання усіх згаданих пізнавальних напрямів у роботі реалізувалося здійсненням регіонального еколого-лімнологічного дослідження широкого прикладного змісту.

Отже, регіональна екологічна лімнологія досліджує просторовий розподіл водойм і процеси, що відбуваються у них, у взаємозв'язку з ландшафтами їх екосередовища; гідробіологія водойм - екологію лімнобіонтів і водних екосистем, а екологічна лімнологія - умови і процеси виникнення, функціонування й еволюції озерних геосистем у їх взаємозв'язку з навколишнім ландшафтним середовищем під впливом змінюваних природних і антропогенних чинників. Концептуальна основа екологічної лімнології полягає в розгляді й вивченні лімносистем як саморегульованих природних систем, здатних до масо-енергетичного, речовинного, польового та інформаційного обміну з навколишнім середовищем і нагромадження інформації про зміни ландшафтного середовища. Об'єктами її дослідження є лімносистеми як природні організми та особливості їх функціонування й еволюції в різноманітних умовах природного та зміненого середовища. Прикладна за змістом конструктивна лімнологія досліджує озерні утворення переважно комплексно, гідрологічно і ландшафтознавчо, з метою вивчення станів, функціонувань, зв'язків у лімносистемах, управління ними, для пізнання ресурсів і ресурсних потенціалів лімносистем, їх раціонального використання та охорони. Поєднання таких дослідницьких напрямів має складати основу комплексного наукового і прикладного вивчення лімносистем. При цьому озерознавство слід трактувати як систему гідрофізичних, гідрологічних, гідрохімічних, геохімічних, гідробіологічних та інших науково-пізнавальних і прикладних дисциплін гідролого-географічного змісту.