Геологічна будова і нафтогазоносність міждепресійних зон західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини

Аналіз пасток родовищ та продуктивних площ показали, що поклади ВВ містяться в антиклінальних і неантиклінальних пастках. На їх будову впливають різні фактори сингенетичного розвитку та постумного плікативного і диз`юнктивного ускладнення, що часто зумовлює утворення пасток комбінованого типу. На родовищах, які приурочені до брахіантиклінальних структур, поклади ВВ містяться в антиклінальних пастках з умовами літологічного обмеження і тектонічного екранування (Луценківське, Селюхівське та ін.) Більшість родовищ, що перебувають у розвідці, приурочена до геміантиклінальних структур - схилів (Волошківське, Зимницьке, Карпилівське та ін.), структурних носів (Мехедівське та ін.), терас (Червонолуцьке та ін.). За нашим прогнозом такі об`єкти будуть переважати і в подальших геологорозвідувальних роботах. В зв`язку з цим, і враховуючи те, що за результатами різнопланових досліджень основні перспективи пов`язуються з горизонтами нижнього карбону, слід очікувати виявлення в нижньокам`яновугільних відкладах переважно неантиклінальних пасток і, як правило, літологічно обмежених, а частково і тектонічно екранованих. Поклади ВВ, які розвідуються на геміантикліналях, містяться в неантиклінальних комбінованих літологічно обмежених і тектонічно екранованих пастках.

За результатами досліджень [7] встановлено, що в осадовому чохлі основним стратиграфічним комплексом в межах західного субрегіону є верхньовізейські відклади. Крім цього поклади ВВ виявлені в середньокам`яновугільних, серпуховських, турнейських і девонських відкладах. Базисним горизонтом розвідки є продуктивний горизонт В-22. За фазовим станом ВВ переважають газові і газоконденсатні поклади. Скупчення нафти виявлені лише в пастках декількох родовищ. Більшість родовищ є багатопластовими і за станом розвідки перебувають на різних стадіях. Тому враховуючи загальні риси будови продуктивних структур і пасток та наш прогноз їх виявлення, для ефективного спрямування подальших робіт є потреба систематичного уточнення і обгрунтування геологічних моделей нафтогазопошукових і розвідувальних об`єктів, що сприятиме покращенню ефективності ГРР на нафту і газ в західному субрегіоні.

Як відомо в ДДЗ установлено новий продуктивний комплекс, поклади вуглеводнів в якому пов`язані з зонами розущільнення порід фундаменту та корою вивітрювання. У виясненні перспектив нафтогазоносності фундаменту важливе значення мають структури - об`єкти пошукових робіт і, в першу чергу, виступи кристалічного фундаменту, що виділяються за даними геофізичних і геологічних досліджень. При створенні аналогової моделі нафтогазоносності виступів субрегіону [11] нами використані різні побічні і геологічні показники. Перспективними на виступах слід вважати зони тектонічної тріщинуватості та метасоматозу корінних порід, що розвинуті поблизу виступоформуючих скидів.

Підготовка до опошукування складнопобудованих перспективних структур. В досліджуваному західному субрегіоні на прикладі підготовки до буріння Берестівської площі ми детально розглянули трансформації локальних структур в умовах Берестівсько-Аркадіївської міждепресійної зони [10, 13], аналізували проблеми виявлення і підготовки до буріння Котлівської, Тунівської і Ющенківської структур в умовах Липоводолинсько-Побиванської міждепресійної зони [12], а також Волвенківської, Північноволвенківської та Співаківської структур в умовах зони відкритих палеозойських структур [5]. Результати досліджень показали, що до складнопобудованих об`єктів західного субрегіону входять наскрізні і поховані структури антиклінальної та геміантиклінальної будови, ускладнені порушеннями скидового типу, з наявністю виклинювання і літологічного заміщення пластів-колекторів та складним характером їх розповсюдження на території об`єкту. Тому підготовка складнопобудованих структур до вводу в пошукове буріння потребує комплексного вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності різними методами [2]. Головна увага звертається на виділення зон виклинювань, порушень, розущільнень та інших показників, які свідчать про наявність пасток складної будови. Щоб зменшити пошуковий ризик, необхідно підтвердити нафтогазоносність складнопобудованих пасток прямопошуковими дослідженнями. Вони націлені на вивчення міграційних вертикальних потоків ВВ над шуканим покладом (метод електрофізичного прогнозу нафтогазоносності) і на вивчення змін параметрів геологічного середовища в місцях насиченості розрізу ВВ (прямопошукові геофізичні методи і геохімічні дослідження). Сейсморозвідувальні роботи являються основними, які виконуються для виявлення об`єкта, уточнення його глибинної будови і можливих пасток. Безумовно, що при цьому враховуються дані всіх видів буріння. Комплексування сейсморозвідки і буріння свердловин, прогнозування геологічного розрізу й прямих пошуків для геологічних моделей об`єктів на основі переінтерпретації сейсмічних і узагальнюючих геолого-геофізичних матеріалів сприяють якісній підготовці до опошукування складнопобудованих перспективних структур і успішному проведенню на них пошукових робіт.

Перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт та проблеми уточнення моделей покладів вуглеводнів. На території західного субрегіону відкрито 82 родовища нафти і газу, із яких 47% виявлено в умовах міждепресійних зон палеозою. Більшість родовищ завершено розвідкою і перебуває в експлуатації або в консервації. На 25 родовищах продовжуються розвідувальні роботи разом з ДПР. Незважаючи на те, що поклади ВВ виявлені в пастках від юрських до девонських відкладів, основна кількість промислових скупчень ВВ пов`язана з нижньокам`яновугільними, а серед них - з візейськими відкладами. Максимальну глибину установленої продуктивності в субрегіоні визначає газоконденсатний поклад Перевозівського родовища, де поклад горизонту В-22 виявлено в інтервалі 6222-6300 м. Фонд нафтогазоперспективних структур становить 78 одиниць, біля 30% яких знаходяться в міждепресійних зонах. Виявлені структури складають 69% і підготовлені до буріння 31%. Середня оцінка ресурсів (категорії D1) одного виявленого об`єкту становить біля 2 од. ум. п., а підготовлених (категорії С3) - 1,5 од. ум. п. при середній площі об`єкту 11,3 км2. За величиною ресурсної бази на першому місці (біля 45%) знаходяться об`єкти верхньовізейських відкладів.

Результати виконаних різнопланових досліджень об`єктів, геологічної структури, нафтогазоносності і геологорозвідувального процесу на нафту і газ засвідчують, що основні перспективи виявлення покладів в міждепресійних зонах і у всьому субрегіоні слід пов`язувати з нижньокам`яновугільними відкладами - серпуховсько-верхньовізейським і нижньовізейсько-турнейським нафтогазоносним комплексами. Певні перспективи виявлення нових покладів пов`язуються з окремими структурами середнього та верхнього карбону і об`єктами нижньої пермі. Девонські відклади і архей-протерозойські утворення фундаменту (виступи) також перспективні, але враховуючи їх глибини залягання, являються недостатньо вивченими.

Відкриття нових покладів ВВ в нижньому карбоні вважаємо можливим на Великобубнівській групі структур, розвиток яких в ранноькам`яновугільну епоху [6] був сприятливим для формування пасток в нижньокам`яновугільних відкладах і збереження в них покладів ВВ. У Берестівсько-Аркадіївській міждепресійній зоні [10, 13] заслуговує на увагу буріння нової свердловини для розвідки установленого покладу і виявлення нових в пастках візейсько-турнейських відкладів на Південноберестівському родовищі. Перспективи розвитку нафтогазопошукових робіт в Липоводолинсько-Побиванській міждепресійній зоні [12] пов`язуються з виявленням покладів ВВ в комбінованих пастках візейських і турнейських відкладів на Котлівській структурі. Перспективи виявлення покладів ВВ на Тунівській структурі слід пов`язувати з комбінованими пастками у нижньо- і верхньовізейських відкладах.

Установлено, що у візейсько-турнейських палеоумовах нинішні Ющенківська структура і Русанівське газове родовище були єдиною структурою, що за нафтогазогеологічним методом порівняльних аналогій дає можливість Ющенківську структуру вважати перспективним об`єктом для пошуків покладів ВВ у пастках візейсько-турнейських відкладів.

Нові поклади в нижньокам`яновугільних пастках можуть бути виявленими в умовах окремих частин родовищ невивчених бурінням, або при трансформації геологічних моделей об`єктів Озерянсько-Рудівської міждепресійної зони [1]. Заслуговує на увагу для виявлення покладів ВВ у пастках нижнього карбону Пісочанська приштокова структура. В нижньокам`яновугільних відкладах Скороходівсько-Артюхівської міждепресійної зони [14] збільшення запасів ВВ пов`язується з дорозвідкою покладів на Артюхівському та інших родовищах. Відкриття нових покладів прогнозується в пастках нафтогазоперспективних Райдужної, Східноартюхівської, Лакизинської та інших структур.

За результатами вивчення стану розвідки родовищ на території західного субрегіону до планів робіт на 2006-2009 р. обгрунтовувались пріоритетні і перспективні об`єкти та обсяги робіт на родовищах і структурах. Так тільки до плану ГРР на 2009 р. обгрунтовано продовження розвідки покладів ВВ на дев`яти родовищах. Підтримана необхідність продовження робіт на Барзаківській, Східнокалинівській і Східносередняківській структурах.

При аналізі стану ГРР в субрегіоні виявлено недостатню вивченість окремих геологічно важливих територій геофізичними дослідженнями. Тому для вивчення західної частини південного борту запропоновано відпрацювати поздовжній профіль Пакуль-Підгорянка та продовжити в його межах поперечні профілі Лосинівка - Кинашівка, Мала дівиця - Бахмач, Прилуки - Дмитрівка, Колайдинці - Хмелів, Березняки - Недригайлів і Сагайдак - Лебедин.

Структурно-тектонічні ускладнення об`єктів та складний характер розвитку і утруднення прогнозу теригенних і карбонатних пластів-колекторів суттєво впливають на картування і геометризацію покладів, процес та результати пошукових і розвідувальних робіт. Ці та інші ускладнюючі обставини обумовлюють необхідність вирішення існуючих проблем щодо постійного уточнення і деталізації геологічних моделей будови об`єктів і покладів ВВ з урахуванням нових даних свердловин та результатів геофізичних досліджень. Як показує практика ГРР, методичною основою при вирішенні проблем з аналізу розвідки родовищ та пошуків покладів ВВ на об`єктах має бути обґрунтування варіантів моделей будови продуктивних горизонтів, пошукових об`єктів, покладів і всього родовища [3]. Моделі повинні враховувати дані польової і промислової геофізики, матеріали буріння свердловин та їх випробування і дослідження, ідентичну кореляцію стратиграфічних комплексів, продуктивних горизонтів і пластів-колекторів. В такому разі можливі побудови, виконані по покрівлі проникної частини продуктивного горизонту (горизонтів), карти загальних товщин горизонту, порід-колекторів, пористості, нафтогазонасичених об`ємів з гіпсометрією установлених і прогнозованих ВНК, ГВК та контурів продуктивності, вирішують проблеми щодо існування можливих варіантів будови нафтогазоносності, оцінки ресурсів і запасів розглядуваного об`єкту. Зіставлення контурів продуктивності відпрацьованих варіантів моделей дає можливість, на основі поваріантного підходу, визначати оптимальні місця для буріння нових інформативних свердловин, які забезпечать розвідку родовища з отриманням приростів запасів, оцінку нафтогазоносності пошукових об`єктів і виявлення нових покладів вуглеводнів.

В цілому ж установлено [3], що дослідження по моделюванню покладів ВВ, на основі комплексу геолого-геофізичних даних і попластового вивчення продуктивних відкладів, раціонально виконувати в наступній послідовності: аналіз динаміки уявлень на будову і нафтогазоносність об`єктів досліджень в ході проведення на них ГРР; вивчення нафтогазоносності розрізу на основі результатів попластової кореляції продуктивних горизонтів; даних промислової геофізики і випробування свердловин з метою виявлення додаткових перспективних пластів і інтервалів; розробка варіантів геологічних моделей за комплексом геологічних і геофізичних матеріалів; виділення нових недовивчених об`єктів; оцінка та уточнення їх ресурсної бази і запасів; обґрунтування подальших напрямків ГРР, обсягів буріння, оптимального розміщення свердловин і отримання можливих приростів запасів вуглеводнів [4].

Результати багатопланового вивчення міждепресійних зон і всього субрегіону дозволили визначити стан ГРР в їх межах. Виділені перспективні об`єкти для виявлення нових покладів ВВ і запропоновані певні обсяги робіт, рекомендовано проведення додаткових сейсмічних досліджень. Пропозиції, які розроблені за результатами виконаних досліджень, находять впровадження як при плануванні, так і при проведенні ГРР, що сприяє підвищенню ефективності геологорозвідувального процесу на нафту і газ на локальних об`єктах і вивченню глибинної структури та перспектив нафтогазоносності всього західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини.

ВИСНОВКИ

На основі виконаних комплексних і різнопланових дисертаційних досліджень на об`єктах палеозойських міждепресійних зон західного субрегіону ДДЗ отримані наступні наукові і практичні результати:

1. Виявлено закономірності формування на блоковій поверхні архей-протерозойського фундаменту західного субрегіону ДДЗ поздовжніх і поперечних структурних зон у вигляді від`ємних і додатних структур (депресії та виступи). Установлено, що депресії і виступи фундаменту на рівні візейських, башкирських і тріасових відкладів західного субрегіону ДДЗ мають неоднозначне структурне відображення.

2. Установлено, що депресії - області прогину земної кори, в ДДЗ виділяються в різних структурно-тектонічних і нафтогазогеологічних умовах. На доступних глибинах міждепресійні зони складаються із структур різного порядку і за геологічною природою не мають чітких структурно-тектонічних границь, а виділяються, в основному, як гіпсометрично припідняті зони, що розділяють депресії по фундаменту, або прогини в осадовому чохлі.

3. Отримана оцінка прогнозних ресурсів, пов`язаних з пастками міждепресійних зон західного субрегіону ДДЗ. Теоретично та практично обґрунтовані міждепресійні зони як пріоритетні напрямки ГРР і концентрації нафтогазопошукових і розвідувальних робіт.

4. Виявлені закономірності розвитку і формування Великобубнівської групи структур та Липоводолинсько-Південноберестівського структурного вузла в Липоводолинсько-Побиванській міждепресійній зоні. На розвиток структур в фанерозої впливали інверсійні процеси, яким сприяла різна тектонічна активність. В зоні відкритих палеозойських структур на південному сході регіону більшість локальних структур почала формуватись в ранньокам`яновугільну епоху, а закінчувалась в палеозої і навіть в мезокайнозої. Основні перспективи відкриття вуглеводневих покладів пов`язуються з нижнім карбоном.

5. За результатами досліджень в межах палеозойських міждепресійних зон західної частини ДДЗ встановлено:

- Берестівсько-Аркадіївска міждепресійна зона в перспективних нижньокам`яновугільних відкладах має складну і неоднозначну будову, яка визначила, відповідно, диз`юнктивну і плікативну структуру локальних об`єктів. В Липоводолинсько-Побиванській міждепресійній зоні Котлівська, Тунівська і Ющенківська структури є перспективними об`єктами для пошуків покладів вуглеводнів в комбінованих пастках візейських і турнейських відкладів;

- в Озерянсько-Рудівській міждепресійній зоні серед продуктивних структур переважають наскрізні брахіантикліналі та геміантикліналі, і лише продуктивність декількох родовищ пов`язана з похованими структурами. Поклади ВВ містяться в теригенних (і рідше карбонатних) колекторах антиклінальних, неантиклінальних і комбінованих пасток середньо- і нижньокам`яновугільних відкладів;

- в Скороходівсько-Артюхівській міждепресійній зоні нижньокам`яновугільні продуктивні об`єкти мають складну будову і неоднакові нафтогазогеологічні параметри. Колекторами слугують пласти пісковиків і алевролітів. Поклади ВВ знаходяться в пастках антиклінального і комбінованого типів з умовами тектонічного і літологічного обмеження. Збільшення запасів ВВ пов`язується з розширенням контурів продуктивності при дорозвідці покладів у візейсько-турнейських пастках (Артюхівське та ін. родовища);

- виявлення нових покладів в нижньокам`яновугільному комплексі можливе в пастках Райдужної, Східноартюхівської, Лакизинської та інших структур;

- фазовий стан покладів вуглеводнів в нафтогазоносних комплексах має зональний характер розповсюдження - з північного заходу на схід простежуються відповідно нафтова, нафтогазоконденсатна, газоконденсатна та газова зони.

6. Визначено, що в основних нафтогазоносних комплексах території досліджень (серпуховсько-верхньовізейському і нижньовізейсько-турнейському) передбачаються наскрізні та поховані брахі- і геміантикліналі з антиклінальними і неантиклінальними пастками. У новому продуктивному комплексі, пов`язаному з утворенням фундаменту, передбачаються поклади вуглеводнів в пастках, пов`язаних з його виступами,зонах тектонічної тріщиноватості та корі вивітрювання.

7. Обгрунтовано раціональний комплекс досліджень для моделювання і підготовки до пошукового буріння перспективних структур складної будови міждепресійних зон та геологорозвідувальних робіт для визначення пошукових об`єктів території досліджень.

Реалізація основних положень дисертації і практичних рекомендацій сприятиме успішності та підвищенню ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, вирішенню проблеми дефіциту нафтогазоперспективних об'єктів в основному газонафтоносному регіоні України - Дніпровсько-Донецької западини, що є значним внеском у збільшення видобутку вуглеводнів в державі.

Перелік праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дем`яненко І.І. Структурно-геологічні умови і нафтогазоносність Озерянсько-Рудівської міждепресійної зони / І.І. Дем`яненко // Доп. НАН України. - 2005. - №10. - С. 114-115.

2. Чебаненко І.І. Пошук вуглеводнів у Східному нафтогазоносному регіоні / І.І. Чебаненко, І.І. Дем`яненко, М.І. Євдощук, В.В. Гладун, В.П. Клочко, І.В. Карпенко, А.В. Полівцев, Т.М. Галко, Ів. Ів. Дем`яненко // Доп. НАН України. - 2007. - №3. - С. 133-136. (Особистий внесок - аналіз стану ГРР на пошукових і розвідувальних об`єктах, обгрунтування напрямків для виявлення нових покладів і нафтогазоперспективних зон).

3. Чебаненко І.І. Стан пошуково-розвідувальних робіт та проблеми уточнення моделей покладів вуглеводнів / І.І. Чебаненко, І.І. Дем`яненко, Б.Л. Крупський, В.В. Гладун, П.Я. Максимчук, І.І. Дем`яненко (молодший), В.П. Клочко, І.В. Смирнов, О.Ю. Зейкан //Доп. НАН України. - 2008. - №11. С. 127-128. (Особистий внесок - аналіз стану ГРР і розробок моделей покладів ВВ в західному субрегіоні ДДЗ).

4. Дем`яненко І.І. Оптимальні напрямки пошуково-розвідувальних робіт у Східному нафтогазоносному регіоні України / І.І. Дем`яненко, М.І. Євдощук, В.В. Гладун, В.П. Клочко, Т.М. Галко, І.І. Дем`яненко (молодший) // Мінеральні ресурси України. - Київ: 2006. - №4. - С. 36-38. (Особистий внесок - аналіз стану ГРР в західному субрегіоні ДДЗ, виділення перспективних об`єктів).

5. Дем`яненко І.І. Перспективи нафтогазоносності зони відкритих структур східної частини Дніпровсько-Донецької западини / І.І. Дем`яненко, А.П. Кутова, І.І. Дем`яненко (молодший) // Збірник наукових праць Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу "Перспективи нарощування та збереження енергетичних ресурсів України". - Івано-Франківськ: Факел, 2006. - С. 13-14. (Особистий внесок - аналіз виявлення палеозойських відкритих структур, палеогеологічні реконструкції окремих структур і оцінка їх перспектив газоносності).

Матеріали конференцій (статті):

6. Іванишин В.А. Історія геологічного розвитку Великобубнівської групи структур в ранньому карбоні (Дніпровсько-Донецька западина) / В.А. Іванишин, І.І. Дем`яненко // Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. Сборник докладов на VI Международной конференции "Крым - 2005". - Симферополь: Доля, 2006. - С. 160-163. (Особистий внесок - побудова карт ізопахіт, аналіз геологічного розвитку структур в ранньокам`яновугільну епоху).

7. Дем`яненко І.І. Нафтогазоносні структури і пастки та перспективи їх виявлення в західному субрегіоні Дніпровсько-Донецької западини / І.І. Дем`яненко // Матеріали 8-мої Міжнародної науково-практичної конференції "Нафта і газ України - 2004". - Львів: Центр Європи, 2004. - Т. 1. - С. 91-92.

8. Іванишин В.А. Про геологічний розвиток в фанерозої Липоводолинсько-Південноберестівського структурного вузла / В.А. Іванишин, І.І. Дем`яненко Сборник докладов на VII Международной конференции "Крым - 2007" "Геодинамика, тектоника и флюидодинамика нефтегазоносных регионов Украины". - Симферополь, 2008. - С. 257-266. (Особистий внесок - побудова карт і виявлення особливостей розвитку структур з пізньотурнейського до четрвертинного часу).

9. Демьяненко И.И. О подготовке к опоискованию сложнопостроенных ловушек в Днепровско-Донецком НГР / І.І. Дем`яненко, В.П. Лебідь, Т.П. Ломыко // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Актуальные проблемы геологии и геохимии нефти и газа. Материалы седьмой Международной конференции. - Москва: ГЕОС, 2004. - С. 157-159. (Особистий внесок - аналіз даних сейсморозвідки і пошуково-розвідувальних робіт, виділення зон виклинювання, порушень, розущільнень та інших показників, які свідчать про наявність пасток складної будови).

10. Дем`яненко І.І. Вплив трансформування структурних побудов в нижньокам`яновугільних відкладах на структуру міждепресійних нафтогазопошукових і розвідувальних об`єктів / І.І. Дем`яненко, А.П. Кутова Матеріали Міжнародної наукової конференції "Вторинні природні резервуари та неструктурні пастки як об`єкти істотного приросту запасів вуглеводнів в Україні". - Харків: Укр НДІгаз, 2006. - С. 34-35. (Особистий внесок - аналіз трансформування структурних планів, диз'юнктивної і плікативної будови нижньокам`яновугільних відкладів в міждепресійних зонах).

11. Лебідь В.П. Аналогова нафтогазоносна модель виступів фундаменту Дніпровсько-Донецької западини / В.П. Лебідь, І.І. Дем`яненко // Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції "Прикладна геологічна наука сьогодні: здобутки та проблеми". - Київ: УкрДГРІ, 2007. - С. 83-84. (Особистий внесок - прогноз нафтогазоносності та обгрунтування моделей виступів фундаменту в західному субрегіоні ДДЗ).

Тези доповідей:

12. Дем`яненко І.І. До проблеми виявлення покладів вуглеводнів в умовах палеозойських міждепресійних зон / І.І. Дем`яненко, Т.В. Краснюк, З.П. Шев`якова, І.І. Дем`яненко (молодший), А.П. Кутова // Тезисы докладов на VII Международной конференции "Крым - 2007" "Геодинамика, тектоника и флюидодинамика нефтегазоносных регионов Украины". - Симферополь, 2007. - С. 153-155. (Особистий внесок - аналіз будови і нафтогазоносності Бобрицько-Синівської міждепресійної зони, визначення першочергових перспективних об`єктів).

13. Дем`яненко І.І. Сейсмічні і структурно-геологічні побудови об`єктів в процесі нафтогазопошукових і розвідувальних робіт / І.І. Дем`яненко, З.П. Шев`якова, І.І. Дем`яненко, А.П. Кутова // Тези доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції "Нафтогазова геофізика - стан та перспективи". Івано-Франківськ, 2009. - С. 78-82. (Особистий внесок - аналіз впливу зміни структурних побудов на процес пошуково-розвідувальних робіт).

14. Дем`яненко І.І. Геологія і нафтогазоносність нижньокам`яновугільних відкладів Скороходівсько-Артюхівської зони складнопобудованих структур / І.І. Дем`яненко, В.В. Гладун, О.Ю. Зейкан, О.Г. Цьоха, І.І. Дем`яненко // Тези доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції "Нафтогазова геофізика - стан та перспективи". - Івано-Франківськ, 2009. - С. 83-86. (Особистий внесок - аналіз будови і нафтогазоносності нижньокам`яновугільного комплексу та визначення напрямків продовження робіт).

АНОТАЦІЯ

Дем`яненко І.І. Геологічна будова і нафтогазоносність міждепресійних зон західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 - геологія нафти і газу. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2009.

Виконано наукове дослідження міждепресійних зон західного субрегіону Дніпровсько-Донецької западини, особливостей структурно-геологічної будови та нафтогазоносності їх об`єктів, присвячене визначенню перспектив розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт. Представлено проявлення депресій і виступів архей-протерозойського фундаменту у вищезалягаючиих палеозойських відкладах. Міждепресійні зони - гіпсометрично припідняті зони, розділяють депресії по фундаменту, або прогини в осадовому чохлі, складаються із структур різного порядку. Досліджені Берестівсько-Аркадіївська, Липоводолинсько-Побиванська, Озерянсько-Рудівська і Скороходівсько-Артюхівська міждепресійні зони та нафтогазоносні і перспективні об`єкти, що входять до їх складу. Визначені перспективи розвитку нафтогазопошукових і розвідувальних робіт ураховують зональність розподілу покладів вуглеводнів в нафтогазоносних комплексах, типи та умови формування структур і пасток, можливості їх виявлення і підготовки до введення в буріння з метою відкриття нових покладів нафти і газу.

Ключові слова: Дніпровсько-Донецька западина, західний субрегіон, міждепресійні зони, нафтогазоносність, нафтогазоперспективні об`єкти.

АННОТАЦИЯ

Демьяненко И. И. Геологическое строение и нефтегазоносность междепрессионных зон западного субрегиона Днепровско-Донецкой впадины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.17 - геология нефти и газа. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2009.

Выполнены методические комплексные и разноплановые по содержанию исследования, анализ научных и тематических обобщений, результатов поисковых, разведочных и геофизических работ позволили изучить геологическую структуру и нефтегазоносность основных комплексов палеозоя, определить перспективы развития геологоразведочных работ на объектах междепрессионных зон и исследуемого западного субрегиона ДДВ в целом. Для решения этой важной научно-технической проблемы геологии, поисков и разведки залежей нефти и газа выполнялся анализ состояния изученности западного субрегиона, его структурно-тектонических условий, литолого-стратиграфических особенностей раскрытого разреза фанерозойских пород, проводились исследования геологического развития локальных структур разных типов, геологических условий и нефтегазоносности междепрессионных зон, их поисковых и разведочных объектов, а для определения перспектив поисков нефтяных и газовых залежей (месторождений) анализировались залежи углеводородов в нефтегазоносных комплексах, изучались продуктивные структуры и ловушки, возможности их выявления и подготовки до опоискования, обосновывались перспективы развития нефтегазопоисковых и разведочных работ и перспективы уточнения моделей залежей углеводородов.

Установлены закономерности формирования на блоковой поверхности архей-протерозойского фундамента западного субрегиона ДДВ продольных и поперечных структурных зон в виде депрессий и выступов. Установлено, что эти структуры фундамента на уровне визейских, башкирских и триасовых отложений западного субрегиона ДДВ имеют неоднозначное структурное отражение, и показано влияние блоковой структуры фундамента на строение комплексов палеозоя. Междепрессионные зоны - гипсометрически приподнятые зоны, разделяющие депрессии по фундаменту или прогибы в осадочном чехле. Они состоят из структур разных морфологических типов и порядков. Исследовано геологическое развитие в раннекаменноугольную эпоху Великобубновской группы структур. Формирование локальных структур в фанерозое выяснялось на примере Липоводолинско-Южноберестовского структурного узла. Изучены Берестовско-Аркадиевская, Липоводолинско-Побыванская, Озерянско-Рудовская и Скороходовско-Артюховская междепрессионные зоны, нефтегазоносные и перспективные объекты, расположенные в их пределах. Выполнен анализ и установлены закономерности в горизонтальном распределении залежей углеводородов в нефтегазоносных комплексах. Изучены нефтегазоносные структуры и ловушки в разных нефтегазогеологических условиях. Определены перспективы развития нефтегазопоисковых и разведочных работ учитывают зональность распределения залежей углеводородов в нефтегазоносных комплексах, типы и условия формирования структур и ловушек, возможности их выявления и подготовки к введению в бурение с целью открытия новых залежей нефти и газа.

Ключевые слова: Днепровско-Донецкая впадина, западный субрегион, междепрессионные зоны, нефтегазоносность, нефтегазоперспективные объекты.

ABSTRACT

Demyanenko I.I. The geological structure and petroliferous of Dnieper-Donets Depression`s Western Subregion between depressions zones. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree for Candidate of geological sciences on speciality 04.00.17 - petroleum geology. - Institute of geological sciences NАC of Ukraine, Kyiv, 2009.

The scientific research of between depressions zones Dnieper-Donets Depression western subregion, features of a structural - geological formation and petroliferous of their objects is carried out, it dedicate to definition of development oil and gas exploration spos prospects. The display of Archean-Proterozoic basement depressions and ledges in above bedding Paleozoic deposits is offered. Between depressions zones - the gypsometry raised zones which dividing depressions on the basement or the deeps in sedimentary cover, are consist of different orders structures. Are investigated the Berestivsko-Arkadiyvska, Lypovodolinsko-Pobyvanska, Ozeryansko-Rudivska and Skorokhodivsko-Artyukhivska between depressions zones, petroliferous and perspective objects which located in their bounds. The established perspectives of development oil and gas exploration spos take into account zoning of distribution hydrocarbon pools in petroleum complexes, types and conditions of structures and traps formation, opportunity of their revealing and preparation for bring into drilling with the purpose of opening new oil and gas pools.

Key words: Dnieper-Donets Depression, Western Subregion, between depressions zones, petroliferous, petroleum potential objects.

Размещено на Allbest.ur