Дослідження диз’юнктивних дислокацій земної кори аерокосмічними методами (на прикладі регіонів України)

Аномальний (більш світлий) фототон зображення на даних ДЗЗ порівняно з оточуючими ділянками.

Системи дугоподібних і фестончастих (іноді зигзагоподібних) у плані ліній; прямі та слабо вигнуті лінеаменти (здебільшого дешифруються невеликі лінійні об'єкти) або ж їхні зони різної ширини, що супроводжуються оперенням локальних лінеаментів типу “кінського хвоста”.

Переважний розвиток невеликих (коротких) лінеаментів значної щільності по площі.

Нерідко ромбічні (або паралелограмні), лінзоподібні у плані блоки, що утворюють ланцюжки або рої, довгі осі яких можуть приблизно вказувати на напрямок максимальних дотичних напруг, а короткі - однієї з головних нормальних.

На даних ДЗЗ фіксується динаміка процесу деформації геологічних тіл у вигляді зім'яття, завихрення, інтенсивного розтріскування, складчастості, зміни простягання складок уздовж диз'юнктиву, особливо великого. Для з'ясування основних характеристик та особливостей будови і розвитку порушень земної кори першорядне значення під час структурного дешифрування мають їхні морфологічні показники: морфографічний (планові окреслення й розмірність) і гіпсометричний (форма поверхні), які дозволяють відрізнити їх поміж багатьох об'єктів іншого генезису, а також диференціювати між собою. Зокрема кінематичні особливості поздовжніх активних диз'юнктивних дислокацій установлюють за співвідношенням рельєфу в їхніх крилах.

Таким чином, вивчення еталонних розривних деформацій методами ДЗЗ на завіркових полігонах і урахування матеріалів деяких публікацій на цю тему, а також результатів тектонофізичного моделювання дало можливість охарактеризувати у розділі ландшафтно-індикаційну вираженість, дешифрувальні ознаки диз'юнктивних структур різної кінематичної природи, що узагальнює табл. 2.

Таблиця 2

Ознаки розривних порушень різних кінематичних типів

Досліджуючи зв'язок між напруженим станом земної кори і геоморфологічними умовами, специфічними морфокінематичними формами рельєфу, встановлено головним чином приуроченість від'ємних форм рельєфу до відповідних за масштабами зон новітнього та сучасного розтягу, а додатних - до зон залишково-тангенційного стиснення (див. табл. 1). Така закономірність цілком узгоджується з особливостями структуроформування у різних динамічних умовах протягом геоісторичного часу (принцип актуалізму), що не викликає заперечень з поглядів механіки.

Зі свого боку геоморфологічні ознаки синергетично доповнюються і підсилюються іншими геоіндикаторами, які просторово з ними збігаються (гідрографічною мережею, поверхневими відкладами і ґрунтами, ступенем їх зволоженості, рослинністю), а інтегруючись, чіткіше проявляються у радіометричному полі на даних ДЗЗ (див. табл. 1). Таким чином, ландшафтні індикатори розривних порушень відображають насамперед характер динамічних напруг, які пов'язані з інтенсивністю і спрямованістю новітніх і сучасних тектонічних деформацій в ОАГДВ цих структур.

Отже, різноманітні геологічні структури (включаючи розривні порушення), їхні неотектонічні параметри та особливості відображення в сучасному ландшафті Землі є результатом інтерференції процесів і взаємодії об'єктів, що мають різний ранг, тип генезису, глибину закладення, вік, напрямок спрямованості й тривалість дії. Для адекватнішої інтерпретації кінематико-геодинамічних умов неотектонічного розвитку диз'юнктивів певного масштабного рівня виділення і картування за даними ДЗЗ відмінних елементів різних геоіндикаційно інформативних компонентів сучасного ландшафту земної поверхні відповідного порядку (наприклад, від'ємні-додатні форми рельєфу, перезволоження-збезводнювання і заболочування-опіщанювання поверхневих відкладів, гігрофільна-сухостійка рослинність тощо) на першому етапі повинно здійснюватися диференційовано, з розрізненням картографічними знаками. У подальшому має проводитися комплексний аналіз їх просторового взаємовідношення, а також їх співвідношення з відомими за геолого-геофізичними матеріалами різноманітними структурами земної кори, зокрема розривними порушеннями. У цьому полягає сутність запропонованого автором нового структурно-геодинамічного методологічного підходу до геологічного дешифрування даних ДЗЗ і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів у комплексі з апріорними матеріалами геолого-геофізичних робіт. дистанційний зондування нафтогазоперспективний пастка

Для коректного просторового зіставлення матеріалів різної фізичної природи використовуються основані на ГІС охарактеризовані у розділі комп'ютеризовані методи тематичного дешифрування та інтерпретації даних ДЗЗ. Враховуючи описані вище методичні підходи і прийоми роботи з комплексом матеріалів ДЗЗ і геолого-геофізичних робіт, а також основні етапи їх виконання і послідовність відповідних операцій, автором уперше розроблено концептуальну узагальнену технологічну модульну схему перетворення, дешифрування і геологічної інтерпретації даних ДЗЗ на підставі застосування геоінформаційних технологій з метою виявлення і визначення характеристик диз'юнктивних дислокацій земної кори. Загалом схема складається з чотирьох основних етапів: постановки завдання, формування бази знань і бази даних, оброблення та аналізу даних на основі використання ГІС, комплексного аналізу і геологічної інтерпретації інтегрованої в ГІС інформації. У розділі наведено вимоги до наземних завіркових (калібрувальних) даних у межах представницьких полігонів, які необхідні у процесі розрізнення засобами ДЗЗ диз'юнктивних дислокацій земної кори різних морфогенетичних типів і рангів.

Розділ “Диз'юнктивні дислокації північного схилу Українського щита” присвячено результатам методологічного застосування комп'ютеризованих технологій геологічного дешифрування даних ДЗЗ і проблемно орієнтованої інтерпретації отриманих матеріалів стосовно Чорнобильської зони відчуження (ЗВ) і прилеглого Коростенського масиву (або плутону) неопротерозойських кристалічних порід. Описано результати деталізаційних завіркових досліджень на представницьких полігонах, які виконано для чіткої ідентифікації дистанційно прогнозованих локальних розривних порушень з такими, що добре вивчені наземними методами. Оцінено геодинамічний стан і новітню активність полігонів. Простежено чіткий просторово-кореляційний зв'язок між виявленими і простеженими на даних ДЗЗ ландшафтними та атмогеохімічними аномаліями, неоднорідностями геофізичних полів, гідрогеологічними параметрами. Встановлено складно побудовані субвертикальні зони напружено-деформаційного стану гірських порід, які зазнаючи відносного геодинамічного розтягнення на молодому і сучасному етапах розвитку, характеризуються підвищеними міграційними властивостями. Вони є своєрідними “каналами” інтенсивного проникнення радіонуклідів та інших токсикантів з поверхневих вод і ґрунтів у підземні води глибоких водоносних горизонтів та товщі осадків, що їх оточують.

Враховуючи матеріали вивчення розривних порушень у межах полігонів, на підставі використання структурно-геодинамічного методологічного підходу до геологічного дешифрування/інтерпретації даних ДЗЗ уточнено розломно-блокову структуру і новітню геодинаміку північно-східного схилу Коростенського плутону на регіональному рівні (м-б 1:200 000). Як і в межах інших досліджених у роботі районів України, на території вказаного схилу КП за даними дешифрування виділено об'єкти таких головних просторових класів (або груп): точкові, лінійні (прямолінійні, ламані) - лінеаменти, площові (полігональні, кільцеві). У процесі проведення геологічної інтерпретації лінеаменти та їх зони, дугоподібні (кільцеві) утворення передусім ранжовано, критеріально виходячи з їхніх геометричних параметрів (діаметр для КС, протяжність, ширина траси - для лінійних об'єктів), контрастності тону і рисунку дистанційного зображення та ландшафтної структури порівняно з фоном, насиченості комплексом геоіндикаторів у ландшафті, а також збіганням з відомими за апріорними геолого-геофізичними даними структурами геологічного субстрату.

За набором геоіндикаторів виділено чотири групи лінеаментів (за позитивними, негативними та ерозійними формами рельєфу земної поверхні, а також за спрямленими ізолініями висот різних за сутністю його форм). За статистичним аналізом лінеаментного поля з застосуванням комп'ютерних програм виявлено закономірності щодо характеру просторового розподілу та азимутальної приналежності лінійних об'єктів різних груп, що дозволило системно підійти до їх геологічної інтерпретації. Тобто диференціювати за порядками структури субстрату, які вони відображають, а також за морфокінематичними параметрами відомі або передбачувані диз'юнктиви та за характером пов'язаних з останніми геодинамічних обстановок.

У результаті встановлено, що мережа лінеаментів та їхніх зон у регіоні загалом відображає регіональний геотектонічний розломно-блоковий каркас докембрійської основи і покриваючої її осадової товщі. Цей каркас зумовлює загальний структурний план території і схему розташування в її межах окремих геологічних об'єктів. Розривні порушення розміщуються просторово закономірно, вони об'єднані у 4 головні системи, які утворилися за напрямками планетарної тектонічної подільності літосфери. Внутрішня блокова тектоніка району визначається переважною взаємодією зон диз'юнктивів таких простягань: 355-0 і 265-270 (ортогональні), 40-55 та 305-315 (діагональні). Район знаходиться у межах геодинамічного впливу складно побудованого тектонічного вузла. Останній утворений взаємодією (перетином) чотирьох великих регіональних лінеаментних структур субмеридіонального, субширотного, північно-східного і північно-західного простягання. Вони відповідають відомим Одесько-Брусилівській (358-5°), Північноукраїнській (262-270°), Тетерівській (33-43°) і Південній прибортовій (або Прип'ятській, 310-331°) зонам глибинних розломів відповідно, морфологія та новітні ОАГДВ яких були уточнені за даними ДЗЗ.

Тектонічні елементи нижчого рангу зумовлюють осередкову (або матричну) будову кристалічного ложа. Простежена у межах системи блоків низка другорядних порушень неглибокого закладення, які супроводжують основні диз'юнктиви і характеризуються аналогічними напрямками простягання, ускладнює морфологію поверхні фундаменту і різновікових товщ платформного чохла.

Ортогональні зони порушень за своєю кінематичною природою здебільшого представлені скидами (субмеридіональні) та підкидами (субширотні), згідно з прикладеними зусиллями вони є згрупованими тектонічними тріщинами відриву. Діагональні зони диз'юнктивів - це типові деформації сколу, які яскраво виражаються ешелонованими смугами кулісоподібно розташованих окремих зсувів.

У розділі з'ясовано, що просторово-часова еволюція розривних порушень відбувається в умовах дії новітніх регіональних тектонічних напруг субмеридіонального стиснення та субширотного відносного розтягнення, що здебільшого спричинене ротаційним режимом Землі та пов'язаними з ним відповідними деформаціями і знаходить відображення у структурі ландшафту денної поверхні. Зміна знаків геодинамічних напруг уздовж простягання диз'юнктивних структур зумовлена характером взаємодії полів як регіональних, так і зональних й локальних деформацій у межах тієї чи іншої ділянки (площі), а також диференційованою реакцією на них гетерогенного і гетерохронного за своєю будовою геологічного субстрату.

Кільцеві утворення ландшафту земної поверхні, найвираженішою з яких є Чистогалівська, здебільшого відображають об'ємно-площові неоднорідності літосфери, які пов'язані із складчастою її будовою і відмінними рухами її різнорангових блоків. Вони суттєво впливають на перебудову сучасної структури і геодинамічну обстановку території. За результатами досліджень створено уточнену структурно-тектонічну картосхему розглянутого району масштабу 1:200 000.

Практичне значення досліджень території ЗВ у контексті обґрунтування місць глибинної ізоляції радіоактивних відходів (РАВ) полягає у виділенні автором відносно стабільних, монолітних блоків земної кори (ділянок) з переважанням напруг стиснення, які за своїми геометричними параметрами задовільні для створення сховищ (виділено 5 найсприятливіших з точки зору новітньої активізації ділянок).

У межах східного схилу КП і території ЗВ автором проведено детальні (масштаб 1:100 000) дослідження, у результаті яких уточнено схему блокової будови Вереснянської ділянки та складено схему й якісно оцінено молоду і сучасну геодинаміку розривних деформацій ділянки «Товстий Ліс». Тектонофізичний підхід до інтерпретації результатів дешифрування даних ДЗЗ і геолого-геофізичних робіт у межах ділянок дозволив установити основні закономірності системної організації диз'юнктивних структур, які утворюють мереживо блоків. Виявлено динамічну систему параґенетично пов'язаних порушень діагонального та ортогонального орієнтування, які стійко поєднуються: для Вереснянської ділянки - 305-330° і 35-45° та 0°±5°, 270°±5° і 255°, для ділянки «Товстий Ліс» - 310°±5° і 40-50°, 0°±5° і 265-275°. Побудовані схеми суттєво доповнюють існуючі карти розломно-блокової будови ділянок (особливо у відображенні об'єктів розривного генезису).

У розділі показано принципову можливість і високу геологічну інформативність ландшафтно-індикаційного дешифрування даних ДЗЗ щодо геодинамічної диференціації диз'юнктивів на детальному рівні, а також картування просторового розподілу локальних областей домінуючого розвитку деформацій стиснення і розтягнення на молодому і сучасному етапах тектогенезу. Це дозволило в межах областей з переважанням деформацій стиснення попередньо намітити перспективні для захоронення РАВ площі (більш упевнено на Вереснянській ділянці - 7, і менш упевнено на Товстоліській - 4, разом 11 площадок).

У розділі “Диз'юнктивні структури центральної частини Українського щита” продемонстровано реалізацію методичних аспектів практичного використання комп'ютеризованих дистанційних технологій на прикладі території топоаркуша M-36-XXVI (Сміла), що розташована у межах центральної та південної частин КНП. Результатами їх є вперше створена ДО робіт з ГДП-200 в електронному вигляді для цієї площі, яка представлена фактографічною та інтерпретаційною частинами. Зокрема перша з них складається з пошарових картосхем лінеаментного поля для кожної окремої групи лінеаментів за геоіндикаційною вираженістю (за морфоіндикаторами і літоіндикаторами) і для КС, а також зі зведеної картосхеми для всіх груп лінеаментів і КС.

За результатами геологічної інтерпретації виявлено, що будова сучасного ландшафту території досліджень і характер його зображення на даних ДЗЗ мають просторово-генетичний зв'язок зі структурами кристалічного фундаменту, осадочного чохла, фізичними полями. Це свідчить, що новітні тектонічні рухи загалом просторово успадковані від попередніх етапів розвитку земної кори.

Підтверджено системну організацію розривних дислокацій: вони розташовані просторово закономірно, згруповані в 4 головні системи, що виникли за напрямками тектонічної подільності літосфери планетарного рангу, зумовленої ротаційним полем напруг. Це субмеридіональна і субширотна системи (ортогональні), а також північно-західна і північно-східна (діагональні). З'ясовано, що спеціалізація розломно-блокової тектоніки зазначеної території визначається парагенезисом зон диз'юнктивів таких переважаючих орієнтувань: 0°±5° і 260-270°, 35°±5° і 60°±5° та 310°±5°. Основною з субмеридіональних є Звенигородсько-Братська (0-5°), з субширотних - Смілянська (269°), передбачувана автором Тальнівсько-Кам'янська (262-265°) і Суботівсько-Мошоринська (267-270°), з північно-східних - прогнозовані автором Новоархангельсько-Мошнівська (32-39°) і Колодисто-Сагунівська (60-61°), з північно-західних - відома Лелеківська (308-310°).

Встановлено, що на південному заході території досліджень “у тілі” виділеної за даними ДЗЗ Звенигородсько-Братської зони лінеаментів відмічається [Іванов, 2005] Тимофіївський прояв золотої мінералізації (у межах Хмелівської синклінальної структури). Східна крайова частина лінеаментного утворення просторово збігається з витягнутою в тому ж напрямку зоною сульфідно-графіт-кварцових порід (цинк-мідно-срібна асоціація з елементами платинової групи), уздовж якої зафіксовано рудопрояв золотої мінералізації «Мостове», аномалію платиноїдів, а у 3 км західніше - рудопрояв срібла «Шахтне» з промисловими значеннями рівня вмісту срібла. Ці факти указують на потенційну рудоперспективність інших ділянок Звенигородсько-Братської лінійної структури щодо пошуків родовищ благородних металів.

Виділені в районі досліджень КС діаметром 30 км і більше (Городищенська, Новомиргородська, Родниківська) пов'язані з геодинамічною дією на літосферу окремих магматичних діапірів мантійного генезису в межах КНП загалом. Дрібніші КС (діаметром менше 30 км), вірогідно, індицирують активізовані на молодому і сучасному етапах тектогенезу окремі блоки кристалічної основи. У комбінації з лінійними об'ємно-площові утворення зумовлюють просторово-диференційований розподіл дій новітніх регіональних тектонічних деформацій відносного стиснення і розтягнення, тим самим виступаючи одним з найголовніших (ендогенних) чинників розвитку сучасних екзогенних геологічних процесів на території топоаркуша M-36-XXVI.

Узагальненням отриманих результатів є побудована автором електронна структурно-тектонічна схема території топоаркуша M-36-XXVI (Сміла) масштабу 1:200 000 за даними ДЗЗ. Вона істотно доповнює існуючі тектонічні карти цього району. Загалом ДО зазначеного топоаркуша рекомендовано для застосування на підприємствах Держгеолслужби України.

Розділ “Розломна тектоніка Центрального сегмента Дніпровсько-Донецької западини” узагальнює головні результати досліджень автором цієї території засобами ДЗЗ. Вивчаючи особливості блокової будови регіону, виявлено і звернено увагу на лінійні та кільцеві утворення як об'єкти основних просторових класів. Вирізнено чотири основні самостійні найвираженіші напрямки лінеаментів та їхніх зон: північно-західного (спрямовані за азимутами від 300° до 320°), північно-східного (в інтервалах 35-60°), субмеридіонального (345-15°) і субширотного (265-287°) простягань. Вони добре корелюють з азимутальними орієнтуваннями розломів земної кори, що спільно найчастіше трапляються в Україні загалом [Чебаненко, 1977].

Кожна азимутальна група має свою, притаманну їй геоіндикаційну вираженість. Таким чином, це було підставою для здійснення їх геологічної інтерпретації системно: розрізнення за рангами, морфокінематичними і геодинамічними характеристиками розривних порушень, які вони відображають. А це має вагоме геологопошукове значення, оскільки структури, сформовані в умовах розтягнення, можуть створювати зони легкої проникності для будь-яких флюїдів (зокрема вуглеводневмісних), а що виникли за наявності напруг стиснення, навпаки, являють собою зони ущільнення, стискування і поганої їх проникності, створюючи тим самим місця їх локалізації.

Залежно від характеру вираженості на даних ДЗЗ, довжини, геоісторичної ролі у регіоні лінійні структури ранжовано на чотири головних порядки: трансрегіональні, регіональні, зональні та локальні (або I, II, III, IV рангу відповідно). При цьому об'єкти однакового ієрархічного масштабу, що належать до однієї азимутальної системи, розташовуються еквідистантно.

Віддешифровані КС відповідно до діаметрів поділено на мезо- і мінімофоструктури. Основними структурними елементами надблокового рангу є западини і виступи поверхні кристалічного фундаменту ДДЗ. З ними у центральному грабені й, де встановлено, на бортах западини просторово корелюються КС, які виділено у рамках “каркаса” лінеаментів і зараховано до мезоморфоструктур. Мініморфоструктури (морфоаномалії) за аналогією з відомими додатними складками ототожнено з прогнозними перспективними на пошуки родовищ ВВ локальними об'єктами осадочного чохла, а в межах бортів ДДЗ - з локальними блоками фундаменту або розвинутими у ньому диз'юнктивними дислокаціями, що облягаються осадовими верствами.

За даними комплексної інтерпретації матеріалів ДЗЗ і геолого-геофізичних робіт уточнено розломно-блокову будову Центрального сегмента ДДЗ. Трасування диз'юнктивних дислокацій - субмеридіональних (0°±5°) Новомиргородсько-Щорсівської, Смілянсько-Холмської, Знам'янсько-Пирятинської, Інгулецько-Брянської, Миргородської, Криворізько-Комарицької, Верхівцевсько-Льговської та Богодухівської, субширотних (270°±5°) Овруцько-Лебединської, Київсько-Гадяцько-Золочівської й Жмеринсько-Старобільської, північно-східних (35-60°) Володарсько-Бахмацької, Канівсько-Білопільської, Бовтисько-Обоянської, Груньської та Мерлинської, північно-західних (300-320°), які відображають складові пізньодевонських рифтових Барановицько-Астраханського і Прип'ятсько-Маницького шовних глибинних розломів (крайові та внутрішньорифтові), північний і південний приосьові глибинні розривні порушення, Осьовий рифтовий глибинний диз'юнктив та ін. (назви за В.К. Гавришем, В.Б. Порфир'євим, М.Ф. Бринзою та ін.), а також їх ОАГДВ скориговано з урахуванням результатів дешифрування даних ДЗЗ. Це дозволило доповнити схему поперечної та поздовжньої структурно-тектонічної зональності ДДЗ масштабу 1:200 000, яка являє собою ДО подальшого вивчення регіону, що рекомендується. Виявлено або просторово скориговано мозаїку неотектонічно активних мезоблоків земної кори різних розмірів, окреслень і простягань, які обмежені диз'юнктивними дислокаціями і характеризуються відмінними рисами геотектонічного режиму, що відображається в особливостях будови кристалічного фундаменту, осадочного чохла, фізичних полів, а також структури сучасного ландшафту за даними ДЗЗ.

Результати вивчення поздовжніх пізньодевонських рифтових (II та III порядку) і поперечних архей-протерозойських дорифтових (I і II рангу) розривних порушень мають важливе прикладне значення у процесі виділення ділянок, перспективних для постановки першочергових нафтогазопошукових робіт (регіональному прогнозі), а також під час передбачування зон розвитку локальних структур і окремих об'єктів у їхніх межах - потенційних антиклінальних і комбінованих пасток ВВ - на стадії зонального і локального прогнозу. Це аргументується тим, що вони істотно впливали на формування і розміщення локальних чітко і слабо виражених піднять осадочного чохла (а на бортах і кристалічного фундаменту) в різних тектонічних зонах ДДЗ. Адже диференційовані рухи блоків земної кори по розривах різних морфогенетичних типів: 1) відігравали великий вплив на умови осадконакопичення, 2) зумовлювали інтенсивне складкоутворення, 3) є активними у новітній тектонічний етап.

Великий пошуковий інтерес викликають місця (вузли) перетинів зон північно-західного напрямку (300-320°) з поперечними (північно-східними, 35-60°, і субмеридіональними, 350-10°) структурами, оскільки вони є ділянками з інтенсивним розвитком геофлюїдодинамічних процесів у земній корі, зокрема на новітньому етапі тектогенезу зважаючи на їхню геоіндикаційну вираженість. Впливом тектонодинамічних факторів у межах цих вузлів також може зумовлюватися утворення власне колекторських ємностей у гірських породах, включаючи вторинні.

Таким чином, дослідженнями простежено просторову кореляцію між передбачуваними за даними ДЗЗ диз'юнктивними деформаціями і зонами виклинювання окремих пластів відкладів карбону. Встановлено структурно-тектонічну локалізацію пасток ВВ різноманітних типів у палеозойських відкладах як параґенез відроджених розривних порушень північно-західного простягання (300-320, переважно розвивалися в умовах геодинамічного розтягнення) і північно-східного напрямку (35-60, здебільше зазнавали дій сил стиснення). Нафтогазові пастки у плані приурочені безпосередньо до вузлів перетину цих диз'юнктивів або тяжіють до їхніх ОАГДВ. У прогнозуванні (або деталізації) та обґрунтуванні 53 локальних об'єктів цього типу в межах дослідженої території автор брав безпосередню участь.

На детальному рівні (м-б 1:50 000), досліджуючи розривні порушення Срібнянської депресії Дніпровського грабена та їхню структуроформувальну роль, уточнено планову конфігурацію, ОАГДВ або уперше виявлено низку розривних порушень від I до IV рангів різних простягань. У межах південно-західного схилу депресії прогнозовано дві нові поздовжні зони розвитку комбінованих пасток ВВ (прогноз зонального масштабного рівня), які утворені низками передбачуваних локальних структур (прогноз локального рівня). Встановлено, що локальні об'єкти просторово приурочені до вузлів перетину (або їх ОАГДВ) диз'юнктивів з простяганнями 305-320 і 35-55. Серед них Іванківцівська, Горобіївська і Бубирківська (перша зона, яка у південно-східному напрямку продовжується до відомої Тонкалівської складки), а також Ушивська, Глиняна, Брагинцівська і Гарбутихинська (друга зона, що включає й Луценківське підняття). Останню, як більш перспективну, рекомендовано до опошукування детальною сейсморозвідкою методом спільної глибинної точки (МСГТ).

У розділі представлено основні результати вивчення горстоподібних зон Північного борту западини (на ділянці Юліївка-Богодухів) методами ДЗЗ із залученням апріорних геолого-геофізичних даних. Засвідчено, що у межах протяжних у плані ліній скидачів горстів за простяганням і глибиною їх морфокінематичні параметри змінюються на протилежні. Унаслідок цього кожен з горстоподібних блоків не має наскрізного розповсюдження по площі та глибині, а локалізується у певному місці й у розрізі виражений у структурі конкретних геологічних утворень. З позицій ієрархічного підходу це пояснюється зміною знаків геодинамічних напруг уздовж диз'юнктивів, а також різною реакцією на них неоднорідного геологічного субстрату.

Виділено або уперше подовжено шість структурних ліній (зон), у межах яких розвинені встановлені та передбачувані нафтогазоперспективні локальні горстоподібні блоки поверхні фундаменту і покриваючих їх осадових відкладів. Загальна орієнтація зон північно-західна (295-315, чотири зони: Катеринівсько-“а”-Кадницька, Улянівсько-“б”-Кузьмичівська, Вознесенівсько-Воскресенівська, Губарівсько-Північнощиглівська), субширотна (285°±5°, одна зона - Кенизько-Скворцівська) і північно-східна (60, одна зона - Даньчинківсько-“а”-Таверівська). Складено і рекомендовано відповідну картосхему прогнозних об'єктів масштабу 1:50 000. Встановлено просторово-генетичний зв'язок локальних горстоподібних блоків з вузлами перетину диз'юнктивів діагональної системи (300-315 і 40-60). Автор брав пряму участь у прогнозуванні 12 об'єктів, у деталізації та обґрунтуванні - 13 (разом 25).

Розділ “Оцінка геологічної ефективності детальних аерокосмогеологічних досліджень” присвячено аналізу геологічної ефективності детальних досліджень з застосуванням даних ДЗ3 на вивчених ділянках Північного борту ДДЗ на прикладі виявлення локальних структур, перспективних на нафту і газ. Установлено, що з прогнозованих методами ДЗЗ 55 об'єктів 40 підтвердилося детальною сейсморозвідкою МСГТ, відповідаючи структурам верхньої частини кристалічного фундаменту і низів осадової товщі (коефіцієнт підтвердження - 0,73). Загалом автором або за безпосередньої його участі у межах ДДЗ прогнозовано (або деталізовано) та обґрунтувано 78 локальних об'єктів.

ВИСНОВКИ

Робота є теоретико-методологічною основою для розробки методичних засад складання структурно-тектонічних, геодинамічних і прогнозних карт нового покоління різних масштабів з застосуванням ДЗЗ/ГІС-технологій, вирізнення структур для проведення пошуково-розвідувальних досліджень на наявність в них родовищ корисних копалин, виконання інженерно-сейсмологічного районування територій, інженерно-вишукувальних робіт з метою вибору площ, придатних для будівництва промислових об'єктів, вирішення ряду геоекологічних та інших практичних завдань.

Проведені комплексні дослідження дозволяють зробити такі головні висновки.

Вперше обґрунтовано теоретичні засади і розроблено новий структурно-геодинамічний методологічний підхід до геологічного дешифрування даних ДЗЗ і проблемно орієнтованої інтерпретації його результатів, який полягає у виділенні та диференціації різнорангових полів тектонічних напруг (стиснення, розтягнення) і морфокінематичних характеристик розривних порушень на молодому і сучасному етапах розвитку земної кори за особливостями комплексу компонентів ландшафту денної поверхні відповідного порядку. Застосування підходу дозволяє поглиблювати уявлення та отримувати нові відомості про характер і напрямок пов'язаних з диз'юнктивними структурами вертикальних і горизонтальних рухів та геодинамічних напруг (стиснення-розтягнення) на молодому і сучасному етапах тектогенезу.

Використання у процесі ГРР уперше розробленої концептуальної технологічної схеми перетворення, дешифрування і геологічної інтерпретації даних ДЗЗ на основі застосування геоінформаційних технологій уможливлює адекватніше виявлення і визначення характеристик не лише диз'юнктивних структур, але й інших утворень земної кори різних порядків.

З позицій вказаного підходу розроблено та обґрунтовано класифікацію компонентів сучасного ландшафту типових регіонів платформної частини України (УЩ, ДДЗ) та особливостей їх відображення на даних ДЗЗ щодо геоіндикації морфокінематичних характеристик диз'юнктивів і пов'язаних з ними полів деформацій.

На основі застосування розробленого підходу геологічного дешифрувавння/інтерпретації даних ДЗЗ протягом вирішення конкретних завдань на типових територіях (ділянках) отримано такі результати:

Доповнено встановлені раніше дані про те, що будова сучасного ландшафту і характер його зображення на матеріалах ДЗЗ переважно мають просторово-генетичний зв'язок із структурами кристалічного фундаменту, осадового чохла, діючими в них полями деформацій, геофізичними полями, які разом утворюють складну систему, що діалектично саморозвивається. Це засвідчує, що молоді й сучасні тектонічні рухи загалом просторово успадковані від попередніх етапів розвитку земної кори.

На прикладі геоструктур України (УЩ, ДДЗ), використовуючи результати дешифрування даних ДЗЗ і ґрунтуючись на принципі системності, підтверджено результати досягнень попередніх дослідників про те, що в земній корі існує складна ієрархія полів геодинамічних напруг різних масштабних рівнів. Це зумовлює специфіку зв'язку між цими полями і різнопорядковими розривними порушеннями, що проявляється в їхніх просторових і морфокінематичних характеристиках унаслідок особливостей інтерференції полів деформацій регіонального і вищих рангів, а також у відображенні цих процесів у структурі компонентів сучасного ландшафту.

Рангово класифіковано віддешифровані за даними ДЗЗ об'єкти геологічного генезису. Виявлено, що мережа лінеаментів та їх зон загалом відображає регіональний геотектонічний розломно-блоковий каркас докембрійської основи та покриваючої її осадової товщі. Цей каркас зумовлює загальний структурний план територій досліджень і схему розташування в їх межах окремих геологічних утворень.

На підставі методологічного застосування комп'ютеризованих технологій вперше створено ДО робіт з ГДП-200 для топографічного аркуша номенклатурою M-36-XXVI (Сміла) (центральна і південна частини КНП) в електронному вигляді, яку рекомендовано для використання на підприємствах Держгеолслужби України.

Для районів УЩ (КП, КНП) і ДДЗ (Центральний сегмент) побудовано уточнені структурно-тектонічні картосхеми м-бу 1:200 000 (для ділянок деталізації - 1:100 000 і 1:50 000), які суттєво доповнюють існуючі й рекомендовані як основи подальшого вивчення територій. З'ясовано, що спеціалізація розломно-блокової тектоніки районів визначається парагенезисом зон диз'юнктивів таких переважаючих простягань: для північно-східного схилу КП - 355-0 і 265-270, 305-315 і 40-55; для центральної та південної частин КНП - 0°±5° і 260-270°, 35°±5° та 60°±5° і 310°±5°.

Ортогональні розривні зони за своєю кінематичною природою у більшості випадків представлені скидами (субмеридіональні) та підкидами (субширотні), згідно з прикладеними зусиллями вони є згрупованими тектонічними тріщинами відриву; діагональні зони порушень - це типові деформації сколу, які яскраво виражаються ешелонованими смугами кулісоподібно розташованих окремих зсувів. Просторово-часова еволюція диз'юнктивних структур відбувається в умовах дії новітніх регіональних тектонічних напруг субмеридіонального стиснення та субширотного відносного розтягнення.

Кільцеві утворення ландшафту земної поверхні здебільшого відображають об'ємно-площові неоднорідності літосфери, які пов'язані із складчастою її будовою і диференційованими рухами її різнорангових блоків. Вони суттєво впливають на перебудову сучасної структури і геодинамічну обстановку територій.

Вперше в межах локальних ділянок північно-східного схилу КП за даними ДЗЗ виділено і ландшафтно-геодинамічно аргументовано 11 площадок, потенційно придатних для будівництва сховищ небезпечних промислових відходів у геологічних формаціях. Для цих ділянок побудовано уточнені схеми їх розломно-блокової будови з елементами молодої та сучасної геодинаміки масштабу 1:100 000. Виділені лінійні та об'ємно-площові об'єкти рекомендовано для подальших цілеспрямованих деталізаційних ГРР цієї частини КП. Їх врахування засвідчило високу геологічну достовірність отриманих результатів, що виражається підтвердженням низки передбачуваних тектонічних порушень геофізичними методами.

Встановлено, що в межах Центрального сегмента Дніпровського грабена ДДЗ зони розвитку відомих і прогнозних нафтогазоперспективних пасток різноманітних типів у палеозойських відкладах просторово-генетично здебільшого пов'язані з розривними порушеннями північно-західного напрямку (300-320).

Визначено структурно-тектонічну локалізацію вказаних пасток як параґенез відроджених диз'юнктивних деформацій північно-західної орієнтації (300-320, у районі Срібнянської депресії 305-320, переважно розвивалися в умовах геодинамічного розтягнення) і північно-східного напрямку (35-60, у межах Срібнянського прогину 35-55, здебільше зазнавали дій сил стиснення). У прогнозуванні (або деталізації) та обґрунтуванні 53 локальних об'єктів вказаного типу в межах Центрального сегмента Дніпровського грабена западини автор брав пряму участь. Прогнозовано нову Ушивсько-Гарбутихинську зону розвитку комбінованих перспективних на нафту і газ пасток, що рекомендована для опошукування детальною сейсморозвідкою.

На ділянці Юліївка-Богодухів Північного борту ДДЗ виділено або уперше подовжено шість структурних ліній (зон), у межах яких розвинені встановлені та прогнозовані нафтогазоперспективні локальні горстоподібні блоки поверхні кристалічного фундаменту і покриваючих їх відкладів осадочного чохла.

Виявлено, що генезис та історія геологічного розвитку горстоподібних блоків зумовлені геодинамічною активністю встановлених або передбачуваних розривних дислокацій північно-східного (40-60) і північно-західного (300-315) простягання, до вузлів перетину яких вони просторово тяжіють. З-поміж локальних горстоподібних блоків у межах Юліївсько-Богодухівської ділянки автор брав безпосередню участь у прогнозуванні 12 об'єктів, у деталізації та обґрунтуванні - 13 (разом 25 об'єктів). Складено відповідну картосхему прогнозних об'єктів масштабу 1:50 000, яка рекомендована для застосування під час подальших ГРР у районі.

Перспективи подальших досліджень диз'юнктивних та інших геоструктур аерокосмічними методами вбачаються у моделюванні різноманітних природних процесів у геосистемах, зумовлених ендо- та екзогенними чинниками, з позицій синергетичного підходу на основі застосування комп'ютерних технологій.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

Водообмен в гидрогеологических структурах и Чернобыльская катастрофа / [Шестопалов В.М., Лялько В.И., Ситников А.Б., Руденко Ю.Ф., Джепо С.П., Скальский А.С., Бугай Д.А., Богуславский А.С., Бублясь В.Н., Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В., Онищенко И.П., Шевченко А.Л., Гудзенко В.В., Наседкин И.Ю., Кухаренко Д.Е., Панасюк Н.И., Алферов А.М., Сахацкий А.И., Азимов А.Т., Романюк И.М., Кастельцева Н.Б., Курило С.М., Девиер Л., Жербо О., Кашпаров В.А., Матошко А.В., Олегов Д.И., Макаренко А.Н., Гиллу Ф., Жетто Д., Зварич С.М., Рожу Ж.-Л.]; отв. ред. В.М. Шестопалов. - Киев : ИГН НАНУ, НИЦ РПИ НАНУ, 2001. - 635 c. (Особистий внесок - інтерпретація результатів дешифрування даних ДЗЗ).

Изоляция радиоактивных отходов в недрах Украины (проблемы и возможные решения) / [Шестопалов В.М., Руденко Ю.Ф., Соботович Э.В., Бревитц В., Шибецкий Ю.А., Шищиц И.Ю., Белевцев Р.Я., Миколайчук Е.А., Шимкив Л.М., Грищенко М. М., Яковлев Е.А. Проскура Н.И., Корчагин П.А., Стеценко Б.Д., Богуславский А.С., Токаревский В.В., Азимов А.Т., Бондаренко Я.И., Зайонц И.О., Токаревский А.В., Колябина И.Л., Литинский Ю.В., Бобровский В.А., Манькин В.И.]; отв. ред. В.М. Шестопалов. - Киев : НИЦ РПИ НАНУ, 2006. - 398 с. (Особистий внесок - структурно-геодинамічне дешифрування/інтерпретація даних ДЗЗ, обґрунтування площ).

Статті у наукових фахових виданнях:

Застосування матеріалів дистанційних зйомок при виявленні ділянок, сприятливих для захоронення РАВ у Зоні відчуження / О.Т. Азімов, Ю.Ф. Руденко, А.Я. Ходоровський, Л.П. Ліщенко, О.І. Сахацький // Геохімія та екологія : зб. наук. пр. ІГНС НАН та МНС України. - К., 2001. - Вип. 3./4. - С. 292-301 (Особистий внесок - формулювання проблеми, збір апріорних даних, комплексна геологічна інтерпретація).

Азімов О.Т. Дослідження тектонічних особливостей району Коростенського масиву кристалічних порід та території зони відчуження ЧАЕС за даними дешифрування аеро- і космознімків з метою вибору перспективних площадок для глибинного захоронення РАВ / О.Т. Азімов // Сб. науч. тр. НГА Украины. - Днепропетровск, 2001. - № 12, т. 1. - С. 284-289.

Азiмов О.Т. Використання комплексу дистанційних і геофізичних даних як інформаційного ресурсу при дослідженні сучасних тектонічних напруг у межах аномальних зон вертикального маcопереносу (на прикладі Старошепелицької ділянки Зони відчуження ЧАЕС) / О.Т. Азімов, С.П. Левашов, В.М. Бублясь // Геоінформатика. - 2002. - № 3. - С. 64-74 (Особистий внесок - збір даних, установлення кореляційних зв'язків між аномаліями, виявленими дистанційними і геофізичними методами).

Азімов О.Т. Прогнозування комбінованих пасток нафти і газу на південно-західному схилі Срібненської депресії ДДЗ за комплексом дистанційних і геолого-геофізичних методів досліджень / О.Т. Азімов, О.В. Седлерова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2002. - № 4. - С. 21-29 (Особистий внесок - постановка проблеми, обґрунтування прогнозних об'єктів за комплексом даних, рекомендації).

Азiмов О.Т. Деякі аспекти комплексного використання матеріалів аерозйомки і ГІС-технологій при вивченні аномальних зон вертикального маcопереносу / О.Т. Азімов // Сб. науч. тр. НГУ. - Днепропетровск, 2003. - № 16. - С. 140-148.

Азiмов О.Т. Геологічна інформативність дешифрування аеро- і космознімків у зв'язку з проблемою вибору площадок, придатних для депонування РАВ (на прикладі Вереснянської та Товстоліської ділянок) / О.Т. Азімов // Сучасні проблеми геологічної науки : зб. наук. пр. ІГН НАН України. - К., 2003. - С. 6-13.

Азiмов О.Т. Вибір ділянок для захоронення радіоактивних відходів за результатами дешифрування матеріалів дистанційних зйомок / О.Т. Азімов // Геол. журн. - 2003. - № 4. - С. 59-64.

Азімов О.Т. Практичні результати використання автоматизованих систем обробки даних дистанційного зондування Землі під час уточнення блокової будови території Зони відчуження ЧАЕС (у зв'язку з проблемою поховання у її межах радіоактивних відходів у глибоких свердловинах) / О.Т. Азімов // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. - К., 2003. - № 1. - С. 78-86.

Азiмов О.Т. Розломно-блокова структура бортових зон Дніпровсько-Донецької западини / О.Т. Азімов // Там само. - К., 2004. - № 1. - С. 98-107.

Азімов О.Т. Оцінка сучасної геодинаміки територій дистанційними методами в контексті вирішення проблеми геологічної ізоляції небезпечних промислових відходів / О.Т. Азімов // Там само. - К., 2004. - № 2. - С. 141-152.

Азiмов О.Т. Структурно-тектонічні особливості полігонів із вивчення вертикального маcопереносу в Зоні відчуження (за даними аерофотозйомки і топографічних карт) / О.Т. Азімов // Геохімія та екологія : зб. наук. пр. ІГНС НАН та МНС України. - К., 2004. - Вип. 9. - С. 55-58.

Азiмов О.Т. Аерокосмогеологічні дослідження тектонічної будови території Чорнобильської Зони відчуження і прилеглого Коростенського масиву кристалічних порід (проблема пошуку локальних ділянок, сприятливих для глибинної ізоляції радіоактивних відходів) / О.Т. Азімов // Геоінформатика. - 2004. - № 1. - С. 84-95.

Азiмов О.Т. Розломно-блокова будова і сучасна геодинаміка Вереснянської ділянки (за результатами дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок) / О.Т. Азімов // Доп. НАН України. - 2004. - № 6. - С. 107-112.

Азімов О.Т. Схема блокової структури Товстоліської ділянки (Коростенський плутон) з елементами сучасної геодинаміки за результатами дешифрування матеріалів дистанційного зондування Землі / О.Т. Азімов // Там само. - 2004. - № 10. - С. 114-119.

Азімов О.Т. Теоретико-методичні аспекти використання дистанційних аерокосмічних методів при вивченні геодинамічних процесів / О.Т. Азімов // Вісн. Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. Геологія. - 2004. - Вип. 29-30. - С. 88-93.

Азімов О.Т. Дослідження геодинамічних процесів у зонах аномального масопереносу / О.Т. Азімов, В.М. Бублясь // Там само. - 2005. - Вип. 34-35. - С. 97-102 (Особистий внесок - дешифрування даних ДЗЗ, комплексна інтерпретація результатів дешифрування з матеріалами геологічних розрізів у шурфах).

Азімов О.Т. Геоінформаційні технології при геодинамічних дослідженнях зон аномального маcопереносу / О.Т. Азімов // Сб. науч. тр. НГУ. - Днепропетровск, 2005. - № 22. - С. 234-243.

Азімов О.Т. Результати спільного застосування аерокосмічних і геофізичних методів під час дослідження геодинамічних зон / О.Т. Азімов, С.П. Левашов // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. - К., 2005. - № 2. - С. 134-147 (Особистий внесок - переінтерпретація геофізичних полів на полігонах на підставі матеріалів ДЗЗ, уточнення розрізів).

Азімов О.Т. Застосування комп'ютерних технологій обробки-інтерпретації дистанційних і геолого-геофізичних даних при уточненні структури зон аномального маcопереносу / О.Т. Азімов // Наук. вісн. НГУ. - 2005. - № 9. - С. 75-82.

Азімов О.Т. Зони аномального вертикального маcопереносу Чорнобильської відчуженої території і вивчення їх комплексом дистанційних, геофізичних та гідрогеологічних методів / О.Т. Азімов, С.П. Левашов, Ю.Ф. Філіпов // Геоінформатика. - 2005. - № 3. - С. 42-57 (Особистий внесок - збір і аналіз апріорних матеріалів, опис методики та комплексна інтерпретація дистанційних і геолого-геофізичних даних).

Азімов О.Т. Пошуки резервуарів вуглеводнів у глибокозанурених горизонтах Срібнянської депресії Дніпровсько-Донецької западини аерокосмічними методами / О.Т. Азімов // Наук. вісн. Івано-Франків. нац. техн. ун-ту нафти і газу. - 2005. - № 3 (12). - С. 5-14.

Азімов О.Т. Виявлення диз'юнктивних дислокацій Корсунь-Новомиргородського плутону за даними комп'ютеризованих аерокосмічних методів. Ст. 1. Лінійні структури / О.Т. Азімов // Тект. і стратигр. - 2005. - Вип. 34. - С. 38-42.

Азімов О.Т. Комп'ютерна технологія геологічної інтерпретації платформних структур центрального типу, виділених аерокосмічними методами / О.Т. Азімов // Наук. пр. ІФД УНА. - 2005. - Вип. 9. - С. 100-112.

Азімов О.Т. Методичні аспекти вивчення особливостей сучасної геодинаміки розломів платформної частини України (за матеріалами дистанційних зйомок) / О.Т. Азімов // Геолого-мінералог. вісн. Криворіз. техн. ун-ту. - 2005. - № 1. - С. 12-29.

Азімов О.Т. Вивчення структури зон аномального масопереносу дистанційними методами / О.Т. Азімов // Там само. - 2006. - № 1. - С. 25-37.

Азімов О.Т. Геодинамічні процеси та їх відображення у ландшафтах / О.Т. Азімов, В.М. Бублясь, М.В. Бублясь // Сучасні напрямки української геологічної науки : зб. наук. пр. ІГН НАН України. - К., 2006. - С. 13-20 (Особистий внесок - дешифрування даних ДЗЗ, структурна інтерпретація).

Азімов О.Т. Лінійні диз'юнктивні дислокації Корсунь-Новомиргородського плутону (за даними комп'ютеризованих аерокосмічних технологій) / О.Т. Азімов // Доп. НАН України. - 2006. - № 6. - С. 99-104.

Азімов О.Т. Кільцеві структури Корсунь-Новомиргородського плутону на підставі застосування комп'ютеризованих методів дистанційного зондування Землі / О.Т. Азімов // Там само. - 2006. - № 7. - С. 107-113.

Азімов О.Т. Огляд поточного стану природно-техногенної безпеки в Україні та перспективи розвитку аналітичної інтерактивної системи моніторингу надзвичайних ситуацій засобами дистанційних, телематичних та ГІС-технологій / О.Т. Азімов, П.А. Коротинський, Ю.Ю. Колєсніченко // Геоінформатика. - 2006. - № 4. - С. 52-66 (Особистий внесок - визначення проблеми, формулювання завдань інформаційно-аналітичної системи - ІАС, аналіз очікуваних результатів, рекомендації).