Форамініфери і стратиграфія нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму

Альбський ярус. Зона Нedbergella planispira (K₁al_1-2) встановлена у межах центральної та північно-західної частин Рівнинного Криму, розрізи св.: Східно-Воронківська-1 (інт. 3107-3425 м), Клепінінська-1 (інт. 1834-2388 м). Асоціація складена 18 таксонами. Характерні, час існування яких охоплює піній апт-ранній альб, ранній-середній альб - це Gavelinella hostaensis (Moroz.), G. sagisensis (Mjatl.), G. djaffarovi (Agal.), Hedbergella planispira (Tapp.), Н. globigerinellinoides (Subb.), H. trocoidea (Gand.), Blefuscuiana aptica (Agal.). Обсяг біостратону: нижня межа проведення верств умовна і визначена появою виду-індексу Hedbergella planispira (Tapp.). Крім того, тут з'являються Gavelinella djaffarovi (Agal.) та G. sagisensis (Mjatl.). Верхня - фіксується появою перших типових Trochogerina infracretacea (Glaessn.) і масовим скупченням Н. globigerinellinoides (Subb.). Кореляція: з однойменною зоною Середземномор'я, Гірського Криму, верствами Північного Кавказу, Грузії, зонами Ticinella bejaouaensis, T. рrimula Мексики й Атлантики, Західної Африки, зоною Ticinella roberti Тунісу. Геологічний вік: у більшості регіонів Тетисної області розуміння обсягів біостратону Hedbergella planispira різне. У межах Західного Мезотетису він охоплює дві амонітові зони - верхню частину Hypacanthoplites jacobi (верхи верхнього апту) і цілу зону Leymeriella tardefurcata (нижній альб). У межах Східного Мезотетису (Гірський Крим, Північний Кавказ) його стратиграфічний діапазон значно ширший, оскільки вид-індекс H. planispira зустрічається не лише на рівні знаходження нижньоальбських амонітових зон, але й на рівні середньоальбських. Згідно до Шкали Геологічного Часу нижньої крейди зона Hedbergella planispira охоплює дещо більший стратиграфічний діапазон і відповідає верхній частині амонітової зони Hypacanthoplites jacobi (пізній апт) й обсягу зони Leymeriella tardefurcata (раннній альб) і визначає вік вмісних порід як верхи пізнього апту-ранній альб. Дещо по-іншому вік біостратону інтерпретований в межах Грузії, Прикаспійської низовини, Мангишлаку, Устюрту й Західного Туркменістану. Так, згідно з біостратиграфічною схемою Грузії (1998) верстви з H. planispira діагностують утворення середнього альбу і відповідають амонітовим зонам Hoplites dentatus і Oxytropidoceras roissyanum. За схемами (1988, 2006, 1991а) для Мангишлаку, Устюрту й Західного Туркменістану зона Hedbergella planispira виділена на значно нижчому хроностратиграфічному рівні і характеризує утворення верхнього апту. Майже у більшості зазначених регіонів біопідрозділ охоплює амонітову зону Leymeriella tardefurcata, що й визначає його вік і глобальну кореляцію, а саме - рання крейда, ранній-середній альб.

Верстви з Trochogerina infracretacea-Нedbergella globigerinellinoides (K₁al₃) встановлені у межах північно-західної частини Рівнинного Криму, розрізи св.: Східно-Воронківська-1 (інт. 2122-3080 м), Рилєєвська-2 (інт. 3350-3632 м), Тетянівська-5 (інт. 3330-3878 м), Ільїнська-1 (інт. 3495-3560 м), Каштанівська-3 (інт. 2575-2742 м). Асоціація складена 17 таксонами. До характерних належать види, час існування яких охоплює ранній-пізній альб, пізній альб-ранній сеноман або обмежений середнім-пізнім альбом - це Gavelinella limpida Aleks., Trochogerina infracretacea (Glаessn.), Hedbergella globigerinellinoides (Subb.), H. portsdownensis (Will.-Mitch.). Обсяг біостратону: нижня межа проведення верств умовна і встановлена за появою виду-індексу Trochogerina infracretacea (Glаessn.) і масовим скупченням Hedbergella globigerinellinoides (Subb.). Крім того, тут з'являються нові види Heterohelix washitensis (Tapp.), Hedbergella portsdownensis (Will.-Mitch.), Gavelinella limpida Aleks. Верхня межа визначена появою Rotalipora ticinensis (Gand.) - виду-індексу вищележачого біостратону. Кореляція: з однойменними верствами Гірського Криму, Північного Кавказу, Грузії, зоною Ticinella breggiensis Атлантики, Середземномор'я, Західної Африки, зонами Thalmanninella ticinensis subticinensis, Th. ticinensis ticinensis Тунісу. У Прикаспійській низовині, Мангишлаці й Устюрті розчленування ґрунтується переважно на бентосних формах з аглютинованою стінкою. Геологічний вік: верстви з Trochogerina infracretacea - Нedbergella globigerinellinoides відповідають амонітовим зонам Hysteroceras orbignyi (верхнього альбу), які є надійними індикаторами утворень верхнього альбу низки регіонів Тетисного поясу. Крім того, аналоги верств з Trochogerina infracretacea - Нedbergella globigerinellinoides, виділені у Рівнинному Криму, зафіксовані на тому ж стратиграфічному рівні й в інших територіях, що дозволяє розглядати їхній відносний геологічний вік як верхній альб. Згідно до Шкали Геологічного Часу біостратон зіставляються з зонами Ticinella praeticinensis і Rotalipora subticinensis. Отже, вік верств - рання крейда, пізній альб.

Зона Rotalipora ticinensis (K₁al₃) встановлена у межах північно-західної частини Рівнинного Криму, розрізи св.: Східно-Воронківська-1 (інт. 1771-2122 м), Рилєєвська-2 (інт. 3260-3350 м), Каштанівська-3 (інт. 2575-2648 м). Асоціація складена 18 таксонами. До характерних належать види, час існування яких охоплює пізній альб-ранній сеноман - це Gavelinella cenomanica (Brotz.), Lingulogavelinella zoratensis (Mjatl.), Heterohelix washitensis (Tapp.), Hedbergella portsdownensis (Will.-Mitch.), H. aff. caspia Vass., Planomalina buxtorfi Gand., Praeglobotruncana delrioensis (Plumm.), Rotalipora ticinensis (Gand.), R. appenninica (Renz). Обсяг біостратону: нижня межа проведення зони встановлена за появою виду-індексу Rotalipora ticinensis (Gand.), а також супутніх характерних видів Hedbergella aff. caspia Vass., Planomalina buxtorfi Gand., Praeglobotruncana delrioensis (Plumm.), Trochogerina infracretacea (Glаessn.). Верхня межа визначена появою Rotalipora appenninica (Renz) - виду-індексу вищележачого біостратону. Кореляція: з однойменними зонами регіонів Тетисної області, Атлантичного й Тихого океанів. Геологічний вік: зона Rotalipora ticinensis відповідає амонітовій зоні Stoliczkaia dispar і верствам з Aucellina gryphaeoides, які індентифікують утворення верхів верхнього альбу низки регіонів Тетисного поясу. Крім того, аналоги зони Rotalipora ticinensis зафіксовані на тому ж стратиграфічному рівні й у межах інших територій Західного, Центрального Мезотетису й Атлантики, що визначає її положення у ЗСШ. Згідно до Шкали Геологічного Часу біопідрозділ зіставляється з зонами Rotalipora ticinensis, R. appenninica. Отже, вік біостратону - рання крейда, верхи пізнього альбу. Отримані результати відображені у схемі поширення форамініфер у нижньокрейдових відкладах Рівнинного Криму (рис. 2) та зведені у схемі біостратиграфічного розчленування нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму за форамініферами (рис. 3).

Кореляція нижньокрейдових відкладів РІВНИННОГО КРИМУ з одновіковими аналогами суміжних регіонів за форамініферами

Порівняльний аналіз систематичного складу й особливостей стратиграфічного і географічного поширення асоціацій форамініфер нижньої крейди Рівнинного Криму дав змогу виявити їх аналоги за межами регіону досліджень (рис. 4, 5), а саме: Північному Кавказі, Грузії, Прикаспійській низовині, півострові Мангишлак, Устюрті, Західному Туркменістані, Британських островах, Франції, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Нідерландах, Румунії, Північній Африці, Атлантиці, Тихому океані. Простежено поширення виділених біостратонів Рівнинного Криму у межах зазначених територій та виділено критерії зіставлення, до яких належать спільні види-індекси, наявність в зональних асоціаціях характерних таксонів та прив'язка форамініферових біостратонів до амонітових зон.

Палеоекологія форамініферових угруповань та палеогеографічні особливості седиментаційного басейну РІВНИННОГО КРИМУ у ранньокрейдовий час

Розвиток форамініфер у ранній крейді був зумовлений умовами осадонакопичення й палеогеографічними особливостями того часу, а закономірності розподілу контрольовані комплексом біотичних й абіотичних чинників.

Методика палеогеографічних реконструкцій. Найбільш дієвим для палеогеографічних реконструкцій є результати аналізу екологічних типів, таксономічного й кількісного складу асоціацій форамініфер, а саме: співвідношення Планктон/Бентос і глибина басейну; число бентосних родів і видів; відсотковий вміст аглютинованого бентосу в асоціації; кількісний аналіз планктонних асоціацій; аналіз морфотипів бентосних і планктонних форамініфер.

Для реконструкції палеогеографічних умов ранньої крейди й визначення впливу довкілля на розвиток та зміни у структурі форамініферових асоціацій у ранньокрейдовому седиментаційному басейні Рівнинного Криму використаний комплексний аналіз, який ґрунтувався на відомостях про екологію форамініфер, тісному зв'язку форамініфер з іншими групами викопних та літолого-фаціальних особливостях нижньокрейдових відкладів. Крім того, широко застосовувався метод актуалізму (таксономічна подібність асоціацій сучасних і викопних форамініфер свідчить про подібність їх екології). Побудовано таблицю залежності екологічних особливостей форамініфер від палеогеографічних обстановок. Також при виконанні реконструкцій випробувано методику складання й аналізу циклограм і діаграм для різних стратиграфічних рівнів, які відображали співвідношення між екологічними типами форамініфер (аглютинований бентос, секреційно-вапняковий бентос; планктонні форамініфери) і співвідношення між групами форамініфер, пов'язаних з різним середовищем існування.

За результатами комплексного аналізу визначено, що упродовж ранньої крейди осадонакопичення в межах Рівнинного Криму відбувалося в умовах закритого шельфу, який характеризувався постійною зміною конфігурації обрисів та напрямів трансгресії моря, збільшенням швидкості осадонакопичення, глибини басейну седиментації, підвищенням температури, зміною та урізноманітненням таксономічного складу комплексів мікро- й макрофауни. Це позначилося на виділенні двох етапів в історії розвитку ранньокрейдового басейну в межах території досліджень: готерив-ранньоаптського й середньоапт-альбського.

Готерив-ранньоаптський басейн займав південну, центральну й частково північну частини півострова, нагромадження відкладів відбувалося у зоні субліторалі з незначними глибинами (до 80-100 м) й помірною активізацією вод. У мікрофауністичних комплексах переважали представники бентосних форамініфер (аглютиновані й секреційно-вапнякові), а з барему з'явилися перші планктонні форми, що характеризувалися збіднілим таксономічним складом і простішою будовою скелетів (малою кількістю завитків, малою загальною кількістю камер, дрібними розмірами таксонів).

Середньоапт-альбський басейн займав частково центральну й північну частини півострова й характеризувався збільшенням глибини до 130-150 м. Нагромадження відкладів відбувалося й надалі у зоні субліторалі з відносно спокійною динамікою вод. У мікрофауністичних комплексах змінився таксономічний склад планктонних форм. З'явились представники складнішої морфології - з більшою кількістю завитків, більшою загальною кількістю камер і більшими розмірами таксонів. Важливою особливістю була поява перших кілюватих, сильно скульптурованих форм (верхній альб). Серед бентосних визначальна роль й надалі належала представникам з секреційно-вапняковим типом скелету. Таксономічного різноманіття набули родини Vaginulinidae і Gavelinellidae.

Отже, загальна спрямованість розвитку басейну у ранній крейді в регіоні за результатами вивчення форамініфер виразилась у загальному підвищенні температури вод і солоності, збільшенні глибини та покращенні зв'язків з басейнами Західного і Східного Мезотетису.

За палеобіономічними характеристиками у ранньокрейдовому морському седиментаційному басейні Рівнинного Криму виділено форамініферові асоціації мілководного шельфу (готерив-ранній апт) з глибинами до 100 м (область неритової зони над внутрішнім шельфом (відкрите море) і перехідної зони (середній апт-альб) з глибинами до 150 м (область неритової зони над середнім і зовнішнім шельфом (відкрите море)).

Монографічний опис ранньокрейдових форамініфер

З нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму детально вивчено 64 види, які належать до 33 родів, 15 родин і 4 підрядів. Монографічний опис форамініфер проведено за класифікацією А. Лебліха і Х. Теппен (1987) з урахуванням доповнень і уточнень О. Корчагіна (2003) та інших дослідників (BouDagher-Fadel et al., 1997; Moullade et al., 2002-2005) для планктонних форамініфер мезозою. При описі морфологічних елементів зовнішньої будови черепашок форамініфер використано уніфіковану наукову термінологію (Т. Горбачик, 1986; О. Корчагин, 2003 та ін.). Описи видів супроводжуються зображеннями, виконаними методом електронної мікроскопії. Укладений атлас містить 95 зображень, згрупованих у зональні комплекси (6 палеонтологічних таблиць з поясненнями до них), до яких увійшли стратиграфічно важливі форми (види-індекси), характерні таксони та деякі фонові види.

Вперше для території України виявлено 19 видів (виділені жирним) і монографічно описано 24 види: Lagenammina distributa Mjatl., Saccammina aptica Samysch., Dorothia kummi (Zedler), D. subtrochus (Bart.), Marginulinita pyramidalis (Koch), Lenticulina akmetchetica Mjatl., L. busatchensis Vass., L. diademata (Berth.), L. kuegleri Bart., Bett. et Boll., L. subgaultina Bart., Lenticulinella shutskajae (Samysch. et Said.), Marginulinopsis gracilissima (Reuss), M. sigali (Bartt., Bett. et Boll.), Palmula kasachstanica Aleks., Marginulina inaequalis Reuss, M. zaspelovae nordcaspiensis Mjatl., Conorboides caucasicus (Z. Kuznet. et Ant.), Hedbergella sigali (Moull.), Valvulineria gracillima ten Dam, V. parva Khan, Conorotalites bartensteini aptiensis (Bett.), C. bartensteini intercedens (Bett.), Gavelinella barremiana (Bett.), G. sagizensis (Mjatl.).

висновки

Дисертаційна робота є першим узагальненням результатів дослідження таксономічного складу ранньокрейдових форамініфер Рівнинного Криму та присвячена вирішенню палеонтолого-стратиграфічних завдань. Отримані результати дозволили з'ясувати питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму, палеоекології і палеогеографії морського басейну території досліджень та зробити такі висновки:

Вперше досліджено систематичний склад форамініфер у зведеному розрізі нижньої крейди Рівнинного Криму від готериву до альбу включно. Визначено, що таксономічне різноманіття представлене 64 видами форамініфер, які належать до 33 родів і 15 родин. З них вперше для території України виявлено 19 видів, монографічно описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Складено палеонтологічний атлас ранньокрейдових форамініфер Рівнинного Криму.

На підставі стратиграфічного й географічного поширення таксонів виокремлено зональні комплекси видів, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні нижньокрейдового розрізу. Вперше виділено та описано 9 біостратиграфічних підрозділів за форамініферами - 3 зони (глобального поширення) і 6 верств з фауною (регіонального поширення): верстви з Marginulinopsis sigali - Dorothia kummi (нижня частина калінінської світи, нижній готерив); верстви з Hedbergella sigali - Hedbergella tuschepsensis і Favusella tardita - Blefuscuiana primare (верхня частина калінінської світи, нижній та верхній барем); верстви з Blefuscuiana aptica (донузлавська світа нижнього апту); зона Hedbergella gorbachikae (нижня частина каштанівської світи, верхи середнього і низи верхнього апту); верстви з Hedbergella trocoidea (верхня частина каштанівської світи, верхи верхнього апту); зона Hedbergella planispira (тетянівська, рилєєвська, тарханкутська світи, єлизаветівська товща, нижній й середній альб); верстви з Trochogerina infracretacea - Hedbergella globigerinellinoides (ковильненська світа, нижня частина верхнього альбу); зона Rotalipora ticinensis (нижньокраснополянська та нижньопривольненська підсвіти, верхи верхнього альбу). Побудовано біостратиграфічну схему розчленування нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму.

Вперше для структурно-фаціальних районів нижньої крейди Рівнинного Криму виділено три типи розрізів - теригенно-вулканогенно-карбонатний у Північнокримському структурно-фаціальному районі, теригенно-кременистий і теригенно-карбонатно-глинистий у Центральнокримському структурно-фаціальному районі. В основу виділення покладений комплекс ознак: повнота стратиграфічної колонки, літологічний склад відкладів, вертикальна послідовність та просторове поширення окремих літостратонів, закономірності зміни їх потужностей, послідовність зміни біостратонів, час формування кожного типу розрізу (віковий обсяг - відносний геологічний вік, визначений за викопними організмами).

Удосконалено чинну стратиграфічну схему нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму шляхом введення зональної шкали за форамініферами. Внаслідок ревізії переглянуті й уточнені обсяг, положення, поширення і проведення меж літостратиграфічних підрозділів (доповнено мікропалеонтологічну характеристику, деталізовано літологічний опис, уточнено межі проведення та значення потужностей, обґрунтовано вік і стратиграфічне положення у ЗСШ калінінської і каштанівської світ та єлизаветівської товщі).

За результатами міжрегіональної кореляції встановлені одновікові аналоги біостратонів нижньої крейди Рівнинного Криму на територіях, що належали до басейнів Тетисної області, Атлантичного й Тихого океанів. Простежені глобальне поширення стратонів нижньої крейди, зв'язки між басейнами седиментації, зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів нижньої крейди, деталізовано місцеві шкали з визначенням глобальних, регіональних і локальних біостратонів, створено схему міжрегіональної кореляції.

За результатами палеоекологічного аналізу асоціацій форамініфер уточнено палеогеографічну характеристику ранньокрейдового басейну та простежено зміни в часі й по площі обстановок осадонакопичення. Визначено, що упродовж ранньокрейдової епохи накопичення осадів відбувалося у приконтинентальному морському седиментаційному басейні, в зоні субліторалі (шельф). Він характеризувався нестабільними умовами (зміною фізичних (динаміка вод, глибина) хімічних (процеси седиментації, склад вод, температура), біологічних (таксономічний склад фауністичних комплексів) та географічних (конфігурація обрисів площі морського басейну, напрям трансгресії) чинників, що позначилося на виділенні в історії його розвитку двох етапів - готерив-ранньоаптського та середньоапт-альбського. Вони відрізнялися конфігурацією обрисів та напрямами трансгресії моря, характером і темпами седиментогенезу, глибинами, температурами, фауністичними комплексами та зв'язками з басейнами Західного і Східного Мезотетису. Виділено форамініферові асоціації мілководного шельфу (готерив-ранній апт) і перехідної зони (середній апт-альб).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тузяк Я.М. Біостратиграфічна характеристика аптських відкладів Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2001. № 33. С. 124-127.

2. Тузяк Я.М. Мікропалеонтологічна характеристика валанжинських відкладів Рівнинного Криму / Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2002. № 34. C. 112-119.

3. Тузяк Я.М. Стратиграфічне розчленування альбських відкладів Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії / [відп. ред. Ю.В. Тесленко]. К., 2002. С. 52-54. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

4. Тузяк Я.М. Головні проблеми стратиграфії нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму // Палеонтологічний збірник. 2003. № 35. C. 96-105.

5. Тузяк Я.М. Розчленування нижньої крейди передгірської частини Рівнинного Криму за форамініферами (на прикладі свердловини Солдатівська-1) / Я.М. Тузяк // Теоретичні та практичні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2003. С. 207-208. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

6. Лещух Р.Й. Палеонтологічне обґрунтування стратифікації нижньокрейдових відкладів рівнинного Криму / Р.Й. Лещух, Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2004. № 35. С. 88-97. (Особистий внесок здобувача: дослідження форамініфер, узагальнення літературних джерел, основні висновки).

7. Тузяк Я.М. Досвід вивчення та фотографування форамініфер у скануючому електронному мікроскопі / Я.М. Тузяк, Ю.Р. Дацюк // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: матер. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 22 вересня 2005 р. Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. С. 23-30. (Особистий внесок здобувача: підготовка об'єктів, впорядкування та опис методики, узагальнення літературних джерел, основні висновки).

8. Тузяк Я.М. Планктонні форамініфери родини Rotaliporidae з нижньокрейдових відкладів півдня України / Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2005. № 37. С. 9-16.

9. Тузяк Я.М. Стратиграфія і кореляція альбських відкладів центральної і північно-західної частин Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2005. С. 91-95. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

10. Тузяк Я.М. Представники планктонних форамініфер роду Glavihedbergella Banner et Blow, 1959 з нижньокрейдових відкладів Півдня України (Рівнинний Крим) / Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2006. № 38. С. 11-17.

11. Тузяк Я.М. Розчленування та кореляція центральної частини Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2007. С. 156-161. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

12. Тузяк Я.М. Біостратиграфічний поділ готерив-баремських відкладів Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Палеонтологічний збірник. 2008. № 40. С. 41-67.

13. Тузяк Я.М. Біостратиграфічний поділ аптських відкладів Рівнинного Криму за форамініферами / Я.М. Тузяк // Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти / [відп. ред. П.Ф. Гожик]. К., 2009. С. 150-158. (Збірник наукових праць ІГН НАН України).

14. Лещух Р.Й. Детальна стратифікація аптських нафтогазоносних відкладів півдня України / Р.Й. Лещух, Я.М. Тузяк // Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи: матер. наук. конф., присвяченої до 55-річчя геологічного факультету Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 27-28 жовтня 2000 р.: тези допов. Львів, 2000. С. 45. (Особистий внесок здобувача: вивчення матеріалу, узагальнення літературних джерел, основні висновки).

15. Тузяк Я.М. Палеоекологічні умови Південноукраїнського аптського моря / Я.М. Тузяк // Сучасні проблеми літології: матер. наук. конф., присвяченої 100-річчю від дня народження Д.П. Бобровника, 20-22 грудня 2000 р.: тези допов. Львів, 2000. С. 68.

16. Тузяк Я.М. Розчленування аптських відкладів Рівнинного Криму за фауною форамініфер / Я.М. Тузяк // Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України. До 75-річчя Інституту геологічних наук НАН України: тези допов. / [відп. ред. Ю.В. Тесленко]. К., 2001. С. 39-40.

17. Тузяк Я.М. Стратиграфічний розподіл форамініфер у свердловині Клепінінська-1 / Я.М. Тузяк // Наука про Землю - 2001: матер. молод. наук. конф. Львівськ. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 19-21 жовтня 2001 р.: тези допов. Львів, 2001. С. 49-51.

АНОТАЦІЯ

Тузяк Я. М. Форамініфери і стратиграфія нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2010.

У дисертації викладені результати вивчення систематичного складу форамініфер з нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму. З'ясовані питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму, палеоекології і палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, які належать до 33 родів і 15 родин. З них вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконане біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням 9 біостратонів за форамініферами - 3 зони і 6 верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні нижньокрейдового розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного й Тихого океанів. Простежені глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму. Уточнено палеогеографічну характеристику ранньокрейдового басейну та простежено зміни в часі й по площі обстановок осадонакопичення. Визначено, що упродовж ранньокрейдової епохи накопичення осадів в межах Рівнинного Криму відбувалося у приконтинентальному морському седиментаційному басейні, в зоні субліторалі (шельф). Він характеризувався нестабільними умовами, що позначилося на виділенні в історії його розвитку двох етапів - готерив-ранньоаптського та середньоапт-альбського.

Ключові слова: форамініфери, нижньокрейдові відклади, Рівнинний Крим, стратиграфія, палеогеографія, палеоекологія.

АННОТАЦИЯ

Тузяк Я. М. Фораминиферы и стратиграфия нижнемеловых отложений Равнинного Крыма. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложены результаты изучения систематического состава фораминифер из нижнемеловых отложений Равнинного Крыма. Решены вопросы биостратиграфического расчленения осадочных образований, региональной и межрегиональной корреляции нижнемеловых отложений Равнинного Крыма, палеоэкологии и палеогеографии морского бассейна территории исследований. Монографически описаны 64 вида, которые принадлежат 33 родам и 15 семействам. Из них впервые для территории Украины описаны 24 вида, для Равнинного Крыма - 54 вида. Проведено биостратиграфическое расчленение отложений нижнего мела Равнинного Крыма с выделением 9 биостратонов по фораминиферам - 3 зоны (глобального распространения) и 6 слоев с фауною (регионального распространения) - слои с Marginulinopsis sigali - Dorothia kummi (нижняя часть калининской свиты, нижний готерив); слои с Hedbergella sigali - Hedbergella tuschepsensis и Favusella tardita - Blefuscuiana primare (верхняя часть калининской свиты, нижний и верхний барем); слои с Blefuscuiana aptica (донузлавская свита нижнего апта); зона Hedbergella gorbachikae (нижняя часть каштановской свиты, верхи среднего и низы верхнего апта); слои с Hedbergella trocoidea (верхняя часть каштановской свиты, верхи верхнего апта); зона Hedbergella planispira (татьяновская, рилеевская, тарханкутская свиты, елизаветовская толща, нижний и середний альб); слои с Trochogerina infracretacea - Hedbergella globigerinellinoides (ковыльненская свита, нижняя часть верхнего альба); зона Rotalipora ticinensis (нижнекраснополянская и нижнепривольненская подсвиты, верхи верхнего альба). Построена биостратиграфическая схема расчленения нижнемеловых отложений Равнинного Крыма. Проведено сопоставление выделенных биоподразделений региона исследований с одновозрастными аналогами прилегающих территорий. Создана межрегиональная схема корреляции с исспользованием зональных схем регионов Атлантики, Тетической области и Тихого океана. Прослежены глобальное распространение стратонов нижнего мела, изменение полноты стратиграфической колонки разрезов, связи с бассейнами седиментации, детализированы местные шкалы. Дополнена, уточнена и детализирована действующая стратиграфическая схема нижнемеловых отложений Равнинного Крыма. С введением в схему зональной шкалы по фораминиферам перессмотрены и уточнены объем, положение, распространение и проведение границ литостратиграфических подразделений. Впервые для структурно-фациальных районов нижнего мела Равнинного Крыма выделены три типа разрезов - терригенно-вулканогенно-карбонатный в Северокрымском структурно-фациальном районе, терригенно-кремнистый и терригенно-карбонатно-глинистый в Центральнокрымском структурно-фациальном районе. В основу выделения положен комплекс признаков: полнота стратиграфической колонки, литологический состав отложений, вертикальная последовательность и распространение по площади отдельных литостратонов, закономерности изменения их мощностей, последовательность изменения биостратонов, время формировання каждого типа разреза (возрастной объем - относительный геологический возраст, определенный по ископаемым организмам).

На основании палеоэкологического анализа ассоциаций фораминифер уточнены палеогеографические характеристики раннемелового бассейна седиментации, прослежены изменения во времени и пространстве обстановок осадконакопления, дополнены знания о направлениях трансгресии, колебаниях глубин, гидродинамический, температурный и солевой режим бассейна и связи с океаном Тетис. Установлено, что на протяжении раннемеловой эпохи накопление нижнемеловых отложений в пределах Равнинного Крыма происходило в приконтинентальном морском седиментационном бассейне, в зоне сублиторали (шельф). Он характеризовался постоянным изменением физических, химических, биологических и географических факторов, что позволило выделить в истории его развития два этапа - готерив-раннеаптский и среднеапт-альбский, которые отличаются конфигурацией очертаний и направлением трансгресии моря, возрастанием скорости осадконакопления, глубиной бассейна седиментации, повышением температуры, комплексами микрофауны и улучшением связей с бассейнами Западного и Восточного Мезотетиса. Впервые по палеобиономическим характеристикам в раннемеловом бассейне Равнинного Крыма выделены фораминиферовые ассоциации: мелководного шельфа (готерив-ранний апт) с глубинами до 100 м и переходной зоны (средний и внешний шельф) (средний апт-альб) с глубинами до 130 (150) м.

Ключевые слова: фораминиферы, нижнемеловые отложения, Равнинный Крым, стратиграфия, палеогеография, палеоэкология.

SUMMARY

Yaryna M. Tuzyak Lower Cretaceous Foraminiferas and stratigraphy of the Crimea Plain. Ї Manuscript.

The Ph. D. thesis on speciality 04.00.09 - Paleontology and Stratigraphy. - Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The results of research of the systematic composition of Lower Cretaceous foraminifers from Plain Crimea are revealed in the thesis. There are 64 foraminifers species described monographically. They belong to 33 genera and 15 families. 24 species were recorded in the Ukraine and 54 species - in the Plain Crimea for the first time. Biostratigraphic subdivision of Lower Cretaceous of the Plain Crimea are realizated. Nine biostratons have been distinguished dy foraminifers (three zones and six layers with fauna). Each of them characterizes a separate stratigraphical range that permit to correlate them with other regions. An interregional correlative chart (the Atlantic, the Tethys and the Pacific regions) has been created. Global distribution stratons of Lower Cretaceous and changes fullness of stratigraphic succession, connections of sedimentation basins are traced, and local zonal scales are detailed. The operating chart of stratum division of Lower Cretaceous of Plain Crimea is improved. Description of paleogeography of Early Cretaceous basin is specified and time-histories are traced and for the areas of situations of sedimentation. It has been established that during the Early Cretaceous, accumulation of Lower Cretaceous sediments in the Plain Crimea occurred in the sublittoral zone of the sedimentation basin. It was characterized by constant changes of physical, chemical, biological and geographical factors that allowed us to distinguish two basins in its development - the Hauterivian-Early Aptian and the Middle Aptian-Albian.

Key words: Foraminifers, Lower Cretaceous, Crimea Plain, stratigraphy, paleogeography, paleoecology.

Размещено на Allbest.ru