Геологія та перспективи освоєння Пержанського родовища берилію в контексті світових та вітчизняних тенденцій розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів

Довжина рудоносних зон за простяганням - від декількох сотень метрів до перших кілометрів, за падінням - до перших сотень метрів за потужності кілька десятків метрів. Для них характерний пологий ухил на південний захід під кутом 5-10° і круте падіння. Середня глибина залягання рудних зон - 70-120 м.

Наявні рудні зони, що виходять на поверхню, і “приховані”, які залягають на глибині від 20 до 300 м. Кожна зона складена окремими зближеними кулісо- і ланцюжкоподібно розташованими тілами метасоматитів. У зоні налічують від трьох до 30 тіл, характер і розташування яких часто визначає безперервність зруденіння вздовж усієї зони. Рудні тіла в перерізі часто мають грушоподібну форму. Для верхніх рудних тіл характерні роздуви, тупе виклинювання, ускладнення морфології, тоді як їхні нижні частини, звичайно, витриманіші, жилоподібної форми з поступовим виклинюванням, відрізняються порівняно бідним зруденінням.

Родовище в 1970-х рр. підготували до промислового освоєння, запаси гентгельвінових руд за категоріями С1 і С2 були затверджені в ДКЗ СРСР. У 70-80-х рр. ХХ ст. виконали роботи з дорозвідки родовища, що дало змогу збільшити запаси й ресурси ВеО утричі.

На родовищі (див. рис. 3) детально розвідано дві структури - Крушинську (74 % запасів) і Північну (26 % запасів). Лінійна Крушинська структура розміром 5,60Ч0,53 км має типові для рудного поля елементи залягання: простягання - 70°, падіння - на північ-північний захід під кутом 50-60°. У ній виявлено п'ять рудних зон, у яких розкрили 24 рудних тіла. Наявні локальні вигини чи перетиски і тупі виклинювання рудних тіл, які впливали на розподіл зруденіння (рис. 4). Такі особливості родовища картують тільки в дуже детальних масштабах (від 1:2 000 до 1:50).

Північна рудоносна структура розташована в межах однойменної тектонічної зони і масиву пержанських гранітів, трохи південніше Яструбецького масиву сієнітів. Вона має форму ізометричної брахісинкліналі розміром 0,75Ч0,60 км. Замикання брахісинкліналі однозначно доведене для трьох її чвертей, за винятком північно-західної, безрудної поверхні. Контакти між різновидами порід, гнейсуватість пержанських гранітів і згідні тіла рудних метасоматитів мають центриклінальне падіння під кутами, близькими до 50°, і тільки у верхах східного борту залягають трохи крутіше - до 70°. У плані рудні зони й рудні тіла мають напівкільцеву або серпоподібну форму. За речовинним складом і структурно-текстурними особливостями вони не відрізняються від рудних тіл Крушинської структури.

Лінійні параметри рудних зон Крушинської структури: довжина за простяганням - 420- 3 000 м, за падінням - 60-400 м за ширини 35-80 м; Північної структури - відповідно, до 650, до 380 і 40-70 м. Морфологія рудних тіл - жильна (21 %), лінзоподібна (68 %), складні поклади (11 %). Основна частина руд пов'язана з метасоматитами слюдисто-польовошпатового та суттєво польовошпатового складу. Рудні зони й тіла мають зональну будову. Периферійні зони складені зміненими навколорудними породами - гранітами з блакитним кварцом потужністю 5-30 м. На флангах рудних зон, у смузі завширшки 30-50 м, розташовані жилоподібні кварц-польовошпатові тіла потужністю 0,3-3,0 м, кварцові жили і прожилки, а також зони по-різному змінених гнейсо-гранітоподібних порід. Внутрішні зони складені різними рудоносними метасоматитами. У верхніх частинах рудних тіл і рудоносних зон розташовані переважно польовошпатові метасоматити звичайно з багатим гентгельвіновим зруденінням. Слюдисті метасоматити частіше поширені в нижніх частинах рудних тіл і в найбільше занурених частинах рудних зон.

Рудні тіла обох структур супроводжуються інтенсивними вузькими ендогенними ореолами розсіяння (у порядку зменшення кларків концентрації): Be, Pb, Mo, Lі, Ag, Zn, TR, Sn, Nb, Zr та ін. Ширина комплексного ореола в зальбандах рудних тіл невелика (до 3-10 м), однак за падінням, постанням і простяганням ці ореоли впевнено трасують на 200-400 м і більше. У внутрішніх частинах ореолів (де їхня інтенсивність максимальна) картують також ореоли мінералів-супутників. Амазоніт і алюмофториди становлять тут до 5-20 % обсягу породи, часто трапляються виділення жильного кварцу і вкраплення різних рудних мінералів.

Петрологічній зональності рудного поля відповідає його металогенічна зональність. Внутрішня металогенічна зона складена пержанськими гранітами, у яких зосереджені всі промислові запаси й ресурси гентгельвінових руд. Зовнішня зона безперервно облямовує масив пержанських гранітів як своєрідна зона фенітів завширшки 0,1-2,0 км. Для неї характерні грейзени і зони грейзенізації з покладами й жилами флюориту та рідкіснометалевою мінералізацією.

Зазначені відмінності між внутрішньою і зовнішньою зонами зумовлені їхніми геоструктурними та геохімічними особливостями. Масове відкладення алюмофторидів серед пержанських гранітів, безумовно, пов'язане з дефіцитом кальцію. У зовнішній зоні флюорит утворює промислові поклади і жили (до 40-45 % і більше CaF2) і завжди містить підвищені концентрації рідкісних земель (переважно церієвого ряду) - до 0,5-0,6 % TRО3. Спеціальні лабораторно-технологічні випробування засвідчили придатність такого флюориту як флюсу для спеціальної й інструментальної сталі (родовище Центральне, розташоване між Північною рудоносною структурою і Яструбецьким масивом сієнітів).

Фенакітові руди опошуковані в різних місцях і попередньо розвідані з оцінкою позабалансових запасів категорії С2 у граніт-порфірах південно-західного ендоконтакту пержанських гранітів. В окремих пробах вміст Be досягає 1-2 %, проте середнє значення значно нижче: від 0,03 до 0,14 % - на опошукованих ділянках, 0,104 % - на ділянці попередньої розвідки. Загальні ресурси руд із вмістом ~0,05 % металу, мабуть, не поступаються запасам і ресурсам гентгельвінових руд. Тут поблизу денної поверхні можливе виявлення локальних об'єктів (родовищ) з середнім вмістом 0,10-0,15 %, які в разі збільшення попиту на метал можуть мати практичну цінність.

У зовнішній зоні рудного поля, крім рідкісноземельного флюориту, можливе виявлення грейзенових родовищ Sn й W, а також елювіальних розсипів (кір звітрювання грейзенізованих і калішпатизованих порід) каситериту з колумбітом-танталітом. Незважаючи на невисокий вміст (100-400 г/м3), вони можуть мати практичне значення, тому що залягають на глибині 5-15 м (до 20-25 м) і представлені достатньо м'якими породами. Завдяки їхньому перемиванню в долині р. Перга утворилися невеликі, проте легкодоступні алювіальні розсипи, багаті на плотику.

Рудні метасоматити є породами з акцесорною рідкіснометалевою мінералізацією та змінним вмістом кварцу, слюди і польових шпатів від перших відсотків до 50-60 % (калішпату іноді до 90-95 %). Саме цим і зумовлена наявність декількох різновидів метасоматитів: 1) кварц-польовошпатові; 2) польовошпатові (альбіт-калішпатові, зрідка калішпат-альбітові); 3) кварц-слюдисто-польовошпатові, слюдисто-кварц-польовошпатові, зрідка - слюдисто-польовошпатові; 4) грейзени від кварц-польовошпат-слюдяних до слюдисто-кварцових; 5) кварц-мікроклін-амазонітові та мікроклін-амазонітові жильні пегматоїдні утворення.

Усі різновиди метасоматитів містять гентгельвін, зрідка - поодинокі зерна фенакіту. Розрізняють також інтенсивно зруденілі метасоматити - від кварц-гентгельвін-польовошпатового (суттєво альбітового) до кварц-польовошпат-гентгельвінового складу, а також кварц-гентгельвінові й гентгельвін-кварцові, які утворюють дрібні жильні тіла.

Головним носієм промислового зруденіння є польовошпатові метасоматити, менше -сидерофіліт-польовошпатові різновиди. Сумарно в них зосереджено не менше 90 % розвіданих запасів. Значно меншу роль відіграють сидерофіліт-кварц-польовошпатові й сидерофілітові метасоматити. Мусковіт для продуктивних метасоматитів і грейзени для багатих рудоносних гентгельвінових зон не характерні. У дисертації наведено петро-геохімічну характеристику практично всіх основних типів метасоматитів родовища: кварц-польовошпатових, польовошпатових, слюдистих, грейзенів, кварц-мікроклінових, кварц-амазонітових, мікроклін-амазонітових жильних пегматоїдів, кварцитоподібних сланців. У рудних метасоматитах постійно містяться у незначній кількості (поодинокі знаки-перші відсотки) мінерали інших рідкісних і радіоактивних, а також кольорових металів і заліза. У сидерофіліт-польовошпатових метасоматитах деякі з цих мінералів утворюють гнізда розміром від перших дециметрів до 1-3 м, зрідка - до 10-15 м. Порівняно часто трапляються гнізда мартиту або мартиту з реліктами магнетиту. Рідше фіксують галеніт, сфалерит з домішкою гринокіту й інших сульфідів, а також вілеміту; ще рідкіснішими є борніт-халькопіритові й борніт-пірит-халькопіритові (з молібденітом) гнізда. Вміст відповідних металів у таких гніздах дуже високий - відсотки і перші десятки відсотків. У них також виявили самородне срібло й електрум. Лужний метасоматоз супроводжувався нагромадженням радіоактивних металів (частіше й інтенсивніше - торію), проте не в зонах основного берилієвого зруденіння, а в самостійних, згідних з останніми зонах (переважно в їхньому висячому боці).

Мінерали берилію на Пержанському родовищі представлені акцесорними гентгельвіном, фенакітом і берилієвмісним вілемітом.

Гентгельвін наявний у різних типах метасоматитів. Наведено його детальні морфологічні, оптичні та речовинні характеристики. Склад дослідженого гентгельвіну відрізняється від теоретичного дещо нижчим вмістом Zn, підвищеним - Fe й Mn (завдяки наявності даналітового й гельвінового компонентів і низькому вмісту S). Загалом вміст у мінералі гентгельвінового міналу досягає 97 %, даналітового - 11,6, гельвінового - 5,3 %. Спектральні та мікрозондові аналізи засвідчили наявність у гентгельвіні, крім зазначених вище, домішок Al, Pb, Sn, Cu, Cd, Ag, Mg, Ca, Sr, Ba, Y, Yb, La, Ce, Pr, Nd, а також торію (завдяки наявності таких його мінералів-носіїв, як бастнезит, циркон, ортит, монацит, торит, і характерних для них співвідношень рідкісних земель церієвої групи). Залежно від типу метасоматитів гентгельвін є концентратором різноманітних мікроелементів (Tl, Gа, Ge, In, Cd). За результатами мікроскопічного вивчення прозорих шліфів великої площі різних типів метасоматитів та мінералогічних досліджень (протолочні проби, електронна мікроскопія) виділено шість різновидів гентгельвіну, які відповідають різним його генераціям.

У дисертації описано морфологічні й оптичні характеристики фенакіту. У польовошпатових метасоматитах, де сконцентровано близько половини запасів ВеО, він приурочений до альбітизованого калішпату, пізнішого альбіту і ділянок ранньогрейзенового окварцювання. Мікрозондовим та хімічним аналізами в ньому визначено 44,3 % ВеО і 54,8 % SiО2.

Вірогідно, рудоутворення ініційовано інтрузією лужних сієнітів (Яструбецький шток) у динамометаморфізовані пержанські граніти. За даними гомогенізації газово-рідких включень (температура утворення руд становить 500-280 °С) родовище на початкових стадіях формувалося за умов високотемпературного, а на пізніх - середньотемпературного гідротермального процесу.

Ізотопний вік пержанських гранітів - 1 800 млн років, сієнітів - 1 720±30 млн років. Вік берилієвого зруденіння можна оцінити за непрямими даними на підставі датування циртоліту з гентгельвінових метасоматитів: він близький до віку циркону з сієнітів.

За результатами досліджень, виконаних ДРГП “Північгеологія”, передбачають комплексне відпрацювання родовища: до глибини 70 м - відкритим способом (17 % запасів), а потім - підземним способом одним шахтним полем, зверху вниз, камерно-стовповою системою. Схема переробки руд проста - фотонейтронно-флотаційна. Неодноразово проводили досліди щодо флотаційної схеми збагачення гентгельвінових руд родовища за напівпромислових умов і в різних її модифікаціях. Зокрема, протягом 1968-1970 рр. випробовували фотонейтронний метод збагачення в комбінації з флотацією, провадили лабораторні дослідження з розкриття гентгельвінового концентрату фторидно-сульфатним методом (Інститут неорганічної і фізичної хімії АН Киргизької РСР, Донецький хіміко-металургійний завод, Московський інститут сталі і сплавів), випробування за фторидною схемою з застосуванням радіометричного сортування й флотації (підприємство п/я В-8857), збагачування за гідроксидно-сорбційною схемою. Досягнули 90-95 % вилучення корисного компонента в 6 % концентрат, причому концентрат із позабалансових руд за якістю не поступався концентрату з балансових руд. Крім головного компонента, вилучили Zn, вміст якого в гентгельвіні становив 15,4-24,9 %. Також у гентгельвінових концентратах визначили вміст Ta2O5, Nb2O5, рідкісних земель, Sn, Cd, Ag, платиноїдів, оксидів Li, Rb, Zr.

Результати вивчення в гентгельвінових концентратах радіоактивних елементів засвідчили, що загальна активність вихідного концентрату перебуває в межах санітарних вимог і в разі переробки концентрату за фторидною схемою їх можна скидати з відвальними кеками без подальшого переділу. Отже, оптимальною (на підставі результатів усіх проведених досліджень) наразі можна вважати комбіновану радіометрично-флотаційну схему збагачення. По родовищу виконане техніко-економічне обґрунтування доцільності його експлуатації на підставі кількості й якості захищених у ДКЗ СРСР запасів і результатів наступного довивчення родовища.

ВИСНОВКИ

Пержанське родовище та зона, що його вміщує, локалізовані в ослабленому сегменті УЩ, який фіксують по всій вертикалі розрізу літосфери. Він контролював просторову локалізацію рудопочаткових розплавів та головні шляхи їхньої висхідної і фронтальної міграції. Позиція СПЗ та Пержанського родовища просторово відповідає гравітаційному щаблю північно-східного простягання, на північний схід від якого глибина залягання поверхні М зростає до 55 км і більше, а кути нахилу - до максимальних значень (27,8-54,3°). Фіксують обривання глибин залягання базальтового й діоритового шарів, різке збільшення їхньої потужності та кутів нахилу їхніх поверхонь.

Визначено, а в окремих аспектах - уточнено геолого-структурне положення Пержанського родовища, вивчено умови локалізації в ньому берилієвого та супутнього зруденіння, визначено структурні, тектонічні, літологічні чинники рудоконтролю.

Удосконалено уявлення про те, що Пержанське родовище берилію і рудопрояви СПЗ тісно просторово й генетично пов'язані з формацією рудних метасоматитів по гранітоїдах пержанського типу, яка була рудопродукувальним породним комплексом. Об'єкти локалізовані в утвореннях формації інтенсивно метасоматично змінених пержанських гранітів підвищеної лужності безпосередньо поблизу зон їхніх ендо- й екзоконтактів.

З'ясовано характер просторово-часових і генетичних взаємовідношень між рудовмісним і рудопродукувальним комплексами.

Розроблено дві групи прогнозно-розшукових критеріїв та ознак промислового зруденіння.

Регіональні критерії слугують для просторової параметризації потенційно промислових ділянок перспективних площ району. До них належать: 1) геофізичні (див. вище); 2) структурно-тектонічні (локалізація родовища у блоці розгнейсованих пержанських гранітів висячого боку Сущанського насуву між Головним, Південним, Убортьським і Плотницьким розломами); 3) формаційна приналежність рудопродукувальних комплексів (формації рудних метасоматитів по гранітоїдах пержанського типу); 4) формаційна приналежність рудовмісних комплексів (формація інтенсивно метасоматично змінених пержанських гранітів підвищеної лужності); 5) ознаки тектонометасоматичної активізації (різноманітні типи метасоматичних змін, катаклаз).

Локальні критерії слугують для з'ясування комплексного складу, морфології рудних зон/тіл, технологічних властивостей, типізації потенційних руд за ознаками мінералогічного складу:

структурно-тектонічні: 1) локалізація рудних зон/тіл у наближених кулісоподібних тріщинах, що утворюють лінійні субширотні зони північно-західного падіння, які успадкували дорудний тектонічний план, а також контрольовані внутрішньорудними тріщинами відколу; 2) контроль рудолокалізувальних структур поздовжніми флексурними перегинами, у склепінних частинах яких фіксують максимальний розвиток зон тріщинуватості і брекчіювання порід (кліваж осьових поверхонь), а також систем розгалужених тріщин;

тип метасоматитів: 1) кварц-польовошпатові; 2) польовошпатові/альбіт-калішпатові, зрідка калішпат-альбітові; 3) кварц-слюдисто-польовошпатові, слюдисто-кварц-польовошпатові, зрідка слюдисто-польовошпатові; 4) грейзени: від кварц-польовошпат-слюдяних до слюдисто-кварцових; 5) кварц-мікроклін-амазонітові та мікроклін-амазонітові жильні пегматоїдні утворення;

прямі ознаки наявності промислових концентрацій (крім Be) такого супровідного комплексу елементів, як Zn, Cu, Bi, Au, Ag, TR церієвої та ітрієвої груп, Sn, Pb, платиноїди, радіоактивні метали та ін., які виявлені в геологічному просторі зонально;

радіологічний вік (1 760-1 730 млн років) рудовмісного комплексу пержанських гранітів.

Узагальнено й уточнено дані щодо технологічних схем збагачення руд Пержанського родовища. Берилієві концентрати гентгельвінових руд вигідно відрізняються порівняно низьким вмістом домішок (Al і лужноземельних елементів), що спричиняє малу питому витрату фтор-агента на розкриття. Розроблено тактичні засади маніпуляцій з несприятливими особливостями концентрату (підвищена кількість Mn, Zn, Sсульфід) за напівпромислових випробувань. Цинк практично повністю залишається у кеках, а Mn переходить у розчин лише частково. Це потребує додаткової операції очищення для одержання гідроксиду зі звичайним для діючого виробництва вмістом домішок. Далі в процесі випалювання Sсульфід окиснюється до Sсульфат і переходить у розчин під час вилуговування випалів. Для зниження вмісту SO42- у кінцевих продуктах необхідно понад 90 % Ве виводити в основний розчин (для осадження гідрооксиду), де відбувається очищення від цієї домішки.

Ситуація з освоєнням Пержанського родовища дуже сприятлива: родовище досі не експлуатували, і його запаси не вичерпані; об'єкт просторово не оконтурений, що дає підстави значно збільшити його об'єм; є можливість тиражування таких об'єктів у геологічному довкіллі рудолокалізувальної СПЗ в аналогічній структурно-тектонічній ситуації на підставі використання розроблених прогнозно-розшукових критеріїв та ознак. Усе це зумовлює необхідність освоєння Пержанського родовища, що є однією з найактуальніших задач урядової Програми освоєння стратегічно важливих родовищ України.

Проаналізовано тенденції розвитку світового ринку берилію та розроблено алгоритм реалізації завдань з освоєння Пержанського та аналогічних до нього родовищ:

1) стимулювання участі інвесторів в освоєнні родовищ (стратегічних, передовсім) через упровадження механізму гарантування їм прав пріоритету в разі проведення попередніх етапів вивчення перспективних промислових об'єктів;

2) безумовне дотримання принципу комплексності вивчення родовищ шляхом законодавчого зобов'язання надрокористувачів ураховувати під час підрахунку запасів корисні компоненти, які можна вилучати в разі експлуатації, а відповідних органів державної влади - здійснювати суворий контроль цієї процедури;

3) корекція нормативно-правової основи нової редакції тексту проекту Стратегії розвитку геологічної галузі України на період до 2030 р. та закону України “Про надра”, де передбачити обов'язки і відповідальність надрокористувачів за порушення чинних вимог, а також організація та проведення аукціону/тендера на дорозвідку Пержанського родовища з наступною його експлуатацією;

4) превентивна організація спеціалізованих видів геологічних досліджень - геолого-прогнозного картування в межах перспективної частини СПЗ, розшуково-оцінювальних робіт на флангах Пержанського родовища та в межах аналогічних за геолого-структурними обстановками ділянках для просторового виокремлення промислових об'єктів, оцінювання ресурсного потенціалу супутніх компонентів у складі майбутніх комплексних родовищ (родовища). Фінансування навіть таких попередніх видів робіт доцільно покласти на потенційних закордонних інвесторів з числа відомих світових гірничорудних компаній і корпорацій.

Усе це свідчить про потребу негайної реалізації низки кроків уряду України з організації аукціону та виставлення лоту Пержанського родовища на відкриті торги для: 1) проведення дорозвідки з наступною експлуатацією; 2) паралельної організації розшуково-оцінних робіт на флангах та в межах аналогічних за геолого-структурними обстановками ділянках за рахунок одного або декількох інвесторів; 3) паралельного проведення робіт з оцінювання значущості супутніх компонентів для залучення їх у підрахунок запасів, від чого рентабельність видобутку на родовищі суттєво зросте.

Можливе впровадження нових розробок у практику діяльності ДРГП “Північгеологія” та УкрДГРІ під час майбутніх робіт з геолого-прогнозного картування на рідкісні метали та супроводжувального комплексу елементів масштабу 1:50 000 (ГПК-50) у межах СПЗ, що дасть змогу уточнити оптимальний комплекс методів досліджень, удосконалити методику виконання робіт, коригувати їхні об'єми. Виконані дослідження дають змогу гранично обмежити площу розшуків родовищ берилію.

Одержані результати можна безпосередньо використовувати в разі прогнозування й оцінювання перспектив берилієносності визначеного геолого-промислового типу потенційних родовищ в межах СПЗ і визначення потенціалу окремих її ділянок; під час розшуків комплексних родовищ пержанського типу в СПЗ й аналогічних структурах Волинського мегаблока; для оцінювання флангів і глибоких горизонтів Пержанського родовища з метою остаточного з'ясування масштабів берилієвого та супутнього зруденіння і визначення перспективних ресурсів металів за категоріями Р1 та Р2; для якісного й ефективного оцінювання відомих і нових рудопроявів СПЗ на підставі зіставлення їхніх геолого-геофізичних і мінералогічних характеристик та параметрів зруденіння з Пержанським родовищем як еталонним об'єктом вивченого типу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

Чернокур И. Г. Геология и перспективы освоения Пержанского месторождения бериллия в контексте мировых и отечественных тенденций развития минерально-сырьевой базы редких металлов / И. Г. Чернокур, Д. С. Гурский. - Киев : Олег Зень, 2009. - 96 с.

Статті у наукових фахових виданнях

Гурський Д. С. До питання економічної доцільності освоєння апатитових родовищ України / Д. С. Гурський, І. Г. Чорнокур, Д. Р. Сіроштан // Мін. ресурси України. - 2009. - № 3. - С. 6-8.

Чорнокур І. Г. Про доцільність освоєння ресурсної бази вуглеводневої сировини морських акваторій України / І. Г. Чорнокур, Д. С. Гурський, Д. Р. Сіроштан // Мін. ресурси України. - 2009. - № 3. - С. 18-19.

Чорнокур І. Г. Національна екологічна політика як складова переходу України на засади сталого розвитку / І. Г. Чернокур, Д. С. Гурський, В. М. Щербина // Мін. ресурси України. - 2009. - № 4. - С. 10-14.

Гурський Д.С. Про економічну доцільність залучення інвестицій в розвідку та освоєння уранових родовищ України / Д. С. Гурський, І. Г. Чорнокур, В. С. Металіді // Мін. ресурси України. - 2009. - № 4. - С. 14-17.

Гурський Д. С. Пержанське родовище берилію (геологія та перспективи освоєння в контексті світових і вітчизняних тенденцій розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів) / Д. С. Гурський, І. Г. Чорнокур // Мін. ресурси України. - 2009. - № 4. - С. 22-32.

Чорнокур І. Г. Золото: вчора, сьогодні, завтра, післязавтра..?! / І. Г. Чорнокур, Д. С. Гурський, Д. Р. Сіроштан // Мін. ресурси України. - 2009. - № 4. - С. 32-35

Чернокур И. Г. Новые данные об особенностях глубинного строения Сущано-Пержанской зоны по геофизическим данным / И. Г. Чернокур, Ю. И. Федоришин // Мін. ресурси України. - 2010. - № 1. - С. 37-42.

Чорнокур І. Г. Деякі нові дані щодо геологічної будови району рідкіснометалевого родовища Балка Крута / І. Г. Чорнокур, Т. Б. Яськевич // Мін. ресурси України. - 2010. - № 2. - С. 18-24.

Авторські свідоцтва

А. с. 1229344. Способ подготовки железной руды к металлургическому переделу / Чернокур И. Г., Горюнов В. М. // 1986. - Б. И. - № 17.

А. с. 1666771. Состав закладочной смеси / Чернокур И. Г., Сливной А. В., Швидченко С. Н. - 1991. - Б. И. - № 28.

А. с. 1686191. Состав смеси для закладки камер при разработке железорудных месторождений / Чернокур И. Г., Замышляев А. Г., Дуганов Б. Г., Ткачук И. П. - 1991.

А. с. 1700980. Состав закладной смеси / Чернокур И. Г., Сливной А. В., Замышляев А. Г. [и др.]. - 1991.

А. с. 1832855. Состав закладной смеси / Чернокур И. Г., Сливной А. В., Швидченко С. Н., Замышляев А. Г. - 1992.

Патенти

Пат. на корисну модель № 40581. Спосіб прискореної розробки крутоспадних родовищ корисних копалин відкритим способом / Чорнокур І. Г. - Зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.04.

Статті в інших наукових виданнях

Чернокур И. Г. О повышении металлургической ценности железорудного сырья в процессе подземной добычи системами с твердеющей закладкой / И. Г. Чернокур, П. К. Саворский [и др.] // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1984. - № 4. - С. 33-37.

Чернокур И. Г. Исследования зависимости металлургической ценности аглоруды Запорожского ЖРК от химсостава закладочного материала / И. Г. Чернокур, Ю. В. Кравченко // Теория и технология подготовки металлургического сырья к доменной плавке. - Днепропетровск : ДМеТи, 1985. - С. 25-29.

Чернокур И. Г. Повышение производительности закладочного комплекса / И. Г. Чернокур, А. Г. Замишляев, Ю. В. Кравченко // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1986. - № 4. - С. 11-17.

Чернокур И. Г. О совершенствовании технологии ведения закладочных работ при обработке месторождений полезных ископаемых камерной системой с твердеющей закладкой / И. Г. Чернокур, Ю. В. Кравченко // Научно-технический прогресс на горных предприятиях цветной металлургии. - Каджаран, 1986. - С. 52-53.

Матеріали і тези доповідей конференцій

Чорнокур І. Г. Перспективи освоєння Пержанського родовища берилію в контексті світових та вітчизняних тенденцій розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів / І. Г. Чернокур, Д. С. Гурський // Актуальные проблемы геологии, прогноза, поисков и оценки месторождений твердых полезных ископаемых : Междунар. науч.-практ. конф. Судакские геологические чтения II (VII), 27 сент.- 3 окт. 2010 г. Судак ; Симферополь, 2010. - С. 160-163.

Чорнокур І. Г. Рудолокалізуючі особливості глибинної будови Сущано-Пержанської зони за геофізичними даними / І. Г. Чорнокур, Ю. І. Федоришин // Там же. - С. 164-165.

Чорнокур І. Г. Деякі нові дані щодо геологічної будови району рідкіснометалевого родовища Балка Крута (Західне Приазов'я, Український щит) / І. Г. Чорнокур, Т. Б. Яськевич // Там же. - С. 166-167.

Чернокур И. Г. Некоторые новые данные по редкометально-редкоземельной минерализации Пержанского месторождения / И. Г. Чернокур, А. А. Андреев, А. В. Ковтун // Там же. - С. 237-240.

АНОТАЦІЇ

родовище пержанський руд берилієвий

Чорнокур І.Г. Геологія та перспективи освоєння Пержанського родовища берилію в контексті світових та вітчизняних тенденцій розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 - геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2011.

У дисертації всебічно проаналізовано світовий ринок берилію, виявлено головні тенденції його функціонування. Виконано геофізичне моделювання будови рудоносної зони, геолого-формаційне розчленування рудопродукувальних та рудовмісних породних комплексів. З'ясовано умови формування й еволюції процесів петро- та рудогенезу Сущано-Пержанської зони, виявлено вплив тектоніки, магматизму і гідротермально-метасоматичних процесів на ендогенне рудоутворення, визначені джерела рудної речовини та фізико-хімічні умови рудовідкладення. Вдосконалено уявлення про те, що Пержанське родовище берилію і рудопрояви Сущано-Пержанської зони тісно просторово й генетично пов'язані з формацією рудних метасоматитів (по гранітоїдах пержанського типу), яка відіграє роль рудопродукувального породного комплексу. Визначено структурні, тектонічні, літологічні чинники рудоконтролю. Узагальнено й уточнено дані щодо технологічних схем збагачення руд Пержанського родовища. Розроблено рекомендації щодо алгоритму освоєння родовища за сучасних ринкових умов.

Ключові слова: Сущано-Пержанська зона, Пержанське родовище, мінерально-сировинна база, метасоматити, берилій, рідкісні метали, технологія збагачення.

Чернокур И. Г. Геология и перспективы освоения Пержанского месторождения бериллия в контексте мировых и отечественных тенденций развития минерально-сырьевой базы редких металлов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 - геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2011.

В диссертации изложены результаты изучения условий формирования и эволюции процессов петро- и рудогенеза Сущано-Пержанской зоны. Показано влияние тектоники, магматизма и гидротермально-метасоматических процессов на эндогенное рудообразование, определены источники рудного вещества и физико-химические условия рудоотложения. Обосновано представление о том, что Пержанское месторождение и рудопроявления Сущано-Пержанской зоны тесно пространственно и генетически связаны с формацией рудных метасоматитов по гранитоидам пержанского типа, выполняющим функцию рудопродуцирующего породного комплекса. Перспективные и промышленные объекты локализованы в образованиях формации интенсивно метасоматически измененных пержанских гранитов повышенной щелочности непосредственно вблизи зон их эндо- и экзоконтактов. Установлен характер пространственно-временных и генетических взаимоотношений между рудовмещающим и рудопродуцирующим комплексами. Определено геолого-структурное положение Пержанского месторождения, выяснены условия локализации в нем бериллиевого и сопутствующего оруденения, структурные, тектонические, литологические факторы рудоконтроля.

Полученные результаты можно непосредственно использовать при: 1) прогнозировании и оценке перспектив бериллиеносности установленного геолого-промышленного типа потенциальных месторождений в пределах Сущано-Пержанской зоны; 2) выяснении потенциала отдельных ее участков; 3) проведении поисков комплексных месторождений пержанского типа в Сущано-Пержанской зоне и аналогичных структурах Волынского мегаблока на основании разработанных и уточненных прогнозно-поисковых критериев и признаков оруденения; 4) оценке флангов и глубоких горизонтов Пержанского месторождения для окончательного выяснения масштабов бериллиевого и сопутствующего оруденения; 5) оценке перспективных ресурсов металлов по категориям Р1 и Р2; 6) проектировании и постановке работ по геолого-прогнозному картированию Сущано-Пержанской зоны масштаба 1:50 000 для оконтуривания Пержанского месторождения, выяснения его пространственных параметров, а также локализации других перспективных участков для проведения в их пределах оценочных работ); 7) качественной и эффективной оценке известных и новых рудопроявлений на основании сопоставления их геолого-геофизических и минералогических характеристик и параметров оруденения с Пержанским месторождением как эталонным объектом изученного типа.

Обобщены и уточнены данные относительно технологических схем обогащения руд Пержанского месторождения. Выполнен комплексный анализ тенденций развития мирового рынка бериллия, разработан алгоритм реализации задач по освоению Пержанского и аналогичных месторождений. В практику ГРГП “Севгеология” и УкрГГРИ внедрены новые разработки, которые могут быть использованы при проведении геолого-прогнозного картирования на редкие металлы и сопровождающий комплекс микроэлементов масштаба 1:50 000 (ГПК-50) в пределах Сущано-Пержанской зоны. Это позволяет уточнить оптимальный комплекс методов исследований, усовершенствовать методику выполнения работ, провести коррекцию их объемов, а также предельно локализовать площадь поисков месторождений описываемого типа.

Необходима немедленная реализация ряда шагов правительства Украины по организации аукциона с выставлением лота Пержанского месторождения на открытые торги для проведения доразведки с последующей эксплуатацией; параллельной организации поисково-оценочных работ (за счет одного или нескольких инвесторов) на флангах и в пределах аналогичных участков; проведения работ по оценке значимости попутных компонентов для включения их в подсчет запасов, от чего рентабельность освоения месторождения существенно возрастет.

Ключевые слова: Сущано-Пержанская зона, Пержанское месторождение, минерально-сырьевая база, метасоматиты, бериллий, редкие металлы, технология обогащения.

Chornokur I. G. Geology and mining prospects of Perzhanske beryllium deposit in the context of world and domestic progress trends of rare-metal mineral resources base. - A manuscript.

Dissertation for the candidate of geological sciences degree in speciality 04.00.11 - Geology of Metallic and Non-Metallic Minerals. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2011.

A world market of the beryllium is comprehensively analysed in dissertation, and the main tendencies of its functioning have been found out. The geophysical modelling of ore-bearing zone structure as well as geological-formational stratification of ore-productive and ore-bearing rock complexes has been fulfilled. Conditions of generation and evolution of Suschano-Perzhanska zone petro- and ore-genesis processes and the role of tectonics, magmatism and hydrothermal-metasomatic processes in endogenous ore formation have been found out. The sources of ores and physical-chemical conditions of ore deposition have been established. It is improved that Perzhanske beryllium deposit and occurrences of Suschano-Perzhanska zone are closely spatially and genetically related to the ore metasomatites which have been formed on granitoids of perzhansky type and are the rock-producing complex. Structural, tectonic, and lithological factors of ore-control have been determined. Flow charts of Perzhanske deposit ore benefication have been generalized and specified. Recommendations on mining algorithm of this deposit at the modern conditions of markets have been provided.

Key words: Sushchano-Perzhanska zone, Perzhanske deposit, mineral resources base, metasomatites, beryllium, rare metals, benefication technology.

Размещено на Allbest.ru