Засоби захисту населення та територій при загрозі повені [30]:

1. Посилення контролю за підйомом води у водосховищах та річках, прогнозування можливої площі затоплення рівнями води, масштабів і ступеня можливих збитків для населення і територій.

2. Визначення заходів щодо захисту людей та територій на основі проведених прогнозів, постановка завдань перед виконавцями робіт.

3. Організація виконання підготовчих заходів щодо захисту населення і територій: приведення в готовність сил і засобів для ліквідації наслідків повені; проведення інженерно-технічних заходів щодо додаткового проведення робіт з метою укріплення дамб, берегоукріплень та інших споруд у районах можливої повені; накопичення запасу будівельного матеріалу для засипки проривів, проранів і нарощення дамб; проведення на об'єктах економіки підготовчих заходів щодо зупинки або зміни технологічних процесів, захисту енергетичних та технологічних мереж, а також вивозу матеріальних цінностей.

При виникненні повені [30]:

1. Оцінка ситуації, що склалася, та прогнозування наслідків повені.

2. Прийняття рішень щодо заходів захисту населення і територій, евакуація населення, вивіз матеріальних цінностей.

3. Оповіщення населення про повінь, у якому зазначається очікуваний час початку та швидкість підняття води, можливі райони та очікувані терміни їх затоплення, порядок здійснення евакуації населення та вивозу матеріальних цінностей.

4. Приведення в готовність сил і засобів для ліквідації наслідків повені.

У наслідок зміни клімату у зимовий період на ріках спостерігається таке явище як затор криги, що являє собою скупчення криги в руслі, що стискує живий перетин річки і викликає підйом рівня води в місці скупчення криги та на ділянці вище від нього [30]. Дане явище спостерігається у весняний період при розкритті річки. Головними ознаками є припинення руху криги та її збір на заторній ділянці.

Затор криги утворюється в період замерзання та розкриття ріки, коли її швидкість становить не менше 0,6 м/с. Значні обсяги криги формуються при замерзанні річок, розташованих у районах з затяжною осінню.

За механізмом формування розрізняють затори підпірнування та торошення. Затори підпірнування утворюються під час затягування крижин під край крижаного покриву і скупчення їх під льодом. Торочення утворюються під час руйнування крижаного покриву в процесі переміщень, є поширеним на великих річках. У результаті зіткнення відбувається заповзання одних крижин на інші, їх стискання та торочення [30].

Товщина заторів залежить від швидкості та глибини потоку води, обсягу льодового матеріалу та коефіцієнтів внутрішнього тертя і розпору битої криги.

Головною небезпекою даного явища є значний підйом рівня води в річці, при якому вона виходить з берегів і затоплює прилеглу місцевість. Тому виникає необхідність попереджувати утворення даного явища. Ефективними заходами боротьби є їх руйнування шляхом підриву крижаних полів зарядами вибухових речовин, бомбометанням, артилерійськими обстрілами, хімічним руйнуванням криги шляхом посипання різними солями.

Рекомендації населенню щодо дій в умовах заторів є ідентичними до рекомендацій для виникнення повені, оскільки дане явище передує її виникненню.

Також на території Брестської області можна спостерігати виникнення такого природного явища як ураган. Це дуже швидкий рух повітря або вітру, він виникає при проходженні глибоких циклонів та на периферії великих антициклонів. Середня тривалість урагану становить 9-12 днів. Основним руйнівним фактором є висока швидкість вітру, швидкість повітряного потоку, його сила та тривалість.

У 2013 році на території Республіки Білорусь утворився ураган. Максимальна швидкість вітру сягала 32 м/с. Найбільше постраждала територія Брестської області, де розташований об'єкт дослідження. Всього по області без електрики було 229 населених пунктів, виведені з ладу 1071 підстанція, без даху залишилося понад 80% жилих будинків.

Не рідко урагани супроводжуються блискавками. Це видимий шлях іскрового розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози [30].

Під час грози розрізняють пряме ураження (у випадку перебування на вершині пагорба або на відкритій місцевості) та дію електромагнітної індукції (з проходженням електричного розряду на відстані 1 м від людини). Ураження блискавкою у потерпілого спричиняють місцеві та загальні порушення, скорочення м'язів, зупинку дихання, виникають опіки шкіри.

Розряди атмосферної електрики можуть становити небезпеку якщо не вжити заходів перестороги. Якщо під час грози ви знаходитися у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Краще зупинитися на галявині між деревами, але не менше ніж на 15 м від них. Блискавки часто влучають у підвищені місця, горби та камені. Якщо гроза застала на відкритому місці, то краще за все зупинитися в низині, присісти в суху канаву, яму, уникати глинистих ґрунтів. Якщо поблизу відсутні будь які заглиблення, необхідно лягти на землю і лежати до завершення грози. Заборонено бігати, також необхідно зупинити машину. Небезпечно знаходитися у воді чи поблизу неї. Блискавка часто влучає в річкові береги. Небезпечно знаходитися поряд з металевими предметами.

Оскільки, поблизу об'єкта дослідження немає великих підприємств, атомних електростанцій та інших споруд, то виникнення небезпечних ситуацій техногенного характеру малоймовірна.

6.3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей

Цивільний захист здійснюється з метою реалізації державної політики, спрямованої на гарантування безпеки та захисту населення та територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

Інженерний захист

Інженерний захист населення та територій - це комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, що проводяться завчасно, а також в оперативному порядку і спрямованих на запобігання або максимальне зниження втрат населення при виникненні надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення укриття та життєдіяльності населення в захисних спорудах, запобігання, усунення або зниження до допустимого рівня негативного впливу вражаючих факторів стихійних лих, аварій, природних катастроф [31].

Заходи інженерного захисту включають урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях та в регіонах; створення комплексних схем захисту населених пунктів та об'єктів від природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протиповеневих та інших інженерних споруд спеціального призначення.

Також заходи інженерного захисту регламентуються низкою нормативних документів, основним з яких є ДБН В. 1.2-4-2006 [32] «Інженерно-технічні заходи цивільної оборони».

Медичний захист

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

ВИСНОВКИ