Характеристика Сполучених Штатів Америки

- що надають спеціалізовані форми кредиту фірмам, купуючи дебіторську заборгованість (суми, заборговані фірмі) зі знижкою (таку форму надання кредиту називають факторингом).

Взаємні фонди є фінансовими посередниками, які, об'єднуючи ресурси дрібних інвесторів і продаючи їм акції, використовують ці кошти на купівлю цінних паперів. Взаємні фонди інвестували виключно звичайні акції, але у 90-х роках XX ст. багато з них почали спеціалізуватися на боргових інструментах.

Взаємні фонди у США поділяють на два типи:

- фонди відкритого типу - акції можна погашати у будь-який час за ціну, що відповідає вартості активів фонду;

- фонди закритого типу - фіксована кількість невикуплених акцій продається за початковою пропозицією, а потім ними торгують у позабіржовому обороті як звичайними акціями. Ціна акцій фонду може не відповідати (бути вищою чи нижчою) вартості активів фонду.

Федеральні кредитні установи у США діють у таких сферах:

- з метою підтримання житлового будівництва засновано три урядові установи, які забезпечують коштами ринок заставних через продаж облігацій з використанням коштів на купівлю заставних:

Федеральну національну іпотечну асоціацію (Fannie Mac), Урядову національну асоціацію іпотечного кредиту (Ginnie Mac}, Федеральну компанію іпотечного кредиту житлового будівництва (Freddie Mac);

- система кредитування сільського господарства, що складається з банків для кооперативів, федеральних посередницьких кредитних банків і федеральних земельних банків, випускає цінні папери, а потім використовує кошти для надання фермерам позик;

- студентська асоціація ринкових позик (Sallie Mac) забезпечує коштами для здобуття вищої освіти через студентські позики, надані приватними фінансовими інститутами під гарантовану програму студентських позик.

6. США у системі світогосподарських зв'язків

Місце США у світовому господарстві.

Надзвичайно висока ємкість внутрішнього багато секторного ринку при досить високому рівні забезпеченності власними сировинними і паливними ресурсами забезпечує США унікальне місце в світовій економіці - США практично може розвиватись в умовах закритої економіки. Проте сучасні умови, зокрема глобалізація світової економіки, вимагають пошуку,активізації, розвитку різних форм зовнішньоекономічних зв'язків країни, які би стимулювали економічне зростання.

Провідною формою сучасних світогосподарських зв'язків США є зовнішня торгівля. Доля США в світовому експорті складає приблизно 10%, світового імпорту - 16%.

Об'єм зовнішньої торгівлі США становить біля 2,9 трлн. дол., з них 30% торгівля послугами. США мають від'ємне сальдо торгівля готовою продукцією. В структурі експорту і імпорту США домінує продукція обробної промисловості, насамперед високотехнологічна, знижується доля сировинних товарів. США мають позитивне сальдо торгівлі послугами, насамперед - це транспортні послуги, фінансові послуги, торгівля ліцензіями, інформаційні послуги. Найбільшими торговими партнерами США є розвинені країни. Найбільший об'єм торгівлі США здійснюють з країнами ЄС. Зокрема Німеччиною, Великою Британією. Значний об'єм торгівлі мають США також з Японією.

США є на сьогодні одним з найбільших інвесторів світової економіки, насамперед це проявляється через створення філіалів ТНК в різних країнах світу. Разом з тим, ємкий внутрішній ринок США притягує значні інвестиції з інших країн світу. На сьогодні США мають від'ємне сальдо руху капіталу.

Регіональна структура американських інвестицій: орієнтація на розвинені країни (на країни ЄС припадає 46% американських інвестицій, зокрема - Велика Британія 15% всіх американських інвестицій). На другому місці за об'ємом інвестицій США - Канада. З країн, що розвиваються помітне місце займають Мексика, Бразилія, інтенсивно зростає роль Китаю.

Найбільшими інвесторами американської економіки є Японія, Німеччина, Велика Британія.

Важливими формами зовнішньоекономічних зв'язків США в світі є також участь і лідерство США у міжнародних економічних організаціях, науково-технічне співробітництво, використання національної грошової одиниці - долара, як одного з міжнародних розрахункових, платіжних і резервних засобів.

Місце країни у світовій економіці. До моменту утворення США як незалежної держави (1776 р.) на сході країни існувало 13 англійських колоній, у розвитку господарства яких малося чимало розходжень, обумовлених характером заселення і природних умов (Північний схід - ремесло, мануфактура, Південь - рабовласницьке господарство, Середньо-атлантичні колонії - хліб і інше продовольство). Англія штучно гальмувала економічний розвиток своїх колоній, що призвело до ряду зіткнень, які переросли у війну за незалежність (1775 - 1785 рр.).

Протягом першої половини XIX ст. США значно розширили свою територію шляхом захоплення земель, що належали індіанцям і мексиканцям, і земель під колишнім контролем європейських держав. У 1867 р. у Росії була придбана Аляска.

У першій половині XIX століття на Півночі США розвивалися капіталістичні відносини, помітно зросла продуктивність сільського господарства, велося транспортне будівництво, на Півдні продовжувало розширюватися рабовласницьке плантаційне господарство. Протиріччя між цими системами господарства привели до кульмінації - громадянської війни (1861 - 1865р.) і проголошення капіталізму.

Остання третина XIX ст. була періодом особливо швидкого росту економіки.

У 1894 р. за обсягом промислового виробництва США вийшли на перше місце у світі, перевершивши Велику Британію, Францію і Німеччину.

У наш час США займають особливе місце лідера в сучасній світовій економіці. їхнє національне господарство за масштабами набагато перевершує всі інші країни, навіть самі великі. Рівень розвитку продуктивних сил, структура американської економіки, її науково-технічний потенціал, ступінь національної конкурентоздатності сильно впливають на всю систему світогосподарських зв'язків. Більш того, американська модель економічного росту слугувала зразком спочатку для багатьох розвинутих країн, а потім, зі значними модифікаціями, і для нових індустріальних держав. Зараз розвиток економіки США багато в чому визначає напрямок зрушень у всьому світовому господарстві.

США - найбільший у світі виробник промислових товарів і послуг. Частка країни у світовому виробництві продукції новітніх технологій складає близько 45%. На США припадає 28% сукупного ВВП світу (у 2010 р. - 20,2 трлн. дол.). ресурсний сировинний демографічний америка

Країна виробляє понад 400 млн. т зернових культур, з яких більше половини експортується. Її зовнішньоторговельний оборот складає близько 1,5 трлн. дол. (проти 864 млрд. дол. у ФРН і 760 млрд. дол. у Японії). На США припадає 12,6% світового експорту (у тому числі 11,5% світового промислового експорту, 13,5% експорту машин і транспортного устаткування, 13% експорту хімічної продукції).

Крім того, необхідно враховувати, що міжнародна статистика дає далеко не повне уявлення про якісні параметри економіки розвинутих країн. В епоху НТР важливо брати до уваги такі критерії, як рівень ефективності економіки і науково-технічного потенціалу, ступінь гнучкості національного господарства, основні напрямки науково-технічного прогресу. У такому якісному аспекті американська економіка в останнє десятиліття XX ст. не знала собі рівних. А це також важливо, як і чисто цифрові оцінки співвідношення центрів світу.

До складу США входять 50 штатів; 48 розташовуються компактно в південній половині північноамериканського континенту; наприкінці 1950-х рр. у штати перетворені Аляска і Гавайї, що були зовнішніми володіннями ("територіями") США, які мають важливе стратегічне значення. США належать ряд володінь: Пуерто-Ріко і Віргінські острови в Карибському морі; Гуам і Східне Самоа в Тихому океані. Під керуванням США знаходяться підопічні території ООН - Каролінські, Марианські, Маршаллові острови в Тихому океані. Положення США між Тихим і Атлантичним океанами забезпечує зручний зв'язок з державами як західної, так і східної півкулі. У минулому океани відокремлювали країну від основних "вогнищ" війни в Європі й Азії .

Зовнішньоекономічні зв'язки. Роль світогосподарських зв'язків в економічному розвитку США в останні два десятиліття якісно змінилася. Володіючи величезним, багато секторним внутрішнім ринком при високому ступені забезпеченості сировинними ресурсами, США довгий час були досить економічно "закритою" країною.

Перетворення в національному господарстві країни в 1980-90-ті рр. супроводжувалися формуванням розгалуженої системи зовнішньоекономічних зв'язків. У сучасному взаємозалежному світі не може бути ефективною економіка, відгороджена від світових ринків. Для США перехід від традиційного щодо автономного до більш відкритого типу господарства виявляється, насамперед, у швидкому зростанні зовнішньої торгівлі і міграції капіталу, розширенні участі в міжнародній виробничій кооперації і науково-технічному обміні. Це аж ніяк не усуває конкуренцію зі старими і новими суперниками на світових ринках, але додає їй нові форми і є важливим чинником економічного росту. Американські компанії стали помітно активніше йти на торгові, коопераційні й інші зв'язки з іноземними фірмами, на спільний бізнес із закордонними партнерами у себе в країні і за кордонами.

Американська держава наполегливо шукає оптимальні шляхи підтримки експорту і захисту національних виробників від зовнішніх конкурентів. У цьому дусі витриманий прийнятий у 1988 р. "Комплексний закон про торгівлю і конкурентоздатність".

Наприкінці XX - початку XXI ст. господарство США розвивається в умовах так званої мобілізації ринків. Товари, технології, капітали компаній і банків США усе більше орієнтуються на всю світову економіку. У цей же час величезний внутрішній ринок країни перетворюється в один з найважливіших факторів розвитку світогосподарських зв'язків. За нього борються провідні компанії Західної Європи, Японії, нові індустріальні країни.

Частка експорту в обсязі матеріального виробництва США ще недавно була порівняно невелика. Зараз вона наближається до 1/3. Особливо висока експортна квота в наукомісткому виробництві, продукція якого в промисловому експорті складає близько 2/3. Країна лідирує в продажах напівпровідників, багатьох видів електроніки, авіакосмічної і лазерної техніки, засобів зв'язку. Важливу роль грає експорт передових технологій, патентів, ліцензій, консультаційних послуг. Вивіз послуг зі США розвивається удвічі швидше, ніж торгівля товарами. Характеризується позитивним сальдо: експорт послуг - 178 млрд. дол, імпорт - 225 млд. дол. (2008 р.). Якщо в 1980 р. експорт послуг складав 18 % всього експорту, то в 2000 р. цей показник досяг 28%. У цей же період експорт сільськогосподарських товарів збільшився з 42 млрд. дол. до 61 млрд дол., скоротивши з 15% усієї вартості експорту до 7%. При цьому з країни вивозиться 1/3 усієї сільськогосподарської продукції, а по ряду її видів - більше половини.

Ввозяться в країну в першу чергу наукомісткі товари виробничого і споживчого призначення, устаткування для обробки інформації, верстати, промислові роботи, телевізори, відеотехніка, автомобілі, кіно- і фотоапаратура, а також текстиль, взуття. Хоча залежність США від зовнішніх джерел сировини значно зменшилася, у країну продовжується імпорт нафти, кольорових і рідких металів, сталі.

Основні торгові партнери США - це їхні головні конкуренти на світових ринках: Японія і західноєвропейські країни (головним чином ФРН). Усе більш важливу роль як експортні й імпортні контрагенти грають нові індустріальні країни. На них припадає близько 40% американського експорту і значна частина імпорту.

Абсолютне лідерство США в світогосподарських зв'язках поступилося місцем конкуренції з іншими їхніми учасниками на ринках товарів, капіталів, послуг, технологій.

У той же час росте залежність національного господарства країни від розвитку подій на зовнішніх ринках. Так, фінансова криза в Азії 1998 р. створила дуже серйозні наслідки для американської економіки.

Серйозною проблемою для США є значна перевага імпорту над експортом. Основними джерелами незбалансованості зовнішніх зв'язків є пасиви в торгівлі з Японією, Західною Європою і новими індустріальними країнами. Хоча в останні роки цей дефіцит скоротився, питання вирівнювання торгових потоків залишається одним із самих гострих для США. В окремі роки темпи росту імпорту країни вдвічі перевищували темпи збільшення експорту.

У зв'язку з цим американська адміністрація підсилює заходи для щодо стимулювання експорту. Прийнято державну програму консультаційної допомоги американським експортерам із приводу особливостей окремих закордонних ринків. Розгорнулася широка кампанія по подоланню бар'єрів для іноземних товарів на ринках Японії, Китаю, деяких нових індустріальних країн.

На США припадає приблизно 1/3 усіх світових прямих закордонних інвестицій. В останнє десятиліття прямі закордонні інвестиції США щорічно збільшувалися в середньому на 17 %. Власне кажучи, за межами країни функціонує своєрідна "друга економіка", тобто міжнародне виробництво, торгівля, фінансова сфера, підконтрольні американському капіталу.

Відносно новим явищем у світовій економіці став гігантський наплив іноземних Капіталів у США. До 90-х років усі види іноземних інвестицій у країні перевищили американські закордонні активи на 0,5 трлн дол. Господарство США стало резервуаром, що поглинає величезні грошові ресурси інших країн, використовуючи їх для оплати технологічної модернізації економіки.

Іноземці воліють використовувати величезний американський фінансовий ринок: гроші вкладаються в банки, у цінні папери корпорацій і казначейства. Прямі іноземні інвестиції в не фінансовий сектор складають менш 20% завезених засобів.

Прямі іноземні інвестиції в американську економіку в останні роки склали близько 100 млрд. дол. Закордонному капіталу належить кожна десята компанія США в обробних галузях. У результаті США стали країною-боржником. Однак цю роль вони використовують для залучення грошей з інших країн для фінансування власного економічного росту.

Найважливіше значення для світогосподарських позицій США має американський долар, на котрий припадає близько 65% усіх світових валютних резервів.

Вирішальні позиції в зовнішньоекономічних зв'язках відіграють американські ТНК, що володіють мережею підприємств по усьому світі, об'єднаних коопераційними зв'язками. На ТНК припадає 2/3 зовнішньоторговельного обороту країни, 4/5 патентно-ліцензійної торгівлі, що придушує частину експорту капіталу. Вони контролюють ключові галузі передової технології, що дає їм перевагу в конкуренції. Загальний обсяг продажу закордонних підприємств ТНК відповідає приблизно 1/3 ВНП США. У результаті діяльності цих гігантів бізнесу американська економіка усе більш інтегрується у світове господарство.

6.1 Відносини з Україною

Провідною формою зовнішньоекономічних стосунків України США є зовнішня торгівля., об'єм якої становить біля 1 млрд. дол., що становить 0,02% від усієї торгівлі США. Сальдо торгівлі України з США є від'ємне. Україна експортує чорні метали (зокрема чавун), продукцію хімічної промисловості, деяку продукцію сільського господарства, імпортує машини, обладнання, продовольчі товари. Велика роль США в торгівлі послугами. США займають четверте місце в торгівлі послугами, за імпортом - 2-е. За об'ємом інвестицій в українську економіку США займають 5-е місце, їх об'єм становить приблизно 1 млрд. дол, найбільший їх об'єм спрямований в торгівлю, харчову промисловість.

Інтереси України в США Сполучені Штати Америки є стратегічним партнером України. Цей вибір зумовлюється, виключно великою роллю США у світовій економіці й політиці. Жодна важлива подія в світі не обходиться без прямої або опосередкованої участі Сполучених Штатів. Глобалізація світових процесів, у тому числі економічних, приводить до того, що від стану економіки США великою мірою залежить економічна ситуація в решті держав світу, в тому числі й в Україні. Україна оголосила себе без'ядерною, нейтральною державою, добровільно відмовилася від ядерної зброї. Гарантом її безпеки розглядаються Сполучені Штати.