Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури

Дослідження мінералого-петрографічних, структурно-текстурних особливостей формаційних комплексів. Взаємозв’язок речовинних і деформаційних перетворень та їх послідовність. Реконструкція динамічних умов формування різнорангових структурних парагенезисів.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2014
Размер файла 40,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7. Кочетов Р.В. Особливості гранітоутворення в межах Липнязької граніто-гнейсової структури // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ “Актуальні проблеми геології України”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 32.

8. Шевчук В.В., Кочетов Р.В., Ярещенко С.П. Методи дослідження орієнтації мегакристалів у порфіробластичних гранітоїдах // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ “Актуальні проблеми геології України”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 33 (Особистий внесок - статистична обробка матеріалу та їх узагальнення).

АНОТАЦІЯ

Кочетов Р.В. Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню геологічної будови ЛГГС та встановленню механізмів її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, їх співвідношення. На основі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів і граніто-гнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. Детальне вивчення деформаційних і речовинних перетворень, їх взаємозв'язку, дозволили встановити, що формування ЛГГС пов'язано із палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату та інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. А також запропонувати вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів і калішпатових мігматитів структури та синхронних їй, субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв?язких сколів та пластичних структур згину в межах граніто-гнейсового ядра. Встановлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та апліт-пегматоїдних гранітів, а також тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметамофічного етапу.

Ключові слова: граніто-гнейсова монокліналь, структурно-речовинна зональність, директивні текстури, кристалізаційна порфіробластична сланцюватість, деформаційна сланцюватість, крихкі та субв'язкі тріщини, транстенсія.

АННОТАЦИЯ

Кочетов Р.В. Геологическое строение и механизмы формирования Липняжской гранито-гнейсовой структуры. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей геологического строения и структурно-вещественных механизмов формирования Липняжской гранито-гнейсовой структуры. ЛГГС расположена в западной части Ингулецкого мегаблока Украинского щита.

Исследованная структура характеризуется вытянутой в северо-западном направлении формой, структурно-метаморфической зональностью и моноклинальным внутренним строением, выраженным порфиробластической сланцеватостью (план-паралельная ориентация порфиробластов КПШ и чешуек биотита) северо-западного простирания с крутыми углами падения на северо-запад.

Метаморфическая зональность выражена постепенными переходами от гнейсово-кристаллосланцевых, плагиогранито-гнейсовых и амфиболитовых образований пород субстрата к мелкопорфиробластическим, реже - полосчатым и порфиробластично-полосчатым мигматитам и дальше - к порфиробластическим, выдержанно сланцеватым гранито-гнейсам. Структурная зональность выражена несогласным, до поперечного в северной части, простиранием сланцеватости мигматитов, гранито-гнейсов с директивными текстурами пород субстрата.

Установлено, что вещественная зональность возникла в результате метасоматического замещения, флюидами К-Si специализации, пород субстрата, которые сопровождались хрупко-пластическими сдвиговыми деформациями при субмеридиональном и северо-западном направлении оси максимального сжатия. Тесная взаимосвязь деформационных и кристаллизационных процессов привела к формированию порфиробластической сланцеватости, выраженой порфиробластами КПШ и чешуями биотита северо-западного направления в пределах всей ЛГГС и синхронных, субпараллельных жильных образований. Реконструкция ориентации указанного структурного парагенезиса свидетельствует, что он мог сформироваться в условиях субмеридионального сдвига из субширотным растяжением (транстенсии) на фоне метасоматично-интрасоматических процессов, при условии что скорость кристаллизации порфиробластов КПШ превышает скорость самого растяжения. Расположенная в северной части полоса мощных ортоамфиболитов субширотного простирания сыграла роль своеобразного бар'ера - как относительно продолжения сдвиговой зоны в силу своих механических свойств, так и для вещественных преобразований в связи со слабой проницаемостью термофлюидных потоков.

Процесс становления порфиробластической сланцеватости гранитоидного ядра в целом сопровождался пластическими деформациями, которые в отдельных случаях привели к переориентации порфиробластов КПШ в условиях левого взбросо-сдвига. Результаты реконструкции по деформационным структурам кварца в пределах гранито-гнейсового ядра позволяют допустить, что перекристализация кварца происходила в поле напряжений с субвертикальной осью максимального сжатия.

В местах более интенсивных деформаций в одних случаях гранито-гнейсы и синхронные им жильные образования деформируются в своеобразные складки, в других - по ним образовываются субв?язкие сколы по азимуту простирания от 3000 до субмеридионального из крутыми углами падения. Характерно, что по последним, в местах их приоткрытия формируются порфиробласты в направлении ориентации скола. Реконструкции полей напряжения по указанному структурному парагенезису свидетельствует, что они формировались в сдвиговых, сбросо, взбросо-сдвиговых условиях при ориентации оси максимального сжатия в угловых диапазонах 120-1600 при субгоризонтальных углах падения и 190-2360 при углах падения от 8 до 420.

На постпорфиробластическом этапе образуются разноориентованые жильные тела поздних пегматоидных и аплит-пегматоидных гранитов, что свидетельствует о субвертикальной ориентации оси максимального сжатия.

На постметаморфическом этапе в пределах всей структуры формируются хрупкие трещины отрыва, скола и их комбинации. На фоне разноориентированной массы трещин скола наблюдаются системы трещин с северозападным и северовосточным направлением, реконструкции полей напряжений которых указывают в одних случаях на субмеридиональное в других на субширотное сжатие, при пологих углах падения.

Ключевые слова: гранито-гнейсовая моноклиналь, структурно-вещественная зональность, директивные текстуры, кристаллизационная порфиробластическая сланцеватость, деформационная сланцеватость, хрупкие и субв?язкие трещины, транстенсия.

ANNOTATION

Kochetov R.V. “Geological structure and the formation mechanisms of Lypniazhka granite-gneiss structure”. - Manuscript.

The dissertation for Candidate Degree of geological sciences on the specialty 04.00.01 - general and regional geology - Kiev Taras Shevchenko National University. - Kiev, 2007.

The dissertation is devoted to the study of geological structure of Lypniazhka granite-gneiss structure (LGGS) and the possible mechanisms of its formation. The structural-mineral peculiarities of rocks and their relations were studied. LGGS is assigned to the granite-gneissic monocline type structures on the basis of structural-mineral zonation and monocline bedding of porphyroblast schistosity of migmatites and granite-gneisses.

The detail study of deformation and crystallization processes and their relationships allow to recognize that the LGGS was formed due to a palingenetic and metasomatic replacement of substratum rocks and intrasomatic processes under the brittle and plastic deformations in a shear zone conditions. The possible mechanism of the porphyroblast shistosity of the granite-gneises and migmatites and synchronous subparallel granitic veins is proposed.

The kinematical conditions of the synporphyroblastic deformational schistosity, subplastic cracks and plastic structures synchronous to a porphyroblasts occurrence are defined.

The orientation of tectonic stress fields at the late- and postporphyroblastic stages of vein pegmatites and aplite-pegmatite granites, and also at a postmetamorphism stage formation of brittle cracks is restored.

Key words: granite-gneiss monocline, structural-mineral zonation, directive textures, crystallizational porphyroblastic schistosity, deformation schistosity, fragile and subplastic cracks, transtension.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013

  • Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.

    дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012

  • Методологічні основи вивчення геоморфологічних особливостей. Історія дослідження геоморфологічних особливостей формування рельєфу Подільських Товтр. Процес формування верхньобаденських та нижньосарматських органогенних споруд, сучасні особливості гір.

    курсовая работа [46,2 K], добавлен 22.12.2014

  • Особливості геологічної будови Сумської області. Докембрійські відклади, наявність у розрізі гіпсів й кам’яної солі у палеозойських шарах. Девонські відклади в районі м. Ромни на горі Золотуха. Різноколірні глини, алевроліти й пісковики пермської системи.

    реферат [604,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 07.09.2010

  • Геологічна будова, гідрогеологічні умови, вугленосність Боково-Хрустальського району з видобутку антрацитів. Характеристика ділянки шахтного поля: віку і складу порід, їх залягання, якості вугільного пласта. Результати геолого-розвідницьких робіт.

    курсовая работа [114,1 K], добавлен 09.06.2010

  • Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014

  • Безупинний рух земної кори. Природні геологічні процеси. Геологічна діяльність водних потоків, вітру. Геологічні структури і фактори їх утворення. Тектонічні рухи і їх наслідки. Розломи і їх роль у тепломасопереносі і переносі речовини у земній корі.

    реферат [616,4 K], добавлен 03.03.2011

  • Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010

  • Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.

    курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014

  • Характеристика Скелеватського родовища залізистих кварцитів Південного гірничо-збагачувального комбінату, їх геологічна будова. Початковий стан гірничих робіт. Підготовка гірських порід до виїмки. Організація буропідривних робіт. Техніка безпеки.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.03.2014

  • Аналіз геологічної діяльності річок як одного із найважливіших факторів створення сучасного рельєфу Землі. Фактори, що визначають інтенсивність ерозії. Будова річного алювію. Основні причини утворення терас. Потужність дельтових відкладень, їх види.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 12.03.2019

  • Розгляд типів льодовиків, їх переносної і акумулятивної діяльності. Виділення флювіогляційних та перигляціальних відкладень. Характеристика методів ландшафтно-екологічних досліджень. Вивчення геолого-геоморфологічних особливостей Чернігівського Полісся.

    дипломная работа [5,4 M], добавлен 16.09.2010

  • Різновиди води в гірських породах, оцінка її стану та основні властивості. Класифікації підземних вод за критерієм умов їх формування та розповсюдження. Методика та головні етапи розрахунку притоку підземних вод до досконалого артезіанського колодязя.

    контрольная работа [15,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Чинники для формування печер: морфогенетичні особливості, обводненість, перепад тиску. Будова найбільших печер світу - тектонічних, ерозійних, льодових, вулканічних і карстових та їх поширення на материках. Приклади використання цих геологічних об’єктів.

    курсовая работа [537,3 K], добавлен 14.04.2014

  • Геологічна будова територія Придністерського Поділля. Гранулометричний склад, фізико-хімічні властивості лесоподібних суглинків Придністерського Поділля. Радіаційні характеристики клімату. Річний хід температури повітря. Середня річна кількість опадів.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 07.12.2015

  • Поняття атмосфери і її особливості. Висота, межі, будова атмосфери. Сонячна радіація, нагрівання атмосфери. Геологічні процеси, пов'язані з дією атмосфери. Інженерно-геологічне вивчення вивітрювання. Мерзлотно-динамічні явища, порушення термічного режиму.

    курсовая работа [33,4 K], добавлен 12.06.2011

  • Грунтово-географічне районування. Особливості формування ґрунтового покриву Карпат. Буроземний та дерновий тип грунтотворення. Формування водного режиму ґрунтів та підґрунтового стоку в гірських умовах. Заходи для захисту ґрунтів у досліджуваному районі.

    контрольная работа [21,0 K], добавлен 14.04.2016

  • Фізико-географічна характеристика басейна річки Міссісіпі. Клімат, геологічна будова, землекористування та ґрунти, основні гідрологічні характеристики басейна річки та її притоків. Вплив господарської діяльності на стан річки, її екологічні проблеми.

    контрольная работа [36,4 K], добавлен 04.05.2014

  • Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.

    дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.