Антропогенові уніоніди південно-західної частини Східно-Європейської платформи

Триба ANADONTINI Rafinesque, 1820.

Рід Anodonta Lamarck, 1799 відомий з міоцену до нашого часу та поширений в Європі, Північній Америці, на півночі Азії. В нашій колекції присутні сучасні Anodonta complanata Rossm., A. anatina L.

Підродина PSEUDANODONTINAE Jaeckel, 1962

Підродина PSEUDANODONTINAE мігрувала з Азії на схід в Америку, де були поширені найбільш примітивні представники триби PSEUDANODONTINI. Рід Pseudanodonta в Західну Європу потрапив з Північної Америки в ранній крейді та був поширений на протязі олігоцену та міоцену. В нашому розпорядженні присутні черепашки Pseudanodonta gozhiki sp. nov. з верхньоеоплейстоценових відкладів VII тераси і P. elongata sp. nov. з нижньонеоплейстоценових відкладів V тераси Дністра. Нині ареал роду обмежений Європою.

Родина QUADRULIDAE

Підродина LAMPROTULINAE

Рід Potomida Swainson, 1840

Підрід Potomida s. str.

Плейстоцен Англії, ФРН, Франції. Potomida litoralis Cuv., P. kinkelini (Haas) -нижньонеоплейстоценові відклади V терас долин річок Дністер, Прут, Дунай. Нині - Середземномор'є. Potomida sublitoralis - верхньоеоплейстоценові відклади VIII тераси Дністра та на Тамані (Синя балка).

Підрід Wenziella Modell, 1959

Пліоцен Придунайських країн. У нас наявні Potomida (Wenziella) з алювію VIII тераси Дністра поблизу с. Велика Косниця. Вид є кінцевою ланкою в розвитку підроду, в якого поступово була редукована скульптура, вимер в еоплейстоцені.

Комплекси уніонід і кореляція четвертинних алювіальних відкладів

По даним А.Л. Чепалиги, І.Я. Яцка, А.Г. Еберзіна, П.Ф. Гожика та на основі аналізу опрацьованих нами антропогенових уніонід з терасових відкладів Дністра, Прута, Дунаю, Дніпра були намічені різні рівні в розвитку уніонід та уточнено склад та віковий інтервал фауністичних комплексів, виділених А.Л. Чепалигою (табл. 2).

Рашківський (полівадинський за А.Л. Чепалигою) пізньопліоценовий фауністичний комплекс характеризується появою перших представників родів Margaritifera (M. triangulata Tsсhep.), Bogatschevia (B. tamanensis Ebers., B. elongata Tsсhep., B. rashkovi Tsсhep., B. bugasica Ebers., B. tamanica Jatzko). Тут продовжують існувати скульптуровані уніоніди Ebersininaia tirassica Tsсhep., Potomida ovata Gr. Ppv. B. tamanensis також знайдена в алювіальних відкладах Х рошської тераси Прута біля м. Кагул, в хапровських відкладах Приазов'я, таманських верствах акчагилу, румунських відкладах Румунії.

Бошерницький ранньоеоплейстоценовий фауністичний комплекс виділений А.Л. Чепалигою. Широкого розвитку отримали уніоніди групи sturi (Bogatschevia sturi M. Hoern., B. rodziankovi Bog., B. scutum Bog.). Тут продовжують розвиток представники родів Margaritifera (M. arca Tsсhep.), Crassiana (C. subcrassa Gr. Ppv.). Доживають рідкі скульптуровані форми уніонід (Wenziella). Ще присутні нечисленні форми попереднього комплексу Bogatschevia tamanica Jatzko. Характерні види комплексу виявлені також в алювії долинської тераси Дунаю, в долині р. Сал (с. Несміянівка), в апшеронських відкладах м. Єйськ та м. Краснодар, апшеронських відкладах хребта Ходжашен (Закавказзя), в палюдинових верствах Славонії, в верствах Альфьольда (Угорщина), поблизу Бухареста (м. Узуну) в Румунії.

Косницький пізньоеоплейстоценовий фауністичний комплекс, виділений А.Л. Чепалигою, характеризується розквітом підроду Pseudosturia (B. (Pseudosturia) caudata Bog., B. (Ps.) rossica Ebers., B. (Ps.) postumus Bog., B. (Ps.) brusinaiformis Mod., B. (Ps.) tshepalygi rotundata ssp. nov., B. (Ps.) cosnica sp. nov.), появою представників роду Potomida (P. sublitoralis Tsсhep.). Зустрічаються нечисленні представники роду Crassiana (С. crassoides Tsсhep., C. subcrassa Gr. Ppv., C. szegedensis Hal., C. subater sp. nov., C. pseudodavilai sp. nov.) та Unio (U. pseudochasaricus Tsсhep.). Рідкі знахідки скульптурованих уніонід Wenziella wilhelmi Pen. Представники косницького комплексу відомі в долинах Одеських лиманів біля с. Морозівка, в Приазов'ї, на Таманському півострові (Синя балка), в апшероні Закавказзя та в Угорщині (м. Сегед).

Михайлівський пізньоеоплейстоценовий фауністичний комплекс. В ньому ще присутні форми косницького комплексу Bogatschevia (Pseudosturia) caudata Bog., B. (Ps.) brusinaiformis Mod., B. (Ps.) pseudocaudata sp. nov. і з'являються B. (Ps.) ovata robusta ssp. nov., Crassiana subcrassa Gr. Ppv., Unio pseudochasaricus Tsсhep., які вимирають в кінці еоплейстоцену. Отримують розквіт Crassiana crassoides Tsсhep. Зустрічаються рідкі Pseudanodonta gozhiki sp. nov., Unio tiraspolitanus Tschep. та сучасні Crassiana crassa Philip. Спостерігається вимирання реліктів пліоценової фауни і розвиток предкових форм сучасної фауни.

Кошницький раньонеоплейстоценовий фауністичний комплекс характеризується відсутністю теплолюбних видів. Тут продовжують існувати Crassiana subcrassa Gr. Ppv., C. szegedensis Hal., Unio tiraspolitanus Tschep., рідкі представники підроду Pseudosturia (B. (Ps.) postumus coshnica ssp. nov.). З'являються Unio rumanoides Tschep. та сучасні види U. pictorum L., U. tumidus Philip., Crassiana crassa Philip., C. consentaneus Ziegl., C. batava Nilss.

Колкотовський ранньонеоплейстоценовий фауністичний комплекс характеризується появою Pseudunio moldavica Tsсhep., Ps. robusta Tsсhep., Potomida kinkelini Haas, P. litoralis Cuv. Також присутні представники роду Crassiana (C. steveniana Kryn., C. hassiae Haas, C. crassa Philip., C. bodamica Rossm., C. batava Nilss., C. mingrelica Dr., C. consentaneus Ziegl.), представники роду Unio (U. tiraspolitanus Tsсhep., сучасні U. tumidus Philip., U. pictorum L.). В комплексі змішано дві фауни: рання з Pseudunio та пізня з Potomida. Наявність Potomida у верхній товщі алювію V терас свідчить про формування його в умовах теплого клімату, а присутність Pseudunio в нижній товщі є показником достатньо великих швидкостей течії та прозорості води в регресивну стадію Чорного моря, яка зіставляється з часом першого ранньонеоплейстоценового зледеніння.

Середньоверхньонеоплейстоценовий фауністичний комплекс виділений по знахідкам в алювії IV, III, II, I терас А.Л. Чепалигою. Фауна IV-I терас складається з сучасних видів, близьких за складом, але відрізняється зонально вимерлими формами. Включає: григоріопольський середньонеоплейстоценовий фауністичний підкомплекс, який включає сучасні види Unio pictorum L., U. tumidus Philip., Crassiana crassa Philip., C. bodamica Rossm. Продовжували існувати види тираспольського комплексу і вимерли представники родів Potomida, Pseudunio, виду Unio tiraspolitanus Tsсhep., U. rumanoides Tschep.

Спейський середньонеоплейстоценовий фауністичний підкомплекс характеризується сучасними видами уніонід з домішками зонально вимерлих форм, що зараз поширені в субтропічній або бореальній зоні - Pseudunio robusta speensis Tsсhep., Unio (Eolymnium) tiberiadensis Let., Crassiana pseudolitoralis Cl.

Карагашський пізньонеоплейстоценовий підкомплекс представлений сучасними видами та зонально вимерлими Crassiana musiva Spengl., C. ater Nills., C. pseudolitoralis Cl., Corbicula cor. Lam. Голошницький пізньонеоплейстоценовий фауністичний підкомплекс характеризується сучасними видами з елементами реліктових - C. pseudocrassa Haas, C. ater Cl.

Таким чином, можна відзначити декілька основних етапів у розвитку уніонід, що в загальних рисах співпадають з межами між пліоценом та еоплейстоценом, еоплейстоценом та неоплейстоценом.

Кореляція четвертинних алювіальних відкладів України. В другій половині пізнього пліоцену у прісноводних водоймах південно-західної частини Східно-Європейської платформи, таманських верствах акчагилу, верхньоакчагильських відкладах широкий розвиток отримали скульптуровані форми псілуніонід та представники роду Bogatschevia - група B. tamanensis (рашківський комплекс). Розквіт середземноморської фауни дає підстави зіставляти алювій рашківської тераси з тіглієм Західної Європи. В тегеленських верствах знайдені рештки лімноскаф схожі з лімноскафами таманських верств. Похолодання, що наступило в Ебуронський час (після формування алювію Х тераси) привело до вимирання переважної більшості скульптурованих уніонід, плікатібафій, широкого розвитку предкових форм сучасних уніонід. Це дає підстави провести межу між пліоценом та еоплейстоценом над алювієм Х (рашківської) тераси. В стратиграфічній схемі цьому похолоданню відповідає ранній апшерон Прикаспію, верхній куяльник Одеси з Unio alexejevi, U. kujalnicensis etc.

В бошерницькому комплексі широкий розвиток отримали уніоніди групи B. sturi M. Hoern. Їх розвиток обмежений вузьким стратиграфічним діапазоном - алювієм ІХ тераси Дністра, Прута, Дунаю, тобто відповідає ранньому еоплейстоцену та зіставляється з нижнім апшероном, гурієм.

Алювій VIII терас чітко корелюється на великих територіях за видовим складом прісноводних молюсків, в першу чергу Potomida sublitoralis, Bogatschevia (Pseudosturia) caudata, U. chasaricus etc. Знахідки характерних форм у відкладах середнього апшерону дають підстави корелювати його з алювієм VIII тераси Дністра.

Алювій VII терас на основі фауністичних та палеомагнітних даних (межа епох Брюнес-Матуяма в підошві алювію) зіставляється з верхньогурійськими, нижньочаудинськими відкладами Кавказького побережжя Чорного моря. Алювіальні відклади V терас зіставляються з верхньочаудинськими відкладами та континентальними суглинками під ними на мисі Чауда. Останнім відповідає нижня товща алювію колкотовської тераси з Ps. moldavica. Алювій ІV терас зіставляється з древньоевксинськими відкладами. Карангатські відклади зіставляються з алювієм ІІ терас.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено результати фауно-систематичної ревізії антропогенових уніонід південно-західної частини Східно-Європейської платформи: проведено монографічний опис викопних решток антропогенових уніонід досліджуваного регіону, виявлено основні напрямки їх просторової еволюції, виділені основні етапи розвитку уніонід, обгрунтовано суть змішаного характеру фауни молюсків з алювіальних відкладів ІІ, ІІІ, ІV, V терас, дана нова інтерпретація їх віку, показано реальні можливості застосування уніонід в цілях стратиграфії та міжрегіональних кореляцій.

Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. На підставі фондового та опублікованого геологічного матеріалу, аналізу видового складу молюсків вперше обгрунтовано виділення двох ритмів алювіального осадконакопичення при формуванні ІІ, ІІІ, ІV, V надзаплавних терас в долині Нижнього Дністра. Встановлено, що вріз терас розпочинався в час зледеніння, коли рівень Чорного моря був значно (60-80 м) нижчим за нинішній. Це спричиняло інтенсивний вріз по спрямленому руслу і формування нижнього ритму алювію, а при настанні міжльодовикових умов і піднятті рівня моря починалось формування верхнього ритму алювію, при широкому меандруванні русла. Тому нижня товща алювію завжди представлена грубим валунно-галечниковим складом при підпорядкованому поширенні різнозернистих пісків, гравію.

2. Аналіз фауни молюсків ІІ, ІІІ та V терас показав, що в нижньому алювії присутні, як правило, мешканці річок з швидкою течією помірної зони або гірських річок, тоді як у верхній товщі алювію - зонально вимерлі види, які нині мешкають в прісних і опріснених водоймах субтропіків. В цьому плані хорошим індикатором виступають представники родів Margaritifera, Bogatschevia, Potomida, підроду Eolymnium.

3. Розвиток антропогенових уніонід був зумовлений зміною клімата, а отже екосистем водних біотопів, яка протікала в напрямку наростання похолодання, чергування холодних і теплих інтервалів, а в плейстоцені зледенінь та міжльодовиков'я. Відповідно цьому спостерігаються еволюційні зміни в розвитку уніонід в пліоцен-еоплейстоцені та міграційні в середньому-пізньому неоплейстоцені.

4. Виділені етапи в розвитку фауни молюсків (і зокрема уніонід) відповідають в загальних рисах крупним палеогеографічним етапам розвитку природи і є надійною основою для розчленування та кореляції алювіальних відкладів віддалених регіонів. В поєднанні з палеомагнітними даними комплекси уніонід дозволяють провести границю між пліоценом та еоплейстоценом під алювієм ІХ (бошерницької) тераси Дністра, верхньокуяльницькими відкладами з прісноводною фауною в районі Одеси. Границя між еоплейстоценом і неоплейстоценом проведена в алювії VII (михайлівської) тераси.

5. Особливе значення для стратиграфії і кореляції алювіальних відкладів мають уніоніди з групи sturi, а також похідна від них група caudata. Крім цього, уніоніди підродів Pseudunio, Eolymnium, роду Potomida, Margaritifera, які мігрували у водні басейни України, чітко відбивають певні відрізки часу в неоплейстоцені і є також надійним репером при кореляції.

6. В роботі монографічно описано 50 видів уніонід, з яких дев'ять видів і три підвиди нових для науки. Еволюційні зміни в фауні уніонід, широкі міграції вибагливих до певних умов видів дозволяють вважати уніоніди однією з самих перспективних груп прісноводних молюсків для цілей стратиграфії, кореляції та палеогеографії.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рудюк В.В. Про формування та вік алювію V надзаплавної (колкотовської) тераси // Доповіді НАНУ. - 2000. - № 7. - С. 135-138.

2. Рудюк В.В. Представники роду Bogatschevia // Геол. журнал. - 2000. - № 2. - С. 101-108.

3. Рудюк В.В. Про вік алювію в Канівських дислокаціях // Геол. журнал. - 2000. - № 4. - С. 89-92.

4. Рудюк В.В. Зміна фауни уніонід на межі пліоцену і еоплейстоцену та еоплейстоцену і неоплейстоцену // В зб.: Біостратиграфічні та палеоекологічні аспекти подійної стратиграфії (Відпов. ред. Ю.В. Тесленко). - К., 2000. - С. 74.

5. Рудюк В.В. Про границю між антропогеновою та неогеновою системами за даними прісноводних Bivalvia // В зб.: Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України (Відпов. ред. Ю.В. Тесленко). - К., 2001. - С. 83-84.

6. Rudyuk V. Evolutional changes of the Dnestr basin Antropogene Unionidae // Abstr. International Conf. on Carpathian Euroregion Ecology. - Miskolc (Hungary). - 2000. - P. 93.

7. Rudyuk V. Evolutional changes of the Dnestr basin Antropogene Unionidae // Proc. 3 International Conf. on Carpathian Euroregion Ecology. - Miskolc(Hungary). - 2000. - P. 71.

8. Rudyuk V. The significance of Unionidae for divission of alluvial deposits // Abstr. International Conf. on the Ukraine Quaternary Explored. - Kyiv (Ukraine). - 2001. - P. 78.

Рудюк В.В. Антропогенові уніоніди південно-західної частини Східно-Європейської платформи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню антропогенових уніонід південно-західної частини Східно-Єврпейської платформи. В роботі проведене детальне дослідження геолого-геоморфологічних умов місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг та Приазов'я, опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцезнаходжень, проведене їх монографічне вивчення, виявлено основні напрямки просторової еволюції, монографічно описано 50 видів уніонід, з яких дев'ять видів та три підвиди нові для науки. Вперше обгрунтовано суть змішаного характеру фауни молюсків з алювію ІІ, ІІІ, V терас та дана нова інтерпретація їх віку. Уточнено систематичний склад та віковий інтервал виділених А.Л. Чепалигою фауністичних комплексів, проведена стратифікація та кореляція четвертинних алювіальних відкладів.

Таким чином, розроблена наукова основа, яка може бути використана при геологічній зйомці та побудові карти четвертинних відкладів 1:200 000 масштабу та інших спеціальних карт.

Ключові слова: антропоген, уніоніди, алювіальні відклади, фауністичний комплекс, стратиграфія, кореляція, південно-західна частина Східно-Європейської платформи.

Рудюк В.В. Антропогеновые униониды южно-западной части Восточно-Европейской платформы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению антропогеновых унионид южно-западной части Восточно-Европейской платформы. В работе проведено детальное исследование геолого-геоморфологических условий местонахождений унионид в аллювиальных, озерных, озерно-лиманных отложениях разного возраста долин рек Днестр, Дунай, Днепр, Южный Буг и Приазовья, обработаны сборы ископаемых остатков унионид из 40 местонахождений, проведено их монографическое изучение, выявлено основные направления пространственной эволюции, монографически описано 50 видов унионид, из которых девять видов и три подвида новые для науки. Впервые обосновано суть смешанного характера фауны моллюсков из аллювия II, III, V террас и дана новая интерпретация их возраста. Установлено, что врез террас в Причерноморье начинался во время оледенения, когда уровень Черного моря был значительно ниже, чем современный. Это стало причиной интенсивного вреза и формирования нижнего ритма аллювия с характерной фауной быстротекущих и прохладных вод. А при наступлении межледниковых условий и поднятии уровня моря начиналось формирование верхнего ритма аллювия, который характеризуется теплолюбивыми моллюсками, что сейчас обитают в пресных водоемах субтропиков. Уточнен систематический состав и возрастной интервал выделенных А.Л. Чепалыгой фаунистических комплексов, проведена стратификация и корреляция четвертичных аллювиальных отложений.

Таким образом, разработана научная основа, которая может быть использована при геологической съемке и построении карты четвертичных отложений 1:200 000 масштаба и других специальных карт.

Ключевые слова: антропоген, униониды, аллювиальные отложения, фаунистический комплекс, стратиграфия, корреляция, южно-западная часть Восточно-Европейской платформы.

Rudyuk V.V. The antropogene Unionidae of the south-western part of the Eastern-European platform. - Manuscript.

The candidat's thesis on speciality 04.00.09 - palaeontology and stratigraphy. - Institute of geological Sciences NAS of Ukraine, Kiev, 2002.

Dissertation is devoted to studying the antropogene Unionidae of the south-western part of the Eastern-European platform. The detailed study of geological-morphological conditions of localities for Unionidae in alluvium, lacustrine deposits of the various age of river valleys of Dniester, Danube, Dnieper, Southern Bug, Priazovie coasts are presented. Collection of fossil Unionidae remnants from 40 localities has been studied. Main trends of evollution and discription of 50 species of Unionidae where 9 species and 3 subspecies are new for science are established.

It was well-grounded for the first time for the sense of a mixed character of mollusks fauna from alluvium II, III, V terrace. New interpretation of their age is observed The systematic composition and the age interval that was distinguished by Tschepalyga as faunistic complexes they were made exact. Stratiphication and correlation of quaternary alluvial deposits is made carefully.

The scientific base that might be used for geologic survey and mapping the quaternary deposits 1:200000 scale and other special maps is worked out.

Key words: Antropogene, Unionidae, alluvial deposits, faunistic complex, stratigraphy, correlation, South-Western part of the Eastern-European platform.

Размещено на Allbest.ru