Геологія та міденосність нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи

Дослідження походження, тектонічної позиції, речовинного складу, деформаційної структури, гідротермальних змін та міденосності нижньовендських трапів південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Обґрунтування гетерогенності трапової формації.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2015
Размер файла 895,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора геологічних наук

04.00.01 - Загальна та регіональна геологія

Геологія та міденосність нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи

Мельничук Віктор Григорович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті геологічних наук Національної академії наук України.

Науковий консультант: доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Міхницька Тетяна Петрівна Інститут геологічних наук НАН України, завідувач відділом геотектоніки та загальної геології.

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Гулій Василь Миколайович Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри геології родовищ корисних копалин; доктор геолого-мінералогічних наук, професор Квасниця Віктор Миколайович Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України ім. М.П. Семененка, завідувач відділу проблем алмазоносності; доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Федоришин Юрій Іванович Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, завідувач сектору рудних і нерудних корисних копалин.

Захист відбудеться 14_жовтня_2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.162.02 Інституту геологічних наук НАН України за адресою: 01601, Київ, вул. О. Гончара, 55-б

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України (01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-6)

Автореферат розісланий ”_ _” вересня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат геологічних наук Т. М. Сокур

1. Загальна характеристика роботи

тектонічний східноєвропейська платформа траповий

Актуальність теми. Останніми роками інтерес до нижньовендських трапів південно-західної (пд.-зх.) частини Східноєвропейської платформи (CЄП) зріс у зв'язку з їх ключовою роллю в розумінні геодинаміки платформи і суміжних континентів у венді (неопротерозої). До теперішнього часу залишаються дискусійними загальнотеоретичні причини проявів і особливості еволюції перикратонного трапового магматизму. Провідна роль в цьому процесі відводиться корово-мантійному плюмажу, режими якого потребують дослідження.

З метою з'ясування глибинної природи і джерела ранньовендського трапового магматизму, реконструкції його палеогеодинамічних умов і вирішення прикладних питань регіональної геології назріла необхідність в комплексному і цілісному вивченні всієї трапової формації у пд.-зх. частині СЄП.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається також активізацією промислових і наукових інтересів до питань міденосності трапів регіону, перспективних на виявлення в них великих родовищ самородної міді.

Аналіз і узагальнення наявної геологічної інформації про трапи пд.-зх. частини СЄП, їх новітні дослідження необхідні для робіт зі складання комплектів Держгеолкарти-200, які планомірно виконуються в регіоні у відповідності з Державною програмою геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень в Україні до 2010 року та на перспективу до 2030 року.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основу роботи складають результати досліджень, які проводились у межах відомчих науково-дослідних тем Інституту геологічних наук НАН України: “Оцінка перспектив міденосності трапових вулканітів Волино-Поділля та осадових формацій Переддобрудзького прогину” (держ. реєстр. № 0107U000867), “Вдосконалення та модернізація стратиграфічних схем фанерозою України” (№ 29/09-31) та ПДРГП “Північгеологія” Державної геологічної служби України: “Геолого-структурний аналіз території Волинського рудного району з метою визначення контролю і прогнозу промислового мідного зруденіння” (№ держ. реєстр. У-03-80/16). Дослідження проводились за участю дисертанта.

Робота також пов'язана з виконанням низки відомчих пооб'єктних планів і програм Рівненської ГЕ ПДРГП «Північгеологія»: “Групова геологічна зйомка масштабу 1:50 000 із загальними пошуками території аркушів М-35-2-В, Г; М-35-3-В; М-35-14-А,Б; М-35-15-А”(держ. реєстр. № НР У-98-83/95); “Геологічне довивчення площі масштабу 1:200 000 та підготовка до видання комплекту Держгеолкарти-200 території аркуша М-35-VIII (Луцьк)” (держ. реєстр. № НР У-03-49/4); “Геологічне довивчення площі масштабу 1:200 000 та підготовка до видання комплекту Держгеолкарти-200 території аркушів М-34-VІ (Владава) і М-35-І (Камінь - Каширський)” (держ. реєстр. № НР У-07-63/10); “Пошуки родовищ міді в межах рудопроявів Волинського рудного району та пошуково-оцінювальні роботи на Рафалівській площі” (держ. реєстр. № НР У-2000-50/13). Дисертант є одним з виконавців зазначених робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є створення надійної геологічної основи для прогнозування в нижньовендських трапах регіону покладів міді.

Для досягнення мети в дисертації поставлені такі основні завдання:

1) обґрунтувати петрогенетичну неоднорідність трапової формації та необхідність її поділу на магматичні комплекси, стратони і породні асоціації; встановити особливості їх походження, будови, речовинного складу та міденосності для визначення на цій основі критеріїв прогнозу в трапах самородномідного зруденіння;

2) розробити цілісну еволюційну модель вендського трапового магматизму, гідротермальних змін і мідеутворення у пд.-зх. частині СЄП;

3) уточнити і доповнити поділ площі поширення нижньовендських міденосних трапів на структурно-фаціальні зони (СФЗ), підзони (СФП), металогенічні райони, рудоносні поля;

4) реконструювати регіональні та локальні палеовулканічні структури трапів регіону, з'ясувати позицію в них рудопроявів міді;

5) дослідити деформаційні структури трапів регіону і їх роль в розміщені мідного зруденіння;

6) встановити основні закономірності розміщення в трапах регіону рудопроявів міді і на цій основі розробити комплекс факторів прогнозу концентрацій міді.

Об'єктом дослідження є нижньовендські трапові комплекси пд.-зх. частини Східноєвропейської платформи: Волино-Подільського регіону України, Південно-Західної Білорусі та Східної Польщі.

Предмет дослідження - геологія (стратиграфія, петрологія, мінералогія, тектоніка) та міденосність нижньовендських трапових комплексів пд.-зх. частини СЄП.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано комплекс методів геологічних досліджень: 1) глибинне геологічне картування похованих трапів для визначення їх контурів, будови і просторової позиції; 2) стратиграфічні дослідження з метою розчленування і кореляції трапових розрізів; 3) палеовулканологічний аналіз для реконструкції вулканічних споруд; 4) геолого-структурний аналіз для вивчення деформаційної структури трапів; 5) петрографічні, петрохімічні та ізотопно-геохімічні дослідження для з'ясування особливостей речовинного складу різновікових трапових комплексів та розробки еволюційної моделі трапового магматизму; 6) радіологічні та мікропалеофітологічні дослідження для уточнення віку трапів; 7) мінералогічні дослідження для з'ясування перебігу гідротермально-метасоматичних змін порід та утворення мідних руд; 8) аналіз закономірностей розміщення в трапах рудопроявів міді для виявлення факторів прогнозу і пошукових ознак мідного зруденіння.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Доведено гетерогенність нижньовендської трапової формації пд.-зх. частини СЄП. В ній вперше виділено чотири петрогенетично відмінні трапові комплекси: західнобузький, верхньоприп'ятський, брестський і біловезько-подільський, а також низку світ, породних пачок, породних асоціацій і стратиформних міденосних горизонтів. Показано особливості їх будови, речовинного складу, просторової позиції і перспективність на мідь.

2. Розроблено цілісну еволюційну модель ранньовендського трапового магматизму і мідеутворення в пд.-зх. частині СЄП, за якою тектоно-магматична активізація краю платформи в ранньому венді відбувалася у три стадії, пов'язані з різними режимами функціонування магматичних осередків на ділянці сполучення Волино-Оршанського авлакогену з пд.-зх. краєм СЄП. Висунуто гіпотезу про розігрів палеогідротермальної системи, що перевідклала мідь в трапах волинської серії внаслідок вторгнення регіонально поширених силів титанистих габро-долеритів. Виявлено регіональні і локальні зони гідротермальної мінералізації, які контролюють поширення самородно- і сульфідномідного зруденіння.

3. Уточнено поділ площі поширення нижньовендських трапів на структурно-фаціальні зони (СФЗ): Біловезьку, Брестсько-Волинську, Волино-Подільську, і Подільську; та підзони (СФП): Західну, Центральну і Східну. Встановлено відповідність Волинського міднорудного району Брестсько-Волинській СФЗ, Волинського металогенічного району - Центральній СФП, Маневицького і Кухітсько-Вольського металогенічних районів - Східній СФП. Додатково виділено ряд рудоносних полів (Катуське, Броницьке, Оваднівське, Тельчинське, Чудлянське). Уточнено контури відомих металогенічних районів та рудоносних полів (всього 13) і переглянуті їх перспективи на мідь.

4. В будові трапових комплексів реконструйовано раніше невідомі щитоподібні палеовулканічні споруди, складені зональними базальтовими покривами з шлейфами лавокластичних брекчій, що утворились в процесі конвеєрного переміщення лавових потоків. Встановлено, що рудопрояви міді приурочені до найпотужніших частин цих споруд з найбільшою часткою базальтів в їхньому розрізі.

5. Доведено, що в деформаційній структурі трапів, поряд з блоковими, суттєву роль відіграють плікативні деформації (штампові горст-антикліналі, мульди, вали, флексури, монокліналі), які найбільше проявлені у Волинському палеозойському піднятті, пов'язаному з Центральнобілоруською шовною зоною в кристалічному фундаменті. Досліджено зв'язок з ними мідного зруденіння.

6. Виявленно низку нових закономірностей розміщення і розроблено комплекс прогнозних факторів та ознак самородномідного зруденіння, на основі яких обґрунтовано можливість існування в трапах регіону значних покладів самородномідних руд. Вперше складена “Геолого-структурна карта трапової формації, закономірностей розміщення і прогнозу рудопроявів міді (Волинський міднорудний район в межах України)” в масштабі 1 : 250 000.

Практичне значення одержаних результатів. Виділені трапові комплекси, нові літо-стратиграфічні підрозділи, породні асоціації, структурно-фаціальні і металогенічні елементи вдосконалюють стратиграфічну схему, легенду та металогенічне районування нижнього венду України. Еволюційна модель ранньовендського трапового магматизму і мідеутворення, виявлені закономірності розміщення рудопроявів міді та комплекс розроблених критеріїв міденосності трапів служать основою для прогнозування і подальших пошуків в регіоні промислових концентрацій міді. Виділені морфотипи і мінералогічні особливості мідних руд визначають їх майбутній селективний видобуток і вибір схеми збагачення. Цеоліт-смектитові різновиди вулканічних туфів рекомендовано для широкого господарського використання в якості нового виду сорбційної мінеральної сировини, а потужну туфову товщу серед трапів - як альтернативний об'єкт для підземного захоронення радіоактивних відходів. Рекомендації включено до Програми та Заходів щодо розвитку та промислового освоєння мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області на період до 2010 р., затверджених Облрадою та Обладміністрацією.

Практичне використання результатів дисертаційного дослідження відображено у чотирьох виробничих звітах Рівненської геологічної експедиції ПДРГП «Північгеологія», виконаних за участі автора.

Особистий внесок здобувача. Усі основні результати та висновки дисертаційної роботи отримані здобувачем самостійно. Автором було виконано: 1) польові спостереження у відслоненнях трапів, задокументовано і опробувано близько 10 000 пог. м. керну свердловин, які розкрили трапи регіону; 2) виділення та характеристику трапових магматичних комплексів; 3) модернізацію стратиграфічної схеми і легенди нижнього венду України з виділенням нових сратонів і асоціацій субвулканічних порід структурно-фаціальних зон і підзон; 4) реконструкцію регіональних і локальних палеовулканічних трапових споруд; 5) розробку схеми гідротермальної мінералогічної зональності і метаморфізму в трапах регіону; 6) виділення і описання морфотипів самородномідних руд та оцінка їх перспективності; 7) з'ясування закономірностей розміщення і обгрунтування факторів прогнозу мідного зруденіння в трапах; 8) розробку моделей еволюції трапового магматизму та мідеутворення у пд.-зх. частині СЄП; 9) розробку рекомендацій щодо використання цеоліт-смектитових вулканічних туфів в трапах Волино-Поділля як нового виду сорбційної мінеральної сировини та як потенційного об'єкту для захоронення радіоактивних відходів; 10) уточнення і доповнення до схеми металогенічного районування регіону та виділення низки рудоносних полів; 11) складання геолого-структурної карти трапової формації, закономірностей розміщення і прогнозу рудопроявів міді в масштаб 1:250 000 (Волинський міднорудний район в межах України).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях: “Українське Полісся вчора, сьогодні, завтра”(Луцьк, 1998); „Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи” (Львів, 2000);“Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000); І-ому всеукр. географ. з'їзді “Україна та глобальні процеси: географічний вимір” (Луцьк, 2000); І-ій наук.-вироб. нараді геологів-зйомщиків України „Регіональні геологічні дослідження в Україні і питання створення Держгеолкарти -200” (Київ, 2001); ІІ-ій наук.-виробн. нараді геологів-зйомщиків України “Актуальні питання вивчення і картування осадових комплексів складчастих областей та платформного чохла України. Картування прикордонних територій” (Київ - Сонцедарськ, 2003); міжнародній конференції “Мінералогія: історія, теорія і практика”, присвяченій 140-річчю кафедри мінералогії Львівського НУ ім. І. Франка (Львів - Шацьк, 2004); “Природні ресурси Волині. Результати фундаментальних досліджень (1993-2003 рр.” (Луцьк, 2004); “Агрономічні руди України (Київ, 2004); міжнародній конференції „Ефузивно-осадочный литогенез и рудогенез” (Сімферополь, 2004); ІІІ-ій наук.-виробн. нараді геологів-зйомщиків України “Сучасний стан і задачі розвитку регіональних геологічних досліджень” (Київ - Рівне, 2005); міжнародному симпозіумі “Safeguarding our Geological Heritage” (Київ - Кам'янець-Подільський, 2006); ІV-ій наук.-виробн. нараді геологів-зйомщиків України “Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита” (Кривий Ріг, 2007); міжнародній конференції “Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій” (Київ, 2008); “Актуальні проблеми геохімії, фізики мінералів, петрології та рудоутворення” (Київ, 2009); міжвідомчій науковій сесії “Сучасні проблеми теорії і практики наук про Землю і перспективи їх розвитку” (Київ 2009); міжнародній конференції “Мінералогія і мінерагенія Карпатського регіону” (Львів - Мукачево, 2009).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень відображені у 46 публікаціях: 2 монографіях, 14 статтях у провідних фахових журналах, 6 - у фахових збірниках наукових праць, 9 - в збірниках наукових праць, фахових з технічних і географічних наук, 15 тезах доповідей в матеріалах нарад і конференцій, 17 наукових публікацій виконано автором одноосібно (без співавторів).

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг роботи 344 сторінки, з яких 257 сторінок основного тексту та 4 графічних додатки (8 аркушів). Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку літературних джерел (302 найменування), містить 88 рисунків, 22 таблиці.

Подяки. Автор висловлює щиру подяку науковому консультанту доктору геологічних наук Т. П. Міхницькій, а також та доктору геолого-мінералогічних наук В. А. Рябенку, доктору геологічних наук К. І. Деревській (ІГН НАН України) за корисні поради та критичні зауваження при написанні дисертаційної роботи.

Автор глибоко вдячний директору ІГН НАН України академіку НАН України П. Ф. Гожику і головному геологу ПДРГП «Північгеологія» В. Л. Приходьку за сприяння у виконанні досліджень в ході роботи над дисертацією. Автор безмежно вдячний В. Я. Веліканову (УкрДГРІ), Л. В. Шумлянському (ІГМР НАН України), Л. З. Скакуну (Львівський нац. ун-т), О. Ф. Кузьменковій (ІГГ НАН Білорусі) за багаторічну науково-методичну підтримку, постійну увагу та цінні поради під час написання дисертаційної роботи.

Автор щиро вдячний геологам Рівненської геологічної експедиції І. М. Іваніву, В. В. Матеюку, Я. О. Косовському, Ф. О. Гречку, М. І. Жуйкову, П. Д. Савчуку, П. П. Крещуку, М. В. Федорчуку, О. В. Штуці та іншим працівникам ПДРГП «Північгеологія» за цінні рекомендації, зауваження і консультації щодо дисертаційної роботи та за багаторічну плідну співпрацю.

2. Основний зміст

1. Огляд літератури, історія вивчення і вибір напрямків досліджень нижньовендських трапів

Огляд наукових праць з геології трапів показує що низка і теоретичних і практичних питань трапового магматизму ще не вирішена.

Нижньовендські трапи у пд.-зх. частині СЄП та їх міденосність в різні роки вивчали російські (А. К. Тишецький, В. О. Блюмель, А.П. Карпінский, З. Г. Ушакова, А. А. Носова), білоруські (О. С. Махнач, В. Є. Бордон, Г.В. Зіновенко, О. Я. Зінгерман, М. А. Нагорний, М. В. Веретенніков, О.Ф. Кузьменкова), польські (St. Malkowski, J. Tokarski, M. Kamienski, St. J. Тhugutt, Z. Weyberg, J. Samsonowicz, J. Wojciechowski, O. Juskowiak, M. Juskowiakowa, W. Compston, J. Poprawa, P. Paczesna, A. Bilowolska, N. Bakun-Czubarow, Е. Krzeminska), українські (Г. Ф. Євсєєв, Є. П. Брунс, В. П. Шашкіна, Л. Г. Бернадська, П. Л. Шульга, О. В. Крашеніннікова, Н. Є. Стрєлкова, Є. К. Лазаренко, О. І. Матковський, Г. А. Уженков, В. С. Анісімов., О. Є. Бірюльов, П. Д. Букатчук, В. О. Котик, В. Я. Веліканов, В. С. Заїка-Новацький, О. М. Ханисенко, П. Ф. Брацлавский, Б. Я. Воловнік, Н. П. Семененко, М. А. Савченко, В. І. Клушин, Т. О. Знаменська, Е. Я. Жовінський, В. Ф. Судовцев, В. Я. Іванченко, В. Л. Приходько, І. С. Гарбуз, В. І. Тітова, В. В. Матеюк, Я. О. Косовський, В. М. Квасниця, І. В. Квасниця, В. А. Рябенко, А. М. Глеваська, Т. П. Міхницька, К. І. Деревська, Ю. І. Федоришин, А. К. Авгітов, Л. З. Скакун, А. Я. Радзівілл, В. Я. Радзівіл, І. С. Потапчук, В. А. Шумлянський, Л. В. Шумлянський, М. І. Дерябін, С. М. Цимбал, Г. М. Яценко, О. В. Ємець, М. І. Жуйков та інші) дослідники.

Найвагоміший внесок в дослідження трапів регіону польські геологи зробили у 20 - 30-х роках ХХ століття, радянські - 50 - 80-х роках, українські - у новітній період.

Цілісне і комплексне вивчення трапової формації нижнього венду пд.-зх. частини СЄП з метою встановлення особливостей будови, речовинного складу, міденосності, геодинамічних умов формування та походження трапових комплексів і визначення на цій основі прогнозно-пошукових критеріїв самородномідного зруденіння до теперішнього часу не проводилося. Необхідно також з'ясувати направленність речовинної еволюції трапів регіону, оцінити вклад в породні асоціацій різних джерел речовини, і, відповідно, визначити характер взаємодії в системі плюм-літосфера.

2. Особливості методики досліджень похованих трапів

Для вирішення поставлених завдань застосовано комплекс методів геологічних досліджень: 1) глибинне геологічне картування похованих вулканогенних утворень; 2) стратиграфічні дослідження, 3) палеовулканологічний аналіз; 4) геолого-структурний аналіз; 5) петрографічні, петрохімічні, ізотопно-геохімічні, радіологічні, мінералогічні та мікропалеофітологічні дослідження; 6) аналіз закономірностей розміщення в трапах рудопроявів міді. Методологія досліджень полягала в комплексному та цілісному аналізі геолого-геофізичних даних по нижньовендських трапах пд.-зх. частини СЄП, поширених в межах України, Білорусі та Польщі і порівнянні їх з трапами інших регіонів.

Матеріали досліджень: 1) дані документації керну і каротажу 1880 свердловин, які розкрили і оконтурили трапи; 2) карти магнітного і гравітаційного полів та результати профільного сейсмічного зондування території поширення трапів; 3) аналітичні дані (740 силікатних, 4570 напівкількісних спектральних аналізів, 7070 визначень вмісту міді хімічними методами, 43 аналізи мас-спектрометричним та рентген-флюоресцентним методами, 52 аналізи на визначення вмісту РЗЕ, 17 аналізів на визначення вмістів ізотопів Rb, Sr, Sm, Nd; 56 повних мінералогічних аналізів, 30 визначень мінерального складу рентгено-структурним та термічним методами, 43 аналізи мінералів мікрорентгеноспектральним методом, близько 500 описів прозорих шліфів, 50 описів аншліфів, 255 визначень фізико-механічних властивостей гірських порід).

3. Загальні риси геологічної будови нижньовендської трапової формації південно-західної частини СЄП

Тектонічна позиція трапової формації (рис. 1., врізка) визначається її розміщенням вздовж пд.-зх. краю СЄП в області сполучення двох її крупних мегаблоків - протократонів Сарматії (на півдні) і Феноскандії (на півночі). Дана область в структурі кристалічного фундаменту СЄП припадає на Волинсько-Двінську міжгеоблокову трансрегіональну зону (ВДМТЗ), яка успадковується рифейським Волино-Оршанським авлакогеном (ВОА). Центральна частина ареалу трапового магматизму, в свою чергу, успадковує ці структури. Загальний ареал поширення трапової формації витягнутий паралельно пд.-зх. краю платформи, вздовж зони Тейссейре-Торнквіста (Т-Т) і займає січне положення відносно всіх сформованих в цьому районі до початку трапоутворення геолого-структурних комплексів кристалічного фундаменту і мезо-неопротерозойського осадового чохла, що мають переважно північно-східне простягання.

Будова дотрапової основи характеризується її структурно-геологічною мінливістю вхрест простягання трапової формації. В північно-західній і південно-східній частинах ареалу поширення нижньовендські трапи залягають на архейсько-нижньопротерозойських кристалічних комплексах, відповідно, Феноскандійського та Сарматського протократонів. В центральній частині ареалу трапи покривають середньо-верхньорифейську олігоміктову поліську серію потужністю до 900 м, яка виповнює авлакогенний Волино-Поліський прогин (ВППр), розміщений своєю центральною частиною над Центральнобілоруською шовною зоною (ЦБШЗ) і Осницько-Мікашевицьким вулкано-плутонічним поясом (ОМВПП) в дорифейському кристалічному фундаменті. На значній площі між рифейськими теригенними відкладами і нижньовендськими трапами знаходяться останці тілітоподібних відкладів бродівської світи і продукти їх ймовірного перемиву - кластогенно-теригенна горбашівська світа нижнього венду.

Структурно-фаціальна зональність трапової формації. За типами геологічної будови трапової формації виділяються наступні поперечні по відношенню до її загального простягання СФЗ (з північного заходу на південний схід): Біловезька, Брестсько-Волинська, Волино-Подільська і Подільська. В трьох останніх за повнотою і потужністю розрізу трапової формації виділяються повздовжні СФП: Західна, Центральна, Східна. Межі СФЗ контролюються окремими міжгеоблоковими тектонічними зонами, успадкованими від структур в кристалічному фундаменті, що мають дорифейське закладення і північно-східне простягання. До них належать зони Білостоцького, Горинського, Тетерівського розломів. Межі структурно-фаціальних підзон достатньо чіткого просторового зв'язку з розломами не мають і тільки місцями паралельні розломним зонам північно-західного простягання (Костопільсько-Лишнівська, Заболоттівсько-Бузька) та субмеридіональним розломам (Рівненський, Радехівський), які проявляли свою активність в ранньому венді.

Вивержені трапи регіону задовільно стратифікуються, чому сприяють достатньо виражені відмінності різновікових нашарувань вулканітів за речовинним складом і будовою. Схеми стратифікації трапів Білорусі, Польщі, України суттєво відрізняються між собою стратиграфічним об'ємом, речовинним складом, рангами і назвами стратонів. Їх кореляцію ускладнює існуюча структурно-фаціальна мінливість трапової формації по латералі (рис.1).

В українській частині Брестсько-Волинської СФЗ розріз трапової формації у складі волинської серії нижнього венду репрезентують (знизу угору): 1 - локальні покриви пікритів у складі горбашівської світи (15-60м); 2 - заболотівська світа, представлена численними (до 7) покривами олівінових-базальтів з пачками вулканокластитів (до 230м); 3 - бабинська світа, туфова з покривом толеїтових базальтів в середній частині (90-210м); 4 - лучичівська світа, складена кількома (до 5) зональними покривами толеїтових базальтів і вулканокластитів (15-117м); 5 - забродівська світа, що включає зорянські вулканоміктові верстви (0-63 м) та якушівські верстви (до 135 м), представлені численними (до 7) зональними покривами титанистих базальтів та вулканокластитів. Три останніх стратони дисертантом виділені і описані як самостійні підрозділи, однак затверджені НСК (від 18.09.2008) в ранзі верств ратнівської світи.

В білоруській частині Брестсько-Волинськоої СФЗ весь траповий розріз відноситься до ратайчицької світи, в складі якої виділяються: 1 - нижня товща базальтів і їх туфів (200-230 м); 2 - друга товща кислих ефузивів і їх туфів( до 103 м); 3 - третя базальтова товща (91 м).

У польській частині Брестсько-Волинської СФЗ (район Славатицького підняття) неопротерозойські трапи відносяться до славатицької серії і представлені численими (до 13-16) покривами базальтів з пачками і прошарками вулканокластичних порід загальною потужністю до 355 м.

У Волино-Подільській СФЗ покриви олівінових базальтів заболотівської світи (до 100 м) поширені внизу трапового розрізу західніше м. Кременець, а покриви титанистих базальтів слуцької світи (до 70 м) у верхній частині розрізу: західніше лінії Рівне - Волочиськ.

В Подільській СФЗ базальтові покриви (до 75 м) в розрізі волинської серії знаходяться лише на верхньому структурно-стратиграфічному рівні - серед теригенних віньковецьких верств грушкінської світи і поширені західніше лінії Волочиськ - Кам'янець-Подільський та у вузькій смузі (приблизно 15Ч100 км) вздовж р. Дністер, приуроченій до Подільської тектонічної зони.

Рис. 1 Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини СЄП (докрейдовий і доверхньовендський зрізи)

На малюнку зображені наступні об'єкти:

1-8 - нижньовендські трапові комплекси: 1 - західнобузький та верхньоприп'ятський, 2 - брестський, 3-8 - біловезько-подільський (3 - вишніцька серія, 4 - третя (верхня) ефузивна товща ратайчицької світи, 5 - якушівські верстви забродівської світи, 6 - слуцька світа, 7 - грушкінська світа, 8 - сили титанистих габро-долеритів хотешівської асоціації та ймовірний контур їх поширення); 9 - осадово-пірокластичні відклади нижнього венду; 10 - осадові відклади нижнього венду; 11 - СФЗ і їх межі (І - Біловезька, ІІ - Брестсько-Волинська, ІІ - Волино-Подільська, ІV - Подільська); 12 - ізогіпси поверхні трапової формації нижнього венду ; 13 - архейсько-нижньопротерозойський кристалічний фундамент; 14 - олігоміктові теригенні відклади поліської серії (середній-верхній рифей); 15 - межі міжблокових тектонічних зон (В-М - Вижівсько-Мінська, М - Мідновська. С-М - Стоходсько-Могилівська, К-Л - Костопільсько-Лишнівська, З-Б - Заболоттівсько-Бузька, Л - Луцька, П-К - Пержано-Кременецька) і розломи (Вс - Високовський, Гу - Halin Uskok, Кр - Корелицький, Пр - Південноратнівський, Бл - Бельський, Вв - Володимир-Волинський, Лб - Любомльський, Чр - Чарторийський, Ку - Куликовицький, Рд - Радехівський, Рв - Рівненський, Тт - Тетерівський, Тл - Товтровий, Хм -Хмельницький, Кл - Калинівський, Нм - Немирівський, Пд - Подільський); 16 - Лукувсько-Ратнівська (Північноукраїнська) горстова зона; 17 - міждержавний кордон; 18 - міста; На врізці: 19-22 - трапові комплекси нижнього венду та контури їх поширення (19 - західнобузький, 20 - верхньоприп'ятський, 21 - брестський, 22 - біловезько-подільський); 23 - контур поширення волинської серії; 24-25 - поліська серія середнього-верхнього рифею у Волино-Оршанському авлакогені та його контур (24 - на домезозойскій, 25 - на донижньовендській поверхнях); 26-27 - архейсько-нижньопротерозойський кристалічний фундамент (26 - Фенноскандійский, 27 - Сарматський мегаблоки)

У Біловезькій СФЗ трапи належать до вишніцької серії і складаються з декількох (до 4) покривів переважно титанистих базальтів і вулканокластитів (до 94 м).

Вендський (лапландський) вік трапів регіону останнім часом підтверджено визначеннями віку порід по ізотопним співвідношенням: U-Pb в цирконах (SHRIMP) з туфів верхнього горизону славатицької серії - 551 + 4 млн р. (Compston W. та ін., 1995); Rb-Sr по валовим пробам базальтів лучичівської світи - 552 + 59 млн р. (Шумлянський Л. та ін., 2001), в базальтах нижнього покриву ратайчицької світи - 545 + 3 млн р. (Носова та ін, 2005); U-Pb по цирконам (іон-іонний мікрозонд NORDSIM) з базальтів якушівських верств - 549±29 млн р., а також додатковими визначеннями мікрофосилій у відкладах волинської та могилів-подільської серій на Волині (Іванченко та ін., 2004).

За результатами магнітостратиграфічних дослідженнь (Глеваська та ін, 2005, 2006) в трапових розрізах Волині виділяються численні (до 13) магнітозони, наявність яких свідчить про відносно тривалий період формування трапової формації, що відповідав в часі, по крайній мірі, кільком інверсіям магнітного поля..

Інтрузивні трапи досліджуваного регіону донедавна відносились до слабодиференційованих (Воловник, 1971) і виділялись в один комплекс габро-долеритів. Вони поширені в межах ВППр у вигляді силів (до 160 м) в основному серед верхньорифейських відкладів поліської серії, поблизу підошви волинської серії. На сьогодні серед інтрузивних трапів регіону автором виділено три породні асоціації: берестецька (базальтові порфірити та верлітові габро), осівська (глиноземисті габро-долерити) та хотешівська (високотитанисті габро-долерити), які віднесені, відповідно, до розглянутих нижче західнобузького, верхньоприп'ятського і біловезько-подільського трапових комплексів як ймовірні гіпабісальні фації вулканітів вижнього венду. Субвертикальні субвулканічні тіла долеритів та еруптивних брекчій, які могли б служити підвідними каналами для вивержених трапів, свердловини ще не розкриті, але їх існування в зонах розломів цілком вірогідне.

Деформаційна структура нижньовендської трапової формації відображає основні структурні одиниці регіону: Підлясько-Брестську западину; Волинське палеозойське підняття, ускладнене на півночі Прип'ятським валом та Луківсько-Ратнівською (Північноукраїнською) горстовою зоною; Львівську палеозойську западину та Волино-Подільську монокліналь, які ускладнюють регіональну монокліналь в межах Балтійсько-Придністровської зони перикратонних опускань. Абсолютні позначки поверхні трапів змінюються від 200 м (р. Мурафа) до - 3793 м (св. Перемишляни). У деформаційній структурі досліджуваних трапів, поряд з блоковими, суттєву роль відіграють плікативні форми (плоскодонні мульди, валоподібні і куполоподібні підняття та горст-антикліналі), флексури і монокліналі різних розмірів, які найбільше проявлені в межах Волинського палеозойського підняття. Деякі з них проявляють свою активність ще з неопротерозою, але більшість виникло у герцинську фазу тектогенезу. Разом з тим, трапи розбиті численними герцинськими розломами на блоки, в межах яких мають переважно субгоризонтальне залягання, або моноклінально нахилені під кутами до 5-10, зрідка до 30є. Амплітуда вертикальних переміщень по розломах сягає 1250 м.

Важливу роль у будові трапів відіграють регіональні міжблокові тектонічнічні зони (Знаменська, Чебаненко, 1985). По розломній складовій більшості з цих зон відбувалися не тільки зміщення трапів, а і тектонічний контроль проявів трапового магматизму, детально досліджений В. Л. Приходьком (2005).

Встановлено регіональне поширення в трапах розсіяних зсувних мікродеформацій у вигляді численних дзеркал ковзання. Виявлені окремі зони об'ємного катаклазу ранньовендського віку, з якими пов'язана прожилкова гідротермальна мінералізація, в тому числі самородномідна.

Мінеральні ресурси трапової формації. Серед трапів регіону розвідано 9 родовищ базальтів, попередньо розвідані поклади сапонітових туфів, досліджуються поклади цеоліт-смектитових туфів, проводяться пошуки і оцінка запасів самородної міді, відомі поклади виробного каміння (агати і яшми).

4. Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини СЄП

Дані магматичні комплекси виділені, за прикладом трапів Сибірської платформи (Гоньшакова, 1962), з метою уніфікації петролого-стратиграфічного розчленування досліджуваних трапових утворень і для зручності міжрегіональних кореляцій. Ними є споріднені асоціації вивержених і субвулканічних порід, поєднані спільністю речовинного складу, походження і просторово-часової позиції. Трапові комплекси мають достатньо витриману по латералі чітку внутрішню стратифікацію, включають декілька літо-стратиграфічних підрозділів, складених вулканітами, та асоціації гіпабісальних порід або відповідають окремим з них (табл. 1). Вони задовільно ідентифікуються в стратиграфічних схемах нижнього венду України, Білорусі і Польщі. Їх виділення відкриває нові можливості у пошуках серед трапів регіону стратиформних покладів міді.

Західнобузький траповий комплекс поширений, в основному, в басейні р. Західний Буг на площі близько 45 тис. км2. До нього віднесені численні покриви олівінових базальтів і пов'язані з ними вулканокластичні утворення, відомі в сучасних стратиграфічних схемах нижнього венду України як заболотівська світа волинської серії, у Східній Польщі - нижня частина славатицької серії. Складовими комплексу є локальні покриви пікритів і олівінових базальтів, які місцями розкриті свердловинами серед олігоміктових відкладів горбашівської світи, а також асоціації субвулканічних базальтових порфіритів (пікропорфіритів) та верлітових габро, що зустрічаються в нижній частині розрізу волинської серії.

Таблиця 1 Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини СЄП та їх співвідношення із стратонами нижнього венду

Трапові комплекси

Магматичні породи

Структурно-фаціальні зони і підрозділи трапів

Біловезька

Брестсько-Волинська

Волино-Подільська

Подільська

біловезько-подільський

високотитанисті габродолерити

хотешівська асоціація

високотитанисті базальти і феробазальти

вехні верстви вишніцької серії

якушівські верстви забродівської світи, третя товща ратайчицької світи

слуцька світа

віньковецькі верстви грушкінської світи

брестський

дацити та їх туфи

друга товща ратайчицької світи

Верхньопр.

глиноземисті габродолерити

осовська асоціація

толеїтові базальти, базальтові туфи

лучичівська світа, бабинська світа, середня частина славатицької серії, перша товща ратайчицької світи

бабинські верстви пригор. світи

західно-бузький

верлітові габро, пікропорфірити

берестецька асоціація

апоолівінові базальти, базальтові туфи

заболотівська світа, нижня частина славатицької серії

пікрити, апоолівінові базальти

в складі горбашівської світи

Покриви олівінових базальтів потужністю до 65 м, розмежовані шарами базальтових туфів, туфітів, туфопісковиків, іноді лавокластичних брекчій потужністю 0,5-20 м, утворюють крупну палеовулканічну споруду ареального типу площею близько 43 тис. км2, зрізану південно-західним краєм СЄП - зоною Т-Т (див. рис. 1). Кількість ефузивних покривів у розрізі споруди закономірно збільшується від одного на північно-східній периферії до восьми в частині, що прилягає до краю платформи. Відповідно, в крайовій частині платформи зростає до 230 м потужність покривного трапового комлексу. Тут же в нижній частині розрізу волинської серії фіксуються гіпабісальні утворення. Все це свідчить про можливий контроль перших проявів ранньовендського трапового магматизму шовною зоною Т-Т. З північно-східного боку реконструйованої палеовулканічної споруди знаходиться ряд локальних сателітних покривів олівінових базальтів, які контролюються Костопільсько-Лишнівською тектонічною зоною.

В розрізах окремих покривів розрізняються численні (до 14) лавові потоки зональної будови, які, ймовірно, локалізувались біля джерел виливу в лавових озерах. Висока наповненість базальтових потоків мигдалинами, мала потужність, наявність на їх поверхні канатних структур, а також відсутність навколо потоків лавокластичних шлейфів вказують на те, що базальтові лави були перегрітими, дуже литкими, насиченими газами. За цими ознаками вони належать до типу „па-хое-хое”-лав.

Породи західнобузького комплексу за петрографічними і петрохімічними ознаками (табл. 2) загалом близькі до родини пікробазальтів та пікродолеритів нормальної лужності. Для них характерні високі вмісти апоолівіну (до 10- 40%), підвищений в два-три рази, порівняно з базальтами інших трапових комплексів регіону вміст хрому і низькі кількості більшості рідкісноземельних (РЗЕ) елементів.За цими показниками породи досліджуваного комплексу загалом близькі до середнього складу літосферної мантії.

Верхньоприп'ятський траповий комплекс поширений в Брестсько-Волинській СФЗ в басейні верхньої течії р. Прип'ять на площі понад 50 тис. км2. В Західній і Центральній СФП нижню частину розрізу досліджуваного комплексу складають три породні пачки бабинської світи загальною потужністю до 210 м: перша - різнозернисті червоноколірні туфи з шарами і лінзами зеленоколірних різновидів; друга - покриви (1-2) низькотитанистих толеїтових базальтів (до 48 м), третя - різнозернисті червоноколірні туфи. Верхня частина розрізу досліджуваного комплексу представлена численними (до 5) покривами низькотитанистих толеїтових базальтів і базальтових вулканокластитів лучичівської світи потужністю до 117 м.

До верхньоприп'ятського комплексу віднесені також середня частина славатицької серії (Східна Польща) та перша товща ратайчицької світи (Південно-Західна Білорусь), представлені перешаруванням покривів низькотитанистих толеїтових базальтів і базальтових вулканокластитів. Складовими комплексу є, на думку автора, субвулканічні сили глиноземистих габро-долеритів осовської асоціації, поширені серед відкладів поліської серії середнього-верхнього рифею та на контакті з нижньовендською горбашівською світою в основі розрізу волинської серії. Покриви базальтів значної потужності (понад 20-30 м) мають добре виражену зональну будову, що характерно для наземних основних ефузивів. Від їхнього центра до покрівлі і підошви, зазвичай, виділяються наступні різновиди порід, що мають поступові переходи: 1 - фанеритові базальти; 2 - афанітові базальти; 3 - мигдалекам'яні базальти; 4 - лавокластичні брекчії з лавовим, туфовим гідротермальним цементом. Зональність покривів підкреслюється закономірними змінами петрохімічного і мінерального складу базальтів в розрізі, що вказує на їх певну диференціацію. Найвірогіднішим є конвеєрний механізм формування зазначених зональних покривів в процесі переміщення потоків в'язкої, дещо остиглої лави „ах-ах”- типу.

Таблиця 2 Сердній хімічний склад порід нижньовендських трапових комплексів регіону

Трапові комплекси

Породи

Петрогенні компоненти, ваг%

n

SiO2

TiO2

Al2O3

Fe2O3

FeO

MnO

MgO

CaO

Na2O

K2O

P2O5

біловезько-подільський

Титанисті габро-долерити

45,61

3,46

15,14

6,74

7,2

0,2

6,39

7,23

2,39

1,27

0,59

124

Титанисті базальти

48,52

2,43

13,9

6,98

7,68

0,22

5,47

7,65

2,73

0,86

0,23

152

брестський

дацити

70,28

0,85

13,66

4,66

-

0,04

2,19

1,59

1,98

4,79

0,11

62

верхньоприп'ятський

глиноземисті габро-долерити

49,7

1,06

18,44

2,57

9,58

0,17

5,42

7,43

3,36

1,47

0,46

12

толеїтові базальти

48,48

1,61

14,35

6,31

7,07

0,27

6,77

8,95

2,82

0,73

0,21

173

західнобузький

Верлітові габро

41,99

0,75

7,09

7,61

6,08

0,19

22,09

5,07

0,66

0,15

0,08

6

Олівінові базальти

46,63

1,48

14,31

6,43

4,92

0,24

10,46

7,17

2,83

0,81

0,16

47

пікрити

38,66

1,96

17,72

4,04

4,06

0,21

17,67

2,63

2,35

1,21

0,05

3

Мікроелементи (г/т)

Ba

Nb

Ga

Cr

Ni

Co

V

Pb

Sn

Mo

Cu

Zn

Zr

Y

Sr

Sc

n

біловезько-подільський

титанисті базальти

258

14

15

55

35

15

268

4,9

2

0,6

96

121

196

18

110

18,3

1234

брестський

дацити

720

25

16

8

10

5

34

15

3

4

41

30

356

47

64

11

9

верхньоприп'ятський

толеїтові базальти

265

14

17

129

58

28

289

4,1

1,7

0,5

102

125

179

18

101

18,3

1286

західнобузький

олівінові базальти

224

14

12

150

57

21

212

4,4

1,4

0,4

38

80

151

16

108

20,1

218

Рідкоземельні елементи (г/т)

La

Ce

Pr

Nd

Sm

Eu

Gd

Tb

Dy

Ho

Er

Yb

Lu

n

біловезько-подільський

титанисті базальти

24,7

46,7

6,7

29,2

7,0

2,2

7,0

1,1

6,8

1,3

3,6

3,1

0,5

13

брестський

дацити

54,4

113

13,2

48,9

9,3

1,8

9,0

1,3

8,5

1,8

4,9

4,6

0,7

9

верхньоприп'ятський

толеїтові базальти

19,6

37,8

4,97

21,9

4,8

1,0

5,2

0,8

4,9

1,0

2,7

2, 5

0,4

26

західнобузький

олівінові базальти

17,8

36,2

4,63

20,1

4,4

1,5

4,3

1,5

4,1

1,0

2,2

2,0

0,3

3

Ефузивні покриви верхньоприп'ятського комплексу в сумі утворюють низькі щитоподібні трапові споруди ареального типу, за умовний контур яких вибрано статистично середню ізопахіту 60 м. Від країв до центра палеовулканічних споруд кількість базальтових покривів і, як наслідок, загальна їх потужність закономірно зростають. Нижні з них мають найбільше поширення, а верхні локалізовані. Площа споруд становить приблизно 1000-2000 км2. В розміщенні палеовулканічних споруд спостерігається контроль з боку тектонічних зон діагонального простягання, які проявляють функціональну своєрідність. Структури північно-західного простягання, що орієнтовані вздовж краю СЄП (зони Т-Т), очевидно, були магмогенеруючими. Структури північно-східного напряму контролюють тільки поширення і акумуляцію литких толеїтових магм. Найчіткіше структурний контроль вулканізму проявлений в Костопільсько-Лишнівській тектонічній зоні, вздовж елементів якої орієнтовано палеовулканічне пасмо північно-західного простягання з численними осередками локалізації і виверження магм. В якості осередків виверження визначені ділянки трапів з суттєвим (понад 80 %) переважанням у розрізі вулканокластичних продуктів. Тут поширені прижерлові агломератові лави і проявлена поствулканічна тектонічна активність.

Найменш змінені базальти верхньоприп'ятського комплексу за петрохімічними (табл. 2) і петрографічними ознаками належать до родини низькотитанистих толеїтів нормальної лужності. Для них характерні найвищі вмісти вапняного компонента, нормативних і модальних плагіоклазів (до 40-60%), а також наявність незначної кількості нормативного та модального (у складі гломерофірових скупчень) олівіну. Змінені мигдалекам'яні базальти, туфи і вулканокластичні брекчії належать до сублужної і навіть лужної серій, що, в основному, зумовлено їхньою інтенсивною цеолітизацією і смектитизацією. Різновиди туфів з підвищеними вмістами цеолітів і смектитів проявляють цінні сорбційні та катіонообмінні властивості і придатні для широкого господарського використання, а сама туфова товща розглядається як потенційний об'єкт для захоронення радіоактивних відходів.

Загалом, для основних порід верхньоприп'ятського комплексу характерні понижені (порівняно з кларком) вмісти ряду мікроелементів, зокрема, Cr, Ni, V, Sr. За вмістами петрогенних, рідкісних і розсіяних елементів базальти комплексу відповідають середньому складу нижньої частини континентальної кори і, ймовірно, є продуктами її часткового плавлення. Про це свідчить також наявність в базальтах лучичівської світи давніх (1470-2000 млн років) алохтонних цирконів, вік яких, приблизно, відповідає віку гранітоїдів кристалічного фундаменту.

Брестський комплекс кислих вивержених порід представлений асоціацією небазальтових вулканітів (друга товща ратайчицької світи), розвинутих серед трапів регіону на площі 2,4 тис. км2 у Підлясько-Брестській западині. Ефузиви та туфи кислого складу потужністю 57-112 м займають чітке положення в розрізі між двома базальтовими товщами (Геология Беларусси, 2001) - трапами верхньоприп'ятського та біловезько-подільського комплексів в нашій інтерпретації. Однак це справедливо лише для периферійних ділянок області розповсюдження кислих ефузивів, оскільки в її центральній частині, якій відповідає палеовулкан субаерального типу, покриваючі плато-базальти відсутні.

Кислі ефузиви (1-3 покриви) представлені чотирма петрохімічними типами (Кузьменкова, 2008): андезитоїдними дацитами, піжонітовими дацитами, ріодацитами нормального ряду і трахіріодацитами сублужного ряду. Андезитоїдні дацити утворюють короткі потоки потужністю 20-25м. Тіло піжонітових дацитів пройдено свердловиною лише частково (11м). Вкраплення піроксену в цих дацитах представлені гіперстеном. Ріодацити утворюють вулканічні куполи і короткі потоки потужністю до 90 м. У підошві і покрівлі потоків (на глибину до 7м) наявні мигдалекам'яні відміни порід, що нерідко несуть в собі прожилково-вкраплену сульфідномідну мінералізацію (ковелін-халькозин-піритову). Породи кислого складу відносяться до високоглиноземистих, а трахіріодацити - до вельми високоглиноземистих порід. Ріодацити і трахіріодацити належать до калієвої серії. Походження кислих вулканітів брестського комплексу є дискусійним, але найчастіше пояснюється контамінацією базальтовими розплавами континентальної кори в у фронтальній частині плюму (Носова, 2007; Кузьменкова, 2008).

Біловезько-подільський траповий комплекс поширений на площі близько 100 тис. км2 від Біловежжя в Польщі до Молдови (рис. 1). В його будові добре проявлена поперечна структурно-фаціальна зональність (табл. 1), успадкована від донижньовендських структурних одиниць регіону. В Брестсько-Волинській СФЗ трапи комплексу представлені якушівськими верствами забродівської світи потужністю до 135 м та третьою товщею ратайчицької світи потужністю до 200 м, складеними численними (до 7) зональними покривами титанистих базальтів та феробазальтів, перешарованих буроколірними вулканокластичними брекчіями. Іноді між ними залягають агломератові, лапілієві та псефітові туфи базальтів, а у верхній частині розрізу зустрічаються малопотужні вулканоміктові конгломерати з гальками базальтів. На вулканітах комплексу місцями збереглась кора вивітрювання потужністю до 7,5 м. В основі комплексу, серед вулканоміктових відкладів зорянських верств знаходяться гальки гранітоїдів, осадових порід, різноманітних ефузивів, в тому числі кислого складу, - продуктів руйнування нині розмитих палеовулканічних споруд брестського комплексу. Вулканоміктові відклади місцями представлені алевролітами (шари 10-20 м). Все це свідчить про відокремленість в часі трапів біловезько-подільського комплексу від трапів верхньоприп'ятського комплексу фазами виверження кислих ефузивів з наступним їх розмивом і періодом накопичення вулканоміктових відкладів.

У Волино-Подільській СФЗ досліджуваний комплекс представлений покривами (до 4) титанистих плато-базальтів, що відомі в складі слуцької світи. Їх загальна потужність сягає 70 м. Покриви розшаровані вулканокластичними, вулканогенно-осадовими та вулканоміктовими відкладами, серед яких зустрічаються гальки і валуни трахітів та латитів. Наявність між покривами базальтів вулканоміктових осадових відкладів (аргілітів, алевролітів, пісковиків і гравелітів) із чіткою шаруватістю потужністю до 13 м свідчить про те, що фази вивержень були розділені в часі. Місцями (кар'єри Берестовець, Іванова Долина і природні виходи по р. Горинь) покриви базальтів однорідні за будовою і складені по всій потужності фанеритовими різновидами, для яких характерна добре виражена стовпчаста окремість.

У Подільській СФЗ трапи досліджуваного комплексу поширені серед віньковецьких верств грушкінської світи. На їх стратиграфічному рівні, зазвичай, наявні два покриви титанистих плато-базальтів сумарною потужністю до 75 м, які розділені пачкою осадових теригенних порід - алевролітів, пісковиків і конгломератів.

У Біловезькій СФЗ трапи комплексу (вишніцька серія) представлені кількома (до 4) покривами титанистих базальтів, перешарованих вулканокластитами загальною потужністю до 94 м. Як і в Подільській СФЗ, вони залягають на малопотужних теригенних континентальних відкладах або беспосередньо на архейсько-ранньопротерозойському кристалічному фундаменті.

Ефузивні покриви комплексу утворюють низькі і широкі трапові споруди плато-базальтового типу. В розміщенні плато-базальтових ареалів вгадується слабкий зв'язок з діагональними меридіональними палеоструктурами, зокрема, із зонами Рівненського і Радехівського розломів, що підкреслюється орієнтацією зовнішньої межі ареалу поширення базальтів комплексу. У Західнопридністровському блоці межа ареалу поширення базальтових покривів згідна з конфігурацією виступу кристалічного фундаменту, а в Молдовському блоці - утворює вузьку (приблизно 15Ч100 км) смугу, витягнуту вздовж Подільського розлому (рис. 1).

Субвулканічними складовими біловезько-подільського трапового комплексу є, на нашу думку, сили титанистих габро і габро-долеритів хотешівської асоціації, поширені у ВППр, в основному, серед відкладів поліської серії, поблизу підошви волинської серії. За речовинними особливостями (див. табл. 2) вони близькі до ефузивних фацій досліджуваного комплексу і територіально пов'язані з ділянками максимального розвитку останніх.

Вивержені і гіпабісальні породи досліджуваного комплексу за хімічним складом (табл. 2) характеризуються високим вмістом титану і заліза, нормальною лужністю, а також наявністю нормативного (іноді модального) кварцу, порівняно високою кількістю магнетиту та ільменіту. Серед базальтів відсутній олівін, встановлені піроксени як ряду авгіт-фероавгіт, так і піжоніт-залізистий піжоніт; титаномагнетити характеризуються порівняно високими вмістами титану. Для цих базальтів встановлено (порівняно з кларком і базальтами давніших трапових комплексів регіону) різкий спад вмістів Cr, Ni, Со і підвищення вмістів більшості РЗЕ (див. табл. 2). Дані породи відносяться до високотитанистих продуктів плавлення сублітосферної мантії, а їхня значна латеральна поширенність вздовж пд.-зх. краю СЄП вказує на плюмову природу базальтових розплавів (Носова, 2006; Шумлянський, 2008; Кузьменкова, 2008).

Гідротермально-метасоматичні зміни порід в трапах регіону за типоморфними мінеральними асоціаціями і температурними параметрами (до 335° С) мінералоутворення (Деревська та ін., 2002, 2003) відповідають цеолітовій і преніт-пумпеліїтовій фаціям метаморфізму. Асоціації гідротермальних мінералів тут мають зональний розподіл. Виділяються регіональні карбонатна, цеолітова і пренітова концентричні зони, послідовна зміна яких простежується від країв до центру трапової провінції.

...

Подобные документы

  • Тектонічні особливості та літолого-стратиграфічні розрізи Південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, Передкарпатського крайового прогину і Карпатської складчастої області. Закономірності поширення типів мінеральних вод Львівської області.

    дипломная работа [123,9 K], добавлен 15.09.2013

  • Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010

  • Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013

  • Короткий висновок про геологічний розвиток Австралії. Корисні копалини Нового Південного Уельса, Північної території, Квінсленда, Південної Австралії. Металогенія острова Тасманія. Мінеральні ресурси Західної Австралії. Геологічна карта штату Вікторія.

    реферат [2,5 M], добавлен 18.03.2014

  • Вивчення тектоніки, розділу геології про будову, рухи, деформацію і розвиток земної кори (літосфери) і підкорових мас. Аналіз особливостей тектонічної будови, рельєфу сформованого тектонічними рухами та корисних копалин тектонічної структури України.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 18.05.2011

  • Фізико-географічна характеристика Північно-Західного Причорномор’я. Основні тенденції змін клімату у межиріччі. Визначення змін кліматичних чинників формування стоку та характеристик стоку річок. Попередній аналіз даних гідрохімічного складу вод.

    курсовая работа [682,9 K], добавлен 22.12.2014

  • Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.

    курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014

  • Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.

    статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Загальні відомості про геологію як науку про Землю та її зовнішні оболонки, зокрема земну кору. Породи, які беруть участь в будові кори. Характеристика найважливіших процесів, що відбуваються на поверхні та в надрах Землі, аналіз їх природи та значення.

    учебное пособие [789,9 K], добавлен 28.12.2010

  • Способи експлуатації газових і нафтових родовищ на прикладі родовища Південно-Гвіздецького. Технологічні режими експлуатації покладу. Гідрокислотний розрив пласта. Пінокислотні обробки свердловини. Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.

    курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.09.2012

  • Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.

    отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013

  • Стратиграфічний поділ девонського періоду та його характерні ознаки: поширення червоноколірних відкладень, значні скупчення солей та строкатий літологічний склад. Еволюція життя на планеті та едіакарська фауна. Формулювання квантової парадигми геології.

    реферат [31,5 K], добавлен 14.01.2011

  • Уявлення про будову і склад Землі. Обґрунтування кисневої геохімічної моделі Землі. Альтернативна гідридна модель Землі та її обґрунтування. Значення для нафтогазової геології гіпотези первісно гідридної Землі. Енергетика на водні - міф чи реальність?

    реферат [3,3 M], добавлен 14.10.2014

  • Геоморфологічне районування України. Платформенні утворення Сумської області. Нахил поверхні кристалічного фундаменту території в південно-західному напрямку. Області Середньодніпровської алювіальної низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини.

    реферат [2,9 M], добавлен 25.11.2010

  • Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища. Сучасний стан гірничих робіт. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.04.2012

  • Геологічно-промислова характеристика родовища. Геологічно-фізичні властивості покладу і флюїдів. Характеристика фонду свердловин. Аналіз розробки покладу. Системи розробки газових і газоконденсатних родовищ. Режими роботи нафтових та газових покладів.

    курсовая работа [7,8 M], добавлен 09.09.2012

  • Еволюція гіпотез пояснення причин рухів земної кори, змін її структури і явищ магматизму. Поява та відродження ідей мобілізму. Робота бурового судна, здатного працювати в районах, де дно залягає на глибинах в декілька тисяч метрів від поверхні океану.

    реферат [31,3 K], добавлен 23.10.2012

  • Особливість тектонічної і геологічної будови Сумської області та наявність на її території різних типів морфоскульптур: флювіальні, водно-льодовикові і льодовикові, карстово-суфозійні, еолові, гравітаційні. Розробка родовищ корисних копалин та їх види.

    реферат [2,9 M], добавлен 21.11.2010

  • Гіпотези походження води на Землі, їх головні відмінні ознаки та значення на сучасному етапі. Фізичні властивості підземних вод, їх характеристика та особливості. Методика розрахунку витрат нерівномірного потоку підземних вод у двошаровому пласті.

    контрольная работа [15,1 K], добавлен 13.11.2010

  • Обґрунтування технологій дистанційного зондування земельних ресурсів України. Дослідження деградації земельних ресурсів Кіровоградської області та Криму засобами дистанційного зондування. Методи оцінки продуктивності й моделі прогнозування врожайності.

    контрольная работа [783,7 K], добавлен 26.07.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.