Лімносистеми Українського Полісся: регіональні закономірності та особливості оптимізації

Зоогенно_водорослевий

5 148,0

166,0

5 314,0

1 030,8

142,0

1 172,8

3 766,9

1 732,4

119,9

?

5 619,2

5 097,9

1 940,7

709,0

7 934,6

15 344,0

262,0

17 031,4

12 070,4

609,3

?

12 712,7

7 811,7

1 949,8

?

9 761,5

231,0

231,0

1 010,9

?

1 010,9

52 998,0

8 381,1

1 290,7

1 180

33

63 882,8

На території домінують сапропелі органо-вапнякового, вапнякового, органо-залізистого, органо-глинистого і органо-піщанистого видів. Ці відклади найпридатніші для використання у сільському господарстві як добриво для нейтралізації кислих ґрунтів, як кормові добавки тваринам та як лікувальні грязі (табл. 5).

Таблиця 5

Перспективні напрямки використання донних відкладів водойм

На основі вивчення водойм Українського Полісся визначено критерії, виконано статистичну обробку даних, здійснено рекреаційну оцінку придатності водойм. Оцінка засвідчує, що найпридатнішими є 43% водойм, придатними - 39% і відносно придатними - 18%. Загальна рекреаційна ємність території становить близько 25 тис. місць.

Комплексна оцінка ступеня придатності акваторій вивчених водойм для конкретних видів рекреаційного використання проводилася за сукупністю цільових критеріїв і показників, їхніх граничних значень, які забезпечують безпеку відпочинку на воді, за методикою білоруських науковців. Як цільові показники використані: загальні (величини завислих речовин, колірності, прозорості, рН, БПК5, біхроматної та перманганатної окислюваностей, розчинного О2, біомаси фітопланктону, тривалості комфортного кліматичного періоду); особливі (величини радіаційного забруднення (137Cs, 90Sr та ін.), токсичного (Hg, Pb, As, Ni, Cd, Cu, Zn, Cr-VI) і мікробного; індивідуальні (величини площ мілководдя з надводною рослинністю, глибини, площі заростання підводними макрофітами, площі водойми, ширини водойми, довжини водойми), специфічні (поширеність видового різноманіття іхтіофауни, величини біомаси підводних макрофітів).

Загальні показники. Для контактних видів відпочинку за вмістом завислих речовин придатні 90,1% водойм Українського Полісся, за прозорістю - 27%; за колірністю - 46%; за рН - 74%; за БПК5 - 52%; за біхроматною окислюваністю - 39%; за перманганатною окислюваністю - 48%; за біомасою фітопланктону - 58%. За вмістом завислих речовин для рибальства придатні 94 % вивчених озер; за прозорістю - 78%; за рН - 94%; за біомасою фітопланктону - 59%.

Особливі показники. За рівнем токсичного забруднення водойми Українського Полісся Сu і Zn для контактних видів відпочинку придатні відповідно за Сu - 74%, за Zn - 81% і Ni - 77 % вивчених озер. Оцінювання рекреаційної придатності водойм за радіаційними, мікробіотичними і частково токсичними показниками (Hg, Pb, As, Ni, Cd, Cr-VI) неможливе через відсутність необхідних даних спостережень.

Індивідуальні показники. Аналіз індивідуальних цільових показників, які регламентують відсутність контактних і безконтактних видів відпочинку на акваторії водойм Українського Полісся, свідчить про невідповідність вимогам: для подорожей на яхтах і вітрильниках - 91% водойм (за площею акваторії), для веслування на човнах і байдарках 52% (за довжиною водойм) і 83% (за площею акваторії), для водних лиж - 57% (за довжиною) і 82% (за площею).

Специфічні показники. Оцінка озерного фонду за специфічними цільовими показниками, які відображають можливість розвитку підводного плавання і промислових видів відпочинку, свідчить, що за показниками біомаси підводних макрофітів для підводного плавання непридатні 62% загальної кількості водойм.

В умовах Полісся більшість зон відпочинку і туризму формується на базі озерних систем, водосховищ, ставків і річок. Більшість водойм уповільненого водообміну характеризуються унікальною естетичною привабливістю й рекреаційною цінністю, оригінальністю й лікувально-оздоровчою значимістю і є потенційними об'єктами для організації рекреаційної діяльності різних видів і форм.

У структурі природно-ресурсного потенціалу частка водойм, які мають складний природно-ресурсний потенціал, становить 11,2%, а водойм, які мають простий природно-ресурсний потенціал, - 88,8%. Із загальної кількості вивчених 71,6% водойм мають малий, 14,1% - середній і 14,3% - великий потенціал. За якістю природно-ресурсного потенціалу переважають водойми середньої якості - 64,8%, високу якість мають 22,5%, низьку - 12,7% водойм.

За ступенем антропогенних змін 1,1% мають слабкий (незначний) ступінь змін, 0,6% - великий і 0,3% - катастрофічний ступінь змін, для 98% водойм ступінь змін невизначений.

На основі даних паспортизації або кадастрової інформації про стани водойм, розрахункових або емпіричних величин, які відповідають природним (фоновим) значенням екосистем, можна опосередковано провести територіальний лімномоніторинг. Отримані матеріали повинні бути покладені в основу прийняття оперативних рішень охорони і раціонального використання водойм.

На основі вивчення сучасного стану, еволюції і шляхів антропогенної трансформації, а також наявного досвіду пропонуємо кілька головних (ключових) заходів відновлення (оздоровлення) лімносистем: збільшення об'єму водної маси, підняття рівня води, збільшення швидкості водообміну і проточності, добування донних відкладів, аерація гіполімніону, метод екранування донних відкладів, хімічний метод регулювання буферності вод і концентрації фосфору, біологічні методи. Систему науково-методичного забезпечення процесу відновлення лімносистем подано у табл. 6. Великий фактичний матеріал, нагромаджений і узагальнений, системний підхід до вивчення природних лімнічних комплексів дав можливість здійснити класифікацію водойм, в основу якої покладено природні особливості водойм. У ході розробки класифікацій з'ясувалося переважання загальних зональних ознак, які характеризують більшість водойм: це мінералізація водної маси, температурні умови протягом року й ін. Проте очевидно, що зональні риси, властиві прісноводним водоймам регіону, порушуються численними азональними й навіть локальними (індивідуальними) особливостями, які дають підстави визначити конкретний стан лімносистеми у природному комплексі регіону.

Таблиця 6

Елементи управління відновленням лімносистем

Використання природних ресурсів водойм має розглядатися строго індивідуально до конкретної водойми та враховувати специфіку її лімносистеми. Комплексне оцінювання природно-ресурсного потенціалу водойм уможливлює визначення основних пріоритетних напрямів їх використання з урахуванням трофічного статусу й природних ресурсів. Для кожної водойми характерне поєднання певних природних ресурсів. Можливість і потреби їх використання повинні бути пов'язані не лише з потенційними запасами, а й одночасно із потребою збереження якості найбільш економічно вигідних природних ресурсів.

Водойми є цінними об'єктами для розвитку рекреаційної діяльності. Озерні або озерно-рекреаційні системи формуються навколо водойм, які мають чисту воду, мальовничі ландшафти, багатий тваринний і рослинний світ, лікувально-оздоровчі компоненти.

Інформаційно-ресурсний потенціал водойм базується на тих об'єктах, які є місцем життя фауни і флори рідкісних та охоронних видів, зберігають унікальні природні умови, пов'язані з рельєфом, поверхневим стоком, геохімічними параметрами.

Основний природний ресурс - чиста вода для широкого спектру водоспоживачів і водокористувачів у побутових цілях, промисловості, сільському господарстві й ін. Цінними є біотичні ресурси, а саме риба і макрофіти.

Найраціональніший напрям використання природних ресурсів водойм - риборозведення і рибальство, розширення рекреаційної діяльності, добування сапропелів. Поза сумнівом, багато водойм Українського Полісся потребують рекультивації і застосування заходів щодо покращення їхнього режиму. Йдеться про регулювання рівневого режиму, штучну аерацію в періоди стагнації, вилучення верхнього шару відкладів, збагачених біогенними речовинами, перетворення водозборів та ін. Важливим заходом щодо збереження водойм є створення системи моніторингу водних об'єктів.

Із мінеральних ресурсів, які представлені запасами мінеральних, органо-мінеральних та органічних відкладів, найперспективнішими для використання є унікальні ресурси, властиві озерам та озероподібним водоймам зони хвойно-широколистяних лісів - сапропелі (відклади з умістом органічної речовини понад 30%). Досліджуваний регіон має великі нерозвідані запаси сапропелів, за нашими оцінками, - близько 2,1 млрд. м3. Найперспективнішими напрямами використання сапропелів регіону є: землеробство (виробництво добрив, вапнуючих матеріалів, сапропелегнійних та інших компостів, промислове виробництво органо-мінеральних добрив, виготовлення на їх основі субстратів для вирощування бульбашкових бактерій, різних фасованих поживних сумішей для садівництва, оранжерей і теплиць, засобів для зменшення злежуваності мінеральних добрив, препаратів для росту), тваринництво й ветеринарія (виготовлення мінеральних вітамінних кормових добавок на основі органічних і карбонатних сапропелів), меліоративне будівництво і промисловість будівельних матеріалів на основі сапропелів як технологічних добавок (виробництво водопроникних дренажних труб, керамзиту, оздоблювальної цегли, легких стінових блоків й ін.), медицина (лікувальні грязі та препарати), геологія (бурові розчини).

Лімнологічні дослідження водойм, які перебувають у межах природоохоронних територій, засвідчують, що навіть найсуворіший режим охорони не гарантує їх від забруднення і виснаження. Водойми неможливо повністю виключити зі сфери господарської діяльності й уберегти від прямого та опосередкованого впливу. Регламентація використання водойм повинна розглядатись конкретно щодо кожної водойми, враховувати специфіку їх територіальної приуроченості, лімнічних особливостей, рівня біопродуктивності, швидкості відновлення тощо. Головним завданням наукових досліджень для вирішення сучасних проблем раціонального використання водойм уповільненого водообміну є забезпечення такого управління ресурсами водойм, яке збереже їх від негативної динаміки, забезпечить підвищення ефективності використання та охорони ресурсів озер, водосховищ, ставків і їх охорону як цілісних ландшафтних об'єктів.

Результати багаторічних комплексних досліджень водойм дають можливість рекомендувати добування донних відкладів для відновлення водойм за умови оптимального вибору об'єктів такого впливу та використання екологічно придатної технології екскавації сапропелевої сировини. За існуючих способів добування сапропелів таке відновлення водойм найефективніше здійснювати на мілководних водоймах евтрофного й дистрофного типів. Екскавація сапропелів сприяє раціональному використанню й інших природних ресурсів водойм у господарському комплексі.

Геоекологічний лімнологічний аналіз і конструктивно-географічний синтез дає підстави стверджувати, що в результаті антропогенного впливу відбуваються істотні зміни екосередовищних станів лімносистем. Вивчення наслідків втручання людини у природний процес розвитку лімносистем і реакції лімносистем на зміни водно-режимних параметрів, морфометричних характеристик, фізико-хімічного складу води, видового складу та продукції лімнобіонтів дало можливість з'ясувати закономірності змін станів і функціонування водойм регіону. Забруднення і виснаження ресурсів поверхневих вод, зниження їх якості спонукають до вирішення актуального завдання управління водними режимами водойм, яке у ширшому аспекті треба розглядати як запоруку управління водними ресурсами регіону. Головними складниками управління є експертне оцінювання запасів і стану ресурсів, ролі чинників, що впливають на них, створення механізмів екобезпечного управління споживанням і відтворенням ресурсів водойм.

Виконане дослідження дає можливість зробити такі головні висновки. Їх послідовність і наповнення загалом відповідає основним завданням роботи, поданим у вступі, основним напрямам наукового пізнання (ресурсознавчому, природокористувальницькому, еколого-лімнологічному, сутнісно-озерознавчому, конструктивно-географічному та ін.) та заключному узагальнюючому дослідницькому змістові - наукознавчому теоретико-методологічному і прикладному.

1. Узагальнення наявних і цільове опрацювання актуальних теоретико-методологічних засад геоекологічних досліджень водойм, багатоскладовий регіональний еколого-лімнологічний аналіз та прикладний конструктивно-лімнологічний синтез ресурсознавчо-озерознавчих, лімнолого-ландшафтознавчих і природокористувальницьких знань засвідчив наявність реальних витоків-початків нових прикладних напрямів гідролого-озерознавчих досліджень. Ідеться про реалізовані, означені й започатковані дисертантом нові галузі озерознавства: міждисциплінарну переважно гідрологічну екологічну лімнологію та переважно комплексну географічну і навіть ландшафтознавчу конструктивну лімнологію. Їх поєднання, здійснене на різноманітному фактичному матеріалі щодо природних умов, ресурсів і використання водойм Українського Полісся, продуктивно реалізується у регіональному еколого-лімнологічному аналізі та синтезі знань із озерознавства.

Комплексний науково-пізнавальний природничо-географічний та інтегративний еколого-лімнологічний підхід конструктивно-оптимізаційного змісту полягає в такому. На основі систематизації інформації про умови формування водойм, їх ландшафтного середовища, їх ресурсів - водних, органо-мінеральних, біотичних, рекреаційних та інших - здійснюється регіональний еколого-лімнологічний аналіз і конструктивний гідролого-ландшафтознавчий синтез наукових знань. Нами верифіковано це теоретико-методологічне положення на всьому доступному природничо-географічному та міждисциплінарному еколого-лімнологічному матеріалі про водойми Українського Полісся.

Науково обґрунтоване проектування раціонального використання ресурсів водойм повинне базуватися на результатах комплексного оцінювання їх ресурсів. Такі результати мають враховувати сучасні стани водойм різних типів і їх зміни залежно від антропогенного впливу і ступеня стійкості до чинників такого впливу. Саме комплексність вивчення станів і функціонування таких водойм є специфічною рисою географічного підходу (спрямування) в науковому пізнанні, особливо за умов вихідного недостатнього вивчення об'єктів дослідження та напрацювання нової інформації про них.

Виконане дослідження створює основу для з'ясування значення природного й антропогенного складників у ході сучасного розвитку лімносистем, для здійснення міжрегіональних кореляцій, порівняльно-лімнологічних і палеолімнологічних розробок.

2. Статистичне опрацювання нагромадженого банку даних дало можливість виконати галузеві класифікації водойм Українського Полісся за головними лімнічними показниками. Основу конструктивно-географічної типізації повинні складати запаси, якість природних ресурсів водойм, вид і ступінь їх використання, а також кількісні зміни ресурсного потенціалу водойм у результаті його використання і споживання. Складовими блоками типізації є ресурсна оцінка, природна і господарська класифікації. Запропоновані класифікаційні схеми уможливлюють кількісну оцінку і характеристику природно-ресурсного потенціалу водойм.

Водойми регіону містять великий невикористаний рекреаційний, рибогосподарський та інформаційний потенціал. Тому оцінювання природних ресурсів озер і штучних водойм та їх поширеності в Українському Поліссі, визначення запасів та якості ресурсів має велике господарське значення. Найбільшу цінність становлять водойми зі складним за структурою природно-ресурсним потенціалом і багатоцільовим поліфункціональним використанням.

3. Просторово-географічним вивченням акумуляції та хімічного складу речовини донних відкладів з'ясовано, що для регіонального лімнологічного дослідження важливим є створення бази геохімічної інформації про типи донних відкладів, умови їх утворення, геохімію окремих елементів. Осадові комплекси водойм можна і треба розглядати як типове геохімічне середовище прісноводного осадонакопичення в регіоні. Аналіз якісних і кількісних показників концентрації великої групи мікроелементів у товщах відкладів дає підстави для розгляду геохімічних особливостей озерного седиментогенезу. Незважаючи на спільність природних умов, у межах одного ландшафтно-лімнічного району встановлено різні типи осадонакопичення. Різним ландшафтним умовам відповідають різні ряди хімічних компонентів, швидкості нагромадження яких істотно залежать від антропогенних чинників. Матеріали, отримані під час вивчення малих водойм, дають змогу виділити особливості процесу седиментації відкладів, пов'язані з їх ландшафтно-провінційними та морфогенетичними особливостями й не досліджені раніше.

Донні відклади як нагромаджувальна ланка лімносистеми є важливим об'єктом для ретроспективного вивчення природних і техногенних процесів, які відбуваються у водоймах і на їх водозборах. Аналіз розподілу геохімічних показників у шарі донних відкладів дає можливість зробити висновок про їх зміни під впливом техногенезу, диференціювати водойми за природним потенціалом і ступенем антропогенної трансформованості. Недостатність наукових знань про закономірності формування речовинного складу відкладів водойм, у тому числі про концентрацію в них забруднюючих та біогенних елементів, призводить до серйозних помилок у виборі об'єктів і ділянок для видобування сапропелевої сировини, негативних екосередовищних наслідків під час експлуатації цих родовищ.

Знання закономірностей розподілу й динаміки хімічних елементів у відкладах різного походження та різнотипних водоймах, застосування порівняльно-літологічного методу дає можливість розширити і поглибити теорію гумідного континентального літогенезу. Практичне значення геохімічного вивчення відкладів водойм закладено в його методичній основі. Знання процесів формування складу відкладів і чинників, які їх визначають, необхідне для науково обґрунтованого прогнозування розвитку водойм під впливом техногенного навантаження і розробки раціональних схем їх використання залежно від складу і властивостей.

Узагальнення великого фактичного матеріалу щодо різноманітних донних відкладів у різних природних умовах Українського Полісся є необхідною умовою для розуміння закономірностей формування таких відкладів, їхнього впливу на геоекологічний стан; це дає можливість підняти стан їх вивчення та цільового наукового аналізу на новий теоретичний рівень.

4. Оцінювання сучасного рівня антропогенного впливу на лімносистеми засвідчує, що він є провідним чинником формування водного, гідрохімічного, гідрофізичного режимів, видового складу й рівня розвитку лімнобіонтів. Водойми регіону зазнали несприятливих змін у змісті внутрішньоводоймних процесів. Стани водойм нерозривно пов'язані з дуже гострою проблемою для України - використанням й охороною малих річок.

Розрахунок динаміки лімнічних показників дає можливість відобразити інтенсивність змін водного режиму кожного озера і визначити прийнятні перспективи їх використання або необхідність виділення як природоохоронних об'єктів. Ці розрахунки можуть бути використані під час вирішення питань ренатуралізації лімнокомплексів. За основу такої диференціації слід брати запропоновані нами коефіцієнти динаміки та показники зміни лімнічних величин, які показують ступінь змінності водойм. Аналіз статистичних даних дав змогу диференціювати водойми уповільненого водообміну за ступенем змінності лімнічних параметрів.

На основі багаторічних досліджень водойм і праць інших дослідників можна виділити два головних напрями зміни природних станів лімносистем: антропогенна евтрофікація і техногенні трансформації. Антропогенна евтрофікація зумовлена зростанням надходження у водойми біогенних речовин і виражається у стибкоподібному підвищенні біопродуктивності. Техногенні трансформації виникають під час порушення природних зв'язків між водоймою і водозбором і зумовлені скороченням площі водозбору, перерозподілом поверхневого та ґрунтового стоків, зарегулюванням стоку й підвищенням його рівня, зміною внутрішнього режиму рівнів або амплітуди коливань, змінами проточності водойми, добуванням сапропелю й ін.

Результати оцінювання стану водойм за донними відкладами дають можливість оцінити й наочно подати інформацію про особливості процесу евтрофікації водойм. Седиментологічний підхід дає можливість прослідкувати розподіл забруднюючих і евтрофікуючих елементів у часі та просторі. Найпридатнішими й доступними в практиці моніторингу водойм за донними відкладами є біогенні елементи (як критерії евтрофікації водойм) та важкі метали (як критерії техногенного забруднення).

5. На основі даних про сучасні стани водойм і їх ресурсів можна здійснити опосередкований територіальний моніторинг взаємодії людини й екопотенціалу водойм - їхньої можливості зберігати природний потенціал свого ландшафтного середовища. Отримані результати повинні сягати рівня, достатнього, щоб бути основою для прийняття оперативних рішень із охорони і прийнятного раціонального використання лімносистем.

Велике наукове і практичне значення водойм Українського Полісся зумовлене тісними взаємозв'язками їх із навколишнім ландшафтним середовищем і тим, що в них відбуваються складні водно-стокові, хімічні, біотичні і седиментаційні процеси. Такі процеси врешті призводять до накопичення донних відкладів різних типів. Нерідко формуються відклади еталонного значення, але частіше це просто сировинні ресурси для застосування їх у сільському господарстві, ветеринарії, медицині, косметології, виробництві будівельних матеріалів, геологорозвідувальній справі та інших сферах економіки.

6. Господарське використання водойм, незалежно від напряму використання, включно з регулюванням стоку, можна здійснювати лише в певних межах, без порушень режимів функціонування водойм. Оптимізувати використання й охорону природних ресурсів акваторій та берегових зон водойм необхідно на основі корективів організації їх просторової і функціональної структури. У кожному регіоні це виконується відповідно до його ландшафтознавчо-лімнологічного районування та певного рівня потреб оптимізаційного облаштування. В умовах теперішньої адміністративної диференціації грошових і матеріальних ресурсів практичне застосування пропонованого підходу набуває особливо важливого значення. Воно дає можливість оптимізувати природокористування у межах окремих водних об'єктів та їх ділянок, зважаючи на матеріально-технічні можливості конкретного адміністративного району.

7. Враховуючи подібність багатьох водойм, певною мірою їх типовість для території південних Полісь, повноту й комплексність аналітичних даних щодо вивчених лімносистем, ці об'єкти можна вважати репрезентативними для зони хвойно-широколистяних лісів Східноєвропейської рівнини і територій південно-східних Балтійських озерних ландшафтів (Балтійські Поозер'я). Дані про них необхідні для оцінювання теперішніх станів і прогнозування майбутніх станів лімносистем, екстраполяції їх у просторі та часі.

8. Перспективами подальших геоекологічних досліджень водойм слід вважати: глибше пізнання теорії еволюції, функціонування, стійкості й відновлюваності водойм у різних природних зонах; виявлення механізмів евтрофікації водойм і наукового прогнозування з урахуванням природних та антропогенних чинників; розробку теорії трансформації речовин й енергії в системі "водозбір - водойма"; оцінювання природно-ресурсного потенціалу водойм України і прогнозування тенденцій його змін з урахуванням соціально-економічного розвитку регіонів; розробку методів прогнозування екостанів лімносистем з урахуванням того, що екологічні прогнози, які ґрунтуються на системі контролю режимів та якості вод, повинні стати перманентними, тобто їх треба розробляти з урахуванням безперервно оновлюваної інформації про стани водних об'єктів, їхнього ланшафтного оточення і про господарську діяльність у межах лімносистем та їхніх басейнів.

1. Ільїн Л.В. Лімнокомплекси Українського Полісся: моногр.: у 2 т. Т. 1: Природничо-географічні основи дослідження та регіональні закономірності; за ред. В.М. Пащенка / Л.В. Ільїн. - Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. нац. ун_ту ім. Лесі Українки, 2008. - 316 с.

2. Ільїн Л.В. Лімнокомплекси Українського Полісся: моногр.: у 2 т. Т. 2: Регіональні особливості та оптимізація; за ред. В.М. Пащенка / Л.В. Ільїн. - Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 400с.

3. Ільїн Л.В. Озера Волині. Лімнолого-географічна характеристика / Л.В. Ільїн, Я.О. Мольчак. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 140 с. (Особистий внесок автора: з'ясовано природні та антропогенні чинники формування лімносистем регіону, розкрито лімнічні особливості та закономірності водойм).

4. Заказник "Любче": природні умови, біорізноманітність, збереження та управління: моногр. / [Гелюта В.П., Вакаренко В.І., Дубина Д.В., Безусько Л.Г., Вірченко В.М., Врона І.С., Гайова В.П., Демченко Е.М., Ільїн Л.В., Котенко А.Г., Михайлюк Т.І., Петльований О.А., Химин М.В., Царенко П.М.]; за ред. В.П. Гелюти. - К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 2001. - 224 с. (Особистий внесок автора: здійснено оцінку природних умов лімнокомплексу "Любче"; розд. 2: 2.1; 2.2; 2.3).

5. Геология, геоэкология, эволюционная география: коллектив. моногр. / [Абрамова Е.А., Алампиева Е.В., Анисимова М.А. и др.]; под ред. проф. Е.М. Нестерова. - СПб.: Эпиграф, 2008. - 320 с. (Особистий внесок автора: проаналізовано геохімічні особливості донних відкладів різнотипних водойм).

Словники, енциклопедії, довідники, навчальні посібники

6. Ільїн Л.В. Озера України: довід. / Л.В. Ільїн, В.О. Мартинюк. - Львів: Ред.-вид. відд. Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка, 1998. - 52 с. (Особистий внесок автора: опрацьовано найважливіші показники водойм, здійснено аналіз їх просторової диференціації).

7. Ільїн Л.В. Озерознавство: Укр.-рос. слов. Поняття і терміни / Л.В. Ільїн. - Луцьк : Ред.-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - 112 с.

8. Ильин Л.В. Озёроведение: украинско-русско-английский словарь / Л.В. Ильин, Б.П. Власов. - Луцк; Минск : ВГУ, 2002. - 32 с. (Особистий внесок автора: удосконалено понятійно-термінологічний апарат лімнології та здійснено його уніфікацію).

9. Болотний фонд Волинської області / [Мігас Р.В., Якубишена С.Г., Петрук В.Й., Химин М.В., Качурець І.С., Гурняк П.В., Демчук М.І., Ільїн Л.В., Кобись В.П., Мазурець В.В., Романюк Г.Ю., Слободян І.С., Шворак А.М.]. - Луцьк : Ініціал, 2003. - 24 с. (Особистий внесок автора: здійснено геоекологічний аналіз боліт регіону).

10. Шацький національний природний парк / [Зузук Ф., Ільїн Л., Кузьмішина І.]. - Луцьк : РВВ "Вежа", Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 40 с. (Особистий внесок автора: здійснено комплексний аналіз водойм).

11. Український словник-довідник з екології: словник, довідкові матеріали / [Мольчак Я.О., Мартинюк В.О., Ільїн Л.В. Мисковець І.Я]. - Луцьк: Надстир'я, 2001. - 420 с. (Особистий внесок автора: розкрито сутність геоекологічних понять і термінів).

12. Мольчак Я.О. Загальне землезнавство : навч. посіб. / Я.О. Мольчак, Л.В. Ільїн. - Луцьк : Вид-во ВДУ "Вежа", 1997. - 232 с. (Рекомендовано МОН України). (Особистий внесок автора: розроблено методичні матеріали).

13. Мартинюк В.О. Основи екологічних знань. Словник-довідник: навч. посіб. / В.О. Мартинюк, Л.В. Ільїн. - Рівне: Держ. ред.-вид. п-во, 1993. - 165 с. (Особистий внесок автора: розкрито суть понять і термінів з озерознавства (лімнології).

14. Охорона та використання природних ресурсів України / [Жук П.В., Філіпушко Т.В., Мартинюк В.О., Ільїн Л.В., Прадош О.І.]. - Рівне: Б. в., 1994. - 32 с. (Особистий внесок автора: здійснено оцінку органо-мінеральних ресурсів).

15. Ільїн Л.В. Озерні відклади / Л.В. Ільїн // Екологічна енциклопедія: у 3 т. / [редкол.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) [та ін.]. - К.: ТОВ "Центр екол. освіти та інформації", 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 17.

16. Ільїн Л.В. Озерніть території / Л. В. Ільїн // Екологічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) [та ін.]. - К.: ТОВ "Центр екол. освіти та інформації", 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 17-18.

17. Ільїн Л.В. Озеро / Л.В. Ільїн // Екологічна енциклопедія: у 3 т. / [редкол.: А.В. Толстоухов (гол. ред.) [та ін.]. - К. : ТОВ "Центр екол. освіти та інформації", 2008. - Т. 3: О-Я. - С. 18-19.

Статті у фахових наукових виданнях

18. Ільїн Л.В. Природні ресурси озер Волинської області / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 1998. - №5. - С. 47-49.

19. Ільїн Л.В. Конструктивно-географічні основи господарського використання різнотипних озер Полісся / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Вип. Екон. і соц. географія. Країнознавство. - 1999. - №9. - С. 52-55.

20. Ільїн Л.В. Галузеві класифікації озер Полісся / Л.В. Ільїн // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2000. - Т. 1. - С. 215-220.

21. Ільїн Л.В. Перспективи і напрямки використання озерних ресурсів Волинської області / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 2001. - №2. - С. 31-35.

22. Мартинюк В.О. Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми / В.О. Мартинюк, Л.В. Ільїн // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2001. - Т. 2. - С. 794-803. (Особистий внесок автора: розкрито методичні підходи вивчення озерних геосистем).

23. Ільїн Л.В. Теоретичне обґрунтування шляхів розвитку природи водойм уповільненого водообміну / Л.В. Ільїн // Географія і сучасність: зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - 2001. - Вип. 6. - С. 51-55.

24. Ільїн Л.В. Особливості озерних улоговин Українського Полісся та їхній зв'язок з лімнічними особливостями / Л.В. Ільїн, Т.Л. Лавренюк // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2002. - Т. 3. - С. 115-119. (Особистий внесок автора: виявлено кореляційну залежність між формою улоговини і ступенем її заповнення донними відкладами, з'ясовано роль улоговини у формуванні лімносистеми та у лімнічних процесах).

25. Ільїн Л.В. Оцінка ресурсів водойм уповільненого водообміну Західного економічного макрорайону / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2002. - №1. - С. 263-267.

26. Мартинюк В.О. Ландшафтознавчий підхід дослідження озер / В.О. Мартинюк, Л.В. Ільїн // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер.: Географія. - 2002. - №2. - С. 77-83. (Особистий внесок автора: обґрунтовано методологічні засади ландшафтознавчого підходу в озерознавстві).

27. Ільїн Л.В. Інтегральна характеристика радіоекологічного статусу місцевих водойм для визначення міри потенційного ризику внаслідок користування їх біоресурсами / Л.В. Ільїн, В.М. Самойленко // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2002. - №3. - С. 151-156. (Особистий внесок автора: узагальнено поширеня радіонуклідів у різнотипних водоймах).

28. Ільїн Л.В. Генетичні та палеолімнологічні аспекти дослідження озер Західного Полісся України / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2003. - №7. - С. 138-142.

29. Ільїна О.В. Болота Волині: проблеми дослідження, збереження та використання / О.В. Ільїна, Л.В. Ільїн, В.М. Мазурець // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2004. - №1. - С. 58-60. (Особистий внесок автора: розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо збереження та використання перезволожених земель).

30. Ільїн Л.В. Озерно-болотні комплекси Волині / Л.В. Ільїн, О.В. Ільїна // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2004. - Т. 6. - С. 314-319. (Особистий внесок автора: здійснено інвентаризаційну оцінку озерно-болотних комплексів регіону).

31. Ільїн Л.В. Вплив техногенезу на седиментаційні процеси в озерах Українського Полісся / Л.В. Ільїн, М.П. Петрик // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2005. - №3. - С. 182-190. (Особистий внесок автора: визначено особливості седиментогенезу в умовах інтенсивної господарської діяльності, склад донних відкладів, вміст важких металів, обґрунтовано доцільність використання донних відкладів водойм як достовірного критерію порівняння ступеня їх антропогенного забруднення).

32. Ільїн Л.В. Озера та штучні водойми Західного регіону України / Л.В. Ільїн // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2005. - Т. 7. - С. 213-218.

33. Ільїн Л.В. Антропогенная трансформация озер Беларуси: геоэкологическое состояние, изменение и прогноз / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2005. - №3. - С. 239-240.

34. Ільїн Л.В. Лімнокомплекси міжнародного статусу України / Л.В. Ільїн // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2006. - №2. - С. 29-34.

35. Ciesliсski R. Characteristics of the variability of chosen chemical indices in surface, near-bottom and interstitial waters of Lake Kopan / Roman Ciesliсski, Leonid Ilyin // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: наук. зб. - К.: ВГЛ "Обрії", 2006. - Т. 9. - С. 118-128. (Особистий внесок автора: розкрито вплив морських вод на якість води поверхневих, придонних і проміжних шарів, їх особливості, стан, динаміку).

36. Ільїн Л.В. Ландшафтно-геохімічні аспекти дослідження лімносистем / Л.В. Ільїн // Вісн Львів ун-ту. Сер. геогр. - 2006. - Вип. 33. - С. 130-136.

37. Ciesliсski R. The threats of lakes of South Baltic Polish coastal zone / Roman Ciesliсski, Leonid Ilyin // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 2007. - №2. - С. 57-66. (Особистий внесок автора: виявлено прискорену евтрофікацію озер берегової зони та відсутність вертикальної стратифікації у період літньої стагнації).

38. Ільїн Л.В. Особливості озерних комплексів Західноукраїнського Полісся / Л.В. Ільїн // Наук. пр. УкрНДГМІ. - 2007. - Вип. 256. - С. 359-366.

39. Ільїн Л.В. Ставки України: ресурси й особливості поширення / Л.В. Ільїн // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Сер.: Географія. - 2007. - Вип. 13. - С. 89-94.

40. Ільїн Л.В. Наукові засади використання, реабілітації й охорони озерно-болотних комплексів Шацького Поозер'я / Л.В. Ільїн, О.В. Ільїна // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 2007. - №11, Ч. 1. - С. 116-121. (Особистий внесок автора: розроблено науково обґрунтовані заходи оздоровлення лімносистем регіону).

41. Ciesliсski R. Ekologiczne i Przyrodnicze Aspekty Unikatowoњci Sіowiсskiego Parku Narodowego / Roman Ciesliсski, Leonid Ilyin // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 2008. - №1. - С. 9-15. (Особистий внесок автора: з'ясовано гідроекологічні особливості прибалтійських водойм).

42. Ільїн Л.В. Біогенні елементи донних відкладів озер Українського Полісся як індикатори природних й антропогенних процесів / Л.В. Ільїн, В.Є. Коваль // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Геогр. науки. - 2008. - №1. - С. 5-19. (Особистий внесок автора: розкрито варіації й концентрації біогенів (Fe, N, P, S, K) у відкладах різнотипних водойм під впливом природних й антропогенних чинників).