Фiзико-хiмiчні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень)

Генезис золотого зруденіння та температурна схема процесів мінералоутворення. Типоморфні властивості мінералів-напівпровідників допродуктивних, продуктивних та післяпродуктивних мінеральних комплексів. Пошукові критерії та ознаки золотого зруденіння.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 55,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти i науки України

Львівський нацiональний університет імені Iвана Франка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Фiзико-хiмiчні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень)

Спеціальність 04.00.11 геологiя металевих i неметалевих корисних копалин

Ціхонь Сергій Іванович

Львів-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі корисних копалин у Львівському нацiональному університеті імені Iвана Франка

Науковий керівник: Попівняк І.В., доктор геологічних наук, професор. Львівський нацiональний університет імені Iвана Франка.

Офiцiйнi опоненти: Петриченко О.Й., доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”, м. Львів.

Деревська К.І., кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник. Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ.

Провiдна органiзацiя: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, м.Київ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Ефективний, цiлеспрямований пошук нових покладiв золота в Україні та надiйне оцiнювання перспективностi вiдомих рудопроявів можливi на підставi застосування комплексу сучасних методiв, зокрема термобарогеохімічних та мінералого-фізичних.

Прогнозування золотого зруденiння, як вiдомо, пов'язане зi значними труднощами, що зумовленi складнiстю та багатофакторнiстю процесiв рудоутворення, тим більше в різних геотектонічних умовах та глибинних рівнях земної кори. Тому застосовують не тільки класичні геолого-структурні, геофiзичні та геохiмiчні методи, а й значною мірою методи дослідження термодинамічного та хімічного режимів ендогенних флюїдних палеосистем, що започатковані М.П. Єрмаковим, В.А. Калюжним, Є.М. Лазьком, Ю.О. Долговим та розвинуті їхніми послідовниками І.Т. Бакуменком, Д.К. Возняком, Л.І. Колтуном, Ю.В. Ляховим, А.В. Пізнюром, І.В. Попівняком, М.М. Павлунем та іншими.

Водночас важливим підгрунтям для прогнозної оцінки рудоносних територій та пошуків ендогенних родовищ, особливо золоторудних, є також геолого-генетична належність зруденіння у межах потенційно золотоносних, але недостатньо вивчених територій. Саме таким за матеріалами багатьох вчених (Лазаренко, 1963, 1973, 1975; Матковський, 1971, 1975, 1992; Мацкив, 1984; Степанов, 1993; Нечепуренко, 1995, 1999 та ін.) є північно-західний фрагмент Мармароського масиву, у межах якого розташований досліджуваний нами Рахівський золоторудний район (РЗР).

Отже, актуальність вивчення генетичної позиції та фізико-хімічних умов формування золоторудних об'єктів РЗР зумовлена необхідністю виразної конкретизації його перспектив з метою подальшого розширення мінерально-сировинної бази нової для України золотовидобувної галузі промисловості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове спрямування роботи значною мірою визначається головними завданнями державної програми “Золото надр України” і є складовою частиною загального плану наукових фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України, що виконується у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Базовою є держбюджетна тема Гк-120Б “Фізико-хімічні умови та зональність розвитку золоторудних формацій України (за даними термобарогеохімічних досліджень флюїдних включень в мінералах)” та програм госпдоговірних робіт з Закарпатською геологічною експедицією ДГП “Західукргеологія”, одним з виконавців яких є дисертант.

Мета дослідження: з'ясувати фізико-хімічні умови формування руд, визначити тип ендогенної зональності, розкрити характер генетичного зв'язку термобарогеохімічних та мінералого-фізичних показників з процесами формуванням промислових накопичень золота у межах різноеродованих структурних блоків РЗР і на цій підставі розробити загальний комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння.

Об'єкт досліджень - Рахівський золоторудний район.

Предмет дослідження - руди родовища Сауляк та рудопроявів РЗР.

Головнi завдання роботи:

· з'ясувати генезис золотого зруденіння РЗР та розробити зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення;

· дослідити типоморфні властивості мінералів-напівпровідників (піриту, арсенопіриту, галеніту та інших) допродуктивних, продуктивних (на золото) та післяпродуктивних мінеральних комплексів;

· виявити головні риси та особливості мінералогічної та термобарогеохімічної зональності у межах РЗР;

· розробити комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв та ознак золотого зруденіння.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше для родовища Сауляк та головних рудопроявів РЗР виявлено визначальні риси фізико-хімічних режимів формування різновікових мінеральних комплексів, розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення; досліджено оптимальні умови відкладання самородного золота;

- виявлено закономірності просторового поширення допродуктивних, продуктивних (на золото) та післяпродуктивних мінеральних асоціацій в межах різних структурних блоків РЗР;

- розкрито головні особливості структурно-тектонічної позиції золотого зруденіння стосовно елементів радіально-кільцевих структур РЗР;

- уперше на золоторудних об'єктах РЗР виявлено різновікові морфогенетичні ряди піриту, габітусні форми та типоморфні властивості яких у межах окремих генерацій закономірно змінюються від ранніх зароджень до пізніх;

- розроблено комплекс пошуково-оцінювальних ознак та критеріїв на золоте зруденіння, визначено найперспективніші структурні блоки РЗР і виділено в їхніх межах конкретні ділянки першочергових пошуків.

Методи дослiдження. Морфометричні та фазометричні дослідження флюїдних включень виконано візуально-мікроскопічним методом; температурнi визначення здiйснено головно методом гомогенiзацiї включень (з точністю 5С); непрозорі мінерали досліджено методом термовакуумної декрепiтацiї; склад флюїдiв визначено методом крiометрiї (0,1С); високогустинний СО2 у включеннях виявляли переважно неглибоким охолодженням (до 2-4С, 0,1С); окремі мінерали та мінеральний склад вмісних порід визначено за допомогою рентгеноструктурного методу; розміри та кристаломорфологічні особливості мінералів-напівпровідників досліджено візуально-мікроскопічним та гоніометричним методами; елементи-домiшки у мiнералах дослiджуваних руд визначали лазерним мiкроспектральним аналiзом; термоелектричнi властивостi мiнералiв-напiвпровiдникiв виявляли, використовуючи ефект Зеебека на типових установках тощо.

Фактичний матерiал. Для написання дисертаційної роботи використано матеріал, зібраний автором під час навчання у стаціонарній аспірантурі (1997-2000 рр.) геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та під час роботи на темах Гк-18Б (2000-2002) та Гк-120Б (2003). Інформацію щодо умов мінералоутворення (температура, тиск, агрегатний стан та склад мінералотворних флюїдів) отримано за результатами проведення автором власноруч: понад 500 мінералотермометричних аналізів (гомогенізація включень) та близько 500 неглибоких (до 2-4С) охолоджень препаратів з метою виявлення фази рідкого СО2; понад 400 декрепітаційних (термовакуумних) аналізів, 50 спектральних аналізів кварцу різних генерацій, понад 30000 аналізів термо-е.р.с. сульфідів, 23 рентгеноструктурних аналізи вмісних порід та 58 лазерних мікроспектральних аналізів мінералів-напівпровідників тощо. Аналітичні матеріали опрацьовані на ЕОМ.

Практичне значення одержаних результатів. Наведені в роботі матеріали можуть бути використані геологами-виробничниками на різних стадіях пошуково-розвідувальних робіт. Зокрема, визначені автором темобарогеохімічні показники та ознаки фізико-хімічних умов мінералоутворення, а також розроблений комплекс критерiїв дадуть змогу суттєво підвищити ефективність пошуково-розвідувальних робіт і здійснити оцінку перспективності глибоких горизонтів та флангів родовища Сауляк, визначити перспективність углиб багатьох рудопроявів та численних мінералізованих точок РЗР та оцінити прогнозний ресурс досліджуваного району загалом. золото зруденіння мінералоутворення

Розроблений автором комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння можна використати для пошуку та прогнозу нових родовищ кольорових металів не тільки в Карпатському регіоні, а й в інших структурно-фаціальних металогенічно сприятливих зонах України.

Особистий внесок здобувача. Польовi роботи й аналiтичнi дослiдження родовища Сауляк та рудопроявiв Рахівського золоторудного району виконано автором особисто та разом з колегами, спiвробiтниками лабораторiї прикладної термобарогеохiмiї пiд керiвництвом доктора геологічних наук, професора І.В. Попівняка. Зокрема, автором відібрано і задокументовано кам'яний матеріал (понад 2500 проб) із підземних гірничих виробок та низки свердловин родовища Сауляк, поверхневих гірничих виробок (канави, розчистки) рудопроявів Білий Потік, Банський, Камінь-Кльовка, Берлибаш, Тукало, Марів та інші. Автор описав мінеральний склад руд усіх наведених вище золоторудних об'єктів РЗР; визначав за включеннями в мінералах термобарогеохімічні параметри мінералотворного середовища; вимірював значення термо-е.р.с. мінералів-напівпровідників; виконав декрепітаційні аналізи мінералів руд тощо. Результати дослiджень, виконаних сумісно з колегами, наведено в спiльних публiкацiях.

Апробація результатів дисертації. Головні результати досліджень здобувач доповідав на: XVI конгресі Карпато-Балканської геологічної асоціації (Відень, 1998); міжнародній науковій конференції “Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота” (Львів, 1999); IХ міжнародній конференції з термобарогеохімії (Москва, Александров, 1999); науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження Д.П. Бобровника (Львів, 2000); науковій конференції, присвяченій 55-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000); конференції, присвяченій 50-річчю кафедри корисних копалин та екологічної геології і 170-річчю кафедри геології Донецького національного технічного університету (Донецьк, 2001); молодіжній науковій конференції “Наука про Землю - 2001” (Львів, 2001); міжнародній науковій конференції “Mineral sciences in the Carpathians” (Мішкольц, Угорщина, 2003).

Публiкацiї. Матеріали дисертаційної роботи висвітлені у 23-х друкованих працях, з них 5 - статті у провідних фахових виданнях, 18 - матеріали і тези наукових та міжнародних конференцій.

Структура роботи. Дисертаційна робота обсягом 262 машинописних сторінки складається зі вступу, семи розділів і висновків, супроводжується 99 рисунками, 31 таблицею; список використаних джерел нараховує 145 найменувань. Текстова частина становить 145 сторінок.

Висловлюю щиру подяку своєму науковому керівникові доктору геологічних наук, професору І.В. Попівняку за постійну всебічну допомогу на усіх етапах виконання роботи.

Під час написання дисертаційної роботи автор незмінно отримував поради і консультації доктора геолого-мінералогічних наук, професора Ю.В. Ляхова, за які йому вдячний від щирого серця.

Дисертант також глибоко вдячний завідувачу кафедри корисних копалин, доктору геологічних наук М.М. Павлуню за постійну турботу та сприяння під час виконання та завершення цієї роботи.

Окрема подяка деканові геологічного факультету ЛНУ, доктору геолого-мінералогічних наук Р.Й. Лещуху за постійну підтримку та цікавість до роботи автора.

Польові та аналітичні роботи автор виконував за сприяння наукових співробітників та студентів геологічного факультету ЛНУ О.Б. Бирич, Х.О. Галайко, Д.М. Головченко, Л.М. Гопко, М.П. Горіна, А.І. Городечного, В.I. Гринчука, В.А. Єхiванова, О.М. Костюка, О.Р. Литвиновича, В.П. Марусяк, Т.П. Олiйника, В.В. Онишка, Т.О. Павлюк, Ю.О. Пахнющого, О.М. Полубічка, Л.В. Федоренко та співробітників ІГГГК НАН України А.М. Бубняка, І.М.Бубняка, Л.П. Дручок та iнших, за що їм автор глибоко вдячний.

Виконанню цiєї праці під час польових робіт та збору матеріалів значною мірою сприяли керiвники ДГП “Захiдукргеологiя” та геологи-виробничники М.Я. Решко, В.М. Шклянка, О.О. Нечепуренко, Н.В. Нечепуренко, Ю.В. Удуд та інші, за що автор їм також дуже вдячний.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Сучаснi уявлення про золоторуднi формацiї та флюїдний режим їхнього розвитку

У розділі розглянуто принципи геолого-генетичної типизації золоторудних родовищ та висвітлено сучасні уявлення про золотоконцентруючі палеосистеми. Проаналізовано відомі класифікації золоторудних формацiй, запропоновані М.Б. Бородаєвською (1967), Г.П. Воларовичем (1969), К.О. Радкевич (1966), І.С. Рожковим (1968), А.О. Сидоровим (1969), М.О. Шилом (1969) та ін. Зазначено провідну роль чинника “глибини розвитку” зруденіння, згідно з яким виділяють (Петровская, 1973; Петровская та ін, 1976; Ляхов, 1995) три групи золоторудних формацiй: малих (від десятків метрiв до 1,2-1,5 км), середнiх (1,5-3,0 км) і порівняно великих (3-6 км) глибин.

Системний аналіз відомих літературних матеріалів (Ляхов, Попивняк, 1977; Мойсеенко, 1977; Гончаров, Сидоров 1979; Лазько та ін., 1981; Ковалишин та ін., 1984; Степанов, 1993; Ляхов та ін., 1994; Скакун, 1994; Ляхов та ін., 1995; Попiвняк та iн, 1995) з урахуванням праць щодо золоторудних провінцій Канади, США, Японії (Coleman, 1957; Roedder, 1971), Західної Австралії (Ritchie, 1963), Румунії (Borcos, Manilici, 1965; Savul, Pomerleanu, 1961) дає підстави зробити загальний висновок про палеоградієнтний характер розвитку гідротермальних процесів рудоутворення. Цi загальнi положення засвідчені також новими матеріалами, що одержані останніми роками за результатами термобарогеохімічного дослідження золотопроявів та родовищ України (Степанов, 1993; Ляхов та ін., 1994; Скакун, 1994; Яценко, Росихіна, 1995; Ніколенко, 1995; Єхіванов, 1995; Попiвняк та iн, 1995; Деревська, 2002; Павлунь, 2003 та ін.).

Методи дослiдження золоторудних об'єктів та особливості iнтерпретацiї даних

Стисло описано термобарогеохімічні та мінералого-фізичні методи дослідження, використані автором, для виявлення мінливості у часі та просторі головних фізико-хімічних параметрів мінералотворного середовища золоторудних об'єктів РЗР, висвітлено умови експериментальних визначень та підходи щодо iнтерпретацiї аналітичних даних.

Зокрема, температурні визначення за включеннями у мінералах проведено двома головними методами: методом гомогенізації та декрепітації. Як відомо, точнішим є метод гомогенізації, проте його застосування обмежується прозорими та напівпрозорими мінералами, тому непрозорі мінерали досліджено тільки методом декрепітації. Температури гомогенізації газово-рідинних чи рідинно-газових включень визначали нагріванням препаратів у спеціальній мікротермокамері (робочий об'єм 0,3 см3), сконструйованій М.П. Єрмаковим і пізніше вдосконаленій Ю.О. Долговим, В.А. Калюжним, В.Ф. Лесняком та Ю.В. Ляховим. Еталонування установки проводили за точками плавлення сплаву Вуда, сірки, альфабензоіноксину, олова, бісмуту, свинцю, цинку.

Загалом нами використано традиційний алгоритм термобарогеохiмiчного дослiдження, який включає ґрунтовнi польовi роботи на дослiджуваних рудопроявах та родовищі Сауляк, зокрема: докладний системний вiдбiр генетично-інформативних проб, аналiтичнi та лабораторнi роботи з ними i на цій підставі - розробка температурно-парагенетичних схем послiдовностi видiлення мiнералiв, їхнiх асоцiацiй і комплексiв; виявлення та докладне дослідження притаманних їм сингенетичних генерацiй флюїдних включень; визначення фiзико-хiмiчних умов мінералоутворення (зокрема, вiдкладання золота); створення моделей флюїдних режимiв формування дослiджуваних об'єктів та визначення їхньої геолого-генетичної належності; систематичне просторове термобарогеохiмiчне опробування родовища Сауляк, виявлення прямих залежностей накопичення промислових концентрацiй золота вiд фiзико-хiмiчних чинників за термобарогеохiмiчними та мінералого-фізичними показниками. На цiй підставі - розробка комплексiв термобарогеохiмiчних критерiїв прогнозування золотого зруденiння та основ їх використання у межах РЗР.

Головні риси геологiчної будови та розвитку Рахівського рудного району

Проаналізовано різноманітні погляди щодо геологічної будови та історії розвитку регiону і його окремих структурних елементів, які містяться у численних наукових працях багатьох дослідників (Муратов, 1947; Славин, 1956, 1958; Кривин, 1960, 1961; Лазаренко, 1960, 1963, 1973, 1975; Шрамко, 1960; Костюк, 1961; Видякин, 1966; Гниломедов, Данилович, 1966; Бойко 1969, 1970; Волошин, 1971, 1973, 1981; Матковський, 1971, 1975, 1992; Жуков, 1971, 1978; Науменко, 1974; Габинет, 1976; Федорин, 1981; Мацкив, 1984; Степанов, 1993; Нечепуренко, 1995, 1999 та ін.).

Зазначено, що головним структурно-геологічним елементом Рахівського рудного району є Мармароський кристалічний масив, складений комплексом метаморфiчних порід, нижнi товщi якого метаморфiзованi в умовах епiдот-амфiболiтової фацiї (бiлопотiцька свiта), а верхнi - в умовах кварц-епiдот-амфiболiтової i кварц-альбiт-мусковiт-хлоритової субфацiй фацiї зелених сланцiв (бредецельська, дiловецька, мегурська свiти). Золоторудна мiнералiзацiя просторово пов'язана з рiзними стратиграфiчними рiвнями в породах бредецельської i дiловецької світ. Найдавнiшими породами, що вмiщують золоторудну мiнералiзацiю, є породи бредецельської свiти (родовище Сауляк). З кристалічним фундаментом Мармароського масиву, точніше, з його доверхньопалеозойськими метаморфічними комплексами пов'язують доальпійську металогенію золота (Гожик та iн.,1994).

Головна роль у просторовому розміщенні зруденіння в межах Мармароського масиву належить розривним порушенням, уздовж яких групується бiльшiсть рудопроявів та родовищ, утворюючи так звані структурно-рудоносні зони (Волошин, 1981; Нечепуренко, 1995, 1999).

Геолого-мiнералогiчна характеристика родовища Сауляк та рудопроявів Рахiвського золоторудного району

Результати комплексного мінералого-генетичного аналізу руд, термобарогеохімічного дослідження включень у мінералах та дослідження термо-е.р.с. мінералів-напівпровідників свідчать, що в межах Рахівської рудогенеруючої палеосистеми кожний із виділених мінеральних комплексів формувався впродовж відповідних стадій рудного процесу за участі мінералотворних флюїдів, різні порції яких надходили в область локалізації руд після досить інтенсивних тектонічних рухів. Для кожної порції флюїдів, що надходила в області локалізації руд, був характерний тільки їй притаманний хімічний склад та термобаричний режим еволюції у просторі та часі.

Формування руд родовища Сауляк та рудопроявів РЗР відбувалося упродовж п'яти стадій пневматолітово-гідротермального процесу мінералоутворення (рис. 1): 1 - піротин-кварцова (475-385°С); 2 - турмалін-кварцова (465-385°С); 3 - пірит-кварцова (410-250°С); 4 - золото-полісульфідна (335-110°С); 5 - кварц-карбонатна (150-80°С). Загальний температурний діапазон процесів мінералоутворення в межах Рахівської рудогенеруючої палеосистеми (див. рис. 1) становив 475-80°С; тиск у системі продуктивного (на золото) мінералоутворення становив від 145-105 до 90-85 МПа (родовище Сауляк), 60-30 МПа (Білий Потік) і 20-10 МПа (Камінь-Кльовка); густина СО2 золотоносних вуглекислотно-водних флюїдів становила 0,815-0,770 г/см3 (родовище Сауляк), 0,579-0,585 г/см3 (Білий Потік) і 0,225-0,232 г/см3 (Камінь-Кльовка). Температурні діапазони утворення парагенетичних мінеральних асоціацій продуктивного комплексу такі: 320-240°С - кварц-пірит-сфалеритова із золотом; 335-220°С - сфалерит-галенітова із золотом; 220-160°С - золото-халькопіритова; 170-110°С - кварц-карбонатна із золотом; загальний температурний інтервал власне продуктивного мінералоутворення - 335-90°С; переважна маса самородного золота виділилася у температурному інтервалі 280-120°С, що загалом збігається з даними попередників (Ляхов, 1995; Ляхов та ін., 1995). Отже, впродовж п'ятистадійного процесу мінералоутворення сформувалося п'ять мінеральних комплексів: піротин-кварцовий, турмалін-кварцовий, пірит-кварцовий, золото-полісульфідний, кварц-карбонатний (див. рис. 1).

Для родовища Сауляк та рудопроявів РЗР, як і для більшості відомих золоторудних провінцій, характерна циклічність розвитку процесів гідротермального мінералоутворення. На фоні інверсійно-регресивної мінливості температурно-баричного режиму вона проявляється у закономірній послідовності виділення мінералів (кварц>сульфіди> карбонат) із розчинів різних порцій, що свідчить про повільне зниження їхньої кислотності.

Отже, золотоносними були переважно середньотемпературні вуглекислотно-водні флюїди. Незважаючи на загалом складний поліциклічний характер режиму золотого зруденіння, відкладання самородного золота відбувалося із однієї порції флюїдів впродовж золото-полісульфідної стадії процесу мінералоутворення.

Результати докладного геолого-генетичного, мінералого-фізичного та термобарогеохімічного дослідження руд Рахівського золоторудного району стали підставою першого положення, яке захищає дисертант.

Положення 1. Природна різнотиповість золотоносної сульфiдно-кварцової мiнералiзацiї Рахiвського рудного району є результатом розвитку єдиного пневматолітово-гiдротермального процесу з виразними рисами стадійності та iнверсiйно-регресивної мінливості термобарогеохімічних показників як з часом, так i в просторi.

Кристаломорфогенетичні ряди різновікових генерацій піриту

Докладно досліджено різновікові генерації піриту родовища Сауляк та рудопроявів Рахівського золоторудного району. Доведено, що вони різняться за морфологією, морфометрією, термоелектричними властивостями, вмістом елементів-домішок та послідовністю кристалізації простих форм кожної з генерацій.

Результати дослідження термо-е.р.с. піриту із рудопроявів РЗР свідчать про суттєву відмінність їхніх показників не тільки між різними генераціями цього мінералу, а й між їхніми послідовними зародженнями у межах однієї генерації.

Зіставлення значень термо-е.р.с. на сколах внутрiшнiх ділянок кристалiв пiриту i на їхній поверхнi (переважно на гранях) дало змогу вперше виявити виразну тенденцiю змiщення тренда середньостатистичних значень (сер) цього показника від внутрішніх ділянок кристалів до периферії: 1) для піриту-І - у бік вiд дiркової термоелектропровiдностi до електронної (див. таблицю); 2) для пiриту- - у протилежному напрямі - вiд електронної і низьких значень діркової до середніх та високих значень дiркової термоелектропровiдностi (див. таблицю).

Зміщення середніх значень термо-е.р.с. різновікових генерацій піриту від внутрішніх ділянок його кристалів до зовнішніх, мкВ/град

Генерація піриту

сер

Напрям зміщення сер від внутрішніх ділянок кристалів до площин їхніх граней

сер

Білий Потік

Пірит-І

+143

поверхня

внутрішні ділянки

+332

Пірит-ІІ

+155

внутрішні ділянки

поверхня

+351

Марів

Пірит-І

+405

внутрішні ділянки

поверхня

+454

Пірит-ІІ

+340

поверхня

внутрішні ділянки

+415

Банський

Пірит-І

-

-

-

Пірит-ІІ

+300

внутрішні ділянки

поверхня

+500

Одним з найважливіших чинників, що впливає на термоелектричні властивості піриту, є якісно-кількісне співвідношення елементів-домішок у його складі (Смит, 1968; Красников, Фаворов та ін., 1983). Тому ми докладно дослідили лазерно-мікроспектральним аналізом (аналітик Л.П. Дручок; ІГГГК НАН України) вміст елементів-домішок у кристалах піриту різновікових генерацій: на різних гранях простих форм і на сколах їхніх внутрішніх ділянок. У піриті-І виявлено такі елементи-домішки: на гранях - переважають Сu, Ni, Ti; у внутрішніх (зародкових) ділянках - переважає Co. Відхилення досить рідкісні, зокрема, на рудопрояві Марів серед елементів-домішок на гранях піриту-І переважає Сu.

У піриті-ІІ на гранях зазвичай переважають Сu та Ti, а у внутрішніх ділянках - Co та Ni.

Як було зазначено вище, різновікові генерації піриту формувалися за участі флюїдів різного складу. Ймовірно, тому послідовно, в процесі росту різновікових зароджень піриту-І та піриту-ІІ, утворилися різні морфогенетичні ряди кристалiв цього мiнералу. Наприклад, на родовищі Сауляк та рудопроявi Білий Потік (рис. 3) у морфогенетичних рядах піриту-І кристали раннiх зароджень, зазвичай, мають форму кубооктаедра, а пізніх - куба, тоді як в аналогічних рядах піриту-ІІ кристали ранніх зароджень мають габітус, що визначається комбінаціями куба та пентагондодекаедра, а пізніх - пентагондодекаедра. Мiж крайнiми габiтусними формами цих рядів є кристали, морфологiя яких визначається комбiнацiєю, передусім, домiнуючих простих форм, утворених у процесi поступового доростання пiриту- та піриту-ІІ в умовах дiяльностi окремих порцiй флюїдiв.

Отже, пірит-І завжди досить виразно відрізняється від піриту-ІІ за морфологічними та морфометричними характеристиками, термоелектричними властивостями, а також складом елементів-домішок та особливо послідовністю розвитку його простих форм. Саме ці закономірності покладено в основу другого положення, яке автор захищає у цій праці.

Положення 2. Вперше виявлено різновікові кристаломорфогенетичні ряди піриту, габітусні форми якого в процесі росту закономірно змінювалися від ранніх зароджень до пізніх; водночас послідовно сформовані прості форми піриту в складі продуктивних на золото комплексів суттєво відрізняються від непродуктивних (за морфологією, морфометрією, вмістом елементів-домішок, термоелектричними властивостями, послідовністю кристалізації простих форм у межах кожного ряду), що є типоморфною ознакою для золоторудних об'єктів Рахівського рудного району.

Загальнi риси зональностi гiдротермального зруденiння

Результати аналізу просторового поширення продуктивних (на золото), а також до- і післяпродуктивних мінеральних комплексів свідчать про закономірну позицію їхньої локалізації відносно елементів структурно-тектонічної будови РЗР.

Для створення топомiнералогiчних карт, що iлюструють особливостi поширення окремих генерацій мiнералiв, їхніх парагенетичних асоцiацiй та комплексiв, використано структурно-тектонічні схеми Я.В. Федорина (1980, 1981), О.О. Нечепуренка (1995) та О.М. Колодiя (1999), якими в межах РЗР виділено низку кільцевих тектонічних форм. Я.В. Федорин називає їх “кільцевими структурами”, а за О.М. Колодієм - це купольні “радіально-кільцеві структури”. Зокрема, цими авторами виділено такі головні частково інтерферовані кільцеві структури першого порядку: Велика Менчульська та Тисинська - за Я.В. Федориним; Менчульська, Сауляцька та Перехресна - за О.М. Колодієм.

У межах РЗР головні мінерали та їхні асоціації поширені закономірно:

- ранні, допродуктивні мінеральні асоціації (піротин-кварцова, хлорит-кварцова, пірит-кварцова, та рання кварц-карбонатна) поширені переважно в центральній та серединній частинах Сауляцької радіально-кільцевої структури (СРКС), тоді як золотоносні мінеральні асоціації (кварц-пірит-сфалеритова із золотом, сфалерит-галенітова із золотом, золото-халькопіритова та кварц-карбонатна із золотом) поширені переважно у серединних і частково периферійних ділянках структури (рис. 4). Післяпродуктивні (кварц-карбонатна (пізня) та пірит-карбонатна) мінеральні асоціації виявлено тільки на її периферії;

- у серединній частині південно-західного сектора структури на рівні сучасного ерозійного зрізу зафіксована певна диференціація поширення головних мінералів. Зокрема, тут не виявлено сфалерит-галенітових асоціацій. В одних рудопроявах цього сектора трапляється тільки галеніт, у інших, навпаки, - тільки сфалерит. У цьому ж секторі практично немає халькопіриту, проте часто трапляється арсенопірит. Така своєрідна диференціація поширення мінералів у південно-західному секторі Сауляцької структури підтверджує особливості її блокової будови та водночас може свідчити про більший загальний ерозійний зріз серединної частини цього сектора порівняно з іншими. Це можливо тільки за умови припіднятості одного з блоків серединної частини структури. Ймовірно, така диференціація пов'язана з певною структурно-тектонічною перебудовою у післярудний час, оскільки вона властива й іншим секторам Сауляцької структури;

- результати топомінералогічного аналізу руд РЗР добре корелюються з геохімічними даними. Зокрема, усереднені значення коефіцієнта відношення золота до срібла (К=Au/Ag) поступово зменшуються від >0,1 у центральних частинах Сауляцької структури до 0,1-0,01 у серединних та <0,01 у периферійних;

- структурно-генетичний зв'язок ендогенного зруденіння з кільцевими формами РЗР підтверджується також поширенням у його межах уранового зруденіння (Зайцева В.Н., Поморцева Т.П., 1995; див. рис. 4).

Отже, аналіз закономірностей просторового поширення різновікових мінеральних комплексів у межах РЗР свідчить про існування тут виразних ознак єдиної для досліджуваного району мінералого-генетичної зональності, елементи прояву якої дещо ускладнені внаслідок особливостей структурно-тектонічної будови району. На цій підставі сформульовано третє положення, що захищається.

Положення 3. Головні риси мінералого-генетичної зональності Рахівського рудного району проявлені у переважному поширенні ранніх високотемпературних мiнеральних асоцiацiй в центральних та серединних блоках Сауляцької радіально-кiльцевої структури, середньотемпературних (продуктивних) з золотом - у серединних та периферiйних, а пiзніх, низькотемпературних - головно в периферiйних блоках. Вiдцентрово-блоковий характер речовинно-параметричної зональності подекуди суттєво ускладнюється iнтерферованими кiльцевими формами другого порядку.

Критерiї прогнозування гідротермального зруденiння

Рахiвського золоторудного району

Розроблено комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння РЗР. Найважливішими є мінералого-генетичний, структурно-геологічний, термобарогеохімічні та мінералого-фізичні критерії.

Мінералого-генетичний критерій ґрунтується на даних про досить виразний просторово-часовий зв'язок виділень самородного золота з такими мінералами, як сфалерит, галеніт, халькопірит, пірит-ІІ, піротин-ІІ та інші, що кристалізувалися майже одночасно з єдиної порції вуглекислотно-водних флюїдів (див. рис.1) і тому можуть розглядатися як індикатори золотого зруденіння. За цим критерієм виявлення у межах окремих перспективних структурних блоків мінералів продуктивного комплексу (кварц-IV, пірит-ІІ, піротин-ІІ, галеніт, сфалерит, халькопірит, що містять включення вуглекислотно-водних флюїдів) може свідчити про високу ймовірність золотоносності досліджуваних ділянок чи ділянок, недоступних для безпосереднього спостереження.

Геолого-структурний критерій ґрунтується на даних про те, що ранні високотемпературні мінеральні асоціації переважають у центральних та серединних структурних блоках СРКС, середньотемпературні, продуктивні на золото - у серединних та периферійних, тоді як пізні, низькотемпературні - тяжіють до периферійних блоків. Така закономірність, з урахуванням геолого-структурної позиції та глибини ерозійного зрізу того чи іншого блока, дає змогу досить впевнено передбачити їхню перспективність. На перших етапах прогнозувально-оцінювальних робіт перспективними треба вважати серединні ділянки радіально-кільцевих структур (зокрема й Сауляцької структури).

Термобарогеохімічні критерії.

Температурний критерій. Як зазначено в першому положенні, дані про середньотемпературні умови мінералоутворення можна розглядати як один з важливих показників золотого зруденіння; зокрема, найсприятливішим для РЗР є інтервал 280-120°С. Високотемпературна межа найсприятливішого інтервалу відкладання золота (280-260°С) може характеризувати нижні (найглибші) рівні золоторудних стовпів, тоді як низькотемпературна (140-120°С) - верхні. Отже, відносно низькі значення тем ператури мінералоутворення (120°С) на досліджуваних рівнях рудопроявів чи рудних тіл свідчитимуть про незначний рівень їхнього ерозійного зрізу та про перспективність углиб (наприклад, рудопрояви Білий Потік та Камінь-Кльовка). І навпаки, високі значення температури (280°С) на досліджуваних рівнях рудних тіл чи рудопроявів свідчитимуть про досить глибокий рівень їхньої еродованості, і тому - відносно низьку перспективність углиб.

Вуглекислотометричний критерій базується на тому, що включення золотоносних флюїдів продуктивної порції у кварці-IV та інших супутніх мінералах руд містять СО2, водночас у сингенетичних включеннях в мінералах до- та післяпродуктивних асоціацій СО2 відсутній. Кількість СО2 у включеннях в мінералах-супутниках золота зазвичай сягає 20-30% об'єму вакуолі; інколи трапляються включення, на 100% заповнені СО2. Отже, наявність у кварці чи інших мінералах включень з СО2 безперечно є позитивним показником перспективності досліджуваних об'єктів.

Густинометричний критерій. На золоторудних родовищах інших регіонів характерна ритмічно-періодична флуктуація густини флюїдів під час продуктивного мінералоутворення (Попівняк, 2002). Густина золотоносних вуглекислотно-водних флюїдів стрімко знижувалася зі зниженням тиску гідротермальної системи. У верхніх (надрудних) горизонтах рудних зон та рудних тіл густина мінералотворних флюїдів завжди менша порівняно із підрудними горизонтами чи нижніми ділянками рудних стовпів. У межах золоторудних об'єктів РЗР густина вуглекислотної фази мінералотворних флюїдів продуктивної стадії на рівні сучасного ерозійного зрізу становить 0,815-0,225 г/см3 (0,815-0,770 г/см3 - Сауляк, 0,579-0,585 г/см3 - Білий Потік і 0,225-0,232 г/см3 - Камінь-Кльовка). За результатами дослідження попередників (Ляхов та ін., 1995; Попівняк, 1998, 2002), виявлення у мінералах включень з СО2, густина якого менше 0,7-0,9 г/см3, може свідчити про перспективність досліджуваних ділянок углиб; ця закономірність підтверджується і нашими даними. Отже, для РЗР поширення у мінералах включень з СО2, густина якого не перевищує 0,5 г/см3, досить впевнено може розглядатися як допоміжне свідчення про верхній рудний (чи надрудний) рівень мінералізації досліджуваних об'єктів, а з густиною понад 0,9 г/см3 - про нижній чи підрудний рівень.

Мiнералого-фiзичнi критерії ґрунтуються на висновках, сформульованих у другому положенні, насамперед на результатах дослідження термоелектричних властивостей мінералів-напівпровідників, зокрема піриту та галеніту.

Особливо важливим для прогнозної оцінки рудоносних структурних блоків є те, що різні генерації пiриту iз рудопроявiв РЗР рiзняться мiж собою морфометрично з утворенням специфічних рядів еволюції простих форм, вмістом елементів-домішок та термоелектричними властивостями з принципово протилежним орiєнтуванням числових т.е.р.с.-векторiв у системi координат РВ-сер (рис. 5).

Виявлені типоморфні особливості різних генерацій піриту дають змогу відрізняти пірит-І (сформований із допродуктивної порції флюїду) від піриту-ІІ, що кристалізувався водночас із золотом (із продуктивної порції флюїду). Отже, виявлення піриту з типоморфними властивостями, притаманними піриту-ІІ, може свідчити про перспективність досліджуваної ділянки. Це використано нами як критерій під час прогнозування золотого зруденіння РЗР.

Для цілей прогнозування не менш важливими є дані про поширення галеніту, який, як було доведено, просторово тісно асоціює із виділеннями самородного золота на всіх гіпсометричних рівнях рудоносних зон мінералізації: верхньорудному, рудному та нижньорудному (Ляхов та ін, 1995; Попівняк, 1998). Надзвичайно показним є те, що за значеннями термо-е.р.с. галеніт верхньорудних рівнів ( -800 мкВ/град) виразно відрізняється від нижньорудних ( -100 мкВ/грд), що характерно для багатьох відомих золоторудних районів (Попивняк, Карамишева, 1989) і підтверджено нашими даними по РЗР. Таку закономірність ми використали в процесі оцінки перспективності флангів та углиб родовища Сауляк і рудопроявів РЗР. Ступінь ерозійного зрізу мінералізованих ділянок визначали з урахуванням найсприятливіших значень термо-е.р.с. Перспективними вважали рудопрояви, у яких значення термо-е.р.с. галеніту на досліджуваному рівні становили від -800 до -450 мкВ/град.

На підставі розробленого комплексу критеріїв сформульовано четверте положення, яке захищає дисертант.

Положення 4. Розроблено комплекс мінералого-генетичних, геолого-структурних, термобарогеохімічних та мінералого-фізичних пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння Рахівського рудного району, серед яких головними сприятливими є:

- поширення продуктивних мінеральних асоціацій та сингенних з ними флюїдних включень;

- вуглекислотно-водний склад мінералотворних флюїдів, за включеннями в мінералах, густина яких не перевищує 0,5 г/см3;

- середньотемпературні умови мінералоутворення (280-120°С);

- поширення та послідовність (від {100} + {210} до {210}) кристалізації комбінованих форм піриту, яким властиві: переважно np- і p-провідність та числові вектори росту (у системi координат РВ-сер), орієнтовані у бік вищих значень діркової провідності;

- наявність галеніту, значення термо-е.р.с. якого становить понад -800 мкВ/град;

- серединні та периферійні блоки у секторах радіально-кільцевих структур (насамперед Сауляцької).

ВИСНОВКИ

1. Уперше відтворено фізико-хімічні умови процесів мінералоутворення у межах Рахівської рудогенеруючої палеосистеми. З'ясовано, що: впродовж п'ятистадійного процесу мінералоутворення сформувалися п'ять мінеральних комплексів - піротин-кварцовий, турмалін-кварцовий, пірит-кварцовий, золото-полісульфідний, кварц-карбонатний; загальний температурний діапазон процесів мінералоутворення становить 475-70°С; температурний інтервал власне

продуктивного мінералоутворення - 335-90°С; переважна маса золота виділилася за температури 280-120°С; тиск у системі продуктивного мінералоутворення становив від 145-105 до 90-85 МПа (родовище Сауляк), 60-30 МПа (Білий Потік) і 20-10 МПа (Камінь-Кльовка); густина СО2 продуктивних вуглекислотно-водних флюїдів становила 0,815-0,770 г/см3 (родовище Сауляк), 0,585-0,579 г/см3 (Білий Потік) і 0,232-0,225 г/см3 (Камінь-Кльовка).

2. Результати аналізу просторового поширення головних мінералів, їхніх асоціацій та комплексів у межах Рахівського золоторудного району свідчать, що: ранні, допродуктивні мінеральні асоціації (піротин-кварцова, хлорит-кварцова, пірит-кварцова та рання кварц-карбонатна) поширені переважно в центральній та серединній частинах Сауляцької радіально-кільцевої структури; золотоносні мінеральні асоціації (кварц-пірит-сфалеритова із золотом, сфалерит-галенітова із золотом, золото-халькопіритова та кварц-карбонатна із золотом) поширені переважно у серединних і частково периферійних частинах структури; післяпродуктивні (кварц-карбонатна (пізня) та пірит-карбонатна) мінеральні асоціації виявлено тільки на її периферії.

Топомінералогічний аналіз поширення руд Рахівського рудного району свідчить, що Сауляцька радіально-кільцева структура, як і весь район, має блокову будову, а рівень ерозії різних блоків не є однаковим.

3. Доведено, що пірит ранніх генерацій (пірит-І) завжди відрізняється від піриту пізніх генерацій (піриту-ІІ) за морфологічними і морфометричними характеристиками, термоелектричними властивостями, складом елементів-домішок та, особливо, послідовністю кристалізації його простих форм. Зокрема, порівняльний аналіз значень термо-е.р.с. на сколах внутрiшнiх ділянок кристалiв пiриту i на їхній поверхнi у системі координат сер - РВ свідчить про виразну тенденцiю змiщення середньостатистичних значень (сер) цього показника від внутрішніх ділянок кристалів до їхньої поверхні:

- для піриту-І - у напрямі вiд дiркової термоелектропровiдностi до електронної;

- для пiриту- - у протилежному напрямі, вiд електронної і низьких значень діркової до середніх та високих значень дiркової термоелектропровiдностi.

Водночас на гранях кристалів піриту-І серед елементів-домішок переважають Сu, Ni, Ti, у внутрішніх ділянках - Co, а на гранях піриту-ІІ переважають Сu та Ti, у внутрішніх ділянках - Co, Ni та Ti. Уперше доведено, що у процесі росту різновікових генерацій піриту послідовно утворювалися морфогенетичні ряди кристалiв піриту габiтуснi форми яких різняться між собою.

4. Узагальнення результатів комплексного мінералого-генетичного, термобарогеохімічного, геолого-структурного та мінералого-фізичного дослідження руд золоторудних об'єктів Рахівського рудного району дали змогу розробити низку пошуково-оцінювальних критеріїв золотого зруденіння. Найважливішими є мінералого-генетичний, структурно-геологічний, термобарогеохімічні та мінералого-фізичні критерії. Висока ефективність розроблених пошуково-оцінювальних критеріїв у межах Рахівського золоторудного району можлива тільки за умови комплексного їх застосування, з урахуванням інших геологічних чинників та блокової будови досліджуваного району.

5. На підставі розроблених критеріїв нами запропоновано низку конкретних рекомендацій стосовно перспективності досліджених рудопроявів, родовища Сауляк та Рахівського золоторудного району загалом. Зважаючи на те, що на рівні сучасного ерозійного зрізу поширення родовищ та рудопроявів у межах південної частини Сауляцької радіально-кільцевої структури має вигляд напівкільця, ми припускаємо, що друга половина кільця (північна) є перспективною на золото, оскільки, ймовірно, золоте зруденіння в північній частині структури ще не розкрито. Перспективними також є серединні та периферійні ділянки радіально-кільцевих структур РЗР (зокрема, рудопрояви Камінь-Кльовка, Білий Потік і Банський) та глибокі горизонти родовища Сауляк.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ляхов Ю.В., Ціхонь С.І. Термобароградієнтний режим золотоконцентрувальних гідротермальних систем (аспекти генетичної типізації та оцінки зруденіння) // Мінерал. зб. - 2000. - № 50, вип. 1. - С. 8-16.

2. Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Ціхонь С.І. Термостатованість палеогідросистем як основа генетичної типізації золоторудних родовищ України (за даними дослідження флюїдних включень) // Мінерал. зб. - 2000. - № 50, вип. 2. - С. 38-43.

3. Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Попівняк І.В., Ціхонь С.І. Кількісне термобарогеохімічне моделювання полів золотого зруденіння в практиці локального прогнозування // Мінерал. зб. - 2001. - № 51, вип. 1. - С. 22-34.

4. Ціхонь С.І., Попівняк І.В., Марусяк В.П., Олійник Т.П. Типоморфні особливості піриту Рахівщини та Чивчин // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. - 2001. - Вип. 15. - С. 93-103.

5. Марусяк В., Олійник Т., Ціхонь С., Попівняк І. Термоелектричні властивості піриту рудопроявів Лостун (Чивчини) і Тукало (Рахівщина) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. - 2002. - Вип. 16. - С. 116-126.

6. Ціхонь С.І. Фізико-хімічні умови формування рудопрояву Білий Потік (Рахівський рудний район, Закарпаття) // Наук. праці ДонНТУ, присвячені 50-річчю кафедри корисних копалин та екологічної геології та 170-річчю кафедри геології. Сер. гірн.-геол. - 2001. - Вип. 32. - С. 179-180.

7. Цихонь С.И. Термоэлектрические свойства разновозрастных кристаллов пирита рудопроявления Белопотокское (Раховский рудный район, Закарпатье) // Труды IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров, 1999. - С. 152-164.

8. Матвиенко А.Д., Наумко И.М., Бубняк А.Н., Бубняк И.Н., Попивняк И.В., Сахно Б.Э., Цихонь С.И. Некоторые особенности палеофлюидодинамики при формировании гидротермальных жил Украинских Карпат // Материалы междунар. конф. памяти акад. П.Н.Кропоткина, “Дегазация земли: геодинамика, геофлюиды, нефть и газ”, 20-24 мая 2002 г., г.Москва. - М., 2002. - С. 191-194.

9. Popivnyak I., Matvienko O., Nechepurenko O., Mackiv B., Nikolenko A., Nikolenko P., Ehivanov V., Olijnyk T., Pukach B., Stepanov V., Cihon' S. The range of the crystallization of mineral paragenesys of gold Sauliak deposit (Rachiv region) // XVI Congres of the Carpathian-Balkan Geol. Assoc. - Vienna, 1998. - P. 490.

10. Matvienko O., MackivB.,Nechepurenko O., Nikolenko P., Ehivanov V., Olijnyk T., Popivnyak I., Byrych O., Pukach B., Stepanov V., Cihon' S. Fluid regime of the forming (creation) of gold Sauliak deposit (Marmarosh massif) // XVI Congres of the Carpathian-Balkan Geol. Assoc. - Vienna, 1998. - P. 376.

11. Ціхонь С.І., Попівняк І.В., Колодій О.М., Нечепуренко О.О. Мінералого-генетична зональність золотого зруденіння Рахівського рудного району // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали міжнар. наук. конф. - Львів, 1999. - С. 136-137.

12. Попівняк І.В., Боднар П.Й., Нечепуренко О.О., Ніколенко А.Є., Матвієнко О.Д., Ніколенко П.М., Олійник Т.П., Степанов В.Б., Ціхонь С.І., Шклянка В.М. Мінералого-парагенетичний аналіз руд Рахівського золоторудного району // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали міжнар. наук. конф. - Львів, 1999. - С. 111-112.

13. Марусяк В.Б., Костюк О.М., Бирич О.В., Олійник Т.П., Попівняк І.В., Ціхонь С.І. Мінералогічна характеристика та термоелектричні властивості сульфідів золото-поліметалічного рудопрояву Камінь-Кльовка // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали міжнар. наук. конф. - Львів, 1999. - С. 79-80.

14. Олийнык Т.П., Цихонь С.И. Исследование декрептоактивности жильного кварца золоторудного месторождения Сауляк // Тез. докл. IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 201-202.

15. Цихонь С.И. Типоморфные особенности разновозрастных генераций пирита рудопроявления Белопотокское // Тез. докл. IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 202-203.

16. Попивняк И.В., Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Пизнюр А.В., Галун Н.Л., Олийнык Т.П., Цихонь С.И. Флюидный режим кристаллизации минералов главных золотоносных ассоциаций (по данным термобарогеохимического изучения месторождений Украины) // Тез. докл. IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 203-204.

17. Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Попивняк И.В., Галун Н.Л., Олийнык Т.П., Цихонь С.И. Термобароградиентные условия формирования золоторудных месторождений Украины (по флюидным включениям в минералах) // Тез. докл. IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 206-209.

18. Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Сиворонов А.А., Бобров А.Б., Поздеев К.М., Галун Н.П., Цихонь С.И. Типы золотоконцентрирующих палеогидросистем месторождений Украины по данным термобарогеохимии // Тез. докл. IX Междунар. конф. по термобарогеохимии. - Александров: ВНИИСИМС, 1999. - С. 209-212.

19. Ляхов Ю., Павлунь М., Попівняк І., Ціхонь С. Прикладне значення термобарогеохімічних моделей полів розвитку золотого зруденіння // Сучасні проблеми літології: Матеріали наук. конф., присвяченої 100-річчю від дня народження Д.П.Бобровника. - Львів, 2000. - С. 47-49.

20. Ціхонь С.І. Мінливість термоелектричних властивостей піриту в межах Рахівського золоторудного району (Закарпаття) // Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи: Матеріали наук. конф., присвяченої до 55-річчя геол. ф-ту Львів нац. ун-ту ім. І.Франка. - Львів, 2000. - С. 116-117.

21. Ляхов Ю., Павлунь М., Попівняк І., Олійник Т., Ціхонь С. Термоградієнтні умови формування золоторудних родовищ України (за флюїдними включеннями в мінералах) // Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи: Матеріали наук. конф., присвяченої до 55-річчя геол. ф-ту Львів нац. ун-ту ім. І.Франка. - Львів, 2000. - С. 98-99.

22. Ціхонь С.І., Городечний А.І. Типоморфізм піриту золоторудних проявів Рахівського рудного району (Закарпаття) // Матеріали молодіжної наук. конф. “Наука про Землю - 2001”. - Львів, 2001. - С. 87-88.

23. Popivnyak I., Kolodiy O., Lyakhov Y., Ekhivanov V., Nikolenko A., Nikolenko P., Pavlyuk T., Kovalevsky V., Marusyak V., Oliynik T., Tsikhon` S. Complex application of the methods of practical thermobarochemistry and geoindication decyphering of aerial cosmic production at stadying of ore-generating systems // 2nd Intern. Sci. Conf. “Mineral sciences in the Carpathians” Vol. 1. - Mishkolc, 2003. - P. 87.

АНОТАЦІЇ

Ціхонь С.І. Фізико-хімічні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 геологiя металевих i неметалевих корисних копалин. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Уперше для родовища Сауляк та низки рудопроявів Рахівського золоторудного району визначено фізико-хімічні режими формування різновікових мінеральних комплексів, розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення, досліджено оптимальні умови відкладання золота. Золотоносними були середньотемпературні вуглекислотно-водні флюїди, і, незважаючи на загалом складний поліциклічний характер режиму золотого зруденіння, відкладання золота відбувалося із однієї порції флюїдів упродовж золото-полісульфідної

стадії процесу мінералоутворення разом з мінералами золотополісульфідного мінерального комплексу.

Розроблено комплекс пошуково-оцінювальних критеріїв та показників на золоте зруденіння Рахівського золоторудного району, серед яких головними є мінералого-генетичний, геолого-структурний, термобарогеохімічні та мінералого-фізичні. Визначено перспективні ділянки Рахівського золоторудного району.

Ключові слова: Мармароський масив, Рахівський золоторудний район, термобарогеохімія, фізико-хімічні умови, золото, мінеральні асоціації, зональність, пірит, пошуково-оцінювальні критерії.

Цихонь С.И. Физико-химические условия развития и зональность гидротермального оруденения Раховского золоторудного района (по данным термобарогеохимических и минералого-физических исследований). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2004.

...

Подобные документы

  • Загальні та особливі класифікаційні властивості різних груп мінералів, їх діагностичні ознаки, зовнішній вигляд, колір та якості (фізичні та хімічні). Генезис та найвідоміші родовища природних мінералів, особливості їх практичного застосування.

    методичка [3,7 M], добавлен 11.11.2010

  • Фізико-географічні умови району: клімат, орогідрографія та економіка. Особливості геологічної будови території, що вивчається: стратиграфія та літологія, тектоніка, геоморфологія, історія розвитку та корисні копалини. Гідрогеологічні умови району.

    дипломная работа [603,0 K], добавлен 12.10.2015

  • Поиски новых перспективных позиций с промышленным оруденением в границах месторождения. Геолого-структурные условия размещения золотого оруденения для использования его результатов при прогнозировании оруденения на флангах Марджанбулакского рудного поля.

    автореферат [1,3 M], добавлен 13.06.2015

  • Географо-економічна та геологічна характеристика району робіт з виявлення родовища опоки, придатної для виробництва кремнезиту та активних мінеральних домішок. Властивості корисної копалини та методика підрахунку її запасів на Барвінківській ділянці.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 21.06.2011

  • Тектонічні особливості та літолого-стратиграфічні розрізи Південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, Передкарпатського крайового прогину і Карпатської складчастої області. Закономірності поширення типів мінеральних вод Львівської області.

    дипломная работа [123,9 K], добавлен 15.09.2013

  • Природні умови району проходження району практики. Історія формування рельєфу району проходження практики. Сучасні геоморфологічні процеси. Основні форми рельєфу: водно-ерозійні, гравітаційні, антропогенні. Вплив господарської діяльності на зміни в ньому.

    отчет по практике [2,0 M], добавлен 07.03.2015

  • Проведение эксплуатационной разведки в пределах участка с целью оценки перспектив его промышленной золотоносности и изучения основных свойств руд. Гидрогеологическая заснятость и инженерно-геологическая изученность участка золоторудного месторождения.

    дипломная работа [139,4 K], добавлен 16.09.2014

  • Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 07.09.2010

  • Общие сведения о районе разработки золоторудного месторождения. Основные технологические процессы: бурение взрывных скважин, экскавация горной массы, рекультивация. Карьерный транспорт. Обоснование параметров технологии усреднения качества руды.

    дипломная работа [333,0 K], добавлен 20.03.2011

  • Поняття мінералу як природної хімічної сполуки кристалічної будови, що утворюється внаслідок прояву геологічного процесу. Класифікація мінералів, їх структура та хімічні властивості. Мінеральний склад земної кори. Біогенні та антропогенні мінерали.

    реферат [1,6 M], добавлен 24.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.