Біостратиграфія палеоцен–еоценових відкладів Керченського півострова та прилеглих територій за форамініферами

Отже, за біофаціальними, літофаціальними та структурно-тектонічними особливостями відтворено умови седиментації в палеобасейні Керченського регіону.

Етапність розвитку форамініфер та кореляція палеоцен-еоценових відкладів кримського регіону за форамініферами

Ранньобілокам'янський етап - даній. Поділяється на два підетапи. Перший (час формування зони Parvularugoglobigerina eugubina Керченського півострова) - охарактеризований появою перших представників палеогенового планктону - родів Parvularugoglobigerina та Eoglobigerinа з пласкими, дрібними, багатокамерними, гладкостінними черепашками. Їхня поява і розквіт виявлені у нижніх шарах данію на Тарханкутському півострові, Північно-західному шельфі Чорного моря, Північному Кавказі і у Західній Туркменії. Другий підетап (зони Globoconusa daubjergensis-Parasubbotina pseudobulloides і Praemuricа inconstans Керченського півострова) характеризується родовим оновленням фауни ряду Globigerinida: появою дрібнокомірчастих Globoconusa, Parasubbotina; багатокамерних Praemuricа; кілюватих Globanomalina. Вони існували у ранньобілокам'янському басейні, відклади якого також поширені на території Північно-західного шельфу Чорного моря, на Тарханкутському півострові, на Північному Кавказі. Ці види присутні також у верньострийській світі Карпат. Протягом ранньобілокам'янського етапу зазначені планктонні форамініфери існували спільно з бентосними видами Arenobulimina dubia, Ataxophragmium frankei, Cibicides ekblomi, Anomalina danica, Karreria falax, Reussella paleocenica. Вони також присутні у базальних шарах данію Рівнинного Криму, Керченського півострова, Сирії.

Пізньобілокам'янський етап - зеландій (зони Morozovella angulata і M. conicotruncata Керченського півострова) охарактеризований появою конічних морозовел. Асоціації форамініфер, які існували протягом цього етапу, також присутні на Північно-західному шельфі Чорного моря (верхньогромівська світа), Кавказі, Тарханкутському півострові, а також у верхньострийській світі Карпат. У пізньобілокам'янський етап спостерігається розвиток бентосних родів Guttulina, Globulina, Elphidiella, Epistomaria. Качинський етап - танет (зони Igorina djanensis, Acarinina acarinata, A. subsphaerica Рівнинного Криму) виділяється пануванням округлих та субсферичних форм Acarinina, які були поширені у пізньопалеоценових басейнах Кримсько-Кавказського регіону, що дозволяє проводити корелятивні зіставлення на цих територіях. Супутніми видами були також бентосні форамініфери, асоціації яких характеризуються розвитком спеціалізованих аглютинуючих форамініфер Hyperammina, Repmaninas, Protеonina, Karreriella, Bolivinopsis, Rzehakina. Серед секреційних форамініфер набуває значення вид Anomalina fera. З'являється новий рід Nuttallides. На Керченському півострові форамініфери нижньої зони танету не виявлені, а на Північно-західному шельфі Чорного моря, Тарханкутському півострові та Кавказі поширені всі три зазначені зони.

Бахчисарайський етап - іпр - період нової фази розвитку роду Morozovella. Поділяється на два підетапи. Перший (інтервал зони Morozovella subbotinae) характеризується появою нових морфологічних груп пласких форм з фестончато-ажурним кілем. Такі асоціації простежуються у нижній частині іпрського ярусу на всій території Півдня України, на Північному Кавказі та у манявській світі Карпат. Протягом другого підетапу (інтервал зони Morozovella aragonensis) відбувся нетривалий спалах крупних багатокамерних зрізано-конічних Morozovella aragonensis і M. caucasica, які поширені у верхній частині іпрського ярусу на Півдні України, на Кавказі та на більшості території Тетичної провінції. На цьому етапі бентос нечисленний, з`являються роди Pseudogaudryina, Clavulinoides та група гранульованих Asterigerina. Стратиграфічне значення мають крупні форамініфери Nummulites на території Кримського передгір'я, Рівнинного Криму, Східного району Північного Причорномор'я, у Карпатах. На Керченському і Тарханкутському півостровах та Прикерченському шельфі вони відсутні. Тут існували форамініфери з аглютинованою стінкою.

Сімферопольський етап - перша половина лютету (зона Acarinina bullbrooki) позначився на розвитку та розселенні нових морфологічних угруповань: кутастих форм Acarinina та крупних Subbotina, що у масовій кількості існували в басейнах Кримсько-Кавказського регіону та Карпат. Бентос нечисленний, охарактеризований розквітом крупних форамініфер Nummulites. Серед дрібних форамініфер з`являються нові роди Hopkinsina, Baggina, Hanzawaia. Набуває розквіту рід Heterolepa з симетрично-випуклим контуром. Новопавлівський етап - друга половина лютету (зони Acarinina rotundimarginata і Globigerinatheka subconglobata). Період панування родів Globigerapsis, Globigerinatheka, Hantkenina, Acarinina, що були значно поширені у палеобасейнах Кримсько-Кавказського регіону та Карпат. Для бентосу характерна тотожність родового та частково видового складу фауни симферопольського часу, але на його межі з'являються нові роди Caucasinella i Planulina. Зникають роди Nuttallides, Pseudogaudryina. Проходять зміни на видовому рівні у родів Nodosaria, Lenticulina, Uvigerina. З'являються нові морфологічні угруповання: крупні орнаментовані Lenticulina і Nodosaria.

Кумський етап - бартон (зона Subbotina turkmenica в Кримському передгір'ї). Змінюється морфологія у родині глобігерінід (черепашки стали дрібними і тонкостінними) та зменшилося систематичне розмаїття планктонних форамініфер. Асоціації форамініфер, що існували протягом цього етапу, поширені у Кримському передгір'ї, на Тарханкутському півострові та на Кавказі, а на Керченському півострові та Прикерченському шельфі не виявлені. Кумський етап відзначається збіднілою асоціацією бентосних форамініфер. У деяких регіонах вони не виявлені, зокрема на Керченському півострові. Тільки на Північно-західному шельфі Чорного моря, у північно-західних районах Північного Причорномор'я та Кримського передгір'я з'являються нові види аглютинуючих форамініфер: Siliciobathysiphon pseudoloculus, Karreriella exilis, Kolesnikovella elongata.

Альмінський етап - приабон (зона Globigerinatheka tropicalis). Час появи нових морфологічних угруповань з більш крупними та масивними черепашками - глобігерін (Subbotina та Globigerinatheka) та глобороталій (нові представники роду Turborotalia). Форамініфери альмінського етапу поширені на півдні України, Кавказі та на Північних схилах Карпат (бистрицька світа). Альмінський етап починається новим витком розквіту бентосних форм. Широко розселяються аглютинуючі види Clavulinoides szhaboi. Серед секреційних форамініфер набувають розквіту Planulina, Bolivina, Uvigerina, Valvulina. Спостерігається розквіт нодазаріїд з скульптурованими черепашками.

Отже, за результатами проведеного співставлення встановлені кореляційні асоціації форамініфер.

ВИСНОВКИ

Вивчено закономірності та особливості просторово-часової зміни комплексів форамініфер в розрізах палеоцен-еоценових відкладів Керченського півострова та їх латеральне поширення на суміжних територіях.

Розроблено зональну шкалу палеоцен-еоцену Керченського півострова за форамініферами та виконана їх кореляція з зональною шкалою за нанопланктоном. Визначені та охарактеризовані комплекси форамініфер п'яти зон МСШ - Parvularugoglobigerina eugubina, Praemurica inconstans (датський ярус), Morozovella angulata (зеландський ярус), Acarinina subsphaerica (танетський ярус), Morosovella aragonensis (іпрський ярус) та вісім зон детальної зональної шкали Кримсько-Кавказської області - Parasubbotina pseudobulloides-Globoconusa daubjergensis (датський ярус), Morozovella conicotruncata (зеландський ярус), Acarinina acarinata (танетський ярус), Morosovella subbotina (іпрський ярус), Acarinina bullbrookі, Acarinina rotundimarginata, Globigerinatheka subconglobata (лютецький ярус), Globigerinatheka tropicalis (приабонський ярус). Встановлені зони планктонних форамініфер у відкладах палеоцен-еоцену Керченського півострова є основою детального розчленування утворень цього віку та забезпечення прямої кореляції з одновіковими аналогами біостратонів суміжних територій та регіонів Тетичної провінції. У нижньому палеоцені (білокам'янський регіоярус) на Керченському півострові виділено два літокомплекси, стратиграфічна приуроченість яких обґрунтована за встановленими зонами форамініфер Parvularugoglobigerina eugubina, Parasubbotina pseudobulloides, Globoconusa daubjergensis, Praemurica inconstans датського ярусу та Morozovella angulata, Morozovella conicotruncata - зеландського ярусу. Обґрунтовано детальну стратифікацію відкладів нижнього еоцену Керченського півострова за комплексами форамініфер зон Morozovella subbotinae та Morozovella aragonensis. Виділено п'ять біофацій за форамініферами: планктонну, планктонно-бентосно-секреційну, планктонно-бентосно-аглютиновану, планктонно-бентосно-секреційно-аглютиновану, бентосно-аглютиновану. За аналізом біофацій виділено різні батиметричні зони морського палеобасейну. Встановлено, що протягом палеоцен-еоцену найбільш глибоководна ділянка була у центральній та північно-східній частинах півострова, менш глибоководні - у південній частині території. Зміна глибин седиментації в басейні встановлена у сімферопольський час, коли менш заглиблена ділянка басейну була у центральній частині, а на південь і на північ від неї район стає більш глибоководним.

За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченского шельфу Чорного моря.

У Кримському передгір'ї у качинській світі виділені зони за планктонними форамініферами. В деяких розрізах нечисленні види-індекси різних зон спільно присутні в одному комплексі. Це дає підставу припускати, що розріз верхнього палеоцену Гірського Криму скорочений, наявні перерви. У підошві розрізу бахчисарайської світи в пісковиках з прошарками фосфоритів визначено лише перевідкладені форамініфери верхнього палеоцену, що підтверджує наявність перерви між відкладами палеоцену та еоцену. Новопавлівський регіоярус за встановленими зонами Acarinina rotundimarginata та Globigerinatheka subconglobata (аналог зони Hantkenina alabamensis), зіставляється з верхньою частиною лютетського ярусу МСШ. У відкладах кумської світи за комплексом планктонних форамініфер встановлено дві зони: Subbotina turcmenica та Subbotina instabilis-Subbotina praebulloides, за якими кумський горизонт зіставлений з бартонським ярусом МСШ.

У Рівнинному Криму встановлено, що найбільш повні розрізи палеогену розкриті свердловинами у Сивашському структурно-фаціальному районі, а в Північно-східному та Індольскому районах виявлені перерви, встановлена відсутність значної частини еоценового розрізу. Вік білокам'янського регіоярусу обґрунтований лише за бентосними форамініферами зони Anomalinoides danicus. Відклади верхнього палеоцену за наявним матеріалом палеонтологічно не обґрунтовані, за винятком Сивашського району, що підтверджує наявність перерви на межі палеоцену та еоцену. Бахчисарайський регіоярус охарактеризований комплексом форамініфер зони Morozovella aragonensis. У симферопольському регіоярусі виділено зону планктонних форамініфер Acarinina bullbrooki. Новопавлівський регіоярус охарактеризований форамініферами зон Globigerinatheka subconglobata, кумський - Subbotina turсmenica, альмінський - Globigerinatheka tropicalis. Виявлено, що в багатьох розрізах, які відносились до утворень еоцену, наявні комплекси з різновіковими видами форамініфер олігоцену та еоцену, що вказує на ймовірність перевідкладення визначених еоценових ориктоценозів у відкладах майкопської серії.

За аналізом систематичного складу комплексів планктонних та бентосних форамініфер палеоцен-еоценових відкладів Керченського півострова, Північного Причорномор'я, Тарханкутського півострова, Кримського передгір'я, Рівнинного Криму, Прикерченського та Північно-західного шельфу Чорного моря доведена ідентичність біозональної послідовності, латерального поширення форамініферових асоціацій та визначені кореляційні критерії з різноранговими регіональними підрозділами та МСШ.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мінтузова Л. Г. Біостратиграфія палеоцену південно-східної частини Криму та Керченського півострова за планктонними організмами / Л.Г. Мінтузова, Н.А. Савицька// Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України: наукові праці УкрДГРІ - Л., 1997-1998. - Т. 1. - С. 143 - 148. Особистий внесок здобувача: дослідження форамініфер, основні висновки.

2. Жабіна Н. М. Відклади мезозою в південно-східному Криму виявилися майкопськими / Н.М. Жабіна, Л.Г. Мінтузова // Нові дані по геології і нафтогазоносності України: наукові праці УкрДГРІ - Л., 1999. - С. 137-152. Особистий внесок здобувача: узагальнення літератури, дослідження форамініфер, основні висновки.

3. Жабіна Н. М. Модель геологічної будови південно-східного Криму /Н.М. Жабіна, Л.Г. Мінтузова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2000. - №1. - С. 25-35. (Особистий внесок здобувача: дослідження форамініфер, основні висновки)

4. Мінтузова Л. Г. Біостратиграфія кайнозойських відкладів південно-західної частини Керченського півострова / Л. Г. Мінтузова // Проблеми стратиграфії фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2004. - С. 109-114.

5. Мінтузова Л. Г. Нові дані біостратиграфічних досліджень відслонення біля с. Малинівка (Бахчисарайський стратотиповий район) / Л. Г. Мінтузова, Н. А. Савицька, С. В. Щелкунова // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2005. - С. 140-143. Особистий внесок здобувача: постановка проблеми, обробка первинного матеріалу, дослідження форамініфер, основні висновки.

6. Маслун Н. В. Біостратиграфічне обґрунтування розчленування кайнозойських відкладів прикерченського шельфу Чорного моря / Н. В. Маслун, А. С. Андреева-Григорович, М. М. Иваник, Л. Г. Мінтузова // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2006. - С. 172-179. Особистий внесок здобувача: обробка первинного матеріалу, дослідження форамініфер, основні висновки.

7. Мінтузова Л. Г. Літобіостратиграфічна характеристика розрізу пошукової свердловини Західно-Бірюча-1 (Азовське море) / Л. Г. Мінтузова, Н. А. Трофимович, О. М. Яцожинський, Т. О. Кшановска // Палеонтологічні дослідження в Україні: Історія, сучасний стан та перспективи: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2007. - С. 195-199. Особистий внесок здобувача: обробка первинного матеріалу, дослідження форамініфер, основні висновки.

8. Мінтузова Л. Г. Детальна стратифікація палеоцен-еоценових відкладів Керченського півострова та їх кореляція з прилеглими регіонами Криму/ Л. Г. Мінтузова // Біостратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2008. - С. 150-158.

9. Мінтузова Л. Г. Біофаціальний аналіз палеоценових відкладів Керченського півострова / Л. Г. Мінтузова // Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2009. - С. 212-219.

Тези доповідей

10. Мінтузова Л. Г. Нові дані про межу крейди та палеогену південно-східного Криму та Керченського півострова / Л. Г. Мінтузова, Н. А. Савицька // Біосфера і геологічні катастрофи: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 1997. - С. 44-45. Особистий внесок здобувача: дослідження форамініфер, основні висновки.

11. Жабіна Н. М. Біостратиграфічні аспекти формування нафтогазоносних відкладів в південно-східному Криму / Жабіна Н. М., Мінтузова Л. Г. // Палеобіогеографічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., ТОВ “Міжнародна фінансова Агенція”, 1998. - С. 53-55. Особистий внесок здобувача: узагальнення літератури, дослідження форамініфер, основні висновки.

12. Мінтузова Л. Г. Проблеми біостратиграфії майкопських відкладів Кримського півострова /Л. Г. Мінтузова // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 1999. - С. 58-59.

13. Жабіна Н. М. Нові дані про стратифікацію майкопських відкладів у південно-східному Криму. / Н. М Жабіна., Л. Г. Мінтузова // Нафта і газ України:. 5-а Міжнародна конф. “Нафта - Газ України-98”15-17 вересня 1998 р: тези допов. - Полтава, 1998. - том І. - С. 291-292 Особистий внесок здобувача: узагальнення літератури, дослідження форамініфер, основні висновки.

14. Жабіна Н. М Новые данные о возрастной и фациальной принадлежности отложений, разбуренных в юго-восточном Крыму / Л. Г. Мінтузова, Н. М. Жабина // Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона. Междунар. конф. Крым, Гурзуф 6-10 сентября: зб. тез - Сімферополь, 1999. - С. 39-40. Особистий внесок здобувача: дослідження форамініфер, основні висновки.

15. Мінтузова Л. Г. Стратиграфическое положение кумского горизонта в Равнинном Крыму и на Керченском полуострове / Л. Г. Мінтузова // Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2001. - С. 52-54.

16. Мінтузова Л. Г. Особливості стратифікації кайнозою південно-західної частини Керченського півострова / Л. Г. Мінтузова// Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., , 2002. - С. 69-70

17. Мінтузова Л. Г. Проблеми стратиграфічного розчленування кайнозойських відкладів північного Причорномор'я / Л. Г. Мінтузова // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України: зб. наук. праць ІГН НАН України - К., 2003 - С. 142-144.

18. Дякович П. Перші результати буріння на прикерченському шельфі Чорного моря /Дякович Петро, Колодій Елеонора, Мінтузова Людмила, Полухтович Богдан та ін. // Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона: VI Междунар. конф. „Крым-2005” (Крым, Гурзуф, 12-16 сент. 2005 г.): сб. докл. - Сімферополь, 2006. - С. 47-49. (Особистий внесок здобувача: обробка первинного матеріалу, дослідження форамініфер, основні висновки)

Анотації

Мінтузова Л.Г. Біостратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Керченського півострова та прилеглих територій за форамініферами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2011.

У дисертації викладені результати вивчення та аналіз систематичного складу форамініфер, з'ясування просторово-часових закономірностей їх стратиграфічного поширення в палеоцен-еоценових відкладах Керченського півострова та суміжних територій. Розроблено зональну шкалу за визначенням 13 біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нанопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась у відносно глибоководних умовах відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні. карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченского шельфу Чорного моря. У Північно-східному та Індольскому структурно-фаціальних районах виявлені перерви, встановлена відсутність значної частини еоценового розрізу.

Ключові слова: форамініфери, палеоцен, еоцен, відклади, Керченський півострів, стратиграфія, біофації.

Минтузова Л.Г. Биостратиграфия палеоцен-еоценовых отложений Керченского полуострова и прилегающих территорий по фораминиферам. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2011.

В диссертации изложены результаты изучения и анализа систематического состава фораминифер, выяснения пространственно-временных закономерностей их стратиграфического распространения в палеоцен-эоценовых отложениях Керченского полуострова и прилегающих территорий. Создана зональная шкала с установлением 13 биостратонов по фораминиферам, которые согласованы с зональным делением по наннопланктону. На основании биофациального анализа установлено, что на протяжении палеоцен-еоцена седиментация проходила в относительно глубоководных условиях открытого морского бассейна - в ориктоценозах постоянно присутствуют планктонные фораминиферы. Выделены планктонная, планктонно-бентосно-секреционная, планктонно-бентосно-аглютинированная, планктонно-бентосно-секреционно-аглютинированная, бентосно-аглютинированная биофации по фораминиферам. Построены схематические карты распространения биофаций и реконструированы условия седиментации. Уточнены объемы региональных и местных стратиграфических подразделений палеоцен-еоценовых отложений Крымского предгорья и Равнинного Крыма по фораминиферам. В северо-восточном и Индольском структурно-фациальных районах Равнинного Крыма установлены перерывы.

Ключевые слова: фораминиферы, палеоцен, еоцен, отложения, Керченский полуостров, стратиграфия, биофации.

Mintuzova L.G. Biostratigraphy of Paleocene- Eocene deposits of Kerch peninsula and the nearby areas based on the foraminifera. - Manuscript.

The thesis to attain the degree of PhD in Geological science according to the specialization 04.00.09 - paleontology and stratigraphy. The Geological Science Institute of the National Scientific Academy of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis exposes the results of the study and analysis of foraminifera systematic composition, research of time and space consistencies of their stratigraphic propagation in the Paleocene-Eocene sections of Kerch peninsula and adjacent areas. Paleocene-Eocene Zonal scale of Kerch peninsula is created on the basis of foraminifera, which is correlated with the zonal division by nannoplankton. The foraminifera of 5 global distribution zones are defined and described - Parvularugoglobigerina eugubina, Praemurica inconstans (Dаnian), Morozovella angulata (Zealandian), Acarinina subsphaerica (Tanetian), Morosovella aragonensis (Ipresian) and 8 regional distribution zones - Parasubbotina pseudobulloides-Globoconusa daubjergensis (Dаnian), Morozovella conicotruncata (Zealandian), Acarinina acarinata (Tanetian), Morosovella subbotina (Ipresian), Acarinina bullbrookі, Acarinina rotundimarginata, Globigerinatheka subconglobata (Lutetian), Globigerinatheka tropicalis (Preabonian).The definition of plankton foraminifera zone complexes in the deposits of Kerch peninsula Paleocene-Eocene is the basis of detailed dissection of formations belonging to this era and establishing a direct correlation with biostratonic analogues of the same era on the adjacent areas and regions of Tetian province. In Kerch peninsula lower Paleocene there are defined two lithocomplexes, which stratigraphic attachment is grounded on the determined foraminifera plankton zones Parvularugoglobigerina eugubina, Parasubbotina pseudobulloides-Globoconusa daubjergensis, Praemurica inconstans Dаnian stage and Morozovella angulata, Morozovella conicotruncata Zealandian stage. The existence of the lower Eocene deposits in the Paleogene section of Kerch peninsula is grounded on the definition of zonal associations of foraminifera zones Morozovella subbotinae and Morozovella aragonensis. The Eocene section of the Kerch shelf of the Black sea is shown in detail according to zonal division. There are defined 5 types of biofacies by foraminifera: planktonic, planktonic-benthos-secretion, planktonic-benthos agglutinated, planktonic-benthos-secretion-agglutinated, benthos-agglutinated. On the basis of division of these biofacies it is discovered that during the Paleocene-Eocene the deeper zone of the basin was located in the central and north-eastern areas of the peninsula and the shallower in the southern part of the area. The changes in sedimentation took place at the Simpheropolian time, when the shallower zone of the basin was located in the central part, and went deeper in the southern and northern directions. The biozonal sequence and lateral extension of foraminifera associations are proved identical as well as correlation criteria are defined with multirange regional subdivisions and the International Stratigraphic Scale according to the systematic composition of planktonic and benthic complexes of foraminifera of Kerch peninsula Paleocene-Eocene, Northern pre-Black Sea areas, Tarkhankut peninsula, Crimean foothills and plains, pre-Kerch and North Western Black Sea shelf.

Key words: foraminifera, Paleocene, Eocene, deposits, Kerch peninsula, stratigraphy, biofacies.

Размещено на Allbest.ru