Міське розселення Столичного району: суспільно-географічне дослідження

Основою міського розселення та міської системи розселення виступає місто. Місто є складною відкритою соціально-економічною системою, що у своїй організації носить поліструктурний характер. Кожна його частина належить до відповідних систем, які мають різні функції, просторову та територіальну організацію. Системоформуючою основою міста виступає господарський комплекс, що розглядається як первинна ланка територіальної організації суспільства, котра відзначається взаємопов'язаністю та цілісністю компонентів. Місто як соціально-економічна система, складається з містоутворюючої, містообслуговуючої, планувально-архітектурної підсистеми, що різняться за рівнем своєї складності та населення. Для міста є характерним наявність внутрішніх та зовнішніх соціально-економічних зв'язків. Перший тип зв'язків носить системоформуючий характер, тобто забезпечує компонентно-функціональну цілісність міста як системного утворення. Зовнішні соціально-економічні зв'язки виконують подвійну роль. Будучи зовнішніми для міста, вони є внутрішніми системоформуючими зв'язками для системи розселення. Міське розселення розглядається як основа системи розселення. Основа, що підтримує сталість системоформуючих зв'язків між її компонентами, оскільки міста мають достатній соціально-економічний потенціал для їх збереження та розширення. Системи міст формуються як наслідок взаємного накладання множини систем центральних місць та спеціалізованих галузевих систем. Вони є набагато стійкішими як до структурних так і функціональних змін різного характеру на відміну від іншої складової систем розселення, а саме, сільського розселення. За структурою системи міст виступають територіально цілісним поєднанням міських поселень різної величини та господарських профілів, що поєднані стійкими соціально-економічними зв'язками.

2. При дослідженні міського розселення району використовувалися як загальнонаукові (системний підхід, структурний аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення, історичний) так і спеціальні методи дослідження (багатовимірного статистичного аналізу: метод кластерного аналізу; факторного аналізу (метод головних компонент); багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу; картографування, побудови статистичних поверхонь, районування, типізації, прогнозного моделювання тощо).

Дослідження міського розселення району проводилося в три етапи. Перший теоретико-методологічний етап дослідження передбачав розгляд теоретичних аспектів вивчення міського розселення шляхом визначення суті міського розселення зокрема та розселення населення в цілому, розгляду понять система розселення населення, система міського розселення, аналізу основних структурних складових міського розселення, його функцій і підходів до вивчення. Другий, синтетичний етап був направлений на розгляд чинників формування міського розселення району, а також виділення за допомогою статистико-математичних методів чинників, що впливають на формування і подальший розвиток міського розселення району, визначення їх спрямованості та сили впливу. На третьому, аналітичному етапі дослідження проаналізовано сучасний стан, особливості і тенденції подальшого розвитку міського розселення району.

3. Міське розселення в процесі свого функціонування та розвитку підлягає впливу різноманітних як за своїм видом так і способам дії факторів. Набір визначальних і другорядних факторів та інтенсивність їх впливу змінюється не лише щодо ієрархії систем розселення, але й у часовому вимірі.

Наявність у структурі системи розселення Столичного району міста Києва значно впливає на формування та особливості розвитку й функціонування міської її складової. Даний вплив проявляється через значну притягальну силу столиці як основного центру соціально-економічного росту району. Це призводить до росту людності міських поселень Київської господарської агломерації і, як наслідок, до все більшого розширення зони впливу її ядра та посилює залежність від нього рівня соціально-економічного розвитку прилеглих територій. Підвищення рівня людності міст супутників столиці як першого так і другого порядків веде до посилення існуючих взаємозв'язків між ними та центром агломерації, що призводить до підвищення інтенсивності розвитку не лише його самого, а й до зростання як економічного так і соціального статусу міських поселень, котрі входять до складу агломераційного утворення. Таким чином, проходить процес своєрідного «ущільнення» наявної мережі поселень і, як наслідок, ускладнення функціонально-територіальної структури міського розселення Столичного району.

4. Розміщення та транспортна доступність поселень системи розселення Столичного району залежать від особливостей територіальної організації транспортної мережі. Загальна роль транспорту не обмежується лише впливом на виникнення того чи іншого поселення, а характеризується створенням передумов для розвитку всієї мережі поселень. Дія транспорту пов'язана з виникненням явища композиційного ефекту території, що веде до притягання транспортними магістралями до себе агломерованих міських поселень, утворюючи високоурбанізовані сектори, що в подальшому стають основою просторового розвитку агломераційного утворення.

5. В екологічному аспекті на міське розселення Столичного району найбільш відчутний вплив мала аварія на ЧАЕС, унаслідок якої велика кількість населених пунктів його системи розселення фактично перестала існувати (81 населений пункт Київської та Житомирської області в тому числі міста Прип'ять та Чорнобиль. Загальна чисельність переселеного населення становить близько 90 тис. чоловік). Особливо відчутною ця дія була в північно-східних районах Житомирської області, північних районах Київської та північно-західних Чернігівської областей. На сьогодні 11 населених пунктів Зони відчуження є частково самовільно заселеними.

6. Міграційне переміщення населення по території впливає на структуру міського розселення шляхом зміни людності поселень, що призводить до коливань їх демографічного потенціалу, а відтак і до відповідної зміни центрів його концентрації. У Столичному районі міграційне переміщення населення носить зональний характер. При цьому, виділяється центр, а саме - місто Київ, і три концентричні міграційні зони. Перша зона - сформована з адміністративно-територіальних одиниць Київської області, що межують з містом Києвом й характеризуються в першому випадку негативним сальдо міграції і районів з високим позитивним сальдо міграції. Друга зона включає райони із позитивним сальдо міграції. До третьої зони відноситься решта районів, що у переважній своїй більшості характеризуються значним негативним сальдо міграції.

7. Вирішальний вплив на формування та розвиток міського розселення Столичного району має промисловість. Вплив промисловості на процес формування міських населених пунктів Столичного району ділиться на три етапи. На першому етапі промисловість виступає своєрідним каталізуючим елементом, що дає первинний поштовх у розвитку населеного пункту. На другому - виникає взаємозумовленість територіальної роззосередженості промислових об'єктів та населення. На третьому - промислова складова функціонування населеного пункту перестає відігравати провідну роль, поступаючись місцем третинному сектору економіки.

8. У ході дослідження виділено п'ять інтегральних факторів впливу на процес формування та розвитку міського розселення Столичного району: суспільно-демографічний; економічний (виробничий); розселенсько-демографічний, що дає уявлення про розвиток сільського розселення; міграційний та соціальний інтегральні фактори, що ілюструють міграційне переміщення населення та діяльність соціальної сфери. Силою прояву соціально-демографічного фактора вищою за середню характеризуються Києво - Святошинський, Обухівський, Білоцерківський, Вишгородський, Васильківський, Чернігівський, Козелецький, Менський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Борзнянський, Бахмацький, Городнянський, Прилуцький, Баранівський, Новоград-Волинський, Ємільчинський, Олевський та Овруцький райони. Мінімальною - Малинський, Брусилівський та Згурівський. Для інтегральних факторів економічного (виробничого) та міграційного спрямування характерний радіально-відцентровий характер прояву із центром у місті Києві. Для соціального фактора є характерним дугоподібний малюнок прояву (південно-західні, південні та південно-східні адміністративно-територіальні одиниці району із центрами в поселеннях із високим соціально-економічним рівнем розвитку). Розселенсько-демографічний інтегральний фактор найсильніше проявляється на території адміністративних одиниць Чернігівської та Житомирської областей, котрим притаманна негативна демографічна ситуація.

9. До складу міської системи розселення Столичного району входить одне місто-мільйонер - Київ, 2 крупні міста - Чернігів та Житомир, одне велике - Біла Церква, 8 середніх - Бровари, Ірпінь, Бориспіль, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Ніжин, Прилуки, 12 напівсередніх - Фастів, Васильків, Вишневе, Боярка, Обухів, Переяслав-Хмельницький, Буча, Вишгород, Славутич, Яготин, Малин, Коростень та 27 малих міст - Бахмач, Носівка, Новгород-Сіверський, Корюківка, Городня, Ічня, Мена, Щорс, Бобровиця, Борзна, Семенівка, Остер, Сквира, Березань, Богуслав, Українка, Тетіїв, Кагарлик, Миронівка, Узин, Тараща, Ржищів, Овруч, Радомишль, Баранівка, Олевськ та Андрушівка. Ці міста відносяться до шести функціональних типів: поліфункціональні (Київ, Чернігів, Житомир), багатогалузеві промислові міста (Біла Церква, Вишневе, Бровари, Васильків, Обухів, Прилуки, Бердичів), промислово-транспортні (Бориспіль, Ніжин, Бахмач, Щорс, Коростень, Новоград-Волинський), курортно-промислові (Ірпінь, Боярка), одногалузеві (Українка, Фастів), міста зі слаборозвинутою промисловістю (Вишгород, Славутич, Богуслав, Миронівка, Переяслав-Хмельницький, Буча, Яготин, Сквира, Березань, Тетіїв, Кагарлик, Узин, Тараща, Ржищів, Носівка, Новгород-Сіверський, Корюківка, Городня, Ічня, Мена, Бобровиця, Борзна, Семенівна, Остер, Малин, Коростишів, Овруч, Радомишль, Баранівка, Олевськ, Андрушівка).

10. Серед адміністративно-територіальних одиниць Столичного району високим та вищим за середній рівнем розвитку міського розселення характеризуються такі як: Києво-Святошинський, Білоцерківський, Броварський, Фастівський, Обухівський, Васильківський, Бородянський, Вишгородський, Бориспільський, Яготинський, Житомирський, Бердичівський, Коростишівський, Володарсько-Волинський, Малинський, Коростенський, Новоград-Волинський, Баранівський, Корюківський, Сосницький, Ріпкинський, Срібнянський та Талалаївський райони. Середнім рівнем розвитку характеризуються: Ставищенський, Макарівський, Згурівський, Іванківський, Володарський, Романівський, Любарський, Олевський, Ружинський, Куликівський, Коропський, Борзнянський та Бобровицький райони. Рівень розвитку міської системи розселення нижчий за середній та низький є притаманним Миронівському, Переяслав-Хмельницькому, Кагарлицькому, Богуславському, Тетіївському, Таращанському, Рокитнянському, Баранівському, Поліському, Народицькому, Лугинському, Попільнянському, Червоноармійському, Ємільчинському, Брусилівському, Овруцькому, Чуднівському, Радомишльському, Черняхівському, Андрушівському, Носівському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Щорському, Ічнянському, Козелецькому, Городнянському, Менському, Варвинському та Бахмацькому районам.

11. Поступове зростання рівня урбанізації є характерним для всіх адміністративно-територіальних одиниць Столичного району, причому така тенденція буде зберігати свій характер і до 2011 року.

На сьогоднішній день спостерігається поступовий розвиток системи розселення Столичного району, а відтак і міського його розселення як основної її складової. Однак суть такого розвитку полягає не у виникненні нових компонентів системи, зокрема міст, а в збільшенні людності вже існуючих міських поселень в основному за рахунок населення сільської місцевості. Даний процес має негативну дію на компонентну структуру системи розселення району, оскільки посилює диспропорцію в територіальній концентрації населення. Крім того, наявні міграційні переміщення сільського населення до міських поселень на загальному негативному фоні демографічної ситуації в адміністративно-територіальних складових району в деяких випадках ведуть до фактичного обезлюднення поселень (сільських) і, як наслідок, до виключення їх з компонентної структури системи розселення району. Причиною такого стану є негативна соціально-економічна ситуація в країні, котра стимулює населення до активних міграційних переміщення не лише в середині країни, а й до виїзду за її межі. Виходячи з тісноти взаємозалежності між соціально-економічною ситуацією в державі та особливостями функціонування і напрямками розвитку міського розселення, зауважимо, що загальне покращення в економічній сфері має привести до стабілізації й в плані розселенських процесів. У цих процесах важливу роль має відігравати управлінська складова функціонування та подальшого розвитку міського розселення, котра, на жаль, на сьогоднішній день є фактично відсутньою. У даному випадку великою необхідністю стає проведення адміністративно-територіальної реформи для упорядкування компонентної структури систем розселення різних таксономічних рівнів, шляхом вирішення питань, що стосуються статусу селищ міського типу та загальної ієрархічної приналежності населених пунктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Сологуб Ю.І. Статистико-математичний аналіз факторів розвитку міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району / Ю.І. Сологуб // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2008.- № 1. - С. 179 - 186.

Сологуб Ю.І. Сучасні внутрішньо-регіональні відмінності організації міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району /Ю.І. Сологуб// Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- 2008.- № 19. - С. 122 - 126.

Сологуб Ю.І. Аналіз факторів розвитку міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району / Ю.І. Сологуб // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.- К., 2007.- № 18. - С. 125 - 133.

Сологуб Ю.І. Розселення: ретроспектива розвитку поняття / Ю.І. Сологуб // Часопис соціально-економічної географії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - Х., 2007.- № 2. - С. 207 - 210.

Сологуб Ю.І. Столичний статус Києва як специфічний фактор формування та розвитку міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району / Ю.І. Сологуб // Економічна та соціальна географія: Наук. Зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. Ред.) та ін. - К., 2007. - № 57. - С. 86 - 92.

Сологуб Ю.І. Управлінський аспект дослідження міських регіональних систем розселення / Ю.І. Сологуб// Економічна та соціальна географія: Наук. Зб. / Ред.. кол.: С.І. Іщук (відп. Ред..) та ін. - К., 2005. - № 56. - С. 73 - 76.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей

Сологуб Ю.І. Співвідношення системного та комплексного підходів при дослідженні регіональних міських систем розселення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку»] (Харків, 15-16 травня 2006 року)/ Гол.ред.колегії В.С.Бакіров / РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- Харків, 2006.- С.101-103.

Сологуб Ю.І. Екологічний аспект розвитку регіональних систем розселення: матеріали наукової конференції [«Молоді науковці - географічній науці»] (Київ, 27-28 жовтня 2006 року).-К.-ВГЛ «Обрії», 2006.- С.188-189.

Сологуб Ю.І. Міграція населення як фактор формування та розвитку регіональної міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Регіон-2007: стратегія оптимального розвитку»] (Харків, 17-18 квітня 2007 року)/ Гол.ред.колегії В.С.Бакіров / РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2007.- С. 189-192.

Сологуб Ю.І. Специфіка розвитку Столичного регіону України: матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 175-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров'я Олександра Поля [«Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень»] / За ред. проф. Л. І. Зеленської. - Д.: Вид-во ДНУ, 2007.-Вип.4.-С.315-317.

Сологуб Ю.І. Екологічний стан території як фактор формування та розвитку міської регіональної системи розселення Столичного суспільно-географічного району: матеріали наукової конференції [Молоді науковці - географічній науці] (Київ, 24-25 жовтня 2007 року).- К.-ВГЛ «Обрії», 2007.- С. 149-153.

Сологуб Ю.І. Проблема зміни чинників формування міської розселенської мережі // Географія в інформаційному просторі. Зб. наук. праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008.-Т ІІ.- С. 264-266.

Сологуб Ю.І. Сучасний етап розвитку міської системи розселення Столичного суспільно-географічного району: матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів присвяченої 90-річчю Дніпропетровського національного університету [«Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень»] /За ред. проф. Л. І. Зеленської. - К.: ДНВП «Картографія», 2008.-Вип.5.- С.355-358.

АНОТАЦІЯ

Сологуб Ю. І. Міське розселення Столичного району: суспільно-географічне дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

Дисертація присвячена питанням суспільно-географічного дослідження міського розселення Столичного району. У дисертації досліджено теоретичні аспекти розвитку міського розселення Столичного району та розроблено методичні основи його дослідження; виявлено інтегральні фактори статистичних індикаторів функціонування і розвитку міського розселення Столичного району; визначено набір критеріїв та показників, що характеризують демографічний, соціально-економічний, екологічний потенціал адміністративно-територіальних одиниць району та є визначальними у формуванні міського розселення; виявлено регіональні відмінності та особливості функціонування і розвитку сучасного стану міського розселення Столичного району; проведено кластеризацію адміністративних складових Столичного району за рівнем розвитку міського розселення; удосконалено зміст сутності понять «міське розселення»; сформульовано та обґрунтовано основні напрямки регулювання розвитку міського розселення Столичного району.

Ключові слова: розселення населення, міське розселення, система розселення, факторний аналіз, кластерний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Сологуб Ю. И. Городское расселение Столичного района: общественно-географическое исследование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертация посвящена вопросам общественно-географического исследования городского расселения Столичного района. В диссертации предложены методические основы общественно-географического исследования городского расселения Столичного района. Исследование городского расселения Столичного района проводилось в три этапа. Первый теоретико-методологический этап исследования предусматривал рассмотрение теоретических аспектов изучения городского расселения путем определения сущности расселения населения вообще и городского расселения вчасности, рассмотрения понятий система расселения, система городского расселения, анализа основных структурных составляющих городского расселения, его функций, принцыпов развития и подходов к изучению. Второй синтетический этап был направлен на рассмотрение факторов формирования городского расселения Столичного района, а также выделения при помощи статистико-математических методов факторов, что влияют на формирование и последующее развитие городского рассселения Столичного района, определения их силы действия и направленности. В следствии этого основополагающими факторами при формировании и развитии городского расселения Столичного района выступают: демографический, промышленный и миграционный. На третьем аналитическом этапе исследования проанализированно современное состояние, особенности и тенденции городского расселения Столичного района на уровне областей и административных районов. На основе проведеного анализа современного состояния городского расселения района сделан вывод о том, что сеть городских поселений Столичного района является достаточно неравномерной и слабо упорядоченной на системном уровне с четко выделенным городом-лидером - Киевом. В ходе проведения кластерного анализа было выделено 5 груп административных единиц (районов) Столичного района с низким, нисшим за средний, средним, высшим за средний и високим уровнем развития городского расселения. В роботе проведен кореляционно-регресионный, кластерный и факторный анализ городского рассселения Столичного района, а также выявлены особенности его территориального развития; разработана система показателей определения факторов развития городского расселения Столичного района; предложена метододическая схема исследования городского расселения; сформулированы и обоснованы основные направления регулирования развития городского расселения Столичного района.

Ключевые слова: расселение населения, городское расселение, система расселения, факторный анализ, кластерный анализ.

ANNOTATION

Sologub Y.I. Urban settlement of the Capital district: socio-geographical research.- Manuscript. The candidate's thesis in the field of geographical sciences in speciality 11.00.02 - Economic and social geography. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2009. The thesis is devoted to the questions of socio-geographical research of the urban settlement of the Capital district. In the thesis theoretical aspects of the development of the urban settlement of the Capital district have been under examination and methodical basics of its examination have been worked out; the integral factors of statistical indicators of functioning and development of the urban settlement of the Capital district have been revealed; a set of criteria and indicators that characterize demographical, socio-economical, ecological potential of administrative-territorial units of the district and which are determinative in the organization of urban population have been specified; regional diversity and peculiarities of functioning and development of modern state of urban settlement of the Capital district have been revealed ; the clusterization of administrative constituents of the Capital district has been conducted according to the level of the development of the urban settlement on the basis of index quotient of urban population; the contents of the conception “urban settlement” has been updated; basic directions of the adjustment and development of the urban settlement of the Capital district have been formulated and grounded.

Keywords: population settlement, urban settlement, settlement system, factor analysis, cluster analysis.

Размещено на Allbest.ru